Кульмінація
“… я їхав до країни, де не було
жодної квіточки, де не могли
рости ні дерева, ні трава ”.
“ Я зроду не бачив, щоб хтось так
жадібно їв. Сльози котилися в нього
по щоках, а він усе їв і їв. Доївши
хліб, він визбирав усі крихти до
найменшої…”
“ Ланцюги, зроблені із ненависті
лицаря Като, нелегко розірвати“.
“ Може, навіть ці тверді скелі
ненавиділи лицаря Като й радо
допомагали тому, хто прийшов
стати з ним до бою? “
“… ми на власні очі побачили, який він страшний. Ми
дивилися на його жахливе обличчя, а він мовчки
дивився на нас. І його зло лилося на нас, мов холодний
струмінь, палило наші обличчя, мов пекучий вогонь,
просякало крізь наші голови, крізь наші руки, ятрило
нам очі, заповнювало легені, коли ми дихали.
Розв’язка
“ Я глянув йому у вічі й помітив щось дивне.
Помітив, що лицар Като прагне позбутися
свого кам'яного серця. Може, найдужче
ненавидів лицаря Като сам лицар Като “.
Маленька сіра пташка у замку Като - це душа
лицаря Като, яка звільнилася з кам'яного
полону.
Епілог
“ Він живе в Країні Далекій, де дзвенять срібні тополі, де
вночі пастухи розпалюють вогнища,…де є хліб, що втишує
голод, і де в нього є тато-король, якого він
дуже любить і який дуже любить його”.
Дорослі мають
прагнути творити
країну Далеку в
реальному світі.
Кам’яні серця дорослих
перетворюють дітей
на самотніх “птахів”.
Батьківська любов,
родинне тепло
є найвищою
цінністю
в житті.
Природа
завжди
служить
добру.
Любов,
Дружба
перемагають
ненависть
та зло.
А. Ліндгрен "Міо, мій Міо" Урок 3

А. Ліндгрен "Міо, мій Міо" Урок 3

  • 2.
    Кульмінація “… я їхавдо країни, де не було жодної квіточки, де не могли рости ні дерева, ні трава ”.
  • 3.
    “ Я зродуне бачив, щоб хтось так жадібно їв. Сльози котилися в нього по щоках, а він усе їв і їв. Доївши хліб, він визбирав усі крихти до найменшої…”
  • 6.
    “ Ланцюги, зробленііз ненависті лицаря Като, нелегко розірвати“.
  • 8.
    “ Може, навітьці тверді скелі ненавиділи лицаря Като й радо допомагали тому, хто прийшов стати з ним до бою? “
  • 9.
    “… ми навласні очі побачили, який він страшний. Ми дивилися на його жахливе обличчя, а він мовчки дивився на нас. І його зло лилося на нас, мов холодний струмінь, палило наші обличчя, мов пекучий вогонь, просякало крізь наші голови, крізь наші руки, ятрило нам очі, заповнювало легені, коли ми дихали.
  • 11.
    Розв’язка “ Я глянувйому у вічі й помітив щось дивне. Помітив, що лицар Като прагне позбутися свого кам'яного серця. Може, найдужче ненавидів лицаря Като сам лицар Като “.
  • 12.
    Маленька сіра пташкау замку Като - це душа лицаря Като, яка звільнилася з кам'яного полону.
  • 13.
    Епілог “ Він живев Країні Далекій, де дзвенять срібні тополі, де вночі пастухи розпалюють вогнища,…де є хліб, що втишує голод, і де в нього є тато-король, якого він дуже любить і який дуже любить його”.
  • 15.
    Дорослі мають прагнути творити країнуДалеку в реальному світі. Кам’яні серця дорослих перетворюють дітей на самотніх “птахів”. Батьківська любов, родинне тепло є найвищою цінністю в житті. Природа завжди служить добру. Любов, Дружба перемагають ненависть та зло.