Педагогічне дослідження. Структура. Методи

Педагогічне
дослідження
2014@ М.А. Радченко

План:
* Сутність поняття “ педагогічне дослідження”
* Етапи дослідження.
* Методологія, методика і метод дослідження.
* Різні підходи до класифікації методів дослідження.
* Характеристика емпіричних методів дослідження.
* Характеристика теоретичних методів дослідження.
* Методи кількісної обробки результатів дослідження.

*Педагогічне
дослідження –
*Педагогічне дослідження - результат наукової діяльності,
спрямованої на здобування нових знань про закономірності
навчання й виховання, соціалізації і професійної
підготовки людей, про структуру і механізми, зміст,
принципи і технології цих знань.
*Педагогічне дослідження - спеціально організований
науковий процес пізнання педагогічного середовища,
педагогічних явищ, фактів, суб’єктів та об'єктів педагогічної
взаємодії в умовах діяльності, а також зв'язків і відносин
між ними.
* Педагогічне дослідження пояснює та прогнозує розвиток окремих педагогічних
явищ і фактів, а також тенденції та зміни в педагогічному процесі.

Методологія – сукупність прийомів дослідження, що
застосовуються в певній науці, або як вчення про методи пізнання й
перетворення дійсності.
Методика дослідження - це сукупність засобів, умов,
пов’язаних у систему логічного процесу досягнення потрібного
результату.
Методика долідження включає весь процес отримання наукового результату, його
окремих ланок і в цілому визначає програму досягнення, його конкретні завдання
Метод науково-педагогічного дослідження – це
систематизована сукупність кроків, які потрібно здійснити для
виконання певної задачі, досягнення мети. Це способи отримання
неохідної інформації.

Етапи
педагогічного
предмет
об’єкт
актуальність
проблеми
гіпотеза мета завдання

*Проблема дослідження в широкому значенні —
складне теоретичне або практичне питання, що
потребує вивчення, вирішення.
*Об'єкт дослідження — частина об'єктивної реальності,
яка на цьому етапі стає предметом практичної й
теоретичної діяльності людини як соціальної істоти
(суб'єкта).
*Предмет дослідження — зафіксовані в досвіді,
включені в процес практичної діяльності людини
сторони, якості та відносини досліджуваного об'єкта з
певною метою за даних умов.
*

*Гіпотеза дослідження — наукове передбачення його
результатів. Вона повинна формулюватися так, щоб з
цього формулювання проглядалися положення, які
потребують перевірки у процесі дослідження;
*Мета дослідження — ціль, яку поставив перед собою
дослідник. Формулюючи мету дослідження,
дослідник з'ясовує, який результат передбачає
отримати і яким він має бути.
*Завдання дослідження — його конкретизована мета:

Завдання дослідження — його конкретизована мета:
а) вирішення певних теоретичних питань, що є
загальною проблемою (наприклад, з'ясування сутності
дидактичного явища, вдосконалення його визначення,
дослідження ознак);
б) експериментальне вивчення практики
вирішення проблеми, виявлення її типового стану,
типових недоліків, їх причин, типових рис передового
досвіду та ін.;

Етапи педагогічного дослідження
І.Підготовчий
ІІ.Основний ІІІ. Заключний
Постановка
проблеми
Висування
гіпотези
Збір даних
Планування
Обробка
даних
Висновки
і включення
результатів
у систему знань
Інтерпретація
результатів

Структура методології та техніки наукових досліджень

Класифікація
методів
педагогічного
емпіричні
теоретичні
математичні
статистичні

*Емпіричні методи
дослідження:
*Метод педагогічного спостереження;
*Метод бесіди;
*Метод анкетування;
*Метод педагогічного експерименту;
*Метод вивчення шкільної документації та учнівських
робіт;
*Метод рейтингу;
*Метод узагальнення незалежних характеристик;
*Метод психолого-педагогічного тестування;
*Метод соціометрії;
*Метод аналізу результатів діяльності учня.

*Метод педагогічного
спостереження
*Спеціально організоване сприймання педагогічного процесу
в природних умовах.
*Спостереження може бути прямим і опосередкованим,
відкритим і закритим, а також реалізовуватись як
самоспостереження.
*Класифікації спостережень:

*Метод бесіди
*Забезпечує пізнання педагогічного явища через
безпосереднє спілкування з особами, яких дослідник
вивчає в природних умовах.
Для результативності бесіди необхідно:
*план,
*основні і додаткові запитання;
*створити сприятливу атмосферу для відвертого обміну
думками;
*врахувати індивідуальні особливості співбесідника;
*виявляти педагогічний такт;
*уміти запротоколювати бесіду.

*Метод інтерв’ю
*Інтерв'ю - бесіда за заздалегідь розробленим планом з
особою або групою осіб, відповіді яких є матеріалами для
наукових узагальнень.
Під час інтерв'ю дослідник
*ставить заздалегідь сформульовані запитання у певній
послідовності
*записує відповіді співбесідника.
Інтерв'ю не передбачає уточнювальних запитань.

*Метод анкетування
*Сприяє підвищенню об'єктивності інформації про
педагогічні факти, явища, процеси, їх типовість,
передбачає отримання інформації від значної кількості
опитаних.
*Види питань
*відкриті (передбачають довільні відповіді на запитання);
*закриті (до запитань пропонують варіанти готових
відповідей на вибір опитуваного);
*напіввідкриті (крім обрання однієї із запропонованих
відповідей, можна висловити й власну думку);
*полярні (потребують вибору однієї з полярних
відповідей типу "так" чи "ні", "добре" чи "погано" та ін.).

*Метод педагогічного
експерименту.
Сутність методу полягає в ініціюванні дослідником процесів
і явищ за конкретних умов.
Види педагогічного експерименту:
* констатуючий - вивчення наявних педагогічних явищ;
перевірювальний
* уточнювальний - перевірка гіпотези, створеної у
процесі усвідомлення проблеми
* творчий, перетворюючий
* формуючий – конструювання нових педагогічних явищ.

*Метод вивчення
шкільної документації
та учнівських робіт
Вивчаємо:
*особові справи учнів,
*класні журнали,
*контрольні роботи,
*зошити з окремих дисциплін,
*виготовлені в навчальних майстернях предмети
Ці роботи характеризують індивідуальні особливості учнів, їх
ставлення до навчання, рівень засвоєння знань, сформованості
вмінь і навичок.

*Метод рейтингу
Передбачає оцінювання окремих сторі діяльності
досвідченими суддями (експертами).
Якості експертів(суддів):
* знання сутності проблеми;
*креативність - здатність творчо вирішувати завдання;
*позитивне ставлення до експертизи;
*відсутність схильності до конформізму - наявність
власної думки і здатність обстоювати її;
*наукова об'єктивність;
*аналітичність і конструктивність мислення;
*самокритичність.

*Метод узагальнення
незалежних
характеристик.
*Це метод узагальнення, порівняння,
осмислення, отриманих за допомогою
інших методів, відомостей про учнів.

*Метод тестування
*Використання спеціально розроблених
завдань і проблемних ситуацій з метою
випробування учня на певний рівень знань,
умінь, загальну інтелектуальну розвиненість.
*Тестові завдання можуть бути подані у формі
спеціальних карток, малюнків, задач-шарад,
ребусів, кросвордів, запитань.
*Результати тестування визначають
підрахуванням відсотків розв'язання тестів.

*Метод соціометрії
*Мета - вивчення структури і стилю
взаємин у колективі (запозичений із
соціології).
*Метод дає змогу з'ясувати місце, роль,
статус кожного члена колективу,
наявність в нутрі колективних
угруповань, їх лідерів

*Метод аналізу результатів
діяльності
*Вдаючись до аналізу результатів різних видів
діяльності учня, можна скласти доволі об'єктивне
уявлення про нього за реальними справами.
*Відповіді на уроках характеризують пам'ять,
мислення, уяву, погляди, переконання.
*Колекції поштових марок, малюнків і віршів є
матеріалом для висновків про спрямованість уваги,
спостережливість, творчу уяву, естетичні почуття і
художні здібності.
*Щоденники – події з життя і ставлення до них

Теоретичні методи
аналіз і синтез
конкретизація
індукція та
дедукція
порівняння
класифікація
узагальнення
порівняння

*Аналіз і синтез
*Аналіз є уявним або фактичним розкладанням цілого
педагогічного явища чи процесу на частини.
*Синтез - відновлювання цілісності розглядуваного
педагогічного явища чи процесу в усьому різноманітті
його виявів.
*Методи аналізу і синтезу застосовують під час
*визначення проблеми пошуку,
*формулювання гіпотези, завдань дослідження,
*з метою коригування експерименту,
*при підведенні підсумків дослідно-пошукової роботи,
*формулюванні висновків і рекомендацій.

*Індукція та дедукція
*За методом індукції на підставі загальних знань
роблять висновки про одиничне.
*
*Метод дедукції передбачає формулювання висновків
шляхом від загального до конкретного.
*Основою методів є наукові положення, що не вимагають дослідно-
експериментального підтвердження, а сприймаються як аксіоми.
* Використовують для з'ясування причинно-наслідкових зв'язків між
педагогічними явищами, узагальнення емпіричних даних на основі
логічних міркувань від конкретного до загального.

*Порівняння – зіставлення отриманих
результатів дослідження з наміченими
цілями.
У процесі дослідження отримані результати порівнюють не тільки з
цілями, а й зі станом об'єкта до початку дослідження, що дає змогу
простежити динаміку досліджуваного явища.
*Класифікація – логічний розподіл
педагогічних фактів, явищ, процесів за
притаманною для певної групи ознакою.

*Узагальнення – логічна операція, в результаті якої
відбувається перехід від одиничного до загального,
від менш загального до більш загального судження,
знання, оцінки.
*Абстрагування - мисленнєве відволікання дослідника
від будь-яких ознак, якостей педагогічного явища, від
самого явища з метою глибшого вивчення його.
*Конкретизація – надання предмету конкретного
вираження.
Під час конкретизації відбувається збагачення педагогічних понять
новими ознаками, оскільки цей метод спрямований на висвітлення
розвитку предмета як цілісної системи.

МЕТОДИ КІЛЬКІСНОЇ ОБРОБКИ
РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ
І група
обробка результатів
спостережень і
експериментів
ІІ група
для моделювання,
діагностики,
прогнозування,
комп'ютеризації
навчально-виховного
процесу

*І група - статистичні
методи
Реєстрація — виявлення певних якостей
педагогічних явищ, кількісні підрахунки
наявних чи відсутніх якісних даних у певній
послідовності, визначення їхнього
місцезнаходження серед об'єктів, що
вивчаються;
Шкалування — присвоєння балів чи інших
цифрових показників характеристикам, що
досліджуються.

*І група - статистичні
методи
Середнє арифметичне значення вимірювання
показників якості знань
де - Σ х сума балів від 1 до i;
n - кількість проаналізованих
оцінок.
Дисперсія і середньоквадратичне відхилення –
природний найпростіший засіб розсіювання розмірів
навколо її середньоарифметичного.
Зміна дисперсії характеризує стабільність процесу навчання. Різкі
перепади розмірів дисперсії свідчать про недоліки, виявлені у ході
навчання.
де х - середній бал оцінок у вибірці,
n - загальне число проаналізованих
оцінок;
Хі - оцінка в балах ("1", "2", "3", "4", "5").

*2 група - метод
моделювання.
Це метод створення і дослідження
моделей.
Наукова модель — уявна чи
матеріально реалізована система, яка
адекватно відображає предмет
дослідження і здатна замінити його так,
що вивчення моделі сприяє отриманню
нової інформації про цей предмет.
Головна перевага моделювання —
можливість охопити систему цілісно.

*Метод моделювання застосовується для
*поліпшення планування навчального процесу, оптимізація
структури навчального матеріалу,
*управління пізнавальною діяльністю,
*управління навчально-виховним процесом та ін.
*вияву й класифікації нових законів,
*побудови нових теорій та інтерпретації отриманих даних;
*для вирішення обчислювальних завдань з використанням
моделей;
*для перевірки гіпотези за допомогою тієї чи іншої моделі.
Математичні методи допомагають педагогіці
доповнити характеристики педагогічних явищ,
процесів конкретною інформацією, провести сувору
ревізію в досягнутому раніше.
*

Дякую
за увагу !

Педагогічне дослідження. Структура. Методи

More Related Content

What's hot

Similar to Педагогічне дослідження. Структура. Методи

More from Marina Radchenko

Recently uploaded

Педагогічне дослідження. Структура. Методи