ПРЕЗЕНТАЦІЯ «ВІРШІ ПРО ПЕРЕМОГУ, МИР І ВІЙНУ»

1. ВІРШІ ПРО МИР І
ВІЙНУ, ДЕНЬ
ПЕРЕМОГИ, ПАМЯТЬ
Підготувала: Душка Л.М.,
вихователь – методист
КЗ «ДНЗ №453»

2. День Перемоги
Привели шляхи-дороги
Наш народ до перемоги.
І солдати-дідусі
Посміхаються усі.
Це святе травневе свято
Треба серцем відчувати!
Придивись: в старих солдат
Сльози радощів блищать!
Хай завжди в усьому світі
Буде мир і щастя дітям,
Бо народжені вони
Для життя, а не війни.
С. Гордієнко

3. Квіти пам'яті
Квіти – на граніті, на броні.
Сонце усміхається мені.
Поруч з ветеранами стою,
Наче клятву пам’яті даю.
Ветерани в світлій сивині
А на грудях сяють ордени.
Пам'ять серця…
Пам'ять сивини…
Пам'ять тих, що
Не прийшли з війни,
Пам'ять – наче квіти на броні…
Сонце усміхається мені.
Л. Компанієць

4. ПАМ'ЯТЬ
І живуть у пам’яті народу
Його вірні дочки і сини,
Ті, що не вернулися з походів
Грізної, великої війни.
Їх життя, їх помисли високі,
Котрим не судилось розцвісти,
Закликають мир ясний і спокій,
Як зіницю ока, берегти.
В. Симоненко

5. Пам’ятник
На узліссі, під горою,
в шумі верховіть
невмирущому герою
пам’ятник стоїть.
Вже давно боїв немає.
Тільки наш солдат
у руках своїх тримає
вірний автомат.
Рідний край – єдиний в світі –
він зберіг живим
і лишився на граніті
миру вартовим.
Проти хижої навали
встав назавжди він,
щоб війни повік не знали
діти всіх країн.
М.Упеник

6. Де ховається війна? —
Запитав онук у діда.
— Хто її, онучку, зна… —
Одне слово, дід не відав.
А ховається війна
Недалеко від людей.
Знав хлопчина, де вона,
І повів діда в музей.
Цілий день його водив,
Показав усе підряд.
Скільки там усяких див:
Мін, снарядів і гармат!
Є землянка, дот, багнет,
Танк, що якось уцілів,
А на дубі — кулемет,
Мов гніздо яких буслів
Клекотали там «бусли»,
Аж здіймався ураган…
Показав онук малий
Діду «мінський казан».
Ой кипіло на вітрах
В «казані» тім від атак,
Що і досі бере жах.
— Ти боїшся, діду?
— Так.
Здивувавсь онук: — Постій,
Ти ж був мужній партизан…
— Слухай, любий друже мій, —
Дід зітхнув, тоді сказав:
— Бач, страшніше, як війна,
У житті нема біди.
Хай зостанеться вона
У музеї назавжди.
В. Вішко

7. Пам’ятай!
Коли побачиш влітку в полі
Червону квітку — символ волі,
Згадай синів безстрашних України,
Що полягли на землях Батьківщини.
Вони себе не вберегли,
Але край рідний захистили.
У полі маки зацвіли
Там, де герої ці спочили.
Твоє життя безхмарне нині.
За це їм дякуй, пам’ятай:
Герої захистили Україну
Колись і зараз твій боронять край.
Марія Устичук

8. Нам не треба війни
Нам не треба війни, не треба –
Ми за спокій і мир на Землі,
Щоб не коршаки в чистому небі,
А космічні пливли кораблі,
Щоб щасливо зростали діти
І не бачили жаху війни,
Щоб зловісний воєнний вітер
Був розвіяний вітром весни.
Вітром правди і сили людської –
Силу ту не здолати в віках –
Нас даремно лякають війною,
Міць народу – в народних руках!
Нам не треба війни, не треба –
Ми за спокій і мир на Землі.
Щоб не коршаки в чистому небі.
А космічні пливли кораблі.
Микола Уманець