1. Міністерство освіти і науки України Головне управління освіти і науки Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Київський професійний енергетичний ліцей Роль мови у формуванні і самовираженні особистості (методична розробка уроку з використанням мультимедійних технологій) Автор: Ковальчук О.В. (І категорія) Київ - 2006

2. Урок № 27 Тема: Роль мови у формуванні і самовираженні особистості. Мета: зрозуміти важливість значення мови, зокрема рідної, у формуванні духовного світу людини, а також як найважливішого засобу самовираження людської індивідуальності. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. Обладнання: підручник.

3. Словник ОСОБИСТІСТЬ, -тості, ж. Конкретна людина з погляду її культури, особливостей характеру, поведінки і т. ін; індивідуальність, особа. (ВТС, с.685) ФОРМУВАТИСЯ ЯК ОСОБИСТІСТЬ. Ставати носієм певних якостей, визначатися. (ВТС, с.1329) САМОВИРАЖАТИСЯ, -аюся, -аєшся, недок. Розкривати своє “я”, свою індивідуальність; виявляти (перев. у художній творчості, в художньому образі) свої думки, настрої, переконання. (ВТС, с.1098) МОВА - один із головних засобів самовираження особистості, в ній акумулюються відносини між людьми, їхня духовність і мудрість

4. Прочитайте. Дайте відповідь на питання: кому належать ці слова. Яким чином вдача героїв показана через їх мовлення? — В Палажки брови, як шнурочки; моргне, ніби вогнем сипне. Одна брова варта вола, другій брові й ціни нема. А що вже гарна! Як намальована! — Коли в Палажки очі витрішкуваті, як у жаби, стан кривий, як у баби. — То сватай Хіврю. Хівря доладна, як писанка. — І вже доладна! Ходить так легенько, наче в ступі горох товче, а як говорить, то носом свистить. — То сватай Вівдю. Чим же Вівдя негарна? Говорить тонісінько, мов сопілка грає, а тиха, як ягниця. — Тиха, як телиця. Я люблю, щоб дівчина була трохи бриклива, щоб мала серце з перцем, — сказав …

5. Яка роль мови у формуванні й самовираженні особистості? Мова людини — це своєрідний лакмусовий папірець, який виявляє рівень її загальної культури, освіченості, внутрішньої інтелі­гентності. Вбираючи в себе знання, відображені в мовленні, людина вибудовує власний внутрішній світ, або мікрокосм, формує себе як особистість. Щодня ми реалізуємо себе, виявляючи своє ставлення до навколишнього світу, і найповніше, найглибше цей процес відбувається у мовленні під час повсякденного спілкування. Антуан де Сент-Екзюпері писав, що єдина справжня розкіш - це розкіш людського спілкування. Коли людина добре володіє мовою, вона має могутній засіб для впливу на інших людей і досягнення поставленої мети. І тут особливо важливо, щоб цей засіб використовувався для примноження добра, а не зла, щоб особисті цілі не суперечили суспільним, загальнолюдським. Як відомо, словом можна і вбити, і повернути до життя.

6. Словник. Ерудиція — глибокі знання у певній галузі чи в багатьох галузях, широка обізнаність, начитаність, енциклопедизм. Інтелектуальний — який стосується інтелекту — здатності до мислення, особливо до його вищих, теоретичних рівнів. Професіограма — важливий показник здатності до певної професії, роду діяльності: набір необхідних і достатніх якостей особистості, її знань та вмінь.

7. Прочитати речення. Складіть діалог між майстром на виробництві та учнем-практикантом. Який стереотип поведінки характерний для досвідченого зварювальника (кранівника і т.п.)? Які мовні особливості майстрів спостерігали ви на практиці? З-поміж соціально-психологічних особливостей професійна належність безпосередньо впливає на характер мовлення , оскільки професія формує певний стереотип поведінки, зумовлений частотою повторення рольових ознак. Особливо помітним є професійний відбиток на мовлення мовних особистостей, що мають справу з різного роду мовною діяльністю.

8. Головна мета навчання української мови – формування особистості, яка володіє вміннями і навичками вільно, комунікативно виправдано користуватися мовними засобами у різних формах, сферах і жанрах мовлення.

9. “ Учитися гарній, спокійній, інтелігентній мові треба довго й уважно – прислуховуючись, запам’ятовуючи, повічаючи й вивчаючи. Наша мова – найважливіша частина не лишень нашої поведінки, а й нашої особистості, нашої душі, розуму, нашої здатності не піддаватися впливам середовища, якщо воно затягує”. Дмитро Лихачов