досвід роботи

2. Комунальний заклад «Успенівська загальноосвітня школа ІІ-ІІІ ступенів»
Гуляйпільської районної ради
Актуалізація пізнавально-творчого
потенціалу учнів на
уроках правознавства
Алексєєва Елла Миколаївна
Вчитель історії і правознавства
Освіта вища, І категорія у 2012 році
2014 рік

3. АНОТАЦІЯ
Як зацікавити школярів не тільки певним навчальним матеріалом, а
самим процесом набуття знань? Як допомогти кожному учню актуалізувати
творчий потенціал і природну дитячу допитливість? Як створити умови щодо
конструктивних взаємовідносин вчителя з учнями, умови для творчості у
дитячому колективі?
Вдумливе дослідження творчої педагогічної спадщини допомогло
розширити обрії особистого педагогічного мислення, обрати інноваційний
підхід до організації власної педагогічної діяльності.
Сучасна школа стає перед вибором: до краю завантажити учня
інформацією або ж озброїти дитину арсеналом засобів, які допоможуть їй
успішно здійснювати саморозвиток, свідомо обрати життєву стратегію, досягти
плідних результатів життєдіяльності при будь-яких зовнішніх обставинах,
розв’язувати проблеми будь-якої складності на своєму життєвому шляху.
Отже, я вирішила, що уроки правознавства будуть проводитися не заради
виконання шкільної програми, а з метою формування життєвої компетентності
учнів.
Тобто, уроки правознавства стають засобом у формуванні зрілої
особистості, накопичення первинного життєвого досвіду реальних
конструктивних взаємовідносин з оточуючим світом.
Підвищення ефективності цього «засобу» відбувається шляхом
актуалізації пізнавально-творчого потенціалу учнів. Це стає можливим завдяки
використанню методів і прийомів педагогіки життєтворчості, варіативних форм
організації різних видів діяльності.
Досвід буде цікавим для вчителів, зацікавлених у створенні максимально
ефективних умов щодо особистісного зростання учнів, залучаючи їх до
співпраці і співтворчості.

4. ЗМІСТ
І. ВСТУП 4
ІІ. ОСНОВНА АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА 5
ІІІ. ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ 16
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
1. Технологія проективної співтворчості
2. Творчі форми організації пізнавальної діяльності
3. Варіативний методичний банк вчителя
4. Загальний план засвоєння змістового модуля
5. Авторські розробки уроків
6. Пошукові проекти учнів з інформаційно-комп’ютерної технології Intel
7. Науково-дослідні проекти учнів (МАН)
8. Використання ІКТ у навчально-виховному процесі
9. Прийоми мотивації навчального процесу учнів
10. Авторська методична розробка: Інтерактивна гра з використанням flash-
анімацій: «Нові закони для віртуальної імперії»
11. Методична розробка авторської тренінгової програми «Школа життєвої
компетентності».
12. Сценарій загальношкільного заходу: Веб-квест «Небезпечний Інтернет:
шляхи правового врегулювання»
13. Інформація про досягнення моїх учнів та випускників
14. Відзнаки вчителя
15. План самоосвітньої роботи
16. Авторський блог «Творча майстерня вчителя Алексєєвої Елли»
http://nova-shkola.blogspot.com/
17. Фото-колаж: «Навчання з зацікавленістю»

5. І. Вступ
Освітній процес, який зорієнтовано переважно на виконання стандартних
розумових операцій і механічне запам’ятовування, позбавляє дитину
можливості в повній мірі осягти науку особистісного зростання й свідомої
творчої побудови свого життя.
Але суспільство для розв’язання перманентної кризи у всіх його сферах
потребує випускників школи нової формації з високорозвиненим інтелектом,
неординарними креативними здібностями, активною життєвою позицією та
високою громадською відповідальністю.
Сьогодні, як ніколи, педагогіка потребує нових ідей, нових відкриттів…
Необхідно не просто урізноманітнити навчально-виховний процес
цікавими і нестандартними формами взаємодії педагога з дітьми, а кардинально
змінити сам підхід до організації цієї взаємодії, переорієнтувати його на суб'єкт
- суб'єктні позиції.
Тільки в тому випадку, коли дитина навчиться бути повноправним
суб’єктом свого системного життєвого становлення, а не пасивним об’єктом
хаотичного педагічного впливу, вона зможе стати активним учасником плідних
суспільних процесів, буде здатна ініціювати і впроваджувати в життя
конструктивні проекти гармонізації навколишнього світу.
Метою освітнього простору стає формування зрілої особистості,
накопичення нею первинного життєвого досвіду реальних конструктивних
взаємовідносин з оточуючим світом.
Освітній процес повинен забезпечувати як максимальне розкриття
можливостей креативно нестандартної, обдарованої дитини, так і актуалізацію
прихованих резервів дитини, розвиток якої гальмують ті чи інші несприятливі
обставини.
З огляду на вище сказане, ставлю за мету докладання своїх педагогічних
зусиль – створення на своїх заняттях умов для формування життєвої
компетентності учнів. Я вбачаю, що по-справжньому компетентна особистість
здатна цілеспрямовано створювати власний інтелект за рахунок інтенсивного

6. прирощення творчих здібностей, і, в результаті, опановує ресурсами успішного
долання проблем будь-якої складності.
Уроки правознавства можуть стати майданчиком для розвитку зрілої
особистості і накопичення первинного життєвого досвіду реальних
конструктивних взаємовідносин з оточуючим світом.
Отже, методологія моїх занять – актуалізація пізнавально-творчого
потенціалу учнів, а не кількісне накопичення готових знань.
Так, учні на уроках правознавства вчаться орієнтуватися в складному
суперечливому світі, знаходити вихід із кризових ситуацій, успішно долати
проблеми та поступально просуватися в саморозвитку незважаючи на будь-які
обмеження і перешкоди. А знання правових норм у різних сферах права:
конституційному, кримінальному, цивільному, сімейному, трудовому та
адміністративному – їм у цьому тільки допоможуть.
ІІ. Основна аналітична частина
Починаючи з 20-30 років минулого сторіччя зусиллями ентузіастів,
вчених і педагогів-практиків, створюється нова особистісно-орієнтована
педагогіка на основі суб'єкт-суб'єктної взаємодії вчителя з учнями – педагогіка
життєтворчості особистості.
Вчені Б.Г. Ананьєв, С.Л. Рубінштейн, К.А. Абульханова-Славська, І.С.
Кон, Д.А. Леонтьєв, М.В. Кириллова, Л.В. Сохань, І.Д. Бех присвятили багато
років своєї наукової діяльності вивченню механізмів усвідомленого здійснення
людиною свого життєвого шляху.
В свою чергу такі діячі науки, як А.Я. Савченко, В.Н. Доній, В.Г.
Кремень, І.І. Єрмаков, Г.М. Несен доклали чимало зусиль для широкої
популяризації та впровадження в педагогічну практику академічно
обґрунтованої теорії формування життєвої компетентності особистості. За
рахунок цієї теорії стає можливою реалізація проголошеного підходу
суб’єктно-особистісної орієнтації освітнього процесу, принципів креативності
та інтеграції педагогічних процесів (виховного і дидактичного).

7. Провідна педагогічна ідея досвіду: впровадження у практику діяльності
багатогранної системи заходів суб’єкт - суб’єктної взаємодії педагога з учнями,
спрямованих на всебічну актуалізацію пізнавально-творчого потенціалу
особистості, які пропонуються учням для усвідомленого задоволення
індивідуальних освітніх потреб та в комплексі забезпечують ефективні умови
формування життєвої компетентності особистості
Але будь-яка ідея, мета, концепція може бути реалізованою лише за умов
переведення останніх у реальне технологічне рішення. Без технологічного
забезпечення ті чи інші добрі наміри лише намірами і залишатимуться.
В умовах формуючих експериментів різних рівнів було розроблено та
апробовано методику проективно-рефлексивного навчання.
Ця методика є одним із провідних компонентів збагаченого освітнього
простору й структурним елементом Технології проективної співтворчості
(Додаток 1).
Розробка Технології проективної співтворчості у цілому і Методики
проективно-рефлексивного навчання, як її складової частини, ґрунтується на
ідеях інноваційної педагогічної теорії – педагогіки життєтворчості особистості.
В основу Методики проективно-рефлексивного навчання покладені
особистісно-орієнтовані принципи:
 повна переорієнтація вчителя на позиції суб’єкт - суб’єктної
взаємодії з учнями
 визнання, що центральною фігурою навчально-виховного процесу є
особистість дитини (а не знання, вміння, навички)
 забезпечення права дитини на свій власний темп і вектор розвитку
 прийняття дитини такою, якою вона є, з орієнтацією на її
пізнавально-творчий потенціал.

8. Апробація методики проективно-рефлексивного навчання здійснювалася
протягом семи років у викладанні історії та правознавства в умовах звичайної
сільської загальноосвітньої школи.
Оволодіння новою педагогічною практикою було розпочато
попередньою роботою з ознайомлення з новаторським досвідом відомих
педагогів, чиї ідеї було покладено в основу Технології проективної
співтворчості:
Жан-Жак Руссо, Генріх Песталоцці, Григорій Сковорода, Константин
Ушинський, Марія Монтессорі, Джан Д’юї, Антон Макаренко, Віктор Сорока-
Росинський, Януш Корчак, Сосаку Кобаясі, Василь Сухомлинський.
Володимир Шаталов, Софія Лисенкові, Ігор Волков, Євген Ілиин, Шалва
Амонашвілі.
Школа Френе, технологія «Дальтон – план», Метод Проектів,
Диференціальна система навчання Бударного, система розвивального навчання
Ельконіна-Давидова, Комунарська методика Іванова.
Вдумливе дослідження творчої педагогічної спадщини допомогло
розширити горизонти особистого педагогічного мислення, виробити
інноваційний підхід до організації власної педагогічної діяльності.
Практична підготовка до застосування Методики проективно-
рефлексивного навчання містила в собі:
- розподіл навчального матеріалу за укрупненими змістовними
модулями;
- визначення понятійного апарату, знань, вмінь, навичок, передбачених
для засвоєння матеріалу з кожного змістовного модуля;
- виокремлення зі всього програмового матеріалу загальнокультурного
базового мінімуму;
- підбір цікавих оригінальних форм проведення уроків;
- визначення критеріїв пізнавально-творчої активності й рівня
успішності учнів.

9. На першому ж занятті, на початку навчального року, увага вчителя
спрямовується на зміну ідеологічних орієнтирів у свідомості учнів щодо
значення навчання як такого в житті людини. При цьому логіку оцінювання
успішності переорієнтовано з визнання цінності лише високої оцінки на
усвідомлення цінності набутих знань і вмінь у певній предметній галузі,
навичок їх самостійного здобуття та актуалізації в колективних видах
діяльності. Далі здійснюється мотивація дітей на формування в ході навчальної
діяльності принадних та корисних особистісних якостей. Так вони отримують
«інструмент», який можна використати для вирішення більшості життєвих, а не
лише освітніх завдань.
Вивчення змістовного модулю навчального матеріалу проводиться в
чотири етапи.
На першому етапі здійснюється планування навчальної діяльності.
- Учням пропонується здійснити огляд всього навчального матеріалу
змістовного тематичного модуля. Це завдання виконується у ході участі в
різних творчих формах організації їхньої пізнавальної діяльності (приклад
дивитись у додатку 2).
- Учні дізнаються про можливі форми, засоби та види діяльності щодо
опанування матеріалом (за варіативним методичним банком учителя)
(дивитись додаток 3).
- Складається загальний план засвоєння змістового модуля відповідно до
розподілу навчальних годин (дивитись додаток 4) .
- Учні складають індивідуальні проекти на основі загального плану з
визначенням терміну виконання.
При організації навчальної діяльності за індивідуальними проектами
кожен учень підходить до питання по-своєму, з огляду на різноманітність
інформаційних джерел, що сприяє взаємозбагаченню дітей у колективі.

10. Знайомлячись з більшістю речей самостійно, учні вносять щось “своє” у
загальний фонд знань. Власні напрацювання презентуються та обговорюються
під час робочих та узагальнюючих уроків.
На другому етапі – організація навчальної діяльності.
Організаційні форми:
- різноманітні типи робочих уроків відповідно до загального плану з
рейтинговим оцінюванням пізнавальної активності учнів та здійсненням
проміжного контролю успішності (приклади дивитись у додатку 5);
- самостійна навчальна діяльність учнів під час виконання індивідуальних
проектів у відведений час в ході уроку та самостійної домашньої роботи
(приклади дивитись у додатку 6).
При вивченні певної теми учням надається можливість самим
опрацювати новий матеріал у ході виконання практичних творчих завдань.
Усі організаційні форми навчального процесу дають простір виявленню
дитячого творчого потенціалу та актуалізації їх особистісних якостей.
Учні вмотивовані без примусу із задоволенням виконувати проблемні
навчальні завдання завдяки прийомам: „приваблива мета”, „розв’язування
проблемних ситуацій”, „розшифрування”, „зумій зробити те, що зуміли інші”
тощо.
На третьому етапі – презентація результатів навчальної діяльності.
Організаційна форма: узагальнюючий урок (приклад дивитись у додатку 5).
Презентація опрацьованого учнями матеріалу (індивідуально і
колективно) проводиться в ігрових та інтерактивних формах.
ІV етап. Підведення підсумків навчальної діяльності щодо засвоєння
змістового модуля

11. Організаційні форми:
 експертно-контрольний урок (різноманітні види контролю засвоєння
матеріалу змістового модуля);
 проведення учнями самоаналізу ефективності навчальної праці (під час
домашньої самопідготовки);
 підсумковий урок (підсумкове оцінювання результатів навчальної
діяльності учнів на основі експертної оцінки з урахуванням рейтингу
пізнавальної активності; проведення колективного аналізу ефективності
вивчення змістового модуля).
Експертне оцінювання навчальної діяльності учнів проводиться в
різноманітних ігрових формах (приклади дивитися у додатку 5).
На підсумковому етапі вивчення змістовного модуля в учнів є можливість
побачити весь спектр своїх навчальних досягнень, а також недоліків і
прорахунків з позиції перспективи подальшого зростання.
Розподіл навчального часу
Перші два тижні навчального року відводяться на:
а) діагностику залишкових знань учнів та повторення матеріалу;
б) діагностику рівня навчальних можливостей учнів (інтелект +
працездатність).
Чотири останні тижні року відводяться на узагальнення річного
навчального матеріалу та адміністративні контрольні роботи.
Впродовж усього апробаційного періоду особливу увагу приділено
формуванню загальнонавчальних умінь та навичок, таких як: ставити перед
собою конкретну мету щодо кожного етапу навчальної діяльності, аналізувати
ступінь досягнення мети, планувати свою діяльність, вдумливо читати текст
підручника, орієнтуватися в сторінках підручника та власного зошита,

12. відокремлювати в тексті головні думки, під час роботи з підручником робити
виписки, складати конспект, таблиці, уважно сприймати інформацію.
Учні з високим рівнем інтелектуальних здібностей з ентузіазмом
сприйняли новий спосіб організації навчального процесу. На всіх етапах роботи
такі учні діяли впевнено і невимушено, охоче включалися у вирішення завдань
творчого чи проблемного характеру.
Для учнів, які мають низький рівень навчальних можливостей,
першочерговим стало вирішення психологічних проблем щодо спроб власного
самовираження, доведення самому собі й оточуючим, що вони здатні досягти
деяких, нехай і незначних з огляду інших, успіхів. Результативним тут можна
вважати підвищення самооцінки слабких учнів, формування позитивної
мотивації навчання, успішне подолання комплексу уникнення невдач і
зростання рівня освітніх та комунікативних домагань.
Як ефективний засіб залучення всього учнівського колективу до
конструктивної роботи, застосовувалися прийоми створення ситуації успіху
для всіх категорій дітей, навіть для тих, які відкрито демонстрували своє
негативне становлення до навчання.
Була обрана позиція активного реагування на будь-які, навіть приховані
спроби позитивної самореалізації учнів. Демонструвалася щира зацікавленість
в особистому зростанні кожного учня, незалежно від характерологічних
особливостей.
Поступово все більш значущими для учнів ставали записи в щоденниках,
у яких відзначалися старанність, уважність, активність учнів, їх творче
ставлення до роботи.
У той же час позитивна словесна оцінка, висока рейтингова оцінка
пізнавальної активності врівноважувалася коригувальними оцінками в ході
проміжного контролю рівня засвоєння навчального матеріалу та пропозицією
отримати індивідуальну консультацію вчителя.
З метою індивідуалізації педагогічного управління та підвищення ступеня
мотивації використовувалися і комп’ютерні засоби навчання.

13. Здібним учням було запропоновано розробити свої пошукові проекти з
інформаційно-комп’ютерної технології Intel і підготувати їх комп’ютерну
презентацію (приклади дивитись у додатку 8). Це не тільки слугувало
стимулом для розвитку їхнього пізнавально-творчого потенціалу, а й внесло
різноманітність у хід навчального процесу в цілому, розширило горизонти
розумової активності для інших учнів.
Було, також, визначено високий рівень ефективності інтерактивних форм
роботи. У ході самоаналізу та колективного аналізу навчальної діяльності учні
відмітили найбільш позитивно саме можливість проявити свої творчі здібності
та змістовно спілкуватися з однолітками, відчути смак командної роботи.
Результативність засвоєння матеріалу, крім того, підвищувалася з
використанням ігрових та тренінгових форм організації навчання, окремих
ігрових прийомів і цікавих завдань з предмета.
Ефективною підмогою в реалізації моєї мети стало й використання
Інформаційно-комунікативних технологій (додаток 9).
Так я:
- роблю свої уроки захоплюючими і яскравими, різноманітним за
формою за рахунок використання мультимедійних можливостей
сучасних комп'ютерів;
- ефективно вирішую проблему наочності навчання, розширюю
можливості візуалізації навчального матеріалу, роблячи його більш
зрозумілим і доступним для учнів;
- навчаю учнів вільно здійснювати пошук необхідного навчального
матеріалу в базах даних Інтернет-простору;
- здійснювати самостійну навчально-дослідну діяльність: розробка
проектів, презентацій, публікацій тощо;

14. Актуалізація пізнавально-творчого потенціалу учнів здійснювалася під
час інтеграції в навчальний процес стратегії формування віри в успіх та методів
розвитку креативного мислення.
Учні повинні повірити в реальний успіх, можливість досягнення високих
результатів у будь-якій справі. Щоб допомогти учням набути такої впевненості
у своїх силах використовувалися наступні прийоми:
- «Демонстрація віри» (кажу дитині, що я впевнена в її можливостях і,
відповідно, очікую від неї більшого);
- «Акцентування здібностей» (помітивши в дитині сильні сторони
особистості, прямо говорю їй про це або записую в її зошиті,
щоденнику);
- «Емоційне погладжування» (констатація фактів успіху дитини в
м'якій доброзичливій формі, щира радість з приводу її досягнень);
- «Загальна радість» (створення ситуації емоційного відгуку колективу
на успіх одного з його членів із швидким перемиканням на авансовану
радість з приводу майбутніх успіхів інших учнів);
- «Еврика» (створення умов, за яких учень, виконуючи навчальне
завдання, несподівано відкрива в собі нові грані свого творчого
потенціалу);
- «Успіх породжує успіх» (підкреслення минулих досягнень, щоб
сприяти новим);
- «Оплески» (ситуативна похвала, висловлена з натхненням і
ентузіазмом з приводу будь-яких очевидних досягнень учня у
контексті його особистісного зростання без протиставлення іншим і
без очікувань на майбутнє);
- «Виділяти найкраще» - ефект Пігмаліона-Розенталя (прагнення
людини до втілення в життя «пророчих» висловлювань на її адресу з
приводу майбутніх досягнень);
Для розвитку креативності мислення впроваджувалися наступні методи:

15. - «ТРИЗ - теорія розв’язування винахідницьких задач» (навчання учнів
певним прийомам мислення, за допомогою яких досягається
«осяяння», інтуїтивний вихід на спосіб вирішення складних
проблемних ситуацій);
- «Проблемне питання» (при вивченні різних тем з предмету учням
пропонуються питання, на які не можна знайти готову відповідь у
підручнику; для знаходження вірної відповіді учню необхідно
використовувати знання з вивчених раніше розділів);
- «Побудова гіпотез» (при вивченні матеріалу з предмета учням
пропонується сформулювати актуальну тему для наукового
дослідження та висунути власні гіпотези щодо способів вирішення
проблеми);
- «Оригінальне запитання» (клас ділиться на групи, кожна група готує
запитання з досліджуваної теми, для відповіді на яке необхідно мати
інформацію з додаткових джерел).
Підвищення рівня пізнавальної активності учнів можна було відстежити
за зростанням кількості їхніх запитань, які поступово ставали все більш
осмисленими і конкретними. Відповіді вчителя при цьому сприймалися з
вдячністю, як допомога у просуванні вперед.
Доведення стабільності результативності досвіду
Успішність інтеграції приведеного конгломерату педагогічного
інструментарію (стратегій, форм, методів, прийомів сприяння гармонійному
саморозвитку особистості, актуалізації пізнавально-творчого потенціалу учнів)
у процес викладання предмета правознавства залежить від набуття учнями
таких життєво важливих ресурсів:
- здатність до осмисленого сприйняття життя;
- здатність до свідомого особистісного самовизначення;
- відповідальність за власні дії та вчинки;

16. - навички конструктивних взаємин;
- уміння планувати події свого життя на близьку і далеку перспективу;
- спроможність успішно долати свої проблеми;
- прагнення до самовдосконалення в усіх сферах життєздійснення;
- готовність спрямувати свої здібності, можливості та таланти на
реалізацію високої ідеї і гідної мети.
Тому зміст занять розроблявся з таким розрахунком, щоб у ході активної
участі на уроках учні придбали окресленні ресурси. Спостерігаючи за тим, як
діти виконували поставлені перед ними завдання, можна робити висновки про
результативність просування кожного на шляху оволодіння життєвою
компетентністю.
Щоб мати уявлення про динаміку результативності описаного досвіду
роботи пропонується розглянути наступні діаграми
1. На початку впровадження у практику ППД

17. 2. На кінець апробаційного періоду

18. ІІІ. Висновки та рекомендації
Школа, з її програмною стандартизацією і повинністю вчити «всіх
усьому» за єдиними вузькопрофільними підручниками, єдиними суб’єкт-
об’єктними методами, за відсутності умов для творчого й неординарного
мислення – дратує і викликає тугу. Якщо природна творча енергія підлітка не
знаходить застосування в офіційних формах шкільного життя, якщо вона
наштовхується на стіну формалізму, то в дитини настає або інтелектуальна
апатія, або її охоплює бунтарський дух. Зрозуміло, що ні те, ні інше не
стимулює актуалізацію потенційних можливостей учня.
Щоб розставити всі точки над «і», а саме розібратись у визначеній
проблемі, пропоную провести паралель між тією організацією навчальної
системи, яка традиційно склалася в освіті, й необхідними заходами з боку
вчителя для створення умов щодо активізації навчально-пізнавальної діяльності
учнів на основі врахування їх індивідуально-психологічних особливостей.
1. - Традиційна система забезпечує набагато більший простір для всебічних
виявлень сутнісних сил учителя. Сфера самореалізації учнів обмежена до
мінімуму, що перешкоджає їхньому всебічному розвитку.
- Тому задача вчителя відбирати (придумувати) такі організаційні форми
навчального процесу, які б давали простір виявленню дитячого творчого
потенціалу та актуалізації особистісних якостей школярів.
2. - Зазвичай прийнято, що інформація йде переважно в одному напрямку –
від учителя до учня, а рух інформації від учня до вчителя та між учнями
надмірно регламентований.
- Тому організувати навчальну діяльність рекомендується таким чином:
учні ознайомлюються з загальним планом вивчення змістовного модуля, учні
на його основі складають індивідуальні проекти, визначаючи в них, якими

19. інформаційними джерелами буде користуватися, які види роботи планує
виконати, в яких видах діяльності хоче брати участь.
Розбираючись у більшості речей самостійно, учні вносять щось “своє” у
загальний фонд знань. Власні напрацювання презентуються та обговорюються
під час робочих та узагальнюючих уроків. Таким чином більшою мірою
задовольняється потреба школярів у спілкуванні.
3. - У рамках суб’єкт-об’єктних відносинах учитель регламентує шлях
розвитку дитини конкретними завданнями та дозами навчального матеріалу.
Учні вимушені найчастіше бездіяльно чекати, поки роботу закінчать усі. При
цьому нерідко розвивається комплекс неповноцінності в тих, хто завжди не
встигає за всіма, та настає роздратування у тих, хто вимушений чекати.
Пасивне очікування або переростає в звичку (в авторитарного вчителя), або
постає фактором порушення дисципліни, відволікання на якісь не пов’язані з
уроком справи (у вчителя більш лагідного).
- Отже, щоб насправді здійснювати принцип індивідуалізації, вчителю
необхідно забезпечити підвищення рівня суб’єктності учня. Це можливо, якщо
учні з різними навчальними можливостями (інтелект + працездатність) будуть
йти до знань найбільш придатними для них шляхами і темпами. Причому не
ізольовано один від одного, а в постійній взаємодії, доповнюючи та збагачуючи
один одного.
Тому організацію заняття слід продумувати з урахуванням надання вчителю
більшої свободи, щоб він міг приділяти кожному учню стільки часу, скільки
дитина дійсно потребує.
Інші діти при цьому нічого не втрачають, оскільки в цей час вони можуть
продовжувати роботу за своїм власним проектом або програмою самоосвіти.
Більш здібні учні не змушені очікувати, поки їх надолужать слабкіші, не
слухають одне й те ж пояснення декілька разів. Слабкі учні можуть звертатися
за допомогою стільки разів, скільки їм це потрібно, і не відчувають, що клас іде
вперед занадто швидко.

20. 4. - У рамках традиційної системи учні роз’єднані, прагнуть лише до
особистого успіху. Кожен відчуває відповідальність лише за свої дії та вчинки,
за свій результат, не виявляючи турботи про досягнення загальних цілей
процесу. Не списуй у товариша, не підказуй – у таких умовах спільна діяльність
дуже далека від колективної.
- За нових умов створюються комунікативні зв’язки з однолітками та
дорослими, як модель суспільних відносин у майбутньому.
5. - У традиційних умовах нерідко спостерігається процес когнітивної
безпорадності, коли учень, маючи необхідні знання та навички для вирішення
навчальних завдань, не може впоратися з ними. Однією з причин є страх перед
негативною оцінкою (тобто наявна не мотивація успіху, а мотивація уникнення
невдач), а також те, що кінцевою метою навчання є просте накопичення знань,
механічне зубріння тощо.
- Отже, взаємодія вчителя з учнем повинна передбачати мотивацію
досягнення, спрямування до успіху, просування вперед, інтерес до всього
нового, стан рухливої гармонії з собою та навколишнім оточенням.
Ми дуже довго зберігали старі традиції, непохитно вбачали в собі
керівників юнацтва, чий авторитет є безперечним.
Подивились іншими очима на себе: дійсно, все в наших руках, ми звикли
думати за клас в цілому і за кожного учня.
А що ж наш учень?
А в нього в результаті нашої всеохоплюючої відповідальності немає і
найменшого уявлення про те, що ж собою являє його власний шлях пізнання.
Ми претендуємо на занадто значну роль в інтелектуальному та духовному
житті дитини, не враховуючи, що можливості педагога досить обмежені, а
натура людини, навіть не дорослої — дуже складний механізм.
Сумлінний вчитель схильний педантично «накачувати» ледаря, але чим
більше він силкується дати йому знання, тим менше такий учень виявляє
власних старань та зусиль.

21. Чи є виправданим таке витрачання людських сил та ресурсів?
Чи не буде більш доцільним винайдення шляхів розвитку природжених
здібностей особистості, створення умов, за яких кожен учень – і «середній» чи
«слабкий» на перший погляд – зможе не тільки нагромаджувати знання, і навіть
не тільки розвивати свій розум, а й жити, як повноцінний член суспільства?
Від успішного розв’язання поставленої проблеми залежить успішне
складання учнем екзамену на життєву компетентність.

22. Список використаної та рекомендованої літератури
1. Алексєєва Е. М. “Архітектоніка педагогічного успіху” “Відкритий урок:
розробки, технології, досвід” №12/2010 видавництво “Плеяда”
2. Белкин А.С. Ситуация успеха. Как ее создать М., 1991. – 176с.
3. Бухвалов В.А. Технологии работы учителя-мастера. – Рига, 1995. – 169с.
4. Гин А.А. Приемы педагогической техники: Свобода выбора. Открытость.
Деятельность. Обратная связь. Идеальность. – М., 1999. – 88с.
5. Гуманізація процесу навчання в школі. – К., 2001. – 255с
6. Дитинство в Україні: права, гарантії, захист (збірник документів). – Ч.1. –
К., 1998.
7. Дитинство в Україні: права, гарантії, захист (збірник документів). – Ч.2 –
К., 1998.
8. Добрович А.Б. Воспитателю о психологии и технологии общения. – М.,
1987. – 207с.
9. Єрмаков І. Педагогіка життєтворчості орієнтири для ХХІ століття. – У
кн.: Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство: науково-
методичний збірник /Ред. кол. Н.Софій, І. Єрмаков. – К., 2000. – 336 С.
10.Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство./ За редакцією
І.Єрмакова. – К., 2000. – 333с.
11. Кухарев Н.В. На пути к профессиональному совершенству. – М., 1990. –
159с.
12. Матвієнко О.Є. Метод конкретних педагогічних ситуацій. – К., 2001. –
300с.
13. Мистецтво життєтворчості особистості. У 2 ч. / Наукові редактори Л.В.
Сохань, І.Г. Єрмаков. – К., 1996. – 1325с.
14. Падалка О.С., Нісімчук А.М., Смолюк І.О., Шпак О.Г. Педагогічні
технології. – К., 1995. – 253с.
15. Педагогічний пошук. Редактор В.Ф. Бех. – К., 1989. – 496с.
16. Психологія і педагогіки життєтворчості / За редакцією Л.В. Сохань, І.Г.
Єрмакова. – К., 1996. – 792с.

23. 17. Реабілітаційна педагогіка на рубежі ХХІ століття. У2-х ч. /За редакцією
І.Г. Єрмакова. – К., 1998. – 933с.
18. Селевко Г.Н. Руководство по организации самовоспитания школьников.
// Образовательные технологии. М., 2000.
19. Селестен Френе. Избранные педагогические сочинения. – М., 1990. –
304с.
20. Симон Соловейчик. Вечная радость. Очерки жизни и школы. – М., 1986.
– 368с.
21. Станкин М.И. Если мы хотим сотрудничать. – М., 1996. – 384с.
22. Сухомлинский В.А. Сто советов учителю К., 1984. –254с.
23. Тараненко І. Розвиток життєвої компетентності та соціальної інтеграції:
досвід європейських країн. – У кн.: Кроки до компетентності та інтеграції
в суспільство: науково-методичний збірник /Ред. кол. Н.Софій, І.
Єрмаков. – К., 2000. – 336 С.
24. Школа життєтворчості особистості. /За редакцією І.Г. Єрмакова. – К.,
1995. – 479с.
25. Школа сотрудничества /Под ред. Е.А. Хилтунена. -., 2000. – 262с.
26. Якиманская И.С. Личностно ориентированное обучение в современной
школе. – М., 1996.
27. Ямбург Е.А. Школа для всех. – М., 1996. – 352с.

25. ДОДАТКИ
18.Технологія проективної співтворчості
19.Творчі форми організації пізнавальної діяльності
20.Варіативний методичний банк вчителя
21.Загальний план засвоєння змістового модуля
22.Авторські розробки уроків
23.Пошукові проекти учнів з інформаційно-комп’ютерної технології Intel
24.Науково-дослідні проекти учнів (МАН)
25.Використання ІКТ у навчально-виховному процесі
26. Прийоми мотивації навчального процесу учнів
27. Авторська методична розробка: Інтерактивна гра з використанням flash-
анімацій: «Нові закони для віртуальної імперії»
28. Методична розробка авторської тренінгової програми «Школа життєвої
компетентності».
29. Сценарій загальношкільного заходу: Веб-квест «Небезпечний Інтернет:
шляхи правового врегулювання»
30. Інформація про досягнення моїх учнів та випускників
31. Відзнаки вчителя
32. План самоосвітньої роботи
33. Авторський блог «Творча майстерня вчителя Алексєєвої Елли»
http://nova-shkola.blogspot.com/
34. Фото-колаж: «Навчання з зацікавленістю»

27. Додаток 1.
ТЕХНОЛОГІЯ ПРОЕКТИВНОЇ СПІВТВОРЧОСТІ
(цілісна системна стратегія розвитку пізнавально-творчого потенціалу дитини
від дошкільного дитинства до старшої школи)
Організаційно Технологія проективної співтворчості забезпечується
методичним інструментарієм за чотирма структурними компонентами з
урахуванням вікових періодів становлення особистості (від дошкільного
дитинства до юнацтва):
1. Базовий модуль: педагогічний інструментарій формуючої дії
2. Навчальний модуль: педагогічний інструментарій навчаючої дії
3. Ігровий модуль: педагогічний інструментарій моделюючої дії
4. Тренінговий модуль: педагогічний інструментарій розвиваючої дії
Підготовча школа
Початкова школа
Основна школа
Старша школа

28. У своєму арсеналі Технологія проективної співтворчості має велике
різноманіття педагогічного інструментарію: стратегій, форм, методів, прийомів
сприяння гармонійному саморозвитку особистості, актуалізації пізнавально-
творчого потенціалу дітей.

29. Додаток 2
ТВОРЧІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
- Актуальне інтерв’ю
- Відкритий мікрофон
- Капелюшна дискусія
- Хвилинка життєвої мудрості
- Хвилинка-застереження
- Хвилинка цікавої інформації
- Лекторій
- Мала академія
- Гра-мандрівка
- Захист творчого проекту
- Презентація творчого задуму
- Щоденник життєвих спостережень
- Аналіз життєвих ситуацій
- Фотомонтаж подій
- Проект життєвого становлення
- Ситуація морального вибору
- Мозковий штурм
- Подорож у майбутнє
- Проблемно-пошукова задача
- Мотиваційний тренінг
- Ігрова експедиція по країні «Право»
- Консультація спеціаліста
- Скринька мудрих порад
- Лабораторія невирішених проблем
- Моделювання подій майбутнього життя
- Складання пам’яток

30. Додаток 3
ВАРІАТИВНИЙ МЕТОДИЧНИЙ БАНК
Форми та засоби роботи над термінологією
Правовий буквар – навчальний посібник для навчання учнів юридичній
грамоті. Буквар допомагає учням засвоїти та навчитися розуміти правові
терміни, ознайомитись з їх визначенням, правові терміни. У правовий буквар
включені слова-терміни, які активно використовуються при вивченні
правознавства.
Правовий буквар складається з набору понять, які починаються з однієї
букви. Кожна буква містить по дванадцять термінів, які необхідно впізнати за
запропонованими варіантами визначень. Учні мають можливість впізнати
запропонований термін, а в разі необхідності та зацікавленості визначити інші
юридичні поняття за поданою буквою. Використовується проблемно-
пошуковий метод навчання. Робота з правовим букварем дозволяє підвищити
інтерес учнів, розширити світогляд та поповнити словниковий запас учнів.
Правовий буквар можна використовувати кілька разів в одному і тому ж класі,
як для закріплення, так і для повторення вивченого матеріалу.

31. Одним із відомих нетрадиційних видів уроку є граматична гра –
кросворд, що таїть у собі великі можливості для розвитку творчих здібностей,
тренування пам'яті. Відгадування кросворду дозволяє використовувати всі рівні
засвоєння знань: від відтворюючої діяльності до головної мети – творчо-
пошукової діяльності.
Використання кросвордів як способів фіксації матеріалу на уроках
правознавства надає можливість цікаво й ефективно перевірити знання
учнів. Залучення учнів до складання кросвордів, значно підвищує рівень їхніх
знань та вмінь. Я пропоную дітям на підставі вивчених
тем, заповнювати кросворду решітку, при цьому можу закласти одне слово або
ціле речення. Завдання полягає в тому, щоб на підставі заповненого кросворда,
користуючись підручником або без нього, учні знайшли пояснення названих
проблем, дали формулювання понять. Використовую також класичний спосіб,
коли предметний кросворд не заповнений і необхідно за допомогою підручника
та довідників або без них заповнити чисті клітинки.
Філворд. Даний тип кросворду представляє з себе поле, заповнене
літерами. У всьому цьому скупченні букв необхідно відшукати слова, які
наведені поруч у вигляді списку. Філворди бувають двох типів: угорські та
німецькі. У даному типі філворду одна буква може бути використана один раз.
Філворд – це своєрідна самоперевірка, цікавий тест. Навчальна роль філвордів
полягає в тому, що дозволяє в ігровій ситуації інтенсифікувати процес
засвоєння нових знань, а позитивні емоції, що виникають у учнів у процесі
розгадування філвордів, сприяють попередженню перевантаження. Тут же
вирішення питань індивідуального та диференційованого підходу до учнів.
Розвиваюча і організуюча роль філвордів полягає в тому, що при їх
вирішенні учням доводиться без жодного примусу працювати з навчальними
посібниками та іншою літературою. Створюються умови для корисної
організації вільного часу.

32. Розгадування філвордів – це відмінний спосіб згаяти час і прекрасний
засіб для підвищення ерудиції, кмітливості, розширення світогляду, тренування
пам'яті та логічного мислення. Кожен філворд містить дванадцять термінів з
певної теми. За допомогою визначень, які надаються, учням необхідно знайти
цей термін.
До філворду тягнуться всі учні. Адже відгадка хоча б одного слова в
цілому філворді – це вже успіх. Це приносить радість, з'являються позитивні
емоції, впевненість у своїх силах, мимоволі виникає бажання шукати і
відгадувати інші слова. Таким чином актуалізується пізнавальний процес, через
викликаний інтерес. При індивідуальній роботі з філвордом учень отримує
максимум самостійності. А самостійна робота – важливий шлях освоєння нових
та застосування раніше отриманих знань, умінь і навичок.
Підтримання пізнавальної активності учнів у ході контролю за рівнем
знань – важлива умова успішності навчального процесу. Однак відомо, що
повторне відтворення дітьми навчального матеріалу, будучи важливим, у плані
закріплення і контролю, знижує інтерес до предмета, якщо проводиться
дублюючим чином і у формі простого повторення. Філворди можуть бути
засобом перевірки засвоєння фактичного матеріалу з правознавства та
покликані пожвавити опитування й активізувати пізнавальну діяльність учнів.
Для підвищення пізнавальної активності та розвитку мислення учнів
використовуються анаграми. Робота з відновлення деформованих слів перш за
все сприяє підвищенню швидкості мислення, формує увагу, стимулює процес
пізнання. Цей прийом заснований на реалізації законів розвитку психіки, на
стимулюванні інтересу до процесу пізнання нового.

33. Розвиваючий ефект при використанні даного методу, безумовно,
позитивний: це концентрація уваги, осмислене запам’ятовування, швидкість,
гнучкість, самостійність мислення, здатність до передбачення, відчуття цілого,
творче мислення, лінгвістичні здібності. Анаграми можна використовувати як
на уроках, так і в різноманітних позакласних заходах. Анаграми складені з слів
– правових понять з певної теми. Тема навмисно не вказується, тому що учневі
необхідно не тільки впізнати «зашифровані» слова-поняття, але й знайти зайве,
при цьому пояснивши причину.
Однією з цікавих форм роботи є творча діяльність учнів з відтворення
правового понятійного словосполучення і поєднання його із запропонованим
визначенням. Побудова повноцінного юридичного поняття викликає в учнів
зацікавленість. Завдання ускладнюється тим, що слова – частини
словосполучення подані в початковій формі. Цю роботу можна
використовувати за груповою або індивідуальною формою.
Тематичні інтелектуальні ігри дуже цікаві тим, що можуть істотно
урізноманітнити уроки й зацікавити учнів, тому що учням для вікторини з
певної теми або на уроці необхідно непогано знати матеріал, володіти
термінологію.

35. Під час гри «Вірю – не вірю» учням необхідно вказати, які із запропонованих
правових термінів відповідають дійсності, а які – ні. Кожен блок завдань
починається питанням: «Чи вірите Ви, що…»
На уроках правознавства також можна використовувати різноманітні
юридичні вислови, афоризми, «крилаті» фрази видатних людей. Ця форма
роботи допомагає учням зрозуміти політичні та правові явища, порівняти їх з
життєвими прикладами, аналізувати і робити власні висновки.
Наступний варіант завдання розрахований на сильних учнів: на картці
написано назву однієї з нещодавно вивчених тем із правознавства, а учень, що
відповідає, повинен сам згадати й написати значення термінів, що відносяться
до заданої теми.
Наведені в роботі приклади завдань з усунення термінологічної
неграмотності учнів, звичайно ж, не вичерпують всіх можливостей роботи
вчителя в цьому напрямку. Головне їх достоїнство в тому, що вони досить
прості в застосуванні, і в той же час дозволяють розраховувати на непоганий
результат навіть у слабкому класі.

36. Додаток 4
ЗАГАЛЬНИЙ ПЛАН ЗАСВОЄННЯ ЗМІСТОВОГО МОДУЛЯ
Модуль ІІ. Ти – людина, значить, маєш права
Тема Форми організації пізнавальної
діяльності
Розподіл
часу
Вступний урок: огляд
всього навчального
матеріалу змістовного
тематичного модулю
- Гра-подорож «Права людини»
- Складання індивідуальних
проектів вивчення модулю
Права і свободи людини - Складання пам’ятки «Права і
свободи людини»
- Складання таблиці міжнародних
документів з прав людини і прав
дитини
- Інтерактивна гра «Захищаємо
свої права»
- Аналіз життєвих ситуацій
- Створення альбому з
ілюстраціями, присвяченими
Конвенції прав дитини
Що означає бути
громадянином держави
- Актуальне інтерв’ю з людиною,
яка не має громадянства
- Хвилинка цікавої інформації
«Дослідження історії – бути
громадянином Римської імперії»
- Складання порівняльної таблиці:
що означає бути «громадянином»
що означає бути «іноземцем»
що означає «не мати громадянства»
Конституційні права і - Капелюшна дискусія «Права і

37. свободи людини і
громадянина
свободи людини»
- Хвилинка застереження «Маєш
права – маєш і обов’язки»
- Захист творчого проекту «Мої
права як вільної людини»
- Ситуація морального вибору
«Між свободою і законами»
Право на освіту в Україні - Відкритий мікрофон «У якому
навчальному закладі я хотів би
навчатися»
- Пошуковий проект «Історія
закону про загальну середню
освіту»
- Квест «Різні епохи – різні у дітей
права на освіту»
- Плакат «Права і обов’язки
учнів»
- Моделювання подій
майбутнього життя «Результати
мого навчання у школі»
Як громадяни беруть
участь у житті
демократичної держави
- Розробка проекту учнівського
самоврядування
- Розігрування ситуації «Вибори
президента і парламенту
учнівської республіки»
- Пошуковий проект «Молодіжні
громадські організації в Україні»
Узагальнюючий урок: - Захист творчого проекту «Знай
свої права»

39. Додаток 5.
АВТОРСЬКІ РОЗРОБКИ УРОКІВ
ЗА МЕТОДИКОЮ ПРОЕКТИВНО-РЕФЛЕКСИВНОГО НАВЧАННЯ
І. «Правила і закони у суспільстві й твоєму житті»
Мета: мотивація учнів на вивчення теми, ознайомлення з навчальним
матеріалом змістовного тематичного модулю.
Завдання: формування свідомої поваги до права та закону
Тип уроку: Вступний урок
Форма уроку: квест.
Обладнання: ілюстративні матеріали (карти, карточки з відповідями,
карти-орієнтири); Конституція України, витяги із Загальної декларації прав
людини, Конвенції про права дитини.
Хід проведення:
Слова вчителя. Коли ми згадуємо про випадки порушень прав людини в
минулому чи сьогодні, ми говоримо, перш за все, про невисокий рівень
правової культури людей, а саме – про негативне ставлення людини до права.
У минулому такі порушення траплялися набагато частіше, бо не було ще
власне понять «право», «правило», «закон». Про те, як виникли ці поняття, як
сучасна людина дійшла розуміння їх необхідності, ми дізнаємося на
сьогоднішньому уроці.
Клас поділяється на дві команди. Кожна команда малює карту острівного
архіпелагу, де записані запитання з даного тематичного модулю. Паралельно
готуються відповіді (на картонних карточках) на ці запитання, у відповідності
до масштабу зображених островів із запитаннями.

40. Завдання учням. Учні (відповідно першої та другої команди) малюють
орієнтири уявної подорожі, яку будуть здійснювати діти, від острова до острова
(приміщення школи – І та ІІ поверхи), вона окреслена позначками (стрілками-
орієнтирами), які вкажуть шлях для пошуку відповідей. Обмінюються картами
з орієнтирами.
Знайдені відповіді допоможуть учням дістатися життєво важливого
останнього острова, де захований скарб.
Відповіді, які знаходяться в ході пошуку, прикріплюються у відповідності
до запитань на островах. Якщо відповідь не знайдено, потрібно буде відповісти
самому. Щоб дістатися острова зі скарбами, необхідно відповісти на всі
запитання.
Примітка: На етапі планування даного квесту учні здійснюють його реалізацію
по-перше, потрібно опрацювати текстовий матеріал параграфів, виділивши
головне, по-друге швидко й доступно представити власні запитання до тексту.
Це і є творче завдання, виконавши яке, учні добре запам’ятають, про що йшла
мова в тексті.
Дістатися заповітного скарбу зможе та команда, яка дасть відповіді на всі
запитання.
Кожна команда презентує свій виступ за результатами здійсненого квесту.
Підсумок уроку, рефлексія
Давайте виконаємо творче завдання. Допоможе нам у цьому
довгоочікуваний скарб! Скриня наповнена нормативно-правовими
документами, які і дають знання щодо пошуку відповідей на важливі життєві
питання та їх вирішення.
На перший погляд, можна подумати: «Який же це скарб? Якісь правові
документи, навіщо нам вони?»

41. Але ж, це справжній скарб, і якби ви жили ще 100 років тому, ви б його
по заслузі оцінили.
Ось уявить собі, ще на початку ХХ століття можна було спостерігати таку
історію дитячого життя:
В сім’ї сільської, незаможної родини було двоє дітей (хлопчик 6 років та
дівчинка 3 років). Батько віддає сина працювати на одну із місцевих фабрик у 6
років, де хлопчик працював по 12 годин на добу. Вдома з метою виховання
сина батько бив хлопця.
Дівчинку, коли підросла, у 6 років віддали у більш заможну родину доглядати
за дітьми, а в 12 років видали заміж.
Ваше життя, діти, докорінно відрізняється від життя тих дітей.
І в цьому велика заслуга тих самих нормативних документів, які прийняті
у нашій країні.
Отже, давайте будемо детальніше про них дізнаватись, щоб мати реальну
можливість користуватися ними для захисту своїх прав.

42. Фотопанорама уроку:
Підготовчий етап: поділ класу на команди, зображення карти острівного
архіпелагу із запитаннями.

43. ІІ етап: зображення учнями орієнтирів уявної подорожі, які вкажуть шлях
для пошуку відповідей на запитання.
ІІІ етап: процес схованки відповідей на запитання в приміщені школи

44. ІV етап: процес пошуку учнів відповідей на запитання
V етап: учні дають відповідь на запитання, що допоможе дістатися
життєво важливого останнього острова, де захований скарб.

45. ІІ. «Законне розв’язання проблемної ситуації»
Мета: навчити учнів знаходити правильне рішення проблемної ситуації,
користуючись нормативно-правовими документами
Завдання:
- удосконалення вміння учнів працювати з нормативно-правовими
джерелами;
- формування здатності учня ефективно діяти за межами навчальних
ситуацій, продуктивно розв’язувати в повсякденному житті реальні проблеми
Тип уроку: нестандартний
Форма уроку: марафон життєвої компетентності
Обладнання: комп’ютери з підключенням до мережі Інтернет,
відеопроектор, мультимедійна дошка, наочні картки, картки з завданнями,
фліпчарт з набором аркушів, правові кодекси України
http://kodeksy.com.ua/kodeksi_ukraini.htm
Хід проведення:
І етап: Я у своєму майбутньому
Слова вчителя: Уявіть собі, що вам вже 35 років, а отже, ви багато чого
досягли на цей час. А що саме? Чи є у вас родина, яка вона? Ким ви працюєте,
ваш чоловік, жінка? Яке у вас є майно? Уявили?
Тоді запищіть у відповідних клітинках розданих вам карток. На столах ви
також побачити приклади їх заповнення.
Завдання учням: заповнити поля таблиці, написавши свої уявлення про
себе у 35 років.

46. Моя родина
Проблемна ситуація
За допомогою яких
законів та
нормативних актів
вирішується проблема

47. Таблиця 2.
Моя робота
Робота чоловіка (жінки)
Проблемна ситуація
За допомогою яких законів та
нормативних актів вирішується
проблема

48. Таблиця 3.
Моє майно
Проблемна ситуація
За допомогою яких
законів та
нормативних актів
вирішується проблема

49. Приклади заповнення таблиць:
Родина батьки чоловік / дружина діти інші родичі інші родичі
Робота
Підприємець (у
якій галузі,
власник якої
фірми, чого
виробник, які
послуги)
Фермер (власник
якого
господарства)
Працівник у
бюджетній сфері
(де саме і на якій
посаді)
Власник
приватного бізнесу
(якого бізнесу)
Інші варіанти
Майно Нерухоме майно
(квартира,
земельна ділянка,
будинок, різні
побудови)
Рахунок у банку
(який)
Акції, цінні папери Коштовності Інші

50. ІІ етап: Проблема? Ні! Творче завдання!
Слова вчителя: Але ж доросле життя – це не тільки можливість щось
мати (чого не мав у дитинстві), це, в першу чергу, велика відповідальність за
себе і за своїх близьких. Це необхідність самому приймати рішення і
справлятися з проблемами.
Так, на кожному кроці дорослого життя ви будете стикатися з дуже
серйозними проблемними ситуаціями. Як їх розв’язувати? Ось тут і допоможе
знання законів. Якщо ви зможете добре орієнтуватися у нормативно-правових
актах, будете вміти звертатися до відповідного кодексу і знаходити саме ті
статті, які сприятимуть розв’язанню конкретно вашої ситуації – то ви зможете
успішно долати будь-які життєві труднощі.
Отже, давайте зараз з вами проведемо тренінг на розвиток вміння
розв’язувати проблемні ситуації за допомогою законів.
Ось на столі розкладанні різні життєві проблемні ситуації. Ви зараз
навмання виберете для себе одну, яка кому достанеться, і спробуєте її
розв’язати.
Але спершу, я вважаю, нам краще потренуватися разом це зробити на
прикладі однієї з ситуацій.
Я оберу будь-яку, сама ще не знаю яку, бо і в житті ми ніколи не знаємо,
яка проблема нам «випаде». Але ж я не буду вважати, що ця проблема для мене
такий величезний валун, який не обійти, не перелізти. Краще я поставлюся до
проблеми, як до творчого завдання. Ну, і буду вирішувати її, як задачу.
Ось у мене в руках «проблема» (зачитати), негативні наслідки для мене
зрозумілі, але ж як їх зменшити, а можливо вдасться і повністю уникнути?
Ваші пропозиції: які можливі варіанти її розв’язання (що б ви хотіли
мати у результаті?)

51. 51
Обговорення ситуації, вчитель на аркушах фліпчарта записує
варіанти, що пропонуються.
З’ясували для себе, як би ми хотіли цю ситуацію розв’язати, а тепер
будемо шукати, які статті закону нам будуть у нагоді.
По-перше, з’ясуємо, в якому кодексі шукати: (Висвітлено на
мультимедійному екрані)
Кодекс України про адміністративні правопорушення
Кодекс адміністративного судочинства України
Податковий кодекс України
Цивільний кодекс України
Цивільний процесуальний кодекс України
Бюджетний кодекс України
Господарський кодекс України
Сімейний кодекс України
Митний кодекс України
Земельний кодекс України
Кримінальний кодекс України
Господарський процесуальний кодекс України
Кодекс законів про працю України
Кримінально-процесуальний кодекс України
Кримінально-виконавчий кодекс України
Кодекс торговельного мореплавства України

52. 52
Водний кодекс України
Кодекс України про надра
Повітряний кодекс України
Лісовий кодекс України
Кримінально-процесуальний кодекс України 2012
Кодекс цивільного захисту України
Вибрали.
Глянемо, до якого розділу нам потрібно звернутися.
Так, зараз глянемо, яку главу обрати і дивимося, які статті нам будуть у
нагоді.
Вибрали?
А отепер давайте складемо план наших дій з використання цих статей
для розв’язання нашої ситуації.
Вчитель на аркушах фліпчарта записує варіанти, що пропонуються.
ІІІ етап: На моєму боці закон!
Слова вчителя: Ну, спробуємо зараз розв’язати ситуації, які ви
отримаєте. Але ж, може так трапитися, що вам «випаде» ситуація, що вам дядя
в Америці у спадок залишив ферму. А ви у своєму майбутньому не уявили для
себе дяді, і не записали його до своєї таблиці. Отже, ця ситуація не про вас, вам
не потрібно її розв’язувати. З одного боку, жаль, не успадкуєте майно, але з
іншого і проблем, пов’язаних з цим немає.

53. 53
Якщо трапиться вам ситуація, яка не «вписується» у ваше уявне
майбутнє, ви її відкладаєте на своїй таблиці у відповідну клітинку, але
залишаєте без розв’язання. І берете наступну картку з ситуацією.
Учні виконують завдання:
- беруть зі стола картку з ситуацією навмання;
- розписують, який результат вони хочуть отримати при її
розв’язанні;
- прописують, які варіанти їх задовольнять;
- підбирають відповідні статті закону (користуючись «посиланнями» в
мережі Інтернет;)
- готують презентацію: «Ось проблема – ось її законне рішення».
Учні презентують результати своєї роботи.
Заключні слова вчителя
Перелік проблемних життєвих ситуацій
- У вас з’явилася можливість перейти працювати на іншу
роботу, на якій у вас буде набагато більша зарплата, та і
багато інших переваг у цієї роботи в порівнянні з
теперішньою. Але, щоб її отримати, вам потрібно звільнитися
за один день.
-
- Вашу неповнолітню дитину затримала міліція разом з її
друзями під час скоєння крадіжки в чужому будинку. Сама
дитина у викраданні речей участі не брала, але знаходилася
на подвір’ї того будинку.
-

54. 54
- Ви працювали на підприємстві, з якого звільнилися за
власним бажанням. Але вже місяць вам не хочуть віддавати
трудову книжку, мотивуючи свою відмову тим, що у них є
щодо вас нерозв’язані питання.
-
- Сусіди збираються по вихідних, розпивають спиртне,
шумлять, на зауваження ображають нецензурною лайкою.
-
- Ваша бабуся померла, після її смерті залишився будинок у
якому прописаний її другий чоловік. Діти того чоловіка
претендують на весь будинок, говорячи, що їх батько є
прямим спадкоємцем всього будинку.
- Ваша близька подруга просить вас допомогти їй. Її дочка у 15
років завагітніла. Батько дитини теж неповнолітній. Батьки
хлопця проти того, щоб він продовжував підтримувати
стосунки з дівчиною і відвезли його у інше місто.
- Ваш близький друг позичив у вас велику суму грошей.
Пройшли вже усі оговорені строки, а він не повертає борг.
- Ви зробили капітальний ремонт своєї квартири. Вас затопили
сусіди зверху, і це дуже пошкодило ваше приміщення.

55. 55
ЕКСПЕРТНЕ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ
Ігрова експедиція країною «Право»
Підведення підсумків навчальної діяльності щодо засвоєння
змістового модуля
ХІД ПРОВЕДЕННЯ:
Слова вчителя: Ми сьогодні з вами відправимося в експедицію країною
«Право». Цієї країни немає на жодній карті світу. Але ми собі її уявимо.
Яка вона за своїм розміром?
Хто її населяє?
Як буде називатися її столиця? Які назви мають її міста, річки, гори
тощо?
Ось, першим завданням для вас і буде уявити цю країну і перенести її
зображення на карту.
Завдання учням 1:
Намалювати уявлену країну «Право», відобразити на карті назви міст,
річок, гір, областей тощо. Назви повинні відповідати змісту вивченого
змістовного модулю.
(Для виконання завдання учні діляться на команди)
Слова вчителя: перед тим, як відправитись у експедицію, підбирають
відповідне спорядження. А що ми візьмемо у свою експедицію? Нам будуть
необхідні знання, щоб не заблукати на місцевості і справитися з тими
неочікуваними труднощами, які, зазвичай, підстерігають у кожній подорожі.
Завдання учням 2:
Зібрати уявне спорядження. Які знання ви візьмете з собою в експедицію?
(Завдання виконується у командах)

56. 56
Слова вчителя: Перед тим, як відправитись у експедицію, потрібно
прокласти її маршрут: вирішити, який буде кінцевий пункт призначення, де
зробимо зупинки. А також потрібно визначити, в яких місцях нас можуть
очікувати труднощі.
Завдання учням 3:
1. Накреслити маршрут експедиції по країні «Право», на якому
позначити кінцевий пункт подорожі, пункти привалів, небезпечні місця на
шляху, місцеві орієнтири.
2. Для кожного позначеного на ігровому полі пункту підібрати свої
запитання і творчі завдання, використовуючи матеріал підручника за темами
вивченого модулю.
(Завдання виконується у командах)
Слова вчителя: Все можна відправлятися у подорож.
Команди обмінюються картами і починають проходити «маршрути»,
відповідаючи на означені запитання і виконуючи відповідні творчі завдання.
В кінці проходження маршруту команди представляють свої результати: у
формі придуманої історії про свою експедицію розповідають, з якими
труднощами вони зіткнулися (на які запитання їм потрібно було відповісти і які
завдання виконати) і як вони успішно з ними справилися.

57. 57