Sciences of Europe No 123 (2023)

No 123 (2023)
Sciences of Europe
(Praha, Czech Republic)
ISSN 3162-2364
The journal is registered and published in Czech Republic.
Articles in all spheres of sciences are published in the journal.
Journal is published in Czech, English, Polish, Russian, Chinese, German and French, Ukrainian.
Articles are accepted each month.
Frequency: 24 issues per year.
Format - A4
All articles are reviewed
Free access to the electronic version of journal
Edition of journal does not carry responsibility for the materials published in a journal.
Sending the article to the editorial the author confirms it’s uniqueness and takes full responsibility for possible
consequences for breaking copyright laws.
Chief editor: Petr Bohacek
Managing editor: Michal Hudecek
• Jiří Pospíšil (Organic and Medicinal Chemistry) Zentiva
• Jaroslav Fähnrich (Organic Chemistry) Institute of Organic Chemistry and Biochemistry
Academy of Sciences of the Czech Republic
• Smirnova Oksana K., Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Department of History
(Moscow, Russia);
• Rasa Boháček – Ph.D. člen Česká zemědělská univerzita v Praze
• Naumov Jaroslav S., MD, Ph.D., assistant professor of history of medicine and the social
sciences and humanities. (Kiev, Ukraine)
• Viktor Pour – Ph.D. člen Univerzita Pardubice
• Petrenko Svyatoslav, PhD in geography, lecturer in social and economic geography.
(Kharkov, Ukraine)
• Karel Schwaninger – Ph.D. člen Vysoká škola báňská – Technická univerzita Ostrava
• Kozachenko Artem Leonidovich, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Department
of History (Moscow, Russia);
• Václav Pittner -Ph.D. člen Technická univerzita v Liberci
• Dudnik Oleg Arturovich, Doctor of Physical and Mathematical Sciences, Professor, De-
partment of Physical and Mathematical management methods. (Chernivtsi, Ukraine)
• Konovalov Artem Nikolaevich, Doctor of Psychology, Professor, Chair of General Psy-
chology and Pedagogy. (Minsk, Belarus)
«Sciences of Europe» -
Editorial office: Křižíkova 384/101 Karlín, 186 00 Praha
E-mail: info@european-science.org
Web: www.european-science.org

CONTENT
AGRICULTURAL SCIENCES
Ghukasyan A.
DYNAMICS OF ACCUMULATION OF NUTRIENTS IN
PLANTS OF WINTER WHEAT AND THEIR REMOVAL
WITH THE HARVEST UNDER THE INFLUENCE ORGANIC
- MINERAL FERTILIZERS ...............................................3
CHEMICAL SCIENCES
Horbatiuk N.
ASSESSMENT OF THE CHEMICAL CONDITION OF
DRINKING WATER IN UKRAINE DURING THE WAR .....6
Parakhnenko V., Zadorozhna О.,
Liakhovska N., Blahopoluchna A.
ENVIRONMENTAL AND CHEMICAL ASSESSMENT OF
THE CONDITION OF THE ENVIRONMENT AFTER THE
EXPLOSION OF THE KAHOVSKY HYDROELECTRIC
POWER STATIONS .......................................................9
HISTORICAL SCIENCES
Lyubovets N.
MEMORIES OF YURIY FEDKOVICH: ORAL HISTORY
PRACTICES OF ROMAN ZAKLYNSKYI..........................13
JURIDICAL SCIENCES
Kirin R., Shekhovtsov V.
SYSTEMATIZATION OF UKRAINIAN LEGISLATION ON E-
DEMOCRACY AS A BASIS FOR CITY OPENNESS..........17
MEDICAL SCIENCES
Bodnar G., Bodnar O.
CHRONIC CONSTIPATION SYNDROME IN CHILDREN 28
Bodnar G., Bodnar O.
THE CLINICO-MORPHOLOGICAL CHARACTERISTICS OF
CHRONIC CONSTIPATION IN CHILDREN ....................34
Fuss J., Voloboyeva A., Polovyj V.
ANTIBIOTIC SELECTION BASED ON MICROBIOLOGY
AND RESISTANCE PROFILES OF BILE AND BLOOD OF
PATIENTS WITH ACUTE CHOLANGITIS.......................37
Zhukovskyi О.
COGNITIVE DISORDERS IN PATIENTS AFTER ISCHEMIC
STROKE......................................................................40
PEDAGOGICAL SCIENCES
Zhukovskyi О.
PRINCIPLES OF CLASSIFICATION OF HIGHER
EDUCATIONAL INSTITUTIONS ...................................42
PHILOLOGICAL SCIENCES
Mammadova A.
A GREAT TURKISH SCHOLAR ABU NASR AL-FARABI AT
TURK..........................................................................45
PHYSICS AND MATHEMATICS
Okhrem V.
ON THE EFFICIENCY OF THERMOELECTRIC
GENERATORS ............................................................48
TECHNICAL SCIENCES
Kobozev A., Smilyansky I.
BLOCKING THE OPERATION OF CURRENT
PROTECTION AGAINST STARTING CURRENTS OF
ELECTRIC MOTORS BASED ON THE RESULTS OF THE
ANALYSIS OF INSTANTANEOUS POWER VALUES ......55

Sciences of Europe # 123, (2023) 3
AGRICULTURAL SCIENCES
ДИНАМИКА НАКОПЛЕНИЯ ПИТАТЕЛЬНЫХ ВЕШЕСТВ В РАСТЕНИЯХ ОЗИМОЙ
ПШЕНИЦЫ И ИХ ВЫНОС С УРОЖАЕМ ПОД ВЛИЯНИЕМ ОРГАНО – МИНЕРАЛЬНЫХ
УДОБРЕНИИ
Гукасян А.Г.
кандидат економ. наук, директор
Научный центр земледелия Республики Армения
DYNAMICS OF ACCUMULATION OF NUTRIENTS IN PLANTS OF WINTER WHEAT AND THEIR
REMOVAL WITH THE HARVEST UNDER THE INFLUENCE ORGANIC - MINERAL
FERTILIZERS
Ghukasyan A.
Candidate of Science, director
Scientific center of agriculture of the Republic of Armenia
DOI: 10.5281/zenodo.8266040
АННОТАЦИЯ
В последние годы большое значение придается изучению динамики накопления и выноса питатель-
ных веществ с урожаем сельскохозяйственных культур. При наличии подобных данных становится воз-
можным регулировать питание растений более целеустремленно, получать высокий и доброкачественный
урожай, одновременно улучшая плодородие почв.
Установлено, что около 35-60 % сухих веществ в растениях озимой пшеницы накапливается в течение
первой половины вегетации / до колошения /, а 50-65% - во второй. На динамику накопления сухих ве-
ществ в значительной мере влияет содержание подвижных питательных элементов почв и климатические
условия. На рост и развитие растений озимой пшеницы в определенной степени влияют также минераль-
ные удобрения.
ABSTRACT
In recent years, great importance has been attached to the study of the dynamics of accumulation and removal
of nutrients with crop yields. In the presence of such data, it becomes possible to regulate plant nutrition more
purposefully, to obtain a high and high-quality yield, while improving soil fertility.
It has been established that about 35-60% of dry matter in winter wheat plants accumulates during the first
half of the growing season / before heading /, and 50-65% - in the second. The dynamics of the accumulation of
dry matter is largely affected by the content of mobile soil nutrients and climatic conditions. Mineral fertilizers
also influence the growth and development of winter wheat plants to a certain extent.
Ключевые слова: озимая пшеница, минеральные удобрения, вынос питательных элементов, биогу-
мус.
Keywords: winter wheat, mineral fertilizers, removal of nutrients, biohumus.
Актуальность
Почвенно – климатические условиях Армян-
ской ССР, вопросы динамики накопления пита-
тельных элементов и их выноса из почвы с урожаем
различных сельскохозяйственных культур были
изучены многими авторами ( Н.О. Авакян и др.
1968; Р. А. Искандарян, 1968; Б. Н.Аствацатрян и
др.,1972, М. А. Галстян (2007), С.С. Арутюнян и
другие 2022; [1,2,4,6,7] .В результате установлено,
что вынос питательных элементов из почвы зависит
от высоты урожайности, биологической особенно-
сти сорта, содержания подвижных питательных
элементов почв, а также климатических условий (Д.
В. Гвозденко, 1960; Н.И. Лященко, 1971) [3,5].
Вопросы выноса питательных элементов ози-
мой пшеницы в почвенно-климатических условиях
Варденисского региона Арм. ССР изучены недоста-
точно. Исходя из этого, на фоне Биогумуса было
изучено влияние возрастающие дозы азотных удоб-
рении (аммиачной селитры) на динамику накопле-
ния питательных веществ в растениях озимой пше-
ницы и вынос их с урожаем.
Материал и методика: С этой целью на гор-
ных черноземах, в условиях Варденисского региона
Арм. ССР в (2018-2020 гг.) нами проводились поле-
вые опыты, в четырехкратной повторности, при ве-
личине опытной делянки 110,0 м2
, а учетной -100м2
.
Удобрения (биогумус 3т/га) вносились под основ-
ную обработку почвы вразброс а азотные - весной в
виде подкормка. Опиты проводились с райониро-
ванным сортом озимой пшеницы Безостая I, с нор-
мой высева 280 кг/га, посев производился в третьей
декаде августа.
Анализ почв опытных участков показал низ-
кую обеспеченность легкогидролизуемым азотом,
среднюю – подвижным фосфором и высокую-ка-
лием.
Результаты и обсуждения: Результаты наших
исследованный /табл. 1/ свидетельствуют о значи-
тельных колебаниях в интенсивности накопления

4 Sciences of Europe # 123, (2023)
питательных веществ по фазам роста и развития
растений озимой пшеницы. Так, максимальное ко-
личество питательных веществ накапливается в
фазе кущения.
Содержание азота в растениях контрольного
варианта составила 2,1%, а в вариантах фон (биогу-
мус 3т/га), фон +N60 и фон + N120 соответственно
2,4; 2,95 и 3,25%.
На фоне биогумуса возрастающие дозы амиач-
ной селитры способствовали изменению содержа-
ние фосфора и калия в растениях. Так, например, в
растениях контрольного варианта содержание фос-
фора составило 0,95%, на фоне 1,24, а в вариантах
фон + N60, фон + N90 и фон + N120 соответственно
1,33; 1,36 и 1,45%. В этих вариантах и вообще, мак-
симальное количество накопления в растениях ка-
лия, по сравнению с азотом и фосфором, прихо-
дится на фазу кущения. Если в контрольных расте-
ниях содержание калия составило 2,70%, то в
вариантах фон; фон + N90 и фон + N120 оно дохо-
дит соответственно до 2,87; 4,10 и 3,95%.
Из данных таблицы 1 следует, что в последую-
щих фазах роста и развития растении озимой пше-
ницы темп накопления питательных элементов па-
дает. Содержание фосфора и калия в растениях в
фазе колошения, по сравнению с фазой кущения,
меньше-азота в 2,5-3,0 раза, P2O5 -1,5-1,7; K2O 1,6-
1,8 раза.
На фоне фосфорных и калийных удобрений,
влияние на динамику накопления питательных эле-
ментов в растениях озимой пшеницы установлены
и другими авторами /Н.О.Авакян и др; 1968;
М.А.Галстян 2007 и др.
В фазе колошения растения содержат больше
калия, чем азота и фосфора, соотношение N: P2O5:
K2O составляет в контрольном варианте 1,0: 0,7:
2,3, а в вариантах фон, фон + N60; фон+N120; соот-
ветственно-1,0: 0,6: 1,8; 1,0: 0,6:1,6, 1,0: 0,7: 2,0.
При полном созревании урожая происходит за-
метное перераспределение питательных веществ. В
зерне накапливается больше азота (1,9-2,5%) и фос-
фора (0,58-0,96%) и меньше калия (0,31-0,49%), в
то время, как в соломе имеется сравнительно
больше калия (0,60-0,93%), меньше азота и фос-
фора (0,25-0,43 и 0,18-0,30%).
Таблица 1
Содержание питательных веществ в воздушно- сухой массе, - %
Варианты
кущение колошение
Полная спелость
зерно солома
N P2O5 K2O N P2O5 K2O N P2O5 K2O N P2O5 K2O
1.Без удобре-
ний
2,10 0,95 2,70 0,77 0,54 1,17 1,90 0,58 0,31 0,25 0,18 0,60
2.Биогумус
3т/га/фон/
2,40 1,24 2,87 0,85 0,60 1,86 2,06 0,78 0,41 0,27 0,22 0,74
3.Фон+N30 2,62 1,28 3,14 1,13 0,73 1,95 2,20 0,82 0,43 0,31 0,23 0,79
4.Фон +N60 2,95 1,33 3,19 1,25 0,76 1,98 2,37 0,85 0,45 0,35 0,26 0,81
5.Фон+N90 3,20 1,36 4,10 1,30 0,86 2,43 2,46 0,96 0,49 0,43 0,30 0,93
6. Фон+N120 3,25 1,45 3,95 1,28 0,82 2,17 2,45 0,94 0,45 0,39 0,27 0,89
На фоне биогумуса применение азотных удоб-
рений способствует увеличению содержания азота
как в зерне, так и в соломе. Химические анализы
показали, что соотношение питательных веществ
(NPK) в зерне и соломе составляет: в контрольном
варианте 1,0:0,3:0,2 и 1,0:0,6:2,4, а в вариантах фон
+N60 и фон + N120 1,0: 0,4: 0,2; 1,0: 0,7:2,3; и 1,0:
0,4:0,2; 1,0:0,7:2,3.
Таким образом, в условиях горных черноземов
бассейна оз. Севан содержание калия и азота в рас-
тениях озимой пшеницы в фазе кущения и колоше-
ния значительно больше, чем фосфора. По мере ро-
ста и развития растений, содержание питательных
веществ в них постепенно меняется и в конечном
итоге в зерне накапливаются больше азота и фос-
фора, а в соломе - калия.
Данные динамики накопления питательных
элементов в растениях показывают, что накопление
калия до полного созревания - происходит интен-
сивно, а в конечном урожае его количество ча-
стично уменьшается.
Нами изучалось также влияние минеральных
удобрений на вынос из почвы питательных веществ
с урожаем озимой пшеницы. Результаты этих ис-
следований ( табл.2) показывают, что вынос пита-
тельных веществ с урожаем озимой пшеницы с пло-
щади одного гектара подвержен большим колеба-
ниям. Так например, при урожае 20,4ц/га зерна и
33,0 ц соломы из почвы выносится: азота-48,7кг,
фосфора- 17,1 кг, и калия-26,4кг. По мере увеличе-
ния урожая повещается и вынос питательных ве-
ществ. При более высоком урожае зерна (44,7ц/га)
соответствующем вывозе соломы, вынос питатель-
ных веществ составляет: азота - 114,0, фосфора -
65,8 и калия - 95,4 кг.

Таблица 2
Содержание питательных веществ в сухой массе и их вынос с урожаем озимой пшеницы сорта Безостая-1
Варианты
Урожай ц/га
Содержание питательных веществ, % на
воздушно-сухую массу
Общий вынос питатель-
ных веществ с
урожаем, кг/га
зерно солома
зерно
со-
лома
N P2O5 K2O N P2O5 K2O N P2O5 K2O
1.Контроль
(без удобре-
ний)
20,4 33,0 1,98 0,58 0,31 0,25 0,16 0,61 48,7 17,1 26,4
2.Биогумус
3т/га фон
25,1 41,0 2,06 0,78 0,41 0,27 0,22 0,74 62,8 18,6 40,6
3.Фон +N30 31,4 51,0 2,20 0,82 0,43 0,31 0,23 0,79 84,9 37,4 53,8
4.Фон+N60 36,7 62,0 2,37 0,85 0,43 0,35 0,26 0,81 108,7 47,3 66,8
5.Фон+N90 44,7 79,0 2,46 0,96 0,49 0,43 0,29 0,93 114,0 65,8 95,4
6.Фон+N120 42,6 75,0 2,45 0,94 0,45 0,39 0,27 0,89 134,1 60,4 86,0
Пересчет выноса питательных веществ на 1 ц
зерна и соответствующее количество соломы, в раз-
личных вариантах опытов, составил: азота - 2,38 -
2,55; фосфора - 0,83-1,47; калия - 1,29 - 2,13кг.
Обобщая результат исследований можно сде-
лать следующие выводы:
1. Значительная часть питательных веществ в
растениях озимой пшеницы сорта Безостая 1 накап-
ливается в первой половине вегетации. В дальней-
шем темп накопления питательных веществ снижа-
ется. От фазы кущения до колошения в растениях
накапливается больше азота и калия и меньше –
фосфора.
2. На фоне биогумуса возрастающие дозы
азотных удобрений увеличиваются интенсивность
накопления питательных элементов в растениях.
Вынос их из почвы с урожаем, в основном, зависит
от урожайности, доз и сроков внесения биогумуса
азотных удобрений.
3. С урожаем зерна 31,4 - 44,7 ц и соответ-
ствующего количества соломы озимой пшеницы,
вынос азота, фосфора и калия составляет соответ-
ственно 84,9-114,0; 37,4-65,8; 53,8-95,4кг.
4. В фазе полного созревания в зерне озимой
пшеницы азот и фосфор накапливаются значи-
тельно больше, чем калий, а в соломе наоборот.
5.Учитывая, что в контрольном варианте (без
удобрений) производственный вынос с урожаем 1 ц
зерна и соответствующему количеству соломы, со-
ставил 2,38 кг азота, 0,83 кг фосфора и 1,29 кг ка-
лия, для сохранение плодородия почвы, предотвра-
щения дегумификации и повышения урожайности
пшеницы до 50-55 ц/га, необходимо использовать в
условиях Севанского бассейна следующие эквива-
лентные нормы органоминеральных удобрений:
или биогумус 7 т/га органомикс 9 т/га, или
N140P60K70.
Литература
1. Авакян Н.О., Aразян С.М., Крнатян Т.С.,
Абазян С. П., Миракян Ш., Х. Акопян С.А.– Дина-
мика накопления питательных веществ в растениях
и их вынос с урожаем зерновых колосовых культур.
Тр. НИИ почвоведения и агрохимии МСХ Арм.
ССР, вып. 4,1968
2. Астватцатрян Б.Н., Ашхабабян С.А., Асла-
нян В.Е. - Накопление и вынос питательных эле-
ментов в долголетнем опыте по удобрению озимой
пшеницы. Изв. с/х наук МСХ Арм.ССР, № 8, 1972.
3. Гвозденко Д. В. – Влияние органо – мине-
ральных удобрений на рост, развитие и урожай ози-
мой пшеницы в условиях Карабахской степи Азер-
байджана. Кандидатская диссертация, 1960.
4. Искандарян Р.А. – Агрохимические иссле-
дования почв Сисианского района и эффективность
минеральных удобрений. Кандидатская
диссертация. Ереван, 1968.
5. Ляшенко Н. И. –Влияние удобрений на
урожай и поступление питательных веществ в рас-
тениях озимой пшеницы в условиях Центрального
Полесья Ук. ССР. Агрохимия № 7, 1971.
6. Galstyan M.H. - Effectives of autumn wheat
and potato fertilization in the conditions of Sevan basin
Yerevan, limush, 2007-156.P.
7. S.S. Harutyunyan, L.G. Matevosyan, A.G.
Ghukasyan and M.H. Galstyan - The sistem of soli
proteqtion and general Balans of main nutrient eiments
in perennial Plantations of semidesert natural Soli Zone
of Armenia. Agronomi Research 20 (x) xxx-ссс,
2022,13P.

CHEMICAL SCIENCES
ASSESSMENT OF THE CHEMICAL CONDITION OF DRINKING WATER IN UKRAINE DURING
THE WAR
Horbatiuk N.
Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University;
Associate Professor of the Department of Chemistry, Ecology and Methods of Their Education.
Ukraine
DOI: 10.5281/zenodo.8266044
ABSTRACT
In March 2022, during the Russian aggression, shelling and shells hit water pumping stations, water pipes,
and sewage treatment plants, which led to accidents and changes in the quality of drinking water. To determine
the condition and safety of drinking water, we conducted a study of its chemical composition. The content of: total
iron, manganese, copper, polyphosphates, chlorides, zinc, mercury, lead and dry residue was determined in drink-
ing water according to standard methods.
Keywords: chemical composition, drinking water, chlorides, sulfates, mercury.
Formulation of the problem. The most important
issue of sustainable development is solving the problem
of improving the quality of drinking water. According
to UN forecasts, by 2025 the water content of Ukrainian
objects will decrease by 20%. Currently, the state is one
of the least water-supplied countries in Europe. In our
country, one in five citizens suffers from poor quality
drinking water that does not meet sanitary and hygienic
norms and standards, while on the planet in - one in ten.
The current ecological situation with water resources in
Ukraine is characterized by a steady increase in the
shortage of drinking water of proper quality and dis-
eases from the consumption of poor-quality drinking
water.
Methods of research. Volumetric (titration), pho-
tometric (colorimetric), analytical and diagnostic; com-
prehensive, retrospective and comparative analyzes (to
identify cause-and-effect relationships regarding the
anthropogenic transformation of hydroecosystems)
Analysis of recent research and publications.
Providing the population with high-quality drinking
water is the most important problem of our time.
The problem of high-quality water supply for ur-
ban systems has become particularly acute, since the
largest number of enterprises are concentrated in their
territories, which cause an increase in water consump-
tion and an increase in the volume of wastewater [1-4].
In view of this, control over the quality of drinking
water in conditions of increased urbanization should be
carried out on the basis of ecological monitoring of its
chemical composition, implementation of systems of
rational use, involvement of effective financial and
technical measures in the water management sphere
[5].
The amount of drinking water needed to maintain
health depends on physical activity level, age, health
problems, and environmental conditions. Those work-
ing in hot climates may need up to 16 liters per day [6].
For example, the average American household con-
sumes 70 liters of water per day. For the most part, in
developed countries, tap water meets drinking water
quality standards, although only a small part of it is ac-
tually consumed or used for cooking.
By 2015, 89% of people worldwide had access to
water from a potable source – a so-called improved wa-
ter source [7]. In sub-Saharan Africa, the population's
access to drinking water ranged from 40% to 80%.
Nearly 4.2 billion people worldwide had access to
piped water, and another 2.4 billion had access to wells
or public taps. The World Health Organization consid-
ers access to safe drinking water a basic human right.[8]
Approximately 1 to 2 billion people in the world
do not have access to safe drinking water. Water can be
a carrier of diseases. More people die from unsafe water
than from war. This was stated by UN Secretary Gen-
eral Ban Ki-moon in 2010.[9] Third world countries
suffer the most from water shortages, floods and water
quality. Up to 80 percent of disease in developing coun-
tries is a direct result of inadequate water supply and
unsanitary conditions [10].
In Ukraine, the main type of drinking water supply
for the population is centralized with the use of both
surface and underground water from deep aquifers for
the production of drinking water. It is known that the
quality of tap drinking water depends on various fac-
tors, the main of which are the state and quality of water
at the source of drinking water supply, the efficiency of
water treatment facilities and water treatment technol-
ogies, the sanitary and technical condition of water sup-
ply equipment director [11]. In modern conditions, all
these factors do not meet regulatory requirements, as a
result of which unfavorable conditions are created for
obtaining drinking water of proper quality [12].
The purpose of the work. Study of changes in the
chemical composition of drinking tap water in the re-
gions of Ukraine
Results. The source of water supply for the city of
Cherkasy is the Dnipro River. In order to turn river wa-
ter into potable water that would meet current stand-
ards, it is necessary to perform a full technological cy-
cle of purification using reagents: coagulants, floccu-
lants, chlorine, ammonia. In recent years, the enterprise
has undergone significant changes in water treatment
technology: first of all, it was possible to abandon alu-
minum sulfate as a coagulant and switch to more mod-
ern reagents, which allow to significantly reduce the
aluminum content in water and improve the quality of

technological processing. KP "Cherkasyvodokanal"
constantly provides residents of the city with drinking
water, the quality of which meets all requirements.
Table 1.
Indicators of the chemical composition of drinking water of the Cherkasy region
№ Indexes
Measurement
units
Drinking water is
tap water
(July 2022)
Drinking water is
tap water
(July 2023)
Norms of the
standard
1. Total iron mg/dm3
0,02 0,03 0,2
2. Manganese mg/dm3
0,015 0,015 0,05
3. Copper mg/dm3
< 0,010 < 0,010 1,0
4.
Polyphosphates
(according to PO4)
mg/dm3
< 0,01 < 0,01 3,5
5. Sulfates mg/dm3
20,2 22,3 250
6. Dry residue mg/dm3
201,0 254,0 1000
7. Chlorides mg/dm3
35,1 35,1 250
8 Zinc mg/dm3
< 0,005 < 0,008 1,0
9 Lead mg/dm3
< 0,001 < 0,001 0,010
10 Mercury mg/dm3
< 0,0005 < 0,0005 0,0005
Water supply to the Vinnytsia region is carried out
by the Vinnytsia Vodokanal, which, in addition, per-
forms a number of functions:
- ensures uninterrupted supply of drinking water to
the population and other subscribers;
- ensures the serviceability of the water supply net-
work and all structures on it;
- carries out measures to combat currents and wa-
ter losses, as well as arbitrary connection to water sup-
ply networks;
- performs planned and preventive repairs of net-
works and structures in accordance with approved
plans and work schedules;
- takes the necessary measures for urgent liquida-
tion of the accident;
- performs periodic manometric measurement of
pressure in the network and adjusts it;
- ensures the sanitary regime of maintenance of
water supply facilities, water distribution columns and
networks.
Table 2.
Indicators of the chemical composition of drinking water of the Vinnytsia region
№ Indexes
Measurement
units
Drinking water is
tap water
(July 2022)
Drinking water is
tap water
(July 2023)
Norms of the
standard
0,03 0,05 0,2
2. Manganese mg/dm3
0,03 0,28 0,05
3. Copper mg/dm3
< 0,010 < 0,010 1,0
4.
Polyphosphates
(according to PO4)
mg/dm3
< 0,04 < 0,06 3,5
5. Sulfates mg/dm3
50,2 66,0 250
301,0 429,0 1000
7. Chlorides mg/dm3
42 48 250
8 Zinc mg/dm3
< 0,002 < 0,005 1,0
9 Lead mg/dm3
< 0,0015 < 0,0025 0,010
10 Mercury mg/dm3
< 0,0005 < 0,0005 0,0005
The development of industry in the main cities of
the Kirovohrad region in the post-war years and the as-
sociated population growth led to a sharp increase in
water consumption. At that time, all cities of the region
were supplied with water from local underground
sources. Only the city of Svitlovodsk was supplied with
water from the Dnipro River, for which a water intake
was built there near the dam (at the Kremenchuk HPP).
The possibilities of local sources were limited. The hy-
drogeological studies conducted at that time showed
that the extraction of groundwater, for example, for the
city of Kropyvnytskyi from all water intakes cannot ex-
ceed 40,000 m3
per day, for the city of Oleksandria -
9,000 m3
per day. In addition, the quality of extracted
water practically did not meet GOST standards in many
respects. There was a danger of radioactive substances
entering the water, as the city of Kropyvnytskyi is lo-
cated on a deposit of uranium ores.
In Kropyvnytskyi, the water supply has existed
since May 17, 1893. The first source of the city's water
supply in those days was the Lake water intake with a
capacity of 150,000 buckets or 1.5 thousand m3
/day.
The length of water supply networks is 16.2 km. The
lake water intake gradually increased its capacity. In the
pre-war years, it included wells of Richny, Bykiv and
Zlodiy water intakes with a total capacity of 6,000
m3
/day. During the occupation of the city, water intakes
and part of the water supply networks were destroyed.
Since 1945 restoration of the destroyed ones and the
construction of a new Lelekivskyi water intake with a

capacity of 4 thousand m3/day were carried out. In
1966 the Maslyaniky water intake was put into opera-
tion. The total water intake capacity was set at 8.4 thou-
sand m3
/day. At that time, the city had a population of
161,400 men. The estimated water demand for the city
was 60,000 m3/day. The total actual supply reached
29,000 m3/day. The quality of water according to indi-
vidual indicators, such as the content of iron and man-
ganese, did not meet the requirements of GOST "Drink-
ing water". Therefore, taking into account the scarce re-
serves and quality of underground water in Kropyvny-
tskyi, a project for the city's water supply from the
Dnipro River was prepared at the request of the State
Plan of Ukraine.
Table 3.
Indicators of the chemical composition of drinking water of the Kirovohrad region
№ Indexes
Measurement
units
Drinking water is
tap water
(July 2022)
Drinking water is
tap water
(July 2023)
Norms of the
standard
0,16 0,18 0,2
2. Manganese mg/dm3
0,01 0,01 0,05
3. Copper mg/dm3
< 0,03 < 0,07 1,0
4.
Polyphosphates
(according to PO4)
mg/dm3
< 0,01 < 0,01 3,5
5. Sulfates mg/dm3
18,0 24,0 250
248,0 267,0 1000
7. Chlorides mg/dm3
40 42 250
8 Zinc mg/dm3
< 0,003 < 0,009 1,0
9 Lead mg/dm3
< 0,0010 < 0,0030 0,010
10 Mercury mg/dm3
< 0,0005 < 0,0007 0,0005
According to the results of the study, changes in
the composition of drinking water were found in all
samples. Some changes have a negative impact due to
exceeding the maximum permissible norms. The
changes that occurred in the chemical composition of
water are the result of military operations on the terri-
tory of Ukraine.
Conclusions. It was established that the chemical
composition of drinking tap water in Ukraine changed
after the year of the war. The analysis of water in the
Cherkasy region shows minor changes in the content of
sulfates and dry residue. Water in the Vinnytsia region
has undergone major changes in all indicators. In par-
ticular, the total iron content increased by 0.02 mg/dm3
,
the sulfate content by 5.8 mg/dm3
, and the chloride con-
tent by 6 mg/dm3
. The study of samples of drinking wa-
ter of the Kirovohrad region showed disappointing re-
sults in terms of mercury content, which exceeded the
maximum permissible standards.
References
1. Pauline, E. A., Osagie, I.., Razzaq, A. A., &
OmoniyiMoses, S. (2018). Experimental determination
of drinking water quality in Abeokuta Metropolis,
South-Western Nigeria. International Journal of Ad-
vances in Scientific Research and Engineering, 4(12),
241-256.
2. Osmani, M., Mali, S., Hoxha, B., Bekteshi, L.,
Karamelo, P., & Gega, N. (2019). Drinking water qual-
ity determination through the water pollution indica-
tors, Elbasan district. Thalassia Salentina, 41, 3-10.
3. Falowo, O. O., Akindureni, Y., & Ojo, O.
(2017). Irrigation and drinking water quality index de-
termination for groundwater quality evaluation in
Akoko Northwest and Northeast Areas of Ondo State,
Southwestern Nigeria. American Journal of Water Sci-
ence and Engineering, 3(5), 50-60.
4. Skok, S. V. (2015). Assessment of the quality
of drinking water in the city of Kherson by the biotest-
ing method. Agroecological Journal, (2), 26-30.
5. Sydorovych, M. M. (2013). The use of Allium
test biometric indicators to determine the quality of the
city's drinking water.
6. Aristarkhova, E. O. (2016). Peculiarities of de-
termining the toxicity of drinking water. Agroecologi-
cal Journal, (3), 50-55.
7. Stepanenko, N. V., Kravchenko, O. O., &
Kuzmenko, L. P. (2021). Using the bioindication
method to determine the quality of drinking bottled wa-
ter.
8. Prokopov, V. O. (2014). The state and quality
of drinking water of the centralized water supply sys-
tems of Ukraine in modern conditions (a view of the
problem from the standpoint of hygiene). Hygiene of
settlements, (64), 56-67.
9. Krysinska, D. O., & Klymenko, L. P. (2021).
Experimental studies of drinking water quality and as-
sessment of ecological safety of drinking water supply.
Scientific Bulletin of NLTU of Ukraine, 31(1), 147-
151.
10. Krysinska, D. O. (2015). Assessment of drink-
ing water quality by determining potential risks to hu-
man health. "Ecology. Man. Society", XVIII Interna-
tional scientific and practical conference of students,
postgraduates and young scientists (May 27-29, 2015,
Kyiv): a collection of theses of reports.
11. Kobylanskyi, V. Ya. (2020). Safety and qual-
ity of drinking water. The conference is included in the
"List of scientific conferences on the problems of
higher education and science in 2020" of the Ministry
of Education and Culture of Ukraine (item 369), 32.
12. Trofimchuk, V. V. (2022). Assessment of
drinking water quality of Vinnytsia district.

ENVIRONMENTAL AND CHEMICAL ASSESSMENT OF THE CONDITION OF THE
ENVIRONMENT AFTER THE EXPLOSION OF THE KAHOVSKY HYDROELECTRIC POWER
STATIONS
Parakhnenko V.,
Lecturer-trainee of the Department of Chemistry, Ecology and Methods of Their Education,
Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University
Ukraine
Zadorozhna О.,
Associate Professor of the Department of Chemistry, Ecology and Methods of Their Education,
Ukraine
Liakhovska N.,
Lecturer of the Department of Biology,
Uman National University of Horticulture
Ukraine
Blahopoluchna A.
Lecturer-trainee of the Department of Technologies and Organization of Tourism and Hotel and Restaurant
Business,
Ukraine
DOI: 10.5281/zenodo.8266046
ABSTRACT
The explosion of the Kakhovskaya hydroelectric power station caused the flooding of all towns and villages
below the dam. Whole ecosystems have been destroyed, the entire territory of water development has been polluted
with chemicals and fuel and lubricants. The destroyed animal and plant life of the flooded areas, the silted land
and all the buildings were damaged, this is the result of the russians blowing up the Kakhovskaya HPS dam.
Keywords: Kakhovka hydroelectric power station, chemical pollution, flooding of territories, destroyed eco-
systems.
Formulation of the problem. Ukraine has esti-
mated to have lost more than 10 cubic kilometers of its
most valuable resource - water. The area of the reser-
voir has decreased by approximately 80%. The once
powerful reservoir, which provided drinking water to
more than 1 million Ukrainians, was destroyed by the
russians.
As a result of the terrorist attack, about 80,000
hectares of protected areas were flooded. National
parks "Nizhnyodniprovskyi", "Veliky Lug" and "Ka-
myanska Sich" expect a gradual and long recovery. We
may forever lose endemic species of plants and ani-
mals, including the sea pike, 70% of the range of the
world population of the Nordmann's mouse, up to 50%
of the range of the sand fly and the white sand fly.
About 146 billion hryvnias. This is the estimated
amount of damage to the environment caused by Rus-
sia's detonation of the Kakhovskaya HPS.
Analysis of recent research and publications.
Environmental terrorism has long-term consequences
for the population as well. The hostilities on the terri-
tory of Ukraine, which have been going on for more
than a year, are causing irreparable damage to the envi-
ronment. Disruption of food chains, migration pro-
cesses, damage to the environment from missile or ar-
tillery strikes, this is only a small part of the colossal
damage that has been done to our environment [1].
A separate situation has developed in the south of
Ukraine, in the Black Sea region. Having been occu-
pied since the first days of the war, the anthropogenic
load in this area is only increasing due to active combat
clashes. It is already possible to say about the critical
state of the ecosystem, which has been formed there for
centuries [2]. The full value of the damage from the oc-
cupation of the region is estimated only conditionally,
and a full analysis of the ecological situation will be
possible only after its liberation [3].
Water resources suffer quite significantly from the
impact of military conflicts. The manifestation is deter-
mined by the level of aggravation of the problem and
the consequences that arise in the process of water con-
flicts and military actions in general [4].
The main environmental disaster at the moment is
the explosion of the dam of the Kakhovka hydroelectric
power station, which caused the corresponding destruc-
tion of the Kakhovka reservoir and the flooding of
nearby towns and villages. This environmental disaster
immediately causes a large-scale impact on both the
natural environment and human health [5-8].
Results.
On June 6, at 02:50, the Russian occupying forces
blew up the previously mined Kakhovskaya HPS. The
explosion destroyed 11 of the 28 sections of the reser-
voir. The approximate width of the breakthrough is 177
meters.

Fig. 1. The blown-up dam of the Kakhovskaya hydroelectric power station
All the consequences of the actual destruction of
the dam can be conventionally divided into 3 stages:
short-term, medium-term and long-term.
Short-term consequences
This stage is 3-4 weeks. This period will end with
the formation of a more or less delineated new coastline
of the Dnipro River below the Zaporizhzhya HPS up to
the confluence with the Black Sea.
In general, this stage is characterized by the direct
results of the undermining of the dam, namely, the rapid
movement of water masses that were accumulated in
the Kakhov reservoir, downstream to the mouth of the
river. The main factors of impact at this time are the
flooding of a significant area below the destroyed dam
and a sharp drop in the level of the Kakhov reservoir,
that is, the Dnieper between Zaporizhzhia and
Kakhovka. Mykolaiv Oblast also experienced some
flooding due to the tidal wave of the South Bug River.
In this part, it is worth highlighting the conse-
quences of the physical impact of the shock wave of
large volumes of water, water pollution due to a com-
plex of factors and the redistribution of large volumes
of water.
All natural ecosystems below the Zaporizhzhya
dam were affected to one degree or another. A large
part of the animals that lived below the Kakhov Dam
were injured or died due to flooding. The biota of the
Kakhovsky Reservoir, in particular fish, died due to a
sharp drop in the water level.
The pollution of the river water of the Dnipro is
associated with the lifting and transfer of silt from the
bottom of the Kakhovsky Reservoir, the flooding and
washing out of coastal areas, and such specific pollu-
tion as engine oils, which were used in the technologi-
cal process of the dam. According to preliminary esti-
mates, at least 150 tons of oil from the damaged dam
could have entered the water. In general, the list of pol-
lutants that have entered the water can be very large and
diverse. This is microbiological pollution from dead an-
imals and washed-out burial grounds and cemeteries,
silt sediments that may contain deposits of radionu-
clides and heavy metals, specific chemical pollution of
various types of warehouses and storage facilities in
flooded areas, including military facilities and places
where fuel and lubricants are stored.
The threat to the cooling system for the Za-
porizhzhia NPP should be highlighted separately. The
system has its own water reservoir, which at the same
time is requested from the Kakhov reservoir. Cooling
is required even in the shutdown mode of the station,
because the processes of nuclear fission of the fuel can-
not be turned off and continue throughout the period of
its use. A critical drop in the level of the coolant tank
can cause emergency events at a nuclear power plant.
Medium-term consequences
Conditional period until the end of spring irriga-
tion next year, 2024. That is, it is the next 9-10 months.
During this time, a new stable coastline should be
formed below the Zaporizhzhya HPP, as well as the
Dnieper riverbed and water bodies in the area of its in-
fluence. During this period, it is necessary to make a
new assessment of the water balance of the Dnipro
River and its potential to meet social and economic
needs. These time frames were chosen precisely be-
cause of the end of the annual natural life cycle of the
Dnipro and its basin by the spring flood. We will see
how the river, changed by the disaster, goes through
this cycle.
Long-term consequences
This period will take from several years to dec-
ades. The main issue of this stage will be the further
fate of the Dnipro River below Zaporizhzhia. We will
not divide this stage into directions due to the signifi-
cant uncertainty of future events and impacts. The main
factor of further consequences will be the strategic de-
cision regarding the Kakhovskaya HPS. Reconstruction
in the form it existed before the dam was blown up will
mean a gradual return of the Dnieper and the corre-
sponding part of its basin to the state of the past dec-
ades. To what extent natural ecosystems will be able to
recover, it is still impossible to say. Damaged and pol-
luted lands will require constant monitoring and clean-
ing of the most polluted areas all this time. All water
bodies within the influence will also need constant
monitoring [9].
Due to the fact that the state in which the Dnipro
was after the creation of artificial reservoirs had certain

negative ecological consequences for the river itself
and its basin, it is potentially worth considering alter-
native options. Such options may include new techno-
logical solutions for the new Kakhovsky Reservoir in
other boundaries or volumes of water.
The most radical alternative is to refuse to build a
new dam on the site of the destroyed one. This option
can be tentatively called a return to the natural state.
Conditionally - because the natural and climatic condi-
tion of this territory of Ukraine has changed signifi-
cantly since the construction of the HPS. The evalua-
tion of options should include all aspects: economic,
technological, environmental and even tourism and
aesthetics [10].
Fig. 2. Flooded cities as a result of the explosion of the Kakhovskaya hydroelectric power station
Blowing up the Kakhovskaya HPP «is a blow to
global food security», because it will affect the irriga-
tion system in the South of Ukraine. This will have an
impact, because the irrigation canals will not work as
before, because these hydrotechnical structures were
designed for a certain water level of the Dnipro, for the
amount of water that enters, in particular, through the
Kakhov reservoir. Now the Kakhov reservoir will be
liquidated, so the irrigation systems will be dry and
empty. And this will continue to be a huge problem for
irrigated agriculture in the south of the Kherson region.
Up to 280 tons of lubricants, which were in the
HPS units, created a surface film and will settle to the
bottom of the flooded area.
For southern Ukraine and the Black Sea basin, this
is a real ecological disaster. Now, on the first day after
the detonation, we can observe «quick» destructive
consequences — this is a catastrophic and partial flood-
ing of the territories. It is possible that later we will
begin to learn about the deaths of people and animals.
The numbers of these destructions will be impressive,
but they will not illustrate all the possible damage that
we will have to face [11].
There is no engine room of the Kakhovskaya HPS
at all. If we take the sum of all aggregates as a mini-
mum, then there should be somewhere around 280 tons.
In any case, it’s a lot. Spilled fuel and lubricating ma-
terials and lubricating and cooling fluids form a surface
film and settle in bottom sediments.
Secondary consequences: epidemiological risks,
spillage of chemicals, pollution with nitrogen and phos-
phorus compounds.
Sweeping everything in its path, the water is con-
taminated with chemicals from industrial enterprises,
mixed with sewage, etc. Epidemiological risks and
risks of water pollution are multiplying.
The flooding of cesspools, sewage networks,
drainage and other treatment facilities will inevitably
lead to water pollution (however, this is not the worst
case scenario).
Given the specifics of the agro-industrial area and
the unexpected nature of the events, warehouses and
other facilities for the storage of chemical plant protec-
tion agents and fertilizers were flooded. This is already
bad, especially for fertilizers. It is extremely difficult to
assess the damage.
Flooding and tidal flow will inevitably lead to sec-
ondary pollution of the water mass with suspended sub-
stances, biogenic elements (compounds of nitrogen and
phosphorus).
The processes of bird nesting and fish spawning
have been interrupted, the unique plants of southern
Ukraine have been destroyed.
The consequences of the undermining of the
Kakhovsky Reservoir dam will have a global ecologi-
cal character for the Black Sea region. The unique nat-
ural ecosystem of the floodplain of the Dnieper from
Novaya Kakhovka to the Dnipro-Buzka estuary, which
is more than 80,000 hectares of the «Lower Dnipro»
natural territory, was actually destroyed [12].

A man-made disaster of this scale significantly ex-
ceeds the adaptive capacity of the swimming biotope.
Hundreds of islets, areas of unique floodplain forest,
flooded meadows and steppe areas of the lower slopes
with all the inhabitants were washed into the sea.
The breeding season of birds, the period of nesting
and spawning of fish, as well as hundreds of species of
living organisms, of which 71 species of animals and
32 species of plants are included in the World Red List
of the IUCN, as well as the European Red List, the Red
Book of Ukraine and the Red List of the Kherson Re-
gion, are under threat.
Possible delayed consequences: dust storms, ris-
ing temperatures, turning the area into a desert
It is also important that the reservoir of
Kakhovskaya HPS was an important ecological envi-
ronment and a source of fresh water for many species
of plants and animals.
If a huge sandy bottom is opened, we will get a
new desert with all the climatic consequences: a de-
crease in precipitation, dust storms, a rise in tempera-
ture in the region. And accordingly, there is a greater
risk of drought in the fields of central and southern
Ukraine. The lack of water in the Kakhovsky Sea will
lead to the drying of the fields of southern Ukraine with
further desertification.
So there will be environmental, social, economic,
sanitary and other consequences, significant, but in the
long term.
Limited use of water for residents of cities that live
higher up the cascade of the Dnipro reservoirs
The situation will not affect the quality of water in
the Dnipro and Kremenchuk South-Ukrainian reser-
voirs, but a large number of populated cities will switch
to decentralized water supply in emergency conditions.
This applies to Dnipro, Zaporizhzhia, Kryvyi Rih:
For some time, the supply of water to field irriga-
tion systems in the Kherson, Dnipropetrovsk, and Za-
porizhia regions may stop, mainly on occupied lands.
Many cities and villages that consume it from the
Kakhovsky Canal risk being left without drinking wa-
ter, in particular occupied Berdyansk.
The situation is the same in Crimea. Due to the ex-
plosion of the Kakhovskaya HPS, Crimea lost its most
important irrigation channel and was virtually left with-
out a source of fresh water.
Conclusions. The explosion destroyed 11 of the
28 sections of the reservoir. The approximate width of
the breakthrough is 177 meters. Blowing up the
Kakhovskaya HPS is a blow to global food security, be-
cause it will affect the irrigation system in the South of
Ukraine. This will have an impact, because the irriga-
tion canals will not work as before, because these hy-
drotechnical structures were designed for a certain wa-
ter level of the Dnipro, for the amount of water that en-
ters, in particular, through the Kakhov reservoir.
Up to 280 tons of lubricants, which were in the
HPS units, created a surface film and will settle to the
bottom of the flooded area.Sweeping everything in its
path, the water is contaminated with chemicals from in-
dustrial enterprises, mixed with sewage, etc. Epidemi-
ological risks and risks of water pollution are multiply-
ing.
The processes of bird nesting and fish spawning
have been interrupted, the unique plants of southern
Ukraine have been destroyed.
The consequences of the undermining of the
Kakhovsky Reservoir dam will have a global ecologi-
cal character for the Black Sea region. The unique nat-
ural ecosystem of the floodplain of the Dnieper from
Novaya Kakhovka to the Dnipro-Buzka estuary, which
is more than 80,000 hectares of the «Lower Dnipro»
natural territory, was actually destroyed.
References
1. Martyukhin, A. V., & Voloshina, N. O. (2023).
Ecological consequences of the destruction of the
Kakhov reservoir (Doctoral dissertation).
2. Ferenets, O. P. (2010). Environmental conse-
quences of war.
3. Sanina, I. V., & Lyuta, N. G. (2023). Environ-
mental consequences of blowing up the Kakhovskaya
HPP dam and ways to improve the population's water
supply. Mineral resources of Ukraine, (2), 50-55.
4. Tybiy, K. V. (2022). The use of geoinformation
technologies for modeling the consequences of the dam
blow-up of the Kakhovskaya Hydroelectric Power Sta-
tion.
5. Strokal, V., & Kovpak, A. (2022). Military con-
flicts and water: consequences and risks. Scientific and
practical journal "Ecological Sciences, 5(44), 94-102.
6. Nikitenko, M. P. (2020). Possible negative eco-
logical consequences for the environment in the event
of a man-made accident of hydraulic structures. Mod-
ern technologies and achievements of engineering sci-
ences in the field of hydraulic construction, 95.
7. Kleevska, V. L., Kruchyna, V. V., & Voroshilo,
O. M. (2014). Informational support for predicting the
consequences of hydrodynamic accidents. Open infor-
mation and computer integrated technologies, (64),
207-211.
8. Shvidenko, I., & Raychuk, L. (2022).
DETECTION AND DETERMINATION OF THE
SCALE OF FLOODING OF POPULATED
POPULATIONS IN THE KYIV Oblast AS A
RESULT OF THE CONDUCT OF COMBAT
ACTIONS WITH THE USE OF Collection of scien-
tific papers "SCIENTIA", (April 1, 2022; Kraków, Po-
land), 84-88.
9. The undermining of the Kakhovskaya HPS:
four categories of consequences and a plan for further
actions. URL: https://www.epravda.com.ua/col-
umns/2023/06/14/701156/
10. Ecocide: catastrophic consequences of the de-
struction of the dam of the Kakhovsky Reservoir. URL:
https://voxukraine.org/ekotsyd-katastrofichni-
naslidky-rujnuvannya-damby-kahovskogo-
vodoshovyshha
11. Problems with water supply, ecology, infec-
tions, loss of rare animals. URL: https://suspilne.me-
dia/498772-problemi-z-vodozabezpecennam-ekolo-
gieu-infekcii-vtrati-ridkisnih-tvarin-ekolog-pro-
naslidki-pidrivu-kahovskoi-ges/
12. Plague of fish, lack of drinking water and poi-
soned soil: undermining Kakhovskaya HPP can change
the ecological balance forever. URL:
https://tsn.ua/ukrayina/mor-ribi-vidsutnist-pitnoyi-
vodi-ta-otruyeniy-grunt-pidriv-kahovskoyi-ges-
mozhe-zminiti-ekobalans-nazavzhdi-2345803.html

HISTORICAL SCIENCES
СПОГАДИ ПРО ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА: УСНО-ІСТОРИЧНІ ПРАКТИКИ РОМАНА
ЗАКЛИНСЬКОГО
Любовець Н.
кандидат історичних наук, завідувач відділу теорії та методики біобібліографії
Інституту біографічних досліджень
Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського,
Київ, Україна
MEMORIES OF YURIY FEDKOVICH: ORAL HISTORY PRACTICES OF ROMAN ZAKLYNSKYI
Lyubovets N.
Candidate of Sc. (History), Head of the Department of Theory and Methods of Biobibliography
Institute of Biographical Research
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine
Kyiv, Ukraine
DOI: 10.5281/zenodo.8266048
АНОТАЦІЯ
Спогади є важливим історико-біографічним джерелом та частиною національної культурної спад-
щини. В Україні мемуарна традиція розпочинається у ХІІ століття, коли з’являється перший зразок укра-
їнських мемуарів – «Автобіографія» Володимира Мономаха. У подальшому відбувається поступальний
розвиток мемуарних творів, розширюється коло авторів, відбувається збагачення тематичної і жанрової
спрямованості. У ХІХ століття на тлі кардинальних соціальних і політичних змін у Європі, трансформацій
зазнають і мемуари, зокрема, спосіб їх збирання та оприлюднення. Цікавою видається тенденція започат-
кування традиції збору мемуарних матеріалів про діячів української культури шляхом опитування, листу-
вання, особистого спілкування та організації спеціальних експедицій по місцях проживання «героя» з ме-
тою зустрічі з його сучасниками, які особисто знали його.
Один із яскравих прикладів такої практики можна віднести до усноісторичних студій, які провів Ро-
ман Заклинський. Він збирав, редагував та публікував спогади про буковинського поета Юрія Федьковича
в часописі «Літературно-науковий вістник». Завдяки цому було відновлено кілька епізодів з життя Юрія
Федьковича. Зібрані спогади допоміг створити більш людський образ образу поета. Це дозволило пролити
світло на обставини особистого життя Юрія Федьковича та розкрити двоїстий характер поета, мотиви його
вчинків.
ABSTRACT
Memories are an important historical and biographical source and part of the national cultural heritage. In
Ukraine, the memoir tradition begins in the 12th century, when the first sample of Ukrainian memoirs appears –
«Autobiography» by Volodymyr Monomakh. In the future, progressive development of memoir works takes place,
the circle of authors expands, the thematic and genre focus is enriched. In the 19th century, against the background
of radical social and political transformations in Europe, memoirs also underwent transformations, in particular,
the way they were collected and publicized. It should be noted the initiation of the tradition of collecting memoir
materials about figures of Ukrainian culture through interviews, correspondence, personal communication and the
organization of special expeditions to the places of residence of the «hero» in order to meet with his contemporaries
who knew him personally. One of the vivid examples of such practice can be attributed to the oral history studies
conducted by Roman Zaklynskyi. He collected, edited and published memoirs about the Bukovyna poet Yury
Fedkovich in the magazine "Literary and Scientific Herald". Thanks to this, several episodes from the life of Yury
Fedkovich were restored. Collected memories helped to create a more human image of the poet. This made it
possible to shed light on the circumstances of Yuriy Fedkovich's personal life and to reveal the dual nature of the
poet, the motives of his actions.This made it possible to shed light on the circumstances of Yuriy Fedkovich's
personal life and to reveal the dual nature of the poet, the motives of his actions.
Ключові слова: спогади, Юрій Федькович, Роман Заклинський, усна історія, усноісторичні практики.
Keywords: memories, Yuriy Fedkovich, Roman Zaklinskyi, oral history, oral history practices.
Актуальність дослідження. Кардинальні
зміни у соцігуманітарному просторі України на
поч. ХХІ століття призвели до розвитку нових нау-
кових напрямів, серед яких усноісторичні дослі-
дження, зайняли одне із провідних місць. Підвище-
ний інтерес науковців та громадськості до усноіс-
торичних практик пояснюється необхідністю
зібрати і зберегти інформацію про трагічні події ук-
раїнської історії ХХ ст. та початку ХХІ ст., що спри-
ятиме збереженню національної та історичної
пам’яті, сприятиме консолідації суспільства на тлі
нових викликів та кризових подій. Окрім того, ус-
ноісторичні практики відіграють важливу функцію

по подоланню колективної та особистої травми. Як-
раз мемуари відіграють у суспільстві функцію по
збереженню та трансляції національної та історич-
ної пам’яті.
Методологія дослідження ґрунтується на за-
стосуванні загальнонаукових методів аналізу, сис-
тематизації, принципах історизму, об’єктивності.
Наукова новизна статті полягає у висвітленні тра-
диції збору, систематизації та оприлюднення спога-
дів про Юрія Федьковича як результату викорис-
тання Романом Заклинським усноісторичних мето-
дів дослідження. Це стало свідченням
використання у ХІХ ст. усноісторичних практик не
лише в етнографічних студіях, а й у історико-біог-
рафічних. Таким чином була започаткована прак-
тика використання методів усноісторичних дослі-
джень в українській мемуарній традиції, що стало
прикладом розширення сфери їх застосування.
Аналіз останніх досліджень та публікацій.
Серед українських дослідників, які займаються ус-
ною історією у сучасних вимірах, перш за все, на-
звемо – Гелінаду Грінченко [1], Оксан Кісь [6] та ін.
Серед закордонних дослідників – Abrams Lynn [8],
Perks Robert та Alistair Thomson [11], Eldad Ben
Aharon [9], Jennifer A. Cramer [10] та ін. Початки ук-
раїнської традиції усноісторичних практик в істо-
рико-біографічних студіях залишаються поза ува-
гою учених.
Слід зазначити, що українські вчені-дослід-
ники використовували цей науковий метод ще у
ХІХ ст. при зборі етнографічної інформації. Уже
тоді науковці застосовували два способи отри-
мання відомостей у процесі польових етнографіч-
них експедицій – анкетування/опитування1 та ін-
терв’ю2.
Роман Заклинський 3 як професійний етнограф
записував галицький і буковинський фольклор і
мав досвід усноісторичних практик. Іншою сферою
його інтересів було літературознавство. Зокрема,
його цікавила біографія Юрія Федьковича4, яку він
взявся писати вже після смерті поета. З’ясувалося,
що біографічних матеріалів про нього було досить
мало. Для збору інформації про поета він скориста-
вся методикою усноісторичних практик, а саме –
провів опитування/листування з особами, які його
знали у різні періоди життя та організував експеди-
1Цей спосіб передбачає як безпосереднє контактування
дослідника з респондентом, так і без контактування з
ними.
2 Інтерв'ю – спосіб, який передбачає обов'язкй контакт з
носієм культури.
3 Заклинський Роман Гнатович (крипт. і псевд.: Роман
Гінза, Р. З., Н. Н., Ром. З., Ром. Закл.; 08.04.1852, с.
Маріампіль, нині Маринопіль Галиц. р-ну Івано-Фр.
обл. – 20.03.1931, с. Тростянець, нині Яворів. р-ну Львів.
обл.) – літературознавець, етнограф, педагог, громадсь-
кий діяч.
4 Федькович Юрій (повне ім'я і прізвище – Осип Домінік
Гординський де Федькович; ім'я Юрій письменник взяв у
зрілому віці); 8.08. 1834, Сторонець-Путилів, Вижниць-
кого повіту (нині смт.Путила) – 11.01.1888,Чернівці) –
поет, письменник, Громадський діяч.
цію по місцях його проживання5. Всі отримані ма-
теріали оприлюднив на сторінках часопису «Літе-
ратурно-науковий вістник». Спогадові матеріали,
зібрані та упорядковані Романом Заклинським про
Юрія Федьковича були надруковані у часопису
двічі (1901 р. та 1905 р.) [2–5].
Свою пошукову роботу Роман Заклинський
розпочав зі збору матеріалів, звернувшись «…
устно і листовно до многих мужів, що були в осо-
бистих зносинах з Юрієм, запрошуючи їх взяти уч-
асть в розсвітленню ще мало знаної життєписи сего
найбільшого буковинського поета» [5, С.10]. І хоча,
за словами Романа Заклинського, мало хто відгук-
нувся на його прохання, тим не менше, йому вда-
лося реконструювати декілька епізодів з життя по-
ета. Зокрема, про візит у 1866 р. католицького свя-
щеника, галицького церковного і громадського
діяча, отця Олекси Слюсарчука 6 до містечка Сто-
ронці 7, де проживав поет. Іншим його респонден-
том став адвокат, громадський діяч, фольклорист і
етнограф, член товариства ім. Шевченка Мелітона
Бучинського 8, який здійснив поїзду у 1867 р. до
Юрія Федьковича у Сторонці та мав зустріч з по-
етом у Львові 1872 р.
Спогади Олексія Слюсарчука містять цікаву
інформацію про риси характеру Юрія Федьковича,
опис його будинку, побуту. Так про будинок він
пише: «… хата на помості, звичайна, але досить ви-
гідна. Обстава хатна – селянська; попід стіни – ла-
вки і кілька ослонів та скринь «писаних» на «лу-
динє» (одежу). В більшій кімнаті стояв довжезний
стіл від порога аж до противної стіни. Стіл застеле-
ний звичайною грубою скатертю, котру запевне
хиба раз на місяць здоймано до праня. На столі ле-
жало три кружки з студеною – може ще вчораш-
ньою «мамалигою», а на лаві в куті дві барилки з
горівкою» [5, C.11]. Спомини демонструють досить
скромних побут та звички Юрія Федьковича, в той
же час робиться акцент на колі його оточення. Поет
приймав у себе різних гостей, вечеряв на свята з
простими селянами. Олексій Слюсарчук так описує
вечерю на якій він був присутній: «… на вечерю по-
давали «горівку», < >… кілька кружків сьвіжої [ма-
малиги], < > … бриндзі і кілька мисчин яєчниці» [5,
C.12].
Не обійшов О. Слюсарчук увагою і книжкові
уподабання поета, зазначивши, що господар дому
5 Цю експедицію він описав у своїх спогадах «За слідами
Федьковича: записки з прогульки по Буковині» [2].
6 Слюсарчук Олексій (1838-1912) – католицький свяще-
ник, галицький церковний і громадський діяч. Організа-
тор української громади у місті Станіслав (нині Івано-
Франківськ).
7Містечко Сторонці-Путилові на буковинській Гуцуль-
щині (тепер смт. Путила Чернівецької обл.).
8 Бучинський Мелітон (псевд.: Аристах, Кассян, Підгір-
ський чоловік) (24.02.1847, с. Криве Терноп. окр., Гали-
чина (нині – Підволочиського р-ну Терноп. обл.) –
25.04.1903, м. Станіславів (нині – м. Івано-Франківськ) –
адвокат, доктор права, громадський діяч, фольклорист і
етнограф. Член Товариства ім. Шевченка (з 1874). Разом
з Йосифом Чайковським, Теофілом Окуневським, Євге-
ном Желехівським, Леонідом і Романом Заклинськими
заснував Товариство «Бесіда».

мав у своїй бібліотеці твори з філософії «… в язиці
німецькім та французькім» [5, C.12] та вів з ним ро-
змови на філософські теми. Зокрема, на зауваження
гостя, що він мало пише, Юрій Федькович зазна-
чив: «Мені слава байдуже, а хісна9 з мого писання
я не маю. Я не писав би таки зовсім нічого, коби не
тота смутча10 моя натура. А то прийде на мене ча-
сом така година, що хоч не хоч, а писати мусиш!»
[5, C.13]. Це дає можливість зануритися у внутріш-
ній світ поета, який позиціонував себе з одного
боку як «простого Гуцула», а з іншого, маючи
знання і талант, не міг не ділитися своїми пережи-
ваннями через творчість та філософські роздуми.
Наступний автор спогаді про Юрія Федько-
вича, якого Роману Заклинського вдалося віднайти
– Мелітон Бучинський. Від нього дізнаємося про
суть конфлікту поета з редакцією часопису «Пра-
вди», яка не так швидко, на думку Федьковича, дру-
кувала його твори як того він хотів. У результаті
поет відкликав всі свої публікації. Поет був переко-
наний, що «.. що редактори наші роблять на ньому
золоті інтереси, визискуючи геніальних авторів».
[5, C.18], однак Мелітону Бучинському вдалося пе-
реконати, що дописувачі « …присилають і пишуть
свої праці до печати лише з патріотизму» [5, C.18] і
повернутися поета назад до співпраці з «Правдою»,
який «… прирік дальше писати» [5, C.19] до часо-
пису. Окремо у спогадах описано побут поета та
його спілкування з оточуючими. Щодо останніх, то
Мелітон відзначає, що «Гості були в його домі
майже безнастанно, найбільше пропрохожі, як-то:
стражники фінансові, жандарми і т. и. Ті непрошені
гості гостили ся у него цілими днями, забирали
йому весь час» [5, C.19]. Однак господар мав «... фо-
рмальну амбіцию в тім, щоби гостий славно наго-
дувати, а ще більше напоїти і при тім повеличати
ся, що хоч принимав кождого гостя з знаменитими
примівками прозою і віршами то но нім не видко
було ніколи ні найменшого сліду похмілля». [5,
C.18]. Описуючи побут Юрія Федьковича, Мелітон
Бучинський зазначає, що його «… ціле обійстє вка-
зувало на господаря заможного і запопадливого».
[5, C.16]. «Гостинна комната обставлена була
вздовж попід стіни софами, що були накриті воло-
систими килимами. На полицях видно було книжки
і музичні інструменти, в роді гітари» [5, C.16].
В цілому, спогади Олексія Слюсарчука та Ме-
літона Бучинського дають нам ґрунтовну інформа-
цію про побут та звичаї Юрія Федьковича, його ши-
року натуру та бажання прийняти всіх гостинно, за-
читував уривки зі своїх творів, зокрема драми про
Довбуш, а народні пісні « … ним самим уложені в
ноти, наспівував ніжно баритоном при гітарі» [5,
C.16]. Щодо рис характеру поета, то Олексій Слю-
сарчук вживає такі слова: «мовчазний та недовірли-
вий», який згодом стає «бесідливим та щирим як
дитина» [5, C.16]. Мелітон Бучинський у першу зу-
9 Хісна – користь (діалект).
10 Смутча – проклятуща, погана.
11 На той час Юрій Федькович працював у Львові як ре-
дактор книжок, які видавала «Просвіта» та займався пе-
рекладом класичних п'єс для театру «Руська бесіда».
стріч так пише про нього: був «маломовний і зарі-
вно до всіх похмурий» [5, C.17], в другу – був «ма-
ломовний» та видався «більш апатичним» [5, C.20].
Мелітон Бучинський мав ще одну зустріч з по-
етом, яка свідчить про досить складний його внут-
рішній стан. Цього разу зустріч відбулася у Львові
1872 р.11, коли він, разом з Михайлом Драгомано-
вим, відвідали поета. За словами автора спогадів,
поет «… видався мені ще більш апатичим як 1867
р., і хотяй розпитував про львівські видавництва і
товариства, то був скупий на слова і своїх поглядів
не виявляв» [5, C.20], «… читав нам уступи з ново-
переробленої драми «Довбуш», показав …перші
уступи свого нового астрольогічного твору «Пла-
ніта» про віщованіє судьби і будущини з рисунками
костеляциї» [5, C.20]. Михайло Драгоманов у ре-
зультаті цієї бесіди зазначив, що «сей чоловік стра-
тив уже сьвідомість свого упадку» [5, C.20]. Мелі-
тон Бучинському, який більше знав Юрія Федько-
вича не вдалося переконади Михайла Драгоманова,
що це тимчасовий стан, дослівно «хвилєві збочення
чоловіка, обдарованого надто буйною уявою» [5,
C.20]. Ці спогади є яскравою ілюстрацією склад-
ного періоду життя Юрія Федьковича, який був
схильний до усамітнення, посилюється його заціка-
вленість астрологією, знання про яку черпав з німе-
цьких трактатів, зокрема про вплив небесних світил
на людську долю. Якраз астрологія стала найулюб-
ленішим заняттям Юрія Федьковича на наступні
роки, а не література чи фольклор.
Роману Заклинському також вдалося віднайти
матеріали з історії створення «Букваря і співан-
ника» Юрія Федьковича. Ця частина спогадів міс-
тить п’ять листів Юрія Федьковича до доктора М.
Бучинського [4, C.88–96] з цього приводу. Окремо
виділений епізод за згадкою доктора М. Бучинсь-
кого щодо друку фотографійпоета та їх розповсю-
дження [4, C.95–96] та спомини Юрія Семанюка [3,
C.96–98].
Згадки Юрія Семанюка, який був дяком у Пу-
тивлі, носять більш приватний характер, але дода-
ють інформації про характер поета. Зокрема, автор
розповідає про свої юнацькі роки, коли він, будучи
дяком у Путилові, часто бував у поета в домі, де
вони разом співали народні пісні. Особливо відзна-
чає увагу на любові Юрія Федьковича до гуцульсь-
кого одягу у якому він ходив у церкву, по дорозі ві-
таючись з усіма – «.. не минув нікого аби не приви-
тав ся, та дещо не заговорив» [3, С.97] та його
повсякчасне бажання допомогти бідним – «…
гроші нікому не жалував. Як лише мав, то кожному
позичав чи давав даром» [3, С.97].
До заслуг Романа Заклинського можна відне-
сти намагання подати узагальнений портрет пись-
менника, показати суперечливі риси характеру,
який «.. ділами показував себе чоловіком великоду-
шним, милосердним, і то тим більш офірливим 12
,
що запомагав не лише того, хто витягав руку до
12 Офірливий – жертовний, відданий справі, самовідда-
ний, безкорисливий.

него, але вишукував потрібних, щоб їх ратувати, а
се вже висший степень жертв» [3, С.100]. Великий
інтерес викликають особистісні характеристики,
які подають автори спогадів. Олексій Слюсарчук
вживає слова: «мовчазний та недовірливий», який
згодом стає «бесідливим та щирим як дитина» [5,
C.16]. Мелітон Бучинський у першу зустріч був
«маломовний і зарівно до всіх похмурий» [5, С.17],
в другу – «маломовний», «більш апатичним» [5,
С.20].
В той же час, Роман Заклинський, аналізуючи
зібраний спогадовий матеріал зазначає двоїстий ха-
рактер поета. З одного боку він був людиною демо-
кратичною, «… шанував звичаї народні та придер-
жував ся їх у щоденнім житю, що був він чоловік
гостинний, милосердний, жертволюбий а до тего
всього ще й материяліст. Які суперечливі риси!» [3,
С.98]. Окремо Роман Заклинський відзначає таку
особливість характеру Юрія Федьковича як «… ви-
являв себе гіршим ніж був дійсно» [3, С.99], особ-
ливо коли він був чимсь засмучений, тоді «з досади
виговорював на себе що міг найгіршого». [3, С.99].
На жаль, ні один із авторів споминів не згадує
про його родинне/сімейне життя, лише Мелітон Бу-
чинський згадував, що Юрій Федькович ніколи про
це не говорив, а запитувати він не наважився. Зна-
ємо про його сім’ю не багато. Його мати – Анна Го-
рдинська (1800–1864), (з українського роду Ганіць-
ких), походила з сім'ї українського священника,
проте в побуті дотримувалася селянських звичаїв –
цю рису перейняв від неї й майбутній письменник,
була неписьменна, однак прикладала чимало зу-
силь, щоб діти знали грамоту та отримали освіту.
Батько – Адальберт Гординський де Федькович
(помер у 1876 р.) – спольщений шляхтич, здобув
освіту в Нормальній школі, згодом став писарем,
мандатором, а пізніше урядником у Чернівцях [7].
Висновки.
Комплексний підхід Романа Заклинського до
збирання мемуарних матеріалів про Юрія Федько-
вича став демонстрацією розуміння науковцем ва-
жливості спогадів при написанні біографії та мав
слугувати подальшому розвитку усноісторичних
дослідницьких практик для популяризації жанру.
Особливо важливим він вважав спогади сучасників,
які, не дивлячись на їх суб’єктивізм, вимальовують
індивідуальність «героя» з притаманними йому
протиріччями та особливостями, що має вагоме
значення для реконструкції життєвого шляху
особи.
В цілому, перечитуючи спомини про Юрія Фе-
дьковича, які Роману Заклинському вдалося зіб-
рати, бачимо перед собою людину складної долі,
непростої вдачі, талановиту, сповнену творчих за-
думів та досить вразливу на критику, відкриту для
спілкування та щиру, водночас, схильну до усаміт-
нення та дивацтв. Образ, що постає зі споминів, да-
лекий від академічного, але більш людяний та дає
можливість прослідкувати обставини особистого
життя Юрія Федьковича, проливає світло на мо-
тиви його вчинків.
Література
1. Грінченко Г. Усна історія: Методичні реко-
мендації з організації дослідження: Для студентів і
аспірантів. Харків, 2007. 28 с.
2. Заклинський Р. За слідами Федьковича: за-
писки з прогульки по Буковині. ЛНВ. 1905. Т. 31.
Кн.9. С. 205-234; Т. 32. Кн.12. С. 179–190.
3. Заклинський Р. Спомини про Федьковича ;
спомини Семанюка. Літературно-науковий вістник.
1901. Т.13. Кн. 2. С. 96 – 104.
4. Заклинський Р. Спомини про Федьковича;
Історія Букваря і співанника. Літературно-науко-
вий вістник. 1901. Т. 13. Кн. 2. С. 88-96.
5. Заклинський Р. Спомини про Федьковича.
Літературно-науковий вістник. 1901. Т.13. Кн. I.
С.10–20.
6. Кісь О. Усна історія: становлення, пробле-
матика, методологічні засади. Україна модерна. Ч.
11. С. 7 –21.
7. Ковалець Л. Юрій Федькович у царині
своєї лектури. Слово і Час. 2006. №1. С.36-51.
8. Abrams L. Oral History Theory, second
edition. New York: Routledge, 2016. 252 p.
9. Aharon E. Doing Oral History with the Israeli
Elite and the Question of Methodology in International
Relations Research. The Oral History Review. 2020.
Vol. 47. Is. 1. Р.3-25.
https://doi.org/10.1080/00940798.2019.1702467
10. Cramer Jennifer A. “First, Do No Harm”:
Tread Carefully Where Oral History, Trauma, and
Current Crises Intersect. The Oral History Review.
2020. Vol. 47. Is. 2. P.203-213.
https://doi.org/10.1080/00940798.2020.1793679
11. Perks R. A. Thomson. The Oral History
Reader, third edition. New York: Routledge, 2015.
742p.
12. Thomson A. Anzac Memories Revisited:
Trauma, Memory and Oral History. The Oral History
Review. 2015. Vol. 42. Is. 1. P. 1-29.

JURIDICAL SCIENCES
СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ПРО Е-ДЕМОКРАТІЮ ЯК БАЗИС
ВІДКРИТОСТІ МІСТА
Кірін Р.С.,
д-р юрид. наук, доц., провід. наук. співр., Державна установа «Інститут
економіко-правових досліджень» імені В.К. Мамутова НАН України»
Шеховцов В.В.
д-р юрид. наук, проф., декан факультету адвокатури,
Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
SYSTEMATIZATION OF UKRAINIAN LEGISLATION ON E-DEMOCRACY AS A BASIS FOR CITY
OPENNESS
Kirin R.,
Doctor of Law, Associate Professor, Senior Research Fellow, State Organization
V. Mamutov Institute of Economic and Legal Research of NAS of Ukraine
Shekhovtsov V.
Doctor of Law, Professor, Dean of the
Faculty of Advocacy, Yaroslav Mudryi National Law University
DOI: 10.5281/zenodo.8266052
АНОТАЦІЯ
В статті досліджуються проблеми систематизації законодавства про е-демократію та е-урядування за-
для побудови правових засад відкритості міст в Україні. Визначені родові правові поняття та інститути,
які доцільно покласти в основу систематизації, розглянуто підстави для об’єднання за предметно-хроно-
логічним критерієм відповідної групи нормативно-правових актів.
ABSTRACT
The article examines the issues of systematization of legislation on e-democracy and e-governance with a
view to building the legal framework for openness of cities in Ukraine. The author identifies the generic legal
concepts and institutions which should be the basis for systematization, and considers the grounds for uniting the
relevant group of legal acts according to the subject-chronological criterion.
Ключові слова: е-демократія, е-урядування, систематизація законодавства, нормативно-правові акти,
концепція.
Keywords: e-democracy, e-government, systematization of legislation, regulations, concept.
Постановка проблеми. Під поняттям «елект-
ронна демократія» (далі – е-демократія) чинне віт-
чизняне законодавство [1] розуміє - форму суспіль-
них відносин, за якої громадяни та організації залу-
чаються до державотворення та державного
управління, а також до місцевого самоврядування
шляхом широкого застосування інформаційно-ко-
мунікаційних технологій (далі – ІКТ) у демократи-
чних процесах, що дає змогу: - посилити участь, іні-
ціативність та залучення громадян до публічного
життя на загальнодержавному, регіональному та
місцевому рівнях; - підвищити прозорість процесу
прийняття рішень та підзвітність демократичних
інститутів; - поліпшити зворотний зв’язок суб’єктів
владних повноважень на звернення громадян; -
сприяти публічним дискусіям; - привертати увагу
громадян до процесу прийняття рішень. Втім, за-
ради справедливості слід відмітити, що абсолютно
подібне розуміння е-демократії вперше, але на пі-
дзаконному рівні, було наведено у Концепції розви-
тку е-демократії в Україні (далі - Е-дем Концепція)
[2], яке, в свою чергу, лише розвивало цю дефініцію
у порівнянні із її першою редакцією, яку викорис-
тано в Стратегії розвитку інформаційного суспіль-
ства (далі – ІС) в Україні [3].
Тобто, наразі можна стверджувати про наяв-
ність факту виникнення, розвитку та становлення
законодавства України про е-демократію, для якого
характерне накопичення протягом останніх років
достатньо значного обсягу різного рівня нормати-
вно-правових актів (далі – НПА).
В той же час, слід відмітити, що подібна акти-
вна правотворча діяльність нерідко має безсистем-
ний характер, дія НПА різної юридичної сили не
завжди збігається за часом видання і колом суб'єк-
тів, на яких вона поширюється. До того ж роз'єдна-
ність НПА у сфері е-демократії за суб’єктами пра-
вотворчості суттєво ускладнюють не тільки їх вла-
сну роботу, а й також правозастосовну та
правоохоронну діяльність.
Все це зумовлює актуальність наукових дослі-
джень щодо теоретико-методологічних та практич-
них проблем систематизації законодавства про е-
демократію, яка на сучасному етапі розвитку пра-
вових засад різних форм демократії в Україні є од-
ним з ключових і необхідних євроінтеграційних за-
ходів. Адже саме систематизація законодавства
сприяє та забезпечує його: - вдосконалення та впо-
рядкування; - зручність застосування та ефектив-
ність практичної реалізації; - створення умов для

Sciences of Europe No 123 (2023)

Sciences of Europe No 123 (2023)

Recommended

Recommended

More Related Content

Similar to Sciences of Europe No 123 (2023)

Similar to Sciences of Europe No 123 (2023) (20)

More from Sciences of Europe

More from Sciences of Europe (20)

Sciences of Europe No 123 (2023)