Моніторинг навчальних досягнень студентів

1. Педагогічна діагностика та
педагогічні технології
Виконали:
студенток VI курсу
групи ПВШ-1-13
Лупехи Ганни, Юрченко Ірини

2. ЗМІСТ
1. Педагогічний контроль у вищій школі.
2. Педагогічні вимірювання.
3. Групові форми навчальної діяльності та
інтенсифікація навчання.
4. Активні методи навчання.
5. Проектування навчальної діяльності та
педагогічна діагностика.

3. Педагогічний контроль у вищій школі
Педагогічний контроль — система перевірки
результатів навчання і виховання студентів.
Розвиток різноманітних видів педагогічного
контролю стимулює навчання та пізнавальну
діяльність студентів.
Спроби виключити педагогічний контроль
повністю або частково з навчального процесу,
як свідчить історія освіти, призводили до
зниження якості навчання, рівня знань тощо.

4. Головна мета контролю
полягає у визначенні якості засвоєння
навчального матеріалу, ступеня відповідності
сформованих умінь та навичок цілям і
завданням навчання того чи іншого
навчального предмета.

5. Ефективне функціонування системи
педагогічного контролю потребує дотримання
певних умов:
Об'єктивність контролю. Це означає, що всі викладачі та
студенти, оцінюючи стан навчальної роботи, діють за
єдиними узгодженими критеріями, обґрунтування яких
усім відоме заздалегідь.
Оцінки, отримані в результаті контролю, вважаються
непорушними, не піддаються сумніву як з боку тих, хто
контролює, так і з боку тих, кого контролюють, оскільки
будуються на об'єктивних критеріях, відомих обом
сторонам.
Контроль та його результати вимагають гласності, щоб
будь-хто мав змогу уважно вивчити їх, зробити на
підставі цього обґрунтовані висновки, які
налаштовують на активну позитивну роботу,
спрямовану на необхідне коригування навчального

7. Педагогічне вимірювання —
процес, зорієнтований на отримання
ситуативно об'єктивованих оцінок рівня прояву
тієї чи тієї модельної характеристики, що
вважається базовою для висновків про міру
досягнення мети моделювання.
cпосіб упорядкування інформації про навчальні
досягнення учня/студента, за якого систему
чисел і відношень між ними ставлять
відповідно до ряду вимірюваних факторів

8. Групова форма організації навчальної
діяльності –
це форма організації навчання у малих групах
студентів, об’єднаних спільною навчальною
метою. За такої організації навчання викладач
керує роботою кожного студента
опосередковано, через завдання, якими він
спрямовує діяльність групи.

9. Групова форма навчальної діяльності виникла
як альтернативна існуючим традиційним
формам навчання.
В її основу покладено ідеї Ж.-Ж. Руссо,
Й.Г.Песталоцці, Дж. Дьюї про вільний розвиток і
виховання дитини.
Й.Г.Песталоцці вважав, що вміле поєднання
індивідуальної і групової навчальної діяльності
підвищує активність, самодіяльність учнів,
створює умови для взаємного навчання, що
сприяє успішному оволодінню знаннями,
уміннями і навичками.

10. Виділяють такі форми групової
взаємодії:
1. Парна форма навчальної роботи.
2.Кооперативно-групова навчальна
діяльність.
3. Диференційовано-групова форма.
4. Ланкова форма.
5. Індивідуально-групова форма.

11. Форми групової навчальної
діяльності на різних етапах заняття
Етап уроку Форма групової діяльності
Повторювально-навчальна
робота
Парна, ланкова
Сприймання, осмислення і
запам'ятовування нового
матеріалу
Диференційовано-групова
Закріплення, узагальнення
і систематизація
Ланкова, парна,
диференційовано-групова,
індивідуально-групова
Застосування знань
Парна, ланкова,
кооперативно-групова

12. Активні методи навчання -
це методи, які спонукають студентів до
активної розумової і практичної діяльності у
процесі оволодіння навчальним матеріалом.
Активне навчання передбачає використання
такої системи методів, яка спрямована
головним чином не на виклад викладачем
готових знань, їх запам'ятовування і
відтворення, а на самостійне оволодіння
знаннями і вміннями у процесі активної
розумової і практичної діяльності.

13. Виділяють 3 рівня активності:
• Активність відтворення - характеризується
прагненням учня зрозуміти, запам'ятати,
відтворити знання, оволодіти способами
застосування за зразком.
• Активність інтерпретації - пов'язана з
прагненням учня збагнути сенс
досліджуваного, встановити зв'язки, оволодіти
способами застосування знань у змінених умовах.
• Творча активність - припускає спрямованість
учня до теоретичного осмислення знань,
самостійний пошук вирішення проблем,
інтенсивне прояв пізнавальних інтересів.

14. Педагогічна діагностика – діяльність, спрямована
на вивчення і розпізнання стану об’єктів навчання і
виховання з метою управління ними
У процесі педагогічної діагностики аналізується
навчальний процес, визначаються результати
навчання і виховання, характерні для окремих
учнів (індивідів)
Педагогічна діагностика – частина дослідницької
діяльності вчителя, спрямована на розпізнання
стану компонентів педагогічного процесу
Педагогічна діагностика

15. І. Інгенкамп
“Педагогічна діагностика ставить за мету, по-перше,
оптимізувати процес індивідуального навчання, по-
друге, в інтересах суспільства забезпечити правильне
визначення результатів навчання, і, по-третє,
керуючись виробленими критеріями, звести до
мінімума помилки під час переводу учнів із однієї
групи в іншу.”

16. Сутність педагогічної діагностики і головна
мета полягають у визначенні змін, що відбуваються у
розвитку особистості або дитячого колективу
внаслідок застосування окремих методів, прийомів
або цілісної системи навчання, виховання і розвитку

17. Існує три типи діагностики:
початкова
коректувальна (поточна)
узагальнювальна (підсумкова)

18. Функції педагогічної діагностики
забезпечують визначення вихідніх рівнів морального
розвитку особистості, колективу, сім’ї та аналіз змін, які
відбуваються у процесі виховання
сприяють більш ефективному здійсненню індивідуально-
визначеного підходу до окремих учнів на основі діагнозу їх
особливостей
зумовлюють можливість диференційованого підходу до
окремих груп і категорій учнів відповідно до їх спільних рис,
інтересів, потреб
допомагають виявити позитивні та негативні впливи сім’ї та
навколишнього середовища на учнів і відповідно до цього
коректувати навчально-виховну діяльність

19. на основі аналізу результативності навчання,
виховання і розвитку учнів дають можливість
визначити виховний потенціал педагогічного
колективу, окремих учителів
сприяють виробленню єдиних педагогічних
позицій, вимог у процесі навчання і виховання
особистості та колективу
відіграють роль своєрідного каталізатора
навчально-виховного процесу, тому що
допомагають педагогам краще бачити свої
помилки і успіхи у навчанні та вихованні учнів

20. “Досягнути успіхів у боротьбі з поганими та
слабкими сторонами людини можливо вірніш за
все, знайомивши її сильні сторони – ті сили у ній,
які при належному їх спрямуванні можуть бути
оберненні на добру мету, на них потрібно
спиратися у боротьбі з недоліками людини,
потрібно шукати собі сюзника в ній самій”
С. Л. Рубінштейн

21. Дякуємо за увагу!