"Енеїда" І.Котляревського - енциклопедія українського життя ХVIII століття"Елена Иващенко
Роль Івана Котляревського у розвитку нової української літератури,розкриття національного колориту зображеного життя всіх верств суспільства у поемі “Енеїда”
"Енеїда" І.Котляревського - енциклопедія українського життя ХVIII століття"Елена Иващенко
Роль Івана Котляревського у розвитку нової української літератури,розкриття національного колориту зображеного життя всіх верств суспільства у поемі “Енеїда”
Віртуальна виставка тематичних серій поетичних листівок розповідає про листівки із віршами на різноманітні актуальні суспільні теми та події.
Серії поетичних листівок, що присвячені найрізноманітнішим подіям та ювілейним письменницьким фестинам народились з ентузіазму та творчого неспокою очільника Чернівецької обласної організації Національної спілки письменників України Василя Джурана.
Спільно зі своїми творчими побратимами – поетами Василем Васканом, Віталієм Демченком, Олександром Довбушем вони закумулювали своє творче натхнення та поетичний дар інших колег по перу як з Буковини так і з інших теренів України і створили оригінальний творчий продукт.
Мова йде про більш ніж три десятки буклетів, виданих «Видавничими домами «Родовід» та «Букрек». Це добірки – серії поетичних листівок, присвячених як поважним поетам-класикам, так і буковинським поетам-ювілярам, важливим суспільним, історичним подіям.
Хто з нас у дитячому садочку, а згодом і у школі не декламував «А я у гай ходила», «Хор лісових дзвіночків», які вели у зачарований казковий дивосвіт? У січні Україна відзначає 130-річчя від дня народження автора цих шедеврів – Павла Тичини. Його вірші живуть і радують читачів – і в цьому безсмертя поета.
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жаріковаestet13
До вашої уваги історія про українську поетку, бойову медикиню, музикантку – Єлизавету Жарікову, яка з початку повномасштабної війни росії проти України приєдналася до лав ЗСУ.
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...tetiana1958
29 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випробувань пестицидів: шлях до підвищення якості та надійності досліджень» від кандидата біологічних наук, виконавчого директора ГК Bionorma, директора Інституту агробіології Ірини Бровко.
Участь у заході взяли понад 70 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пані Ірині за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
Регіональний центр євроатлантичної інтеграції України, що діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук, підготував віртуальну виставку «Допомога НАТО Україні».
2. СОНЕТ (від італ.: звучати) - вірш, який складається з
чотирнадцяти рядків, що римуються між собою за певною
схемою. Форма сонета вважається канонічною, проте у
своєму історичному розвитку (зародився у XVI ст.) виявив
гнучкість і зазнавав постійного оновлення.
3. Сонет складається з чотирнадцяти рядків п’ятистопного або
шестистопного ямбу, власне, двох чотиривіршів (катрени) з
перехресним римуванням та двох тривіршів ( ерцети) з усталеною
схемою римування: абаб, абаб, ввд, еед або
(рідше) перехресною абаб, абаб, вде, вде.
Микола Зеров називав сонет формою
«ліроепічної мініатюри окремої схеми».
4.
5. Трубаду́
ри (фр. troubadoures [tɾuβaˈðuɾ],від окситан. trobador, trobar
«знаходити» (складати вірші)) — середньовічні (XI-XIII ст.ст.) провансальські
поети-барди, автори пісень і, часто, виконавці.
6. Першими сонетами вважають твори Ф. да Берберіні й А. да Темпо. Остаточної
форми йому надав, встановив чисельність рядків
і порядок рим Ф.Петрарка (1304 — 1374).
7. Сонет 61
Благословенні будьте, день і рік,
І мить, і місяць, і місця урочі,
Де постеріг я ті сяйливі очі,
Що зав'язали світ мені навік!
Благословен вогонь, що серце пік,
Солодкий біль спечаленої ночі
І лук Амура, що в безоболоччі
Пускав у мене стріл ясний потік!
Благословенні будьте, серця рани
І вимовлене пошепки ім'я
Моєї донни - ніжне і кохане,
І ці сторінки, де про неї я
Писав, творивши славу, що не в'яне, -
Й ти, неподільна радосте моя!
8. Сонет 162
Щасливі квіти й благовісні трави,
Прим'яті донною на самоті.
Пісок, що береже сліди святі
Чудових ніжок під листком купави;
Гаї прозорі, віти, наче пави,
Фіалки у любовній блідноті,
Ліса вільготні, тихі та густі,
Куди не сходить сонце величаве;
О краю мій, о ріки голубі,
Ви омиваєте Лаури очі,
Їх блиск перебираючи собі.
Прекрасні ви в своєму непороччі!
А там підводні скелі серед ночі
Горять в мого закохання журбі.
9.
10. В українській поезії сонет відомий із 1830 (вірш Сапфо і сонети Адама Міцкевича в
переспіві Опанаса Шпигоцького). Далі він зустрічається в поезії Л. Боровиковського, А.
Метлинського, М. Шашкевича, Ю. Федьковича, Б. Грінченка, У. Кравченко, Степана
Чарнецького.
11. Особливого поширення набирає він на
кінець 19 - початок 20 ст. Видатну
роль у розробці сонету відіграв Іван
Франко. Сонети писали Леся Українка
і Микола Чернявський.
12. Найвищого розвитку досягає сонет у
творчості неокласиків М. Зерова (його
«Sonnetarium», виданий 1948 за
кордоном, містить 85 ориґінальних і 28
перекладних сонетів),
М.Рильського й інших.
