Sciences of Europe No 75 (2021) Vol. 1

1. No 75 (2021)
Vol. 1
Sciences of Europe
(Praha, Czech Republic)
ISSN 3162-2364
The journal is registered and published in Czech Republic.
Articles in all spheres of sciences are published in the journal.
Journal is published in Czech, English, Polish, Russian, Chinese, German and French, Ukrainian.
Articles are accepted each month.
Frequency: 24 issues per year.
Format - A4
All articles are reviewed
Free access to the electronic version of journal
All manuscripts are peer reviewed by experts in the respective field. Authors of the manuscripts bear responsibil-
ity for their content, credibility and reliability.
Editorial board doesn’t expect the manuscripts’ authors to always agree with its opinion.
Chief editor: Petr Bohacek
Managing editor: Michal Hudecek
• Jiří Pospíšil (Organic and Medicinal Chemistry) Zentiva
• Jaroslav Fähnrich (Organic Chemistry) Institute of Organic Chemistry and Biochemistry
Academy of Sciences of the Czech Republic
• Smirnova Oksana K., Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Department of History
(Moscow, Russia);
• Rasa Boháček – Ph.D. člen Česká zemědělská univerzita v Praze
• Naumov Jaroslav S., MD, Ph.D., assistant professor of history of medicine and the social
sciences and humanities. (Kiev, Ukraine)
• Viktor Pour – Ph.D. člen Univerzita Pardubice
• Petrenko Svyatoslav, PhD in geography, lecturer in social and economic geography.
(Kharkov, Ukraine)
• Karel Schwaninger – Ph.D. člen Vysoká škola báňská – Technická univerzita Ostrava
• Kozachenko Artem Leonidovich, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Department
of History (Moscow, Russia);
• Václav Pittner -Ph.D. člen Technická univerzita v Liberci
• Dudnik Oleg Arturovich, Doctor of Physical and Mathematical Sciences, Professor, De-
partment of Physical and Mathematical management methods. (Chernivtsi, Ukraine)
• Konovalov Artem Nikolaevich, Doctor of Psychology, Professor, Chair of General Psy-
chology and Pedagogy. (Minsk, Belarus)
«Sciences of Europe» -
Editorial office: Křižíkova 384/101 Karlín, 186 00 Praha
E-mail: info@european-science.org
Web: www.european-science.org

2. CONTENT
AGRICULTURAL SCIENCES
Mirsaatov R.,
Khudoyberganov S., Yurkevich N.
DEVELOPMENT OF A METHOD FOR DETERMINING
SILKINESS BY THE LENGTH OF COCOONS WITHOUT
CUTTING THEM ...........................................................3
EARTH SCIENCES
Ignatyshyn V., Ignatyshyn A.
COMPREHENSIVE ANALYSIS OF GEOPHYSICAL FIELDS
IN THE TRANSCARPATHIAN INTERNAL DEPRESSION
FOR 2019 AND THEIR RELATIONSHIP WITH
ASTROPHYSICAL PARAMAMETERS..............................6
GEOLOGICAL AND MINERALOGICAL SCIENCES
Savelyev D., Savrey D.
CURRENT APPROACH TO THE STUDY OF MULTIPHASE
FLOW IN HORIZONTAL WELLS...................................22
MEDICAL SCIENCES
Sukiasyan S.
A NEW APPROACH TO THE PSYCHOSOMATIC
PROBLEM ..................................................................28
TECHNICAL SCIENCES
Karpovich O., Naleva G., Onishchenko O.
ANALYSIS OF ENERGY CONVERTERS OF SWITCHED
RELUCTANCE MOTORS DURING SIMULATION IN
MATLAB.....................................................................42
Ertman Y., Petrushina N.
ENVIRONMENTAL CRITERIA IN DECISIONS ON THE
ORGANIZATION OF CITY TRAFFIC FLOWS .................49

3. Sciences of Europe # 75, (2021) 3
AGRICULTURAL SCIENCES
РАЗРАБОТКА МЕТОДА ОПРЕДЕЛЕНИЯ ШЕЛКОНОСНОСТИ ПО ДЛИНА КОКОНОВ БЕЗ
ИХ ВЗРЕЗКИ
Мирсаатов Р.М.
Доктор технических наук, профессор, Ташкентский государственный транспортный университет,
Республика Узбекистан
Худойберганов С.Б.
Старший преподаватель, Ташкентский государственный транспртный университет, Республика
Узбекистан
Юркевич Н.П.
Кандидат физико-математических наук, доцент физического факультета Белорусского нацио-
нального технического университета
DEVELOPMENT OF A METHOD FOR DETERMINING SILKINESS BY THE LENGTH OF
COCOONS WITHOUT CUTTING THEM
Mirsaatov R.
Doctor of Technical Sciences, Professor, Tashkent State Transport University, Republic of Uzbekistan
Khudoyberganov S.
Senior Lecturer, Tashkent State Transport University,
Republic of Uzbekistan
Yurkevich N.
PhD (Physics), associate professor of Belarusian National Technical University, Department of Physics
DOI: 10.24412/3162-2364-2021-75-1-3-5
АННОТАЦИЯ
Работа относится к сельскому хозяйству – шелководству и может найти применение на
коконосушилках, приёмных пунктах и гренажных заводах при определении действительного количества
шелковой массы во время приёмки живых коконов. Предложен неразрушающий способ, математическая
модель и устройство для определения шелконосности коконов в сдаваемой партии, который является
наиболее важным с точки зрения определения качественных показателей шелка-сырца. Разработанный но-
вый метода определения шелконосности по длина коконов без их взрезки. Максимальное значение ошибки
0,3 %.
ABSTRACT
The work relates to agriculture-sericulture and can be used at coconut dryers, receiving points and grenage
plants to determine the actual amount of silk mass during the acceptance of live cocoons. A non-destructive
method, a mathematical model and a device for determining the silkiness of cocoons in the delivered batch are
proposed, which is the most important from the point of view of determining the quality indicators of raw silk.
Developed a new method for determining silkiness by the length of cocoons without cutting them. The maximum
error value is 0.3 %.
Ключевые слова: кокон, шелконосность, длина кокона, оценки неопределенности.
Keywords: cocoon, silkiness, cocoon length, uncertainty estimates.
Соотношение х и у линейное, если прямая ли-
ния, проведенная через центральную часть скопле-
ния точек, дает наиболее подходящую аппроксима-
цию наблюдаемого соотношения.
Можно измерить, как близко находятся наблю-
дения к прямой линии, которая лучше всего описы-
вает их линейное соотношение путем вычисления
коэффициента корреляции Пирсона, обычно назы-
ваемого просто коэффициентом корреляции.
Пусть (x1.y1), (x2,y2),…,(xn,yn) - выборка из n
наблюдений пары переменных (X, Y).
Выборочный коэффициент корреляции r опре-
деляется как
𝑟 =
∑ (𝑋𝑖−𝑋
̅)(𝑌𝑖−𝑌
̅
𝑛
𝑖=1 )
√∑ (𝑋𝑖−𝑋
̅)2 ∑ (𝑌𝑖−𝑌
̅)2
𝑛
𝑖=1
𝑛
𝑖=1
(1)
где 𝑋
̅,𝑌
̅ - выборочные средние, определяющи-
еся следующим образом:
𝑋
̅ =
1
𝑛
∑ 𝑋𝑖
𝑛
𝑖=1 (2)
𝑌
̅ =
1
𝑛
∑ 𝑌𝑖
𝑛
𝑖=1 (3)

4. 4 Sciences of Europe # 75, (2021)
Таблица 1.1.
№ Швз,% l, mm 𝑿
̅ 𝒀
̅ r
x y
1 24 30,5 0,2368 13,6873 0,956
2 25 34,5
3 24,7 33,5
4 24 32,4
5 24,5 33
6 23,8 31,5
7 24,7 34
8 23,9 31,8
9 23,2 28
10 23,42 29,3
11 24 32,3
12 24,3 32,5
13 23,7 30,6
14 22,6 27
15 23 27
Свойства коэффициента корреляции r (таблица 1.2).
Таблица 1.2.
Теснота связи Значение коэффициента корреляции при наличии:
прямой связи обратной связи
Слабая 0.1 – 0.3 (-0.1) – (-0.3)
Умеренная 0.3 – 0.5 (-0.3) – (-0.5)
Заметная 0.5 – 0.7 (-0.5) – (-0.7)
Высокая 0.7 – 0.9 (-0.7) – (-0.9)
Весьма высокая 0.9 – 0.99 (-0.9) – (-0.99)
Разработка метода определения шелконосно-
сти по длине кокона без взрезки живых коконов пу-
тем определения шелконосности сдаваемых зрелых
коконов по их размерам.
Для численного выражения их формы предла-
гались различные способы. Наиболее просто она
выражается длиной «l» и наибольшей шириной «d»
(рис. 1) [1].
Рис. 1. Форма коконов
Для решения поставленной задачи, отбирается
небольшой образец (10-15 штук) и измеряется
длина кокона этого образца живых коконов (таб-
лица 1.3). По формуле (4) подсчитывается шелко-
носности данной партии живых коконов [2].
Ш = 𝑎 ∙ 𝑙 + 𝑏 (4)
где “Ш” – шелконосность кокона, %;
“l” –длина кокона, mm;
“а” и “b” – коэффициенты зависящие от по-
роды коконов.
Результаты определения качественных пара-
метров шелконосности коконов и оценки неопреде-
ленности экспериментальных измерений [3].
Среднее арифметическое наблюдений:

5. Sciences of Europe # 75, (2021) 5
Мср =
∑ Х𝑛
𝑛
(5)
Среднеквадратичная ошибка:
𝜎 = √
∑(Мср−М𝑖)2
𝑛(𝑛−1)
(6)
Максимальное значение ошибки:
∆М = σ ∙ tст (7)
где “tст” – коэффициент стьюдента
Реальные значения:
Мност = Мср ± ∆М (8)
Таблица 1.3
№ Швз, % l, мм Шфор, %
1 24 30,5 23,71
2 25 34,5 24,78
3 24,7 33,5 24,51
4 24 32,4 24,22
5 24,5 33 24,38
6 23,8 31,5 23,98
7 24,7 34 24,65
8 23,9 31,8 24,06
9 23,2 28 23,05
10 23,42 29,3 23,39
11 24 32,3 24,19
12 24,3 32,5 24,25
13 23,7 30,6 23,74
14 22,6 27 22,78
15 23 27 22,78
Среднее арифметическое
наблюдений
23,92 23,90
Среднеквадратичная
ошибка
0,20 0,19
Максимальное значение
ошибки:
0,61 0,58
Реальные значения 23,92±0,61 23,90±0,58
Определяется шелконосности и подставляя ее значение в диаграмму (рис. 2).
Рис. 2. диаграмма зависимости шелконосности от длины кокона
Литература
1. Мухамедов М. М. Проблемы рациональ-
ного использования коконного сырья./ М. М.
Мухамедов -М.: Легпромиздат, -1990.
2. Ишматов А.Б. Технология переработки ко-
конов на импортном оборудовании: монография./.
А.Б. Ишматов, С.К. Ниёзбокиев, С. Салимджанов.-
Душанбе. 2010.
3. Мирсаатов Р.М., Бурханов Ш.Д.,
Худойберганов С.Б. Разработка метода определе-
ния масса оболочки коконов без их взрезки//XII
Международной научно-практической конферен-
ция «Инновационные технологии обучения фи-
зико-математическим и профессионально-техниче-
ским дисциплинам». Мозырь, 2020 г. Часть 2. Стр.
138-140
y = 0,2676x + 15,573
R² = 0,9321
15
17
19
21
23
25
27
29
25 27 29 31 33 35
Ш, %
l, мм

6. 6 Sciences of Europe # 75, (2021)
EARTH SCIENCES
КОМПЛЕКСНИЙ АНАЛІЗ ГЕОФІЗИЧНИХ ПОЛІВ В ЗАКАРПАТСЬКОМУ
ВНУТРІШНЬОМУ ПРОГИНІ ЗА 2019 РІК ТА ЇХ ЗВ'ЯЗОК З АСТРОФІЗИЧНИМИ
ПАРАМАМЕТРАМИ
Ігнатишин В.В.
Інститут геофізики ім.С.І. Субботіна НАН України, старший науковий співробітник, кандидат
фізико –математичних наук, Київ;
Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІ, доцент, Берегове
Ігнатишин А.В.
Інститут геофізики ім.С.І. Субботіна НАН України, інженер ІІ категорії, Київ
COMPREHENSIVE ANALYSIS OF GEOPHYSICAL FIELDS IN THE TRANSCARPATHIAN
INTERNAL DEPRESSION FOR 2019 AND THEIR RELATIONSHIP WITH ASTROPHYSICAL
PARAMAMETERS
Ignatyshyn V.
Institute of Geophysics by S.I. Subbotin name
National Academy of Science of Ukraine, Senior Researcher,
Candidate of Physical and Mathematical Sciences, Kyiv;
Ferenc Rakoczi II Transcarpathian Hungarian Institute, Associate Professor, Berehove
Ignatyshyn A.
Institute of Geophysics by S.I. Subbotin name
National Academy of Science of Ukraine
category II engineer, Kyiv
DOI: 10.24412/3162-2364-2021-75-1-6-21
АНОТАЦІЯ
В статті представлено результати геофізичних досліджень в Закарпатському внутрішньому прогині за
2019 рік. Показано зв'язок сейсмотектонічних процесів в сейсмонебезпечному регіоні із варіаціями пара-
метрів геофізичних полів: сучасних рухів кори в зоні Оашського глибинного розлому, просторово-часо-
вого розподілу місцевої сейсмічності, сонячної активності. Відмічено: сейсмічність регіону проявляється
в періоди інтенсивних рухів кори, характерних високими значеннями зміщень верхніх шарів земної кори.
Досліджено зв'язок сонячної активності та геодинамічним станом-періоди сонячної активності супрово-
джуються періодами сейсмічної активізації. Сонячна активність корелюється із інтенсивними рухами в
регіоні. Результати досліджень важливі оскільки дають можливість виявляти періоди підготовки геофізи-
чних процесів та їх вивчення.
ABSTRACT
The article presents the results of geophysical surveys in the Transcarpathian internal depression for 2019.
The connection of seismotectonic processes in the seismic region with variations of geophysical field parameters
is shown: modern crustal movements in the zone of the Oash deep fault, spatio-temporal distribution of local
seismicity, solar activity. It is noted: the seismicity of the region is manifested in periods of intense crustal move-
ments, characterized by high values of displacements of the upper layers of the earth's crust. The connection be-
tween solar activity and geodynamic state is studied - periods of solar activity accompanied by periods of seismic
activation. Solar activity correlates with intense movements in the region. The results of research are important
because they make it possible to identify periods of preparation of geophysical processes and their study.
Ключевые слова: землетруси, сучасні рухи кори, геодинамічний стан, сонячна активність, Оашський
розлом, Закарпатський внутрішній прогин.
Keywords: earthquakes, modern crustal movements, geodynamic state, solar activity, Oash fault, Transcar-
pathian internal depression.
Постановка проблеми. Закарпаття- сейсмоне-
безпечний регіон України, на території якого реєс-
труються місцеві землетруси різної магнітуди та
періодичності. На сейсмотектонічний стан регіону
впливають фактори-метеорологічний, гідрогеологі-
чний, астрофізичний. Геодинамічний стан регіону
супроводжується змінами параметрів геофізичних
полів: магнітного поля Землі, електромагнітної емі-
сії та радіоактивного фону середовища. Дослі-
дження відмітили варіації геофізичних полів в пері-
оди місцевої сейсмічності, яка характерна для пері-
одів інтенсивних рухів кори в регіоні. Також відмі-
чено підвищення сейсмічності в періоди, що супро-
воджують періоди понижених швидкостей земної
кори в зоні Оашського глибинного розлому. Од-
нією із причин розрядки напружено-деформова-
ного стану порід є припливні деформації, що вини-
кають у земній корі, викликані Сонцем та Місяцем,

7. Sciences of Europe # 75, (2021) 7
які є спусковими механізмами для розрядки нако-
пиченої геомеханічної енергії. Актуально дослі-
дити часові інтервали та зв'язки між фазами Місяця
та параметрами Сонця-сонячної активності. Важли-
вість геофізичних та геодинамічних досліджень в
регіоні полягає у вивченні впливу астрофізичних
факторів на протікання геологічних процесів в ре-
гіоні. Територія Закарпатського внутрішнього про-
гину досліджується на предмет вивчення геофізич-
них полів, геодинамічного стану та місцевої сейс-
мічності через спостереження на режимних геофі-
зичних станціях, сейсмічних станціях, пунктах
деформометричних спостережень розташованих на
його території(рисунок 1).
Рисунок 1. Розташування пунктів режимних геофізичних спостережень та пунктів деформометричних
спостережень на території Закарпатського внутрішнього прогину: 1-РГС,,Брід”;2-РГС ,,Нижнє-Се-
лище”; 3- РГС ,,Тросник”; 4-сейсмічна станція ,,Міжгіря”; 5- с/с. Рахів; 6- РГС ,,Берегове”; 7-РГС ,, Му-
качеве”; 8- ПДС ,,Королеве”; 10-с/ст. ,,Холмовець”.
Анализ последних исследований и публи-
каций.
Проведено дослідження в полі розвитку вулка-
нітів Вигорлат-Гутинської гряди, для всіх вивчених
відслонень зафіксовано повторювані закономірно-
сті в типах реконструйованих полів напружень та
орієнтації головних осей, де переважають поля на-
пружень зсувного та скидового типу. Відмічено:
збіг орієнтації осей розтягу, визначених за тектоно-
фізичними і сейсмологічними даними дозволяє
ідентифікувати наймолодші поля напружень за ма-
теріалами польової тектонофізики[1]. Актуальною
у зв'язку з ростом кількості природно-техногених
катастроф є розробка систем моніторингу за станом
геологічного середовища з використанням сучас-
ного математичного апарату та інформаційних тех-
нологій, зокрема, локальний моніторинг територій
розташування потенційно небезпечних об'єктів[2].
Для визначення швидкісної моделі геологічного се-
редовища використовуються багатовимірні спек-
три швидкостей сейсмічних хвиль та застосову-
ється спосіб анізотропної декомпозиції сейсмічних
зображень[3]. Аналіз вікових змін магнітного поля
Землі та її сейсмічності для періоду 1950–2000 рр.,
де для аналізу використано головне магнітне поле
Землі відмітив таку особливість: виявлено меншу
насиченість ділянками з підвищеною сейсмічністю
південно-західної гемісфери, яка характеризується
суттєвим зменшенням "ядерної" частини поля, у
порівнянні з північно–східною гемісферою[4]. Для
підвищення ефективності інтерпретації результатів
вивчення магнітного поля, магнетизму ґрунтів,
природи локальних магнітних аномалій над вугле-
водневими структурами, оптимальним підходом
визначено комплексування з іншими геофізич-
ними, геохімічними, літологічними, неотектоніч-
ними та ґрунтознавчими дослідженнями[5]. В [6]
досліджено особливості швидкостей поширення
сейсмічних хвиль у земній корі за даними регіона-
льних сейсмічних досліджень та виконано порівня-
льний аналіз швидкісних характеристик, відмічено,
із-за відмінності напруженого стану земної кори
вони різняться між собою та можуть бути викорис-

8. 8 Sciences of Europe # 75, (2021)
тані для складання комплексної геолого-геофізич-
ної моделі земної кори Балтійського щита та для ге-
ологічної інтерпретації даних регіональних сейсмі-
чних досліджень. В [7] представлено результати ро-
зробки універсальних методів статистичного
моделювання (методи Монте-Карло) багатопараме-
тричних сейсмологічних даних, що дають можли-
вість вирішити проблеми генерування реалізацій
шуму сейсмограм на профілі спостереження із кро-
ком необхідної детальності та регулярності. За ре-
зультатами математичного моделювання складно-
побудованих пісковиків були визначені та проана-
лізовані параметри акустичної і пружної
анізотропії розроблених моделей в залежності від
літології, концентрації і типу включень [8]. Співро-
бітниками відділу тектоносфери Інституту геофі-
зики НАН України вивчено зонисучасноїактивіза-
ції на території України з використанням великого
комплексу геолого-геофізичних даних, виділено 12
зон у межах близько половини території України,
зокрема дна з них охоплює Карпатський регіон з
альпійською складчастістю[9]. Важливість нахи-
ломірних та деформометричних вимірювань в сей-
смонебезпечних регіонах викликана результатами
їх аналізу, за даними нахиломірних спостережень
підтверджується вплив рідкого ядра Землі на дефо-
рмацію її кори [10]. При вивченні будови літосфери
важливе значення має аномальне геомагнітне поле.
Задача точного виділення аномального( літосфер-
ного) поля із спостережуваного поля на поверхні
Землі до цих пір не вирішена [11]. Інтенсивність те-
плового режиму визначається особливостями гео-
динамічного розвитку регіону і глибинною будо-
вою, аналіз сейсмічних і геотермічних даних виді-
ляє особливості еволюції Капрато-Паннонського
регіону, зокрема підняття мантійного діапіра, роз-
тяг літосфери під Паннонським басейном, геотермі-
чне опускання всієї внутрішньої Карпатської обла-
сті. Земна кора відрізняється значною неоднорідні-
стю, під насувом Флішових Карпат вона
представлена блоками докембрійської, палеозойсь-
кої та мезозойської стабілізації[12]. Розриви в зоні
стикування Українських і Флішових Карпат та За-
карпатського прогину служать з’єднувальними ка-
лами для міоцен-пліоценового магматизму Вигор-
лат –Гутинського пасма[13]. При розгляді ключо-
вих проблем планетарної геодинаміки фігура нашої
планети представляє істотний інтерес, оскільки її
поверхні нерозривно пов'язані з геодинамічними і
тектонічними процесами, з еволюцією Землі. Отри-
мані характеристики напружено-деформаційного
стану літосфери Землі за даними моделювання ге-
опалеореконструкцій в геологічному часі, прове-
дена інтерпретація ролі гравітаційно-ротаційних
сил у формуванні глобального поля деформацій і
напружень як наслідок трансформації фігури пове-
рхні літосфери Землі[14]. Деформації земної повер-
хні відображають процеси глибинної динаміки Зе-
млі, які виникають унаслідок поступово-оберто-
вого руху планети в просторі. Вони можуть бути
віковими, періодичними та епізодичними, глобаль-
ними, регіональними та локальними деформаціями.
Наші знання про рухи земної поверхні істотно зале-
жать від їх природи та періоду визначення дефор-
мацій, отриманих за даними різноманітних вимірів.
Важливим у дослідженні деформацій земної повер-
хні є вивчення горизонтальних та вертикальної
складових поля деформацій на основі технологій
супутникової геодезії, що забезпечило можливість
моніторингу і вивчення тривимірного поля дефор-
мацій за допомогою таких сучасних методів [15].
Для успішного виділення тектонічних чи техноген-
них рухів із усього спектра зареєстрованих перемі-
щень земної поверхні потрібно вилучити їх гідро-
метеорологічну складову, яка зумовлює сезонні ве-
ртикальні рухи, величина яких залежить від
фізичних та мінералогічних властивостей ґрунту,
особливостей навколишнього середовища та амплі-
туди річних коливань температури і вологи[16].
В[17] розглянуто фази Місяця та сейсмотектонічні
процеси в Закарпатському внутрішньому прогині,
відмічено сейсмічну активізацію при Повному та
Новому Місяці. Відмічено астрофізичні аспекти
сейсмотектонічного стану Закарпатського внутріш-
нього прогину, показано зв'язок сейсмічності регі-
ону від варіацій астрофізичних параметрів [18]. В
[19] показано результати вивчення зв’язку сейсміч-
ності Закарпатського внутрішнього прогину із фа-
зами Місяця за 2016 рік, відмічено зв'язок динаміки
сучасних горизонтальних рухів в регіоні та прояву
місцевої сейсмічності. Астрономічний аспект дос-
лідження геодинамічного стану сейсмонебезпеч-
них регіонів є предметом дослідження в [20]. Дос-
ліджено астрофізичні аспекти сейсмотектонічного
стану Закарпатського внутрішнього прогину: зале-
жність сейсмотектонічних процесів від фаз Місяця,
освітленості Місяця, відстані Місця до Землі[21].
Дослідження варіацій астрофізичних парамет-
рів та сейсмонебезпечних процесів в Закарпатті пі-
дтвердили результати попередніх геофізичних спо-
стережень-зв'язок сейсмічності Закарпатського
внутрішнього прогину від положення світила на не-
босхилі [22]. Дослідження зв’язку астрофізичних
параметрів та сейсмотектонічних процесів в Закар-
патському внутрішньому прогині за 2018 рік відмі-
тив зв'язок параметрів Місяця із рухами кори та пе-
ріодами сейсмічності в регіоні[23].
Визначення загальної проблематики.
Дослідження звязків геофізичних полів із сей-
смотектонічними процесами в Закарпатському вну-
трішньому прогині важливий етап вивчення про-
блем екологічного стану регіону . Проведені геофі-
зичні спостереження в регіоні відмітили
гідрологічний, метеорологічний та аерофізичний
аспекти геодинаміки регіону. Астрофізичний ас-
пект сейсмічних процесів в Карпато-Балканському
регіоні відмічений в попередніх дослідженнях сей-
смонебезпечних регіонів: зони Вранча, Закарпатсь-
кого внутрішнього прогину, а саме звязок інтерва-
лів знаходження Місяця над територією та відпо-
відно викликаних ним припливних деформацій в
земній корі із часом реєстрації місцевих землетру-
сів. Просторово-часовий розподіл місцевої сейсмі-
чності корелюється із припливними деформаціями

9. Sciences of Europe # 75, (2021) 9
земної кори в зоні Вранча та відмічається певна ко-
реляція астрофізичних та геофізичних процесів в
Закарпатському внутрішньому прогині. Розширено
спектр астрофізичних параметрів, що досліджу-
ється та порівнюється із параметрами геодинаміч-
ного стану та місцевої сейсмічності, зокрема вивча-
ються звязки сейсмотектоніки краю та сонячної ак-
тивності в досліджуваний період. Важливо
продовження дослідження звязків геофізичних по-
лів, оскільки період 2015-2018 рр. характерний від-
сутністю прояву відчутних місцевих землетрусів на
фоні численних підземних поштовхів. За 2019 рік
відмічено розширення порід:+6.5 х10-7
, зареєстро-
вано біьше сотні місцевих землетрусів.
Мета статті. Метою дослідження є вивчення
звязків просторово-часовго розподілу місцевої сей-
смічності із сучасними рухами земної кори, та від-
повідно із інтервалами реєстрації параметрів Со-
нця-сонячної активності, геомагнітного індексу за
2019 рік. Для вирішення поставленої мети були ви-
користані матеріали–результати спостереження
сейсмічності Закарпатського внутрішнього про-
гину на режимних геофізичних станціях та сейсмі-
чних станціях Карпатської дослідно-методичної ге-
офізичної та сейсмологічної партії Відділу сейсміч-
ності Карпатського регіону Інституту геофізики
ім.С. І. Субботіна НАН України та деформометри-
чних спостережень в зоні Оашського глибинного
розлому на деформометричній станції ,,Королеве” (
Закарпатська область, Берегівський район, смт Ко-
ролеве). Дані Місяця та Сонця взято з інтернет ре-
сурсів[24,25]. Проведено поетапне дослідження
просторово-часового розподілу місцевої сейсміч-
ності, сонячної активності та сучасних горизонта-
льних рухів кори за 2019 рік, порівняння періодів
інтенсивних рухів кори із максимумами сонячної
активності та реєстрацією місцевих землетрусів.
Виклад основного матеріалу.
Землетруси відбулися в періоди інтенсивних
стиснень порід в регіоні та в періоди прояву
сонячної активності. Сейсмічність корелюється із
динамікою рухів кори лінійно: сейсмічна
активність вища в періоди інтенсивних рухів кори.
Березень 2019 року. В березні в Закарпатті
відбулися 10 місцевих землетрусів невеликої
магнітуди. На ПДС в Королеве виміряно стиснення
порід величиною -10 мкм. Розглянуто сонячну
активність та представлено її часовий розподіл (
рисунок 2).
Рисунок 2. Сонячна активність в березні 2019 року.
Варіація сонячної активності в березні 2019
року представлена періодами тривалістю 7-9 діб,
перший інтервал має менші амплітуди коливань за
періоди в другій половині місяця. Другий період ха-
рактерний динамікою сонячної активності. Порів-
няно сонячну активність із динамікою рухів кори в
регіоні( рисунок 3).
Рисунок 3. Прискорення сучасних рухів кори ( крива сірого кольору) та сонячна активність ( крива
чорного кольору) в березні 2019 року.

10. 10 Sciences of Europe # 75, (2021)
Вивчення досліджуваних рядів відмічено
зв'язок рухів кори та сонячної активності: сонячна
активність має низькі амплітуди і супроводжується
коливаннями прискорення рухів кори, другий
максимум сонячної активності припадає на часовий
інтервал рухів кори, що не характеризується
динамічними рухами горизонтальних рухів кори.
Представлено просторово-часовий розподіл
місцевої сейсмічності за березень 2019 року(
рисунок 4).
Рисунок 4. Рухи кори ( крива червоного кольору) в зоні Оашського глибинного розлому), сейсмічна
активність Закарпатського внутрішнього прогину( діаграма зеленого кольору), сонячна активність
(крива синього кольору) в березні 2019 року.
Землетруси відбулися при стисненні порід та
після аномальних стисненнях та розширення порід.
Щодо зв’язків сейсмічності та сонячної активності,
то більшість землетрусів сталися в періоди саме со-
нячної активності.
Квітень 2019 року. Квітень 2019 року характе-
рний 11 місцевими землетрусами в Закарпатському
внутрішньому прогині. За цей час зареєстровано
несуттєве стиснення порід в зоні Оашського гли-
бинного розлому величиною: -1мкм. Побудовано
часову залежність сонячної активності за квітень
2019 року( рисунок 5).
Рисунок 5. Сонячна активність в квітні 2019 року.
Сонячна активність відмічена в перших двох
декадах місяця, величина підвищена на початку та
кінця періоду сонячної активності. Порівняно із
прискореннями рухів кори в зоні Оашського гли-
бинного розлому( рисунок 6).
Рисунок 6. Сучасні рухи кори( крива сірого кольору) та сонячна активність( крива чорного кольору) в
квітні 2019 року.

11. Sciences of Europe # 75, (2021) 11
Сонячна активність супроводжується стиснен-
нями порід. Представлено часовий розподіл місце-
вої сейсмічності та порівняно із варіаціями соняч-
ної активності та динамікою рухів кори( рисунок 7).
Рисунок 7. Прискорення рухів кори( крива червоного кольору), сейсмічність регіону( діаграма зеленого
кольору), сонячна активність( крива синього кольору) в квітні 2019 року. Закарпатський внутрішній
прогин.
Вивчення звязків геофізичних та
астрофізичних полів відмічено: сейсмічність в
регіоні реєструється при стисненнях порід та в
період інтенсивних рухів кори. Сейсмічність та
сонячна активність: землетруси відбуваються в
період сонячної активності. В травні 2019 року на
території Закарпатського внутрішнього прогину
зареєстровано 17 місцевих землетрусів. На ПДС в
смт Королеве спостерігали стиснення порід
величиною -22 мкм. Використано дані сонячної
активності за травень 2019 рік з Інтернет-ресурсу.
Представлено часовий розподіл варіацій параметру
сонячної активності( рисунок 8).
Рисунок 8. Сонячна активність в травні 2019 року.
Сонце активне в першій половині місяця, три-
валість 12 діб характерне зростанням та плавним
спадом сонячної активності. Досліджували варіації
прискорення сучасних горизонтальних рухів кори,
визначали зв'язок із сонячною активність в цей пе-
ріод( рисунок 9).
Рисунок 9. Сонячна активність( крива чорного кольору) та прискорення рухів кори(крива сірого кольору)
в зоні Оашського глибинного розлому в травні 2019 року.

12. 12 Sciences of Europe # 75, (2021)
Якісний аналіз кривих досліджуваних
параметрів показав суміщення інтервалів
інтенсивних рухів кори в Закарпатському
внутрішньому прогині та інтервалу сонячної
активності з високими її значеннями. Активність
Сонця меншої за величиною спостерігали 28
травня, коли в цей період спостерігали
інтенсифікаціюю рухів кори. Виконано
просторово-часовий розподіл місцевої
сейсмічності за травень 2019 року та представлено
графіки рухів кори та варіацій сонячної активності(
рисунок 10).
Рисунок 10. Рухи кори( крива червоного кольору), сейсмічність крива зеленого кольору), сонячна
активність ( крива синього кольору) в травні 2019 року. Закарпатський внутрішній прогин.
Землетруси в основному реєструються при
стисненні порід. Відносно сонячної активності, то
землетруси проходять в періоди сонячної
активності а також між інтервалами високої
сонячної активності.
Червень 2019 року. В червні на території
Закарпаття та суміжних територій зареєстровано 10
місцевих землетрусів. Горизонтальні рухи кори в
зоні Оашського глибинного розлому –розширення
порід величиною +18 мкм. Вчервні сонячна
активність була слабою, показано часовий її
розподіл(рисунок 11).
Рисунок 11. Сонячна активність регіону в червні 2019 року.
Сонячна активність в червні 2019 року
проявилась в кінці місяця протягом трьох днів.
Перевірено на предмет звязків із динамічкою рухів
кори в даному регіоні( рисунок 12).
Рисунок 12. Рухи кори ( крива сірого кольору) та сонячна активність ( крива чорного кольору) в червні
2019 року. Закарпатський внутрішній прогин.

13. Sciences of Europe # 75, (2021) 13
Сонячна активність корелюється із періодом
стсинення та розширення порід. Проведено аналіз
порівнянн періодів сонячної активності та
сейсмічної активізації регіону( рисунок 13).
Рисунок 13. Сейсмічність регіону( діаграма зеленого кольору), сучасні рухи кори( крива червоного
кольору), сонячна активність ( крива синього кольору) в червні 2019 року.
Сейсмічність регіону та рухи кори-землетруси
проходять в періоди інтенсивних рухів кори в зоні
Оашського глибинного розлому. Декілька
землетрусів в кінці місяця відбулися в єдиному
інтервалі сонячної активності.
Липень 2019 року. В липні 2019 року відбулося
5 місцевих землетрусів. Земна кора розширилася на
величину +10 мкм. Розподіл сонячної активності
представлена на рисунку 14.
Рисунок 14. Сонячна активність в липні 2019 року.
Сонячна активність в липні представлена 4 до-
бами. Показано прискорення сучасних горизонта-
льних рухів кори в липні 2019 року та порівняно з
інтервалами сонячної активності регіону.(рисунок
15).

14. 14 Sciences of Europe # 75, (2021)
Рисунок 15. Рухи кори( крива сірого кольору) та сонячна активність ( крива чорного кольору) в липні
2019 року.
Сонячна активність відмічена в інтервалі інте-
нсивних рухів кори-стиснення порід. Розглянуто
розподіл в часі місцевих землетрусів, порівняно із
астрофізичними параметрами(рисунок 16).
Рисунок 16. Рухи кори(крива червоного кольору), сейсмічність регіону( крива зеленого кольору), сонячна
активність ( крива синього кольору) в липні 2019 року.
Землетруси на початку місяця проходять в
інтервалах інтенсивних рухів кори, землетруси в
кінці місяця пройшли перед інтенсивними рухами
кори. Сейсмічність регіону – в інетервалах сонячної
активності.
Серпень 2019 року. В серпні 2019 року на
території Закарпатського внутрішнього прогину
зареєстровано 5 землетрусів. Розширення порід
становить+10 мкм. Показано розподіл сонячної
активності в серпні 2019 року( рисунок 17).

15. Sciences of Europe # 75, (2021) 15
Рисунок 17. Сонячна активність в серпні 2019 року.
З часом сонячна активність спадає, в серпні
лише два рази було відмічено варіації астрофізич-
них параметрів. Співставлено рухи кори та їх дина-
мічні характеристики ( рисунок 18).
Рисунок 18. Рухи кори( крива сірого кольору), сонячна активність ( крива чорного кольору) в серпні 2019
року.
Інтервали сонячної активності співпадають з
інтервалами інтенсивних рухів кори та їх приско-
реннями. Визначено зв’язки із сейсмічністю в регі-
оні( рисунок 19).
Рисунок 19. Астрофізичні параметри( крива синього кольору), сейсмічність регіону(діаграма зеленого
кольору) та параметри рухів кори в зоні Оашського глибинного розлому в серпні 2019 року.
Сейсмічність регіону та рухи кори в Закар-
патті: всі сейсмічні події відбулися при стисненні
порід в інтервалах інтенсивних змін напрямків ру-
хів.
Вересень 2019 року. У вересні 2019 року на За-
карпатті відбулися 6 місцевих землетрусів. Рухи
кори представлені розширеннями порід величиною
+8 мкм. Сонячна активність в вересні 2019 року
представлена слабою сонячною активністю( рису-
нок 20).

16. 16 Sciences of Europe # 75, (2021)
Рисунок 20. Сонячна активність в вересні 2019 року.
Представлено динаміку сучасних рухів кори та
порівняно інтервали аномальних варіацій
параметрів астрофізичних величин ( рисунок 21).
Рисунок 21. Сонячна активність ( крива чорного кольору) та рухи кори ( крива сірого кольору) у вересні
2019 року.
Сонячна активність на початку місяця
відмічена в період інтенсивних рухів кори. Пока-
зано розподіл місцевої сейсмічності в регіоні та ви-
вчено зв’язки із сонячною активності та рухів кори(
рисунок 22).
Рисунок 22. Рухи кори(крива чорного кольору), сейсмічність регіону(крива зеленого кольору) та сонячна
активність (крива синього кольору) у вересні 2019 року.

17. Sciences of Europe # 75, (2021) 17
Землетруси відбулися в час, коли рухи кори
представляли собою інтенсивні зміщення, стис-
нення або розширення порід. Більшість землетрусів
пройшли в періоди аномальних рухів кори, коли со-
нячна активність була мінімальна.
Жовтень 2019 року. У жовтні 2019 року зареє-
стровано 12 місцевих землетрусів. Сучасні рухи
кори представлені розширеннями порід величиною
+12.8 мкм. Сонячна активність відмічена двома ви-
падками у жовтні 2019 року( рисунок 23).
Рисунок 23. Сонячна активність в жовтні 2019 року.
Сонячна активність відмічена на початку мі-
сяця. Показано зв'язок рухів кори та сонячної акти-
вності в жовтні 2019 року( рисунок 24).
Рисунок 24. Сонячна активність (крива чорного кольору), сучасні рухи кори (крива сірого кольору) в
жовтні 2019 року.
Двохдобовий інтервал геомеханічної активно-
сті співпадає з сонячною активністю в жовтні 2019
року. Сейсмічність регіону представлена в компле-
ксному графіку часових варіацій астрофізичних та
геофізичних полів(рисунок 25).

18. 18 Sciences of Europe # 75, (2021)
Рисунок 26. Рухи кори(крива червоного кольору) сейсмічність регіону(діаграма зеленого кольору),
сонячна активність (крива синього кольору) в жовтні 2019 року.
Аналіз рухів кори та сейсмічності регіону від-
мітив факт прояву сейсмічності в періоди інтенсив-
них рухів кори, землетруси відбулися після періоду
сонячної активності.
Листопад 2019 року. В листопаді 2019 року ві-
дбулося 16 землетрусів. Рухи кори представлені ро-
зширеннями порід +3.5 мкм. Сонячна активність в
листопаді 2019 року представлена чотирма випад-
ками (рисунок 27).
Рисунок 27. Сонячна активність в листопаді 2019 року.
В листопаді 2019 року сонячна активність про-
явлена 4 випадками. Порівняно аномалії рухів кори
із проявами сонячної активності(рисунок 28).
Рисунок 28. Сонячна активність (крива чорного кольору) та рухи кори(крива сірого кольору) в листопаді
2019 року.
Початок місяця характерний інтервалом
інтенсивних рухів кори та сонячної активності.
Показано часовий розподіл сейсмічності в регіоні
(рисунок 29).

19. Sciences of Europe # 75, (2021) 19
Рисунок 29. Рухи кори(крива червоного кольору), сейсмічність регіону(крива зеленого кольору) та
сонячна активність (крива синього кольору) в листопаді 2019 року.
Сейсмічність корелюється з інтервалами
розширення порід, та сонячною активністю в
першій декаді місяця.
Грудень 2019 року. В грудні зареєсттровано 13
землетрусів, рухи кори представлені стсиненнями
порід величиною -3.5 мкм. Сонячна активність
відмічена в кінці місяця(рисунок 30).
Рисунок 30. Сонячна активність в грудні 2019 року.
Сонячну активність в грудні відмічено в кінці
місяця. Перевірено звязки сонячної активності та
рухів кори в регіоні(рисунок 31).
Рисунок 31. Сонячна активність (крива чорного кольору), рухи кори(крива сірого кольору) в грудні 2019
року.

20. 20 Sciences of Europe # 75, (2021)
Рухи кори -стиснення порід, з прискореннями
які вказують на повільні рухи. Проведено
дослідження звязків астрофізичних параметрів та
геофізичних полів за 2019 рік(32).
Рисунок 32. Сонячна активність в 2019 році.
Висновки та пропозиції.
Проведені дослідження в Закарпатському вну-
трішньому прогині в 2019 році відмітили поступове
розширення земної кори величиною:+6.5х10-7
. В
цей період зареєстровано 116 місцевих землетрусів,
без відчутних поштовхів, що тривалий період не ре-
єструються. Сейсмічні події відбуваються в періоди
інтенсивних рухів кори, зокрема, стиснення порід.
Відмічено зв'язок сейсмічності та сонячної
активності: землетруси відбуваються в період
сонячної активності. Результати дослідження
важливі для розуміння картини
сейсмотектонічності в Закарпатському регіоні,
поповнення банку геофізичних даних та вирішення
екологічних проблем регіону. Використано
динамічні харатктеритики сучасних
горизонтальних рухів кори в зоні Оашського
глибинного розлому.
Література
1. Д. Малицький, А. Муровська, О. Гінтов, А.
Гнип, О. Обідіна, С. Мичак, О. Грицай, А. Павлова.
Механізми вогнищ землетрусів та поле напружень
солотвинської западини Закарпаття. Вісник Київсь-
кого національного університету імені Тараса Ше-
вченка. Геологія 2(77)/2017.сс.43-51. ISSN 1728–
2713.
2. З. Вижва, В. Демидов, А. Вижва. Статисти-
чне моделювання двовимірного випадкового поля з
кореляційною функцією типу коші в геофізичній
задачі моніторингу довкілля. Вісник Київського на-
ціонального університету імені Тараса Шевченка.
Геологія 1(76)/2017. Сс.93-99.ISSN 1728–2713.
3. С. Вижва, Г. Лісний, В. Круглик. Застосу-
вання графічних процесорів для побудови сей-
смічних зображень геологічного середовища.
Вісник Київського національного університету
імені Тараса Шевченка. Геологія 4(75)/2016.сс.45-
49.
4. М. Орлюк, А. Марченко, А. Роменець. Зв'я-
зок сейсмічності Землі та вікових змін її магнітного
поля. Вісник Київського національного універси-
тету імені Тараса Шевченка. Геологія
4(75)/2016.сс.5-054. ISSN 1728–2713.
5. В. Гадіров, О. Меньшов, Р. Кудеравець, К.
Гадіров. Граві-магніторозвідка при пошуках нафто-
газових родовищ в умовах Азербайджану та Укра-
їни. Вісник Київського національного університету
імені Тараса Шевченко. Геологія 3(74)/2016. сс.23-
33.
6. А.Вітрик, О.Трипільський. Швидкості по-
ширення сейсмічних хвиль у земній корі Балтійсь-
кого щита (за даними регіональних сейсмічних до-
сліджень). Вісник Київського національного уніве-
рситету імені Тараса Шевченка. Геологія
3(74)/2016. Сс.. 34-37.
7. З. Вижва, К. Федоренко, А. Вижва. Про ал-
горитм статистичного моделювання сейсмічного
шуму на профілі спостереження для визначення ча-
стотних характеристик геологічного середовища.
Вісник Київського національного університету
імені Тараса Шевченка. Геологія 3(74)/2016. Сс..
81-87.
8. І. Безродна, Д. Безродний, Р. Голяка. Мате-
матичне моделювання впливу мінерального складу
та пористості на пареметри пружної анізотропії
складнопобудованих теригенних порід волино-по-
ділля. Вісник Київського національного універси-
тету. Геологія 2(73) 2016.сс.27-32.
9. В.В. Гордиенко, И.В. Гордиенко, Л.Я. Гор-
диенко, О.В. Завгородняя, И.М. Логвинов, В.Н.
Тарасов. Зоны современной активизации терито-
рии Украины. Геофизический журнал, №2, Т.
42.2020. сс.28-52.
10. А. М. Кутний В.Г. Павлик, Т.М. Бабич, В.П.
Плис. Результати та аналіз земно припливних спос-
тережень із свердловинним нахиломіром. Геофізи-
чний журнал, №4, т.38.2016.С. 124-129.
11. Ю.П. Цветков, С.В. Филиппов, В.В. Ива-
нов, О.М. Брехов. Магнитные измерения в страто-
сфере и их роль в изучении магнітного поля Земли.
Геофизический журнал. №5.т.38. 2016. С. 67-74.

21. Sciences of Europe # 75, (2021) 21
12. Р.И. Кутас. Геотермические условия и ме-
зокайнозойская зона эволюция Карпато-Паннон-
ского региона. Геофизический журнал. №5. т.38.
2016. с.75-107.
13. А.В. Муровская, М.В. Накапелюх, Ю.М.
Вихоть, В.Е. Шлапинский, И.Н. Бубняк .С.В.
Мычак. Кинематическая эволюция зоны Пенинс-
ких утесов в кайнозое(Украинские Карпаты). Гео-
физический журнал. №5.Т. 38. 2016. С.119-136.
14. А.Л. Церклевич, О.М. Шило, Є.М. Шило.
Зміни фігури Землі-геодинамічний фактор напру-
жено-деформованого стану літосфери. Геодинаміка
1(26).2018 р.с.28-42.
15. О.М. Марченко, С.С. Перій, О.В. Ломпас,
Ю.І. Голубінка, Д.О. Марченко, С.Крамаренко,
ABDULWASIU SALAWU. Визначення тензора
швидкостей горизонтальних деформацій в Західній
Україні. Геодинаміка2(27)2019. С.5-16. В.Г. Пав-
лик, А.М. Кутний, О.П. Кальник. Особливості
впливу сезонних варіацій вологи ґрунту на вертика-
льні рухи земної поверхні. Геодинаміка2(27)2019.
С.16-23.
17. Ігнатишин В.В., Ігнатишин М.Б., Ігнати-
шин А.В., Ігнатишин В.В. Фази Місяця та сейсмо-
тектонічні процеси в Закарпатському внутріш-
ньому прогині. Збірник центру наукових публікацій
,,Велес,, за матеріалами ІІ міжнародної науково-
практичної конференції: ,,Розвиток науки у вік ін-
формаційних технологій,,(30 листопада 2016 р.), 1
частина м .Київ: збірник статей. – К.: Центр науко-
вих публікацій, 2016. – 116с. С. 30-41. ISSN: 5836-
4978.
18. Ігнатишин В.В., Ігнатишин А.В., Ігнати-
шин М.Б. Ігнатишин В.В. Астрофізичні аспекти
сейсмотектонічного стану Закарпатського внутріш-
нього прогину. Збірник центру наукових публіка-
цій ,,Велес,, за матеріалами міжнародної науково-
практичної конференції 2 частина(31 березня): ,,Ін-
новаційні підходи і сучасна наука,, м. Київ: збірник
статей. - К.: Центр наукових публікацій, 2017.-
140с.C.5-17. ISSN: 5836-4978.
19. Ігнатишин В.В., Ігнатишин А.В., Ігнати-
шин М.Б. Ігнатишин В.В. Сейсмічність Закарпатсь-
кого внутрішнього прогину та її зв'язок із фазами
Місяця в 2016 році. Сборник статей научно-инфор-
мационного центра ,,Знание,, по матеріалам ХХІІІ
международной научно-практической конферен-
ции: ,,Развитие науки в ХХІ веке,, 3 часть,(15 ап-
реля 2017 года) г. Харьков: сборник со статьями. –
Х.: научно-информационны. й центр ,,Знание,,,
2017- 120 с. C.15-28. ISSN 5672-2605.
20. Ігнатишин В.В. Ігнатишин М.Б. Астро-
номічний аспект дослідження геодинамічного
стану сейсмонебезпечних регіонів. Мiжнародна на-
укова конференцiя Астрономiчна школа молодих
вчених. Україна, Бiла Церква, 24–25 травня 2017 р.
Програма i тези доповiдей.-С. 42
21. Ігнатишин В.В., Іжак Т.Й. Астрофізичні ас-
пекти сейсмотектонічного стану Закарпатського
внутрішнього прогину. Актуальні проблеми регіо-
нальних досліджень. Матеріали ІІ Міжнародної на-
уково-практичної науково-практичної інтернет-
конференції. 17-18 травня 2018 року. м. Луцьк.
С.215-219.
22. Ігнатишин М.Б. Ігнатишин В.В. Дослі-
дження варіацій астрофізичних параметрів та сейс-
монебезпечних процесів в Закарпатті. Матеріали
ХХ Міжнародної наукової конференції ,,Астроно-
мічна школа молодих вчених. Україна, Умань, 23-
24 травня 2018 року. С.100.
23. Ігнатишин В.В., Ігнатишин М.Б. Дослі-
дження зв’язку астрофізичних параметрів та сейс-
мотектонічних процесів в Закарпатському внутріш-
ньому прогині. Міністерство освіти і науки України
Національний авіаційний університет Ужгородсь-
кий національний університет XXI Міжнародна на-
укова конференція Астрономічна школа молодих
вчених Україна, Ужгород (Колочава), 21 – 23
травня 2019 р.
24. http://www.sidc.be/silso/ssngraphics).
25. http://space.vn.ua/inshe/inshe-moon.html.

22. 22 Sciences of Europe # 75, (2021)
GEOLOGICAL AND MINERALOGICAL SCIENCES
СОВРЕМЕННЫЙ ПОДХОД К ИЗУЧЕНИЮ МНОГОФАЗНОГО ПОТОКА В
ГОРИЗОНТАЛЬНЫХ СКВАЖИНАХ
Савельев Д.Ю.
Ухтинский государственный технический университет, ассистент
Саврей Д.Ю.
Ухтинский государственный технический университет, ассистент
CURRENT APPROACH TO THE STUDY OF MULTIPHASE FLOW IN HORIZONTAL WELLS
Savelyev D.
Ukhta State Technical University, Assistant
Savrey D.
Ukhta State Technical University, Assistant
DOI: 10.24412/3162-2364-2021-75-1-22-27
АННОТАЦИЯ
В настоящий момент технология разработки пластов горизонтальными скважинами (далее – ГС)
смогла доказать свою эффективность, в том числе при разбуривании пластов с некоторыми особенностями
строения пород-коллекторов, включая такие свойства, как наличие ловушек, трещиноватость, объём по-
рового пространства. В то же время вне зависимости от траектории ствола скважины ключевыми задачами
при разработке залежей нефти и газа остаются определение параметров пласта и скважин, а также прогно-
зирование характера добычи. Однако появление современных технологий горизонтального бурения и но-
вых технических решений, включая такие, как щелевой фильтр-хвостовик, приводят к различным измене-
ниям в процесс добычи, а также к ухудшению прогнозируемости процессов, происходящих во внутрис-
кважинной области и околоскважинном пространстве.
ABSTRACT
At the moment, the technology of reservoir development by horizontal wells has been able to prove its effec-
tiveness, including when drilling formations with certain structural features of reservoir rocks, including such
properties as the presence of traps, fracturing, and the volume of pore. At the same time, regardless of the wellbore
trajectory, determining the parameters of the reservoir and wells, as well as forecasting the nature of production,
remain the key tasks in the development of oil and gas reserves. However, the emergence of modern horizontal
drilling technologies and new technical solutions, including such as a slotted liner, lead to various changes in the
production process, as well as to a deterioration in the predictability of processes occurring in the downhole area
and near-well area.
Ключевые слова: геофизические исследования, горизонтальные скважины, фильтр-хвостовик, тер-
мометрия, расходометрия, моделирование.
Keywords: geophysical survey, horizontal wells, slotted liner, thermometry, flow measurement, simulation.
Термин геофизические исследования вклю-
чает довольно обширный спектр различных испы-
таний скважин, направленных на нахождение пара-
метров флюида и пласта. Один из таких методов ис-
следований – термометрия – позволяет получить
данные о естественных тепловых полях земных
недр, которые, в свою очередь, позволяют решать
такие задачи как построение литологического раз-
реза, прогнозирование тектонического строения ис-
следуемых районов, вычленение пород-коллекто-
ров, получение сведений о мерзлотной и гидрогео-
логической характеристиках территории,
нахождение естественной температуры горных по-
род на заданной глубине. Исследование искус-
ственных тепловых полей направлено на решение
таких задач как выделение работающих интерва-
лов, нахождение местоположения затрубной цир-
куляции и притоков пластовой воды, определение
мест негерметичности обсадной колонны и НКТ,
оценка расхода жидкости в скважине, осуществле-
ние контроля над перфорацией колонны и гидро-
разрывом пласта [3, с. 404].
При анализе замера давления по стволу сква-
жины – барометрии – решаются такие задачи, как:
нахождение отметки пароводяного контакта (ПВК),
получение гидростатических градиентов давления
и расчет плотности и состава газожидкостной
смеси в скважине.
Обработка результатов расходометрии в сква-
жине позволяет решить такие задачи, как определе-
ние продуктивных интервалов, оценка распределе-
ния закачиваемого в скважину теплоносителя по
принимающим интервалам, нахождение участков
деформации обсадной колонны и НКТ.
Несмотря на непрерывное совершенствование
технологий проведения и интерпретации ГИС су-
ществует ряд проблем и осложнений, связанных с
прогнозированием свойств пласта по результатам
исследований горизонтальных скважин. В целом,
проблемы можно поделить на две группы:

23. Sciences of Europe # 75, (2021) 23
- проблемы и осложнения, возникающие на
этапе проведения испытаний;
- проблемы и осложнения, возникающие во
время интерпретации результатов ГИС.
Обе группы проблем и осложнений связаны
напрямую, и возникновение трудностей на этапе
интерпретации зачастую объясняется нерешен-
ными проблемами на этапе проведения исследова-
ний. При этом, часть возникающих проблем явля-
ются уникальными и проявляются только на не-
большом количестве объектов добычи, что
объясняется большим количеством возможных
комбинаций строения продуктивных пластов и
вмещающих пород. Далее приведены анализ
осложнений и возможные варианты решения воз-
никающих задач.
Для объектов, эксплуатируемых вертикаль-
ными скважинами, технология проведения ГИС
уже имеет существенный опыт реализации в раз-
личных условиях с внедрением на любой стадии
разработки. Однако исследования в горизонталь-
ных и наклонных скважинах пока что не получили
достаточного технического и методического обес-
печения. Осложнения, возникающие в процессе
проведения исследований горизонтальных скважин
обусловлены: относительной новизной самого спо-
соба вскрытия залежи, геологическими особенно-
стями продуктивных пластов, различными спосо-
бами заканчивания скважин, гравитационной се-
грегацией многофазных потоков при изменении
траектории ствола скважины, необходимостью
применения в таких условиях специального сква-
жинного оборудования и выбора средств доставки
прибора в ствол скважины [6, с. 23]. Все это требует
особого подхода к методике испытаний горизон-
тальных скважин, а такой подход, в первую оче-
редь, требует от интерпретатора глубоких знаний
процессов, происходящих в стволе, в особенности,
при течении многофазного потока.
Для улучшения представления о внутрисква-
жинных процессах некоторые отечественные и за-
рубежные исследователи производили как матема-
тическое, так и физическое моделирование много-
фазного потока в горизонтальной скважине. В
частности, Р. А. Валиуллин и Р. К. Яруллин изучали
поведение многофазного потока с использованием
уникального гидродинамического стенда. В резуль-
тате испытаний установлено, что в горизонтальной
части ствола происходит гравитационное расслое-
ние многофазного потока, а основным фактором в
формировании сегрегированного потока является
траектория ствола скважины. Даже небольшое из-
менение угла наклона относительно горизонтали
(±0,5°) приводит к существенному изменению фа-
зосодержания и локальных скоростей по сечению
ствола при постоянных значениях расхода [1, с. 23].
К схожим выводам пришли зарубежные иссле-
дователи T Ben Haoua и S. Abubakr, целью испыта-
ний которых стали горизонтальные скважины на
месторождении в Алжире. Для решения проблемы
проведения расходометрии сегрегированного по-
тока, авторами предложена новая конструкция рас-
ходомера, оснащенного не одной центрированной
вертушкой, которой оснащаются стандартные рас-
ходомеры (рисунок 1а), а пятью мини-вертушками,
расположенными вдоль вертикального диаметра
ствола (рисунок 1б) [7, с. 3].
а) Стандартный расходомер б) Расходомер нового типа
Рисунок 1 – Особенности проведения расходометрии разными типами расходомеров
Помимо проблемы сегрегации потока в сква-
жине, исследователями T Ben Haoua и S. Abubakr
рассмотрено влияние способа заканчивания сква-
жины на характер потока и показания геофизиче-
ских приборов (рисунок 2). Исследователи устано-
вили, что, когда щелевой хвостовик не оснащен
трубной подвеской, возможны два пути движения
потока: один внутри щелевого хвостовика, а другой
снаружи, с возможностью перетока флюида между
этими двумя областями. Однако стандартные рас-
ходомеры могут измерять поток только внутри ще-
левого хвостовика. Отсутствие информации о
внешнем потоке повышает неопределенность отно-
сительно реальной продуктивной зоны (зон) и мо-
жет повлиять на успех будущих операций в сква-
жине. Кроме того, если два потока независимы (ри-
сунок 2а), то измерение потока во внутренней
области не даст никакой информации о потоке во
внешней области. В связи с высокой степенью

24. 24 Sciences of Europe # 75, (2021)
сложности оценивания независимых потоков, ис-
следователями решено рассматривать вариант за-
канчивания с щелевым фильтром-хвостовиком, ко-
гда потоки являются относительно независимыми
(рисунок 2б).
а) независимый поток б) относительно независимый поток
Рисунок 2 – Возможные варианты потока в фильтре-хвостовике
С целью получения общего профиля притока
из пласта в скважину исследователи провели испы-
тания с комбинированным применением расходо-
метрии, импульсного нейтронного каротажа и рас-
пределенной оптоволоконной термометрии. Техно-
логия распределенной термометрии позволяет
получать «мгновенную» картину температурного
поля в ГС, не внося искажения за счет движения
прибора и средства доставки. Импульсный
нейтронный каротаж направлен на определение
объемного фазосодержания в многофазном потоке
как в хвостовике, так и в кольцевом пространстве,
однако он не чувствителен к скорости жидкости, в
то время как термометрия позволяет идентифици-
ровать зоны притока жидкости вне хвостовика, но
только качественно. На возможность использова-
ния технологии распределенной термометрии в го-
ризонтальных скважинах также указывали отече-
ственные исследователи Р. А. Валиуллин и Р. К.
Яруллин [1, с. 27]. Сочетание результатов интер-
претации распределенной оптоволоконной термо-
метрии и расходометрии позволяет исследователям
с высокой точностью идентифицировать участки
притока флюида из пласта и отслеживать движение
потока внутри и вне щелевого хвостовика.
Помимо прибора, представленного на рисунке
1, существуют и ряд других устройств, разработан-
ных для проведения испытаний горизонтальных
скважин. К примеру, российская компания НПФ
«Геофизика» занимается производством прибора
АГАТ-КГ-42, в котором особенности сегрегирован-
ного потока учитываются шестью датчиками влаго-
мера, расположенными по периметру окружности
стенки скважины. Также в большей степени решен
вопрос доставки скважинной аппаратуры на забой
ГС за счет применения таких технологических схем
как «гибкая труба» (Coiled Tubing), забойный трак-
тор и жесткий кабель [4, с. 387].
Основные трудности, возникающие при интер-
претации результатов ГИС, связаны с тем, что под-
ходы к обработке данных разработаны для верти-
кальных скважин с коаксиально-цилиндрической
моделью изотропных сред, а почти все методы ГИС
в ГС регистрируют кажущиеся кривые геофизиче-
ских параметров, на которые оказывают влияние
выше- и нижележащие пропластки. В работах раз-
ных авторов обозначены следующие основные про-
блемы при обработке результатов геофизических
исследований горизонтальных скважин: влияние
объема испытаний на регистрацию кривых ГИС;
возможность одинаковых показаний кривых ГИС
при равновероятных сценариях положения пластов
по отношению к стволу скважины; влияние эф-
фекта макроанизотропии [2, с. 8].
Определение работающих интервалов даже по
результатам исследований вертикальных скважин
может вызывать затруднения. И как указано ранее,
универсального решения для всех объектов иссле-
дования не существует. Тем не менее, уже разрабо-
таны достаточно эффективные методики обработки
результатов испытаний горизонтальных скважин. В
частности, при обработке профилей расходометрии
и распределенной термометрии была обнаружена
закономерность, что на нисходящих участках
ствола ГС тяжелая фаза ускоряется под действием
силы тяжести и имеет тенденцию течь быстрее, чем
более легкая фаза (рисунок 3). При сохранении
массы уменьшается площадь поперечного сечения,
занимаемая тяжелой фазой, и фазосодержание
также снижается. Для легкой фазы верно обратное,
она замедляется и занимает большую площадь.
Точно так же на восходящих участках легкая фаза
ускоряется и занимает меньшую площадь попереч-
ного сечения, а тяжелая фаза замедляется и зани-
мает большую площадь сечения. Кроме того, из ри-
сунка 3 видно, что в расслоенном потоке образу-
ются застойные зоны в местах перегиба ствола и
могут возникать обратные потоки в скважине [5, с.
65].

25. Sciences of Europe # 75, (2021) 25
Рисунок 3 – Распределение фаз в потоке горизонтальной скважины
В качестве одного из перспективных инстру-
ментов изучения многофазного потока в горизон-
тальных и наклонных скважинах могут выступать
программы математического моделирования,
включая такие как программное обеспечение для
моделирования гидродинамических процессов
VMGSim. Перейдем к постановке задачи исследо-
вания течения многофазного флюида.
На рисунке 4 изображены две схемы для срав-
нительного анализа течения потока с вертикальным
расположением приустьевого участка, и наклон-
ным участком под углом в 70° от вертикальной оси.
Ввиду того, что в программном обеспечении отсут-
ствует функционал по установке наклона трубы от
вертикали, было принято решение разбить всю
длину НКТ, равную приблизительно 15000 м, на не-
сколько участков с заданными перепадами высот и
длинами.
Рисунок 4 – Схемы прокладки колонн НКТ
Для моделирования многофазного потока
были взяты нефть (свойства брались из библиотеки
ПО), вода и газ. На рисунке 5 представлена итого-
вая схема течения потока ГЖС в скважине с верти-
кальным приустьевым участком.
Рисунок 5 – Схема скважины с вертикальным приустьевым участком
Далее выбрана методика расчета течения по-
тока в скважине, позволяющая вычислить свойства
трехфазного потока. Заданы внешний диаметр и
толщина стенки насосно-компрессорных труб, рав-
ные 114,3 мм и 7 мм соответственно, а в качестве
материала НКТ выбрана малоуглеродистая сталь.
В результате моделирования получены сведе-
ния по всем участкам колонны НКТ. Для повыше-
ния точности измерений протяженные участки
скважины было принято решение разделить на
участки меньшей длины (около 2000 м каждый). На
рисунке 6 и рисунке 7 представлены сравнительные
гистограммы изменения фаз на забое и устье сква-
жины в процентах с наклонным приустьевым
участком и вертикальным расположением приусть-
евого участка соответственно.