Григір Тютюнник. З вірою в любов і милосердя.estet13
Творча спадщина письменника невелика за обсягом. І якщо ти прочитаєш лише кілька творів Григора Тютюнника, то матимеш повну уяву про глибину і силу блискучого таланту письменника. Адже він, зачепивши душу і серце кожного читача, зумів сказати просто і доступно про найважливіше у нашому бутті — працю, кохання, дружбу, любов до рідної землі, до близьких людей, неповторність кожного із нас.
Пантелеймон Куліш: особистість, письменник, громадянин library_darnitsa
В історію він увійшов, поряд із Тарасом Шевченком і Миколою Костомаровим, як діяч «Наддніпрянської Трійці», яка заклала підвалини розвитку модерної української культури.
Мистецький бібліо-календар на І квартал 2022 рокуestet131
Мистецтво – це одна із найважливіших сходинок в розвитку людства. Мистецтво допомагає людям дивитися на світ з різних точок зору.
Чимало особистостей присвятило себе повністю одному із загадкових явищ у світі, і стали всесвітньо відомими митцями.
Відділ мистецтв Чернігівської обласної бібліотеки для дітей продовжує знайомити своїх читачів з мистецькими ювілеями та пропонує до вашої уваги ювілейні дати на І квартал 2022 року.
Григір Тютюнник. З вірою в любов і милосердя.estet13
Творча спадщина письменника невелика за обсягом. І якщо ти прочитаєш лише кілька творів Григора Тютюнника, то матимеш повну уяву про глибину і силу блискучого таланту письменника. Адже він, зачепивши душу і серце кожного читача, зумів сказати просто і доступно про найважливіше у нашому бутті — працю, кохання, дружбу, любов до рідної землі, до близьких людей, неповторність кожного із нас.
Пантелеймон Куліш: особистість, письменник, громадянин library_darnitsa
В історію він увійшов, поряд із Тарасом Шевченком і Миколою Костомаровим, як діяч «Наддніпрянської Трійці», яка заклала підвалини розвитку модерної української культури.
Мистецький бібліо-календар на І квартал 2022 рокуestet131
Мистецтво – це одна із найважливіших сходинок в розвитку людства. Мистецтво допомагає людям дивитися на світ з різних точок зору.
Чимало особистостей присвятило себе повністю одному із загадкових явищ у світі, і стали всесвітньо відомими митцями.
Відділ мистецтв Чернігівської обласної бібліотеки для дітей продовжує знайомити своїх читачів з мистецькими ювілеями та пропонує до вашої уваги ювілейні дати на І квартал 2022 року.
Віртуальна виставка присвячена 180-річчю від дня народження Павла Платоновича Чубинського (1839 — 1884), українського етнографа, фольклориста, поета,
громадського діяча.
Біобібліонарис присвячений відомому українському письменнику, педагогу, лексикографу, етнографу, історику, публіцисту, літературознавцю, громадсько-культурному діячу Борису Грінченку, який активно порушував питання розвитку української мови, навчання і національного виховання в українських школах.
Адресовано старшокласникам, вчителям, бібліотекарям.
Зачинатель національної соціально-побутової прози: Григорій Федорович Квітка-...НБУ для дітей
Серед класиків українського письменства одне з найвизначніших місць заслужено посідає Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко, який заклав основу для нової української прози. Недарма Михайло Драгоманов зарахував Г. Квітку-Основ’яненка, поруч із Т. Шевченком та М. Гоголем, до трійки найбільших українських класиків 19 століття.
З нагоди 235-річчя від дня народження видатного українського письменника запрошуємо тебе на віртуальну літературну екскурсію.
Пропонований посібник «Співець козацької слави: Адріан Кащенко» стисло і послідовно знайомить користувачів із життям та творчістю письменника, сприяє пробудженню почуття національної гордості, запропонована література відповідає фонду бібліотеки ім. Квітки-Основ'яненка.
Літературно – мистецька кав’ярня «О, возвелич усіх нас знову, як світоч, будь нам, рідна мово!»
Учителі української мови і літератури
А. В. Романів, О. Є. Чарнош
"Бандура! Скільки в слові цім дзвенить героїки і слави!"library_darnitsa
Народознавчий нарис «Бандура! Скільки в слові цім дзвенить героїки і слави» присвячений кобзарям-бандуристам, ювілярам 2018 року. Думи та історичні пісні кобзарів сповнювали серця людей вірою у перемогу нашого народу, наснажували, підносили і очищали, допомагали глибше пізнати дорогу Батьківщину.
До 130-річчя від дня народження М. Г. Хвильового (1893–1933).
Культовий український письменник за своє недовге життя став однією з ключових фігур національної літератури й одним з найважливіших представників "Розстріляного відродження". Бувши прогресивним та високоінтелігентним митцем, він всіляко підтримував та впроваджував політику "українізації", творив ідеологію національно-культурного відродження України й виступав за інтеграцію українського в європейську та світову культуру.
Віртуальна виставка з нагоди 130-річчя від дня народження Павла Григоровича Тичини (1891–1967), українського поета, публіциста, перекладача, державного та громадського діяча.
22 січня Україна відзначає День Соборності, приурочений до Акту об'єднання цього дня Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.
14 жовтня – Покрова Пресвятої Богородиці, День козацтва та День захисника України.
Це день, коли ми згадуємо козаків, їхні подвиги, а також усіх захисників і захисниць Української Держави. Діва Марія оберігає кожного воїна, додає сил і наснаги боротися за вільне життя в демократичному світі.
проєкту від Національної бібліотеки України для дітей «Подорож містами України», у якому ти відкриєш для себе найкращі краєзнавчі перлини Батьківщини. Дванадцята зупинка присвячена західному, колоритному, найменшому за розміром регіону України - Чернівецькій області, яку називають Буковиною.
Батько, тато, татусь, татусенько… Він вимогливий і суворий, мудрий і сміливий, сильний і міцний. 16 червня в Україні відзначають День батька. Бути хорошим батьком – найвідповідальніша місія в житті кожного чоловіка. Навчити, розповісти, захистити, пояснити та зробити все це з любов’ю й терпінням – таке може тільки справжній тато.
Тато – це людина, поруч з якою не буває страшно, вона любить тебе понад усе. Тож привітайте своїх татусів зі святом та нагадуйте їм про свою любов не лише в цей день.
Безбар’єрність в бібліотеці – суспільна нормаssuser15a891
Виступ директора Арцизької міської публічної бібліотеки Галини Стоматової 08.06.2024 р. під час засідання круглого столу «Безбар’єрне середовище в публічній бібліотеці: комфорт для кожного», який відбувся в місті Чорноморськ, в рамках ХХІV Інтелект-форуму «Українська книга на Одещині»
Передвиборча програма Майора Станіславаtetiana1958
Передвиборча програма Майора Станіслава - кандидата на посаду голови Студентського самоврядування Факультету переробних і харчових виробництв Державного біотехнологічного університету (м. Харків)
Випуск магістрів- науковців факультету мехатроніки та інжинірингу, 2024 р.tetiana1958
Державний біотехнологічний університет.
Випуск магістрів-науковців факультету мехатроніки та інжинірингу, 2024 р.
Спеціальність 133 "Галузеве машинобудування"
Передвиборча програма Ковальової Катериниtetiana1958
Передвиборча програма Ковальової Катерини - кандидатки на посаду голови Студентського самоврядування Факультету переробних і харчових виробництв Державного біотехнологічного університету (м. Харків)
1. До 155-річчя від дня
народження
Бориса Дмитровича Грінченка
(1863-1910),
«Літературна спадщина»
українського письменника,
педагога, фольклориста,
мовознавця.
2. Народився Борис Дмитрович Грінченко
9 грудня 1863 року на хуторі Вільховий Яр
поблизу села Руські Тишки, тепер
Харківського району Харківської області,
в родині збіднілих дрібнопомісних
дворян.
Нестримний потяг до знань, любов до
слова, бажання оволодіти законами
прекрасного виявилися у хлопця ще з
раннього дитинства. Він багато і
натхненно читає. Інтереси його різнобічні
й грунтовні. Тонка і вродлива дитяча уява
насичувалася вабливим світом образів,
заохочувала до творчості. І скоро, під
враженням прочитаного, підліток
починає писати і сам. Письменник
створює «самвидавівський» рукописний
журнал, який заповнює власними
оповіданнями та віршами.
З 1874 по 1879 рік навчається у
Харківському училищі, де зближується з
народницькими гуртками. За поширення
заборонених царським урядом видань
його заарештовують і кілька місяців
тримають в ув’язненні.
Після звільнення Борису Дмитровичу
довелося залишити навчання і самому
почати заробляти на прожиття. Суворі
обставини дійсності змушують юнака
дбати і про шматок хліба, і не зрікатися
книжки. Так сталося, що, працюючи в
казенній палаті, Грінченко мешкав у сім’ї
шевця. Допитливий і працьовитий, він
скоро навчився шити чоботи і мав від
цього невеликий заробіток. Економлячи,
обмежуючи себе у всьому, письменник
таким чином заощаджував гроші на
книги.
3. Грінченко Б. Д. Твори : В 2-х т. Т.1 : Поетичні твори / Борис Дмитрович
Грінченко. – Київ : Наукова думка, 1990. – 632 с. – (Бібліотека
української літератури).
Грінченко Б. Твори / Борис Грінченко. – Київ : Вид-во ЦК
ЛКСМУ «Молодь», 1970. – 354 с.
Грінченко Б. Діалоги про українську національну справу /Б.
Грінченко – М. Драгоманов. – Київ, 1994. – 284 с. – (Джерела з історії
суспільно-політичного руху в України 19-поч. 20 ст. ; Вип.1).
4. Здобута самоосвіта дозволила Б.
Грінченку скласти іспити на звання
народного вчителя при Харківському
університеті. З 1881 року починається його
освітньо-педагогічна діяльність, яка тривала
до 1893 року. Вчителював віну селах
Харківщини, Сумщини, Катеринославщини.
Зовнішній бік його біографії вцей час
маловиразний, але внутрішньо це були
неймовірно багаті й насичені роки.
Учителювання вінпоєднував зфольклорно-
етнографічною, культурологічною, науковою
та лінгвістичною справами. Багато пише. У
цей час йогорізножанрові твори, підписані
або власним прізвищем, або псевдонімом
(П.Вартовий, Василь Чайченко, Б.Вільхівський,
Іван Перекотиполе), регулярно друкуються в
журналах та альманахах.
Виходять у світ його поетичні збірки
«Пісні Василя Чайченка» (1884 р.), «Під
сільською стріхою» (1886 р.), «Під хмарним
небом» (1893 р.), «Пісні та думи»(1895
р.),«Хвилини» (1903р.). З 1894 року
починає працювати вЧернігівському
губернському земстві. Важка й марудна
робота забирала внього майже весьвільний
час. Творчі миті потрібно було викроювати за
рахунок сну й відпочинку.
«На поезію завжди ямавтільки хороші
хвилини, вільні відпраці — часом любої,
дорогої, здебільшого — нудної, наймитської.
Мояпісня —то мій робітницький одпочинок і
моя робітницька молитва-надія», — зізнавався
митець. За час роботи у земстві Б.Грінченко
пише дилогію «Серед темної ночі»(1901 р.), і«Під
тихими вербами» (1902 р.), публікує п’єси «Лісні
зорі»(1897 р.), «Нахмарило» (1897 р.), «Степовий
гість» (1898 р.), «Серед бурі» (1899 р.), «На
громадській роботі» (1901 р.).
5. Кобижча Н. І. Культурницька діяльність Бориса Грінченка:
світоглядний аспект : монографія / Н. І. Кобижча. – Київ :
Видавництво Ліра-К, 2017. – 203 с.
Нові імена в програмі з української літератури : посіб. для
вчителя / упоряд. В. Я. Неділько. – Київ : Освіта, 1993. – 349 с.
6. Солод Ю. Українська література : конспект / Юлія Солод. – Київ :
Козаки, 1996. – 378 с.
Українська афористика Х - ХХ ст. / під заг. ред.: І. Драча, В.
Черняка. – Київ : Просвіта, 2001. – 319 с. – (Серія "Класика
Світової Афористики" ; т. 1).
Українська література у портретах і довідках. Давня література -
література XIX ст. : довідник / редкол.: С. П. Денисюк, В. Г. Дончик, П. П.
Кононенко та ін. – Київ : Либідь, 2000. – 358 с.
7. Словарь української мови : В 4-х т. Т. 1 : А-Ж / зібрала ред.
журн. "Кіевская Старина" ; упоряд. з додатком власного
матеріалу Б. Грінченко. – Київ : Вид-во АН УРСР, 1958. – 494 с.
Словарь української мови : в 2 т. / Зібрала ред. журн. "Кіевская
Старина; Упоряд., з додатком власного матеріалу Б. Грінченко.
Т. 1. – Київ : Довіра, 1997. – 573 с. – (Словники України).
Словарь української мови : в 2 т. / Зібрала ред. журн. "Кіевская
Старина; Упоряд., з додатком власного матеріалу Б. Грінченко.
Т. 2.– Київ : Довіра, 1997. – 563 с. – (Словники України).
8. Б. Грінченко був людиною надзвичайно
працелюбною. Палка любов до рідної землі, до
свого народу змушувала його «силуватися
знаходити іскру світу там, де, здавалось, була
сама темрява». Саме такими променями
справжнього народного єства стало видання
його наукових розвідок «Етнографічні
матеріали, зібрані в Чернігівській і сусідніх з
нею губерніях» у трьох томах (1895—1899
рр.), «З вуст народу» (1900 р.), «Література
українського фольклору (1777—1900)» (1901
р.).
У 1902 році перебирається до Києва. Тут
разом з дружиною Марією Загірною він
трудиться над укладанням вершинної своєї
праці — чотиритомного «Словаря української
мови»(1907—1909рр.). Цю визначну роботу
було відзначено академічною премією.
Підірване задавненим туберкульозом
здоров’я письменника (наслідки
харківського ув’язнення) не витримало
такого напруженого, безперервного ритму.
Останньою краплею його життєвого
випробування стала смерть дочки Насті та
її малорічного сина. Різке загострення
хвороби змусило його вирушити на
лікування до Італії, але запізно — 6 травня
1910 року життя невтомного трударя
обірвалося в м. Оскендалетті.
Поховано Б. Грінченка в Києві, на
Байковому кладовищі.