1. УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ КРАМАТОРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ЯСЛА – САДОК № 11 УО
КОМБІНОВАНОГО ТИПУ «ЯБЛУНЬКА»
Склала:
вихователь ДНЗ №11 УО
м. Краматорськ, Донецька область, Україна
Скряга Наталія Олексіївна

2. Диференційне навчання (диференційний підхід у навчанні) це:
•створення різноманітних умов навчання для різних освітніх установ, груп, з
метою врахування особливостей їх контингенту;
•комплекс методичних, психологопедагогічних, організаційно-управлінських
заходів, що забезпечують навчання в гомогенних групах
Принцип диференційного навчання – положення, згідно з яким
педагогічний процес будується як диференційований.
У процесі диференційованого підходу педагог вивчає, аналізує, класифікує
різні якості особистості та їх проявів у дітей, виділяючи найбільш загальні,
типові риси, характерні для певної групи вихованців, і на цій основі визначає
стратегію своєї взаємодії з групою і конкретні завдання виховання, форми
включення дітей в загальну діяльність і колективні відносини.
При цьому дитина в меншій мірі відчуває себе об'єктом виховання, тому що
основний вплив педагога спрямований на групу в цілому, а не на нього.

3. Рівень навчально-пізнавальної активності дітей може істотно підвищитися
за умови диференційного підходу до змісту і конкретних завдань на
фронтальному занятті.
Протягом тривалого часу, доки зв'язна мова в дітей не розів'ється в
достатній ступені, на фронтальних заняттях використовуються тільки «прості»
види робіт: читання, розбір розповідей і казок, розглядання об'єктів, сюжетних
картинок, переказ коротких текстів і т.п.
Недоцільно на початку навчання жадати від дітей переказу об'ємних текстів,
складання оповідань-описів, придумування казок, розповідей і ін.
Колективне розучування віршів проводиться тільки тоді, коли більшість
дітей уже опанували правильну вимову.

4. Під час фронтальних занять дітям пропонуються ігри та вправи на
закріплення правильної вимови звуків, на розвиток процесів мислення,
використовуються завдання зростаючої складності.
Впроваджуються різні форми, методи, прийоми і засоби навчання, які
забезпечують достатній рівень підготовки вихованців.
Фронтальні заняття проводяться 1 раз в місяць. Вони мають чітко
визначену структуру, цікаві по змісту. Підбираються доступні дітям завдання.
До кожного завдання і гри підбирається відповідний демонстраційний,
наочний матеріал
На заняттях диференційного підходу ставляться наступні цілі:
•Розвиток і вдосконалення всіх сторін усного мовлення кожної дитини
(вимова, словник, граматична будова, зв'язна мова).
•Розвиток дрібної моторики рук.
•Формування передумов до учбової діяльності (розвиток уміння прийняти
учбову задачу і виконати її, уміння взаємодіяти з однолітками, а також
самоконтролю).

5. Диференціація на фронтальних заняттях з розвитку мовлення
відбувається за:
віковим складом (групи, вікові паралелі, різновікові групи);
по статі (чоловіча, жіноча);
по області інтересів (технічні, природничі, художні, соціальні, фізичні,
театральні і т.п);
за рівнем розумового розвитку (або за рівнем досягнення) (обдаровані
діти; діти, що входять до групи загального розвитку; діти, які потребують
підвищеної індивідуальної уваги (ЗПР); педагогічно запущені діти);
особистісно-психологічним типам (по типу мислення, акцентуації
характеру, темпераменту та ін);
Поділ дітей на групи може бути явним і неявним, склад міняється залежно
від поставленого завдання.

6. Заняття диференційного підходу мають певну структуру.
1. Вступна частина
Мета: зацікавити дітей майбутньою діяльністю.
Зразковий зміст. Вводиться певна мотивація. Вона може бути ігровою,
коли всі завдання об'єднані одним сюжетом.
2. Організаційна частина
Мета: сформулювати завдання, попередити можливі помилки,
ускладнення; запропонувати варіанти їх подолання і виправлення
(порівняти із зразком, звернутися по допомогу до однолітка або педагога і
т.п.); розподілити завдання між дітьми.
Зразковий зміст. Діти виконують завдання індивідуально, в парах,
підгрупами. Педагог нагадує правила взаємодії один з одним. Для
організації мовного спілкування в ході виконання завдань і дидактичних
ігор дітям пропонується узяти на себе певну роль.

7. 3. Основна частина
Зразковий зміст. Діти виконують завдання. Педагог тримає у полі зору всіх,
спостерігає за ходом спілкування і виконання завдань, при необхідності надає
допомоги.
4. Завершальна частина
Зразковий зміст. В кінці заняття педагог обов'язково підводить підсумок.

8. Досвід упровадження занять диференційного підходу показує, що необхідно
виконувати наступні умови:
• Знання педагогами особливостей мовного розвитку (і розвитку в цілому)
кожної дитини своєї групи.
•
Уміння аналізувати результати педагогічної діяльності (обстеження,
спостереження, фронтальні заняття) і планувати роботу по розвитку мовлення,
виходячи з одержаних даних.
• Наявність у дітей певного рівня розвитку самостійності і умінь взаємодіяти з
однолітком.
• Систематичне (а не епізодичне) проведення занять даного вигляду.

9. Крім того у навчальному процесі можуть застосовуватися ще такі види
диференціації:
•За здібностями.
• За відсутністю здібностей.
• За інтересами дітей.
•За талантами дітей.
•Диференціація за змістом (різних програм)

10. Способи диференційних завдань можна звести до таких:
- диференціація за ступенем складності завдань (це добір різноманітних
завдань, які можна класифікувати таким чином: завдання, що потребують
різної глибини узагальнення і висновків; завдання, розраховані на різний
рівень теоретичного обґрунтування роботи, що виконується; завдання
репродуктивного і творчого характеру )
- диференціація за ступенем самостійності дітей (всім дітям пропонуються
завдання однакової складності, але при цьому диференціюється міра допомоги
різним групам дітей. Зокрема, кількість інформації про хід розв'язання
допускається від найбільш повної до найстислішої)
-диференціація за обсягом (передбачає завдання однакового змісту, але
диференціюється або його обсяг, або час на його виконання. )
Поділ дітей на групи може бути явним і неявним, склад міняється залежно від
поставленого завдання.

11. «Позитивні і негативні сторони диференціації»
Позитивні сторони диференціації
Негативні сторони диференціації
По розумовому розвитку
1. З'явилася можливість використовувати
дальню зону розвитку.
2. У цих групах створюються рівні
стартові можливості за рівнем розвитку
дітей
3. Навчання будується з урахуванням
інтересу і здібностей дітей.
4. Використовуються різні методи і
прийоми
технології
педагогічного
процесу.
1. Результати діагностики бувають
помилкові, і діти потрапляють не в ту
групу. Проміжна діагностика дозволяє
перевести дитину в іншу групу в середині
року.
2. Заняття по підгрупах збільшили
регламентовану діяльність. За рахунок
цього зменшився час прогулянок.
3. Дітям слабкої підгрупи нема за ким
тягнутися.
4. Молодим педагогам важко планувати
заняття по підгрупах на одну і ту ж тему.

12. Позитивні сторони диференціації
Негативні сторони диференціації
За статевою ознакою
1.
2.
3.
Відбувається розвиток якостей,
притаманних своїй статі.
Відбувається
підготовка
до
соціального життя.
Створюються
умови
для
формування почуття любові, яке
виховується тільки жінками.
1. Відсутність вихователів чоловічої статі
для організації педагогічної діяльності.
2. Вихователі – жінки не здатні
правильно
навчати
хлопчиків:
навчальний
матеріал
ними
«розжовується», а хлопчикам треба
створювати ситуацію пошуку.
3. Відсутність чоловіка як прикладу для
наслідування.

13. Позитивні сторони диференціації
Негативні сторони диференціації
За віковим складом
1. Об'єднання постійні.
1.
Не
враховується
така
вікова
2. Полегшує підготовку вихователя до особливість в дошкільному віці, як
півроку.
спільної діяльності.
2. У вихователя залишається менше часу
на індивідуальне навчання, коли група
одного віку.
3. У педпроцесі використовується
невеликий спектр методів і прийомів.

14. Використані джерела:
1. Наталя Гавриш «Сучасне заняття: Формальні, змістовні та структурні ознаки»
2.http://50ds.ru/psiholog/5950-organizatsiya-raboty-v-dou-po-razvitiyu-intellektualnykhsposobnostey-na-osnove-differentsirovannogo-podkhoda.h
3..http://laptevo.ucoz.ru/publ/administrativnaja/razvitie_lichnosti_cherez_individualizaciju
_i_differenciaciju_obuchenija/2-1-0-2
Развитие личности через индивидуализацию и дифференциацию обучения.
4. http://nashaucheba.ru/v60205/шпаргалка_по_дошкольной_педагогике?page=11
Организация обучения дошкольников
5. http://knowledge.allbest.ru/pedagogics/3c0b65625a3bc78b4c43a88421206d37_0.html
Диференційоване навчання