презентація

2. Баладу «Причинна»
Тарас Шевченко
написав 1837 року,
тобто тоді, коли
поет був ще
кріпаком.

3. Сюжет твору Шевченко
цілком узяв із народних
пісень, які він міг
чути у дитинстві на
Україні чи прочитати у
збірках. Дівчина-
сирота, в якої «ні
батька, ні неньки;
одна, як та пташка в
далекім краю», щиро
покохала юнака. Але він
повинен поїхати в
далеку дорогу:
«Обіщався вернутися,
та, мабуть, і згинув».

4. …Посадили над
козаком,
Явір та ялину,
А в головах у дівчини
Червону калину…

7. У лиху буремну ніч
над Дніпром щось
біле блукає. То
бідна дівчина-
сирота, яку торік
покинув коханий. На
білому світі вона
одна «як та пташка».
Шевченко називає
дівчину «молоденка»,
«чорнобрива»,
«дівчинонька».

8. Така її доля… О Боже
мій милий! За що ж ти
караєш її, молоду? За
те, що так щиро вона
полюбила Козацькії
очі? Прости сироту!
Про вірність і любов
козака Шевченко
говорить стримано,
але ми відчуваємо, що
письменник любить і
цього героя

9. Утомився вороненький,
Іде, спотикнеться, -
Коло серця козацького
Як гадина в’ється.
Передчувало серце
козака недобре, - і
не помилилося:
зустріла його кохана
на півдорозі до села,
але була вже мертвою.

10. Єдиний фантастичний
епізод у творі - це
поява русалок, які
місячної ночі вийшли
з річкй, щоб
погрітися у світлі
нічного світила,
потанцювати і
поспівати пісень.

11. Балада «Причинна» багато в чому
повторює досвід О. Пушкіна,
В. Жуковського, А. Міцкевича, Л.
Боровиковського, А. Метлинського.
Але Шевченко пішов далі своїх
попередників. Він не акцентує увагу
на фантастичному, а показує
страждання простих людей.