2. Адаптація
Адаптація - це процес звикання до
нових шкільних умов
Від благополучного протікання цього періоду
залежить все подальше шкільне життя дитини - її
мотивація до навчання, її здоров'я, її комфорт, її
ставлення до інших .
3. Шкільна адаптація -
розуміється як пристосування дитини до
нової системи соціальних умов, нових
відносин, вимог, видів діяльності,
режиму життєдіяльності .
5. Психологічна адаптація -
це входження до нової системи вимог,
пов'язаних з виконанням навчальної
діяльності .
Процес взаємодії особистості й середовища
полягає в пошуку й використанні адекватних
способів задоволення основних її потреб, до
яких належать потреба в безпеці, фізіологічні
потреби (у їжі, сні, відпочинку тощо), потреба в
прийнятті та любові, у визнанні та повазі, у
самовираженні й у розвитку.
6. це пристосування до нового режиму навчання й
життя.
Життя суперечливе,
малопередбачуване: не встиг
пристосуватися відчути стабільність
існування, як трапляється таке, що
докорінно змінює плани, суттєво
впливає на самопочуття, змушує
пристосовуватися до нового й
незвичного.
Біологічна адаптація -
7. Соціальна адаптація -
це процес входження до учнівського
колективу.
Першокласник повинен пристосуватись
до вимог тих соціальних груп, що
характерні для школи (учнівська група,
вчителі, інші класи тощо).
9. Високий рівень адаптації
Першокласник позитивно ставиться до
школи: правила і вимоги сприймає адекватно;
навчальний матеріал засвоює легко; глибоко
оволодіває програмовим матеріалом,чемний,
уважно вислуховує вказівки, пояснення
вчителя; доручення виконує охоче, без
зовнішнього контролю; виявляє високу
зацікавленість до самостійної навчальної
роботи, готується до всіх уроків; має у класі
позитивний статус.
10. Середній рівень адаптації
Першокласник позитивно ставиться до
школи: відвідування уроків не викликає в
нього негативних переживань, розуміє
навчальний матеріал, коли вчитель пояснює
його досить детально і наочно; засвоює
основний зміст програми з усіх предметів,
уважний під час виконання завдань, доручень,
вказівок учителя, разом з тим потребує
контролю з боку дорослого; зосередженим
буває коли робить щось цікаве для себе; майже
завжди готується до уроків ; доручення
виконує сумлінно; дружить з багатьма
однокласниками.
11. Низький рівень адаптації
Першокласник негативно або байдуже ставиться до
школи: часто скаржиться на здоров'я, погане
самопочуття, в нього переважає пригнічений настрій;
спостерігаються порушення дисципліни; матеріал,
засвоює частково; самостійна робота з підручником
викликає труднощі, під час виконання самостійних
завдань не виявляє до них інтересу; до уроків
готується нерегулярно, потребує постійного
контролю, систематичних нагадувань і спонукань з
боку вчителя; може зберігати працездатність і увагу за
наявності тривалих пауз для відпочинку; для
розуміння нового матеріалу потребує значної допомоги
вчителя ; доручення виконує під контролем і без
особливого бажання; пасивний, близьких друзів не
має, знає імена й прізвища лише частини
однокласників.
12. З метою дослідження та
попередження труднощів адаптації,
збереження психологічного здоров’я
та гармонійного розвитку учнів 1-их
класів у квітні та жовтні практичним
психологом була проведена
діагностична робота щодо виявлення
дезадаптованих учнів. До даного
дослідження були залучені учні 1-их
класів ЗОШ №4 м. Жмеринки.
13. Для визначення рівня адаптації
першокласників була проведена
методика Д. Б. Ельконіна
«Графічний диктант»
Мета : дана методика використовується
для визначення рівня розвитку
довільної сфери дитини, а також
вивчення можливостей в сфері
перцептивної і моторної організації
простору.
15. У дослідженні, яке проводилося у квітні 2016 р.
приймали участь майбутні першокласники
ЗОШ І-ІІІ ст. №4
В ході діагностики були виявлені такі показники:
1-А (29 учнів)
Високий рівень – 6 учнів, що становить 21% із опитаних.
Середній рівень – 12 учнів, що становить 41%.
Низький рівень – 9 учнів, що становить 31%.
Дуже низький рівень – 2 учні, що становить 7%.
1-Б (27 учнів)
Високий рівень – 13 учнів, що становить 48% із
опитаних.
Середній рівень – 7 учнів, що становить 26%.
Низький рівень – 5 учнів, що становить 19%.
Дуже низький рівень – 2 учні, що становить 7%.
16. 1-В (27 учнів)
Високий рівень – 1 учень, що становить 4% із
опитаних.
Середній рівень – 10 учнів, що становить 37%.
Низький рівень – 10 учнів, що становить 37%.
Дуже низький рівень – 6 учнів, що становить
22%.
Загальна кількість учнів, що брали участь у
дослідженні – 83 учні. Із них :
Високий рівень – 20 учнів, що становить 24%.
Середній рівень – 29 учнів, що становить 35%.
Низький рівень – 24 учні, що становить 29%.
Дуже низький рівень – 10 учнів, що становить 12%.
17. У дослідженні, яке проводилося у жовтні 2016 р.
приймали участь учні 1-их класів ЗОШ І-ІІІ ст. №4
В ході діагностики були виявлені такі показники:
1-А (27 учнів)
Високий рівень – 8 учнів, що становить 30% із опитаних.
Середній рівень – 10 учнів, що становить 37%.
Низький рівень – 5 учнів, що становить 18%.
Дуже низький рівень – 4 учні, що становить 15%.
1-Б (30 учнів)
Високий рівень – 17 учнів, що становить 57% із опитаних.
Середній рівень – 11 учнів, що становить 37%.
Дуже низький рівень – 2 учні, що становить 6%.
18. 1-В (28 учнів)
Високий рівень – 10 учнів, що становить 36% із
опитаних.
Середній рівень – 9 учнів, що становить 32%.
Низький рівень – 6 учнів, що становить 21%.
Дуже низький рівень – 3 учні, що становить 11%.
Загальна кількість учнів, що брали участь у
дослідженні – 84 учні. Із них :
Високий рівень – 35 учнів, що становить 41%.
Середній рівень – 30 учнів, що становить 36%.
Низький рівень – 11 учнів, що становить 13%.
Дуже низький рівень – 9 учнів, що становить 10%.
22. Для визначення рівня тривожності та
схильності дитини до неврозу було
проведено дослідження, у якому брали
участь батьки першокласників.
Методика О. Захарова
«Оцінювання рівня тривожності й
схильності дитини до неврозу»
Метою дослідження було виявлення рівня
тривожності та схильностей дітей до
неврозу.
Загальна кількість опитаних – 68 батьків.
23. 9%
6% 1%
35%
49%
відхилення несуттєві
схильність до виникнення нервового розладу
є ознаки нервового розладу
невроз був чи буде найближчим часом
невроз безсумнівний
На основі отриманих даних ( анкетування батьків)
серед першокласників виявлено такі результати :
24. Методичні рекомендації педагогам :
Використовувати індивідуальний підхід до дітей у
яких є схильність до нервового зриву.
Проявляти повагу до особистості кожної дитини,
доброзичливо ставитись до неї.
Поводитись тепло з дітьми під час різних моментів,
зокрема вранці при зустрічі з дитиною.
Заспокоювати і підбадьорювати засмучених дітей,
прагнути позбавити дитину від негативних
переживань.
Звертатись до дитини по імені, дивлячись їй в очі,
поводитись зацікавлено і доброзичливо, допомагати
освоїти важку дію в ході сумісної гри або занять.
25. Дезадаптація -
це утворення неадекватних механізмів
пристосування дитини до школи у формі
порушення в навчанні й поведінці,
конфліктних стосунків,
психосоматичних захворювань і реакцій,
підвищеного рівня тривожності,
викривлень у розвитку особистості.
26. Ознаки дезадаптації :
• Труднощі у навчанні аж до стійкої неуспішності;
• Порушення у відносинах з однокласниками,
батьками, вчителями;
• Небажання ходити до школи;
• Соматичні прояви: головний біль, порушення сну,
біль у животі, порушення апетиту, пригнічений
настрій, підвищена стомлюваність;
• Емоційні порушення;
• Зниження товариськості, емоційної стійкості,
самоконтролю, соціальної сміливості та підвищені
показники емоційної збудливості, тривожності,
браку уваги на уроці, нездатності до тривалого
зосередження, замикання у собі.
27. Ознаки адаптації:
• Діти перебувають у
спокійному,врівноваженому стані;
• На уроках стримані та уважні;
• На перервах жваві та рухливі;
• Виявляють інтерес до нових людей. Як
дорослих, так і однолітків;
• Зацікавлено оглядають інтер’єр школи,
вивчають розташування приміщень;
• Спостерігають за старшокласниками;
• Через тиждень вже добре орієнтуються в школі,
демонструють свою орієнтаційну обізнаність
батькам;
28. Отже, щоб дитина краще адаптувалась
потрібно:
• створення сприятливої психологічної
атмосфери для дитини з боку всіх членів
родини;
• формування інтересу до школи, прожитого
шкільного дня;
• обов'язкове знайомство з учнями інших класів і
можливість їх спілкування після школи;
• урахування темпераменту дитини в період
адаптації до шкільного навчання;
• надання дитині самостійності в навчальній
роботі;
• заохочення дитини.
