1. Презентація директора Макіївської ЗШ І-ІІІ
ступенів №32 Харченко Л. М. підготовлена за
підсумками участі у Всеукраїнській науковопрактичній конференції “ Механізми управління
розвитком організаційної культури навчального
закладу ” та на підставі матеріалів цієї
конференції
(квітень 2013 року, м. Київ)

2.  сукупність взаємовідносин, які
склалися в загальноосвітньому
навчальному закладі на основі
прийнятих
цінностей,
базових
уявлень
і
норм
поведінки,
необхідних
для
виконання його місії.

4. забезпечення
можливостей
усвідомлення самими
учасниками організації тих
уявлень, які сприяють
досягненню цілей організації.

5. 





головними носіями організаційної культури
навчального закладу є його керівник, управлінська
команда, педагогічний колектив, учні та їх батьки;
цінності освітньої системи мають регульовану силу
і велику значущість;
має місце посилена динамічність процесів
культуротворення;
регулюються відносини, які створюються у процесі
досягнення цілей освітньої організації і її
працівників;
має нетривалий термін існування;
формується під впливом діяльності організації.

6. 




цілі організації – те, на що спрямована діяльність
організації;
формальні норми – визначені на основі чинного
законодавства, колективного договору та Правил
внутрішнього розпорядку обсяги робочого навантаження та
обов’язки, які повинен виконувати працівник;
формальні правила поведінки в організації – визначені
норми поведінки в організації;
формальні санкції – система заохочень та покарань, які
визначені чинним
законодавством, колдоговором, Правилами внутрішнього
розпорядку школи;
цінності організації – орієнтири, які спрямовують
діяльність організації в певному напрямі; цінності
формуються, з одного боку, під впливом цілей
організації, а з іншого – під впливом норм та правил
поведінки.

7. Для розвитку організаційної культури
керівника та його самореалізації
необхідні:
-
-
-
-
відкритість, що означає готовність пізнавати самого
себе, досвід інших, їх систему цінностей, стиль
життя без нав’язування власного бачення світу;
толерантність, пошанування цінностей, вибору
способів буття і діяльності, темпу особистісного і
професійного розвитку колег, який відрізняється від
власного;
чуйність і здатність до
співчуття, терпеливість, розуміння, що позитивні
результати власної діяльності не завжди можна
побачити одразу;
спокійність і впевненість, вміння зберігати емоційну
рівновагу, протистояти впливові змінних емоцій або
настрою;

8. -
-
-
готовність діяти на засадах
відкритості, гуманізму, творчого і новаторського
підходу до творення змін, до лідерства;
впевненість у правильності вибору та успішному
вирішенні управлінських задач;
здатність діяти у рамках гармонії з власними
принципами і переконаннями;
мужність і відповідальність, уміння визнавати власні
помилки, сприймати критичні зауваження;
вміння здійснювати аналіз і самоаналіз, при
необхідності робити переоцінку власних
ідей, удосконалювати методи і засоби управління;
уміння висловлювати свої почуття, думки, зауваження
так, щоб не образити інших;
глибоке усвідомлення своїх прав та прав інших;
здатність до морально–вольової саморегуляції при
виконанні своєї соціальної ролі;
уміння спонтанно і творчо реагувати на існуючу
ситуацію, володіння почуттям гумору.

9. Організаційна культура зараз оцінюється як
найсильніший мотиватор, регулятор та індикатор
діяльності
персоналу
в
організації.
Проте,
формування
інноваційної
культури
навчального закладу ще не є пріоритетом у
діяльності керівників навчальних закладів.
Результати опитування 115 директорів шкіл
Донецької області
дозволили констатувати, що
більшість респондентів (88%) не мають чіткого
уявлення про організаційну культуру своєї школи. У
більшості
випадків
організаційна
культура
розглядається як манера поведінки, символи і
зовнішні атрибути діяльності школи, а значна
частина керівників загальноосвітніх закладів не
усвідомлюють значення організаційної культури як
стратегічного ресурсу розвитку школи.

10. має бути орієнтована на
потреби
вчителів, учнів, батьків,
дер
жави й суспільства.
вона
У кожному навчальному закладі
необхідно виробити власний спосіб
задоволення потреб, визначити ступінь їх
відповідності запропонованим нормам і
знайти можливість оптимального
поєднання всіх потреб в єдине культурне
ціле.

11. Сучасна шкільна організація перебуває у
складному становищі, яке можна
охарактеризувати як “ боротьба культур ”старої консервативної “ культури
тоталітарної школи ” і нової гуманістичної
“ культури школи, що розвивається ”.

12. Практика показує, що найбільш успішно
організаційна культура розвивається в установах, на
чолі яких стоять люди творчі, готові до
інновацій, неформально пов’язані зі своїми
посадовими обов’язками, які вміють створювати
команду однодумців, у якій на паритетних засадах
взаємодіють педагоги, учні, батьки і всі
особи, зацікавлені в розвитку школи.

13. Формування спільних цінностей.
 Формування відданості організації та справі за
рахунок впровадження інновацій при досягненні
стратегічних цілей.


14. 




жорстка ієрархічна освітня система з усталеними нормами і
правилами автократії ще не випрацювала механізмів активізації
масової творчості, що
дозволяють без особливих зусиль і
додаткових ресурсів відкривати внутрішню мотивацію членів
колективів;
загострення суперечностей між орієнтацією на систему
знань, умінь і навичок як основи підготовки людини до життя
традиційної системи освіти та її особистісним розвитком;
швидка зміна парадигм менеджменту не дозволяє зрозуміти, що
за зміни повинні відбуватися в наших організаціях, в їх
організаційних структурах, і в нас самих;
відсутність свободи самовизначення людини;
відсутність здатності до створення власного простору
можливостей через примус до вибору із суми авторитарно
окреслених можливостей;

15.  підвищення ефективності організаційної
діяльності, включаючи продуктивність
праці, ефективне використання робочого
часу й інших ресурсів;
 підвищення задоволення працівників
умовами і результатами праці;
 можливості управління організацією як
єдиним організмом за допомогою правил і
норм, що підтримують цінності;
 встановлення оптимальних рівнів довіри і
взаєморозуміння між адміністрацією і
співробітниками;
 залучення й утримання в організації
талантів, працівників з високим рівнем
професіоналізму, що мають можливість
вибирати місце й умови своєї роботи.

16. Шкільні
організації, щоб мати
успіх у сучасних умовах, повинні
бути
гнучкими,
вміти
адаптуватися
й
бути
відкритими
для
діалогу, співпрацювати з іншими
освітніми установами, залучати
зацікавлених осіб до процесу
формування шкільної політики.
Незважаючи
на
формальну
однаковість
освітніх
установ,
кожна
школа
індивідуальна.

17. Сучасна школа зобов’язана
перетворитися на потужну
освітню
корпорацію, індивідуальний
образ якої має формуватися
під впливом інноваційної
організаційної культури, що
в
результаті
створює
культуру успіху, а значить –
розвиток і високу якість
освіти.

21. Ми – хвилі
можливостей, що
рухаються через простір
наших організацій

22. Успішного плавання!