ОРГАНИ ЧУТТЯ.
 ОРГАН CМАКУ ТА
     НЮХУ
Лектор – Ходоровська Алла Анатоліївна
кандидат медичних наук, доцент кафедри
Органами
    чуття
називають
спеціалізовані
органи, через які
нервова система
отримує подразнення
із зовнішнього і
внутрішнього
середовища і
сприймає ці
подразнення у
вигляді відчуттів.
І.П.        Павлов
визначив:
«Аналізатори - це
такі апарати, що
розкладають зовні-
шній     світ   на
елементи і потім
трансформують
подразнення      у
відчуття».
Кожен аналізатор
   складається
    з 3 частин:



•Периферійної
•Проміжної
•Центральної
Орган зору



Орган слуху      Периферійна
та рівноваги
                   частина
               Це органи чуттів,
Орган смаку
               рецептори яких
               сприймають
Орган нюху     подразнення і
               перетворюють його в
Рецепторні
               нервовий імпульс.
  нервові
закінчення
До складу проміжної частини входить ланцюг
нейронів, який несе нервовий імпульс у кору
великих півкуль головного мозку.




                      головного
Центральна     частина
представлена окремими
зонами кори великих
півкуль      головного
мозку.

Скронева ділянка кори
є кірковим центром
слухового аналізатора,
Потилична – зорового
аналізатора,
Тім’яна – смаку і нюху.
                       головного
Органи чуття за походженням і будовою
             класифікують на 3 типи:
Нейросенсорні (первинночутливі), їхні рецепторні
клітини є нервові і утворюються зі стінки мозкових
пухирців до них відносяться:
•орган зору
•орган нюху
Сенсоепітеліальні       (вторинночутливі)     їхні
рецепторні клітини є епітеліальні і утворюються з
ектодерми, до них відносяться:
•орган слуху та рівноваги
•орган смаку
Рецепторні (капсульовані та некапсульовані)
нервові закінчення, які не мають чіткої органної
будови.
Нейросенсорні (первинночутливі), їхні
рецепторні клітини є нервові і
утворюються зі стінки мозкових
пухирців до них відносяться:
    орган зору            орган нюху
 паличка   колбочка      нюхові клітини
Сенсоепітеліальні    (вторинночутливі)
їхні рецепторні клітини є епітеліальні і
утворюються з ектодерми, до них
відносяться:
орган слуху і рівноваги    орган смаку
Рецепторні (капсульовані та
 некапсульовані)         нервові
 закінчення, які не мають
 чіткої органної будови.
Для всіх сприймаючих клітин характерна наявність
спеціалізованих структур, які забезпечують сприйняття
специфічних подразників це війок (кіноцілій), зв’язаних з
базальним тільцем або мікроворсинок (стереоліцій).
В плазмолему війок або мікроворсинок вмонтовані молекули
особливих фото-, хемо- і механорецепторних білків, які кодують
енергію стимулу у специфічну інформацію клітини.
Потенціали, які утворюються поступають в ЦНС,              де
відбувається декодування стимулу.

              кіноцілій
                                   стереоліцій
Орган нюху
В період онтогенезу орган нюху невід’ємно з’єднаний з ЦНС,
закладаючись в одній загальній ембріональній нервовій
пластинці. В процесі подальшого розвитку периферійна
частина нюхового аналізатора відокремлюється від зачатка
ЦНС і тільки потім вторинне за допомогою нюхового нерву
зв'язується з центральними частинами аналізатора

   В нервовій пластинці
зачатки      органа      нюху
виявляються         на      її
передньому краї у вигляді
парних, так званих, нюхових
ямок. В подальшому ті
зачатки у зв’язку з ростом
голови переміщуються у
верхні і середні носові мушлі
(нюхова область).
Орган нюху з елементів, які
   У зародків на четвертому місяці розвитку,
утворюють стінки нюхових ямок, формуються підтримуючи
епітеліоцити і нейросенсорні нюхові клітини. Аксони нюхових
клітин, об’єднавшись між собою, утворюють в сукупності 20-40
нервових пучків (нюхових шляхів filea alfactoria), які йдуть
через отвір у хрящовій закладці майбутньої решітчастої кістки
до нюхових цибулин головного мозку.

   Тут           здійснюється
синоптичний контакт між
терміналями     аксонів     і
дендритами         мітральних
нейронів нюхових цибулин.
Орган нюху     у своєму переферийному відділі представлений
невеликою ділянкою слизової оболонки носу - нюховою
областю, яка вкриває у людини верхню, частково середню
мушлі носової порожнини і перетинки носу.

Зовні нюхова
область
відрізняється
від
респіраторної
частини                         Носова          Носова
                                              порожнина
слизової                Носовапорожнина
                       порожнина
оболонки
жовтуватим
кольором.
Нюхова ділянка слизової оболонки складається з
одношарового псевдобагаторядного війчастого епітелію, в
якому розрізняють:
нюхові рецепторні клітини
підтримуючи епітеліоцити
базальні епітеліоцити

•Від        підлягаючої
сполучної тканини вони
відмежовані        добре
вираженою базальною
мембраною.
•Обернута    в   носову
порожнину      поверхня
нюхової        вистилки
вкрита шаром слизу.
Нюхові клітини            це рецепторні (нейросенсорні
клітини) розташовані між підтримуючим епітеліоцитами,
вони мають короткий периферійний відросток – видозмінений
дендрит та довгий – аксон. Їх перікаріон займає середнє
положення в товщі нюхового епітелію.
     Дистальні       частини
  периферичних     відростків
  нюхових              клітин
  закінчуються характерними
  потовщеннями – нюховими
  булавами.
     Нюхові булави на своїй
  верхівці несуть до 10-12
  загострених        рухових
  нюхових війок.
В      цитоплазмі
нюхових клітин є
мітохондрії, грЕПС,
мікротрубочки.                 аксони
   Ядра нюхових
клітин світлі з одним
або двома крупними
ядерцями.
   Базальна
частина       клітини
продов-жується      у
вузький,        трохи
звивистий аксон,      нюхові
який проходить між клітини
опорними клітинами.
Нюхові клітини
Війки    булав    містять
повздовжньо орієнтовані
фібрили:      9       пар
периферичних       і    2
центральні, які підходять
від базального тільця.      Війки
Нюхові війки рухомі і є
своєрідними антенами для
молекул пахучих речовин.
Нюхові (рецепторні) клітини
скануюча електронна мікрофотографія
У      сполучно-
тканинному шарі
центральні
відростки                       аксони
складають    пучки
безмієлінового
нюхового нерва, які
об′єднуються у 20-
40 ниткоподібних
стовбурів і через
отвори решітчастої
кістки                нюхові
направляються     в   клітини
нюхові цибулини.
нюхова цибулина
нюхова
      Проміжна частина        цибулина

 До складу нюхової цибулини
       входить 5 шарів:

Волокнистий шар це
аксони нейросенсорних
клітин;
Клубочковий шар це
синапс між аксоном
нейросенсорних клітин та
дендритами мітральних
клітин;
Нюхова цибулина

Молекулярний шар
це дендрити
мітральних клітин;
Гангліонарний шар
це мітральних клітин;
Зернистий шар це
аксони мітральних
клітин та асоціативні
нейроцити
нюхова цибулина




нюхові клітини
Підтримуючі           епітеліоцити         формують
багатоядерний епітеліальний шар, в якому і розміщуються
нюхові клітини, відмежовані епітеліоцитами. На апікальній
поверхні    підтримуючих    епітеліоцитів   є    чисельні
мікроворсинки.
 Проявляють         ознаки
 апокринової секреції і
 володіють високим рівнем
 метаболізму.
 В цитоплазмі є і загальні
 органели,        пігментні
 включення коричньово-
 жовтого    кольору,     що
 пояснює жовтий колір
 нюхової області.
Базальні епітеліоцити         знаходяться на
базальній мембрані і мають цитоплазматичні вирости,
які оточують пучки центральних відростків нюхових
клітин.
Цитоплазма
заповнена
рибосомами і не
містить
тонофібрил. Вони є
джерелом
регенерації
підтримуючих
клітин.
В нижче розміщеній волокнистій тканині нюхової області
розміщуються кінцеві відділи трубчато-альвеолярних залоз,
які виділяють секрет (Боуменові залози). Кінцевий відділ
представлений двома різновидами клітин - міоепітеліальних,
які розташовані зовні і секреторних (по мерокриновому типу),
які розміщуються зсередини. Їх прозорий, водянистий секрет
разом з секретом підтримуючих клітин зволожує поверхню
нюхового епітелію.

    В цьому секреті, який
 вкриває     нюхові     війки,
 розчиняються пахучі речовини
 і     тоді      сприймаються
 рецепторними білками, які
 вмонтовані в мембрану війок
 нюхових клітин.

                   Боуменові залози
Орган смаку
   Джерелом диференціювання клітин смакових
цибулин є ембріональний баготошаровий епітелій
сосочків.
Орган смаку       представлений сукупністю так
званих смакових бруньок, які розміщуються в
багатошаровому епітелії бічних стінок жолобкуватих,
листоподібних, шляпках грибоподібних, окрім
ниткоподібних сосочків язика людини.
                       сосочки




    ниткоподібні                      жолобкуваті
    грибоподібні                      листоподібні
Сосочки язика
(скануюча електронна мікрофотографія)
Сосочки язика
Кожна смакова брунька має еліпсоїдну форму і займає
всю товщю багатошарового епітеліального шару
сосочка.

                                          Смакова
                                          брунька



                        сосочок
Смакова брунка складається з щільно прилягаючих одна до
одної 40-60 клітин серед яких розрізняють 3 типи:
смакові рецепторні (сенсорні),
підтримуючі ,
базальні клітини.
Від підлягаючої сполучної тканини смакова брунька
відмежовується базальною мембраною.
Верхівка           бруньки        Смакова пора
відкривається на поверхню
язика за допомогою отвору-
смакової пори.
Смакова пора веде в
невелике заглиблення, яке
утворене       апікальними
поверхнями        смакових
сенсорних клітин - смакову
ямку.
Вони відмежовані одна від         Смакові
одної         підтримуючими       сенсорні
клітинами. Їх ядра мають
                                епітеліоцити
витягнуту        форму      і
розташовані     ближче     до
базальної частини клітин.
В    апікальній   частині   в
цитоплазмі багато аЕПС і
мітохондрії. На апікальній
поверхні клітин є мікровор-
синки, між якими у смаковій
ямці знаходяться електронно-
щільно речовина з високою
активністю      фосфатаз    і
значною кількістю білка і
мукопротеїдів, які відігріють
роль відсорбенту для смакових
речовин.
У       смакових
бруньках передньої
частини      язика
знаходиться
солодкочутливий
рецепторний білок.

У       смакових
бруньках   задньої
частини          –
гіркочутливий
рецепторний білок.
Смакові речовини відсорбуються на мембранному шарі
цитоплазми мікроворсинок, в якому є специфічні рецепторні
білки.




  солодкий   гіркий    солоний     кислий
Одна    смакова     клітина
здатна сприймати декілька
смакових     подразників.    В
кожну     смакову      бруньку
входять і розгалужуються біля
50    аферентних     нервових
волокон,     які    формують
синапси      з     базальними
відділами рецепторних клітин.
   Збудження     з   смакових
бруньок передається у вигляді
імпульсів через синапси до
нервових закінчень, а далі по    нервові волокна
нервових     шляхам      –   в
центральні відділи смакового
аналізатора.
Отже,      проміжна    частина
смакового             аналізатора
представлена 2–4 аферентними
нервовими волокнами, які у
складі       нервових      шляхів
язикового, язикоглоткового та
блукаючого нервів передають
імпульс у довгастий мозок де
утворюють синапси на нейронах
ядра одинокого шляху.
   І далі збудження з передається
в центральні відділи – тім’яну      нервові волокна
долю кори, що є кірковим
центром смакового аналізатора.
Підтримуючі епітеліоцити        мають крупне ядро, гЕПС і
аЕПС, комплекс Гольджі та тонофібрили. Вони оточують і ізо-
люють смакові клітини і нервові волокна базальному відділі
смакової бруньки і беруть участь в процесах секреції
глікопротеїдів.

На відміну від сенсорних і
підтримуючих клітин
базальні епітеліоцити
розташовані          поверхнь
епітеліального шару.
Вони є мало спеціалізованими
клітинами         з       яких
розвивається підтримуючі і
смакові сенсорні епітеліоцити
Пора
                      Смакові клітини


                             Смакова брунька

                             Нервові волокна,
                             які     входять    в
                             смакову бруньку з
                             підлягаючої
                             сполучної тканини,
                             йдуть         вздовж
                             підтримуючих клі-
                             тин, закінчуються на
                             бічній      поверхні
                             сенсорних клітин.




смакові клітини      Нервовий імпульс
Вікові особливості
    Зниження сприйняття запахів називається гіпосмією, втрата –
аносмія, порушення – паросмія, загострення – гіперсмія.
    Спостерігаються вікові зміни чутливості нюхового аналізатору. Так,
новонароджені діти реагують на запахи, з 4-7 річного віку нюх
повноцінний, а найвищого розвитку – у віці 20 років. З 45 річного віку
нюх знижується.
    Орган смаку представлений сукупністю смакових цибулин, які
розміщуються в товщі багатошарового епітелію на бічних поверхнях
листоподібних, грибоподібних і жолобуватих сосочків язика. У
новонародженого в сосочках, оточених валом і грибоподібних дрібні
смакові цибулини розміщені як на бічних, так і на вільних поверхнях
сосочків.
    Впродовж 1-го року життя смакові цибулини значно збільшуються в
об’ємі. У дітей, а іноді і у дорослих, смакові цибулини розміщуються на
губах, надгортаннику і голосових зв’язках. Загальна кількість смакових
цибулин дорівнює 2000. Тільки на поверхні кожного жолобуватого
сосочка нараховується до 200-300 цибулин.
Дякую за увагу!

Орган смаку та нюху

  • 1.
    ОРГАНИ ЧУТТЯ. ОРГАНCМАКУ ТА НЮХУ Лектор – Ходоровська Алла Анатоліївна кандидат медичних наук, доцент кафедри
  • 2.
    Органами чуття називають спеціалізовані органи, через які нервова система отримує подразнення із зовнішнього і внутрішнього середовища і сприймає ці подразнення у вигляді відчуттів.
  • 3.
    І.П. Павлов визначив: «Аналізатори - це такі апарати, що розкладають зовні- шній світ на елементи і потім трансформують подразнення у відчуття».
  • 4.
    Кожен аналізатор складається з 3 частин: •Периферійної •Проміжної •Центральної
  • 5.
    Орган зору Орган слуху Периферійна та рівноваги частина Це органи чуттів, Орган смаку рецептори яких сприймають Орган нюху подразнення і перетворюють його в Рецепторні нервовий імпульс. нервові закінчення
  • 6.
    До складу проміжноїчастини входить ланцюг нейронів, який несе нервовий імпульс у кору великих півкуль головного мозку. головного
  • 7.
    Центральна частина представлена окремими зонами кори великих півкуль головного мозку. Скронева ділянка кори є кірковим центром слухового аналізатора, Потилична – зорового аналізатора, Тім’яна – смаку і нюху. головного
  • 8.
    Органи чуття запоходженням і будовою класифікують на 3 типи: Нейросенсорні (первинночутливі), їхні рецепторні клітини є нервові і утворюються зі стінки мозкових пухирців до них відносяться: •орган зору •орган нюху Сенсоепітеліальні (вторинночутливі) їхні рецепторні клітини є епітеліальні і утворюються з ектодерми, до них відносяться: •орган слуху та рівноваги •орган смаку Рецепторні (капсульовані та некапсульовані) нервові закінчення, які не мають чіткої органної будови.
  • 9.
    Нейросенсорні (первинночутливі), їхні рецепторніклітини є нервові і утворюються зі стінки мозкових пухирців до них відносяться: орган зору орган нюху паличка колбочка нюхові клітини
  • 10.
    Сенсоепітеліальні (вторинночутливі) їхні рецепторні клітини є епітеліальні і утворюються з ектодерми, до них відносяться: орган слуху і рівноваги орган смаку
  • 11.
    Рецепторні (капсульовані та некапсульовані) нервові закінчення, які не мають чіткої органної будови.
  • 12.
    Для всіх сприймаючихклітин характерна наявність спеціалізованих структур, які забезпечують сприйняття специфічних подразників це війок (кіноцілій), зв’язаних з базальним тільцем або мікроворсинок (стереоліцій). В плазмолему війок або мікроворсинок вмонтовані молекули особливих фото-, хемо- і механорецепторних білків, які кодують енергію стимулу у специфічну інформацію клітини. Потенціали, які утворюються поступають в ЦНС, де відбувається декодування стимулу. кіноцілій стереоліцій
  • 13.
    Орган нюху В періодонтогенезу орган нюху невід’ємно з’єднаний з ЦНС, закладаючись в одній загальній ембріональній нервовій пластинці. В процесі подальшого розвитку периферійна частина нюхового аналізатора відокремлюється від зачатка ЦНС і тільки потім вторинне за допомогою нюхового нерву зв'язується з центральними частинами аналізатора В нервовій пластинці зачатки органа нюху виявляються на її передньому краї у вигляді парних, так званих, нюхових ямок. В подальшому ті зачатки у зв’язку з ростом голови переміщуються у верхні і середні носові мушлі (нюхова область).
  • 14.
    Орган нюху зелементів, які У зародків на четвертому місяці розвитку, утворюють стінки нюхових ямок, формуються підтримуючи епітеліоцити і нейросенсорні нюхові клітини. Аксони нюхових клітин, об’єднавшись між собою, утворюють в сукупності 20-40 нервових пучків (нюхових шляхів filea alfactoria), які йдуть через отвір у хрящовій закладці майбутньої решітчастої кістки до нюхових цибулин головного мозку. Тут здійснюється синоптичний контакт між терміналями аксонів і дендритами мітральних нейронів нюхових цибулин.
  • 15.
    Орган нюху у своєму переферийному відділі представлений невеликою ділянкою слизової оболонки носу - нюховою областю, яка вкриває у людини верхню, частково середню мушлі носової порожнини і перетинки носу. Зовні нюхова область відрізняється від респіраторної частини Носова Носова порожнина слизової Носовапорожнина порожнина оболонки жовтуватим кольором.
  • 16.
    Нюхова ділянка слизовоїоболонки складається з одношарового псевдобагаторядного війчастого епітелію, в якому розрізняють: нюхові рецепторні клітини підтримуючи епітеліоцити базальні епітеліоцити •Від підлягаючої сполучної тканини вони відмежовані добре вираженою базальною мембраною. •Обернута в носову порожнину поверхня нюхової вистилки вкрита шаром слизу.
  • 17.
    Нюхові клітини це рецепторні (нейросенсорні клітини) розташовані між підтримуючим епітеліоцитами, вони мають короткий периферійний відросток – видозмінений дендрит та довгий – аксон. Їх перікаріон займає середнє положення в товщі нюхового епітелію. Дистальні частини периферичних відростків нюхових клітин закінчуються характерними потовщеннями – нюховими булавами. Нюхові булави на своїй верхівці несуть до 10-12 загострених рухових нюхових війок.
  • 18.
    В цитоплазмі нюхових клітин є мітохондрії, грЕПС, мікротрубочки. аксони Ядра нюхових клітин світлі з одним або двома крупними ядерцями. Базальна частина клітини продов-жується у вузький, трохи звивистий аксон, нюхові який проходить між клітини опорними клітинами.
  • 19.
    Нюхові клітини Війки булав містять повздовжньо орієнтовані фібрили: 9 пар периферичних і 2 центральні, які підходять від базального тільця. Війки Нюхові війки рухомі і є своєрідними антенами для молекул пахучих речовин.
  • 20.
    Нюхові (рецепторні) клітини скануючаелектронна мікрофотографія
  • 21.
    У сполучно- тканинному шарі центральні відростки аксони складають пучки безмієлінового нюхового нерва, які об′єднуються у 20- 40 ниткоподібних стовбурів і через отвори решітчастої кістки нюхові направляються в клітини нюхові цибулини.
  • 22.
  • 23.
    нюхова Проміжна частина цибулина До складу нюхової цибулини входить 5 шарів: Волокнистий шар це аксони нейросенсорних клітин; Клубочковий шар це синапс між аксоном нейросенсорних клітин та дендритами мітральних клітин;
  • 24.
    Нюхова цибулина Молекулярний шар цедендрити мітральних клітин; Гангліонарний шар це мітральних клітин; Зернистий шар це аксони мітральних клітин та асоціативні нейроцити
  • 25.
  • 27.
    Підтримуючі епітеліоцити формують багатоядерний епітеліальний шар, в якому і розміщуються нюхові клітини, відмежовані епітеліоцитами. На апікальній поверхні підтримуючих епітеліоцитів є чисельні мікроворсинки. Проявляють ознаки апокринової секреції і володіють високим рівнем метаболізму. В цитоплазмі є і загальні органели, пігментні включення коричньово- жовтого кольору, що пояснює жовтий колір нюхової області.
  • 28.
    Базальні епітеліоцити знаходяться на базальній мембрані і мають цитоплазматичні вирости, які оточують пучки центральних відростків нюхових клітин. Цитоплазма заповнена рибосомами і не містить тонофібрил. Вони є джерелом регенерації підтримуючих клітин.
  • 29.
    В нижче розміщенійволокнистій тканині нюхової області розміщуються кінцеві відділи трубчато-альвеолярних залоз, які виділяють секрет (Боуменові залози). Кінцевий відділ представлений двома різновидами клітин - міоепітеліальних, які розташовані зовні і секреторних (по мерокриновому типу), які розміщуються зсередини. Їх прозорий, водянистий секрет разом з секретом підтримуючих клітин зволожує поверхню нюхового епітелію. В цьому секреті, який вкриває нюхові війки, розчиняються пахучі речовини і тоді сприймаються рецепторними білками, які вмонтовані в мембрану війок нюхових клітин. Боуменові залози
  • 30.
    Орган смаку Джерелом диференціювання клітин смакових цибулин є ембріональний баготошаровий епітелій сосочків.
  • 31.
    Орган смаку представлений сукупністю так званих смакових бруньок, які розміщуються в багатошаровому епітелії бічних стінок жолобкуватих, листоподібних, шляпках грибоподібних, окрім ниткоподібних сосочків язика людини. сосочки ниткоподібні жолобкуваті грибоподібні листоподібні
  • 32.
  • 33.
  • 34.
    Кожна смакова брунькамає еліпсоїдну форму і займає всю товщю багатошарового епітеліального шару сосочка. Смакова брунька сосочок
  • 35.
    Смакова брунка складаєтьсяз щільно прилягаючих одна до одної 40-60 клітин серед яких розрізняють 3 типи: смакові рецепторні (сенсорні), підтримуючі , базальні клітини. Від підлягаючої сполучної тканини смакова брунька відмежовується базальною мембраною. Верхівка бруньки Смакова пора відкривається на поверхню язика за допомогою отвору- смакової пори. Смакова пора веде в невелике заглиблення, яке утворене апікальними поверхнями смакових сенсорних клітин - смакову ямку.
  • 36.
    Вони відмежовані однавід Смакові одної підтримуючими сенсорні клітинами. Їх ядра мають епітеліоцити витягнуту форму і розташовані ближче до базальної частини клітин. В апікальній частині в цитоплазмі багато аЕПС і мітохондрії. На апікальній поверхні клітин є мікровор- синки, між якими у смаковій ямці знаходяться електронно- щільно речовина з високою активністю фосфатаз і значною кількістю білка і мукопротеїдів, які відігріють роль відсорбенту для смакових речовин.
  • 37.
    У смакових бруньках передньої частини язика знаходиться солодкочутливий рецепторний білок. У смакових бруньках задньої частини – гіркочутливий рецепторний білок.
  • 39.
    Смакові речовини відсорбуютьсяна мембранному шарі цитоплазми мікроворсинок, в якому є специфічні рецепторні білки. солодкий гіркий солоний кислий
  • 40.
    Одна смакова клітина здатна сприймати декілька смакових подразників. В кожну смакову бруньку входять і розгалужуються біля 50 аферентних нервових волокон, які формують синапси з базальними відділами рецепторних клітин. Збудження з смакових бруньок передається у вигляді імпульсів через синапси до нервових закінчень, а далі по нервові волокна нервових шляхам – в центральні відділи смакового аналізатора.
  • 41.
    Отже, проміжна частина смакового аналізатора представлена 2–4 аферентними нервовими волокнами, які у складі нервових шляхів язикового, язикоглоткового та блукаючого нервів передають імпульс у довгастий мозок де утворюють синапси на нейронах ядра одинокого шляху. І далі збудження з передається в центральні відділи – тім’яну нервові волокна долю кори, що є кірковим центром смакового аналізатора.
  • 42.
    Підтримуючі епітеліоцити мають крупне ядро, гЕПС і аЕПС, комплекс Гольджі та тонофібрили. Вони оточують і ізо- люють смакові клітини і нервові волокна базальному відділі смакової бруньки і беруть участь в процесах секреції глікопротеїдів. На відміну від сенсорних і підтримуючих клітин базальні епітеліоцити розташовані поверхнь епітеліального шару. Вони є мало спеціалізованими клітинами з яких розвивається підтримуючі і смакові сенсорні епітеліоцити
  • 43.
    Пора Смакові клітини Смакова брунька Нервові волокна, які входять в смакову бруньку з підлягаючої сполучної тканини, йдуть вздовж підтримуючих клі- тин, закінчуються на бічній поверхні сенсорних клітин. смакові клітини Нервовий імпульс
  • 44.
    Вікові особливості Зниження сприйняття запахів називається гіпосмією, втрата – аносмія, порушення – паросмія, загострення – гіперсмія. Спостерігаються вікові зміни чутливості нюхового аналізатору. Так, новонароджені діти реагують на запахи, з 4-7 річного віку нюх повноцінний, а найвищого розвитку – у віці 20 років. З 45 річного віку нюх знижується. Орган смаку представлений сукупністю смакових цибулин, які розміщуються в товщі багатошарового епітелію на бічних поверхнях листоподібних, грибоподібних і жолобуватих сосочків язика. У новонародженого в сосочках, оточених валом і грибоподібних дрібні смакові цибулини розміщені як на бічних, так і на вільних поверхнях сосочків. Впродовж 1-го року життя смакові цибулини значно збільшуються в об’ємі. У дітей, а іноді і у дорослих, смакові цибулини розміщуються на губах, надгортаннику і голосових зв’язках. Загальна кількість смакових цибулин дорівнює 2000. Тільки на поверхні кожного жолобуватого сосочка нараховується до 200-300 цибулин.
  • 45.