1. Відділ освіти Амвросіївської райдержадміністрації
Районний методичний кабінет
ПЕДАГОГІЧНА МАЙСТЕРНІСТЬ –
ДОМІНАНТА
ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЇ ВЧИТЕЛЯ, ВИКЛАДАЧА
НАВЧАЛЬНА ГРА ЯК ЗАСІБ АКТИВІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
НА УРОКАХ В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ
Благодатнівська
загальноосвітня школа
І – ІІІ ступенів
Амвросіївської районної ради
Донецької області
вчитель початкових класів
Романенко Л.З.
Амвросіївський район
2014 рік
1

2. Рекомендовано педагогічною радою школи
(протокол № 2 від 26.12. 2013 року)
Укладач:
Романенко Лідія Зінов’ївна
Відповідальні за випуск:
Подлєсна О.М. – директор Благодатнівської ЗОШ І-ІІІ ступенів
Красовська І.П. – заступник директора з виховної роботи
Благодатнівської ЗОШ І-ІІІ ступенів
Рецензенти:
Г.В.Денисенко – завідувач районним методичним кабінетом
відділу освіти Амвросіївської райдержадміністрації
Л.Ф.Козлова – методист районного методичного кабінету
відділу освіти Амвросіївської райдержадміністрації
Анотація роботи: в роботі представлені творчі доробки
вчителя, який активно використовує
ІКТ при викладанні уроків в початкових класах та в
позаурочний час. В матеріалах представлені розробки
нестандартних ігрових уроків, позакласних заходів та
презентації до них, фото та відео матеріали, що
ілюструють її педагогічну діяльність.

3. «…гра – це величезне світле вікно,
через яке в духовний світ дитини
вливається життєвий потік
уявлень і понять»
В.Сухомлинський
У сучасних умовах розвитку України перебудова
системи освіти – життєво необхідний процес. Адже
сьогодні до школи приходять усебічно розвинені,
ерудовані діти. Новий підхід до навчання вимагає й
нового підходу до вчителя та організації його роботи.
Важливим засобом активізації навчальної
діяльності молодших школярів, я вважаю, є дидактичні
ігри, тому що вони:
I. органічно об’єднують триєдину мету навчання:
освітню, розвивальну, виховну;
II. задовольняють різноманітні дитячі інтереси:
ігрові, пізнавальні, соціальні;
III. впливають на розвиток психічних процесів, на
формування активної особистості;
IV. виступають, як засіб всебічного розвитку дитини,
зокрема, її пізнавальних здібностей;
V. підвищують інтерес до навчання, розвивають
уважність, забезпечують краще засвоєння
навчального матеріалу.
Дидактична гра має особливе місце і є одним із
засобів розвитку пізнавальної активності молодших
школярів у процесі навчання. В. О. Сухомлинський
писав: ,,Без гри немає і не може бути повноцінного
дитячого розвитку. Гра – це величезне світле вікно,
через яке в духовний світ дитини вливається життєвий

4. потік уявлень, понять про навколишній світ” . Однак
таке значення має не будь – яка гра, а лише та, що
передбачає пізнавальну діяльність учасників. Гра дарує
дітям радість і захоплення, пробуджує в душі кожного з
них добрі почуття, роздмухує вогник дитячої думки і
творчості. Вона дає змогу привернути увагу й тривалий
час підтримувати інтерес до тих важливих і складних
завдань, властивостей і явищ, на яких у звичайних
умовах зосередити увагу не завжди вдається.
Наприклад, одноманітне розв’язування задач на уроці
математики стомлює дітей, викликає байдужість до
вивчення предмета. Проте виконання цих самих завдань
у процесі дидактичної гри стає для дітей вже
захоплюючою цікавою діяльністю через конкретність
поставленої мети – у кожного виникає бажання
перемогти, не відставати від товаришів, не підвести їх,
показати всьому класу, що вміє, знає. Наприклад:
„ Їжачок – рахівничок ”
Зміст гри.
– Діти, до нас у гості прийшов їжачок, який
дуже любить математику. Той, у кого він
опиниться на парті, повинен буде розв’язати
приклад. Учитель вмикає музику, і поки вона лунає, діти
передають один одному їжачка. Учитель вимикає
музику: той, у кого залишився їжачок, обчислює
заданий учителем приклад, решта учнів перевіряють
правильність розв’язання.
„ Піймай зайчика ”
Зміст гри.
– Діти, на перерві до нас забіг зайчик і
пострибав по ваших партах, залишивши на них

5. «сліди». Для того, щоб упіймати його, потрібно
виконати завдання. Учні обчислюють приклади на
додавання і віднімання в межах 10, записані на «слідах».
Той, хто це зробить швидше за всіх, піднімає руку й
зайчик (іграшка) сідає до нього на парту.
„ Плутанка ”
Зміст гри.
2 учні викладають на набірному полотні будь-які числа,
а інші вибирають лише ті, які діляться на дане число: 26
25 5 16 18 10 30 :5; 21 24 7 14 28 13:7
З перших днів навчання в школі я намагаюся
запалити в серцях дітей вогник. А допомагають
мені у цьому ігри, ігрові ситуації, інтерактивні
технології.
Гра сприятливо діє на розвиток психічних
процесів, засвоєння нових знань та умінь молодших
школярів.
Перед використанням гри добре обмірковую
участь і ролі лідерів і малоактивних дітей. Адже гра
є гарним засобом виховання волі. Саме в грі
проявляється бажання добровільно, з власної
ініціативи підкорятися різноманітним вимогам.
Цінність ігрової діяльності я бачу і в тому, що
вона володіє найбільшими можливостями для
формування дитячого колективу, дозволяє дітям
самостійно вступити в ті чи інші форми
спілкування.
Для дітей найбільш цікаві ігрові дії:
- вийти за двері, а потім відгадати, що змінилося у
класі;

6. - із зав”язаними очима впізнати товариша або
предмет із “ чарівної торбинки”;
- хто швидше складе слово “ Доміно”.
- скласти мозаїку;
Обов”язково я ставлю мету і в кінці гри робимо
висновок.
Ігри готують дітей до подолання
навчальних труднощів, забезпечують успіх в іграх
більшої складності.
Шаради “ Скласти слово із перших складів”
Десять, ребро, вода ( дерево)
“ Скласти слова із букв одного слова”
Ластівка ( лава, тік, кава, світ, стіл, ліс, віл)
Гра “ Де наголос?”
Набори карток по 15 штук зі словами . Потрібно
розкласти на 3 групи:
Гра “ Розклади слова за алфавітом”
Гра “ Запиши слова, що відповідають на питання
що? в класній кімнаті”. ( за 10 хв)
Гра “ Граматичні родичі”
Слова – картки розкласти на три групи.
Хто? Що? Який? Яка? Яке? Що робить?
Щоб гра не набридла, вношу у неї деякі зміни,
ускладнюю завдання. Готуючись до заняття чітко
продумую послідовність ігрових дій, організацію
учнів, тривалість гри, її контроль, підбиття підсумків.
Пояснення під час гри – лаконічне і зрозуміле,
пробуджує інтерес. Захопившись грою, дитина не
помічає, що вчиться, запам’ятовує нове, орієнтується у
надзвичайних ситуаціях, що поповнюється запас її

7. понять, уявлень, розвивається фантазія. Після першої
зустрічі з учнями пропоную піти в гості до казки. Щоб
не тільки слухати, але й складати казки. Тому, що
щасливе дитинство-це світ казки. Зустріч із нею
приносить дітям хвилини радості, та зерна
допитливості,прагнення віднайти себе в казковій
Букляндії чи Ліліпутії, у графстві Правопису чи на
вулиці Основи, допомагає засвоїти важливі мовознавчі
поняття – подружитись з непосидами префіксом чи
суфіксом,запам’ятати значення братів Відмінків,
розібратись у лабіринті Частин мови. У першому
класі діти подорожують по «Місту Гарного Мовлення»
знайомляться з двома сестрами Усною і Писемною
мовою. В других, третіх, четвертих класах дальше
подорожують по країні Веселої Граматики,
знайомляться із сестрицею Пунктуацією і братиком
Синтаксом, по країні учнів супроводжують Лексика та
Фразеологія.
На уроках української мови я в дохідливий
формі йдучи за програмовими вимогами доношу до
свідомості дитини необхідний теоретичний матеріал.
Цікаві порівняння і малюнки, схеми допомагаю дітям,
бо при цьому спрацьовують різні властивості їхнього
сприймання: порівнюючи один предмет з іншим, ми
краще розуміємо(засвоюємо) його. У народі говорять,
що «краще раз побачити, ніж багато раз почути», тобто зорова пам’ять дієвіше за інші її види.
Наприклад, під час вивчення частин мови я
використовую цікаві малюнки-будиночки, в яких
«живуть
частини
мови».
Вивчаючи
тему
«Прикметник», використовую таблицю-малюнок, де

8. прикметник – боягуз вийшов на прогулянку з
іменником, міцно тримаючись за три мотузки – рід,
число, відмінок. Це дає можливість краще запам’ятати,
що прикметник має той рід, число і відмінок, що й
іменник, до якого прикметник належить. Складні
випадки написання іменників і прикметників дітям
легше запам’ятати у вигляді казкової розповіді. Такий
підхід до вивчення допомагає швидко засвоїти
теоретичні міркування. Результативність написання
диктантів можна прослідити починаючи з другого
класу.
Дуже добре на уроках для активізації навчальної
діяльності учнів використовувати цікаві валеологічні
задачі, задачі з природничим змістом, ігрові задачі з
математичним змістом, задачі на кмітливість.
Гра “ Обери правильну дорогу”.
Дитина має визначити, якою стежкою або дорогою
вона пройде, і пояснить свій вибір.
Унаочнення: Малюнки, на яких зображено лісові
стежинки, дороги, обабіч яких розміщено етикетки з
правилами поведінки в природному оточенні.
1 варіант. Пропонується три стежки. Якщо піти
першою – можна потоптати конвалії, що ростуть на
ній. Якщо другою – наступити на мурашник.
Посередині третьої стежки горить багаття. ( Висновок:
іти треба третьою стежкою, але спочатку загасити
багаття).
2 варіант. Слід обрати дорогу. На першій вулиці завод
– тут забруднене повітря. На другій – багато
транспорту, і немає жодного дерева. Третя дорога –
алея з деревами. ( Висновок: іти треба третьою

9. дорогою, оскільки тут дихатимеш чистим повітрям і
можеш послухати спів птахів).
Гра “ Треба – не можна”
Дитина має дати правильну відповідь, як слід і як не
слід поводитися в природі. У цьому випадку вона
отримує фант. Виграє той, хто збере найбільше фантів.
Хід гри.
Учитель пропонує дітям уявити, що вони
знаходяться в лісі. Він називає дію, а діти
відповідають: “ можна” чи “ не можна” робити.
Згодом пропонується ускладнений варіант гри –
пояснити свій вибір.
Можна:
Не можна:
саджати квіти, рослини;
ламати гілки дерев;
охороняти рідкісні рослини;
рвати багато квітів;
обгороджувати мурашники;
збивати гриби ногами;
милуватися красою природи; руйнувати павутиння;
підгодовувати птахів;
вбивати павуків, жаб;
Гра “ Їжа для птахів”.
Учитель показує картинку, де намальована пташка,
а дитина має назвати її , сказати чим вона живиться
і де можна відшукати для неї корм.
Гра “ Хто краще запам”ятав”.
“ Лісова бригада”. К. Приходька
У лісі сталася біда –
І
давай
Гусінь листя об’їда.
сурмить
І на дубі, і на клені,
тривогу:
І на ясені зеленім
- Гей,
Солов’ї, шпаки синиці
пташки!
Вмить злетілись, як
- На допомогу!
годиться,

10. Діти мають назвати дерева, які постраждали від
шкідників; птахів, які врятували ці дерева; зробити
висновок про користь, яку вони приносять деревам;
встановити причинно – наслідковий зв’язок.
Роль екологічних ігор полягає в закріпленні
природоохоронних уявлень, пробудженні у дітей
чинити добро і не порушувати відомі їм правила
поведінки в природі, у формуванні позитивних рис
особистості, які виявляються у ставленні до природи як
до об”єкта постійної уваги й турботи.
Для активізації навчальної діяльності велике
значення має використання прийомів інтерактивного
навчання (за В.Шарко): „ Акваріум ”, „ Коло ідей ”, „
Мозковий шторм ”, „ Мікрофон ”, „ Навчаючись –
учусь ”, „ Займи позицію ”. Я постійно здійснюю
інтелектуально-емоційну підтримку учнів на основі
авансування. Це передбачає підхід до дитини з
оптимістичною гіпотезою, вірою в її здібності й успіхи.
Авансування є характеристикою стійкої педагогічної
позиції вчителя, який постійно створює ситуації успіху,
виявляє доброзичливість, виділяє й спирається на
достоїнства учнів, які вже виявлено й які ще будуть
виявлятися, постійно очікує успіх та позитивні вчинки й
дії дітей. Авансування проектує поведінку дитини, яка
намагається
виправдати
очікування
вчителя.
Авансування
перетворюється
на
прийоми
інтелектуально-емоційного стимулювання школярів, які
супроводжуються висловлюваннями вчителя типу: ,,Ти
здібний...”; ,, У тебе обов’язково вийде...”.
Велике значення для розглядуваної проблеми має
також
використання
нестандартних
уроків:

11. театралізованих уроків, уроків-концертів, уроків –
екскурсій, уроки психологічного розвантаження урок –
змагання, урок – випробовування; урок-аукціон, урок –
казка та ін. Значний потенціал мають уроки – екскурсії,
під час яких діти спілкуються з природою,
спостерігають зміни в житті
навколишнього
світу
більш
цілеспрямовано, ніж за інших
обставин. Даний тип уроків
підвищує працездатність учнів,
активізує їхні пізнавальні інтереси,
виховує любов до оточення. Не
менше значення має проведення уроків психологічного
розвантаження, під час яких учням пропонуються
завдання позанавчального характеру в формі ігрової
діяльності. Такі уроки є дієвим засобом формування
позитивного ставлення й пізнавального інтересу учнів.
Цікаві за змістом завдання, відсутність напруженості
створюють на заняттях особливий позитивний
емоційний фон: розкутість, інтерес, бажання навчитися
виконувати завдання, що пропонуються. Усвідомлення
своїх успіхів сприяє розкриттю психологічних
можливостей школярів. Завдання вчителем має
підбиратись таким чином, щоб вони стимулювали різні
психічні функції дитини, а саме:
 ігри на розвиток сприйняття:
,, Виклади сам ” (викладення зображення за контуром
предмету за допомогою геометричних фігур); ,, Чарівна
палітра ” (зображення фарбами різних природних явищ)
та ін.;

12.  ігри на розвиток пам’яті: ,,Пари слів”
(запам’ятовування, наприклад, других слів із
пари) ,, Картинки, яких бракує ” (підбір 7-8 пар
картинок, пов’язаних за смислом і розкладення їх
за парами) тощо;
 ігри на розвиток уяви: ,, Чарівне яйце”
(доповнення фігур у вигляді овалу так, щоб
кожного разу виходив новий предмет).
 ігри на розвиток уваги: ,, Шукати без зупинки ”
(протягом 10-15 секунд навколо себе побачити
якомога більше предметів одного кольору або
одного розміру).
Щоб викликати в учнів пізнавальний інтерес до
нового
навчального
матеріалу,
потрібно
використовувати різноманітні методичні прийоми:
створення проблемної ситуації, прийом новизни,
значущості, динамічності, дослідницький прийом та
інше. Усі вони збуджують допитливість, пізнавальний
інтерес і можуть бути використані на всіх етапах
вивчення навчального матеріалу.
Отже, уроки я намагаюся будувати так, щоб
кожен учень почувався дослідником, який самостійно
здобуває знання, має змогу зіставляти, порівнювати,
шукати і знаходити істину, доводити висунуті гіпотези
під час спілкування зі своїми однокласниками та з
учителем.

13. Тема. Речення. Види речень за метою
висловлювання та інтонацією
Мета: формувати поняття про види речень за метою
висловлювання (розповідні, питальні, спонукальні) та
інтонацією (неокличні та окличні); виробляти вміння
знаходити їх у тексті та складати самостійно;розвивати
усне і писемне мовлення, мислення, творчі здібності
учнів, виховувати взаємоповагу, толерантність.
Тип уроку: урок повідомлення нових знань
Обладнання: картки зі словами, таблиця, ілюстрації
Т.Г.Шевченка, загадки
Хід уроку
І. Організація класу
ІІ.Актуалізація знань учнів
1. Каліграфічна хвилинка Р р р Р ра ро Ра
Розуміти чуже горе – це велика людська краса
- Як ви розумієте цей вислів?
- Скільки в ньому слів?
- Чи пов’язані вони між собою?
- Чи можна цей вислів назвати
реченням? Чому?
2. Загадка
Кілька слів, одне чи два –
і думка утворилася.
Це не просто вже слова –
З них… (Речення) зробилося!
Завдання:
 Вставити потрібне слово і друга
вправа «Асоціативний кущ» речення
- Дати визначення що таке речення?

14. ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку
- Хто з вас здогадався, яку тему ми вивчатимемо
на уроці? (Речення)
- А що саме про речення ми вивчатимемо, ви
дізнаєтесь, якщо розташуєте в правильному
порядку картки зі словами
та речень
інтонацією
ю
види
висловлювання метою
Тема уроку. Види речень за метою висловлювання та
інтонацією
Ми сьогодні повинні пригадати:
1.Якими бувають речення за метою висловлювання.
2.Якими бувають речення за інтонацією?
3.Ми сьогодні повинні навчитися:
4.Знаходити в тексті речення різних видів.
5.Самостійно складати такі речення.
IV. Робота над темою уроку
1. Вправа 60
 1 і 2 завдання виконати усно
 3 завдання виконати біля дошки з коментарем
2. Складання схеми за висновками учнів до вправи 60
3. Робота з таблицею «Речення» Додаток 1
4. Творча робота (в парі)
5. Скласти по одному розповідному, питальному та
спонукальному реченню.
6. Гра «Незакінчене речення»
 Речення – це слова…
 Речення виражає..
 За
метою
висловлювання
речення
бувають…
за

15.  За інтонацією речення бувають…
 Наприкінці розповідного речення бавимо…
 У кінці питального речення ставимо…
 У кінці спонукального речення ставимо…
7. Робота за вправою 62
 Бесіда
про
Т.Г.Шевченка,
розгляд
ілюстрації і обговорення
 Диференційовані завдання
1 група. Списати другий абзац, у дужках зазначити
види речень, у першому реченні підкреслити підмет і
присудок.
2 група. Виписати з другого абзацу одне окличне й
одне неокличне речення. В одному з речень поділити
слова на склади.
3 група. Виконати 4 завдання до вправи, виписати два
слова, що пишуться з великої літери.
8. Фізкультхвилинка
9. Словникова робота
Гра
«Парашутисти».
Повторити
правила
правопису слів і з ненаголошеними е, и
Учні «ланцюжком» виходять до дошки, добирають
перевірні слова, вставляють потрібну літеру. Літери
записані на паперових «парашутиках».
Н…зенько
Кл…новий
Ш…рстяний Р..балка
В…селий П…сати Оз…ро З…ма
В…сна
10.Робота в групі
Користуючись словами із диктанту, скласти і записати
два розповідних речення
11.Творча робота

16. 12.Завдання.
Прочитати
розповідні
речення.
Перебудувати їх таким чином, щоб вони стали
спонукальними
1 група. Висловити заклик-застереження
Не грають діти з вогнем, адже це небезпечно.
Діти, не грайтеся з вогнем, це небезпечно.
2 група. Висловити прохання
Спекла бабуся мені пиріжки з маком.
Бабусю! Спечи мені, будь ласка, пиріжки з
маком.
3 група. Висловити побажання
Спить спокійно синочок.
Спики спокійно, синочку!
V. Закріплення вивченого
- Методика «Сенкан» (колективно)
Речення
Розповідне, питальне, спонукальне.
Розповідає, запитує, наказує.
Із речень складається текст.
Пов’язані за змістом слова, що виражають закінчену
думку.
VI. Підсумок уроку
Гра «Віночок». Учні утворюють коло та передають
одне одному квітку, при цьому кажуть: «Сьогодні на
уроці мені сподобалось…»
VII. Домашнє завдання
1 група. Виписати з художньої літератури по два
розповідних, питальних, спонукальних речення
2 група. Вправа 63 (І-ІІІ завдання), ст. 32

17. Позакласне читання в 3 класі
Тема: Українська народна казка «Кривенька качечка»
Мета:
- формувати навички свідомого читання,
особистісного спілкування, навчити дітей доносити
зміст прочитаного шляхом виразного читання казки;
визначати своє ставлення до казкових героїв;
- розвивати вміння міркувати про життєві цінності,
цінувати дружбу, відданість, встановлювати
причинно-наслідкові зв’язки, узагальнювати,
доводити;
- виховувати почуття поваги одне до одного,
співчутливість, вміння робити добрі вчинки.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Методи і прийоми: «асоціативний кущ», «почесний
гість», «казковий ерудит», «очікування».
Обладнання:
набрана тема уроку, слова до
словникової роботи, ілюстрації до казок (малюнки
дітей), мультимедійна презентація, «чарівна пір’їнка»,
веретенце, 2 торбинки, смужки зеленого, синього та
червоного кольорів.
Хід уроку:
І . Організація классу
1. Віршоване привітання
Вчитель: Любі діти, у наш клас
Завітали гості щирі.

18. Привітаймо в добрий час
Гостей посмішкою й миром.
Діти: Добрий день нам!
Добрий день вам!
Добрий день всім!
2. Посадка за парти
- Сідайте тихенько спочатку дівчата, як справжні леді,
а потім сідають хлопчики як джентльмени.
3. Емоційний настрій на урок
Вправа «Дві торбинки»
З яким настроєм ви прийшли на урок? Що відчуваєте?
(радість, віру в себе, задоволення, щастя, гордість,
ніжність,тривогу, сум, гнів, розчарування, сором, страх)
У дорогу люди завжди беруть із собою торбинку. У
мене теж є дві торбинки. У темну торбинку я заберу
весь ваш смуток, біль, страх, розчарування, а теплу,
жовтогарячу, відкрию і подарую вам радість,
піднесення, інтерес, захоплення, добро. Сподіваюсь,
що ці приємні почуття дійдуть до ваших сердець і
здійсняться всі ваші сподівання.
ІІ .Мотивація навчальної діяльності
1. Що ви очікуєте від уроку?
2. Знайомство
- Сьогодні ми з вами проведемо надзвичайно цікавий
урок українського читання. Мені дуже приємно бачити
вас таких натхненних і творчих.

19. - Кожного дня ми наче відкриваємо нові, чисті сторінки
нашого життя. Що ми на них запишемо, залежить від
кожного з нас. У наших силах залишити на чистих
аркушах цілий список добрих і красивих вчинків та
справ. Сьогодні нам у цьому допоможе казка.
3. Девіз уроку
- Прочитаємо разом девіз нашого уроку:
Хто казок багато знає, той завжди перемагає.
ІІІ. Актуалізація опорних знань
1. Бесіда
Без казки не буває дитинства: веселого, доброго,
грайливого. Давайте згадаємо всі ті казки, з якими ми
познайомились раніше. Увага на екран. До якої казки
малюнки. Хто автор усіх цих казок? ( народ)
Ці казки виникли раніше,
ніж люди навчились
писати. Тому їх не
записували,
а
переказували
один
одному.
При
переказуванні ці казки
змінювалися. Ім’я автора забувалося за давністю. Казка
ставала народною. Ми з вами читали багато різних
казок про тварин: «Вовк та козенята”, “Колосок”,
“Лисиця та журавель”, “Рукавичка”, “Лисиця і їжак”,
“Дрізд і голуб”. А яку ще групу казок ви знаєте?
(чарівні казки). Чим відрізняються чарівні казки від
казок про тварин? (герої чарівних казок мають
надзвичайну силу, описані незвичайні пригоди, які

20. обов’язково пов’язані
перетвореннями).
з
чарами
і
дивовижними
2. Виставка малюнків
- Ось подивіться на екран, ці малюнки намалювали
учні до чарівних казок (малюнки дітей до казок)
3. « Казковий ерудит»
- У казках зустрічається багато приказок і прислів’їв, а
також пісень. Відгадайте, з яких казок ці пісні? Будь –
ласка, піднімайте руки, хто здогадався.
- Я по коробу метений,
на яйцях спечений.
Я від баби втік
і від діда втік,
так і від тебе втечу. («Колобок»).
- Гуси, гуси, гусенята,
візьміть мене на крилята.
та понесіть до батенька…(«Івасик - Телесик»).
- Ой ви, діточки, козенята,
Відімкніться, відчиніться!
Ваша матінка прийшла,
Молочка вам принесла. ( « Вовк та
козенята»)
- Які з цих казок про тварин? («Колобок»).
( « Вовк та козенята»)

21. - Яка з них належить до чарівних?(Івасик – Телесик)
4. Побудова асоціативного куща.
Сьогодні ми помандруємо чарівними стежинками –
сторінками казки. В кожній з них обов’язково
перемагає добро над злом. На вашу думку, що таке
добро?
А ще добро – це…
- Які асоціації у вас виникають,
коли чуєте це слово?
Слово «добро» виступає в ролі
магніту. Притягує до себе слова
без яких не може існувати.
З'єднайте слова за допомогою
стрілочок, які тягнуться до слова
«добро».
IV. Оголошення теми і очікуваних результатів
Ми не даремно з вами так багато говорили про добро і
добрі вчинки, бо тема нашого уроку « За добро добром
платять». Сьогодні ми з вами познайомимось з новою
народною казкою, яка називається « Кривенька
качечка». Чого ви очікуєте від цього уроку? Чому
бажаєте навчитися, що дізнатись нового? Давайте
визначимо, чого навчить нас цей урок:
- доносити зміст прочитаного шляхом виразного
читання казки;
- визначати своє ставлення до казкових героїв;
- цінувати дружбу, відданість, робити добрі
вчинки;
- вчитись переказувати казку по частинам;

22. - міркувати про життєві цінності.
V. Робота над казкою «Кривенька качечка»
1.Словникова робота
Щоб вам у казці все було зрозуміло, ми познайомимося
з окремими словами, які будуть зустрічатися у казці.
Увага на екран.
Як ти розумієш, що означає це слово?
Починок – пряжа, намотана на веретено.
Галочка – пестливе звертання до дівчини.
Кужілочка – частина прядки у вигляді кілка, на який
намотують пряжу.
Веретенце – ручне знаряддя для прядіння у вигляді
тонкої палички із загостреними кінцями.
Іва – діва – звертання до дівчини.
Полинули – полетіли
Жалувати – жаліти
Міні - підсумок
Запам’ятайте значення цих слів, їхню правильну
вимову, так вам легше буде читати та сприймати текст
казки.
2. Вправи на розвиток читацьких навичок.
Артикуляційна гімнастика.
- А для того, щоб виразно і правильно прочитати казку,
пропоную наступне завдання. Подивіться на екран.
Перед вами слова пісні з нашої нової казки «Кривенька
качечка». Прочитайте тихенько пошепки цю пісеньку.
Прочитайте її з веселою, грайливою інтонацією; сумно,
повільно; зі здивуванням:
Онде наша iва,
Онде наша діва,

23. На метеному дворці,
На тесаному стовпці.
Міні – підсумок :
Молоці, діти! Правильно прочитали пісню, емоційно,
намагались передати настрій.
3. Первинне сприйняття тексту
- Розгорніть підручники на стор. 70.( сімдесятій)
- Я разом з вами прочитаю казку « Кривенька качечка».
Почну читати я, а за мною вже продовжуватиме той, на
кого я вкажу ось цією чарівною пір’їнкою . Слухайте
уважно і слідкуйте, щоб відповісти на питання: « Які
ознаки чарівності присутні у цій казці?»
Бесіда:
- Кого дід і баба знайшли у лісі?
- З чого дивувались дід і баба?
Фізхвилинка
Всіх гусак підняв на кладку,
Стали швидко на зарядку,
Повернулись вліво, вправо
Чітко робим вільні вправи.
От зробили всі зарядку
Та й на річку бух із кладки!
Миє крила, чистить лапки,
Каже качур: « Так, так, так!
Фізкультурник наш гусак»
4. Вторинне читання тексту.
Зараз ми з вами ще раз прочитаємо цю казку
естафетою. Починаю читати я, потім передаю естафету
комусь з вас, прочитавши, ви також передаєте естафету

24. комусь з своїх однокласників, які гарно сидять, як
справжні учні 3 класу і слідкують.
5. Вправи на вдосконалення техніки читання
Пропоную вам таке завдання, увага на екран:
прочитайте речення про:
- …те, що дід і баба були самотні.
- …те, що дівчина була гарна.
- ..те, що зробили дід і баба з гніздечком.
- …те, як дівчина знову перетворилася на качку.
VI. Узагальнення і систематизація знань
«Почесний гість»
Діти, уявіть собі, що Кривенька качечка завітала до нас
у гості. Уявили? А тепер подумайте, про що ви б хотіли
її спитати, що дізнатись нового, про те чого немає у
казці. Кожен зараз подумає і підготує запитання, бо
сьогодні до нас у гості завітала головна героїня казки –
Кривенька качечка. ( виходить дівчина)
Крив. качечка: Доброго дня! Як у вас тут тепло та
затишно. Мені дуже приємно, що мене запросили на
цей урок!
Вчитель: Кривенька качечка, а чи не могла б ти трохи
поспілкуватися з нами. Наші дітки підготували тобі
цікаві запитання.
Крив. качечка: Звичайно, я згодна. Я з задоволенням
вислухаю та відповім на усі ваші питання.
Вчитель: Дуже добре! Діти, хто перший хоче задати
своє питання?
Питання учнів:
1.Що ти бачила, перебуваючи у інших країнах?

25. 2.Що з тобою трапилось, як ти пошкодила лапку?
3.Чому ти зосталась одна у лісі?
4.Чому ти залишилась жити у діда с бабою?
5.Чому потім ти вирішила від них полетіти?
Вчитель: Молодці, діти! Ви зрозуміли текст
прочитаного і задавали досить цікаві питання. Я дуже
вдячна вам за прояв творчості та активність.
Крив. качечка: Дякую вам за таку приємну бесіду! До
зустрічі!
Діти: На все добре, Кривенька качечка! Було приємно з
тобою познайомитись.
VIІ Підсумок уроку
1 .До якої групи казок можна віднести цю казку?
- Які ознаки чарівності є у ній?
- Чи сподобалась вам казка?
- Прочитайте прислів’я, що після казки.
.- Чи виражає воно головну думку казки - за добро
добром платять ?
- Кому з героїв воно могло б бути порадою?
2. Виступ учнів з віршами про добро.
Добрим бути так не просто,
Добро не залежить від зросту.
Добро виростає із серця,
Його не збереш у відерце.
Так потрібно добрим, добрим бути,
Одне одного в біді, щоб не забути.
І земля закрутиться скоріше,
Коли будемо з тобою ми добріші.
Бо добро з роками не старіє,

26. Бо добро від холоду зігріє.
А якщо воно, як сонце світить,
То радіють і дорослі й діти.
3. Оцінювання
За урок я хочу поставити такі оцінки…( виставлення
оцінок з іх попереднім коментуванням)
VIІІ . Домашнє завдання
Ви такі творчі, тому пропоную вам завдання по групах.
Діти, в яких бейджики зеленого кольору, виконують
таке завдання: поділити казку на зачин, основну
частину і кінцівку. Переказати їх від імені Кривенької
качечки. У кого синього кольору: скласти план казки і
переказати кожний пункт плану. А у кого червоного
кольору: прочитати подібну за змістом до казки
«Кривенька качечка» японську казку «Вдячна журавка»
і переказати її.
ІХ Заключне слово вчителя:
Не лінуйтесь робити добро,
Лише зла не бажайте нікому,
Бо воно, як велика гора,
Стане вам на шляхові
земному.
І заступить навколишній світ,
Зробить серце жорстоким, холодним.
Ви з любов’ю живіть з юних літ,
Будьте чуйним, веселим і добрим.
Урок закінчено! До нових зустрічей!

27. ЗМІСТ
Візитна картка школи ……………………………..……………...3
Візитка вчителя початкових класів Романенко Л.З., диск з
творчими доробками……………………………………………...4

28. Навчально-методичне видання
Романенко Лідія Зінов’ївна
ПЕДАГОГІЧНА МАЙСТЕРНІСТЬ –
ДОМІНАНТА
ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЇ ВЧИТЕЛЯ, ВИКЛАДАЧА
НАВЧАЛЬНА ГРА ЯК ЗАСІБ АКТИВІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ НА УРОКАХ В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ