Презентація власного педагогічного досвідуНата Натина
Перший міський педагогічний коворкінг. Презентація власного педагогічного досвіду. Розвиток творчих здібностей учнів на уроках образотворчого мистецтва за допомогою нетрадиційних технік малювання.
2. Уява як психічній процес
Відмінність рис асоціативної та бісоціативної дії уяви
Фізіологічні особливості уяви
Особливий вид уяви- мрія
Творча уява
Стадії творчої уяви
Різновиди уяви
Уява на думку А. Ейнтштейна
Теорія походження уяви дошкільнят за З. Фрейдом
Теорія походження уяви дошкільнят за Ж. Піаже
Теорія походження уяви дошкільнят за Дж. Селлі
Теорія походження уяви дошкільнят за Т. Рібо
Теорія походження уяви дошкільнят за Д. Дьюї
Заохочуй дитину, використовуючи свою уяву…
Різниця між дорослою та дитячою уявою
Методика "Три кольори"
3. Організаційна діаграма розвитку уяви дітей
Дитяча уява знімає біль
Методика розвитку уяви
УЯВА В СТАРШОМУ ДОШКІЛЬНОМУ ВІЦІ
Створення образів уяви старшого дошкільника
Уява молодшого дошкільника
Уява в середньому дошкільному віці
Різноманіття образів уяви у хлопчиків та дівчаток школярів
Резюме
Джерела
4. Уява — це психічний
процес, який є надзвичайно
важливим для розвитку
творчості, творчого
мислення. Г. Сельє говорить
про уяву як одну з провідних
характеристик творчої
особистості. Уява, на його
думку, пов'язана з
незалежністю мислення і
мусить поєднуватися з
розумінням важливості
уявлюваного.
5. Відмінність рис асоціативної та бісоціативної
дії уяви
Асоціативна дія Бісоціативна дія
(звички) (оригінальність)
оригінальність обмежена матрицею;
бісоціація незалежних матриць, які
нове виникає лише на базі тих
матриць, які вже взаємодіяли взаємодіють вперше
керівництво до- і позасвідомими керівництво підсвідомими процесами
процесами
динамічна рівновага активація регенеративних можливостей
нездатність до варіативності; вища мінливість («відійти, щоб далі
вигідність змінних варіацій теми стрибнути»)
повторення новизна
консервативність деструктивність - творчість
6. Як і всі інші психічні процеси, уява —
це функція кори великих півкуль
головного мозку. Фізіологічним
підґрунтям уяви є утворення нових
сполучень тих нервових зв’язків, які
виникали раніше у процесі
відображення людиною об’єктивної
реальності. Для виникнення нового
образу потрібно, щоб раніше утворені
системи зв’язків, структура яких була
детермінована характером об’єктів, що
сприймалися, розпалися
(здисоціювали) й утворили нові
сполучення відповідно до нових
потреб, що актуалізувалися в
діяльності людини. Багатство образів
фантазії залежить від оригінальності
того, як у новому її продукті
поєднуються риси відомих об’єктів,
наскільки новими, нестандартними є
ці поєднання.
7. Особливий вид уяви- мрія
Мрія – це процес створення людиною
образів бажаного майбутнього.
Мрія – необхідна умова втілення творчих
задумів, коли образи уяви не можуть бути
реалізовані негайно з об’єктивних або
суб’єктивних причин. За таких обставин
мрія стає реальною спонукою, мотивом
діяльності, завдяки яким стає можливим
завершення розпочатої справи.
Мрія є елементом наукового передбачення,
прогнозу та планування діяльності. Ця
функція переконливо виявляється в
художній, творчій діяльності,
державотворенні, розвитку суспільства.
Мрії можуть бути реальними, дійовими та
нереальними, безплідними. Дієвість мрії –
потрібна умова втілення задумів людини,
спрямованих на реальне перетворення
дійсності.
8. Творча уява
Сила творчої уяви та її рівень, як
зазначає С. Л. Рубінштейн,
визначаються співвідношенням
двох показників:
• того, наскільки уява
дотримується обмежувальних
умов, від яких залежить її
насиченість смислом,
об'єктивна значущість її
продуктів;
• того, наскільки нові й
оригінальні, відмінні від
безпосередньо даного її
породження.
Уява, що не задовольняє
водночас обом умовам, є творчо
безплідною, якою б формально
продуктивною вона не
видавалась. Отож, головними
характеристиками уяви
виступають:
• продуктивність;
• осмисленість;
• оригінальність.
9. Стадії творчої уяви
За теорією Уоллеса, у процесі творчого мислення
виділяється чотири стадії, при цьому найбільш
відповідальною стадією виступає третя, пов'язана
з інтуїтивним осяянням (інсайтом):
1) підготовка - на цій стадії окреслюється
завдання;
2) визрівання - на цій стадії відбувається
підсвідома робота над завданням, пошуки
рішення (щоб дати йому визріти, людині треба
відволіктися, зайнятися зовсім іншими
питаннями);
3) інсайт (раптове усвідомлення рішення);
4) перевірка - тут для оцінки вірності рішення
підключається мислення.
Гетчінсон теж виділяє чотири стадії, подібні до
наведених вище:
1) орієнтації (накреслення орієнтирів проблеми);
2) фрустрації (зустрічі із перешкодою, яку
нетворче, стереотипне мислення не в змозі
подолати);
3) інсайту;
4) перевірки.
Згідно теорії Дьюї, в творчому мисленні
виділяється п'ять стадій:
1) окреслення завдання;
2) аналіз;
3) висунення гіпотез;
4) обговорення;
5) оцінка рішення.
10. Довільна уява
Процес уяви може відбуватись як Різновиди уяви
довільний, коли він
спрямовується спеціальною
метою створити образ певного
об’єкта, можливої ситуації, уявити
чи передбачити сценарій
розвитку подій. Здійснення
довільної уяви у процесі пізнання
зумовлене потребою свідомої
регуляції побудови образу
відповідно до завдання та
характеру виконуваної діяльності.
Довільне створення образів
спостерігається переважно у
творчій діяльності людини.
Мимовільною є така уява, коли
створення нових образів не
спрямовується спеціальною метою
уявити певні предмети чи події.
Потреба в мимовільному створенні
образів постійно актуалізується
різними видами діяльності, в які
включається особистість. У процесі
спілкування співрозмовники
уявляють собі ситуації, події, що є
предметом обговорювання; читаючи
художню чи історичну літературу,
людина мимоволі стає спостерігачем
реальних картин, що народжуються в
її голові під впливом прочитаного.
13. Теорія походження уяви дошкільнят
за З. Фрейдом
За З. Фрейдом основа творчих процесів
лежить в ранніх переживаннях дитинства.
Реальна ситуація, що виробляє сильне
враження, оживляє в пам'яті ранній досвід, і,
створюючи конфліктну ситуацію, призводить
до творчості, в продукції якого знаходяться
елементи і сьогодення, і минулого досвіду.
Зв'язок між творчою уявою і подіями
дитинства полягає в тому, що напружені
ситуації дитинства завжди залишаються у
пам'яті і творчу уяву заміщає ці події. При
цьому сам характер творчості визначається
прорвавшимися імпульсами несвідомого.
14. Теорія походження уяви
дошкільнят за Ж. Піаже
Ж. Піаже бачить позитивну пізнавальну роль
уяви в його включенні у розвиток асимілятивних
можливостей. Уява фактично не відкриває нічого
нового для дитини, але нерідко веде до суб'єктивізму
і спотворення картини реальності. Однак очевидно,
що характер уявлень дитини пов'язаний з рівнем його
знань про дійсність, а не тільки з ємностями і
специфікою функціонування його уяви. Можна, але,
порівняти подання маленької дитини з
космогонічними картинами древніх, що фіксують
рівень їх знань про закономірності світу. Саме ж
розуміння уяви тільки в його пірующей функції
залишає відкритим ряд питань, і перш за все про роль
уяви в творчих процесах, про його специфічні
функції у створенні нових форм взаємодії з
реальністю і з вичленуванні в ній нових зв'язків і
відносин.
15. Теорія походження уяви
дошкільнят за Дж. Селлі
Дж. Селлі виводив походження уяви з
реальності, але особливо відзначав владу уяви
над душею дитини, ту яскравість його образів, які
захоплюють дитину і ведуть за собою. Він писав,
що уява завжди відштовхується від реальності і
втілюється в іграх дитини, прагнути реалізувати
свої вистави: "Повне задоволення реалізацією
залежить від точності відтворення, від стану між
певним уявленням дитячого розуму і його
зовнішнім виразом " (1909, с.59). Але самі
"уявлення дитячого розуму" - це фактично
символи соціальності, які визначають і
висловлюють життя дитячої душі .
16. Теорія походження уяви
дошкільнят за Т. Рібо
Т. Рібо вважав, що дошкільний
період - це вік найбільш швидкого
розвитку уяви. Воно у дитини не
багатше, ніж у дорослого, а лише
випереджає за темпом розвитку
мислення. Вчений приводив криву
порівняльного темпу розвитку
мислення та уяви, з якої випливає
стрімкий процес розвитку уяви в
"переддорослому" періоді, що пов'язано
зі швидким набуттям досвіду на ранніх
щаблях розвитку (1901).
Основний механізм уяви, за Т.
Рібо, становить дві операції. Це
дисоціація - поділ рядів станів
свідомості і асоціація - відповідно їх
об'єднання .
17. Теорія походження уяви
дошкільнят за Д. Дьюї
Двоїсту позицію по
відношенню до уяви займав Д.
Дьюї (1926). Він підкреслював
небезпеку дитячих фантазій для
психічного розвитку, вказуючи на
те, що гра дає лише ілюзорне
задоволення потреб дитини, веде
його від реальності. Необхідно
поступово переводити стан гри в
стан роботи, направляти уяву
дитини на реальний світ.
20. Методика "Три кольори"
Дана вправа добре розвиває "Три кольори"
фантазію, образне мислення,
художнє сприйняття, уяву. 45
Пропонували дитині узяти 40
три фарби, на її думку, 35
найбільш відповідні один 30
одному, і заповнити ними 25
весь листочок. На що схожий
малюнок? Придумати назву
20
своїй картині. 15
Отримані дані заносилися в 10
таблицю: 5
1 людина - 4 назви 7% 0
3 людини - по 3 назви 20%
5 чоловік - по 2 назви 33%
6 чоловік - по 1 назві 40%
21. Організаційна діаграма розвитку уяви
дітей
Уява
Розвиток уяви Розвиток уяви
середньго
молодшого дошкільного дошкільного віку ( від
віку (до 3-х р.) 4 до 5 років)
Розвиток уяви Розвиток уяви Розвиток уяви в
старшого дошкільного молодшого підлітковому віці (11-
віку (6- 7 років) школяра(7- 11 років) 14 років)
22. Дитяча уява знімає біль
До таких висновків прийшли американські
вчені, закінчивши клінічне дослідження. Діти
щодня прослуховували аудіозапис з певними
завданнями, програвали різні сценарії, націлені
на зменшення болю - наприклад, купання в
хмарах або гра з таючою кулею.
Частими болями в животі, походження яких
невідоме або неоднозначно, страждає кожна
п'ята дитина. Інформації про ці болі, так само як
про методи позбавлення від них, бракує. Тому
сучасні лікарі активно займаються вивченням
цієї проблеми.
Плавання в хмарах Дослідження, опубліковане в
журналі «Педіатрія» (Pediatrics), розглядає
гіпноз як ефективний спосіб лікування болю в
животі, включаючи і таку проблему як
спастичний коліт (захворювання, яке досить
часто зустрічається у дітей). Лікування
проходило наступним чином: Діти щодня
протягом восьми тижнів прослуховували
двадцятихвилинний аудіозапис з певним
набором завдань, спрямованих на розвиток
«лікувальної» уяви. Слухачі повинні були
програвати різні розслаблюючі
сценарії, націлені на зменшення болю -
наприклад, купання в хмарах або гра з таючою
кулею.
23. Методика розвитку уяви
Виберіть предмет на рівні очей на
відстані 1 - 3 метри. Предмет для
початку повинен бути дуже
простим: книжка, ручка, сірникову
коробку. Закрийте очі, уявіть собі
біле, пустий світловий простір.
Тримайте його чіткий образ перед
уявним поглядом 3 - 5 хвилин.
Потім відкрийте очі і 3 - 5 хвилин
споглядайте предмет. При цьому не
думайте про нього, а просто
дивіться крізь нього, як ніби ви
дивитеся удалину, намагаючись
схопити предмет в цілому.
Закрийте очі і уявіть собі цей
предмет в уяві, помістивши його в
білий світловий простір на 3 - 5
хвилин. Вправу потрібно
проробити 5 - 8 разів, намагаючись
виконувати його спокійно, не
напружуючись, без зусиль волі.
24. УЯВА В СТАРШОМУ ДОШКІЛЬНОМУ ВІЦІ
У старшому дошкільному віці
розширюються образи
уяви, зростає їх
чіткість, яскравість. Вони тісно
переплітаються з
особистісними
новоутвореннями дитини, на
основі чого виникають перші
мрії дитини про своє
майбутнє, про майбутнє всіх
людей. Вони
ситуативні, нестійкі, зумовлені
подіями, що викликали у дітей
емоційний відгук.
25. Створення образів уяви старшого
дошкільника
Старший дошкільник використовує досить широкий спектр прийомів
створення образів уяви. Назвемо їх.
Наділення фантастичних (ігрових) персонажів реалістичними діями.
Дошкільник включає героїв у специфічно людські життєві
ситуації, приписуючи їм людські думки, почуття, вчинки.
Антропоморфізація — одухотворення предметів, якими діти часто
користуються, оскільки постійно зустрічаються з ними при слуханні
казок.
Аглютинація: сполучення у новому образі, здавалося б, не- поєднуваних
елементів. Наприклад, дитина сполучає сюжети різних казок.
Гіперболізація — зменшення або перебільшення величини
персонажів, предметів.
Доповнення — діти використовують добре знайомі їм казкові
події, змінюючи деякі деталі, персонажів або придумуючи для знайомої
казки нове продовження.
Парадоксальне комбінування — переміщення об'єкта у незвичну
ситуацію.
26. Уява молодшого дошкільника
Розвиток ігрової діяльності, її
перехід у дошкільному віці до
сюжетно-рольової гри —
найважливіша умова розвитку
уяви. Виконання ролі у грі вимагає
від дитини складної діяльності
уяви: передбачити, що повинен
робити герой, планувати його
подальші дії. Мотивом сюжетної
гри є сам процес її здійнення, що
характерно і для творчості взагалі.
Гра за сюжетом означає, що
дитина наперед має ідеальну
картину того, що відбудеться у
грі, визначає ролі, підбирає
замінники і предметний матеріал.
27. Уява в середньому дошкільному віці
У середньому дошкільному віці у
дітей на основі стрімкого
розширення їхнього досвіду
зростають творчі прояви в
діяльності, перш за все у грі, ручній
праці, зв'язному мовленні.
На думку О. М. Дьяченко, у
дошкільному віці вирізняються два
етапи розвитку уяви. Перший — у
4—5 років. Рівень творчої уяви дещо
знижується через орієнтацію на
засвоєння зразків соціальної
поведінки. Афективна уява виникає
у ситуаціях, що викликають реальні
переживання. Пізнавальна має
відтворюваль- ний характер.
Виникає планування, але воно
поширюється тільки на наступний
крок, а не на весь ланцюжок дій.
29. Резюме
Уява належить до вищих пізнавальних процесів. Вона є
необхідною стороною будь-якої людської діяльності. Уява
породжується потребами, що виникають у житті людини, і
насамперед потребою змінити ті чи інші предмети навколишнього
світу.
Людина не може розпочинати роботу, не уявивши собі готовий
результат своєї праці, тому вона виникла і розвинулася в процесі
праці людини. Уява - це вільне, своєрідне, творче відображення
дійсності, її розвиток вимагає нагромадження відповідного досвіду
і вироблення вміння подумки сполучати образи в нові поєднання і
комбінації, вміння уявляти можливі зміни дійсності. Такі вміння
утворюються поступово і проходять у своєму формуванні кілька
етапів.
Життя дошкільників сповнене фантазій, які є їх невід'ємною
частиною. Це одна з особливостей дітей. Дитячі фантазії
викликають у дорослих найширшу гаму почуттів-від
захоплення, захвату, замилування-до осуду, роздратування.