1. Державна медицина краща за приватну
Якісне медичне обслуговування є одним із визначальних чинників забезпечення Існуюча система охорони
здоров'я нації, і, як наслідок, інвестиційної привабливості країни та добробуту здоров'я демонструє свою
громадян. Із часів розпаду Радянського Союзу українська система охорони здоров'я нездатність підтримувати
майже не реформувалася і викликає масу дорікань через низьку якість медичного здоров'я нації
обслуговування. Очікувана тривалість життя населення України на сьогоднішній день
на 10 років нижча, ніж у країнах ЄС, рівень смертності від туберкульозу - в 20 разів
вищий. Очевидно, що питання про реформування системи охорони здоров'я стоїть
особливо гостро.
Чи повинна і чи може система охорони здоров'я в Україні залишатися переважно
державною? Хто повинен оплачувати її розвиток? Яка система охорони здоров'я має
більше можливостей для забезпечення здоров'я нації?
Аргументи «за»
Кожний громадянин країни повинен мати право на певний обсяг медичної допомоги Багаті повинні платити за
незалежно від свого матеріального становища. Саме держава відповідає за бідних, здорові - за хворих
перерозподіл грошей від багатих і здорових до бідних і хворих. Цей принцип
соціальної солідарності використовується в переважній більшості розвинених країн
світу, він реалізується за допомогою системи обов'язкового державного медичного
страхування. Без активної ролі держави підтримувати соціальну солідарність
неможливо. Це питання є особливо актуальним для України, де здоров'я населення
постраждало від Чорнобильської катастрофи, і тягар відповідальності за її наслідки
повинна нести вся країна. Тому держава не може не підтримувати сферу охорони
здоров'я.
Фінансування послуг і здійснення закупівель для медицини вигідніше здійснювати Державна монополія в
централізовано. Чим більший загальний обсяг грошового фонду для фінансування області фінансування
медичних послуг, тим менший ризик нестачі коштів для оплати медичного системи охорони здоров'я є
обслуговування, а держава може надати найбільший грошовий фонд у масштабах обґрунтованою
країни. Також, якщо держава централізовано закуповуватиме устаткування і
медикаменти для потреб лікарень, то можна буде істотно знизити вартість закупівель
за рахунок оптових знижок.
Переведення медичних установ повністю на комерційну основу може призвести до Для держави комерційний
погіршення здоров'я малозабезпечених громадян. Мета держави - менше хвороб, і інтерес - не головне
тому вона зацікавлена у профілактиці та швидкому й ефективному лікуванні.
Прихований інтерес приватних клінік - щоб пацієнт хворів частіше та використовував
більш дорогі, але не завжди найбільш оптимальні способи лікування. Крім того,
комерціалізація може призвести до закриття лікарень у малонаселених регіонах,
утримування яких є економічно невигідним.
Аргументи «проти»
На відміну від держави, приватні компанії конкурують один з одним, у результаті Приватний сектор
чого постійно підвищують свою внутрішню ефективність і впроваджують інноваційні забезпечує більш ефективне
Фонд «Ефективне управління»
вул. Кудрявська, 23-Ф, Київ, 04053, Україна, тел.: +380 44 501 41 00, факс: + 380 44 501 41 05
feg@feg.org.ua, www.feg.org.ua, www.debaty.org

2. рішення. Персонал приватних клінік більш мотивований на сумлінне виконання своїх управління медичними
функцій, оскільки система оцінки та винагороди є прозорою і прив'язаною до установами
результатів. Усе це в довгостроковій перспективі сприяє підвищенню якості та
зниженню витрат на медичні послуги. І, навпаки, державні установи
характеризуються забюрократизованістю та неефективною системою мотивації.
Наразі значна частина медичних видатків фінансується з особистої кишені населення Приватна медицина
за допомогою неофіційних платежів. Введення принципів ринкових відносин вирішує питання тіньової
дозволить легалізувати цю систему та забезпечити додаткові надходження до економіки та корупції
бюджету. Крім того, незважаючи на те, що акумуляція коштів для оплати медичних
послуг і здійснення закупівель для медичних потреб в одному центрі за інших рівних
умов забезпечує економію витрат, корупція чиновників і тіньові схеми зводять
нанівець будь-який позитивний ефект від такої економії.
У системі, де держава управляє, регулює та контролює медичні установи, виникає Ринкові відносини
конфлікт інтересів: держава фактично контролює сама себе. У випадку із приватною стимулюють
медициною держава лише встановлює загальні «правила гри» і здійснює об'єктивний відповідальність усіх
контроль виконання цих правил. Окрім цього, для приватних медичних установ учасників
репутація відіграє найважливішу роль у боротьбі за клієнта. Тому низькі стандарти
якості медичного обслуговування моментально призводять до втрати доходу. Звісно, і
сам пацієнт починає більш відповідально ставитися до свого здоров'я, коли розуміє,
що лікування коштує грошей.
Питання чи державна медицина є кращою за приватну обговорюватиметься на публічних дебатах, які Фонд
«Ефективне управління» організовує разом із британською компанією Intelligence Squared 22 лютого 2011 року в
Києві.
__________________________________________________________________________________________
Світова статистика по системам охорони здоров’я
за даними World Health Organization (WHO Statistics, 2008) та ООН (UN Human development index, 2009):
Україна Куба В.Британія Франція Польща Росія США
Загальні витрати на здоров’я,
6,8 11,9 9,0 11,1 6,6 5,2 16,0
як % до ВВП
Загальні витрати на здоров’я на
498 1 132 3 230 3 778 1 162 866 7 536
душу населення, в $ по PPP
Приватне страхування, як %
1,9 0,0 6,9 63,9 1,9 10,3 63,8
приватних витрат на здоров’я
Кількість лікарняних ліжок
95 60 39 72 52 97 31
на 10 000 населення
Захворювання на туберкульоз,
100 6 12 6 25 110 5
на 100 000 населення в рік
Частка задоволених власним
55 76 85 84 72 56 83
здоров’ям, % опитуваних
Частка задоволених якістю
17 60 88 83 49 29 76
здоров’я, % опитуваних
Тривалість життя, років 68 77 80 81 76 68 78
Динамка показників охорони здоров’я в Україні (данні Держкомстату)
В Україні в період з 1990 по 2008 рік:
 Кількість лікарняних закладів зменшилась за 3,9 тис. до 2,9 тис.,
 Кількість лікарняних ліжок на 10 тис. населення зменшилась з 136 до 95,
 Кількість лікарів на 10 тис. населення збільшилась з 44 до 48,
 Захворюваність на активний туберкульоз на100 тис. нас. (діагноз встановлений вперше) зросла за 32 до 78,
 Коефіцієнт смертності на 1 тис. населення збільшився з 12 до 16, а тривалість життя впала з 71 до 68 років.
Фонд «Ефективне управління»
вул. Кудрявська, 23-Ф, Київ, 04053, Україна, тел.: +380 44 501 41 00, факс: + 380 44 501 41 05
feg@feg.org.ua, www.feg.org.ua, www.debaty.org