До уроку

1. http://ta-v.blogspot.com/

2. Оксю́морон або окси́морон
(грец.
«дотепно-безглузде») —
літературно-поетичний
прийом, котрий полягає у
поєднанні протилежних
за змістом, контрастних
понять, що спільно дають
нове уявлення.

3. Оксиморон — різновид тропа, що
полягає у зведенні слів або
словосполучень, значення яких
взаємовиключає одне одного, створюючи
ефект смислового парадоксу:
На нашій — не своїй землі
(Т. Шевченко).
Благословен вогонь, що серце пік,
Солодкий біль спечаленої ночі!
(Франческо Петрарка, Сонет 61).

4. Особливість оксиморона полягає у
сполученні різко контрастних,
протилежних за значенням слів,
внаслідок чого утворюється нова
смислова якість, несподіваний
експресивний ефект
(«холодне полум’я»,
«крижана посмішка»,
«депресивна
веселість» тощо).

5. У сучасному мовленні
багато оксюморонів,
уживаючи які, ми нерідко
навіть не звертаємо увагу
на суперечливість їхнього
первинного сенсу.
Розмовні оксюморони:
живий труп (ходячий
труп);

6. складна́ простота (коли за
уявною простотою і
довершеністю «стоїть» чимало
зусиль і праці);
штучна людина (в двох
значеннях — і про людину,
«нашпиговану» технічними
пристроями, і про
людиноподібного робота).

7. у художній
літературі
(В.Стус назвав
свою збірку
«Веселий
цвинтар»)
водночас він
спостерігається
між
однорідними
присудками
В. Симоненко:
«Вріже дуба, а
ходить і їсть»)
між
означеннями
одного й того ж
слова
(Т. Шевченко:
«На нашій, не
своїй землі»)

8. Варто зазначити, що Гійом Аполлінер є “батьком”
основоположного поняття, найнесподіваніших метафор, в
яких він використовує елемент здивування, наприклад:
“сонце з перерізаною горлянкою”,
“сонце – величезна розумна голова, чиї
скляні очі кат ховає від здичавілого натовпу”,
“вікно відкривається як апельсин, осяйний
плід”, “ірреальне шампанське піниться як
равлик або мозок поета”, “села – сповільнені
повіки, що приховують закоханих” тощо.
Аполлінер вводить термін “здивування”
(surprise), який у сюрреалістичній поетиці
перетворюється на “приголомшливий образ”
(image stupefiant) – співпокладення
різнопланових елементів реальності,
співставлення неспівставлюваного
(оксюморон),
реакцією на що стає подив.

10. Оксиморон трапляється і в загадках:
Без очей —
а сльози ллє
(Роса).
Доки батько
народився, син по
світу находився
(Вогонь і дим).

11. Хоч сам не біжить, а стоять не велить. (Мороз)
Живе — лежить, помре — побіжить. (Сніг)
Прийшов хтось та взяв щось;
Бігти за ним — не знаю за ким,
Бо пішов туди — не знаю куди. (Вітер)
Сама холодна, а інших припіка. (Кропива)
Голова є, а шиї нема; очі є, а брів нема;
рот є, а не говорить; без ніг, а далеко ходить. (Риба)
Коло вуха завірюха, а у вусі ярмарок. (Бджоли)
Як ішла в ліс, то дивилася додому, а як ішла з лісу, то дивилася в ліс.
(Сокира на плечі)
Сидить Пахом на коні верхом,
Книги читає, а грамоти не знає. (Окуляри)
Добре бачить, а сліпий. (Неписьменний)
Віз без коліс, аз батога сльози капають. (Човен, весло, вода)
Зріжу голову, вийму серце, дам пити — буде говорити. (Сопілка)
Саме голе, а сорочка за пазухою. (Свічка)
Йде слідом за тобою, утікай — не утечеш, доганяй — не доженеш.
(Тінь)
Через воду переводить, а сам з місця не сходить. (Міст)
Із-за тебе я бив себе? Із-за себе я бив тебе, Убив тебе, а кров моя
тече. (Комар)

12. Приклади використання оксюморонів у
сучасній маскультурі:
назва голлівудської стрічки
«З широко заплющеними очима»;
назва фантастичної кінотрилогії
«Назад у майбутнє» (Back to the Future);
«порочний
святенник»
(рос. падший
ангел).