Вірші Шевченко почав
писатище кріпаком, за
його свідченням, у
1837р. З тих перших
поетичних спроб відомі
тільки вірші “Причинна”
і “Нудно мені, тяжко —
що маю робити”
4.
Реве та стогнеДніпр
широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.
І блідний місяць на ту пору
Із хмари де-де виглядав,
Неначе човен в синім морі
То виринав, то потопав.
Ще треті півні не співали,
Ніхто нігде не гомонів,
Сичі в гаю перекликались,
Та ясен раз у раз скрипів.
5.
Літературна спадщина
Т.Г. Шевченкавважається
основой украінскої літератури
та багато в чому сучасної
літературної української мови.
Роки 1840—1847 —
найкращі у житті
Т.Г. Шевченко. У цей
період розквітло його
поетичне обдарування.
6.
В 1840 р.вийшла під
назвою «Кобзар»
невеличка збірка його
віршів.
В 1842 році вийшов
самий великий його
поетичний твір -
«Гайдамаки».
В 1843 р. Шевченко
отримав ступінь вільного
художніка.
7.
Тополя
По діброві вітервиє,
Гуляє по полю,
Край дороги гне тополю
До самого долу.
Стан високий, лист широкий
Нащо зеленів?
Кругом поле, як те море
Широке, синіє.
Чумак іде, подивиться
Та й голову схилить,
Чабан вранці з сопілкою
Сяде на могилі,
Подивиться — серце ниє і
Кругом ні билини!
Одна, одна, як сирота
На чужині, гине!
8.
Гайдамаки
Сини мої, гайдамаки!
Світширокий, воля,—
Ідіть, сини, погуляйте,
Пошукайте долі.
Сини мої невеликі,
Нерозумні діти,
Хто вас щиро без матері
Привітає в світі?
Сини мої! орли мої!
Летіть в Україну,—
Хоч і лихо зустрінеться,
Так не на чужині.
9.
На початку 1861р.він
тяжко захворів і 10
березня помер.
Незадовго до смерті
написав останній вірш
— “Чи не покинуть нам,
небого”.
10.
Чи не покинутьнам, небого
Чи не покинуть нам, небого,
Моя сусідонько убога,
Вірші нікчемні віршувать
Та заходиться риштувать
Вози в далекую дорогу,
На той світ, друже мій, до бога,
Почимчикуєм спочивать.
Втомилися, і підтоптались,
І розуму таки набрались,
То й буде з нас! Ходімо спать,
Ходімо в хату спочивать...
Весела хата, щоб ти знала!..
Ой не йдімо, не ходімо,
Рано, друже, рано —
Походимо, посидимо —
На сей світ поглянем...
