SlideShare a Scribd company logo
СПИННИЙ МОЗОК(MEDULLA SPINALIS)
Спинниймозок (medulla spinalis)знаходиться у хребтовому каналі (canalisvertebralis).
Схема будови спинного мозку: а —виглядспереду; б — виглядсзаду;в — на серединному фронтальному розрізі; 1 — medulla oblongata(довгастиймозок); 2 —межа  міжспинниміголовниммозком. Ця межа визначається  по місцювиходапершої пари спинномозковихкорінців, щовідповідаєрівню великого потиличногоотвору черепа(foramen occipitale magnum)та рівнюперехрестапірамід(decussatiopyramidum)довгастогомозку(medulla oblongata); 3 — fissuramediana anterior (переднясерединнащілина); 4 — sulcusmedianus posterior (заднясерединнаборозна);
Схема будови спинного мозку: а —виглядспереду; б — виглядсзаду;в — на серединному фронтальному розрізі; 5 — intumescentiacervicalis (шийнепотовщення) знаходитьсяна рівніС2—Th2хребців, більшвиражене на рівніС5-6.  Відповідаємісцювідходженнявід спинного мозкуспинномозковихнервів для іннерваціїверхніхкінцівок;
Схема будови спинного мозку: а —виглядспереду; б — виглядсзаду;в — на серединному фронтальному розрізі; 6 — intumescentialumbalis (поперековепотовщення) відповідаємісцювідходженняспинномозковихнервів, призначених для іннерваціїнижніхкінцівок. Потовщенняпочинається  на рівніThl0хребця. Найбільшутовщинумаєна рівніTh12,потім  переходить в мозковийконус (conusmedullaris);
Схема будови спинного мозку: а —виглядспереду; б — виглядсзаду;в — на серединному фронтальному розрізі; 7 —conusmedullaris (мозковийконус) являє собою нижнійкінецьспинного мозку, якийзакінчується на рівніL2хребця; 8 — filumterminale (кінцева  нитка) являється як бипродовженням спинного мозку, прикріплюється до С0 2хребця; 9 — canaliscentralis (центральнийканал) —порожнина спинного мозку, яка міститьспинномозковурідину(liquor cerebrospinal); 10 — ventriculusterminalis (кінцевийшлуночок) являє собою розширення центрального каналу(canaliscentralis) в ділянцімозкового конуса(conusmedullaris); 11— ventriculusquartus (IVшлуночок) —порожнинаголовного мозку (ромбоподібногомозку), зєднуєтьсязцентральнимканалом (canaliscentralis) спинного мозку.
Схема будови спинного мозкуна горизонтальному розрізі (груднийвідділ): 1 — fissuramediana anterior (переднясерединнащілина) тягнетьсявздожвсього спинного мозку; 2— sulcusmedianus posterior (заднясерединнаборозна) також виражена на протязі всього спинного мозку; 3— sulcuslateralis anterior(передня бокова борозна)— місце виходу з спинного мозку передніх корінців(radices anteriores); 4 — sulcuslateralis posterior(задня бокова борозна)— місце входження в спинний мозок задніх корінців(radices posteriores); 5 — sulcusintermedius posterior(задня проміжна борозна) виражена тільки на рівні  всіх шийних сегментів і верхніх 4-5 грудних сегментів; 6 — canaliscentralis(центральний канал); 7 —substantia grisea(сера речовиа) знаходиться в глибині мозку навколо центрального каналу(canaliscentralis).На малюнку воно заштриховано; 8 — substantia alba(біла речовина) розташовується поверхнево навколо сірої речовини (substantia grisea).
Схема внутрішньоїбудовиспинного мозку— сіра та біларечовина на поперечному розрізімозку.  Substantia grisea (серое вещество): 1 — cornuanterius (переднійріг); 2 — cornuposterius (заднійріг); 3 — cornulaterale (боковийріг) постійновиражений у всіхгруднихсегментах (Тh1 —Th12),двохверхніхпоперекових(L1—L2),інколибуває в останньомушийному(С8) абоL3;. 4 — formatioreticularis (ретикулярнаформація) знаходиться над сіроюречовиноюміжбоковим та заднімрогами (cornu laterale et cornu posterius); 5 — substantiaintermediacentralis (центральна проміжнаречовина).
Схема внутрішньоїбудовиспинного мозку— сіра та біларечовина на поперечному розрізімозку.  Substantia alba (біларечовина): 6 — funiculus anterior(переднійканатик) —частинабілоїречовиниміжпередньою серединною щілиною(fissuramediana anterior)та передньою боковою борозною(sulcuslateralis anterior); 7 —comissuraalba(бела спайка) —частинабілоїречовиниміжпередньою срединною щілиною(fissuramediana anterior)та центральною проміжною речовиною (substantiaintermediacentralis); 8 — funiculuslateralis(боковийканатик) —частинабілоїречовиниміжпередньою боковою борозною(sulcuslateralis anterior)та задньою боковою борозною(sulcuslateralis posterior); 9 — funiculus posterior(заднійканатик) —частинабілоїречовиниміжзадньою боковою борозою(sulcuslateralis posterior)та задньою серединною борозою(sulcusmedianus posterior). В шийнихсегментах (C1—С8) та 4-5верхніхгрудних(Th1—Th4-5) задний канатик (funiculus posterior)складаєтьсяздвохпучків, розділенихзадньоюпроміжноюборозною(sulcusintermedius posterior); 10 — fasciculus gracilisGoll(тонкий пучок Голля) — медіальначастиназадньогоканатика; 11— fasciculus cuneatusBurdach(клиновиднийпучок Бурдаха) —латеральначастиназадньогоканатика.
Ділянка спинного мозку (у верхнійчастинімалюнкавидаленабіларечовина).  Ділянкисіроїречовини, яківизначаються на поперечнихзрізах, маютьвиглядрогів, а на протязідовжини спинного мозку, маютьвиглядстовпів. (columnae): 1 — columnagrisea anterior (переднійсірийстовп); 2— columnagrisealateralis (боковийсірийстовп) виражений у всіхгруднихсегментах (Th1 —Th12) та верхніхдвохпоперекових(L1 —L2),інколивизначаєтьсяв сегментах С8 іL3 3— columnagrisea posterior (заднійсірийстовп); 4 — funiculus posterior (заднійканатик); 5 — funiculuslateralis (боковийканатик); 6 — funiculus anterior (переднійканатик).
Сукупністьтілнервовихклітинодинаковоїфункції та, як правило,  одинакового розвиткуірозташування в сірійречовинімозкускладаютьядро (nucleus): / — cornuanterius (переднійріг); 2 — cornulaterale (боковийріг);  5 —cornuposterius (заднійріг). Схема ядер сіроїречовини спинного мозку(на поперечному розрізімозкув грудному відділі ).
Ядра задніхрогів(чутливі): 4— substantiagelatinosaRolandi (студениста речовина Роланда); 5 — nuclei proprii(власні ядра); 6 — nucleus thoracicus (груднеядро), абостовп  Кларка-Штиллінга, добре вираженев груднихсегментах спинного мозку. Схема ядер сіроїречовини спинного мозку(на поперечному розрізімозкув грудному відділі ).
Ядра боковихрогів(вегетативні, симпатичні): 7 — nucleus intermediolateralis (боковепроміжнеядро) наявнетільки в тех сегментах спинного мозку, в якихвираженібоковіроги, тобтовсегментахTh1—Th12 та L1—L2інколи С8іL3. Схема ядер сіроїречовини спинного мозку(на поперечному розрізімозкув грудному відділі ).
Ядра передніхрогів (рухові): 8 — nuclei motorii(рухові ядра) розташовані у вигляді пяти групядер —переднімедіальні та латеральні, заднімедіальніталатеральніі центральна групаядер. Схема ядер сіроїречовини спинного мозку(на поперечному розрізімозкув грудному відділі ).
Схема провіднихшляхівспинного мозку.  У білійречовині спинного мозкувиділяють пучки (fasciculi)або шляхи(tractus),якіявляють собою совокупністьволокон (відростківнервовихклітин), якіповязуютьміж собою певніцентри(ядра) сіроїречовинимозку.  Цепровідні шляхи.  Філогенетичнобільшстарі шляхи розташовуютьсяглибше, молоді-  більшповерхнево:
1 — fasciculus gracilisGoll (тонкий пучок Голля:  2 — fasciculus cuneatusBurdach (клиновиднийпучок Бурдаха); 3— tractusspinocerebellars anterior Gowers (переднійспинно-мозочковий шлях Говерса); 4 — tractusspinocerebellars posterior Flechsig (заднійспинно-мозочковий шлях Флексига); 5 — tractuscorticospinallateralis (боковийкірково-спинномозковий шлях ); 6 — tractusrubrospinal(червоноядерно-спинномозковий шлях); 7—tractus spinothalamicslateralis (боковийспинно-таламічний шлях ); 8 — tractusspinothalamics anterior (переднійспинно-таламічний шлях); 9 — tractuscorticospinal anterior (переднійкірково-спинномозковий шлях ); 10 — tractustectospinal (покришечно-спинномозковий шлях ); 11 — tractusvestibulospinal(присінково -спинномозковий шлях); 12 — tractusreticulospinalis (ретикуло-спинномозковий шлях ); 13 — fasciculiproprii(власніпучки). Схема провіднихшляхівспинного мозку.
В основідіяльностінервовоїсистемилежить рефлекс reflexus —відображення). Рефлекс —реакція-відопвідьорганізму на подразеннярецепторів (ззовнішньогоабовнтурішньогосередовища), яка здійснюється при посередництвіцентральноїнервовоїсистеми. Анатомічний шлях рефлекса — рефлекторна дуга. Передача нервовогоімпульса з одного нейрона на іншийздійснюється за допомогоюсинапсів (synapsis). Схема передачінервовихімпульсів. 1 —дендритинейронів; 2 —тіланейронів; 3 —аксонинейронів; 4 —аксодендритичнийзвязок; 5 —аксосоматичнийзвязок.
Через синапсинервовіімпульсипроходять в одном напрямку—від аксона одного нейрона до дендрита іншого(аксодендритичнийзвязок, філогенетичнобільшмолодий) абовід аксона одного нейрона до тілаіншого (аксосоматичнийзвязок, філогенетичнобільшстародавній). Схема передачінервовихімпульсів. 1 —дендритинейронів; 2 —тіланейронів; 3 —аксонинейронів; 4 —аксодендритичнийзвязок; 5 —аксосоматичнийзвязок.
1 — перший нейрон (рецепторний, афферентний) —псевдоуніполярнаклетінаспинномозковоговузла; 2 —другий нейрон (вставочний, асоціативний) —чутливаклітиназаднього рогу спинного мозку; 3—третій нейрон (ефферентний) —руховаклітинапереднього рогу спинного мозку; 4 —ділянкашкіри; 5 —м'яз. Схема спинномозковоїтрьохнейронноїрефлекторної дуги (стрілкамивказанонапрямокпроведенняімпульсу):
Совокупністьаксонівпсевдоуніполярнихклетинспинномозковоговузласкладаєзаднійкорінець (radix dorsalissen posterior),який входить в спинниймозок через задньюбоковуборозну (sulcuslateralis posterior).Дендритицихклітинідуть на периферію. Сукупністьаксонівруховихклітинпередніхрогівскладаєпереднійкорінець(radix ventralisseu anterior),котрийвиходитьіз спинного мозку через переднюбоковуборозну (sulcuslateralis anterior). Зєднанняпередньогокорінцяідендритівпсевдоуніполярнихклітинспинномозковоговузлаутворюєспинномозковий нерв (nervusspinalisseufuniculus). Схема будовиспинномозкового нерва (nervusspinalis):
1 — radix dorsalis   (заднійкорінець)—чутливий; 2 — ganglion spinale   (спинномозковийвузол) складаєтьсязпсевдоуніполярнихклітин; 3 — radix ventralis (переднійкорінець) —руховий; 4 — nervus spinalis seu funiculus (спинномозковий нерв або канатик) —змішаний, виходитьз хребтового каналу (canalisvertebralis) через міжхребцевийотвір (foramen intervertebrale); 5 — ramusmeningeus (гілкамозковоїоболонки) —чутлива, іннервуєоболонкимозку; 6 — ramus dorsalis nervi spinalis (заднягілкаспинномозкового нерва) —змішана, іннервуєшкіруіаутохтоннімязидорсальноїповерхнітулуба; 7 —ramus ventralis nervi spinalis (переднягілкаспинно- мозкового нерва) —змішана, іннервуєшкіруімязивентральноїповерхнітулуба; 8 — nucleus intermediolateralis (боковепроміжне ядро) —вегетативне, симпатичне; 9 — ramuscommunicansalbus (біласполучнагілка); 10 — ramuscommunicansgriseus (сірасполучнагілка). Обидвісполучнігілкиєвегетативними —симпатичними; 11—вегетативнийвузол пограничного симпатичного стовбура(truncussympathicus). Схема будовиспинномозкового нерва (nervusspinalis):
Сегмент спинного мозку —відрізок спинного мозку, якийвідповідаєкожнійпарі (правійілівій) спинномозковихнервів: Схема двохсегментів спинного мозку(пунктирна лінія проведена на межісегментів). 1 — radix ventralis (переднійкорінець); 2— radix dorsalis (заднійкорінець); 3 — ganglion spinale (спинномозковийвузол); 4 — nervusspinalis (спинномозковий  нерв).
В спинному мозкурозрізняютьнаступнісегменти:  segmentacervicalia (шийнісегменти) —8 (С1—С8);  segmentathoracalia (груднісегменти) — 12 (Th1—Th12);  segmentalumbalia (поперековісегменти) —5 (L1—L5);  segmentasacralia (крижовісегменти) —5 (S1—S5); segmentumcoccygeum (куприковий сегмент) — 1  (Co 1).  Всьогосегментів31) Схема двохсегментів спинного мозку(пунктирна лінія проведена на межісегментів). 1 — radix ventralis (переднійкорінець); 2— radix dorsalis (заднійкорінець); 3 — ganglion spinale (спинномозковийвузол); 4 — nervusspinalis (спинномозковий  нерв).
Схемиспіввідношеннясегментів спинного мозкуі хребетного стовпа.
Сегменти спинного мозкупозначеніарабськими цифрами, сегменти хребетного  стовпа —римськими.  Сегменти спинного мозкукоротшесегментів хребетного  стовпа — хребців. В шийномуіверхньогрудномувідділахсегменти спинного мозкурозташовані  на один хребецьвищевідповідногоїм по рахункухребця,  у середньогрудному —вище   на два хребця,  у нижньогрудному (Thl0 Th11, Th12) —вище на три хребця (правило Шипо).
a —шийнііверхнігруднісегменти;  б — на рівнісередніхгруднихсегментів хребетного стовпа; в — на рівнінижніхгруднихсегментів хребетного стовпа; в—поперекові, крижовіікуприковісегменти. А — caudaequina (кінськийхвіст) утворюєтьсякорінцямиспинномозковихнервів L1—С0 1 , якіспускаються вниз до відповіднихміжхребцевих отворів (foramina intervertebralia).
Взаимоотношения сегмента спинного мозга и отходящих от него спинномозговых нервов с телом позвонка: Спинномозговые корешки выходят вблизи тела соответствующего позвонка. Первые семь шейных спинномозговых нервов выходят над телом соответствующего позвонка, а восьмой ниже тела С7. Оставшиеся спинномозговые нервы выходят ниже тел соответствующих позвонков.
Схема оболонок спинного мозку на поперечному розрізі: 1 — pia mater spinalis (мякаоболонка спинного мозга) (leptomeninx 2 — arachnoideaspinalis    (павутиннаоболонка спинного мозку) 3 — dura mater spinalis (pachimeninx) — тверда оболонка спинного мозку; 4 —lig. denticulatum (зубчата звязка); 5 — endorachis —внутрішнєокістя хребетного каналу; 5 — cavumsubarachnoidal (підпавутиннийпростір). Вінміститьспинномозковурідину(liquor cerebrospinal); 7 - cavumsubdurale (субдуральнийпростір); 8 — cavumepidurale (епідуральнийпростір). В ньомузнаходитьсяжироваклітковинаівнутрішнівенозніхребетнісплетення (plexus venosivertebralesinterni); 9 — vertebra (хребець).
Схема оболонок спинного мозку (вид сзаді). У верхнійчастині рисунка мішоктвердоїмозковоїоболонкирозкритий, павутиннаоболонкавидалена: 1 — fissuramediana anterior (переднясерединнащілина); 2 — sulcusmedianus posterior (заднясерединнаборозна); 3— radix posterior (заднійкорінець); 4 — lig. denticulatum (зубчата звязка); 5 — arachnoideaspinalis(павутиннаоболонка спинного мозку); 6 — dura mater spinalis(тверда оболонка спинного мозку); 7— ganglia spinalia (спинномозковівузли),покриті твердою оболонкою.
Схема артерій спинного мозку (на поперечному розрізі): 1 — а.spinalis anterior (передняспинномозковаартерія); 2 —аа.spinalesposteriores (задніспинномозковіартерії) ; 3 — rr. spinales (спинномозковігілки);
признаки синдрома передней спинальной артерии Синдром возникает при окклюзии передней спинальной артерии, которая кровоснабжает передние 2/3 спинного мозга.  Ее окклюзия приводит к двусторонней потере болевой и температурной чувствительности ниже места поражения, параличам (тетрапарезу или нижнему парапарезу —в зависимости от уровня поражения) и дисфункции мочевого пузыря. Рефлексы ниже уровня поражения могут быть оживлены.  Функция задних столбов (суставно-мышечное чувство, вибрационная чувствительность) сохранена.
Що таке артерія Адамкевича? АртеріяАдамкевича-це велика поперековакорінцеваартерія, яка починаєтьсявідаортиі входить в спинниймозокміж Т10 і L3. Вона кровозабезпечуєпоперековіінижнігруднісегменти спинного мозку.   Ця артерія утворює анастомози з передньою cпинальною артерією в нижньогрудному відділі - в цій зоні розташовується вододільна ділянка (зона суміжного кровопостачання) спинного мозку.
Якіділянки спинного мозкукровозабезпечуютьсязадньоюспінальноюартерією? Задні спінальні артерії –це парні артерії, які йдуть дорсолатерально по відношенню до спинного мозку. Вони слідують по всій довжині  спинного мозку і кровозабезпечують його задню третину через пенетруючі судини. Оклюзія однієї з цих артерій призводить до іпсилатерального порушення глибокої чутливості нижче за рівень ураження.
Що таке мієлопатія? Мієлопатіяцебудь-якийпатологічнийпроцес, якийпереважновражаєспинниймозок, викликаючивідповіднуневрологічнудисфункцію.
Найбільш часті причини мієлопатій. Природжені аномалії або аномалії дозрівання :   сирингомієлія дефекти формування нервової трубки Травма Вертеброгенні ураження спинного мозку : ,[object Object]
спондилоартрит
гострагрижа диска,Пухлини спинного мозку

More Related Content

What's hot

Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект
Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспектСинаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект
Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект
Andrii Cherninskyi
 
Епітеліальна тканина
Епітеліальна тканинаЕпітеліальна тканина
Епітеліальна тканина
Alla Khodorovska
 
Nervi cranialis
Nervi cranialisNervi cranialis
Nervi cranialisIgor68
 
Вербальне і невербальне спілкування
Вербальне і невербальне спілкуванняВербальне і невербальне спілкування
Вербальне і невербальне спілкування
Bouko Vlad
 
Головний мозок.Будова і функції.
Головний мозок.Будова і функції.Головний мозок.Будова і функції.
Головний мозок.Будова і функції.
labinskiir-33
 
Гістологія органів серцево-судинної системи
Гістологія органів серцево-судинної системиГістологія органів серцево-судинної системи
Гістологія органів серцево-судинної системи
Alla Khodorovska
 
Будова та функції сечовидільної системи
Будова та функції сечовидільної системиБудова та функції сечовидільної системи
Будова та функції сечовидільної системи
labinskiir-33
 
Типи з'єднання кісток
Типи з'єднання кістокТипи з'єднання кісток
Типи з'єднання кісток
labinskiir-33
 
Тератогенні фактори. Фетальні синдроми.
Тератогенні фактори. Фетальні синдроми.Тератогенні фактори. Фетальні синдроми.
Тератогенні фактори. Фетальні синдроми.
Наталия Ярема
 
1 лекция часть 2 чутливысть рухи
1 лекция часть 2 чутливысть рухи1 лекция часть 2 чутливысть рухи
1 лекция часть 2 чутливысть рухи
Igor68
 
мозжечок
мозжечокмозжечок
мозжечок
Igor68
 
Будова і функції нервової системи
Будова і функції нервової системи Будова і функції нервової системи
Будова і функції нервової системи
labinskiir-33
 
Спинний мозок
Спинний мозокСпинний мозок
Спинний мозок
Валентина Леонтьева
 
тема 2 презентація
тема 2 презентаціятема 2 презентація
тема 2 презентація
Skrotska
 
Клітинний цикл, апоптоз, аутофагія
Клітинний цикл, апоптоз, аутофагіяКлітинний цикл, апоптоз, аутофагія
Клітинний цикл, апоптоз, аутофагія
Victor Dosenko
 
Respiratory System / Дихальна система
Respiratory System / Дихальна системаRespiratory System / Дихальна система
Respiratory System / Дихальна система
Alla Khodorovska
 
Характерні особливості суїциду та суїцидальної поведінки
Характерні особливості суїциду та суїцидальної поведінкиХарактерні особливості суїциду та суїцидальної поведінки
Характерні особливості суїциду та суїцидальної поведінки
ЗШ №10 м.Світловодська
 
Етапи онтогенезу людини
Етапи онтогенезу людиниЕтапи онтогенезу людини
Етапи онтогенезу людини
labinskiir-33
 

What's hot (20)

Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект
Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспектСинаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект
Синаптична передача збудження: базові відомості та генетичний аспект
 
Епітеліальна тканина
Епітеліальна тканинаЕпітеліальна тканина
Епітеліальна тканина
 
Nervi cranialis
Nervi cranialisNervi cranialis
Nervi cranialis
 
Вербальне і невербальне спілкування
Вербальне і невербальне спілкуванняВербальне і невербальне спілкування
Вербальне і невербальне спілкування
 
Головний мозок.Будова і функції.
Головний мозок.Будова і функції.Головний мозок.Будова і функції.
Головний мозок.Будова і функції.
 
Гістологія органів серцево-судинної системи
Гістологія органів серцево-судинної системиГістологія органів серцево-судинної системи
Гістологія органів серцево-судинної системи
 
Будова та функції сечовидільної системи
Будова та функції сечовидільної системиБудова та функції сечовидільної системи
Будова та функції сечовидільної системи
 
Типи з'єднання кісток
Типи з'єднання кістокТипи з'єднання кісток
Типи з'єднання кісток
 
Тератогенні фактори. Фетальні синдроми.
Тератогенні фактори. Фетальні синдроми.Тератогенні фактори. Фетальні синдроми.
Тератогенні фактори. Фетальні синдроми.
 
1 лекция часть 2 чутливысть рухи
1 лекция часть 2 чутливысть рухи1 лекция часть 2 чутливысть рухи
1 лекция часть 2 чутливысть рухи
 
мозжечок
мозжечокмозжечок
мозжечок
 
Будова і функції нервової системи
Будова і функції нервової системи Будова і функції нервової системи
Будова і функції нервової системи
 
Спинний мозок
Спинний мозокСпинний мозок
Спинний мозок
 
тема 2 презентація
тема 2 презентаціятема 2 презентація
тема 2 презентація
 
Клітинний цикл, апоптоз, аутофагія
Клітинний цикл, апоптоз, аутофагіяКлітинний цикл, апоптоз, аутофагія
Клітинний цикл, апоптоз, аутофагія
 
Respiratory System / Дихальна система
Respiratory System / Дихальна системаRespiratory System / Дихальна система
Respiratory System / Дихальна система
 
Характерні особливості суїциду та суїцидальної поведінки
Характерні особливості суїциду та суїцидальної поведінкиХарактерні особливості суїциду та суїцидальної поведінки
Характерні особливості суїциду та суїцидальної поведінки
 
Етапи онтогенезу людини
Етапи онтогенезу людиниЕтапи онтогенезу людини
Етапи онтогенезу людини
 
Prezentacija5
Prezentacija5Prezentacija5
Prezentacija5
 
серцево судинна
серцево судиннасерцево судинна
серцево судинна
 

Similar to Medulla spinalis

спинний мозок і спинномозкові нерви
спинний мозок і спинномозкові нервиспинний мозок і спинномозкові нерви
спинний мозок і спинномозкові нерви
Joey Badass
 
Vll para cherepno-mozkovikh_nerviv
Vll para cherepno-mozkovikh_nervivVll para cherepno-mozkovikh_nerviv
Vll para cherepno-mozkovikh_nerviv
ShtepaAlla
 
Пірамідна система.pptx
Пірамідна система.pptxПірамідна система.pptx
Пірамідна система.pptx
ssuser1d08181
 
7 КЛАС спинний мозок спинномозков нерви
7 КЛАС спинний мозок спинномозков нерви7 КЛАС спинний мозок спинномозков нерви
7 КЛАС спинний мозок спинномозков нерви
school8zv
 
нервова регуляція 9 клас
нервова регуляція 9 класнервова регуляція 9 клас
нервова регуляція 9 клас
ivanchenkota
 
нервова регуляція 9 клас
нервова регуляція 9 класнервова регуляція 9 клас
нервова регуляція 9 класivanchenkota
 
ТВП птахівництва
ТВП птахівництваТВП птахівництва
ТВП птахівництва
Tatyana Mozgovaya
 
ТВП птахівництво
ТВП птахівництвоТВП птахівництво
ТВП птахівництво
Tatyana Mozgovaya
 
ТВП птахівництва
ТВП птахівництваТВП птахівництва
ТВП птахівництва
Tatyana Mozgovaya
 
1 лекция часть 3 оболонки
1 лекция часть 3 оболонки1 лекция часть 3 оболонки
1 лекция часть 3 оболонки
Igor68
 
Оболочки головного и спинного мозга
Оболочки головного и спинного мозгаОболочки головного и спинного мозга
Оболочки головного и спинного мозга
Igor68
 
Будова скелета людини.pptx
Будова скелета людини.pptxБудова скелета людини.pptx
Будова скелета людини.pptx
ssuser30e31e1
 
радикулопатії 2
радикулопатії 2радикулопатії 2
радикулопатії 2
Алла ОлексюкНехамес
 
презент почка22
презент почка22презент почка22
презент почка22AndriyKuts
 
всд нцд
всд нцдвсд нцд
всд нцд
pr1nc1k
 
венозна система
венозна системавенозна система
венозна система
Igor68
 
Спинний мозок. Будова і функції.
Спинний мозок. Будова і функції.Спинний мозок. Будова і функції.
Спинний мозок. Будова і функції.
labinskiir-33
 
Спинний мозок. Будова і функції.
Спинний мозок. Будова і функції.Спинний мозок. Будова і функції.
Спинний мозок. Будова і функції.
labinskiir-33
 
Спинний мозок. Будова і функції.
Спинний мозок. Будова і функції.Спинний мозок. Будова і функції.
Спинний мозок. Будова і функції.
labinskiir-33
 

Similar to Medulla spinalis (20)

розвиток нервової системми
розвиток нервової системмирозвиток нервової системми
розвиток нервової системми
 
спинний мозок і спинномозкові нерви
спинний мозок і спинномозкові нервиспинний мозок і спинномозкові нерви
спинний мозок і спинномозкові нерви
 
Vll para cherepno-mozkovikh_nerviv
Vll para cherepno-mozkovikh_nervivVll para cherepno-mozkovikh_nerviv
Vll para cherepno-mozkovikh_nerviv
 
Пірамідна система.pptx
Пірамідна система.pptxПірамідна система.pptx
Пірамідна система.pptx
 
7 КЛАС спинний мозок спинномозков нерви
7 КЛАС спинний мозок спинномозков нерви7 КЛАС спинний мозок спинномозков нерви
7 КЛАС спинний мозок спинномозков нерви
 
нервова регуляція 9 клас
нервова регуляція 9 класнервова регуляція 9 клас
нервова регуляція 9 клас
 
нервова регуляція 9 клас
нервова регуляція 9 класнервова регуляція 9 клас
нервова регуляція 9 клас
 
ТВП птахівництва
ТВП птахівництваТВП птахівництва
ТВП птахівництва
 
ТВП птахівництво
ТВП птахівництвоТВП птахівництво
ТВП птахівництво
 
ТВП птахівництва
ТВП птахівництваТВП птахівництва
ТВП птахівництва
 
1 лекция часть 3 оболонки
1 лекция часть 3 оболонки1 лекция часть 3 оболонки
1 лекция часть 3 оболонки
 
Оболочки головного и спинного мозга
Оболочки головного и спинного мозгаОболочки головного и спинного мозга
Оболочки головного и спинного мозга
 
Будова скелета людини.pptx
Будова скелета людини.pptxБудова скелета людини.pptx
Будова скелета людини.pptx
 
радикулопатії 2
радикулопатії 2радикулопатії 2
радикулопатії 2
 
презент почка22
презент почка22презент почка22
презент почка22
 
всд нцд
всд нцдвсд нцд
всд нцд
 
венозна система
венозна системавенозна система
венозна система
 
Спинний мозок. Будова і функції.
Спинний мозок. Будова і функції.Спинний мозок. Будова і функції.
Спинний мозок. Будова і функції.
 
Спинний мозок. Будова і функції.
Спинний мозок. Будова і функції.Спинний мозок. Будова і функції.
Спинний мозок. Будова і функції.
 
Спинний мозок. Будова і функції.
Спинний мозок. Будова і функції.Спинний мозок. Будова і функції.
Спинний мозок. Будова і функції.
 

More from Igor68

Dio
DioDio
Dio
Igor68
 
нейромедиатори в неврологии
нейромедиатори в неврологиинейромедиатори в неврологии
нейромедиатори в неврологии
Igor68
 
церебральна аутосомно домінантна артеріопатія з субкортикальним інфарктом
церебральна аутосомно домінантна артеріопатія з субкортикальним інфарктомцеребральна аутосомно домінантна артеріопатія з субкортикальним інфарктом
церебральна аутосомно домінантна артеріопатія з субкортикальним інфарктом
Igor68
 
артерії мозкові синдроми ураження
артерії мозкові   синдроми ураженняартерії мозкові   синдроми ураження
артерії мозкові синдроми ураження
Igor68
 
хребетні венозні сплетення
хребетні венозні сплетенняхребетні венозні сплетення
хребетні венозні сплетення
Igor68
 
соматоневрологія
соматоневрологія соматоневрологія
соматоневрологія
Igor68
 
Somato
SomatoSomato
Somato
Igor68
 
кт головного мозку по матіас ховер
кт головного мозку по матіас ховеркт головного мозку по матіас ховер
кт головного мозку по матіас ховер
Igor68
 
додаткови методи
додаткови методи додаткови методи
додаткови методи
Igor68
 
пухлини головного та спинного мозку
пухлини головного та спинного мозкупухлини головного та спинного мозку
пухлини головного та спинного мозку
Igor68
 
ишемичний инсульт
ишемичний инсультишемичний инсульт
ишемичний инсульт
Igor68
 
ускладнення инсульту
ускладнення инсульту ускладнення инсульту
ускладнення инсульту
Igor68
 
геморрагический инсульт
геморрагический инсультгеморрагический инсульт
геморрагический инсульт
Igor68
 
инфекция пац все
инфекция пац всеинфекция пац все
инфекция пац все
Igor68
 
Present ras.skleroz (13)
Present ras.skleroz (13)Present ras.skleroz (13)
Present ras.skleroz (13)
Igor68
 
нейровизуализация при инфекции
нейровизуализация при инфекциинейровизуализация при инфекции
нейровизуализация при инфекции
Igor68
 
хвороба лайма
хвороба лаймахвороба лайма
хвороба лайма
Igor68
 
особливості застосування безрецептурних транквілізаторів
особливості застосування безрецептурних транквілізаторівособливості застосування безрецептурних транквілізаторів
особливості застосування безрецептурних транквілізаторів
Igor68
 
боль лечение
боль лечениеболь лечение
боль лечение
Igor68
 
миорелаксанти
миорелаксантимиорелаксанти
миорелаксанти
Igor68
 

More from Igor68 (20)

Dio
DioDio
Dio
 
нейромедиатори в неврологии
нейромедиатори в неврологиинейромедиатори в неврологии
нейромедиатори в неврологии
 
церебральна аутосомно домінантна артеріопатія з субкортикальним інфарктом
церебральна аутосомно домінантна артеріопатія з субкортикальним інфарктомцеребральна аутосомно домінантна артеріопатія з субкортикальним інфарктом
церебральна аутосомно домінантна артеріопатія з субкортикальним інфарктом
 
артерії мозкові синдроми ураження
артерії мозкові   синдроми ураженняартерії мозкові   синдроми ураження
артерії мозкові синдроми ураження
 
хребетні венозні сплетення
хребетні венозні сплетенняхребетні венозні сплетення
хребетні венозні сплетення
 
соматоневрологія
соматоневрологія соматоневрологія
соматоневрологія
 
Somato
SomatoSomato
Somato
 
кт головного мозку по матіас ховер
кт головного мозку по матіас ховеркт головного мозку по матіас ховер
кт головного мозку по матіас ховер
 
додаткови методи
додаткови методи додаткови методи
додаткови методи
 
пухлини головного та спинного мозку
пухлини головного та спинного мозкупухлини головного та спинного мозку
пухлини головного та спинного мозку
 
ишемичний инсульт
ишемичний инсультишемичний инсульт
ишемичний инсульт
 
ускладнення инсульту
ускладнення инсульту ускладнення инсульту
ускладнення инсульту
 
геморрагический инсульт
геморрагический инсультгеморрагический инсульт
геморрагический инсульт
 
инфекция пац все
инфекция пац всеинфекция пац все
инфекция пац все
 
Present ras.skleroz (13)
Present ras.skleroz (13)Present ras.skleroz (13)
Present ras.skleroz (13)
 
нейровизуализация при инфекции
нейровизуализация при инфекциинейровизуализация при инфекции
нейровизуализация при инфекции
 
хвороба лайма
хвороба лаймахвороба лайма
хвороба лайма
 
особливості застосування безрецептурних транквілізаторів
особливості застосування безрецептурних транквілізаторівособливості застосування безрецептурних транквілізаторів
особливості застосування безрецептурних транквілізаторів
 
боль лечение
боль лечениеболь лечение
боль лечение
 
миорелаксанти
миорелаксантимиорелаксанти
миорелаксанти
 

Medulla spinalis

  • 2. Спинниймозок (medulla spinalis)знаходиться у хребтовому каналі (canalisvertebralis).
  • 3. Схема будови спинного мозку: а —виглядспереду; б — виглядсзаду;в — на серединному фронтальному розрізі; 1 — medulla oblongata(довгастиймозок); 2 —межа міжспинниміголовниммозком. Ця межа визначається по місцювиходапершої пари спинномозковихкорінців, щовідповідаєрівню великого потиличногоотвору черепа(foramen occipitale magnum)та рівнюперехрестапірамід(decussatiopyramidum)довгастогомозку(medulla oblongata); 3 — fissuramediana anterior (переднясерединнащілина); 4 — sulcusmedianus posterior (заднясерединнаборозна);
  • 4. Схема будови спинного мозку: а —виглядспереду; б — виглядсзаду;в — на серединному фронтальному розрізі; 5 — intumescentiacervicalis (шийнепотовщення) знаходитьсяна рівніС2—Th2хребців, більшвиражене на рівніС5-6. Відповідаємісцювідходженнявід спинного мозкуспинномозковихнервів для іннерваціїверхніхкінцівок;
  • 5. Схема будови спинного мозку: а —виглядспереду; б — виглядсзаду;в — на серединному фронтальному розрізі; 6 — intumescentialumbalis (поперековепотовщення) відповідаємісцювідходженняспинномозковихнервів, призначених для іннерваціїнижніхкінцівок. Потовщенняпочинається на рівніThl0хребця. Найбільшутовщинумаєна рівніTh12,потім переходить в мозковийконус (conusmedullaris);
  • 6. Схема будови спинного мозку: а —виглядспереду; б — виглядсзаду;в — на серединному фронтальному розрізі; 7 —conusmedullaris (мозковийконус) являє собою нижнійкінецьспинного мозку, якийзакінчується на рівніL2хребця; 8 — filumterminale (кінцева нитка) являється як бипродовженням спинного мозку, прикріплюється до С0 2хребця; 9 — canaliscentralis (центральнийканал) —порожнина спинного мозку, яка міститьспинномозковурідину(liquor cerebrospinal); 10 — ventriculusterminalis (кінцевийшлуночок) являє собою розширення центрального каналу(canaliscentralis) в ділянцімозкового конуса(conusmedullaris); 11— ventriculusquartus (IVшлуночок) —порожнинаголовного мозку (ромбоподібногомозку), зєднуєтьсязцентральнимканалом (canaliscentralis) спинного мозку.
  • 7. Схема будови спинного мозкуна горизонтальному розрізі (груднийвідділ): 1 — fissuramediana anterior (переднясерединнащілина) тягнетьсявздожвсього спинного мозку; 2— sulcusmedianus posterior (заднясерединнаборозна) також виражена на протязі всього спинного мозку; 3— sulcuslateralis anterior(передня бокова борозна)— місце виходу з спинного мозку передніх корінців(radices anteriores); 4 — sulcuslateralis posterior(задня бокова борозна)— місце входження в спинний мозок задніх корінців(radices posteriores); 5 — sulcusintermedius posterior(задня проміжна борозна) виражена тільки на рівні всіх шийних сегментів і верхніх 4-5 грудних сегментів; 6 — canaliscentralis(центральний канал); 7 —substantia grisea(сера речовиа) знаходиться в глибині мозку навколо центрального каналу(canaliscentralis).На малюнку воно заштриховано; 8 — substantia alba(біла речовина) розташовується поверхнево навколо сірої речовини (substantia grisea).
  • 8. Схема внутрішньоїбудовиспинного мозку— сіра та біларечовина на поперечному розрізімозку. Substantia grisea (серое вещество): 1 — cornuanterius (переднійріг); 2 — cornuposterius (заднійріг); 3 — cornulaterale (боковийріг) постійновиражений у всіхгруднихсегментах (Тh1 —Th12),двохверхніхпоперекових(L1—L2),інколибуває в останньомушийному(С8) абоL3;. 4 — formatioreticularis (ретикулярнаформація) знаходиться над сіроюречовиноюміжбоковим та заднімрогами (cornu laterale et cornu posterius); 5 — substantiaintermediacentralis (центральна проміжнаречовина).
  • 9. Схема внутрішньоїбудовиспинного мозку— сіра та біларечовина на поперечному розрізімозку. Substantia alba (біларечовина): 6 — funiculus anterior(переднійканатик) —частинабілоїречовиниміжпередньою серединною щілиною(fissuramediana anterior)та передньою боковою борозною(sulcuslateralis anterior); 7 —comissuraalba(бела спайка) —частинабілоїречовиниміжпередньою срединною щілиною(fissuramediana anterior)та центральною проміжною речовиною (substantiaintermediacentralis); 8 — funiculuslateralis(боковийканатик) —частинабілоїречовиниміжпередньою боковою борозною(sulcuslateralis anterior)та задньою боковою борозною(sulcuslateralis posterior); 9 — funiculus posterior(заднійканатик) —частинабілоїречовиниміжзадньою боковою борозою(sulcuslateralis posterior)та задньою серединною борозою(sulcusmedianus posterior). В шийнихсегментах (C1—С8) та 4-5верхніхгрудних(Th1—Th4-5) задний канатик (funiculus posterior)складаєтьсяздвохпучків, розділенихзадньоюпроміжноюборозною(sulcusintermedius posterior); 10 — fasciculus gracilisGoll(тонкий пучок Голля) — медіальначастиназадньогоканатика; 11— fasciculus cuneatusBurdach(клиновиднийпучок Бурдаха) —латеральначастиназадньогоканатика.
  • 10. Ділянка спинного мозку (у верхнійчастинімалюнкавидаленабіларечовина). Ділянкисіроїречовини, яківизначаються на поперечнихзрізах, маютьвиглядрогів, а на протязідовжини спинного мозку, маютьвиглядстовпів. (columnae): 1 — columnagrisea anterior (переднійсірийстовп); 2— columnagrisealateralis (боковийсірийстовп) виражений у всіхгруднихсегментах (Th1 —Th12) та верхніхдвохпоперекових(L1 —L2),інколивизначаєтьсяв сегментах С8 іL3 3— columnagrisea posterior (заднійсірийстовп); 4 — funiculus posterior (заднійканатик); 5 — funiculuslateralis (боковийканатик); 6 — funiculus anterior (переднійканатик).
  • 11. Сукупністьтілнервовихклітинодинаковоїфункції та, як правило, одинакового розвиткуірозташування в сірійречовинімозкускладаютьядро (nucleus): / — cornuanterius (переднійріг); 2 — cornulaterale (боковийріг); 5 —cornuposterius (заднійріг). Схема ядер сіроїречовини спинного мозку(на поперечному розрізімозкув грудному відділі ).
  • 12. Ядра задніхрогів(чутливі): 4— substantiagelatinosaRolandi (студениста речовина Роланда); 5 — nuclei proprii(власні ядра); 6 — nucleus thoracicus (груднеядро), абостовп Кларка-Штиллінга, добре вираженев груднихсегментах спинного мозку. Схема ядер сіроїречовини спинного мозку(на поперечному розрізімозкув грудному відділі ).
  • 13. Ядра боковихрогів(вегетативні, симпатичні): 7 — nucleus intermediolateralis (боковепроміжнеядро) наявнетільки в тех сегментах спинного мозку, в якихвираженібоковіроги, тобтовсегментахTh1—Th12 та L1—L2інколи С8іL3. Схема ядер сіроїречовини спинного мозку(на поперечному розрізімозкув грудному відділі ).
  • 14. Ядра передніхрогів (рухові): 8 — nuclei motorii(рухові ядра) розташовані у вигляді пяти групядер —переднімедіальні та латеральні, заднімедіальніталатеральніі центральна групаядер. Схема ядер сіроїречовини спинного мозку(на поперечному розрізімозкув грудному відділі ).
  • 15. Схема провіднихшляхівспинного мозку. У білійречовині спинного мозкувиділяють пучки (fasciculi)або шляхи(tractus),якіявляють собою совокупністьволокон (відростківнервовихклітин), якіповязуютьміж собою певніцентри(ядра) сіроїречовинимозку. Цепровідні шляхи. Філогенетичнобільшстарі шляхи розташовуютьсяглибше, молоді- більшповерхнево:
  • 16. 1 — fasciculus gracilisGoll (тонкий пучок Голля: 2 — fasciculus cuneatusBurdach (клиновиднийпучок Бурдаха); 3— tractusspinocerebellars anterior Gowers (переднійспинно-мозочковий шлях Говерса); 4 — tractusspinocerebellars posterior Flechsig (заднійспинно-мозочковий шлях Флексига); 5 — tractuscorticospinallateralis (боковийкірково-спинномозковий шлях ); 6 — tractusrubrospinal(червоноядерно-спинномозковий шлях); 7—tractus spinothalamicslateralis (боковийспинно-таламічний шлях ); 8 — tractusspinothalamics anterior (переднійспинно-таламічний шлях); 9 — tractuscorticospinal anterior (переднійкірково-спинномозковий шлях ); 10 — tractustectospinal (покришечно-спинномозковий шлях ); 11 — tractusvestibulospinal(присінково -спинномозковий шлях); 12 — tractusreticulospinalis (ретикуло-спинномозковий шлях ); 13 — fasciculiproprii(власніпучки). Схема провіднихшляхівспинного мозку.
  • 17. В основідіяльностінервовоїсистемилежить рефлекс reflexus —відображення). Рефлекс —реакція-відопвідьорганізму на подразеннярецепторів (ззовнішньогоабовнтурішньогосередовища), яка здійснюється при посередництвіцентральноїнервовоїсистеми. Анатомічний шлях рефлекса — рефлекторна дуга. Передача нервовогоімпульса з одного нейрона на іншийздійснюється за допомогоюсинапсів (synapsis). Схема передачінервовихімпульсів. 1 —дендритинейронів; 2 —тіланейронів; 3 —аксонинейронів; 4 —аксодендритичнийзвязок; 5 —аксосоматичнийзвязок.
  • 18. Через синапсинервовіімпульсипроходять в одном напрямку—від аксона одного нейрона до дендрита іншого(аксодендритичнийзвязок, філогенетичнобільшмолодий) абовід аксона одного нейрона до тілаіншого (аксосоматичнийзвязок, філогенетичнобільшстародавній). Схема передачінервовихімпульсів. 1 —дендритинейронів; 2 —тіланейронів; 3 —аксонинейронів; 4 —аксодендритичнийзвязок; 5 —аксосоматичнийзвязок.
  • 19. 1 — перший нейрон (рецепторний, афферентний) —псевдоуніполярнаклетінаспинномозковоговузла; 2 —другий нейрон (вставочний, асоціативний) —чутливаклітиназаднього рогу спинного мозку; 3—третій нейрон (ефферентний) —руховаклітинапереднього рогу спинного мозку; 4 —ділянкашкіри; 5 —м'яз. Схема спинномозковоїтрьохнейронноїрефлекторної дуги (стрілкамивказанонапрямокпроведенняімпульсу):
  • 20. Совокупністьаксонівпсевдоуніполярнихклетинспинномозковоговузласкладаєзаднійкорінець (radix dorsalissen posterior),який входить в спинниймозок через задньюбоковуборозну (sulcuslateralis posterior).Дендритицихклітинідуть на периферію. Сукупністьаксонівруховихклітинпередніхрогівскладаєпереднійкорінець(radix ventralisseu anterior),котрийвиходитьіз спинного мозку через переднюбоковуборозну (sulcuslateralis anterior). Зєднанняпередньогокорінцяідендритівпсевдоуніполярнихклітинспинномозковоговузлаутворюєспинномозковий нерв (nervusspinalisseufuniculus). Схема будовиспинномозкового нерва (nervusspinalis):
  • 21. 1 — radix dorsalis (заднійкорінець)—чутливий; 2 — ganglion spinale (спинномозковийвузол) складаєтьсязпсевдоуніполярнихклітин; 3 — radix ventralis (переднійкорінець) —руховий; 4 — nervus spinalis seu funiculus (спинномозковий нерв або канатик) —змішаний, виходитьз хребтового каналу (canalisvertebralis) через міжхребцевийотвір (foramen intervertebrale); 5 — ramusmeningeus (гілкамозковоїоболонки) —чутлива, іннервуєоболонкимозку; 6 — ramus dorsalis nervi spinalis (заднягілкаспинномозкового нерва) —змішана, іннервуєшкіруіаутохтоннімязидорсальноїповерхнітулуба; 7 —ramus ventralis nervi spinalis (переднягілкаспинно- мозкового нерва) —змішана, іннервуєшкіруімязивентральноїповерхнітулуба; 8 — nucleus intermediolateralis (боковепроміжне ядро) —вегетативне, симпатичне; 9 — ramuscommunicansalbus (біласполучнагілка); 10 — ramuscommunicansgriseus (сірасполучнагілка). Обидвісполучнігілкиєвегетативними —симпатичними; 11—вегетативнийвузол пограничного симпатичного стовбура(truncussympathicus). Схема будовиспинномозкового нерва (nervusspinalis):
  • 22. Сегмент спинного мозку —відрізок спинного мозку, якийвідповідаєкожнійпарі (правійілівій) спинномозковихнервів: Схема двохсегментів спинного мозку(пунктирна лінія проведена на межісегментів). 1 — radix ventralis (переднійкорінець); 2— radix dorsalis (заднійкорінець); 3 — ganglion spinale (спинномозковийвузол); 4 — nervusspinalis (спинномозковий нерв).
  • 23. В спинному мозкурозрізняютьнаступнісегменти: segmentacervicalia (шийнісегменти) —8 (С1—С8); segmentathoracalia (груднісегменти) — 12 (Th1—Th12); segmentalumbalia (поперековісегменти) —5 (L1—L5); segmentasacralia (крижовісегменти) —5 (S1—S5); segmentumcoccygeum (куприковий сегмент) — 1 (Co 1). Всьогосегментів31) Схема двохсегментів спинного мозку(пунктирна лінія проведена на межісегментів). 1 — radix ventralis (переднійкорінець); 2— radix dorsalis (заднійкорінець); 3 — ganglion spinale (спинномозковийвузол); 4 — nervusspinalis (спинномозковий нерв).
  • 25. Сегменти спинного мозкупозначеніарабськими цифрами, сегменти хребетного стовпа —римськими. Сегменти спинного мозкукоротшесегментів хребетного стовпа — хребців. В шийномуіверхньогрудномувідділахсегменти спинного мозкурозташовані на один хребецьвищевідповідногоїм по рахункухребця, у середньогрудному —вище на два хребця, у нижньогрудному (Thl0 Th11, Th12) —вище на три хребця (правило Шипо).
  • 26. a —шийнііверхнігруднісегменти; б — на рівнісередніхгруднихсегментів хребетного стовпа; в — на рівнінижніхгруднихсегментів хребетного стовпа; в—поперекові, крижовіікуприковісегменти. А — caudaequina (кінськийхвіст) утворюєтьсякорінцямиспинномозковихнервів L1—С0 1 , якіспускаються вниз до відповіднихміжхребцевих отворів (foramina intervertebralia).
  • 27. Взаимоотношения сегмента спинного мозга и отходящих от него спинномозговых нервов с телом позвонка: Спинномозговые корешки выходят вблизи тела соответствующего позвонка. Первые семь шейных спинномозговых нервов выходят над телом соответствующего позвонка, а восьмой ниже тела С7. Оставшиеся спинномозговые нервы выходят ниже тел соответствующих позвонков.
  • 28. Схема оболонок спинного мозку на поперечному розрізі: 1 — pia mater spinalis (мякаоболонка спинного мозга) (leptomeninx 2 — arachnoideaspinalis (павутиннаоболонка спинного мозку) 3 — dura mater spinalis (pachimeninx) — тверда оболонка спинного мозку; 4 —lig. denticulatum (зубчата звязка); 5 — endorachis —внутрішнєокістя хребетного каналу; 5 — cavumsubarachnoidal (підпавутиннийпростір). Вінміститьспинномозковурідину(liquor cerebrospinal); 7 - cavumsubdurale (субдуральнийпростір); 8 — cavumepidurale (епідуральнийпростір). В ньомузнаходитьсяжироваклітковинаівнутрішнівенозніхребетнісплетення (plexus venosivertebralesinterni); 9 — vertebra (хребець).
  • 29. Схема оболонок спинного мозку (вид сзаді). У верхнійчастині рисунка мішоктвердоїмозковоїоболонкирозкритий, павутиннаоболонкавидалена: 1 — fissuramediana anterior (переднясерединнащілина); 2 — sulcusmedianus posterior (заднясерединнаборозна); 3— radix posterior (заднійкорінець); 4 — lig. denticulatum (зубчата звязка); 5 — arachnoideaspinalis(павутиннаоболонка спинного мозку); 6 — dura mater spinalis(тверда оболонка спинного мозку); 7— ganglia spinalia (спинномозковівузли),покриті твердою оболонкою.
  • 30. Схема артерій спинного мозку (на поперечному розрізі): 1 — а.spinalis anterior (передняспинномозковаартерія); 2 —аа.spinalesposteriores (задніспинномозковіартерії) ; 3 — rr. spinales (спинномозковігілки);
  • 31. признаки синдрома передней спинальной артерии Синдром возникает при окклюзии передней спинальной артерии, которая кровоснабжает передние 2/3 спинного мозга. Ее окклюзия приводит к двусторонней потере болевой и температурной чувствительности ниже места поражения, параличам (тетрапарезу или нижнему парапарезу —в зависимости от уровня поражения) и дисфункции мочевого пузыря. Рефлексы ниже уровня поражения могут быть оживлены. Функция задних столбов (суставно-мышечное чувство, вибрационная чувствительность) сохранена.
  • 32. Що таке артерія Адамкевича? АртеріяАдамкевича-це велика поперековакорінцеваартерія, яка починаєтьсявідаортиі входить в спинниймозокміж Т10 і L3. Вона кровозабезпечуєпоперековіінижнігруднісегменти спинного мозку. Ця артерія утворює анастомози з передньою cпинальною артерією в нижньогрудному відділі - в цій зоні розташовується вододільна ділянка (зона суміжного кровопостачання) спинного мозку.
  • 33. Якіділянки спинного мозкукровозабезпечуютьсязадньоюспінальноюартерією? Задні спінальні артерії –це парні артерії, які йдуть дорсолатерально по відношенню до спинного мозку. Вони слідують по всій довжині спинного мозку і кровозабезпечують його задню третину через пенетруючі судини. Оклюзія однієї з цих артерій призводить до іпсилатерального порушення глибокої чутливості нижче за рівень ураження.
  • 34. Що таке мієлопатія? Мієлопатіяцебудь-якийпатологічнийпроцес, якийпереважновражаєспинниймозок, викликаючивідповіднуневрологічнудисфункцію.
  • 35.
  • 38.
  • 40.
  • 41.
  • 42.
  • 43.
  • 45.