З предмету "Професійна етика" підготувала учениця групи №7 Удод Діана

1. Підготувала:
учениця групи №7
Удод Діана

2. Конфлікт - це зіткнення протилежних інтересів чи
поглядів; крайнє загострення суперечностей, що
призводить до ускладнень чи гострої боротьби.

3. Універсальним джерелом конфліктів є несумісність
претензій конфліктуючих сторін за умов обмеженості
можливостей їх задоволень
Приводом для конфлікту може стати незначний
випадок .
Мета конфлікту полягає в досягненні власних
інтересів за рахунок інтересів інших.

4. Як же розвивається конфлікт? Характерним є
повторюваність таких основних моментів:
Початок
конфлікту.
Кульмінація
конфлікту
Вирішення
конфлікту

5.  Початок конфлікту.
Власне конфлікт починається з певних дій, які
спрямовані проти іншої сторони. Дії такі: аналіз
аргументів своїх і суперника, пошук союзників
конфлікту, «розвідка боєм» тощо.

6. • Кульмінація конфлікту.
Відбувається демонстрація своїх
аргументів і
критикуються аргументи супротивника.
Використовується метод провокації, щоб
виправдати
свої дії в очах «громадської» думки,
або для того, щоб підштовхнути
супротивника до
помилкових дій.

7.  Вирішення конфлікту.
Має три вірогідні варіанти:
1) поступки однієї із сторін, що
закінчується підкоренням програвшої
сторони або її знищенням;
2) компроміс як результат рівності
конфліктуючих сил;
3) учасники конфлікту самі стають
жертвами третьої сторони, яка раніше
не приймала участі в конфлікті.

8. Конфлікти класифікуються за декількома
підставами:
Першою виступає кількість
учасників. Якщо в конфлікті беруть
участь великі соціальні групи, то
мова йде про соціальний конфлікт.
Якщо в конфлікті беруть участь
декілька чоловік, такий конфлікт
є міжособистісним.

9. Залежно від сфери
суспільства соціальні
конфлікти поділяють
на:
політичні – між країнами,
державами за територію
або престиж
професійні – між професіями
чи галузями з приводу
економічних і соціальних
цінностей
етнічні – між народами за
територію або кращі умови
проживання
культурні та релігійні –
між особами і групами з
приводу поділу дефіцитних
духовних благ
економічні – між будь-якими
за чисельністю суб'єктами з
приводу грошей або
ресурсів

10. Існує п’ять основних типів конфліктів за
суб’єктами конфліктної ситуації:
1. внутрішньоособистісні конфлікти,
2. міжособистісний,
3. між особистістю і групою,
4. міжгруповий,
5. соціальний.

11. Внутрішньоособистісні конфлікти
Учасниками цього конфлікту є не
люди, а психологічні фактори
внутрішнього світу особистості –
потреби, мотиви, цінності, почуття.
Внутрішні конфлікти можуть виникати
на виробництві, в результаті
навантаження роботою, чи відсутністю
роботи і необхідністю знаходитися на
робочому місці.

12. Міжособистісний конфлікт
В організаціях він проявляється по
різному. В основі такого конфлікту
лежать об’єктивні причини. Частіше
всього – це боротьба за обмежені
ресурси: матеріальні засоби, виробничі
площі, час використання обладнання.
Конфлікти виникають між керівником і
підлеглим.

13. Конфлікт між особистістю і групою
Неформальні групи встановлюють свої
норми поведінки, спілкування. Кожний член
такої групи повинен їх дотримуватися.
Відступ від прийнятих норм група розглядає
як негативне явище і виникає конфлікт між
особистістю і групою. Другий поширений
конфлікт – між групою і керівником.

14. Міжгруповий конфлікт
Організація складається із багатьох формальних і
неформальних груп, між якими можуть виникати
конфлікти. Наприклад, між керівником і
виконавцями, між робітниками різних підрозділів, між
неформальними групами внутрішніх підрозділів.

15. Соціальний конфлікт –
випадок загострення соціальних
протиріч, явний чи прихований стан
протиборства, ситуація взаємодії;
зіткнення різних соціальних
спільностей – націй, класів, держав;
протидіючі сторони переслідують
протилежну мету, інтереси,
протирічить одна одній.

16. Психологічний клімат - це якісна сторона
міжособистісних відносин, що виявляється у вигляді
сукупності психологічних умов, що сприяють або
перешкоджають продуктивній спільній діяльності і
всебічному розвитку особистості в групі.

17. Психологічний клімат є комплексною психологічною
характеристикою, що відбиває стан взаємовідносин і
ступінь задоволеності персоналу різними факторами
життєдіяльності колективу.

18. Психологічний клімат залежить від стилю
керівництва та організаційної культури.
Найважливіші ознаки сприятливого соціально-
психологічного клімату групи (колективу) є
суб’єктивні ознаки і об’єктивні ознаки:

19. Суб'єктивні ознаки:
• довіра та взємовимогливість членів групи один до одного;
• доброзичливість і ділові претензії;
• вільне висловлювання думок щодо справ колективу чи поведінки
окремих осіб;
• відсутність тиску з боку керівництва на підлеглих і визнання за
ними права приймати рішення, значущі для справ колективу;
• достатня поінформованість членів колективу про завдання та
стан справ у колективі;

20. Об'єктивні ознаки:
• високі показники результатів діяльності;
• низька плинність кадрів;
• високий рівень трудової дисципліни;
• відсутність напруженості й конфліктності в колективі тощо.
І хоча кожен колектив має своє, неповторне обличчя, стиль, інтереси,
згадані ознаки майже універсальні для будь-якого колективу.