Я сьогодні хочу поставити Вам і ще раз собі самому 5 питань, які виникли у мене коли я дослідив ринок медичних інформаційних систем. Але спочатку коротко про себе.
Частина моєї роботи в журналі – проводити дослідження. Це те, чим ми відрізняємося. І одне з найцікавіших досліджень – це дослідження українських МІС, яке ми провели влітку. Ми оглянули 6 МІС, опитали 25 експертів, побували у 18 клініках. Щоб не розповідати про нього, ми разом з організаторами вирішили зробити вам подарунок – і ви маєте повністю це дослідження разом з останнім номером журналу. Що я хочу розказати – це ті сильні враження, які залишися у мене після цього дослідження. Як я сказав, я сформулював їх у вигляді 5 риторичних питань. Моє питання номер один дуже просте:
Всі ми знаємо, що 21. Але не скрізь воно 21-ше. На жаль. Під час дослідження я зрозумів, що в нашій медицини місцями ми знаходимося десь у 1990-х роках.
Уявіть, що ви побачити таке в супермаркеті, куди ходите по продукти. Важко уявити? Але чим це відрізняється від того коли наші пацієнти досі бачать паперові ватмани, коли приходять до клінік.
Ми досі питаємо себе: прочитати. Це назва доповіді на одній з недавніх конференцій. Непогана була доповідь, але я відмічу інше: чому в 21 столітті ми ще питаємо про таке? Доки ми задаємо такі питання, Apple продає 3 млн. айпадів за 3 дні. Жити в 21 столітті означає, що медична система – це обовязкова вимога часу.
І я хочу сказати, що МІС стануть фактором розвитку нашого медичного бізнесу тоді, коли скрізь в нашій медицині буде 21 сторіччя. Ну хоча би його початок.
Хто знає відповідь на це питання? Головне – прокладка між кермом та сидінням, тобто водій. В МІС – все так само. МІС – технологічний інструмент, як мікроскоп. Ним можна забивати цвяхи, а можна виконувати складні задачі. Керівник робить з МІС ефективний інструмент, а не МІС робить з вас доброго керівника.
Це дані дослідження відомої на Заході компанії McKinsey 5400 компаній з усіх галузей і багатьох країн В основному ІТ-проекти не вдаються тому, що немає фокусу в бізнесі. На другому місці – погане планування. До чого тут власне інформаційна система? Ні до чого. Перше місце – керівник, менеджмент.
Якщо в клініці навіть є МІС, не факт, що вона ефективна. Адже використовувати МІС можна по-різному. Найнижчий рівень використання – ведення документації. Вчора я прочитав новину що в Дніпропетровській області внести в єдиний реєстр 370 тисяч людей. Для цього, як було сказано, розробили спеціальний софт. Добре, тепер у них є спеціальний софт, куди занесли імена, прізвища і паспортні дані людей. І що тепер? Як від цього покращиться медицина? Другий рівень – управління бізнесом. В Україні це роблять найкращі з найкращих. Це клініки, які розуміють, що система повинна заробляти кошти (для приватного закладу) або заощаджувати (для державного). Вона робить це 3-ма способами: управляє ресурсами, аналізує бізнес, управляє клієнтською базою даних. У мене є питання, що там в Дніпрі будуть робити з тими 370 тисячами даних. Найвищий рівень – залученість пацієнта. Коли пацієнт на рівні з Вами використовує МІС. Цього ми практично не знайшли. Є невеликі спроби відкривати для пацієнта медичну карту, але це лише кволі спроби на сьогодні.
Висновок тут в тому, що те, скільки МІС віддасть Вам грошей залежить не від МІС а від менеджменту. Не від авто, а від водія.
МІС буде фактором розвитку бізнесу, якщо її приймуть Ваші лікарі. Уявіть що лікар скаже вам: дякую, нарешті ти поставив мені в кабінет компютер з МІС! Непрородна ситуація. Лікарі за замовчуванням не хочуть працювати в МІС. З іншого боку без них ніколи МІС не стане фактором розвитку медичного бізнесу. І тут перед керівниками медичного бізнесу постає проблема: мені бути добрим чи правим? Поступитися лікарям, чи бути в 21 сторіччі?
В дослідженні ми побачили, що не у всіх клініках лікарі на 100% залучені до МІС. Але ми зрозуміли метод, яким чином можна досягати 100% залученості лікарів. Ми назвали його метод Аль-Капоне.
Аль-Капоне належать відомі слова: Ці слова варто взяти на озброєння у впровадженні МІС. Керівники клінік де МІС впроваджені на 100% говорили щось подібне: Так я поважаю своїх лікарів, так мені їх шкода. Але без МІС у нас працювати неможливо. І крапка. Якщо в клініці було щось одне – МІС не буде впроваджена на 100%. Тому щоб впровадити у себе МІС, керівник повинен бути перш за все правим. Але і добрим.
Україна займає 4 місце за кількістю працівників ІТ-сфери. 25000 працівників, це майже як лікарів в приватному секторі. Чому вони досі не придумали десяток прогресивних МІС? Експерти казали, що у нас немає ринку МІС.
У клінік є проблема Ефекту 2-го місця. Завжди знаходиться щось, що заважає впровадити МІС. Вона як правило впроваджується, коли Процеси, Ефективність і Пацієнт знаходяться на 1 місці. Завжди є спокуса купити обладнання замість інвестицій у відлагодження своїх процесів. Впровадити МІС – це завжди вольове рішення, яке вимагає твердості і готовності багато інвестувати. Якщо завжди є щось головніше за ці три речі – цієї твердості ніколи не буде.
З усіх більш-менш сучасних МІС більшість для великих клінік. Вони дорогі і складні. Але ж в Україні більше за все маленьких клінік! Жодна з МІС які ми оглянули не створена під маленьку клініку – заклад до 5-7 робочих місць без ІТ-спеціаліста і недорогу. Чому для них досі немає ІТ-рішення? Це нагадує мені 1990-ті, коли всі хотіли працювати у ВІП-сегменті. Можливо, проблема не в тому, що у нас немає ринку? Чи нам не хочеться шукати ринок? А шукати його потрібно інакше…..
Інаше що ми скажемо пацієнтам завтра?
Всі ви знаєте, що таке сьогоднішній пацієнт. Це людина яка живе в 21 сторіччі і хоче того ж від лікаря. Ось доказ. Хіба це не доказ того, що є попит для ринку медичного ІТ? А якщо уявити, що буде за 5-10 років, коли до віку наших пацієнтів доросте покоління сьогоднішніх молодих людей. Як же ми готуємося до цього?
Ось як. Протягом одного лише 2 курсу в медичному університеті ми навчаємо лікарів “медичній інформатиці” в обємі меншому за фізкультуру.
Тому не дивно, що коли наші лікарі з боями навчилися вбити в комп ’ ютер анамнез, то ми святкуємо цю подію. Хоча на сьогодні це є «володінням ІТ» на рівні 6-ти річної дитини. Коли дивишся на таку картинку, думаєш: чи доживуть наші пацієнти до такого рівня використання ІТ в медицині? Я хочу побажати, щоб такі питання ми задавали собі частіше. Це допоможе приймати такі рішення щодо медичного ІТ, які будуть відповідати 21 століттю. Я бажаю, щоб за 5-10 років ваш персонал не міг відповісти на питання як називається оця паперова штука на якій колись давно ми записували пацієнтів на прийом. Тоді ІТ буде серйозним фактором розвитку медичного бізнесу.
