Літературно – мистецька кав’ярня «О, возвелич усіх нас знову, як світоч, будь нам, рідна мово!»
Учителі української мови і літератури
А. В. Романів, О. Є. Чарнош
3. О слово рідне !
Мудре і прадавнє,
Ти виросло
з могутньої
землі…
Тебе жорстоко
розпинали,
А ти возносилось
і не корилось —
ні!
4. Слово - найтонший дотик
до серця: воно може стати
ніжною запашною квіткою,
і живильною водою,
що повертає віру в добро…
В.О.Сухомлинський
5. 9 листопада—
День української
писемності й мови,
яке щороку з 1997
року відзначається в
Україні. За
православним
календарем - це день
вшанування пам'яті
Преподобного
Нестора-Літописця.
6. О рідне слово, хто без тебе я?
Німий жебрак, старцюючий
бродяга,
Мертвяк, оброслий плиттям
саркофага,
Прах, купа жалюгідного рам'я!
Моя ти — пісня, сила і
відвага,
Моє вселюдське й мамине ім'я!
Тобою палахтить душа моя,
Втішається тобою серця
спрага.
7. Тебе у спадок віддали мені
Мої батьки і предки невідомі,
Що гинули за тебе на вогні.
Так не засни в запиленому
томі,
В неткнутій коленкоровій
труні —
Дзвени в моїм і правнуковім
домі.
8. Слова я чую барвінкові,
І серце щемно завмира,
Так, ніби сонце у
струмкові
Сміється спалахом
тепла.
Того освітленого дива,
Яке у рідній мові є —
Душа вогненна і
правдива,
Що первоцвітом
виграє...
9. Моя ти пісне калинова,
Моя ти зіронько свята!
Живи, цвіти, вкраїнська
мово,
Зціляй і душу, і вуста.
Своєю паростю гінкою
Вростай у різнобарв'я мов,
Буди всесильною рукою
В серцях і ніжність, і
любов!
10. мово,
Найкраща пісня в стоголоссі
трав,
Кохане слово, наше рідне
слово,
Яке колись Шевченко
покохав.
Ти все знесла: насмішки і
зневаги,
Бездушну гру ворожих лже-
людей,
Та сповнена любові і відваги
З-за ґрат летіла птахом до
людей.
11. Батько мені каже:
- З книжкою дружи,
Рідну мову, синку,
Завжди бережи.
Мову ту, що люди
Рідною зовуть,
Ти ніде й ніколи,
Синку, не забудь.
Рідне слово-пісню
Ніжним серцем чуй,
Як Вітчизну й матір,
Їх люби й шануй.
12. сонцесяйна,
Шум гаїв, спів
солов'я...
Ти, як матінка,
прекрасна,
Люба мовонько моя.
Як же можна не
любити,
Не леліяти її,
Коли в ній і сонце, й
квіти,
І співучі солов'ї.
13. Я так люблю, я так люблю
тебе,
Моя співуча українська
мово!
В тобі шумить Полісся
голубе,
І дужі хвилі гомонять
Дніпрові.
14. В тобі живе Карпатська височінь,
Що манить у незвідане майбутнє,
І степова безкрая широчінь,
І Кобзарева дума незабутня!
15. Ти, рідна мово,
чиста, як роса,
Цілюща й
невичерпна, як
криниця.
Святиня наша,
гордість і краса,
Ти — розуму
народного
скарбниця!
16. Як легко йти з тобою по
землі
І підставлять вітрам лице
відкрите!
Для мене ти — як і
насущий хліб,
Без тебе я не зміг би в світі
жити.
17. маленька.
Українці - батько й
ненька.
Все що рідне, я
кохаю,
Всім, хто рідний,
помагаю.
Своє ціную, свого
вчуся,
До українського
горнуся.
18. Різновиди старословянських
писемних знаків
• Глаголиця була створена майже в той же час, що й кирилиця.
Найімовірніше, що в її основі лежав вже існуючий розподіл
слов'янської мови на звуки. Можливими причинами створення
глаголиці, або правильніше двох, а не одної абетки було існування
двох чи кількох докирилівських слов'янських абеток.
21. Старі літописи неСтарі літописи не
дійшли до нас вдійшли до нас в
оригіналах, аоригіналах, а
збереглися в копіях абозбереглися в копіях або
переробках.переробках.
УУ 11131113 році з'явиласяроці з'явилася
славнозвісна працяславнозвісна праця
печерського Несторапечерського Нестора
"Повість временних"Повість временних
літ".літ".
22.
23. Він прийшов до Києво-Печерської лавриВін прийшов до Києво-Печерської лаври
сімнадцятилітнім юнаком і назавжди залишивсясімнадцятилітнім юнаком і назавжди залишився
тут, щоб стати не тільки монахом-чорноризцем, атут, щоб стати не тільки монахом-чорноризцем, а
й батьком української історії. Ще застав він тутй батьком української історії. Ще застав він тут
славетного Феодосія Печерського, йому пощастилославетного Феодосія Печерського, йому пощастило
на розмову з Великим старцем, і потім він залишивна розмову з Великим старцем, і потім він залишив
для нащадків образ цього мудрого і чистогодля нащадків образ цього мудрого і чистого
чоловіка, який дбав про благо рідної землі і хотівчоловіка, який дбав про благо рідної землі і хотів
щастя для кожної людини.щастя для кожної людини.
31. Розвиток письменстваРозвиток письменства
Київської Русі припадає наКиївської Русі припадає на
кінець X — середину XIII ст.кінець X — середину XIII ст.
Для всього православногоДля всього православного
півдня й сходу Європипівдня й сходу Європи
єдиними були біблійна,єдиними були біблійна,
богослужбова,богослужбова,
проповідницька,проповідницька,
агіографічна, церковно-агіографічна, церковно-
історична, природничо-історична, природничо-
наукованаукова
та часткова світськата часткова світська
історіографічна йісторіографічна й
повістева літератури.повістева літератури.
32. Перекладне мистецтво вПерекладне мистецтво в
часи Київської Русі досяглочаси Київської Русі досягло
високого рівня. У Київськійвисокого рівня. У Київській
Русі під впливом цієїРусі під впливом цієї
літератури та в основілітератури та в основі
власної усної словесностівласної усної словесності
розвиваються оригінальнерозвиваються оригінальне
літописання,літописання,
проповідництво,проповідництво,
оригінальне агіографія іоригінальне агіографія і
паломницьке письменство.паломницьке письменство.
33. У складних і суперечливихУ складних і суперечливих
умовах відбувався подальшийумовах відбувався подальший
розвиток культурирозвиток культури
української літературноїукраїнської літературної
мови, на що вплинуломови, на що вплинуло
виникнення козацтва тавиникнення козацтва та
заснування Запорізької Січі якзаснування Запорізької Січі як
форми українськоїформи української
державності.державності.
34. Сучасна українськаСучасна українська
літературна мовалітературна мова
пов'язується зпов'язується з
конкретною датоюконкретною датою
– виданням– виданням "Енеїди"."Енеїди".
І.П.І.П.
КотляревськогоКотляревського
17981798 року.року.
Знаменита поемаЗнаменита поема
стала першимстала першим
друкованим твором,друкованим твором,
написаним живоюнаписаним живою
народною мовою.народною мовою.
35. Ще одна дата –Ще одна дата – 1840 рік1840 рік,,
коли вперше виданоколи вперше видано
Т.Г.Шевченка. – можнаТ.Г.Шевченка. – можна
вважати доленосною: звважати доленосною: з
того часу українськатого часу українська
літературна мова сталалітературна мова стала
на важкий, але пліднийна важкий, але плідний
шлях розвитку ішлях розвитку і
нормативної стабілізації.нормативної стабілізації.
На цьому шляху були іНа цьому шляху були і
перепони, і заборони, і кровперепони, і заборони, і кров
та сльози найкращих синівта сльози найкращих синів
і доньок України.і доньок України.
36. 1-ша україночка. 1720 рік — російський цар Петро І
заборонив
друкувати книги українською мовою.
2 – га україночка. 1769 рік — видано розпорядження
Російської
церкви про вилучення у населення
України
українських букварів та українських
текстів із
церковних книг.
3-тя україночка. 1775 рік — зруйновано Запорозьку Січ і
закрито
українські школи при полкових
козацьких
канцеляріях.
4-та україночка. 1862 рік — закрито українські недільні
школи,
37. 8-ма україночка. 1908 рік. — уся культурна й освітня
діяльність в Україні
визнана царським урядом Росії шкідливою,
«могущей
вызвать последствия, угрожающие
спокойствию и
безопасности Российской империи».
9-та україночка. 1914 рік — російський цар Микола II
забороняє
українську пресу — газети і журнали.
10-та україночка. 1923 рік — початок відродження української
мови після
проголошення XII з'їздом РКП(б)
коренизації.
11-та україночка. 1938 рік — сталінський уряд видає
постанову про
обов'язкове вивчення російської мови, чим
підтинає
коріння мові українській.
38.
39. Гріховний світ вирує неспроста ,
Підступний демон, що керує нами,
Та піднімається нетлінно над
віками
Велична постать вічного Христа.
О Господи ! Знайди нас всіх,
знайди,
Бо ми блукаєм хащами ще й нині,
Прости гріхи й провини безневинні
І до спасіння всіх нас поведи.
О Господи ! Зціли нас всіх, зціли,
Всели в серця неопалиму мрію,
Щоб ми, пізнавши віру і надію,
Жорстокий світ добром перемогли.
40. Найкраща пісня в стоголоссі
трав.
Кохане слово, наше рідне слово,
Яке колись Шевченко покохав.
Ти все знесла насмішки і
зневаги,
Бездушну гру ворожих лжеідей,
Та сповнена любові і відваги
З-за грат летіла птахом до
людей.
Ти наш вогонь на темнім полі
битви,
Невинна кров пролита в
боротьбі.
41.
42.
43.
44. Лягли в землю українську та
здійнялися духом, зовучи на
герць за свободу України інших,
хто йде за ними, і мої земляки
Роман Рущак
Роман Ільяшенко
Денис Громовий
Руслан Коцюк
45. Живи, Україно, живи для краси,
Для сили, для правди, для волі!..
Шуми, Україно, як рідні ліси,
Як вітер в широкому полі.
46. Поклик із катами на
двобій.
Ти даєш поету дужі
крила,
Що підносить правду в
вишину,
Вченому ти лагідно
відкрила
Мудрості людської
глибину.
І тобі рости й не в'януть
зроду,
Квітувать в поемах і
віршах,
47. Як хочеться скупатися у тім
Отецькім слові, слові золотім!
І хочеться, і прагнеться без
тями
До цього слова припадать
устами,
Ридати і радіти водночас,
Його не сплюндрував жорстокий
час,
Жорстокий деспот, слідець
закону,
Не заточив, і не сховав в
скарбону,
Не осліпив, не вбив, не залякав,