Композиція (з латинської–
побудова, складання, поєднання,
створення) – побудова твору,
доцільне поєднання всіх
йог о компонентів у художньо-
естетичну цілісність,
зумовлену логікою змісту.
3.
• Одним знайбільш продуктивних
композиційних чинників є сюжет
(з французької – тема, предмет). Цей
найважливіший елемент художньої системи
визначають як подію чи систему подій,
покладених в основу епічних, драматичних чи
ліро-епічних творів. Під сюжетом ще
розуміють спосіб естетичного освоєння й
осмислення, організації подій, рух характерів у
неповторному художньому світі, у художньому
часі і просторі.
Окремим вираженням сюжету,його схемою є фабула
(з лат.ї – байка, переказ). Якщо сюжет – це
авторське розташування зображуваних подій, то
фабула – їх хронологічна, природна
послідовність. Іноді автор твору, виходячи з певних
ідейно-художніх завдань, відходить від
хронологічного, тобто фабульного, розгортання подій
(як у романі „Хіба ревуть воли, як ясла повні?"
П.Мирного та І.Білика). Якщо сюжет переказати
неможливо (його можна лише дослівно повторити),
то фабулу легко переказати, точніше, вона постає
перед нами лише в переказі, коли ми своїми словами
розповідаємо те, що прочитали.
6.
Позасюжетні елементи, навідміну від
сюжетних, котрі утворюють подієвий каркас
епічного чи драматичного твору, уповільнюють
розвиток дії, це – ліричні або авторські відступи,
літературно-філософські, публіц. роздуми,
історичні сцени, екскурси в минуле, статичні
описи (розгорнутий пейзаж, інтер'єр, екстер'єр,
портрет, авторські характеристики), різноманітні
передісторії та міжісторії, спогади героїв, вставні
епізоди (новели, сни,
листи тощо), повтори однорідних
епізодів з поступовим підсиленням.
7.
Літературний пейзаж —це образ
живої і неживої (створеної людськими
руками) природи у творі, що
є змістовим і композиційним
елементом, виконує
зображувально-виражальні
та емоційно-естетичні
функції і підпорядкований
ідейно-художньому задуму
твору.
8.
«Жоден прозовий твірне обходиться
без описів. І вони не є випадковими або
другорядними» В. Синенко
9.
Композиційно-художні функції пейзажу(за
Ю. Кузнецовим):
1) зображувальна — часткове (те, що
потрапляє в поле зору героя)
змалювання місця і часу подій;
2) виражальна — передача настрою,
переживання героя, які позначаються на
особливостях сприйняття ним природи
10.
• За тематикоюпейзажі бувають
сільськими, міськими, гірськими,
лісовими, мариністичними,
індустріальними, казковими.
11.
У літературознавстві розрізняютьпейзажі
статичні (спокійне, врівноважене
зображення картин природи) і динамічні
(передача природи в русі).
12.
1. Значення природидля формування світогляду, життєвих
принципів письменника.
2. Пейзаж як структурний елемент твору (його роль у розгортанні
сюжету та композиції твору).
3. Зображувальна функція пейзажу: пейзаж як елемент типових
обставин, в яких живе й діє людина.
4. Виражальна функція пейзажу: зіставлення образу природи з
образом людини як головного об’єкта художнього змалювання.
5. Як пейзажні картини у творі допомогли зрозуміти авторське
ставлення до героїв та подій?
6. Настрій, який викликає пейзаж у читача.
7. Характер пейзажу, структура, тематика.
8. Художні прийоми творення як реалізація
авторського задуму.
9. Пейзаж як показник авторського стилю. Відповідність пейзажу
естетичним засадам художньої системи, у межах якої написаний
твір.
13.
Інтер'єр (фр. intérieur— внутрішня частина,
середина від лат. inerior — ближчий до середини):
• архітектурно й художньо оздоблена внутрішня
частина будинку, приміщення, яке забезпечує людині
сприятливі умови життєдіяльності; внутрішній простір
будівлі чи окремого приміщення, архітектурне
вирішення якого визначається його функціональним
призначенням. Також може вживатися до оздоблення
транспортних засобів: авто, літака, потяга і т.д.
• картина, малюнок і т. ін., на яких зображено
внутрішню частину якого-небудь приміщення.
14.
Інтер'єр - видопису, змалювання
приміщень, предметів, що оточують
персонажів твору.
Конкретизує:
• місце подій;
• соціальне становище
персонажа;
• його духовні запити,
смаки, професію;
• його вдачу,
психологічний стан.
