Український режисер і
драматург Лесь Курбас
«Ніхто не може
заперечити, що
театр є потребою
людини, такою самою,
як музика, малярство,
а може ще й більшою.
Ідуть люди в театр і
будуть ходити».
«Стара» і «нова драма». Зміни в
драматургії кінця XIX – початку
XX ст. Генрік Ібсен (1828–1906).
Роль Г. Ібсена в розвитку світової
драматургії, його новаторство
Мене більше не влаштовує те,
що говорить більшість і про що пишуть
у книгах.
Г. Ібсен
Ібсен є батьком нової драматургії,
яка впритул підійшла до проблеми
сучасної людини та її душі…
Б. Шоу
Пам’ятник Г. Ібсену в Осло
Говорять, Ібсен часто
прогулювався зранку біля
свого пам’ятника, що
знаходиться у центрі Осло
біля Національного театру,
та знімав перед ним шляпу.
КРАЩІ ТВОРИ Г. ІБСЕНА
В. Шекспір
Мольєр
Об’єкт порівняння «Стара» драма «Нова» драма
Трагедія Трагедія в житті
персонажа
Трагедія життя
особистості в
суспільстві
Предмет
зображення
Людина в
незвичайних
ситуаціях
Людина у власноруч
створеній ситуації
Конфлікт Конфлікт персонажів
між собою
Конфлікти духовні,
ідейні, навколо
зіткнення ідеалів
Кінець ХІХ століття став початком розвитку
«нової драми», яка засвідчила справжню
революцію в театрі й системі драматичних
жанрів.
Об’єкт порівняння «Стара» драма «Нова» драма
Центр уваги Дії, вчинки персонажів Душевні переживання
людини, морально-
філософські проблеми
епохи, показ трагедії
життя
Жанр Трагедія, комедія,
драма
Синтетичний –
трагікомедія, «драма
ідей»
Герой Узагальнений тип
людини
Герой – неординарна
особистість, «духовний
симптом» епохи
«Нова драма» - це драма сильних
характерів і великих ідей.
Персонаж Головні і другорядні,
позитивні й негативні
Усі важливі,
характери
неоднозначні
Глядач Споглядає, отримує
враження
Упізнає себе,
залучається до
«внутрішньої дії»,
переживає й мислить
разом із героями,
дискутує з ними та
про них
Автор
Відтворює дійсність,
повчає, дає власний
висновок
Відтворює духовні
пошуки, не дає
однозначної відповіді
Дія Дію закінчено Відкритий фінал:
продовження
домислює читач
Нова людина «перейшла» зі сцени життя
на сцени театрів.
«ФУНДАТОРИ «НОВОЇ ДРАМИ»
«Драма ідей»
Відомі п’єси : «Ляльковий дім», «Пер
Гюнт», «Спілка молоді», «Гедда
Габлер». У творах зображувались не
дивовижні події, а повсякденні
проблеми звичайної людини.
Характерні особливості:
боротьба за внутрішній духовний
світ;
розплата героя за минуле;
зав’язка винесена поза межі дії
драми;
відкритий фінал;
символіка, підтекст.
Генрік Ібсен
(1828 -1906)
«Ліро-психологічна драма»
Відомі п’єси: «Чайка», «Три
сестри», «Вишневий сад», «Дядя
Ваня».
Сюжети взяті із буденного життя.
Характерні особливості:
підтекст;
художня деталь;
психологізм;
внутрішній конфлікт;
приховані авторські оцінки.
Антон Павлович Чехов
( 1860 – 1904)
«ФУНДАТОРИ «НОВОЇ ДРАМИ»
«Драми-дискусії»
(«Інтелектуальна драма»)
Відомі п’єси: «Пігмаліон», «Професія
місіс Уорен», «Учень диявола».
Характерні особливості:
глядачі як учасники театрального
дійства;
парадокс;
поєднання жанрових ознак драми і
роману;
відкритий фінал;
звернення до актуальних проблем
сучасності.
«ФУНДАТОРИ «НОВОЇ ДРАМИ»
Бернард Шоу
(1856 -1950)
Квінтесенція – основа, суть чого-небудь; найсуттєвіше,
найголовніше.
Ібсенізм – термін, пов’язаний з іменем видатного
драматурга-реформатора Г. Ібсена, відкриття якого мали
величезний вплив на всю подальшу драматургію. Це
особливість художнього мислення, творчого методу, що
полягає в розкритті трагізму життя засобами введення
психологічної колізії та поєднанні зовнішньої й
внутрішньої дії, широкому використанні підтексту,
символіки тощо.
Ключові естетичні засади драматургії
Г. Ібсена були схарактеризовані
англійським письменником Б. Шоу в
статті «Квінтесенція ібсенізму».

Презентація "Роль Ібсена у розвитку світової драматургії"

  • 1.
    Український режисер і драматургЛесь Курбас «Ніхто не може заперечити, що театр є потребою людини, такою самою, як музика, малярство, а може ще й більшою. Ідуть люди в театр і будуть ходити».
  • 2.
    «Стара» і «новадрама». Зміни в драматургії кінця XIX – початку XX ст. Генрік Ібсен (1828–1906). Роль Г. Ібсена в розвитку світової драматургії, його новаторство
  • 3.
    Мене більше невлаштовує те, що говорить більшість і про що пишуть у книгах. Г. Ібсен Ібсен є батьком нової драматургії, яка впритул підійшла до проблеми сучасної людини та її душі… Б. Шоу
  • 4.
    Пам’ятник Г. Ібсенув Осло Говорять, Ібсен часто прогулювався зранку біля свого пам’ятника, що знаходиться у центрі Осло біля Національного театру, та знімав перед ним шляпу.
  • 5.
    КРАЩІ ТВОРИ Г.ІБСЕНА В. Шекспір Мольєр
  • 6.
    Об’єкт порівняння «Стара»драма «Нова» драма Трагедія Трагедія в житті персонажа Трагедія життя особистості в суспільстві Предмет зображення Людина в незвичайних ситуаціях Людина у власноруч створеній ситуації Конфлікт Конфлікт персонажів між собою Конфлікти духовні, ідейні, навколо зіткнення ідеалів Кінець ХІХ століття став початком розвитку «нової драми», яка засвідчила справжню революцію в театрі й системі драматичних жанрів.
  • 7.
    Об’єкт порівняння «Стара»драма «Нова» драма Центр уваги Дії, вчинки персонажів Душевні переживання людини, морально- філософські проблеми епохи, показ трагедії життя Жанр Трагедія, комедія, драма Синтетичний – трагікомедія, «драма ідей» Герой Узагальнений тип людини Герой – неординарна особистість, «духовний симптом» епохи «Нова драма» - це драма сильних характерів і великих ідей.
  • 8.
    Персонаж Головні ідругорядні, позитивні й негативні Усі важливі, характери неоднозначні Глядач Споглядає, отримує враження Упізнає себе, залучається до «внутрішньої дії», переживає й мислить разом із героями, дискутує з ними та про них Автор Відтворює дійсність, повчає, дає власний висновок Відтворює духовні пошуки, не дає однозначної відповіді Дія Дію закінчено Відкритий фінал: продовження домислює читач Нова людина «перейшла» зі сцени життя на сцени театрів.
  • 9.
    «ФУНДАТОРИ «НОВОЇ ДРАМИ» «Драмаідей» Відомі п’єси : «Ляльковий дім», «Пер Гюнт», «Спілка молоді», «Гедда Габлер». У творах зображувались не дивовижні події, а повсякденні проблеми звичайної людини. Характерні особливості: боротьба за внутрішній духовний світ; розплата героя за минуле; зав’язка винесена поза межі дії драми; відкритий фінал; символіка, підтекст. Генрік Ібсен (1828 -1906)
  • 10.
    «Ліро-психологічна драма» Відомі п’єси:«Чайка», «Три сестри», «Вишневий сад», «Дядя Ваня». Сюжети взяті із буденного життя. Характерні особливості: підтекст; художня деталь; психологізм; внутрішній конфлікт; приховані авторські оцінки. Антон Павлович Чехов ( 1860 – 1904) «ФУНДАТОРИ «НОВОЇ ДРАМИ»
  • 11.
    «Драми-дискусії» («Інтелектуальна драма») Відомі п’єси:«Пігмаліон», «Професія місіс Уорен», «Учень диявола». Характерні особливості: глядачі як учасники театрального дійства; парадокс; поєднання жанрових ознак драми і роману; відкритий фінал; звернення до актуальних проблем сучасності. «ФУНДАТОРИ «НОВОЇ ДРАМИ» Бернард Шоу (1856 -1950)
  • 12.
    Квінтесенція – основа,суть чого-небудь; найсуттєвіше, найголовніше. Ібсенізм – термін, пов’язаний з іменем видатного драматурга-реформатора Г. Ібсена, відкриття якого мали величезний вплив на всю подальшу драматургію. Це особливість художнього мислення, творчого методу, що полягає в розкритті трагізму життя засобами введення психологічної колізії та поєднанні зовнішньої й внутрішньої дії, широкому використанні підтексту, символіки тощо. Ключові естетичні засади драматургії Г. Ібсена були схарактеризовані англійським письменником Б. Шоу в статті «Квінтесенція ібсенізму».