Downloaded 20 times
More Related Content
Similar to Оболочки головного и спинного мозга
Оболочки головного и спинного мозга
- 1. Оболонки головного іспинного мозку. Спинномозкова рідина • Оболонки головного і спинного мозку виконують насамперед захисну функцію: – тверда мозкова оболонка (dura mater), – павутинна оболонка (arachnoidea), – м'яка мозкова оболонка (pia mater). 1
- 2. • Тверда оболонка складаєтьсяз двох листків: – зовнішній листок утворює окістя кісток черепа та спинномозкового каналу; – внутрішній листок: • у черепній коробці щільно зростається із зовнішнім і тільки в деяких місцях листки твердої оболонки розходяться утворюючи синуси. • у спинномозкового каналі листки твердої мозкової оболонки не зростаються - між ними знаходиться епідуральний простір, який заповнений жировою клітковиною. 2
- 3.
- 4.
- 5.
- 6.
- 7. • Павутинна оболонкаголовного мозку розміщується під твердою і не має судин. • між твердою та павутинною - субдуральний простір • між павутинною та м’якою — підпавутинний простір, заповненим спинномозковою рідиною. • Підпавутинний простір в межах черепної коробки місцями розширюється - цистерни головного мозку. • Цистерни головного мозку знаходяться в основному на нижній (базальній) його поверхні. • В межах спинного мозку розширення підпавутинного простору виражене нижче закінчення спинного мозку в ділянці кінського хвоста – кінцева цистерна. 7
- 8. • Усі підпавутиновіцистерни зєднуються між собою, а також, за допомогою отворів Мажанді і Лушки – з порожниною чертвертого шлуночка. 8
- 9. Великі цистерни головногомозку • Велика (мозочково-мозкова) цистерна (cisterna magna, c. cerebellomedullaris) – сама велика цистерна, яка обмежена мозочком, довгастим мозком та потиличною кісткою. • Цистерна моста (препонтинна) - розташовується наперед від моста мозку, містить базилярну артерію. Зєднується позаду з мосто-мозочково-мозковою цистерною та субарахноідальним простором спинного мозку, попереду – з міжніжковою цистрною. • Базальна цистерна (c. suprasellar) має п'ятикутну форму, включає міжніжкову цистерну (між ніжками мозку) і цистерну перехреста (між перехрестом зорових нервів і лобними частками). • Чотиригорбкова цистерна (вени Галена) (c. quadrigeminalis) розташовується між мозолистим тілом і мозочком; у її ділянці можуть розташовуватись субарахноідальні кисти • Обвідна (охоплююча; по Синельникову - обхідна) цистерна (c. ambient) - канал неправильної форми, що проходить по бокам ніжок мозку і даху середнього мозку; сполучається з мостовою і міжніжковою цистернами спереду і чотирегорбиковою цистерною ззаду. • Цистерна бічної ямки великого мозку (cisterna fossae lateralis cerebri) - розташовується в латеральній борозні великого мозку. 9
- 10.
- 11.
- 12.
- 13.
- 14.
- 15.
- 16.
- 17.
- 18.
- 19. Цистерни головного мозку (B.Liliequist, 1959) • I. Цистерни задньої черепної ямки • велика цистерна мозку (Галена); • цистерни довгастого мозку (передня, бокова); • цистерни мостомозочкового кута; • цистерни моста (передня, бокові). • II. Супраселярні цистерни • міжніжкова цистерна; • ніжкові цистерни; • хіазмальна цистерна; • цистерни нюхових борозн. • III. Цистерни тенторіальної вирізки • Охоплюючі цистерни (супратенториальна їх частина); • цистерни, розташовані позаду подушки таламуса (або крила охоплюючих цистерн); • чотирьохгорбкова цистерна; • Цистерна великої вени мозку (Галена); • цистерна проміжного паруса; • прецентральна мозочкова цистерна; • верхня мозочкова цистерна. • IV. Цистерни основних щілин мозку • Міжпівкульна цистерна; • цистерна навколо мозолистого тіла; • цистерни бокових (сільвієвих) щілин мозку. 19
- 20. М'яка оболонка головного мозку: –вкриває речовину мозку, – багата на судини і нерви, – тісно пов'язана з мозковою речовиною, – заходить у глибину мозку вздовж судин (навколосудинні простори). – бере участь в утворенні судинних сплетень (проникаючи у шлуночки мозку). 20
- 21. Розширений простір Вірхова-Робена 21 •МРТ, Т1-зважене зображення в аксіальній площині. Гіпоінтенсивна ділянка в правій лушпині. На Т2-зображенні цей простір виглядає гіперінтенсивним по відношенню до паренхіми головного мозку.
- 22. Арахноїдальна киста • Арахноїдальнакиста — лікворна киста, стінки якої сформовані клітинами павутинної оболонки або рубцевим колагеном. • Арахноідальні кісти розташовуються між поверхнею мозку та павутинною (арахноідальною) оболонкою. • Первинні (істинні) арахноідальні кісти — вроджені утворення, • Вторинні виникають після перенесеного менінгіту, оперативного втручання, при синдромі Марфана, агенезії мозолистого тіла і т. д.; • при вторинних арахноідальних кістах їх стінкою є арахноідальний рубець. • Арахноідальні кісти в 4 рази частіше зустрічаються у чоловіків; звичайно локалізуються в межах багатих арахноідальними оболонками лікворних цистерн, розширюючи їх. • Частіше арахноідальні кісти утворюються в середній черепній ямці, назовні від скроневих часток головного мозку. 22
- 23. Симптоматика • Арахноїдальні кістивиявляються у 4 % населення. • Арахноідальні кісти або безсимптомні, або проявляються до 20-літнього віку. • Характер і вираженість симптомів залежать від локалізації та размірів кист, що утруднює діагностику. • Арахноідальні кісти можуть супроводжуватись головним болем, нудотою та блюванням, атаксією, судомним синдромом та іншою неврологічною симптоматикою • Частіше переважає загальномозкова симптоматика, яка повязана з вторинною гідроцефалією, рідше — вогнищева симптоматика. • Спинномозкова арахноідальна кіста може симулювати грижу міжхребцевого дискау. 23
- 24. Діагностика • Арахноідальні кістизвичайно виявляються та диференціюються з іншими видами кіст при МРТ-дослідженні, часто як «знахідка» при обстеженні з іншого приводу. 24
- 25. Арахноїдальна киста 25 • МРТ,Т2-зображення в аксіальній площині (а) і Т1-зображення у фронтальній площині (Ь). • Арахноїдальна киста в полюсі скроневої частки з сигналом, ізоінтенсивним ЦСР.
- 26. Лікування • Лікування арахноїдальнихкіст показане при маніфестації симптомів. • Існують різноманітні методи декомпресії арахноїдальних кіст: – Шунтування: дренування в субдуральний простір або черевну порожнину – Фенестрація: краніотомія з посіченням кісти, різні ендоскопічні методики, включаючи лазерні – Дренування методом голкової аспірації 26
- 27. ЦЕРЕБРОСПІНАЛЬНА РІДИНА (ЦСР) •Велика частина ЦСР продукується хореїдальними сплетеннями. • Невеликий об'єм ЦСР виробляється також кровоносними судинами субепендимальною ділянкою і м'якою мозковою оболонкою. • Ворсинчасті сплетення розташовуються в шлуночковій системі, переважно в бічних і четвертому шлуночках. 27
- 28. • ЦСР виробляєтьсяз швидкістю приблизно 25 мм3/годину (приблизно 500 мм3/доб). • Об'єм ЦСР у середньостатистичної здорової дорослої людини складає приблизно 100 - 150 мм3. 28
- 29. Спинномозкова рідина забезпечуєнормальне функціонування центральної нервової системи: – механічний захист мозку; – участь в обміні речовин: живить мозкову тканину та виводить продукти обміну, – підтримує сталість внутрішнього середовища мозку. Склад спинномозкової рідини: – вода, – клітини (лімфоцити), – білкові речовини, – глюкоза, – електроліти, – мікроелементи, – вітаміни, – гормони. 29
- 30. Циркуляция ЦСЖ • Ворсинчастесплетення—> • бічний шлуночок —> • міжшлуночковий отвір Монро—> • третій шлуночок—> • сільвіїв водопровід—> • четвертий шлуночок—> • парний латеральний отвір Люшка і непарний медіальний отвір Мажанди—> • субарахноїдальний простір—> • грануляція павутинової оболонки (пахіонові грануляції)—> • синуси твердої оболонки—> • венозна система. 30
- 31.
- 32. • Сполучна (сообщающаяся)гідроцефалія – це розширення шлуночків мозку внаслідок блокування відтоку ЦСР за межами шлуночкової системи (тобто дистальніше отвору Мажанді); • в цьому випадку шлуночки вільно сполучаються з субарахноідальним простором. • Обструктивна (несполучна) гідроцефалія – розширення шлуночків внаслідок блокування відтоку ЦСР всредині шлуночкової системи (тобто вище отвора Мажанді). 32
- 33.
- 34. • Дитина ізскаргами на головний біль вранці. • Отримані зображення
- 35. • Помітне розширенняIII і бічних шлуночків на Т2- зважених зображеннях (110 А, В). На сагітальному знімку в режимі Т1 (110С) видно розтягнутий III щлуночок і нормальний за розміром IV шлуночок. • Крім того, є очевидний стеноз або оклюзія сільвієвого водопроводу.
- 36. • Коли виявляютьрозширені шлуночки, в першу чергу треба відрізнити атрофію від гідроцефалії. • Наступний крок полягає у визначенні, чи є гідроцефалія наслідком: – підвищеної продукції ЦСР (папілома судинного сплетення), – обструкції або порушення резорбції ЦСР (у переважній більшості випадків).
- 37. • Далі необхідноз'ясувати, до якого підтипу відноситься обструктивна гідроцефалія: • комунікативному (сполучна) або • некомунікативному.
- 38. • При некомунікативнійгідроцефалії є механічна перешкода між судинними сплетеннями, де утворюється ЦСР, і вихідними отворами в IV шлуночку. • Як правило, перешкоди існують в ділянці отвору Монро і сільвієвого водопроводу.
- 39.
- 40. • При сполучнійгідроцефалії обструкція лікворних шляхів відбувається дистальніше, найчастіше в ділянці пахіонових (арахноїдальних) грануляцій, де відбувається резорбція ЦСР.
- 41. • Оскільки розширенняшлуночків виникає проксимальніше перешкоди, його локалізацію зазвичай можна припустити, оцінюючи розміри кожного шлуночку окремо. • Список диференціальних діагнозів при гідроцефалії великий і залежить від рівня обструкції. • В даному випадку причиною некомунікативної гідроцефалії є стеноз водопроводу.
- 42. • Помітне розширенняIII і бічних шлуночків на Т2- зважених зображеннях (110 А, В). На сагітальному знімку в режимі Т1 (110С) видно розтягнутий III щлуночок і нормальний за розміром IV шлуночок. • Крім того, є очевидний стеноз або оклюзія сільвієвого водопроводу.
- 43. • Тільки у0,5% випадків гідроцефалія викликана підвищеною продукцією ЦСР, тому основним завданням є розрізнити: • комунікативний і • некомунікативний підтипи • обструктивної гідроцефалії.
- 44. • Завжди требаретельно шукати патологічне утворення, що перешкоджає відтоку ЦСР, керуючись тим, що перешкода може викликати тільки проксимальну дилатацію. • Таким чином, розширення усіх чотирьох шлуночків передбачає комунікативну гідроцефалію. • При цьому зазвичай не виявляють виразного патологічного утворення. • Обструкція пахіонових грануляцій має мікроскопічні розміри; її причиною зазвичай служать продукти розпаду компонентів крові або білок за наявності попередньої геморрагії або інфекції.
- 45. Ключові пункти • Гідроцефалія- це результат різноманітних патологічних процесів, а не самостійне захворювання. • Існуюча термінологія базується на механізмі розвитку гідроцефалії, найчастіше (>99% випадків) це порушення відтоку ЦСЖ. • Обструктивна гідроцефалія підрозділяється на некомунікативну і комунікативну - залежно від того, де виникає обструкція : проксимальніше чи дистальніше за вихідні отвори IV шлуночку.
- 46. Гідроцефалія з нормальнимтиском ліквора (нормотензивна гідроцефалія G 91.2)
- 47. • Пациєнт ззатрудненим початком ходи. Отримані знімки:
- 48. I. Чи відповідаютьрозміри шлуночків ступеню втрати обєму периферичної кори? II. Що демонструє загальний характер гідроцефалії? III. Де відбувається резорбція ЦСР?
- 50. • Ці знахідкивідповідають комунікативному (сполучному) підтипу гідроцефалії (II).
- 51. • Діагноз «гідроцефаліяз нормальним внутрішньочерепним тиском» (нормотензивна) є клінічним і потребує: 1. Візуального виявлення сполучної гідроцефалії з нормальним тиском ЦСР 2. Наявність хоча б однієї з трьох наступних ознак класичної тріади: 1. аномалія ходи, 2. неутримання сечі, 3. ментальна недостатність.
- 52. Диференційна діагностика • Впершу чергу, диференційну діагностику проводять зі зниженням об'єму мозку/атрофією. • На користь сполучної гідроцефалії свідчить невідповідність співвідношення шлуночки/борозни. • Шлуночки розтягнуті занадто сильно по рівняно зі ступенем зменшення кортикального об'єму та рельєфністю борозн.
- 53. • Однак частобуває важко відрізнити гідроцефалію від атрофії, оскільки у пацієнтів з комунікативною гідроцефалією має місце деякий ступінь втрати обєму мозку. • Зверніть увагу на те, що при гідроцефалії з нормальним тиском сільвієві щілини також розширені.
- 54. Кореляція між патоморфологічнимиі клінічними ознаками • Гідроцефалія з нормальним тиском це особливий стан, природа якого не зовсім зрозуміла. • Припущення про наявність у хворого ГНТ можно зробити якщо: – при візуалізації виявлена диспропорція між розміром шлуночків та рельєфом бороз, – а анамнез пацієнта відповідає клінічній тріаді: • порушення ходи • деменція • порушення сечовипускання.
- 55. • Хоча причинаГНТ не зовсім зрозуміла, представляється, що основна аномалія пов'язана зі зниженням резорбції ЦСР в ділянці пахіонових (арахноїдальних) грануляцій.
- 56. • Приблизно уполовини пацієнтів причина зниження резорбції ЦСР є відомою (зазвичай цей попередній субарахноїдальний крововилив або менінгіт), але у іншої половини хворих гідроцефалію описують як ідіопатичну.
- 57. • Існує теорія,яка пояснює ідіопатичні випадки тим, що функція пахіонових грануляцій у таких людей порушена з народження, а ЦСР резорбується через додаткові паренхіматозні трансвенозні канали. • У міру старіння пацієнта і виникнення захворювання дрібних судин ці додаткові шляхи ушкоджуються і більше не можуть служити для відтоку рідини.
- 58. • Ця теоріявідповідає характеру початку захворювання. • У пацієнтів з відомою причиною комунікативної гідроцефалії вона починається у більш ранньому віці, тоді як в ідіопатичних випадках початок захворювання доводиться на вік старше 60 років і зазвичай є супутнє захворювання дрібних судин.
- 59. • Незалежно відпричини наступним кроком в розвитку захворювання є транзиторне підвищення тиску в шлуночках, який призводить до розширення бічних і III шлуночків. • У міру збільшення розміру шлуночків тиск в них знижується до нормальних цифр і встановлюється компенсована форма комунікативної гідроцефалії з нормальним тиском ліквору.
- 60. • У цихпацієнтів розмір шлуночків не повертається до нормального, а залишається збільшеним тривалий час. • Встановлено, що це відбувається через вроджену аномалію пружноеластичних властивостей ураженої паренхіми, що, кінець кінцем, призводить до зниження її податливості до пульсації ЦСР(обумовленій струмом крові в артеріях).
- 61. • Оскільки силадорівнює тиску, помноженому на площу(F = Р х А), то навіть при нормальному тиску пульсація ЦСР стає "водним молотком", який б'є по суміжній паренхімі із-за значно збільшеної площі поверхні шлуночків. • Це передусім порушує роботу паравентрикулярних шляхів, які управляють нижніми кінцівками, і клінічно проявляється порушеннями ходи.
- 62. • Лікування можебути різним. • Деяким пацієнтам допомагає шунтування шлуночків. • Існує декілька тестів, які дозволяють встановити, чи буде така процедура корисною для пацієнта. • Знахідки на МРТ, що підтверджують гіпердинамічну пульсацію ЦСР, дозволяють припустити, що шунтування виявиться ефективним.
- 63. • У деякихцентрах для виявлення пацієнтів з підвищеною швидкістю струму ЦСР через водопровід застосовують більше специфічний метод - кількісну фазово- контрастну візуалізацію швидкості струму ЦСР. • У клініці часто використовують tap- тест. • Для його проведення видаляють 50-60 мл ліквору і потім спостерігають за пацієнтом. • Тим пацієнтам, у яких відбувається зменшення симптоматики, показана процедура шунтування.
- 64.
- 65. • 80-річний пенсіонерпротягом кількох місяців страждає від нетримання сечі, котре спочатку пояснювали доброякісною гіпертрофією простати. • Проте, із часом у нього розвинулася нестійкість ходи, що кілька разів супроводжувалася падіннями. • Також пацієнт скаржиться, що при пересуванні він інколи не може відірвати ногу від підлоги. • Сімейний лікар хворого скеровував його на МРТ головного мозку і по результатах останньої відправив до шпиталю.
- 66. МРТ хворого ізнормотензивною гідроцефалією (сполучною) • Рис. А. Аксіальний зріз у Т2-режимі. Рис. В. Фронтальний зріз. • Шлуночки непропорційно збільшені відносно субарахноїдального простору. • Зображення недостатньо чіткі внаслідок рухів хворого: такі пацієнти часто унаслідок асоційованої деменції неспроможні лежати нерухомо під час сканування.
- 67. • При розмовііз лікуючим лікарем у стаціонарі жінка стверджує, що пацієнт протягом останніх кількох місяців став забудькуватий і неуважний. • При неврологічному обстеженні виявлено нестійку апрактичну ходу. • Клінічні і радіологічні дані були сумісні із діагнозом нормотензивної гідроцефалії.
- 68. • Уважається, щоцей діагноз підтверджується фактом скороминучого поліпшення ходи після видалення певної кількості спинномозкової рідини. • Навіть у нашого настільки ослабленого хворого забір 40 мл ліквору під час люмбальної пункції спричинив покращення амбулаторних можливостей, а також повне зникнення нетримання. • Натомість, когнітивні проблеми продовжували персистувати. • Пацієнта перевели в нейрохірургічне відділення з метою накладання шунта. • Через кілька місяців після втручання хода і функції сечового міхура стабілізувалися, когнітивні симптоми утримувалися, але не прогресували.
- 69. Ключові пункти • ГНТ- це малозрозуміла форма компенсованої комунікативної гідроцефалії. • Діагноз ГНТ ставлять швидше клінічно, чим на основі візуалізації. • ГНТ - це форма потенційно оборотної деменції, оскільки у деяких пацієнтів після шунтування шлуночків настає поліпшення стану.
- 70.
- 71. • Жінка віком56 років, за фахом хірург, звернулася до лікарів з приводу погіршення пам’яті, втрати впевненості при виконанні професійних маніпуляцій і дисфоричного настрою, котрий не реагував на антидепресанти.
- 72. • Ці симптоминаростали протягом останніх 5 років і спричинили ранній вихід на пенсію.
- 73. • При фізикальномуобстеженні виявлено велику окружність голови (59 см) і випинання лоба.
- 74. • У неврологічномустатусі — двобічний позитивний долонно-підборідний рефлекс, розладів ходи і сечовипускання немає.
- 75. • МРТ вТ1-режимі засвідчила виражене збільшення бічних, третього і четвертого шлуночків зі згладженням субарахноїдального простору. • Не виявлено значної епендимальної абсорбції ліквору, у перивентрикулярних ділянках наявно кілька невеликих гіперінтенсивних зон, плин спинномозкової рідини через водопровід і отвір Мажанді не порушений.
- 76. • Було встановленодіагноз задавненої сполучної гідроцефалії. • Дані МРТ, проведеної через 1 рік, не засвідчили змін.
- 77. • Протягом 18місяців подальшого спостереження серійні нейропсихологічні дослідження постійно констатували: – помірний когнітивний дефіцит, – розлади короткотермінової пам’яті, – порушення здатності до розв’язання дискретних проблем та інших виконавчих функцій. • Вищеописане вкладалося в синдром лобної частки.
- 78. • З оглядуна клінічну, радіологічну й нейропсихологічну стабільність стану пацієнтки, від накладання вентрикулярного шунта відмовилися.
- 79.
- 80. • Ширина шлуночківі поверхневого САП поступово збільшується з віком. • Оскільки головний мозок дитини заповнює порожнину черепа цілком, зовнішній САП ледве візуалізується.
- 81. • З вікомборозни розширюються, і СМР стає помітнішою між корою головного мозку і склепінням черепа.
- 82. • У деякихпацієнтів це фізіологічне зменшення об'єму кори особливе помітно в лобових долях. • Простір між ними і лобовою кісткою стає досить великим. • Ця так звана лобова «інволюція головного мозку" не повинна помилково вважатися патологічною атрофією мозку або природженою мікроцефалією.
- 83. • Якщо КТ-сканування,зображене на малюнку було виконане літньому пацієнтові, дослідник повинен був би разцінити згладжені звивини, як дифузний набряк головного мозку. • Перш ніж ставити діагноз набряку чи атрофії головного мозку, ви завжди повинні звернути увагу на вік пацієнта.
- 84. Гіперостоз лобової кістки(синдром Стюарта-Морела) • Є варіантом норми і характерний для пацієнток середнього віку. • Внутрішня поверхня лобової кістки потовщена, іноді має хвилястий контур. • У сумнівних випадках кісткове вікно допоможе вам відрізнити нормальну губчасту структуру кістки від злоякісної інфільтрації.
- 85. • Неповне злиттяпрозорої перетинки як особливість розвитку, може привести до формування так званої кісти прозорої перетинки. • Зазвичай до процесу залучається тільки частина перетинки, яка розташована між передніми рогами бічних шлуночків.
- 86. • Рідше кистапоширюється на • весь простір до задніх рогів
- 87. • Одно знайбільш важливих правил інтерпретації КТ- зображень – завжди зіставляти декілька сусідніх зрізів. • Якщо голова пацієнта під час сканування навіть трохи нахилена, то, наприклад, один бічний шлуночок(133) може визначатися на зрізі(dS), а протилежний не потрапляти в нього. • При цьому на зображенні видно тільки його верхній полюс.
- 88. • У зв'язкуз тим, що верхній полюс шлуночку займає не усю товщину зрізу, його зображення стає нечітким, щільність знижується, і його можна помилково прийняти за область інсульту. • При зпівставленні цього зрізу з нижче розташованим ситуація проясняєтся, оскільки явно визначається асиметрія контура бічних шлуночків.
- 89.
- 90. Епiдуральний простiр хребтового каналузнаходиться: • Мiж листками твердої оболонки • Мiж твердою та павутинною оболонками • Мiж твердою та м'якою оболонками 90
- 91. Субдуральний простiр хребтового каналузнаходиться: • Мiж листками твердої оболонки • Мiж твердою та павутинною оболонками • Мiж твердою та м'якою оболонками 91
- 92. Субарахноїдальний простiр хребтового каналузнаходиться: • Мiж твердою та павутинною оболонками • Мiж твердою та м'якою оболонками • Мiж павутинною та м'якою оболонками 92
- 93. ПИТАННЯ ELEX (РОЗДІЛ3. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ) 93
- 94. Симптоми, якi складають менiнгеальнийсиндром: • Симптом Кернiга, симптоми Брудзинського (верхнiй, середнiй, нижнiй), ригiднiсть потиличних м'язiв, симптом Бехтерєва виличний • Симптом Дежерiна, симптом Кернiга, симптом Вейс-Едельмана, ригiднiсть потиличних м'язiв • Симптом Брунса, симптом Кернiга-Ласега, симптом Брудзинського, ригiднiсть потиличних м'язiв 94
- 95. Зниження вмiсту цукрув спинномозковiй рiдинi є патогномонiчним для: • Грипозного менiнгоенцефалiту • Герпетичного менiнгоенцефалiту • Туберкульозного менiнгоенцефалiту 95
- 96. Синдром бiлково-клiтинної дисоцiацiїу лiкворi характеризується: • Переважним пiдвищенням вмiсту бiлка вiдносно рiвня цитозу • Рiвнозначним пiдвищенням вмiсту бiлка та рiвня цитозу • Переважним пiдвищенням рiвня цитозу вiдносно пiдвищення вмiсту бiлка 96
- 97. Синдром клiтинно-бiлкової дисоцiацiїу лiкворi характеризується: • Переважним пiдвищенням рiвня цитозу вiдносно вмiсту бiлка • Рiвнозначним пiдвищенням вмiсту бiлка та рiвня цитозу • Переважним пiдвищенням вмiсту бiлка вiдносно рiвня цитозу 97
- 98. Синдром бiлково-клiтинної дисоцiацiїу лiкворi спостерiгається при: • Пухлинах головного та спинного мозку, полiрадикулоневритах • Пухлинах головного мозку, розсiяному склерозi • Вiрусних менiнгоенцефалiтах, абсцесах мозку 98
- 99. У нормi в1 кубiчному мiлiметрi лiквору кiлькiсть клiтин становить: • До 6 • До 12 • До 15 99
- 100. Наявнiсть змiнених еритроцитiву лiкворi заперечує дiагноз герпетичного енцефалiту: • Так • Нi 100
- 101. Наявнiсть 1 -2 нейтрофiлiв у лiкворi вказує на патологiю: • Нi • Так 101
- 102. Синдром менiнгiзму означає: •Наявнiсть менiнгеального синдрому та лiмфоцитарного плеоцитозу в лiкворi • Наявнiсть менiнгеального синдрому за вiдсутностi плеоцитозу в лiкворi • Наявнiсть менiнгеального синдрому та нейтрофiльного плеоцитозу в лiкворi 102
- 103. Лiквор рiвномiрного рожевогозабарвлення в трьох пробiрках з переважним вмiстом змiнених еритроцитiв вказує на: • Субарахноїдальний крововилив • Артефактну кров у лiкворi • Вiрусно-геморагiчний менiнгоенцефалiт • Бактерiально-геморагiчний менiнгоенцефалiт 103
- 104. Для диференцiйної дiагностикипоходження кровi в лiкворi (кров субарахноїдального походження або супутня кров iз судинного сплетiння) використовується: • Центрифугування лiквору • Проба Квеккенштедта • Виявлення ореола лiквору на фiльтрувальному паперi 104
- 105. Можливiсть випадiння плiвкив лiкворi залежить вiд: • Вмiсту бiлка в лiкворi • Рiвня плеоцитозу • Як вiд вмiсту бiлка, так i вiд рiвня плеоцитозу 105
- 106. Лiквор у гостромуперiодi мiєлiту характеризується: • Клiтинно-бiлковою дисоцiацiєю • Бiлково-клiтинною дисоцiацiєю при наявностi плеоцитозу • Нормальною кiлькiстю клiтин та нормальним вмiстом бiлка 106
- 107. ПИТАННЯ ELEX (РОЗДІЛ7. СУДИННІ ЗАХВОРЮВАННЯ) 107
- 108. Вiдтiк венозної кровiвiд головного мозку забезпечується: • Через пахiоновi грануляцiї, судинне сплетення шлуночкiв та вени мозку • Через вени i синуси твердої мозкової оболонки 108
- 109. Основнi синуси твердоїоболонки головного мозку: • Прямий • Кавернозний • Нижнiй та верхнiй кам'янистi • Сигмоподiбний • Нижнiй та верхнiй сагiтальний • Потиличний 109
- 110. Непарнi синуси твердоїоболонки головного мозку: • Потиличний, верхнiй кам'янистий, кавернозний • Прямий, заднiй та переднiй мiжкавернозний 110
- 111. Велика вена мозкувпадає: • У прямий синус • У сигмоподiбний синус • У верхнiй кам'янистий синус 111
- 112. Синус, який забезпечуєвiдтiк кровi в яремну вену: • Поперечний • Нижнiй сагiтальний • Сигмоподiбний • Верхнiй сагiтальний 112
Editor's Notes
- #5 Оболонки спинного мозку. Шийний відділ.
- #6 1- верхній сагітальний синус; 2 – нижній сагітальний синус; 3 – прямий синус; 4 – поперечний синус; 6 – сигмовидний синус; - забезпечує віддік в яремну вену 7 – потиличний синус; 8 – верхній камянистий синус; 9 – клиновидно-тімяний синус; 10 – нижній камянистий синус; 11 – печеристий синус в елексі згадуються непарні синусі до яких крім прямого відносяться заднiй та переднiй мiжкавернозний синуси
- #9 Велика (мозочково-мозкова) цистерна (cisterna magna, c. cerebellomedullaris) – сама велика цистерна, яка обмежена мозочком, довгастим мозком та потиличною кісткою. Цистерна моста (препонтинна) - розташовується наперед від моста мозку, містить базилярну артерію. Зєднується позаду з мосто-мозочково-мозковою цистерною та субарахноідальним простором спинного мозку, попереду – з міжніжковою цистрною. Базальна цистерна (c. suprasellar) має п'ятикутну форму, включає міжніжкову цистерну (між ніжками мозку) і цистерну перехреста (між перехрестом зорових нервів і лобними частками). Чотиригорбкова цистерна (вени Галена) (c. quadrigeminalis) розташовується між мозолистим тілом і мозочком; у її ділянці можуть розташовуватись субарахноідальні кисти Обвідна (охоплююча; по Синельникову - обхідна) цистерна (c. ambient) - канал неправильної форми, що проходить по бокам ніжок мозку і даху середнього мозку; сполучається з мостовою і міжніжковою цистернами спереду і чотирегорбиковою цистерною ззаду. Цистерна бічної ямки великого мозку (cisterna fossae lateralis cerebri) - розташовується в латеральній борозні великого мозку.
- #11 Передмостова цистерна (цистерна моста) розташовується наперед від моста мозку, містить базилярну артерію. Зєднується позаду з мосто-мозочково-мозковою цистерною та субарахноідальним простором спинного мозку, попереду – з міжніжковою цистрною.
- #12 Білясередньомозкова цистерна: Чотиригорбкова цистерна (вени Галена) (c. quadrigeminalis) розташовується між мозолистим тілом і мозочком; у її ділянці можуть розташовуватись субарахноідальні кисти Обвідна (охоплююча; по Синельникову - обхідна) цистерна (c. ambient) - канал неправильної форми, що проходить по бокам ніжок мозку і даху середнього мозку; сполучається з мостовою і міжніжковою цистернами спереду і чотирегорбиковою цистерною ззаду.
- #13 Міжніжкова цистерна
- #14 Міжніжкова цистерна Охоплююча цистерна Чотирегорбикова цистерна Верхня цистерна мозочка
- #15 Велика цистерна
- #16 Передмоства цистерна Мосто-мозочкова цистерна
- #17 Міжніжкова цистерна Базилярні цистерни
- #18 Охоплююча цистерна
- #19 Охоплююча цистерна
- #24 Розказати про загальномозкову симптоматику
- #32 Отвір Монро
- #33 Комунікативна - сполучна
- #40 Отвір Монро
- #47 ідіопатична (після 50) або вторинна (після субарахноідального крововиливу або менінгіту) нормотензивна гідроцефалія
- #50 На Т2-зважених зображеннях (112А, В) видно розширені III та бокові шлуночки. На сагіттальному знімку в режимі Т1 виявляється розтягнутий III шлуночок, а вище нього - прогин мозолистого тіла. Ніяких патологічних утворень, які б пояснювали розширення шлуночків не знайдено. Зверніть увагу на диспропорцію між розтягненням шлуночків та відносно невеликим зниженням периферичного об'єму кори (I).
- #55 ГНТ – гідроцефалія з нормальним тиском Порушення ходи по типу лобної дисбазії – апраксія ходьби Деменція підкіркового типу Нейрогенні порушення сечовипускання. Але основне – це порушення ходи
- #65 Це один приклад
- #71 Можна пропустити
- #91 100 "Мiж листками твердої оболонки
- #92 100 "Мiж твердою та павутинною оболонками
- #93 100 "Мiж павутинною та м'якою оболонками
- #95 100 "Симптом Кернiга, симптоми Брудзинського (верхнiй, середнiй, нижнiй), ригiднiсть потиличних м'язiв, симптом Бехтерєва виличний
- #96 100 "Туберкульозного менiнгоенцефалiту
- #97 100 "Переважним пiдвищенням вмiсту бiлка вiдносно рiвня цитозу
- #98 100 "Переважним пiдвищенням рiвня цитозу вiдносно вмiсту бiлка
- #99 100 "Пухлинах головного та спинного мозку, полiрадикулоневритах
- #100 100 "До 6
- #101 100 "Нi
- #102 100 "Так
- #103 100 "Наявнiсть менiнгеального синдрому за вiдсутностi плеоцитозу в лiкворi
- #104 40 "Субарахноїдальний крововилив 30 "Вiрусно-геморагiчний менiнгоенцефалiт 30 "Бактерiально-геморагiчний менiнгоенцефалiт
- #105 50 "Центрифугування лiквору 50 "Виявлення ореола лiквору на фiльтрувальному паперi
- #106 100 "Вмiсту бiлка в лiкворi
- #107 100 "Бiлково-клiтинною дисоцiацiєю при наявностi плеоцитозу
- #109 100 "Через вени i синуси твердої мозкової оболонки
- #110 20 "Прямий 20 "Кавернозний 20 "Нижнiй та верхнiй кам'янистi 20 "Сигмоподiбний 20 "Нижнiй та верхнiй сагiтальний Не зрозумілим є чому не відноситья потиличний синус
- #111 100 "Прямий, заднiй та переднiй мiжкавернозний
- #112 100 "У прямий синус
- #113 100 "Сигмоподiбний