ЛЕКЦІЯ 01. ВСТУП -МЕДИЧНЕ ПРАВО УКРАЇНИ-_658fbc363618c1ff4ab7d0abdc6046d9.pptx
1. Лекція на тему:
МЕДИЧНЕ
ПРАВО УКРАЇНИ
Харківський національний медичний університет
Кафедра судової медицини, медичного правознавства
імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса
Лектор - кандидат юридичних наук, доцент Кривенко О.І.
2. Медичне право
Як галузь права
Медичне право – комплексна
галузь права, яка регулює
організаційні, майнові, особисті
немайнові відносини, що
виникають у зв'язку із
проведенням санітарно-
епідеміологічних заходів і
наданням лікувально-
профілактичної допомоги
громадянам.
Як система нормативних
актів
Медичне право – сукупність
нормативних актів, що регулюють
відносини між громадянином і
лікувально-профілактичною
установою, між пацієнтом і
медичним працівником у сфері
організації, а також прав, обов'язків і
відповідальності у зв'язку із
проведенням діагностичних,
лікувальних, санітарно-гігієнічних
заходів.
4. • способи виникнення
• методи забезпечення
• форма вираження
• оціночні поняття
• різний характер відповідальності за порушення норми і
різний порядок реалізації відповідальності
• форми впливу
Відмінності норм права від норм моралі:
5. Метод медичного права
це сукупність правових способів, за допомогою
яких відбувається регулювання суспільних
відносин, що входять до предмета медичного
права
Імперативний метод
- метод владних
приписів
Диспозитивний метод -
передбачає рівність
учасників правовідносин
6. Медичне право — це
комплексна галузь права,
що включає сукупність
правових норм, які
регулюють суспільні
відносини у сфері
медичної діяльності.
7. • дотримання прав людини в галузі
охорони здоров’я;
• пріоритет профілактичних заходів
у галузі охорони здоров’ягромадян;
• доступність медико-соціальної
допомоги;
• соціальна захищеність громадян у
випадку втрати здоров’я;
• відповідальність органів
державної влади і управління,
забезпеченняправ громадян у галузі
охорони здоров'я.
Принципи медичного права:
9. КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ
Документ 254к/96-ВР, чинний, поточна редакція
від 21.02.2019
Стаття 49. Кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та
медичне страхування.
Охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних
соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.
Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян
медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я
медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не
може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм
власності.
Держава дбає про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечує санітарно-
епідемічне благополуччя.
10. Основи законодавства України
про охорону здоров'я
Документ 2801-XII, чинний, поточна редакція від
01.01.2019
Стаття 1. Законодавство України про
охорону здоров'я
Законодавство України про охорону
здоров'я базується на Конституції
України і складається з цих Основ та
інших прийнятих відповідно до них
актів законодавства, що
регулюють суспільні відносини у
сфері охорони здоров'я.
11. Нормативний акт як головне джерело
українського права
Нормативно-правовий акт
Закон –
нормативний акт, затверджений
органом законодавчої влади або
всенародним референдумом, який
має вищу юридичну силу і первинні
правові норми.
Підзаконні акти - це
нормативні акти, прийняті
на основі, на виконання і для
мети конкретизації законів.
конституційні
закони
звичайні
закони
Укази Президента України; Постанови і
розпорядження Кабінету Міністрів
України; інструкції та нормативні
накази міністерств і відомств;
рішення органів місцевого
самоврядування та їх виконавчих
органів; розпорядження голів місцевих
державних адміністрацій; нормативні
накази адміністрацій установ,
установ, підприємств
13. Міжнародно-правові акти
Хартія про право на охорону здоров’я
Лісабонська декларація про права пацієнта
Венеціанська декларація стосовно невиліковних захворювань
Гельсінська декларація. Рекомендації для лікарів, які проводять
біологічні обстеження людини
Дванадцять принципів організації охорони здоров'я для будь-якої
національної системи охорони здоров'я
Декларація Організації Об'єднаних Націй про клонування людини
Декларація прав людини і особистої свободи медичних працівників
Декларація про евтаназію
Декларація про розвиток прав пацієнтів в Європі
Декларація стосовно незалежності і професійної свободи лікаря
Декларація стосовно прав людини і особистої свободи медичних
працівників
Декларація стосовно трансплантації людських органів
Декларація ВООЗ про політику в галузі дотримання прав пацієнта в
Європі
Декларація про медичну допомогу, орієнтовану на пацієнта
14. Міжнародно-правові акти
Європейська конвенція про соціальну і медичну допомогу
Європейська угода про обмін лікувальними субстанціями людського походження
Європейська хартія прав пацієнтів
Європейський кодекс соціального забезпечення(переглянутий)
Женевська декларація
Загальна декларація про геном та права людини
Конвенція про захист прав і гідності людини щодо застосування біології та
медицини: Конвенція про права людини та біомедицину
Додатковий протокол до Конвенції про захист прав і гідності людини щодо
застосування досягнень біології та медицини, стосовно заборониклонування
людських істот (ETS N 168)
Лісабонська декларація стосовно прав пацієнта
Люблянська хартія з реформування охорони здоров’я
Міжнародний Кодекс медичної етики
Принципи захисту психічно хворих осіб і поліпшення психіатричної допомоги
Положення про захист прав та конфіденційність пацієнта
Положення про торгівлю живими органами
Положення щодо доступність медичної допомоги
15. Міжнародно-правові акти
Рекомендація щодо охорони здоров'я працівників на місцях роботи N 97
Резолюція ПАСЕ 1763 (2010) "Право на відмову від надання законної
медичної допомоги з мотивів сумління"
Сіднейська декларація стосовно смерті
Статут Всесвітньої організації охорони здоров'я
Хартія про право на охорону здоров’я
18. 1. Міжнародні договори, згоду на обов'язковість яких надано
Верховною Радою України;
2. Конституційне законодавство;
3. Загальне законодавство про охорону здоров'я населення;
4. Галузеве законодавство, що включає правові норми, які
регулюють суспільні відносини, учасниками яких являються
медичні працівники та пацієнти.
Система медичного
законодавства: