2. Любов і краса – це ті діаманти,
які він вишліфовував із
непоказних камінчиків та
заховував у вічний скарб нашої
національної культури.
Володимир Гнатюк
3. Факт народження був
закарбований у метричній
книзі Вінницького
Преображенського собору за
1864 рік у такій формі:
“Сентябрь, 5. Народився
“Михаил”
4. Сім'я
• Батько - губернський секретар Михайло
Матвійович Коцюбинський
• Мати - Гликерія Максимівна
• Брат - Хома Коцюбинський
• Одружився у 1896 році з Вірою
Устимівною Дешею
6. Освіта
Початкову освіту дістав удома. З 1875
навчався в третьому класі Барської
початкової школи. Згодом впродовж 5
років – у Шаргородському духовному
училищі. Тут познайомився з творчістю
Тараса Шевченка, Марка Вовчка,
захопився лірикою Генріха Гейне.
8. Працював
• 1882 – 1892 був репетитором сім ׳ях чиновників
міста Вінниці та села Лопатинці Ямпільського
повіту
• З 1892 працює у філоксерній партії, яка вела
боротьбу з виноградними шкідниками у
молдавських селах
• Працював рік у житомирській газеті “Волинь”
• З 1898 – у земській управі міста Чернігова
• 1900-1911 – у статичному бюро губернського
земства
9.
10. Політичне життя
• Після подорожі 1905 року до
країн західної Європи бере участь
у страйку працівників статичного
бюро, відвідує збори організовані
соціал-демократами
• Наприкінці 1906 року обраний
головою Чернігівської просвіти
11. Лікування:
У 1909 році поїхав на лікування
до Італії, де познайомився з
Горьким. Також лікувався на
острові Капрі. Після цього двічі
відвідав Гуцульщину. Зиму 1911-
1912 провів в Італії, за порадою
лікарів
12. Після третього відвідування
Гуцульщини з сином Юрком
письменник повернувся зовсім
немічним і кілька місяців лікувався
в університетській клініці
професора Образова, але медицина
вже була безсилою.
17. Перші спроби
• Перше оповідання – “Андрій Соловійко або Вченіє світ,
а невченіє тьма” 1884 року гостро розкритиковано і не
видано
• Інші твори: “21-го грудня, на Введеніє” (1885); “Дядько
та тітка” (1886);
• Віршовані твори – звичайні альбомні вірші “Новорічне
побажання”, “Марусі М.”, “Шановній пані Н.Г.”
• Дітям молодшого віку адресовані прозові казочки “Чого
ж вони зраділи?”, “Дві кізочки” видані в 1919 році
18. Дитячі оповідання
Перші дитячі оповідання:
• “Харитя”;
• “Ялинка”(1891);
• “Маленький грішник”(1893)
19. Доля селянина
Першим кроком було оповідання
“На віру”(1891);
Далі “П'ятизлотник”(1892),
“Ціповяз”(1893), де викриває
зажерливість глитаїв та
несправедливість тодішньої влади
20. Розвінчування старих і
шукання нових ідеалів
Надзвичайно цікавою для розуміння ідейно-
творчих шукань Коцюбинського є казка
“Хо”(1894), що присвячена В.Боровикові,
керівникові “Братства тарасівців”. Казка стала
своєрідною художньо – публіцистичною
інтерпретацією маніфесту тарасівців 1893 року.
В якій Коцюбинський закликав до національно
– культурного відродження України
21. Назустріч бурі
Єдиний твір про минуле -
оповідання “Дорогою ціною”(1901).
Центральна тема твору –
героїка народної боротьби.
Коцюбинський йшов назустріч
революції.
22. В теперішніх часах, коли
література переповнена
словами, часто не природною
декламацією, - писала
Коцюбинському 26 квітня
1902 року Наталя
Кобринська,- Ваша Соломія –
то джерело під час спеки
23. Шляхами соціально –
психологічного реалізму
Етюд “Лялечка” розкриває процес духовного
переродження земської вчительки. Так
розвінчування нікчемності, мізерності
культурництва поєднується з викриттям
згубного впливу, духовного дурману на
людину, з осудженням тієї рабської покори,
яка освячувалася церквою, з показом
лицемірної діяльності святенників
24. • Новела з татарського життя “На
камені”(1902)
• Етюд “Цвіт яблуні”(1902) – вражає
майстерністю психологічного
аналізу та щирою ліричною
схвильованістю
• 1904 – оповідання “У грішний світ” і
“Під мінаретами” викривають
лицемірство і брехню
25. На теми, висунуті революцією
• Перший відгук на події пов'язані з революцією –
оповідання “Сміх”(1906);
• “Він іде!”(1906);
• Оповідання “Persona grata”(1907);
• Етюд “Невідомий”(1907);
• Оповідання “В дорозі”(1907);
• Цикл ліричних мініатюр “З глибини”(1903-1904);
• Нарис “Як ми їздили до Криниці”(1908);
• Новела “Intermezzo”(1908)
26. Повість “Fata morgana”
Змалювання селянства не як однорідної
темної маси, а у виразно диференційованому,
класовому розрізі, показ політично
організованої, свідомої боротьби трудящих
верств села за своє соціальне визволення,
усвідомлення керівної ролі робітничого класу
в революційних виступах, викриття сільських
багатіїв – саме в цьому виявилися нові риси
творчого методу Коцюбинського
27. Творчість останніх років
• Повість “Тіні забутих предків”(1911), що
прозвучала величним гімном краси життя,
світлих почуттів людини;
• Оповідання “Подарунок на іменини”(1912) –
викриття царських опричників, душителів
визвольної боротьби народу;
• Оповідання “Коні не винні”(1912);
• Новела “Сон”(1911);
28. З думою про життя
Творчий шлях Коцюбинського
завершується нарисом “Хвала
життю”(1912) і своєрідним
циклом мініатюр, об'єднаних
спільною назвою “На острові”;
29. Останній етюд
Глибоко
символічним є
останній етюд,
присвячений
дивній таємниці
агави, яка “цвіте,
щоб умерти, і
умирає, щоб
цвісти”
32. Місце письменника в історії
літератури
Письменник широкої соціальної
проблематики, майстер психологічного
аналізу, талановитий художник –
новатор, що віртуозно володів словом і
виробив свій яскравий самобутній
стиль,- таким увійшов в українську
літературу Михайло Коцюбинський
34. • 1864, 17 (5ст.ст.) вересня – у сім'ї
дрібного урядовця у місті Вінниці
народився М.Коцюбинський
• 1873 – 1876 – пробує складати
українські пісні на взірець
народних, пише велику повість з
фінського життя (російською
мовою)
• 1875 – 1876 – вступає в третій клас
народного училища в місті Барі
35. • 1876 – 1880 – Навчається в
Шаргородському духовному
училищі. Знайомиться з творами
українських, російських та
зарубіжних класиків. Читає
філософські твори Феєрбаха и
Фур'є.
• 1881 – 1882 – живе у Кам'янці –
Подільському, де зближується з
групою молодих семінаристів,
ентузіастів - народників
36. • 1883 – повертається до Вінниці. Дає
приватні уроки. Засновує нелегальний
гурток молоді, учасники якого читають
заборонені твори Чернишевського,
Добролюбова, Салтикова – Щедріна,
Некрасова. Поліція робить обшук на
квартирі Коцюбинського і заносить його
ім'я у списки “неблагонадійних”
• 1884 – написав оповідання “Андрій
Соловійко або Вченіє світ, а невченіє
тьма”
37. • 1885 – поліція робить другий обшук на
квартирі Коцюбинського. Знайдено два
примірники забороненого “Каталога
книг для систематичного чтения и
саморазвития”.
• 1886 – працює приватним учителем в
родині попа. Помирає батько
Коцюбинського
• 1887 – пише вірші та перекладає з
польської
38. • 1888 – 1889 – обирається гласним до
Вінницької міської думи на чотири роки
• 1890 – вперше в львівському журналі
“Дзвінок” друкується його вірш “Наша
хатка”. Побував у Львові, де
познайомився з Франком. Перекладає на
українську мову твори Достоєвського,
Міцкевича, Ожешко. Написав статтю
“Життя українців по малих містах. З
українського Поділля”.
39. • 1891 – складає іспит при Вінницькому
реальному училищі і одержує посвідчення про
присудження йому звання народного вчителя.
Вчителює в селі Лопатинцях на Вінниччині.
Здійснює подорож на могилу Т.Г.Шевченка
• 1892 – 1895 – працює в Молдавії у комісії по
боротьбі з філоксерою.
• 1895 – 1896 – переїжджає на роботу в
кримську філоксерну комісію. Одружується з
Вірою Устимівною Дешею
40. • 1897 – працює в Житомирі в газеті
“Волынь”, редагує розділ “Хроника”,
друкує ряд статей під рубрикою “Свет и
тени русской жизни”
• 1898 – переїжджає на постійне
проживання у Чернігів, одержує посаду
діловода в Чернігівській земській управі,
листується з Панасом Мирним
• 1899 – львівське видавництво
“Українсько – руської видавничої
спілки” надрукувало збірку оповідань
Коцюбинського “В путах шайтана”
41. • 1900 – переходить на посаду
статистика в Чернігівському земстві.
Зближується з соціал –
демократами. Виходить збірка
оповідань “По-людському”
• 1901 – розсилає кореспондентам
статбюро економічну та суспільно –
політичну літературу
• 1902 – стає членом Чернігівської
архівної комісії
42. • 1903 – написав оповідання “Fata
morgana”. На відкритті пам'ятника
Котляревському у Полтаві
знайомиться з Панасом Мирним,
Короленком, Лесею Українкою,
Стефаником. Виходить збірка
оповідань “Поєдинок”
• 1904 – виходить з членів
Чернігівської архівної комісії.
Відпочиває в Алупці, Алушті
43. • 1905 – на зборах Чернігівської
громадської бібліотеки виступає з
промовою проти утисків цензури.
Виїжджає за кордон на лікування.
Відвідує Німеччину, Італію, Австрію,
Швейцарію
• 1906 – обирається головою
чернігівського товариства “Просвіта”
• 1907 – на запрошення Коцюбинського з
концертом у Чернігів приїжджає
Лисенко
44. • 1908 – відпочиває у селі Кононівці
• 1909 – лікується на острові Капрі і
здружується з Горьким
• 1910 – вдруге виїжджає лікуватися
на острів Капрі. З ініціативи
Горького видавництво “Знание”
друкує російською мовою
“Рассказов” Коцюбинського
45. • 1911 – організовує літературні “суботи”.
Виїжджає на Буковину в село
Криворівню, де збирає матеріал для
повісті “Тіні забутих предків”. Залишає
роботу в земстві. Втретє виїжджає на
острів Капрі. У Львові виходить
четвертий том творів письменника –
збірка “Дебют”
• 1912 – у березні повертається на
Україну. Лягає в клініку професора
Образова в Києві
46. • 1913 – у січні повертається з
лікарні до Чернігова.
• 25 квітня 1913 року Михайло
Михайлович Коцюбинський
помирає. Похований письменник
у Чернігові на Болдиній горі, над
Десною