1. 68
педагогічне
керівництво
навчально-дослідницькою
діяльністю школярів

2. 69
ВСТУП
Потрібно вчитися у школі, але ще важливіше навчатися поза нею.
Тому школа може та повинна навчати своїх вихованців самостійно добувати
знання та озброїти їх необхідними для цього способами. Поперед всього мова йде
про формування у учнів вмінь та навичок самостійної розумової праці.
Опираючись на навчально-пізнавальні вміння, формуючі культуру
розумової праці, вчитель повинен:
1. формувати у учнів потребу у самоосвіті;
2. створити умови учню для самоосвіти;
3. своєчасно здійснювати учню допомогу, консультацію;
4. проводити регуляторний та дійовий контроль за цим видом діяльності.
Перед усім потрібно починати з діагностики рівней розвитку у учнів умінь
навчатися та зв'язаних з ними мотивів навчальних дій.

3. 70
РОЗДІЛ 1
ПЕДАГОГІЧНИЙ СУПРОВІД САМООСВІТНЬОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ
ШКОЛЯРІВ
Як лікар повинен знати дійсний стан рівня здоров я хворого та бути самому
компетентним, щоб правильно назначити лікування, так і вчитель повинен
повністю володіти ситуацією: знати рівень розвитку навчальних умінь школярів
та бути здатним організувати навчання школярів таким чином, щоб розвивались
вже існуючі вміння та навички, та діти оволоділи новими.
Виходячи з цього, учителі початкових класів проводять анкетування,
тестування для визначення творчого рівня самоосвітньої діяльності, для
визначення мотивацій досягнення, для визначення показників активності
пізнавальної потреби школярів. Відповідно результатам діагностики рівней
розвитку у учнів вмінь навчатися, учителя вдосконалюють способи навчання
таким чином, щоб збільшувалася ефективність формування у учнів вмінь
навчатися та відбувалося виховання мотивів навчальних дій.
Безперечно ,що основна робота по формуванню у учнів розумової праці
відбувається на уроках. Задача вчителя організувати урок так, щоб на ньому не
порушувалося одна з головних умов процесу мислення – особистісна включеність
учнів у те, що вони роблять .А головна умова цього – активність та самостійність
учнів під час вивчення матеріалу, вміння думати. Що значить вміння думати?
1. Учень може сам аналізувати проблему, ставити запитання, планувати хід
рішення; перевіряти і оцінювати здобуті результати .
2. Він може використовувати свій досвід та знання у нових, у самих
різноманітних умовах (ситуація повсякденного життя, при вивченні інших
предметів).
3. Він здатний свідомо оцінювати хід своїх дій, виявляти моменти, що
визивають затруднення.
4. Він набуває вмінь знаходити проблеми (протиріччя, відсутність інформації).
Відомо, що розумовим вмінням потрібно навчати спеціально, а
навчатися активно й самостійно мислити можливо лише в умовах активної та

4. 71
самостійної роботи.
Які ж методичні напрацювання є у нас?
1. При оволодінні учнями новим матеріалом, учителя використовують
завдання, виконуючі які, діти вчаться будувати схеми, таблиці, структури.
2. Вчать спостерігати за тим, як підходе до розв'язування задач, прикладів
сам учитель. Вони мають можливість приймати участь у цьому процесі та
побачити розумові операції пов'язані з пошуком відповіді .
3. Залучують школярів до дослідницької роботи, на початку досліду,
демонстрації ставиться проблема, вона обговорюється учнями, вони виясняють,
про що їм необхідно дізнатися, щоб дати відповідь на ті питання що з явилися. Це
їх вчить розумовому моделюванню ситуацій, висуванню гіпотез та плануванню
своїх дій .
4. На уроках створюються умови відкритості, взаємоповаги , у яких кожний
учень може проявити самостійність, не боїться задавати любе питання. Під час
зняття стану напруженості, збільшується розумова та творча активність учнів, стає
краще розуміння та засвоєння матеріалу.
5. Для виявлення рівня оволодіння знаннями, для того щоб знати не тільки
те, що вдається, але й причини невдач, учителі проводять змістовну оцінку
діяльності учнів, залучують їх до самооцінки, взаємооцінки .
6. Включення всіх учнів класу у активну розумову діяльність досягається
при роботі учнів у малих групах. Така робота допомагає формуванню колективу ,
вчить дітей навичкам спілкування, розуміти інших, глибше пізнавати себе самого,
привчає школярів оцінювати свої можливості та здобуті результати .тобто
розвиває навички самоаналізу та самооцінки.
7. Використання ролевих ігор на уроці, дозволяє знанням що засвоюються
ставати більш емоційними та особистісно значущими.
8. На уроках створюються гіпотетичні та незвичайні ситуації, що дає
можливість перевірити засвоєння матеріалу в творчій, цікавій для учнів формі.
9. Проведення практикумів, уроків – семінарів дає можливість
організовувати різноманітні види самостійних робіт, що розвивають навички
самостійної навчальної праці .

5. 72
Потрібно відмітити, що не замінимим засобом формування
інтелектуальних вмінь є використання пам'яток–інструктивних рекомендацій.
Факультативні заняття є також підготовкою та перевіркою реалізації учнів до
самоосвіти. Як правило на факультативні заняття приходять учні з яскраво
вираженим інтересом до певної групи предметів або одному пр едмету,
зацікавлених у оволодінні вміннями виконувати яку–небудь діяльність. В якості
засобу формування у школярів прагнення до самоосвіти, факультативні заняття
найбільш вдало можуть бути використані при наявності ряду умов :
- новизни змісту факультативів ;
- залучення усіх у підготовку до певного заняття ;
- навчання учнів прийомам творчого використання теоретичних знань на
практиці .
У НВК створені необхідні умови для проведення факультативних
занять. Інтерес до роботи на факультативних заняттях з боку учнів росте. Поле
діяльності школярів чимале: вони пишуть повідомлення, доповіді, реферати,
проекти, захищають їх. Певна увага приділяється експерименту, де учні не тільки
ставлять досліди, але також конструюють прилади, працюють з ними, моделюють
.
Розвивають кмітливість , розширюють знання у тій чи іншій галузі
знань, вміють самостійно добувати знання й діляться один з одним учні також і
під час позаурочної діяльності, однією з форм якої є кружкова робота. Особливий
інтерес викликає у учнів дослідницька робота, яка допомагає формувати науковий
інтерес, розвиває самостійність та ініціативність.
Але без допомоги родини робота одного вчителя над формуванням
самоосвіти учня не дає бажаного результату. Тому вчителя тісно працюють і з
родинами своїх вихованців .Зазначену роботу починаємо з анкетування,
враховуючи затрудення, потреби батьків, будуємо роботу по всеобучу .
Батьки в свою чергу вірно організовують робочі місця своїх дітей,
контролюють, щоб вони систематично виконували режим дня та гігієнічні
правила, реалізують методичні рекомендації книжок нового покоління по корекції
та розвитку розумових операцій .

6. 73
Де ж можна спостерігати результати самоосвітньої
діяльності наших вихованців? Підсумком самоосвітньої діяльності є:
- участь у предметних олімпіадах (шкільних, міських, обласних).
Результативність виступів учнів вивчається, аналізується;
- участь у різноманітних конкурсах, турнірах, змаганнях.
Таким чином , якщо все це робити у комплексі, за схемою
у ч и т е л ь б а т ь к и ,
у ч е н ь
то самоосвіта виконає свої навчальні, розвивальні та виховні функції.

7. 74
РОЗДІЛ 2
НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ШКОЛЯРІВ
Найголовніше -- це прищеплювати смак і любов до науки: інакше ми
виховаємо віслюків навантажених книжковою премудрістю.
М.Монтень
2.1. Теоретичний аспект НДД учнів
Ніщо так не пробуджує сплячи здібності людини, як можливість
неабиякого особистого виявлення. Без використання в житті ніяке знання не має
вартості і не дає очікуваних результатів.
Однією з форм організації діяльності учнів, яка дозволяє максимально
наблизити навчання до життя, є науково-дослідницька робота, в процесі якої учні
зустрічаються з усією різноманітністю фактів і явищ.
Наукова-дослідницька робота старшокласника - це напружена праця,
нерозривно пов'язана з навчальними заняттями. Учень, що проводить наукові
дослідження, добровільно бере на себе додаткове навантаження.
Зацікавленість науково-дослідницькою діяльністю, намагання влитись у
процес перетворення найкраще формується в старших класах школи і отримує
своє подальше продовження у ВНЗ.
Тільки науково-дослідницький пошук забезпечує творчій підхід до
подолання труднощів, розгляду та розв'язання тих проблем, котрі виникають у
навчальному процесі, які становить саме життя. Найголовніше учні, засвоюють
технологію пізнання, починають замислюватись над оновленням навколишньої
дійсності, удосконаленням сфер і галузей знань.
Якщо старшокласник починає виконувати науково-дослідницьку роботу,
він зобов'язаний чітко усвідомити наскільки потрібні його участь, його
можливості щодо що до розв’язання наукових проблем, оволодінням вміннями й
навичками розробки програм наукового дослідження, організаційним
плануванням, знати, які джерела й методи при цьому можна використовувати, які
вимоги висуваються до оформлення результатів дослідження, їхнього захис ту.

8. 75
Науково-пошукове дослідження - самостійника розробка певної
частини наукової проблеми самим учнем під керівництвом учителя, науковця або
викладача ВНЗ.
Тому ефективність дослідницької діяльності залежить, передусім, від умінь
та навичок в організації науково дослідницької роботи.
Розробка гіпотези дослідження
Гіпотеза – це наукове припущення висунуте для пояснення певних фактів,
явищ чи процесів, яке необхідно підтвердити чи заперечити.
Гіпотезу можна вважати одним із головних методів розвитку наукового
знання. Але природно, що гіпотеза у процесі дослідження буває неодноразово
уточненою, доповненою чи зміненою.
Схема 1
Класифікація гіпотез дослідження.
За змістом
Описова Припущення про набір елементів
досліджуваного об’єкта та характер
зв’язків між ними.
Пояснювальна Припущення про причинно –
наслідкові зв’язки в
досліджуваному об’єкті та його
зв’язків із зовнішнім середовищем.
За часом формулювання
Робоча Тимчасове припущення, необхідне
для систематизації зібраного
фактичного матеріалу.

9. 76
За логічною структурою
Лінійна Висуває та перевіряє одне
припущення.
Розгалужена Обґрунтовує декілька припущень.
Якість виконаної роботи залежить від їхньої працездатності. А вона
залежить від багатьох чинників.
Схема 2
Правила гігієни праці
У кожної людини норма сну різна, у старшокласника вона коливається в
межах 7-9 годин на добу. Знати свою норму сну потрібно кожному. Вона
визначається так:
протягом двох тижнів спати стільки, скільки захочеться, але фіксувати час
сну. Таким чином, може бути визначена індивідуальна фізіологічна норма сну з
точністю до 15 хвилин. Знання самого себе і самоспостереження як засіб для
виявлення індивідуальних факторів, що впливає на учнівську працездатність
набувають важливого значення в організації плідної науково-дослідницької
роботи. Не забувати школярам треба про поєднання різних видів занять, щоб не
було перевантажень, систематичність відпочинку, калорійне харчування.
В результаті самоаналізу вводяться корективи, цим досягається висока
працездатність.
Наукова працездатність
Правила гігієни
праці
Реж
им дня
Визначення
особистого
бюджету

10. 77
Визначення особистого бюджету часу
Тут необхідна орієнтація на приблизний розподіл часу старшокласника. Сюди
входять заняття в школі, в гуртках, самостійне навчання домашніх справ і
громадянських доручень і т.д. Для кожного учня особистий бюджет ч асу
особливий, тому необхідно самоспостереження. Для цього потрібно скласти й
індивідуальні хронокарти, що реєструють І фіксують витрати часу на різні види
діяльності протягом доби. Ці карти дадуть змогу учневі раціонально витрачати час
на основні види діяльності.
Режим дня
Бюджет часу учня - це вихідна основа для складання режиму дня. Треба
пам'ятати, що режим - це організація розкладу дня, яка включає приблизну його
деталізацію: час сну, підйом, прийняття їжі, виконання домашніх та наукових
завдань, виконання конкретних видів діяльності з урахуванням індивідуальної
схильності людини.
Щоденна життєдіяльність кожного школяра різноманітна і вносить свої
корективи до будь-якого режиму дня. Але він потрібен, якщо учень не хоче
даремно втрачати час. Якщо його раціонально використовувати, то розумієш
реальну перевагу перед його стихійним витраченням.
Робота над науково-дослідною роботою потребує від учня вміння
працювати з літературними джерелами. Це виявляється не тільки в умінні швидко
читати, а й у набутті навичок оперативного пошуку інформації за темою
дослідження, а звідси робота з книгою. В кожній бібліотеці можна знайти
видання, що висвітлюють конкретні напрямки знань: педагогіку, філософію,
математику, інформатику, хімію тощо.
Дуже хорошою опорою пошуку спеціальної літератури, путівниками
фонду книг, які мають бібліотеки, є книжкові каталоги та каталоги періодичних
видань. За своїм призначенням вони бувають різноманітні. Найбільш поширеними
є систематичний, алфавітний, предметний.

11. 78
Схема 3
КАТАЛОГ
СИСТЕМАТИЧНИЙ АЛФАВІТНИЙ ПРЕДМЕТНИЙ
Систематичний - концентрує літературу за конкретними областями,
галузями, розділами знань і видами діяльності.
Алфавітний - концентрує літературу в алфавітному порядку. На зовнішній
бік каталожного ящика, для орієнтації читача, виносяться початкові букви
прізвищ авторів, картки ж у ньому розміщені згідно з алфавітом. Цим каталогом
добре користуватися, коди вже визначений список літератури з теми дослідження.
Предметний каталог - систематизує літературу чи періодичні видання з
ключовими словами, дозволяє швидко відшукувати потрібну книгу.
Працюючи з книгою, потрібно передусім настроїти себе, дати собі цільову
установку:
- вивчити за книжкою те чи інше питання, яке потрібно висвітлити;
- критично проаналізувати зміст книги;
- перевірити, чи збігається ваша оцінка якоїсь проблеми з думкою автора;
- вибрати для роботи більш яскраві факти, приклади, тощо.
Також необхідно визначити вид читання: суцільне, вибіркове,
комбіноване.
Для школяра дуже важливо оволодіти жанрами усного мовлення.
Володіння ними передбачає вміння працювати з додатковою літературою,
самостійно здобувати і застосовувати знання, передавати їх іншим, говорити
просто, чітко, доступно.

12. 79
Виходячи з цього перед вчителем стоїть мета навчити вихованців
правильно виступати перед слухачами.
Доповідь - один із найпоширеніших жанрів публічного висловлювання.
Оскільки доповідь сприймається на слух, доповідач повинен допомагати слухачам
зрозуміти і запам'ятати новий матеріал.
Найпоширенішою структурою доповіді вважається така, що складається з
трьох частин: вступ, основної частини, висновку.
Від того, як виступаючи розпочав доповідь значною мірою залежить успіх
виступу.
Рекомендується розпочинати виступ з цікавого прикладу, прислів'я чи
приказки, крилатого виразу тощо.
Слухачам не байдуже, куди дивиться доповідач. Якщо під час виступу
переводити повільно погляд з однієї частини аудиторії на іншу, то можна
створити враження гарного здорового контакту зі слухачами. Тільки в таких
умовах можна розраховувати на успіх.
Інтерв'ю використовується під час опитування експертів, спеціалістів,
чия думка вагома і в обов'язковому порядку повинна враховуватися в
дослідженні.
2.2. НДР – продукт самоосвітньої діяльності школярів
Експеримент у науково дослідницькій роботі виступає специфіч ним
методом дослідження. Тому що, в ході експерименту використовуються
різноманітні методи та прийоми наукового дослідження, а також він виступає
засобом забезпечення перевірки висновків, ефективності впровадження моделей,
схем, методик, програм тощо. У науковому дослідженні виділяють декілька
основних видів експерименту:
Природний - проводиться у звичайних умовах свого функціонування.
Лабораторний - створюються спеціальні умови для його проведення.
Констатуючий - установлює стан досліджую чого явища, процесу.
Формуючий - коли запроваджується система вимірів, що сприяє
формуванню окремих властивостей, якостей, відношень.

13. 80
Лінійний - аналізується одна і та сама група, що є одночасно
контрольною і експериментальною.
Паралельний - аналізуються одночасно дві групи: контрольна та
експериментальна.
Наукове дослідження школяра із застосуванням методу експерименту
проходить декілька етапів , серед яких виділяються :
- попередній;
- підготовчий;
- проведення експерименту;
- оформлення підсумків експерименту.
Дослідницьку роботу можна організувати за таким алгоритмом:
1. Аналіз змісту навчального, а також іншого матеріалу (близько до теми).
2. Побудова проблеми.
3. Формулювання мети та задач дослідницької роботи.
4. Планування експерименту на основі теоретичних та практичних знань та
вмінь.
5. Організація проведення експерименту(час, місце).
6. Спостереження. Необхідне коректування експерименту.
7. Аналіз результатів дослідження. Обговорення.
8. Формування висновків.
9. Оформлення результатів роботи.
10. Виступ перед учнями.
Основна увага приділяється аналізу навчального та потрібного за темою
роботи змісту матеріалу.
Він повинен відповідати наступним вимогам:
• нова інформація не повинна домінувати над опорними знаннями;

14. 81
• відібраний матеріал повинен бути для учнів значним;
• навчальний матеріал повинен містити в собі проблеми, яка фактично стає
основою експерименту.
Наступним важливим моментом у організації дослідницької роботи є
оцінка існуючих знань і умінь школярів і у зв’язку з цим визначення відношення
діяльності учителя та учня. Учитель допомагає учням проводити теоретичний
аналіз змісту, виділяє питання, які можуть бути використані для побудови
проблеми, намічає шляхи експериментальному підтвердженню сформульованій
гіпотезі. Він вказує літературні джерела, пояснює, як провести ті чи інші
розрахунки та оформити результати досліджень.
З досвіду роботи наводимо загальну схему проведення дослідницької
роботи по вивченню впливу «забруднювача» навколишнього середовища на живі
об’єкти.
Схема 4
Вибір забруднювача
Імітація джерела
забруднювачі
Рослинні
Вплив
забруднювача на
об’єкти
Екосистеми Тварини
Моделювання
природоохоронних
заходів
Аналіз
наслідків їх
реалізації
Формулюва
ння
висновків
Оформлення
результатів роботи

15. 82
ВИСНОВКИ
Сучасна освіта покликана озброїти старшокласників методами дослі-
дження, ввести їх у світ наукових технологій, генерування нових ідей, сприяти
активному виявленню молодів яка виявляє схильність до науково -дослідницької
діяльності. Це пов'язане з переходом старшої школи на профільне навчання та
нові форми роботи з молоддю, призвані сприяти вирішенню головної парадигми
освіти, що поєднала знаннєву діяльнісну та ціннісне - орієнтаційну складові змісту
освіти і розвивається в напрямках особисто-орієнтовного та компетентнісного
підходів.
Надзвичайно важливим при цьому є не наявність у індивіда певних знань
та умінь, а можливість використання і застосування усього накопиченого у
життєвих ситуаціях та під час майбутньої професійної діяльності. На передній
план у розв'язані поставлених питань висувається самостійна дослідницька робота
школярів, яка відбувається у межах Малої Академії наук України, Головна мета
якої - виявлення та підтримка обдарованих дітей та учнівської молоді, підготовка
майбутньої наукової зміни.
Навчально-дослідницька робота учнів виявляє Їхню готовність до
самостійної пізнавальної діяльності й сприяє розвитку творчих здібностей.
Характерною ознакою навчально-дослідницької діяльності є те, що учень по-
трапляє в ситуацію, яка потребує не лише засвоєння готових знань, а й Їх
здобування. Він сам робить припущення, планує роботу та активно здійснює свій
план, перевіряє результати.
Формування навчально-дослідницьких умінь Ґрунтується на засвоєнні
учнями емпіричних та теоретичних методів пізнання, розвиткові логічного
мислення, включення алгоритмічних приписів та евристик у процес навчання.
До емпіричних методів наукового пізнання належать спостереження та
експеримент (природний та лабораторний), до теоретичних — наукові абстракції,
моделі, наукові ідеї, гіпотези. Кожен метод опановується учнем по мірі того, як
він стає продуктом його пізнавальної та практичної діяльності.
Навчально-дослідницьке уміння — це складне психічне утворення (синтез
інтелектуальних та практичних дій, засвоєних та закріплених способів діяльності),

16. 83
яке лежить в основі готовності школярів до пізнавального пошуку і
виникає в результаті керування діяльністю учнів.
Основним засобом формування навчально-дослідницьких умінь е
дидактична система завдань.» складених на основі навчального матеріалу.
Найсприятливішими для формування навчально-дослідницьких умінь є теми, що
передбачають проведення експериментів та лабораторних робіт. Опановуючи
експериментальний метод наукового пізнання, старшокласники набувають умінь
методологічного характеру: планувати експеримент; виділяти проміжну та
кінцеву мету; висувати гіпотезу; спостерігати, аналізувати, по рівнювати та
узагальнювати; логічно мислити; працювати з приладами, використовувати
здобуті знання тощо.
Вирішенню пріоритетних завдань сприяє ретельно розроблений план
науково-дослідницької роботи що включає в себе заходи, спрямовані на підгото-
вку до наукової діяльності, як школярів, так і вчителів КНВК - керівників учнів-
ських досліджень; її теоретичні та практичні аспекти, організацію навчальних
занять, семінарів, лекцій з методики ведення дослідження, структурування робіт
вимог до Їх оформлення та змісту, діяльність консультативної служби,
співробітництво з вузами та обласними відділення МАН, функціонування шкі-
льного наукового товариства, роботу творчої групи у складі активістів ШНТ,
кращих педагогів КНВК та викладачів вузів з формування умінь і навичо к
науково-дослідницької діяльності школярів педагогічного керівництва нею з боку
вчителів тощо.
Багаторічний досвід роботи дає змогу стверджувати, що науково -дослідницька
діяльність - це вища форма самоосвітньої діяльності старшоклас ника. У сучасних
навчальних закладах нового типу, до яких належить і наш ліцей, необхідність у
такій діяльності в учнів відчутна найбільше. Формування науково -дослідницьких
вмінь — процес складний І довготривалий. ВІН не виникає на порожньому місці
не розвивається сам по собі. А тому завдання вчителя поступово і методично
формувати такі навички, здійснюючи постійний контроль за виконанням учнями
наукових робіт; аналіз і виправлення помилок; визначити найкращі.,
найефективніші виконання роботи., розчленувати ЇЇ на певні складові та розділи,

17. 84
навчаючи учнів поєднувати дослідницьку діяльність з науковою, а також
засовувати можливість подальшого застосування результатів роботи.
Сучасна шкільна освіта орієнтує учнів на продовження навчання у вищих
навчальних закладах, готує Їх до цього навчання, привчаючи до самостійної ро-
боти, спрямовуючи навчальний процес на озброєння ліцеїстів методами науко вого
дослідження,
Беручи участь у науково-дослідницькій роботі юні науковці переконуються
у необхідності творчого підходу до власної діяльно сті, вибору свого майбуття,
поступово переконуючись у вірності твердження, що для того, щоб чогось у житті
досягти, треба постійно і вдумливо працювати. Самостійно відшукуючи шляхи і
способи розв'язання проблем, діти опановують навичками до слідження, пошуку,
творчості які Їм неодмінно знадобляться у майбутній про фесійній діяльності.