More Related Content
What's hot
What's hot (20)
Similar to блукаючий нерв
Similar to блукаючий нерв (20)
блукаючий нерв
- 1. Х пара черепних нервів – блукаючий нерв
- 2. Ядра: • – чутливе ядро одинокого шляху (nucleus tractus solitarii); • – рухове подвійне ядро (nucleus ambiguus); • – парасимпатичне заднє ядро блукаючого нерва (дорсальне ядро блукаючого нерва), nucleus posterior nervi vagi (nucleus dorsalis nervi vagi).
- 3. Нерв виходить з речовини довгастого мозку в заоливній борозні 10–18 корінцями.
- 4. З порожнини черепа нерв виходить через яремний отвір разом з IХ та ХІ парами черепних нервів. Має 2 чутливих вузли: 1) верхній вузол (ganglion superius) 2) нижній вузол (ganglion inferius)
- 6. Головний відділ блукаючого нерва є найкоротшим і має тільки дві гілки: оболонну і вушну. Оболонна гілка (r. meningeus) – чутлива, відходить від верхнього вузла, повертається у порожнину черепа, де іннервує тверду оболонку головного мозку в ділянці задньої черепної ямки. Вушна гілка (r. auricularis) – чутлива, відходить від верхнього вузла, проходить через соскоподібний каналець скроневої кістки до заднього краю кісткової частини зовнішнього слухового ходу, іннервує шкіру задньої стінки зовнішнього слухового ходу, частину зовнішньої поверхні вушної раковини і барабанну перетинку.
- 8. Шийний відділ блукаючого нерва віддає: Глоткові гілки (rr. рharyngei) Верхній гортанний нерв (n. laryngeus superior) Верхні та нижні шийні серцеві гілки (rr. cardiaci cervicales superiores et inferiores)
- 9. Грудний відділ блукаючого нерва віддає: Поворотний гортанний нерв (n. laryngeus recurrens) Від поворотного гортанного нерва відгалужуються: • трахейні гілки (rr. tracheales) • стравохідні гілки (rr. oesophagei) • нижній гортанний нерв (n. laryngeus inferior) . Грудні серцеві гілки (rr. cardiaci thoracici) Бронхові гілки (rr. bronchiales)
- 10. Черевний відділ блукаючого нерва представлений переднім та заднім блукаючими стовбурами, які містять тільки чутливі та парасимпатичні волокна. Передній блукаючий стовбур (truncus vagalis anterior) - передні шлункові гілки (rr. gastrici anteriores - печінкові гілки (rr. hepatici). Задній блукаючий стовбур (truncus vagalis posterior) - задні шлункові гілки (rr. gastrici posteriores), -черевні гілоки (rr. coeliaci) до черевного сплетення (plexus coeliacus) – ниркові гілки (rr. renales).
- 12. Дослідження функціЇ Функції блукаючого і язикоглоткового нервів зручніше обстежувати в сидячому положенні. Для цього лікар просить хворого: а) відкрити рот і вимовити звук «а». При цьому звертають увагу на скорочення м’якого піднебіння і розташування язичка. В нормі м'яке піднебіння розташоване симетрично, язичок розташований по середній лінії; б) вимовити в слух декілька фраз. При цьому не повинно бути носового відтінку мови; в) випити декілька ковтків води, ковтання повинно бути вільним. Крім того перевіряють пульс, діяльність шлунково-кишкового тракту.
- 14. Двобічне часткове ураження блукаючого нерва викликає: -втрату глоткового та піднебінного рефлексів; -гугнявий відтінок голосу; - потрапляння в дихальні шляхи рідкої їжі (в результаті парезу або паралічу м’якого піднебіння). Крім того, настає: - дисфонія або афонія (парез або параліч голосових зв’язок); - дисфагія (порушення ковтання). Повне двобічне ураження вегетативних волокон блукаючих нервів несумісне з життям в результаті виключення функції серця та дихання. Подразнення блукаючих нервів супроводжується порушеннями діяльності серця (брадикардія) і легень, диспепсичними явищами (пронос, закреп, порушення апетиту, печія тощо).
- 15. • Бульбарний синдром - симптомокомплекс, який виникає при ураженні рухових ядер чи корінців ІХ, Х, ХІІ пар черепномозкових нервів. Синдром клінічно проявляється: • а) дисфагією – затрудненим ковтанням їжі або афагією – втратою здатності ковтати; • б) дизартрією – нечіткою, погано модульованою мовою або анартрією; • в) дисфонією – охриплістю голосу або афонією – втратою голосу. Крім перелічених вище ознак, виявляють атрофію м”язів язика, фібрилярні посмикування в них. Глотковий і піднебінний рефлекси знижуються або відсутні
- 16. Центральний псевдобульбарний параліч. • Збережені рефлекси з задньої стінки глотки і м’якого піднебіння. • Є патологічні рефлекси орального автоматизму (хоботковий, долонно-підборідний та ін.). • Може бути насильницький сміх та плач. • Не буває атрофій м’язів язика і фасцикуляцій. • Параліч завжди двосторонній. Не буває альтернуючих синдромів. • Не буває вітальних дихальних і серцево- судинних порушень.
- 18. Бульбарні альтернуючі синдроми • Синдром Авелліса розвивається при ураженні ядер язикоглоткового і блукаючого нервів і пірамідного шляху. Характеризується з боку вогнища паралічем м'якого піднебіння і глотки, з протилежного боку - геміпарез і гемігіпестезією.
- 19. • Синдром Шмідта характеризується поєднаним ураженням рухових ядер або волокон язикоглоткового, блукаючого, додаткового нервів і пірамідного шляху. Виявляється з боку вогнища паралічем м'якого піднебіння, глотки, голосової зв'язки, грудино- ключично-соскоподібного і верхньої частини трапецієподібного м'яза, з протилежного боку - геміпарез і гемігіпестезія.
- 20. • Синдром Валленберга- Захарченко виникає при ураженні рухових ядер блукаючого, трійчастого і язикоглоткового нервів, симпатичних волокон, нижньої мозочкової ніжки, спіноталаміческого тракту, іноді - пірамідного шляху. На стороні вогнища відзначаються параліч м'якого піднебіння, глотки, голосової зв'язки, синдром Горнера, мозочкова атаксія, ністагм, втрата больової і температурної чутливості половини особи; з протилежного боку - випадання больової і температурної чутливості на тулубі та кінцівках.
- 21. література • 1) Уилсон-Паувелс, Стюарт, Окессон: Черепные нервы. Функция и дисфункция • 2) https://anatom.ua/basis/text/all/3-4/ • 3)https://m.youtube.com/watch?v=2tCUhHae nmI • 4) https://youtu.be/AS5WEX57NKI • 5)https://studfile.net/preview/3595113/page: 41/
- 22. Дякую за увагу
Editor's Notes
- Глоткові гілки (rr. pharyngei) складаються із чутливих, рухових і парасимпатичних волокон. Глоткові гілки відходять від нижнього вузла і утворюють глоткове сплетення. Глоткові гілки блукаючого нерва іннервують m. constrictor paryngis superior, m.constrictor pharyngis medius, м’язи м’якого піднебіння (крім m. tensor veli palatini), слизову оболонку нижньої половини глотки. Верхній гортанний нерв (n. laryngeus superior) відходить від нижнього вузла, складається з чутливих, рухових і парасимпатичних волокон. Іде за внутрішньою сонною артерією, направляється вперед до гортані, розділяючись на дві гілки – зовнішню та внутрішню. Зовнішня гілка (r. externus) – рухова, іннервує m. cricothyroideus et m. constrictor paryngis superior. Внутрішня гілка (r. internus) складається з чутливих і парасимпатичних волокон; вона пронизує щитопід’язикову перетинку, іннервує слизову оболонку гортані вище голосової щілини, слизову оболонку надгортанника і кореня язика. Верхні та нижні шийні серцеві гілки (rr. cardiaci cervicales superiores et inferiores) відходять від стовбура блукаючого нерва і від верхнього гортанного нерва. Вони містять чутливі та парасимпатичні волокна; ідуть уздовж загальної сонної артерії до серця, де входять до складу серцевого сплетення.
- Поворотний гортанний нерв (n. laryngeus recurrens) містить чутливі, рухові і парасимпатичні волокна. Відгалужується від блукаючого нерва з правого боку на рівні перетинання нерва з a. subclavia dextra; з лівого боку – на рівні перетинання нерва з arcus aortae, латеральніше артеріальної зв’язки. Потім обидва поворотних гортанних нерви огинають знизу і позаду зазначені судини і піднімаються вгору по відповідних бічних поверхнях трахеї, досягаючи своєю кінцевою гілкою (нижнім гортанним нервом) гортані. Припускають, що у складі поворотного гортанного нерва йдуть волокна внутрішньої гілки ХІ пари черепних нервів. Від поворотного гортанного нерва відгалужуються: трахейні гілки (rr. tracheales) стравохідні гілки (rr. oesophagei) нижній гортанний нерв (n. laryngeus inferior) – іннервує всі м’язи гортані, крім m. cricothyroideus, слизову оболонку гортані нижче голосової щілини, а також щитоподібну та прищитоподібні залози, лімфатичні вузли шиї. Грудні серцеві гілки (rr. cardiaci thoracici) містять чутливі та парасимпатичні волокна, відходять від блукаючого нерва нижче поворотного гортанного нерва і приєднуються до серцевого сплетення. Бронхові гілки (rr. bronchiales) передні та задні, містять чутливі та парасимпатичні волокна, прямують до воріт легенів і, з’єднуючись з гілками симпатичного стовбура, утворюють легеневе сплетення (plexus pulmonalis). Легеневе сплетення іннервує структури бронхового дерева та здійснює чутливу іннервацію нутрощевої плеври.
- Черевний відділ блукаючого нерва представлений переднім та заднім блукаючими стовбурами, які містять тільки чутливі та парасимпатичні волокна. Передній блукаючий стовбур (truncus vagalis anterior) утворений переважно волокнами лівого блукаючого нерва, є продовженням стравохідного сплетення, розташовується уздовж передньої поверхні малої кривини шлунка. Від нього відходять передні шлункові гілки (rr. gastrici anteriores), які з’єднуються з симпатичними волокнами, утворюючи шлункове сплетення, що іннервує шлунок. Продовженням переднього блукаючого стовбура є печінкові гілки (rr. hepatici), які досягають воріт печінки між двома листками очеревини малого чепця. Задній блукаючий стовбур (truncus vagalis posterior) утворений переважно волокнами правого блукаючого нерва, є продовженням стравохідного сплетення, розташовується уздовж задньої поверхні малої кривини шлунка. Від нього відходять задні шлункові гілки (rr. gastrici posteriores), які беруть участь в утворенні шлункового сплетення, що іннервує шлунок. Віддaвши задні шлункові гілки, задній блукаючий стовбур відхиляється дозаду і донизу, і по ходу лівої шлункової артерії йде у вигляді черевних гілок (rr. coeliaci) до черевного сплетення (plexus coeliacus). У складі гілок черевного сплетення чутливі та парасимпатичні волокна блукаючих нервів досягають майже всіх органів черевної порожнини. Блукаючий нерв іннервує не тільки органи малого таза, але й ліву половину товстої кишки (нижче лівого ободового згину). Відособлені відгалуження з числа черевних гілок, які йдуть до нирок, – ниркові гілки (rr. renales).