Особливості застосування
безрецептурних транквілізаторів
 Адаптол
 Афобазол
 Буспірон
 Стрезам
 Атаракс
 Фенібут
 Гліцисед
 Пікамілон
Мебікар (адаптол)
 АТ "Олайнфарм", Латвія (Адаптол)
 ВАТ "Сумісне українсько-бельгійське хімічне
підприємство "ІнтерХiм", м. Одеса, Україна (Мебікар
ІС; ТРАНКВІЛАР® ІС)
 ВАТ "Татхімфармпрепарати", м.Казань, Російська
Федерація (Мебікар-Татхімфарм)
 Таблетки по 300 та 500 мг
Терапевтична дія
 Помірна транквілізуюча (анксіолітична) активність.
 Знімає або послаблює почуття неспокою, тривоги,
страху, внутрішнього емоційного напруження та
роздратування.
 Транквілізуючий ефект препарату не супроводжується
міорелаксацією та порушенням координації рухів.
 Має антиоксидантні властивості, тому діє як
мембраностабілізатор, адаптоген та
церебропротектор.
Показання для застосування
 неврози та неврозоподібні стани, що супроводжуються
роздратуванням, емоційною нестійкістю, тривогою та
страхом;
 поліпшення переносимості нейролептиків з метою
усунення викликаних ними соматовегетативних та
неврологічних побічних ефектів;
 кардіалгії різного генезу (не пов’язані з ішемічною
хворобою серця);
 соматовегетативні прояви при передменструальному
синдромі та менопаузі;
 під час комплексної терапії як засіб, що зменшує потяг до
куріння тютюну.
Спосіб застосування та дози
 Внутрішньо незалежно від приймання їжі по 250 - 500
мг 2 - 3 рази на добу.
 Разова доза - від 0,3 г до 1,8 г, добова – від 0,9 до 10 г.
 Тривалість курсу лікування - від декількох днів до 2 - 3
місяців.
 Для зниження потягу до тютюнокуріння препарат
призначають по 500 – 1000 мг 3 рази на добу щоденно
протягом 5 - 6 тижнів.
Побічна дія
 Переноситься добре.
 Можливі алергічні реакції та диспептичні розлади
після вживання великих доз.
 Можуть знижуватися артеріальний тиск та
температура тіла, які нормалізуються самостійно і не
потребують припинення прийому препарату.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами
Адаптол можна комбінувати з нейролептиками,
транквілізаторами (бензодіазепінами), снодійними,
антидепресантами та психостимуляторами.
АФОБАЗОЛ
 ВАТ "Щолківський вітамінний завод«
Московська обл., Російська Федерація
 Таблетки по 10 мг № 50 (200 грн)
 АФОБАЗОЛ - похідне 2-меркаптобензимідазолу,
селективний анксіолітик, що не належить до класу агоністів
бензодіазепінових рецепторів.
 Має анксіолітичну дію з активуючим компонентом, що не
супроводжується гіпноседативними ефектами.
 Не має міорелаксантних властивостей, негативного впливу
на показники пам’яті й уваги.
 При його застосуванні не формується медикаментозна
залежність і не розвивається синдром відміни.
Показання для застосування
 Лікування тривожних станів (генералізовані тривожні
розлади, неврастенія, розлади адаптації).
Спосіб застосування та дози
 Застосовується внутрішньо, після вживання їжі.
 Оптимальні разові дози препарату – 10 мг, добові – 30
мг, розподілені на 3 прийоми протягом дня.
 Тривалість курсового застосування препарату
становить 2-4тижні.
 При необхідності добова доза препарату може бути
збільшена до максимальної - 60 мг.
БУСПІРОН
 Виробник: "Salutas Pharma GmbH" підприємство
компанії "Hexal AG", Німеччина / Німеччина, фірма
Sandoz
 СПІТОМІН®"Egis" Pharmaceutical Ltd, Угорщина
Форма випуску:
 Таблетки по 5 № 20
 Таблетки по 10 мг № 20 (150-200 грн)
Властивості
 Буспірон - анксіолітичний лікарський засіб, усуває
психічні та вегетативні симптоми страху.
 Не виявляє протисудомної та міорелаксуючої дії, не
спричиняє звикання.
 Після припинення застосування буспірон не спричиняє
симптомів відміни або швидкого рецидиву симптомів
тривоги.
Показання для застосування
- Короткострокове лікування станів, що
супроводжуються тривогою, в основному
генералізованого тривожного розладу.
Спосіб застосування та дози
 Рекомендована початкова добова доза становить 15
мг (3 таблетки по 5 мг); ця доза може підвищуватися
на 5 мг на добу кожні 2 або 3 доби.
 Звичайна добова доза дорівнює 20 – 30 мг (2 –
3таблетки по 10 мг або 4 – 6 таблеток по 5 мг).
 Максимальна разова доза складає 30 мг; добова доза
не повинна перевищувати 60 мг (6 таблеток по 10 мг).
 Добову дозу потрібно розділити на 2-3 прийоми.
 Таблетки слід приймати завжди в один і той же час
дня до або після їди, щоб запобігти значним
коливанням концентрації активної речовини в плазмі
крові протягом доби.
Особливості застосування
 Препарат не можна приймати епізодично для
лікування стану тривоги та напруженості, оскільки
терапевтичний ефект препарату розвивається не
раніше ніж через 7 – 14 діб лікування.
 Пацієнтам слід рекомендувати під час лікування не
їсти грейпфрути та, не пити грейпфрутовий сік у
значних кількостях під час лікування, оскільки ці
продукти можуть підвищити рівень буспірону в плазмі
крові та призвести до збільшення частоти або тяжкості
побічних ефектів.
СТРЕЗАМ
 Виробник: "Biocodex", Франція
 Фармакотерапевтична група. Анксіолітики.
 капс. 50 мг. №60: 1 капсула містить етифоксину
гідрохлориду 50 мг. (250 грн)
 У терапевтичних дозах етифоксину гідрохлорид
має анксіолітичні властивості.
 Етифоксин не впливає на швидкість
психомоторних реакцій і може
використовуватись як денний транквілізатор.
Показання для застосування
 Неврастенічні стани, пов’язані зі стресом розлади, які
супроводжуються тривогою, страхом і неспокоєм,
тривожно-фобічні розлади, вегетативні розлади з
помірно вираженим страхом, апатією, пониженою
активністю.
 Дорослим призначають по 1 капсулі до їди по 2-3 рази
на добу.
 Максимальний курс лікування для дорослих становить
12 тижнів.
Особливості застосування
 Препарат не призначають дітям до 15 років через
відсутність достатніх клінічних досліджень.
 У разі припинення лікування Стрезамом, у пацієнта не
виникає синдрому відміни.
 Стрезам не впливає на швидкість психомоторних
реакцій, але не виключена ймовірність тимчасового
погіршення здатності керувати автомобільним
транспортом і обслуговувати потенційно небезпечні
механізми під час лікування препаратом.
 Не рекомендується вживання алкоголю і застосування
інших речовин центральної дії (галоперидол,
діазепам, іміпрамін та ін.) під час лікування
Стрезамом.
Побічна дія
 Інколи відмічається запаморочення, яке може
виникнути на початку лікування і зникати самостійно
під час тривалого лікування.
 Рідко – шкірний висип, дуже рідко - алергічні реакції,
такі як кропив’янка.
 При одночасному застосуванні Стрезаму з
лікарськими засобами, які пригнічують центральну
нервову систему (нейролептики, транквілізатори,
антидепресанти, аналгетики, седативні), можливо
виникнення взаємного потенціювання ефектів.
Пікамілон
 Препарат синтезований у 1970 році
у Всесоюзному науково-дослідному
інституті вітамінів (Москва, СРСР)
В.М.Копилевичем, Л.М.Шмуйловичем
та В.І.Трубніковим.
 У медичній практиці застосовується з 1986 року
 У хімічному відношені може розглядатись як
поєднання молекули ГАМК та нікотинової кислоти.
Пікамілон
 ВАТ "Хіміко–фармацевтичний комбінат "АКРИХIН", м.
Стара Купавна, Російська Федерація
 ЗАТ "ВЕРОФАРМ" Воронезький філіал, м.Воронеж,
Російська Федерація
 Таблетки по 0,01; 0,02 та 0,05 г (10; 20; 50 мг) в
упаковці по 30 штук.
 Розчин для ін'єкцій 10% по 2 мл в ампулах № 10
 Пікамілон володіє вираженою судиннорозширюючою
дією у поєднанні з ноотропними та транквілізуючими
властивостями.
Показання для застосування
 Цереброваскулярна недостатність, астенія, депресивні розлади у
літньому віці.
 Стани, що супроводжуються тривожністю, страхом, підвищеною
дратівливістю, емоційною лабільністю.
 Астенічні стани, обумовлені нервово-психічними захворюваннями.
 У комплексному лікуванні – для зняття гострої алкогольної
інтоксикації; при хронічному алкоголізмі – для послаблення
астенічних, астеноневротичних, постпсихотичних, передрецидивних
станів, а також алкогольної енцефалопатії.
 У комплексній терапії – мігрень (профілактика), ЧМТ, нейроінфекція.
 Для покращання переносимості фізичних і розумових навантажень
(при перевантаженнях та в екстремальних умовах діяльності; для
відновлення фізичної працездатності спортсменів, для підвищення
стійкості до фізичних та розумових навантажень).
 Відкритокутова глаукома (для стабілізації зорових функцій).
 В урологічній практиці (у дітей старше 3 років та у дорослих з
розладами сечовиділення) для покращання адаптаційної функції
сечового міхура.
Фенібут
 Відкрите акціонерне товариство “Сумісне українсько-
бельгійське хімічне підприємство “ІнтерХім”, Україна, -
с НООБУТ® ІС
 АТ "Олайнфарм", Латвія - НООФЕН®
 γ-аміно-β-фенілмасляна кислота
 Таблетки по 0,25 г № 20
 Порошок дозований, 100 мг/дозу по 1 г у пакетиках №
15
 Порошок дозований, 500 мг/дозу по 2,5 г у пакетиках
№ 5
Історія
 Фенібут був синтезований у Ленінградському
педагогічному інституті ім. Герцена професором В. В.
Перекаліним та вивчений в Інституті експериментальної
медицини АМН СРСР.
 В свій час фенібут був в числі обов'язкових медикаментів у
аптечці космонавтів (у 1975 році його приймали
космонавти, які приймали участь у проекті «Союз» —
«Аполлон».
Ефекти
 безпосередньо впливає на ГАМК-рецептори ЦНС,
 покращує функціональний стан мозку за рахунок
нормалізації метаболізму та впливу на мозковий
кровообіг;
 антигіпоксична та антиамнестична дія;
 транквілізуючі та антиагрегантні властивості.
Показання для застосування
 Порушення пам’яті, зниження концентрації уваги та емоційної
активності;
 астенічний та тривожно-невротичний стан, неспокій, страх,
невроз нав’язливих станів, психопатія;
 у людей літнього віку – безсоння, нічний неспокій;
 у дітей – заїкання, тики, енурез.
 Для профілактики тривожних станів перед хірургічними
втручаннями та болючими діагностичними обстеженнями;
 як допоміжний засіб – при лікуванні алкоголізму (для
купірування психопатологічних та соматовегетативних розладів
при абстинентному синдромі).
 Хвороба Меньєра, запаморочення, пов’язані з дисфункціями
вестибулярного апарату, профілактики захитувань.
Спосіб застосування та дози
 Препарат приймають внутрішньо перед їдою. Курс
лікування становить 4 – 6 тижнів.
 У разі запаморочень при дисфункції вестибулярного
аналізатора інфекційного ґенезу (отогенний
лабіринтит) і хворобі Меньєра в період загострення –
по 750 мг (3 таблетки) 3 рази на добу протягом 5-7 діб,
при зниженні вираженості вестибулярних розладів –
по 250 - 500 мг (1 – 2 таблетки) 3 рази на добу
протягом 5-7 діб, і в подальшому – по 250 мг (1
таблетка) 1 раз на добу протягом 5 діб.
Побічні ефекти
 В окремих хворих на початку застосування препарату
можуть спостерігатися сонливість, нудота, коливання
артеріального тиску.
Застережні заходи
 Слід дотримуватись обережності при призначенні
препарату хворим з патологією шлунково-кишкового
тракту через подразливу дію Ноофену®.
 При тривалому застосуванні контролюють
морфологічний склад крові.
 Необхідно також контролювати показники функції
печінки.
АТАРАКС
 Транквілізатор (анксіолітик)
 таблетки - гидроксизину гідрохлорид 25 мг № 25 (130
грн)
 розчин для в/м ін’єкцій – 2мл (100 мг) № 6
Показання для застосування
 дорослим для зняття тривоги, психомоторного збудження,
відчуття внутрішньої напруги, підвищеної дратівливості при
неврологічних, психічних і соматичних захворюваннях;
 в якості седативного засобу у період премедикації;
 шкірний свербіж (симптоматична терапія).
Дозування:
 дорослим для симптоматичного лікування тривоги 25-100
мг/добу. Середня доза становить 50 мг/добу (12.5 мг вранці, 12.5
мг вдень і 25 мг на ніч). При необхідності доза може бути
збільшена до 300 мг/добу;
 для симптоматичного лікування зуду – початкова доза 25 мг,
може бути збільшена до 100 мг.
 Антигістамінний ефект проявляється через 1 годину після прийому всередину.
Седативний ефект через 30 - 45 хвилин після прийому таблеток.
Побічні дії
 побічні дії слабко виражені, зникають через декілька
днів після початку лікування;
 пов’язані з антихолінергічною дією: сухість в роті,
затримка сечовипускання, закрепи, порушення
акомодації;
 з боку ЦНС: сонливість, загальна слабкість, головний
біль, головокружіння;
 артеріальна гіпотензія, тахікардія, нудота, зміни
функціональних проб печінки.
Особливості застосування
 не призначається пацієнтам зі спадковою
непереносимістю галактози;
 обережно призначається при міастенії, гіперплазії
передміхурової залози, підвищенні
внутрішньоочного тиску, деменції, схильності до
судомних нападів;
 при прийомі Атараксу слід утримуватись від
вживання алкоголю. Препарат може впливати на
концентрацію уваги та швидкість психомоторних
реакцій;
 препарат має значну медикаментозну взаємодію,
що треба враховувати у комплексному лікуванні.

особливості застосування безрецептурних транквілізаторів

  • 1.
  • 2.
     Адаптол  Афобазол Буспірон  Стрезам  Атаракс  Фенібут  Гліцисед  Пікамілон
  • 3.
    Мебікар (адаптол)  АТ"Олайнфарм", Латвія (Адаптол)  ВАТ "Сумісне українсько-бельгійське хімічне підприємство "ІнтерХiм", м. Одеса, Україна (Мебікар ІС; ТРАНКВІЛАР® ІС)  ВАТ "Татхімфармпрепарати", м.Казань, Російська Федерація (Мебікар-Татхімфарм)  Таблетки по 300 та 500 мг
  • 4.
    Терапевтична дія  Помірнатранквілізуюча (анксіолітична) активність.  Знімає або послаблює почуття неспокою, тривоги, страху, внутрішнього емоційного напруження та роздратування.  Транквілізуючий ефект препарату не супроводжується міорелаксацією та порушенням координації рухів.  Має антиоксидантні властивості, тому діє як мембраностабілізатор, адаптоген та церебропротектор.
  • 5.
    Показання для застосування неврози та неврозоподібні стани, що супроводжуються роздратуванням, емоційною нестійкістю, тривогою та страхом;  поліпшення переносимості нейролептиків з метою усунення викликаних ними соматовегетативних та неврологічних побічних ефектів;  кардіалгії різного генезу (не пов’язані з ішемічною хворобою серця);  соматовегетативні прояви при передменструальному синдромі та менопаузі;  під час комплексної терапії як засіб, що зменшує потяг до куріння тютюну.
  • 6.
    Спосіб застосування тадози  Внутрішньо незалежно від приймання їжі по 250 - 500 мг 2 - 3 рази на добу.  Разова доза - від 0,3 г до 1,8 г, добова – від 0,9 до 10 г.  Тривалість курсу лікування - від декількох днів до 2 - 3 місяців.  Для зниження потягу до тютюнокуріння препарат призначають по 500 – 1000 мг 3 рази на добу щоденно протягом 5 - 6 тижнів.
  • 7.
    Побічна дія  Переноситьсядобре.  Можливі алергічні реакції та диспептичні розлади після вживання великих доз.  Можуть знижуватися артеріальний тиск та температура тіла, які нормалізуються самостійно і не потребують припинення прийому препарату. Взаємодія з іншими лікарськими засобами Адаптол можна комбінувати з нейролептиками, транквілізаторами (бензодіазепінами), снодійними, антидепресантами та психостимуляторами.
  • 8.
    АФОБАЗОЛ  ВАТ "Щолківськийвітамінний завод« Московська обл., Російська Федерація  Таблетки по 10 мг № 50 (200 грн)  АФОБАЗОЛ - похідне 2-меркаптобензимідазолу, селективний анксіолітик, що не належить до класу агоністів бензодіазепінових рецепторів.  Має анксіолітичну дію з активуючим компонентом, що не супроводжується гіпноседативними ефектами.  Не має міорелаксантних властивостей, негативного впливу на показники пам’яті й уваги.  При його застосуванні не формується медикаментозна залежність і не розвивається синдром відміни.
  • 9.
    Показання для застосування Лікування тривожних станів (генералізовані тривожні розлади, неврастенія, розлади адаптації). Спосіб застосування та дози  Застосовується внутрішньо, після вживання їжі.  Оптимальні разові дози препарату – 10 мг, добові – 30 мг, розподілені на 3 прийоми протягом дня.  Тривалість курсового застосування препарату становить 2-4тижні.  При необхідності добова доза препарату може бути збільшена до максимальної - 60 мг.
  • 10.
    БУСПІРОН  Виробник: "SalutasPharma GmbH" підприємство компанії "Hexal AG", Німеччина / Німеччина, фірма Sandoz  СПІТОМІН®"Egis" Pharmaceutical Ltd, Угорщина Форма випуску:  Таблетки по 5 № 20  Таблетки по 10 мг № 20 (150-200 грн)
  • 11.
    Властивості  Буспірон -анксіолітичний лікарський засіб, усуває психічні та вегетативні симптоми страху.  Не виявляє протисудомної та міорелаксуючої дії, не спричиняє звикання.  Після припинення застосування буспірон не спричиняє симптомів відміни або швидкого рецидиву симптомів тривоги. Показання для застосування - Короткострокове лікування станів, що супроводжуються тривогою, в основному генералізованого тривожного розладу.
  • 12.
    Спосіб застосування тадози  Рекомендована початкова добова доза становить 15 мг (3 таблетки по 5 мг); ця доза може підвищуватися на 5 мг на добу кожні 2 або 3 доби.  Звичайна добова доза дорівнює 20 – 30 мг (2 – 3таблетки по 10 мг або 4 – 6 таблеток по 5 мг).  Максимальна разова доза складає 30 мг; добова доза не повинна перевищувати 60 мг (6 таблеток по 10 мг).  Добову дозу потрібно розділити на 2-3 прийоми.  Таблетки слід приймати завжди в один і той же час дня до або після їди, щоб запобігти значним коливанням концентрації активної речовини в плазмі крові протягом доби.
  • 13.
    Особливості застосування  Препаратне можна приймати епізодично для лікування стану тривоги та напруженості, оскільки терапевтичний ефект препарату розвивається не раніше ніж через 7 – 14 діб лікування.  Пацієнтам слід рекомендувати під час лікування не їсти грейпфрути та, не пити грейпфрутовий сік у значних кількостях під час лікування, оскільки ці продукти можуть підвищити рівень буспірону в плазмі крові та призвести до збільшення частоти або тяжкості побічних ефектів.
  • 14.
    СТРЕЗАМ  Виробник: "Biocodex",Франція  Фармакотерапевтична група. Анксіолітики.  капс. 50 мг. №60: 1 капсула містить етифоксину гідрохлориду 50 мг. (250 грн)  У терапевтичних дозах етифоксину гідрохлорид має анксіолітичні властивості.  Етифоксин не впливає на швидкість психомоторних реакцій і може використовуватись як денний транквілізатор.
  • 15.
    Показання для застосування Неврастенічні стани, пов’язані зі стресом розлади, які супроводжуються тривогою, страхом і неспокоєм, тривожно-фобічні розлади, вегетативні розлади з помірно вираженим страхом, апатією, пониженою активністю.  Дорослим призначають по 1 капсулі до їди по 2-3 рази на добу.  Максимальний курс лікування для дорослих становить 12 тижнів.
  • 16.
    Особливості застосування  Препаратне призначають дітям до 15 років через відсутність достатніх клінічних досліджень.  У разі припинення лікування Стрезамом, у пацієнта не виникає синдрому відміни.  Стрезам не впливає на швидкість психомоторних реакцій, але не виключена ймовірність тимчасового погіршення здатності керувати автомобільним транспортом і обслуговувати потенційно небезпечні механізми під час лікування препаратом.  Не рекомендується вживання алкоголю і застосування інших речовин центральної дії (галоперидол, діазепам, іміпрамін та ін.) під час лікування Стрезамом.
  • 17.
    Побічна дія  Інколивідмічається запаморочення, яке може виникнути на початку лікування і зникати самостійно під час тривалого лікування.  Рідко – шкірний висип, дуже рідко - алергічні реакції, такі як кропив’янка.  При одночасному застосуванні Стрезаму з лікарськими засобами, які пригнічують центральну нервову систему (нейролептики, транквілізатори, антидепресанти, аналгетики, седативні), можливо виникнення взаємного потенціювання ефектів.
  • 18.
    Пікамілон  Препарат синтезованийу 1970 році у Всесоюзному науково-дослідному інституті вітамінів (Москва, СРСР) В.М.Копилевичем, Л.М.Шмуйловичем та В.І.Трубніковим.  У медичній практиці застосовується з 1986 року  У хімічному відношені може розглядатись як поєднання молекули ГАМК та нікотинової кислоти.
  • 19.
    Пікамілон  ВАТ "Хіміко–фармацевтичнийкомбінат "АКРИХIН", м. Стара Купавна, Російська Федерація  ЗАТ "ВЕРОФАРМ" Воронезький філіал, м.Воронеж, Російська Федерація  Таблетки по 0,01; 0,02 та 0,05 г (10; 20; 50 мг) в упаковці по 30 штук.  Розчин для ін'єкцій 10% по 2 мл в ампулах № 10  Пікамілон володіє вираженою судиннорозширюючою дією у поєднанні з ноотропними та транквілізуючими властивостями.
  • 20.
    Показання для застосування Цереброваскулярна недостатність, астенія, депресивні розлади у літньому віці.  Стани, що супроводжуються тривожністю, страхом, підвищеною дратівливістю, емоційною лабільністю.  Астенічні стани, обумовлені нервово-психічними захворюваннями.  У комплексному лікуванні – для зняття гострої алкогольної інтоксикації; при хронічному алкоголізмі – для послаблення астенічних, астеноневротичних, постпсихотичних, передрецидивних станів, а також алкогольної енцефалопатії.  У комплексній терапії – мігрень (профілактика), ЧМТ, нейроінфекція.  Для покращання переносимості фізичних і розумових навантажень (при перевантаженнях та в екстремальних умовах діяльності; для відновлення фізичної працездатності спортсменів, для підвищення стійкості до фізичних та розумових навантажень).  Відкритокутова глаукома (для стабілізації зорових функцій).  В урологічній практиці (у дітей старше 3 років та у дорослих з розладами сечовиділення) для покращання адаптаційної функції сечового міхура.
  • 21.
    Фенібут  Відкрите акціонернетовариство “Сумісне українсько- бельгійське хімічне підприємство “ІнтерХім”, Україна, - с НООБУТ® ІС  АТ "Олайнфарм", Латвія - НООФЕН®  γ-аміно-β-фенілмасляна кислота  Таблетки по 0,25 г № 20  Порошок дозований, 100 мг/дозу по 1 г у пакетиках № 15  Порошок дозований, 500 мг/дозу по 2,5 г у пакетиках № 5
  • 22.
    Історія  Фенібут бувсинтезований у Ленінградському педагогічному інституті ім. Герцена професором В. В. Перекаліним та вивчений в Інституті експериментальної медицини АМН СРСР.  В свій час фенібут був в числі обов'язкових медикаментів у аптечці космонавтів (у 1975 році його приймали космонавти, які приймали участь у проекті «Союз» — «Аполлон».
  • 23.
    Ефекти  безпосередньо впливаєна ГАМК-рецептори ЦНС,  покращує функціональний стан мозку за рахунок нормалізації метаболізму та впливу на мозковий кровообіг;  антигіпоксична та антиамнестична дія;  транквілізуючі та антиагрегантні властивості.
  • 24.
    Показання для застосування Порушення пам’яті, зниження концентрації уваги та емоційної активності;  астенічний та тривожно-невротичний стан, неспокій, страх, невроз нав’язливих станів, психопатія;  у людей літнього віку – безсоння, нічний неспокій;  у дітей – заїкання, тики, енурез.  Для профілактики тривожних станів перед хірургічними втручаннями та болючими діагностичними обстеженнями;  як допоміжний засіб – при лікуванні алкоголізму (для купірування психопатологічних та соматовегетативних розладів при абстинентному синдромі).  Хвороба Меньєра, запаморочення, пов’язані з дисфункціями вестибулярного апарату, профілактики захитувань.
  • 25.
    Спосіб застосування тадози  Препарат приймають внутрішньо перед їдою. Курс лікування становить 4 – 6 тижнів.  У разі запаморочень при дисфункції вестибулярного аналізатора інфекційного ґенезу (отогенний лабіринтит) і хворобі Меньєра в період загострення – по 750 мг (3 таблетки) 3 рази на добу протягом 5-7 діб, при зниженні вираженості вестибулярних розладів – по 250 - 500 мг (1 – 2 таблетки) 3 рази на добу протягом 5-7 діб, і в подальшому – по 250 мг (1 таблетка) 1 раз на добу протягом 5 діб.
  • 26.
    Побічні ефекти  Вокремих хворих на початку застосування препарату можуть спостерігатися сонливість, нудота, коливання артеріального тиску. Застережні заходи  Слід дотримуватись обережності при призначенні препарату хворим з патологією шлунково-кишкового тракту через подразливу дію Ноофену®.  При тривалому застосуванні контролюють морфологічний склад крові.  Необхідно також контролювати показники функції печінки.
  • 27.
    АТАРАКС  Транквілізатор (анксіолітик) таблетки - гидроксизину гідрохлорид 25 мг № 25 (130 грн)  розчин для в/м ін’єкцій – 2мл (100 мг) № 6
  • 28.
    Показання для застосування дорослим для зняття тривоги, психомоторного збудження, відчуття внутрішньої напруги, підвищеної дратівливості при неврологічних, психічних і соматичних захворюваннях;  в якості седативного засобу у період премедикації;  шкірний свербіж (симптоматична терапія). Дозування:  дорослим для симптоматичного лікування тривоги 25-100 мг/добу. Середня доза становить 50 мг/добу (12.5 мг вранці, 12.5 мг вдень і 25 мг на ніч). При необхідності доза може бути збільшена до 300 мг/добу;  для симптоматичного лікування зуду – початкова доза 25 мг, може бути збільшена до 100 мг.  Антигістамінний ефект проявляється через 1 годину після прийому всередину. Седативний ефект через 30 - 45 хвилин після прийому таблеток.
  • 29.
    Побічні дії  побічнідії слабко виражені, зникають через декілька днів після початку лікування;  пов’язані з антихолінергічною дією: сухість в роті, затримка сечовипускання, закрепи, порушення акомодації;  з боку ЦНС: сонливість, загальна слабкість, головний біль, головокружіння;  артеріальна гіпотензія, тахікардія, нудота, зміни функціональних проб печінки.
  • 30.
    Особливості застосування  непризначається пацієнтам зі спадковою непереносимістю галактози;  обережно призначається при міастенії, гіперплазії передміхурової залози, підвищенні внутрішньоочного тиску, деменції, схильності до судомних нападів;  при прийомі Атараксу слід утримуватись від вживання алкоголю. Препарат може впливати на концентрацію уваги та швидкість психомоторних реакцій;  препарат має значну медикаментозну взаємодію, що треба враховувати у комплексному лікуванні.