1. Олег Петренко, MD, MHCM
www.oberig.ua
1-й заступник генерального директора
МЦ «Універсальна клініка «ОБЕРІГ»
Погляд приватного провайдера
2. Оцінка “Концепції” “нової” системи охорони
здоров'я (1)
Контраверсія: «…чутлива до змін у потребах
населення система медичного обслуговування vs.
…формування нової системи охорони здоров’я, зі
збереженням та зміцненням системи громадського
здоров’я, пріоритетності профілактичного напрямку
діяльності…. »
Відсутність у “Концепції” згадки про приватний
сектор ОЗ і його місце у задоволенні “потреб
населення” у медичній допомозі, його статус як
рівноправного гравця не означений взагалі
3. Оцінка Концепції нової системи охорони
здоров'я (2)
3-й варіант: Як реалізація основ європейської
політики “Здоров’я для всіх 2020” досягається
шляхом впровадження ОСМС? (замість чи “+” до
існуючої бюджетної моделі) – як це взагалі?
Яким чином стимулюватиметься розвиток ДМС (чи
буде віднесено на валові витрати підприємств
кошти, спрямовані на ДМС співробітників? (ПК)
Як механізми співоплати за мед.послуги
забезпечуватимуть “універсальність покриття”? (КУ)
Де візьмуться легальні платні “медичні послуги” у
публічному секторі ОЗ, як це буде врегульовано?
4. Оцінка Концепції нової системи охорони
здоров'я (3)
Ліцензування (ЗОЗ чи лікаря), акредитація ЗОЗ
(добровільна чи примусова), атестація кадрів (професійні
самоврядні організації)? Як “….самоврядні організації
мед.працівників будуть надавати індивідуальні ліцензії
на здійснення професійної діяльності?” – це прерогатива
ВУЗів.
Розділи “Шляхи та способи розв’язання проблеми ” мало
пов'язані з “Очікуваними результатами та критеріями
ефективності”, будь-які строки відсутні взагалі
Який “обсяг коштів” потребуватиме введення ОСМС?
Жодних розрахунків не зроблено. Чим обернеться
введення додаткового податку на ФОП для роботодавця
в умовах, коли тіньовий ринок складає близько 50%?
5. Пропозиції до Концепції нової системи
охорони здоров'я (1)
Розмежувати концептуально в документі медичне
обслуговування та систему громадського здоров’я
Визначити, що медичне обслуговування відбувається на
ринку з певними обмеженнями і виключеннями у країні з
ринковою економікою і регулюється відповідно, тут існують
платники, споживачі, провайдери і регулятори
Започаткувати “нормування” в ОЗ з визначенням об’єму
допомоги (“позитивний перелік”), який покривається з
публічних джерел коштів і відповідає їх реальній (абсолютній)
кількості
Ініціювати перегляд ст. 49 КУ: щодо безоплатності усіх послуг
(не всіх і не всім!), які надаються у державних та комунальних
ЗОЗ, мережа яких визначається потребами на основі закону
Запровадити ринкові механізми взаємодії платника,
провайдера і споживача на ринку медичних послуг (ЗУ “Про
заклади ОЗ та медичне обслуговування”)
6. Пропозиції до Концепції нової системи
охорони здоров'я (2)
Чітко визначити легальний приватний медичний сектор, як
рівноправного гравця на ринку медичного обслуговування
громадян України, в т.ч. і право брати участь у контрактних
закупівлях за публічні (ДБ, МБ, ОСМС?) кошти
Впорядкувати правові механізми надання легальних платних
послуг громадянам за їх бажанням в державних та
комунальних закладах ОЗ
Позначити позицію МОЗ щодо ініціативи ДФС про загальне
оподаткування ПДВ платних послуг з ОЗ (медичних послуг),
які надаються приватними (державними ЗОЗ): без ПДВ, на
загальних підставах (20%) чи спеціальна ставка (?%) – оцінити
наслідки такого кроку для кінцевого споживача
7. Пропозиції до Концепції нової системи
охорони здоров'я (3)
Якщо загальне ПДВ на платні і послуги з ОЗ не буде введено –
чітко визначити, які послуги звільняються від оподаткування
ПДВ, включивши до переліку послуги профілактичного
спрямування за бажанням пацієнта
Ініціювати комплексний перегляд та приведення до сучасних
умов усіх застарілих (часто ще радянських) правил, норм і
регламентів, які стримують розвиток ринку (ДБН, СНіП, вимог
щодо проектування та розміщення ЗОЗ та ін.)
Відносити виплати роботодавців на ДМС робітників до
валових витрат підприємства (не з прибутку)
Не сподіватись, що ОСМС вирішить бодай 1/3 проблем, які
зазначені в індикаторах ефективності та прискіпливо взятися
не лише за “Сімейних лікарів” а і за підготовку управлінських
кадрів, спроможних забезпечити господарську автономію ЗОЗ
8. Private healthcare as solution to escape informal payments
in public sector, 31 October 2013
Tetiana Stepurko, Author of the research project on Informal
patient payments in CEE, MSc PhD, Maastricht University's
Department of Health
“Informal patient payments mostly prevail in countries
with poor governance where well-designed and
respectable rules that reflect performance are absent.
Lack of adequate regulation opens possibilities for
patients to apply a “do-it-yourself approach” in
ensuring adequate access and quality of public
services.”
Урядування (governance) – це, в першу чергу
професійні кадри (медичні та управлінські)
9. Резолюція
• “Концепцію” в існуючій редакції не підтримую
• Фрагментарність документу настільки суттєва,
що не дає можливості побачити “систему”, яку
він покликаний проектувати у майбутньому
• Можлива суттєва переробка документа на
основі зазначених пропозицій з розділенням
сфер медичного обслуговування та
громадського здоров’я з відповідними
індикаторами в кожній сфері із залученням
фахових експертів і практиків у кожній сфері