Глобалізація економіки, технологічні зміни, що пов’язуються з початком четвертої промислової революції у світі, демографічні, економічні кризи, а в 2019 році ще й початок пандемії Covid-19, впливають на національні економіки та трансформують ринки праці, видозмінюючи зміст та характер праці, форми зайнятості, структуру робочих місць, висуваючи вимоги до підготовки висококваліфікованої робочої сили.
Більшість структурних трансформацій економіки України характеризуються глибинними перетвореннями, які, з одного боку, відкривають нові можливості, а з іншого, зумовлюють певні загрози й ризики розвитку ринку праці.
Глобалізація економіки, технологічні зміни, що пов’язуються з початком четвертої промислової революції у світі, демографічні, економічні кризи, а в 2019 році ще й початок пандемії Covid-19, впливають на національні економіки та трансформують ринки праці, видозмінюючи зміст та характер праці, форми зайнятості, структуру робочих місць, висуваючи вимоги до підготовки висококваліфікованої робочої сили.
Більшість структурних трансформацій економіки України характеризуються глибинними перетвореннями, які, з одного боку, відкривають нові можливості, а з іншого, зумовлюють певні загрози й ризики розвитку ринку праці.
Сучасне дослідження "олігархату" як соціально-політичного явища в Україні, перспективи цього класу у різних сферах впливу, більше читайте у доповіді Українського інституту майбутнього.
Дзензелюк Катерина,
ФЕтаУ, 5 курс, ЕДУ-503,
(науковий керівник: Ємельяненко Л. М., д. е. н., професор)
ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ІНКЛЮЗИВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО РИНКУ ПРАЦІ
Дзензелюк Катерина
ФОРМИРОВАНИЕ ГОСУДАРСТВЕННОЙ ПОЛИТИКИ ИНКЛЮЗИВНОГО РЕГУЛИРОВАНИЕ НАЦИОНАЛЬНОГО РЫНКА ТРУДА
Dzenzelyuk Kateryna
FORMATION OF THE STATE POLICY OF INCLUSIVE REGULATION OF THE NATIONAL LABOR-MARKET
VІ студентська наукова Інтернет-конференція «СТРАТЕГІЯ ПІДПРИЄМСТВА: ПОГЛЯД НОВОЇ ГЕНЕРАЦІЇ ЕКОНОМІСТІВ», Київ, ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА», Факультет економіки та управління, 5-7 грудня 2017 року
Дана публікація є збіркою основних фактів і міфів або хибних тверджень про українську трудову міграцію до країн Вишеградської четвірки (Польща, Угорщина, Словачина, Чехія), і покликана допомогти орієнтуватися в міграційних тенденціях та уникати поширення неправдивої інформації журналістам, політикам і всім, хто бажає розібратися в явищі української трудової міграції.
Довідник складається з 5 розділів, кожен з яких присвячено окремій країні та поширених у ній уявленнях про українську трудову міграцію.
У кінці довідника – посилання на базу даних експертів і вартих довіри джерел інформації про трудову міграцію з України.
Публікацію створено у рамках проекту “Популяризація фактоорієнтованого медійного висвітлення явища трудової міграції з України до країн Вишеградської четвірки“, який реалізовує ГО “Європа без бар’єрів” за підтримки Міжнародного Вишеградського фонду.
Скільки українців поїхало за кордон і що з цим робити державі: презентація до...UkraineCrisisMediaCenter
Скільки українців поїхало за кордон і що з цим робити державі: презентація дослідження Центру економічної стратегії (до презентації в УКМЦ, 25.04.2018)
Сучасне дослідження "олігархату" як соціально-політичного явища в Україні, перспективи цього класу у різних сферах впливу, більше читайте у доповіді Українського інституту майбутнього.
Дзензелюк Катерина,
ФЕтаУ, 5 курс, ЕДУ-503,
(науковий керівник: Ємельяненко Л. М., д. е. н., професор)
ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ІНКЛЮЗИВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО РИНКУ ПРАЦІ
Дзензелюк Катерина
ФОРМИРОВАНИЕ ГОСУДАРСТВЕННОЙ ПОЛИТИКИ ИНКЛЮЗИВНОГО РЕГУЛИРОВАНИЕ НАЦИОНАЛЬНОГО РЫНКА ТРУДА
Dzenzelyuk Kateryna
FORMATION OF THE STATE POLICY OF INCLUSIVE REGULATION OF THE NATIONAL LABOR-MARKET
VІ студентська наукова Інтернет-конференція «СТРАТЕГІЯ ПІДПРИЄМСТВА: ПОГЛЯД НОВОЇ ГЕНЕРАЦІЇ ЕКОНОМІСТІВ», Київ, ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА», Факультет економіки та управління, 5-7 грудня 2017 року
Дана публікація є збіркою основних фактів і міфів або хибних тверджень про українську трудову міграцію до країн Вишеградської четвірки (Польща, Угорщина, Словачина, Чехія), і покликана допомогти орієнтуватися в міграційних тенденціях та уникати поширення неправдивої інформації журналістам, політикам і всім, хто бажає розібратися в явищі української трудової міграції.
Довідник складається з 5 розділів, кожен з яких присвячено окремій країні та поширених у ній уявленнях про українську трудову міграцію.
У кінці довідника – посилання на базу даних експертів і вартих довіри джерел інформації про трудову міграцію з України.
Публікацію створено у рамках проекту “Популяризація фактоорієнтованого медійного висвітлення явища трудової міграції з України до країн Вишеградської четвірки“, який реалізовує ГО “Європа без бар’єрів” за підтримки Міжнародного Вишеградського фонду.
Скільки українців поїхало за кордон і що з цим робити державі: презентація до...UkraineCrisisMediaCenter
Скільки українців поїхало за кордон і що з цим робити державі: презентація дослідження Центру економічної стратегії (до презентації в УКМЦ, 25.04.2018)
Не зраджуючи своїм традиціям, цього року МА знову оголосила конкурс учасників...mol-alt
Вважаємо, що саме допомагаючи студентам здобути нові знання та навички, реалізувати їх мрію пройти стажування у Верховній Раді України, ми сприяємо збільшенню відсотка молоді, яка з впевненістю буде в майбутньому керувати процесами позитивних змін та утвердження верховенство права в Україні.
Україна не була готова до повномасштабної російської агресії зокрема через невіру у війну. Таким чином, не було створено мобілізаційних планів для економіки, які можна реалізувати; була відсутня можливість оперативно перевести економіку на військові рейки; не було аудиту можливостей підприємств виготовляти військову продукцію, ремонтувати техніку, тому тепер немає конкретних вказівок від держави підприємствам. До того ж, у знаки далася слабка внутрішня економіка: відсутність мотивації та цілей у людей в уряді мати сильну економіку, відсутність довгострокової економічної стратегії тощо.
Саме тому сьогодні перед країною стоїть завдання перейти на економіку воєнного часу. Цей крок – запорука перемоги у війні. Уряд негайно має розробити економічну стратегію роз- витку, основою якої буде високотехнологічна економіка воєнного часу з акцентом на безпеку та пов'язані з нею технології й продукти подвійного призначення, на науку й інновації. Окрім цього, паралельно має впровадитись ряд змін у внутрішній і зовнішній політиці, у пріоритетах державної політики тощо, які стануть умовою розвитку української економіки.
Тож Український інституту майбутнього пропонує своє бачення цілей, пріоритетів, принципів та інструментів економіки воєнного часу, про які ви почуєте під час заходу.
Інформацію про сучасну економічну систему країни, її структурну і територіальну організацію, стратегію розвитку можна отримати з матеріалів віртуальної книжкової виставки.
Представлені монографії, дослідження, навчальні посібники будуть корисними для науковців, фахових економістів, державних управлінців, студентів економічних спеціальностей і широкому колу читачів, які цікавляться питаннями економічної політики та державного будівництва.
Спеціальний звіт «Стан журналістської освіти на факультетах журналістики в Ук...DonbassFullAccess
У звіті знайшли відображення ключові проблеми у змісті та організації журналістської освіти, погляди представників медіаіндустрії та випускників журналістських факультетів щодо якості підготовки журналістів у вишах для цілісного розуміння ситуації, проблеми у журналістській освіті та можливості для покращення її якості.
Дослідження якості журналістської освіти в Україні, яке ґрунтувалось на оцінюванні низки показників діяльності кафедр та факультетів журналістики, а також опитуванні представників медіаіндустрії та випускників журналістських факультетів, виявило такі головні тенденції та проблеми: формальність навчальних планів, брак уваги до практичних навичок; перенасиченість філологічними дисциплінами; брак практичного досвіду викладачів, їх некомпетентність; слабкість технічної бази; брак зв’язку з медіаіндустрією; слабка інтегрованість у навчальний процес; відсутність комунікації кафедр та факультетів із зовнішньою аудиторією.
Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарских рослинtetiana1958
24 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарських рослин» від – кандидат сільськогосподарських наук, фізіолога рослин, директора з виробництва ТОВ НВП "Екзогеніка" Олександра Обозного та завідувача відділу маркетингу ТОВ НВП "Екзогеніка" Бориса Коломойця.
Участь у заході взяли понад 75 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пану Олександру та пану Борису за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного сільського господарства у нашій країні!
Регіональний центр євроатлантичної інтеграції України, що діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук, підготував віртуальну виставку «Допомога НАТО Україні».
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жаріковаestet13
До вашої уваги історія про українську поетку, бойову медикиню, музикантку – Єлизавету Жарікову, яка з початку повномасштабної війни росії проти України приєдналася до лав ЗСУ.
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...tetiana1958
29 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випробувань пестицидів: шлях до підвищення якості та надійності досліджень» від кандидата біологічних наук, виконавчого директора ГК Bionorma, директора Інституту агробіології Ірини Бровко.
Участь у заході взяли понад 70 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пані Ірині за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
22 травня виповнюється 145 років від дня народження українського державного і політичного діяча Симона Петлюри.
Симон Петлюра – це видатна постать в українській історії, особистість загальнонаціонального масштабу, людина, яка була здатна своєю діяльністю консолідувати етнос, стати на чолі визвольних змагань за національну незалежність і процесу українського державотворення.
Будучи керівником УНР у найважчий для неї період, він зумів не лише на практиці очолити державну структуру, а й реалізувати її модель, закласти підвалини демократичної республіки. Аксіомою для С. Петлюри упродовж усієї його політичної діяльності періоду Української революції було невідступне дотримання постулату державної незалежності України.
Довгі десятиліття життя та діяльність Симона Петлюри були перекручені та спаплюжені радянською пропагандою. Таким чином комуністична пропаганда намагалася дискредитувати не тільки ім’я видатного політичного й військового діяча, а й саму українську ідею, до реалізації якої долучився Симон Петлюра й уособленням якої він був. Тому й досі надзвичайно актуальною залишається потреба пізнання справжнього Петлюри, аналіз як його досягнень і здобутків на ниві української справи, так і помилок та прорахунків.
1. МІГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В
УКРАЇНІ: СУЧАСНІТЕНДЕНЦІЇТА
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ
НАСЛІДКИ
Канінська Анна
ФЕтаУ, 1 курс, ЕП-101
Науковий керівник: Щербатюк О.М., к.е.н., доц.
2. Зміст
■ Актуальність
■ Постановка проблеми
■ Результати дослідження
■ Причини міграційних процесів
■ Передбачення
■ Негативні наслідки
■ Позитивні наслідки
■ Висновки
3. Актуальність
■ У наш час міграційні процеси є визначальними чинниками
соціально-економічного життя в Україні. Саме сучасний
стан міграції показує дотримання політичних,
економічних, соціальних та культурних прав українських
громадян.
■ Водночас, міграція може стимулювати соціально-
економічну, регуляторну діяльність держави, яка буде
направлена на зниження напруги на регіональних ринках
праці, зближення суспільного руху до цінностей та
стандартів європейських країн.Тому виникає актуальність
та необхідність дослідити мiграцiйні процеси робочої
сили в Україні.
4. Постановка Проблеми
В Україні значні геополітичні трансформації, збройні
конфлікти впливають на життя суспільства та
зумовлюють глобальні міграційні процеси.
На сьогодні кадровий голод в
Україні вже загрожує
національній безпеці країни.
Ситуація погіршується з
кожним роком, а тепер із
веденням безвізу з
Європейським Союзом взагалі
на дестабілізована. Можна
спостерігати тенденцію, що
зa останні рoки з 2013 по
2016 в Україні економічно
активного населення віком
від 15 до 70 років
скоротилася з майже 21 млн
до 18 млн.
5. ■ Експертні оцінки на сьогодні визначають, що за кордом на сьогодні працює майже
5 млн українців. Найбільше працювати за кордон від’їжджають до таких країн як
Польща,Чехія та Угорщина.
6. Результати дослідження
Зважаючи на нестабільну економічну та політичну ситуацію в
Україні, розвиток міграційних процесів пов'язаний насамперед з
низькою заробітною платою у всіх секторах економіки,
безробіттям, зростанням вимушеної неповної зайнятості, а також
поширенням бідності й високим рівнем майнового розшарування
населення.
7. Причини міграційних процесів у нашій
країні:
■ пошук стабільного для життя рівня заробітної плати;
■ недостатня кількість місць працевлаштувань в Україні;
■ пошук кращих соціальних умов в соціальній сфері: (у
медицині, освіті, пенсійному забезпеченні тощо)
■ невигідні умови для створення бізнесу та
корумпована система економічного життя;
■ відсутність перспектив для молоді
8. Передбачення
■ Прогнози вчених для України до
2025 року не є втішними, може
створитися величезний дефіцит
робочої сили на ринку
праці.Спираючись на вказані
причини, Україна втрачає
перспективні, обдаровані молоді
кадри, котрі під час навчання або
після закінчення вузу виїжджають
за кордон та не повертаються.
■ За данимиСвітового банку, багато
закордонних дослідників
визначають Україну другою країною
за величиною міграційного
коридору, після Мексики.Також,
дослідники зазначають, Україна є
третьою в списку країн після Індії та
Китаю серед походження
емігрантів.Тому еміграція в Україні
серед трудових ресурсів на рівні 4-
15% усього населення, або 20%
працездатного населення.
9. Негативні наслідки
1. Втрата висококваліфікованих кадрів;
2. Скорочення народжуваності в країні
3. Підвищення демографічного навантаження на
працюючих, старіння нації;
4. Підвищення цін на товари і послуги при занадто і так
низькій купівельній спроможності основної частини
населення;
5. Втрата від певних вкладень в освіту фахівців та їх
підготовку, нерентабельність таких вкладень;
6. Скорочення податкових надходжень до держави та
відрахувань у соціальні фонди.
10. Позитивні наслідки
■ для мігрантів:
1. отримання більшої зарплати
та покращення рівня життя;
2. отримання нового
професійного досвіду;
3. підвищення рівня
кваліфікації;
4. отримання мовної практики;
5. розширення світогляду,
набуття розуміння реальних
умов ринкової економіки.
■ для всього суспільства:
1. зменшення рівня безробіття в країні;
2. шляхом переказу коштів підвищення
рівня життя членів родин трудових
мігрантів;
3. зниження соціальної напруги в умовах
економічної кризи;
4. зниження навантаження на соціальні
фонди;
5. підвищення кваліфікації реемігрантів;
6. поширення в суспільстві цінностей жити
в умовах культури демократичного
суспільства.
11. Висновки
■ Отже, дивлячись на дану ситуацію Україні потрібно негайно виробити
державну міграційну політику, яка б не допустила у майбутньому
кадровий дефіцит. Україні потрібно перш за все приєднатися до
міжнародних конвенцій з питань соціального захисту трудових мігрантів,
удосконалити механізм легального працевлаштування українських
громадян за кордоном на основі системи міжурядових договорів та
міждержавних угод.Та основним чинником який буде сприяти розвитку
міграційної політики, створенню умов ринку праці та умов гідної
зайнятості, це задіяність повною мірою державного важеля регулювання,
який потребує реформування.