UIF 30 rokiv Nezalezhnosti

У 2016 році ми опублікували доповідь «25 років незалежності Укра-
їни: економічні підсумки». Метою цього документу було висвітлен-
ня тих змін, що сталися в Україні протягом останніх 25 років, порів-
нюючи з іншими країнами колишнього СРСР.
Результати дослідження були досить невтішні. Згідно більшості
економічних та соціальних показників Україна опинилася серед
аутсайдерів з-поміж країн екс-СРСР.
«Неефективний державний менеджмент та відсутність стратегії не
дозволяє країні рухатися вперед та підвищувати власну цінність в
очах потенційних інвесторів» — так було завершено нашу попе-
редню доповідь.
Минуло п’ять років. За цей час в країні змінилася політична еліта,
світ пережив ще одну кризу, спричинену коронавірусом, на зміну
одним глобальним трендам прийшли інші. То що ж змінилося за ці
часи в українській економіці? Як уряд реагував на нові виклики? Та
як це вплинуло на життя українців?
Ми оновили документ, актуалізували цифри та графіки, додали до
нього нові кейси іноземних країн та рекомендації для уряду на на-
ступні 5-10 років.
Кажуть, що Україна — це держава, де кожні п’ять років щось відбу-
вається, але глобально за 30 років не змінилося нічого.
Цей документ не лише надає відповідь на подані питання, але й
пропонує перелік заходів, що дозволять Україні не змарнувати на-
ступні 30 років своєї незалежності.

2
30 років незалежності України. Економічні підсумки
Україна протягом 30 років незалежності
показала одну з найгірших динамік
економіки серед країн ЦСЄ
Джерело: World Bank
У 1991 році Україна посідала 52 місце у світі за рівнем ВВП на душу населення за паритетом купівель-
ної спроможності і цей показник становив 6,9 тис. дол. Тоді він дещо перевищував середній рівень
для країн Центральної Європи. Протягом усього часу до 2020 року в Україні ВВП на душу населення
зріс на 89% (91 місце). Тоді як у Польщі, Угорщині, Чехії ВВП на душу населення зріс у 3,5-6 разів.
Місце України в ренкінгу за ВВП на душу населення, ПКС (current
international $)

3
Місце України у світовій економіці.
Суттєва деградація протягом 30 років
Розподіл ВВП на душу населення країн світу, за ПКС
Як демонструє наведений графік, Україна за цим показником поступилася не лише Польщі, але й
Білорусі, яка мала гірші передумови та ресурси для розвитку.

4
Україна відстає навіть від багатьох країн
колишнього СРСР за рівнем ВВП на душу
населення
ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності,
дол. США
Якщо порівнювати між собою колишні республіки СРСР, то сьогодні за рівнем ВВП на душу населен-
ня Україна входить в одну групу з Молдовою, Узбекистаном, Киргизстаном, Таджикистаном.

5
Позиції України у багатьох світових
рейтингах погіршилися
Джерело: Human Development Index, Economic Freedom Index, Rule of Law Index, Corruption Perceptions Index,
Global Competitiveness Index, Doing Business
Впродовж років незалежності позиції України у багатьох світових рейтингах погіршилися.
1992 року Україна займала 54 місце у світі за індексом розвитку людського потенціалу. У 2020 –
опустилась до 74. Схожа динаміка спостерігається й за іншими показниками: індексом економічної
свободи, індексом сприйняття корупції, індексом глобальної конкурентоспроможності.
Внаслідок відсутності чіткої стратегії розвитку Україна відстає від своїх сусідів, які також входили
до складу країн соцтабору.

6
В Україні низький рівень середньомісячної
зарплати
Динаміка середньої місячної зарплати, дол. США
0
200
400
600
800
1000
1200
1400
1600
1800
1994
1995
1996
1997
1998
1999
2000
2001
2002
2003
2004
2005
2006
2007
2008
2009
2010
2011
2012
2013
2014
2015
2016
2017
2018
2019
2020
Джерело: Статистичний комітет СНД, Державні статистичні служби країн

7
Купівельна спроможність українців
залишається невисокою порівнюючи з
країнами екс-СРСР
Середньомісячна зарплата,
дол. США
Вага яловичини, яку можна
придбати на середньомісячну
зарплату, кг
Джерело: Статистичний комітет СНД, Державні статистичні служби країн
Відсутність дієвих економічних реформ призвела до того, що купівельна спроможність в Україні зали-
шається невисокою порівнюючи з іншими колишніми республіками СРСР.

8
Чисельність населення України значно
скоротилася
Зміна чисельності населення (1991 р. – базисний)
Джерело: World Bank, Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи
Населення України значно скоротилося – на 27,1% порівнюючи з 1991 р. Різке зменшення відбулося
протягом 2014-2015 років внаслідок окупації Криму, частини Донецької та Луганської обл. На графіку
наведені дані Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи, які можуть не враховувати всі
потоки мігрантів. Перепис населення не проводився від 2001 року.
Якщо Україна не зможе поліпшити добробут громадян, нас очікує подальше скорочення чисельності
населення, старіння нації. На зміну поколінню, яке старіє, не прийде досить молоді, здатної «прогоду-
вати» себе, пенсіонерів, пільговиків, дітей, утриманців, забезпечити всім гідний рівень життя. Більша
частина валового доходу буде витрачатися на утримання тієї частини населення, яка не створює
доданої вартості.

9
Тривалість життя населення України
поступово зросла, але темпи зростання
нижчі, ніж в інших країнах колишнього
СРСР
Середня очікувана тривалість життя при народженні, років
Тривалість життя українців поступається тим країнам, що стали частиною ЄС. В Україні середня очіку-
вана тривалість життя при народженні становить 71,8 років, у Латвії – 75,2 роки, Естонії – 78,5 років.
Однією з причин порівняно низької тривалості життя в Україні є невисокий рівень соціальної актив-
ності людей старшого віку внаслідок незадовільних статків.
Також в Україні низький рівень фізичної активності населення – 17%, що негативно впливає на стан
здоров’я та тривалість життя населення. Для порівняння в Болгарії частка фізично активного населен-
ня становить 68%, Румунії – 63%, сусідніх Польщі та в Латвії - по 56%.

10
Україна є однією з країн з
найрозчарованішим та найнещаснішим
населенням
Індекс щастя (World Happiness Report)*
Джерело: World Happiness Report
* Індекс щастя враховує такі показники: добробут громадян (ВВП на душу населення ), рівень соціальної підтримки в суспіль-
стві, тривалість здорового життя , свобода у прийнятті рішень, рівень шляхетності та щедрості, рівень сприйняття корупції.
Україна є однією з країн з найрозчарованішим та найнещаснішим населенням. За індексом щастя вона
посідає 110 місце у світі, тоді як Чехія – 18, Польща – 44, Латвія – 51 місця. Причинами такого становища
України є низький рівень доходів населення, низька тривалість здорового життя, слабкий стан здо-
ров’я (згідно з результатами опитувань, половина українців мають скарги, пов’язані зі здоров’ям і/або
самопочуттям).

11
*Індекс людського капіталу включає рівень виживання (частка дітей, які пережили вік 5 років), показники здоров’я та освіти,
зокрема очікувана кількість років навчання у школі до 18 років та якість освіти (гармонізовані результати тестів).
Гармонізовані результати тестів – це узгоджені результати міжнародних (TIMSS, PIRLS, PISA, EGRA) та регіональних (SACMEQ,
PASEC, LLECE, PILNA) тестів успішності учнів.
За індексом людського капіталу Україна втратила 10 позицій від 2010 до 2020 року та опустилась до
53 місця. Зокрема за субіндексом «Гармонізовані результати тестів», що відображає рівень успішності
учнів, Україна посідає 39 місце та відстає від більшості сусідніх країн: Естонія - 2 місце, Польща - 7,
Словенія - 9, Чехія - 21, Латвія - 27, Росія - 30, Литва – 31, Угорщина – 32, Білорусь – 35, Хорватія – 36,
Словаччина – 37.
Україна відстає від сусідніх країн за
рівнем якості освіти
Індекс людського капіталу*

12
Індекс рівня освіти (Education Index)*
Джерело: Human Development Reports
*Індекс освіти є важливою складовою індексу розвитку людського потенціалу, зокрема показника «якість життя», а також
впливає на показник рівня економічного розвитку. Індекс враховує рівень грамотності дорослого населення і сукупну частку
людей, які отримують освіту.
За індексом рівня освіти Україна поступається майже усім сусіднім країнам.
Кейс. Прорив у галузі шкільної освіти Естонії
Протягом останніх років Естонія належить до тих країн, які стабільно демонструють високі результати
за рейтингами міжнародного оцінювання школярів PISA.
Реформування шкільної освіти в Естонії відбувалось за фінським зразком (фінські школи вважаються
сьогодні кращими у світі або другими після сінгапурських). Естономовні школи пройшли трансформа-
цію відразу, тоді як російськомовні школи в Естонії реформувалися набагато повільніше.
Оцінки ЄБРР впливу реформ у галузі освіти на середні оцінки тесту PIAAC показують, що люди, які
вчилися в естономовних школах, сьогодні мають більше навичок, необхідних для працевлаштування
у сучасному світі, ніж люди, які закінчили школи з російською мовою навчання (на 10% більше серед-
ньоквадратичного відхилення).
За основний регуляторний документ реформи освіти в Естонії був узятий «Курикулум» – на противагу
поширеному у багатьох пострадянський країнах «Навчальному плану». «Курикулум» – це система
цілей і принципів, що дає певний діапазон свободи у виборі конкретних кроків та їх послідовності.
12

13
Центральні органи влади делегували школам широкі фінансові та адміністративні повноваження:
структурування навчального року (на чверті або триместри);
оцінювання дітей у молодшій школі (вербальне або таке саме, як у старшій школі);
вибір підручників тощо.
Зв’язок якісної освіти (починаючи від середньої) з економічним зростанням в Естонії вибудовується
завдяки програмі ENTERUM, мотто якої: «Я підприємець». Програма ініційована у 2010 році енерге-
тичною компанією Eesti Energia і підтримана Торговою палатою Естонії, офісом програми «Creative
Estonia» та Міністерством економіки. Учасниками програми стали близько трьох тисяч школярів, які
реалізували сотні успішних підприємницьких проєктів у різноманітних сферах – від музики до генної
інженерії.
Рішенню посприяло успішне впровадження формату підприємницьких шкіл на локальному рівні. Од-
ним із найкращих прикладів залишається середня школа міста Ківіилі, якою керує Геіді Уусталу.
Імпульс до розвитку підприємництва школа Ківіилі отримала від міського Центру підприємництва.
Бізнесмени почали нарікати, що діти не отримують навичок, які будуть потрібні їм у роботі. Тоді центр
розробив програму «Підприємницька школа» і запропонував школам включити її у навчальний курс.
Геіді Уусталу стала першою, хто відгукнувся на пропозицію. Тепер ця школа має найвищий ступінь
відповідності стандартам даної програми шкільного підприємництва і є методичним центром для
інших.
«Самих знань мало, треба розуміти, як їх застосовувати, – наголошує Геіді. – Не треба просто пояс-
нювати дитині теорему Піфагора, а треба показати, що це знання може знадобитися, коли ти будеш
будувати свій будинок».
У цій школі вже кілька років немає дзвінків: урок триває стільки, скільки потрібно для роботи над
темою. Це може бути і 50, і 35 хвилин із перервою між ними. Діти на уроках можуть сидіти за партами,
працювати у групах чи малювати на підлозі разом із учителем – доречна будь-яка форма, здатна їх
зацікавити і бути зручною.
У 2015 році Міністерство освіти і досліджень започаткувало програму розвитку підприємництва в осві-
ті, що охопила професійну та вищу освіту.

14
Суттєво зріс внесок грошових переказів
заробітчан в українську економіку
Частка грошових переказів з-за кордону у ВВП
Економічні негаразди змушують українців у пошуках вищого доходу виїжджати за кордон. Частка
переказів заробітчан у ВВП України зросла від 0,01% у 1996 р. до 9,7% у 2020 р. Аналогічний шлях
пройшли Латвія, Польща, Угорщина. Але Польща, яка зуміла поліпшити економічну ситуацію, зламала
негативний тренд: за підсумками 2020 р. внесок польських трудових мігрантів становить 1% ВВП, тоді
як у 2006 р. цей показник становив 2,5%.

15
В Україні рівень заощаджень вкрай
низький порівнюючи з сусідами
Частка внутрішніх заощаджень у ВВП
Заощадження є джерелом інвестицій в економіці.
В Україні рівень внутрішніх заощаджень вкрай низький, порівнюючи з сусідами – лише 6,5% ВВП, тоді
як у Польщі – 24,1%, Чехії – 31,3%, Білорусі – 31,6%.
Від 2005 року рівень внутрішніх заощаджень в Україні стрімко падає. Інвестиції йдуть пліч-о-пліч із
заощадженнями. Через високий рівень ризиків українці не зацікавлені вкладати кошти у банківську
систему чи розвиток бізнесу. Саме для цього і потрібні податкова, судова реформа та розвиток фі-
нансових ринків.

16
Дорогі кредити гальмують можливості
залучення інвестицій та розвиток бізнесу
Середні кредитні ставки
Дорогі кредити гальмують можливості залучення інвестицій та розвиток бізнесу. У 2020 середня
кредитна ставка в Україні становила 14,3%, тоді як у Молдові – 8,2%, Грузії – 11,8%, Чехії – 3,3%.

17
В Україні не розвинений фондовий ринок
Зміна індексів фондових бірж країн
Джерело: Trading Еconomics, Investing.com

18
Недостатні обсяги інвестицій
обумовлюють низькі темпи економічного
зростання в Україні
Темпи зростання інвестицій у відновлення основних засобів
(1991 р. – базисний)

19
Темпи зростання номінального ВВП (1991 р. – базисний)
Спостерігається тісна залежність темпів зростання номінального ВВП від темпів зростання інвестицій.
Недостатні обсяги інвестицій обумовлюють низькі темпи економічного зростання в Україні. Без залу-
чення інвестицій Україна не зможе досягти економічних успіхів.
Основні проблеми, що відштовхують інвесторів - незахищеність їхніх прав, ненадійна судова систе-
ма, політична нестабільність у країні, відсутність довгострокової послідовної політики.
Кейс. МФЦА у Казахстані
Якщо країна не може швидко змінити правові умови, вона завжди має можливість створити на своїй
території зону окремої юрисдикції, зрозумілу міжнародному інвестору.
Прикладом такої зони є Міжнародний фінансовий центр у Казахстані, що працює за британським
правом.
У грудні 2015 року Нурсултан Назарбаєв підписав Конституційний закон про створення Міжнародно-
го фінансового центру «Астана» (МФЦА). Однією з головних переваг центру є незалежність суду від
існуючої судової і політичної системи. Міжнародний арбітражний суд при МФЦА працює за нормами
Британського права.
Суд МФЦА володіє широкими правами на представництво інтересів сторін у суді. Станом на 2021 рік
кількість зареєстрованих юристів – 289, суддів – 11, кількість розглянутих справ – 15.
19

20
МФЦА відіграє одну з головних ролей у залученні фінансових ресурсів. Він позиціонується як фінан-
совий центр для країн Центральної Азії, Кавказу, Євразійського економічного союзу, Близького Сходу,
Західного Китаю, Монголії та Європи.
У 2017 році в межах розвитку МФЦА була утворена Біржа МФЦА (AIX), торги на якій стартували
14 листопада 2018 року.
У 2019 році Біржа AIX отримала статус визнаної фондової біржі від Податкової та митної служби
Великої Британії (HMRC). Цей статус дозволяє власникам цінних паперів, що торгуються на AIX, ско-
ристатися сприятливим режимом згідно з податковим законодавством Великої Британії, з урахуван-
ням їх індивідуальних обставин і умов, які можна застосувати у межах закону.
Основні показники діяльності МФЦА за 2020 рік:
425 млн дол. – обсяг активів у секторі фінансових послуг МФЦА;
35,8 млрд дол. – ринкова капіталізація компаній, лістингованих на Біржі МФЦА;
658 зареєстрованих в МФЦА компаній з 49 країн;
130 стартапів на платформі МФЦА;
80 актів загального застосування і фінансового регулювання;
222 юристи, зареєстровані в Суді МФЦА з правом представляти інтереси сторін;
330 судових, арбітражних справ і медіацій, дозволених Судом МФЦА і МАЦ;
4,4 млрд дол. – загальний обсяг інвестицій через майданчик МФЦА (станом на травень 2021 р.).
Казахстан є безумовним лідером за показником припливу іноземних інвестицій у регіоні. У 2016 році,
після створення МФЦА, валовий приплив ПІІ в Казахстан виріс на 39% до 21,4 млрд дол.
У рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business 2020 Казахстан піднявся на 25 місце з 77 місця у
2014 році (до створення фінансового центру).

21
Кейс. Турецький досвід у ДПП
Один з найефективніших інструментів залучення інвестицій у тих сферах, де термін окупності
інвестпроєктів перевищує 10-15 років, де потрібен дешевий довгостроковий кредитний ресурс і
гарантії з боку держави – це державно-приватне партнерство (ДПП). Насамперед, це стосується
сектору транспортної інфраструктури (концесія аеропортів, доріг, портового господарства).
Найяскравіший приклад успішної реалізації інфраструктурних проєктів у форматі ДПП – Туреччина.
Країна перетворилася на авіахаб регіонального рівня, реалізувавши впродовж 1986-2018 років 19
проєктів загальною вартістю 71,3 млрд дол.
Використовувана модель концесійних угод у Туреччині здебільшого – BOT (Build - Operate - Transfer) –
«Будівництво - управління - передача». Така модель передбачає, що концесіонер здійснює будівниц-
тво і експлуатацію протягом встановленого терміну, після чого об’єкт передається державі.
У межах такої концесійної угоди був реалізований інвестиційний проєкт «Стамбульський аеропорт ім.
Ататюрка».
У 1997 році міжнародний термінал аеропорту був переданий компанії TAV Airports на три роки і вісім
місяців. У 2001 році контракт був продовжений ще на 13,5 місяців. У 2005 році TAV Airports виграв
концесійну угоду на експлуатацію аеропорту протягом 15,5 років у межах угоди про довгострокову
оренду.
Обсяг вкладених інвестицій, за даними Світового банку, становив 2,5 млрд дол.
У 2018 році пасажирооборот аеропорту перевищив 67 млн осіб.
У 2019 році аеропорт ім. Ататюрка був закритий у зв’язку з тим, що знаходився у межах міста Стам-
була і вичерпав свої ресурси для розширення, на зміну йому в Стамбулі був побудований новий
аеропорт – New International Airport. Відкриття аеропорту відбулося у жовтні 2018 року.
У 2019 році новий аеропорт вже міг обслуговувати 90 млн пасажирів. Очікується, що до кінця будів-
ництва, у 2025 році, аеропорт стане найбільшим у світі, його пропускна спроможність складе
200 млн осіб.
Тендер на будівництво аеропорту в 2013 році виграв консорціум компаній Cengiz-Kolin-Limak-Mapa-
Каlyon, термін контракту – 17 років. Загальний обсяг інвестицій оцінюється у 12 млрд дол. Компанії
зобов’язуються виплатити державі 34,7 млрд дол. за весь термін концесії (25 років від 2018 року),
включно з ПДВ.
У 2019 році аеропорт Стамбула прийняв у цілому 55 млн пасажирів і став найзавантаженішим у Євро-
пі. Дохід за перший рік експлуатації становив 256 млн євро, перевищивши державну гарантію
233 млн євро.
В цілому від 2002 року кількість аеропортів у Туреччині зросла більш ніж вдвічі – до 52. Загальна
кількість пасажирів у 2019 році сягнула 209 млн. Для порівняння: пасажиропотік в українських аеро-
портах у 2019 році становив 24,3 млн осіб.
Сьогодні туризм – один із вагомих секторів Туреччини. На його частку в 2019 році припадало 11,3%
ВВП. Додана вартість у секторі авіа та пов’язаних секторах у 2019 році склала 47,3 млрд дол., а також
були надані 1,5 млн робочих місць. Для порівняння: в Україні на сектор туризму припадає 5,9% ВВП,
додана вартість і кількість робочих місць оцінюються у 1,3 млрд дол. і 144 тис. відповідно (дані за
2019 рік).

22
Історично Україна програє конкуренцію
за іноземний капітал
Частка прямих іноземних інвестицій (ПІІ) у ВВП, %
Кейс. Досвід Польщі:
вся територія країни – вільна економічна зона
Україна конкурує на міжнародному ринку за іноземний капітал, але відповіді на питання щодо того,
чому зовнішні інвестори повинні віддати перевагу Україні, а не сусідній Польщі, наразі немає.
Протягом останніх 30 років Польща пройшла шлях кардинальних трансформацій, стала 5-ою най-
більшою економікою Євросоюзу і збільшила розмір економіки від 1990 року у 9 разів.
Основною причиною, з якою пов’язують зростання польської економіки, є залучення значних обсягів
іноземних інвестицій.
Ще на початку 90-х років був прийнятий закон про іноземні інвестиції, який скасував обмеження на
частку іноземних громадян в акціонерному капіталі підприємств, а також надавав податкові пільги для
іноземних інвесторів (у районах з високим рівнем безробіття пільги були суттєвіші).
22

23
Кейс.
Запуск ПнВК в Естонії
В Україні багато років поспіль точаться дебати щодо заміни податку на прибуток податком на виве-
дений капітал (ПнВК). Однак політичної волі для ослаблення податкового тиску на бізнес не вистачає.
Доки в Україні тривають суперечки щодо того, який ефект для бюджету та економіки матиме податко-
ва реформа, інші країни, такі як Латвія, Естонія, Польща запускають ПнВК і обходять Україну в рейтин-
гах інвестиційної привабливості.
ПнВК в Естонії запроваджений у 2000 році.
Протягом 2012-2019 років у рейтингу Paying taxes (рейтинг сплати податків) Естонія піднялася з 50 на
12 місце. Україна у 2019 році посідала 65 місце.
Протягом 1995-2001 років у Польщі були засновані 15 вільних економічних зон, 14 з яких працює досі.
Завдяки їх функціонуванню країна залучила 1700 інвесторів впродовж 1995-2016 років із загальним
обсягом інвестицій 32 млрд дол. Були створені 240 тис. робочих місць.
Від червня 2018 року в Польщі набув чинності Закон про підтримку нових інвестицій, згідно з яким вся
територія країни стала спеціальною економічною зоною.
Це передбачає звільнення від сплати податку на прибуток (Corporate Incom Tax або Personal Income
Tax) і податку на нерухомість компаній, що здійснюють нові інвестиції. Інвестори також мають опцію
подати заявку на отримання прямої державної субсидії.
Бізнес може отримати підтримку держави через звільнення від оподаткування на термін від 10 до 15
років, залежно від розміру державної підтримки в регіоні: чим вищий рівень безробіття та менш розви-
нена інфраструктура, тим більший розмір державної допомоги.
Максимальний розмір державної допомоги у формі звільнення від CIT або PIT варіюється на рівні 20-
50% (відсоток витрат залежно від регіону). Підтримка середніх та малих/мікропідприємств збільшу-
ється відповідно на 10 та 20 в.п. (тобто 25% стає відповідно 35% або 45%).
Вимоги для отримання державної допомоги:
мінімальна сума інвестицій, яка залежить від рівня безробіття у регіоні;
обсяг вкладу в регіональну інфраструктуру;
співпраця з кластерами, науково-технічними інститутами та ін.
Компанії також можуть отримати пільгу у формі відрахування зі своєї податкової бази до 200% витрат
(250% у разі науково-дослідних центрів), пов’язаних, наприклад, із заробітною платою, використан-
ням обладнання або придбанням матеріалів, призначених для наукових досліджень.
ВЕЗ, які діяли на території Польщі до червня 2018 року, не були ліквідовані і продовжать діяти до кінця
2026 року.
23

24
У рейтингу Doing Business 2020 Естонія зайняла 18 місце, Україна – 64.
У рейтингу Global Competitiveness 2019 (глобальної конкурентоспроможності) Естонія посіла 31 місце,
Україна – 85.
Реальне зростання економіки Естонії протягом 2001-2007 років (після запуску ПнВК і до світової кризи
2008-2009 років) прискорилось і було стабільно вищим 6%. Для порівняння: впродовж 1994-1999 років
середньорічний темп приросту реального ВВП Естонії становив 3,5%.
Частка прямих іноземних інвестицій у ВВП Естонії в середньому протягом 2000-2019 років становила
4,5%, України – 3,4%.
Безумовно на інвестклімат в Естонії вплинула ціла група факторів, включно з розвитком цифрової
інфраструктури, повноцінним запуском e-government, спрощенням податкового адміністрування,
зниженням податкового навантаження на бізнес. Введення ПнВК є лише одним з таких чинників і оці-
нити його вплив окремо неможливо. Водночас негативного ефекту для бюджету після запуску ПнВК
не було (чого найбільше побоюється Міністерство фінансів України), наступного року після реформи
бюджет Естонії був зведений з профіцитом.
Кейс. Економічний прорив Ірландії
Ірландія – країна, відома своєю лояльною податковою політикою. Від 1980 року до 2020 року ВВП
країни зріс у 19 разів. Завдяки економічному прориву Ірландія здобула міжнародний імідж «кельтсько-
го тигра» і ввійшла до переліку найбагатших країн світу, випередивши свою колишню метрополію
Велику Британію.
Ірландія досягла таких результатів завдяки податковим стимулам і агресивній цілеспрямованій по-
літиці щодо залучення прямих іноземних інвестицій, зробивши наголос на наукоємні виробництва і
високі технології. Зовнішній капітал ринув у високотехнологічні галузі обробної промисловості, які
швидко зростають, зокрема: виробництво комп’ютерів, медичного обладнання, фармацевтична про-
мисловість, а також до сфери фінансових послуг. В Ірландію зайшли такі компанії як Microsoft, Apple,
Google, Intel та інші.
В країні було задіяно принцип свободи капіталу та глобальної конкурентоспроможності щодо подат-
ків, було надано великі пільги для іноземних компаній з точки зору податку на прибуток. Ця опція
діяла тільки для іноземних компаній, і велика кількість компаній проводили експорт через Ірландію.
Сьогодні Ірландія залишається країною з лояльними податками. З 2016 року Ірландія застосувала
пільговий режим оподаткування інтелектуальної власності. Суть пільги полягає в тому, що на доходи,
отримані ірландською компанією від кваліфікованих активів, включно з програмним забезпеченням та
патентами, буде застосовуватися пільгова ставка корпоративного податку в розмірі 6,25%.

25
Дефіцит інвестиційних ресурсів
негативно вплинув на сектор R&D
Інвестиції на сектор R&D (дослідження та розробки) у % до ВВП
Починаючи від 2006 р., спостерігається падіння дослідницької активності в Україні.
Дефіцит інвестиційних ресурсів насамперед негативно впливає на сектор R&D. Низькі інвестиції у
сектор R&D призвели до низьких показників інноваційності українських підприємств і, як результат,
до випуску продукції з низькою доданою вартістю.
Кейс Ізраїлю.
ВПК як фундамент для створення інноваційної економіки
Україна протягом 7-ми років перебуває у стані війни. Цим пояснюється багато економічних проблем,
небажання іноземних інвесторів входити в Україну і навіть слабка конкурентоспроможність україн-
ської економіки на зовнішніх ринках.
25

26
Водночас Ізраїль, який також перебуває у стані перманентного військового конфлікту, зумів викори-
стати фактор війни як можливість для розвитку своєї економіки: увійшов до числа найрозвиненіших
країн світу і став світовим інноваційним центром.
Для довідки: ВВП на душу населення Ізраїлю у 2020 році становив 43,7 тис. дол., України – 4,1 тис.
дол. (обидва показники без урахування ПКС). Обсяг зовнішніх інвестицій у 2019 році в Ізраїль –
19 млрд дол., в Україну – 5,8 млрд дол.
Витрати на ВПК мали істотний результативний ефект на розвиток ізраїльської економіки, створивши
необхідний технологічний фундамент і підготувавши кадри для розвитку не лише військових, а й
цивільних галузей промисловості. Ще на самому початку уряд країни прийняв рішення про фінансу-
вання прикладних НДДКР 1
у сфері національної безпеки.
Сьогодні військова промисловість Ізраїлю має у своєму розпорядженні сучасну науково-дослідницьку
та високотехнологічну виробничу базу. Завдяки цьому Ізраїль – одна з шести країн світу, які виробля-
ють всі види озброєнь, включно з ядерною зброєю.
Ізраїль незмінно входить до десятки провідних країн-експортерів оборонної продукції у світі. Протя-
гом 2016 – 2020 років Ізраїль посідав 8 місце у списку країн-експортерів зброї з часткою 3% світового
ринку озброєнь. Три ізраїльські компанії (Rafael, Elbit і IMI) входять до числа найбільших виробників
озброєння у світі.
Для Ізраїлю характерна практично повна галузева структура ВПК. Найрозвиненіші ракетно-космічна,
радіоелектронна, бронетанкова і артилерійсько-стрілецька галузі.
На початку 2002 року загальна кількість підприємств військово-промислового комплексу Ізраїлю
становила близько 150, а загальна чисельність зайнятих на оборонних підприємствах – 50 тис. осіб.
Станом на 2020 рік у сфері виробництва продукції військового призначення налічується понад 500
компаній, загальна кількість зайнятих близько 150 тис. осіб. У 2020 році були підписані експортні
угоди на загальну суму 8,3 млрд дол.
Частка військових витрат у ВВП Ізраїлю від 2010 до 2020 року в середньому становила 5,6% на рік.
Очікується, що витрати Ізраїлю на оборону зростуть до 30,5 млрд дол. у 2024 році від 20,3 млрд дол.
у 2019 році (CAGR – 8,5%).
Високі технології, розроблені для Армії оборони Ізраїлю (АОІ), адаптуються надалі для цивільного
ринку. АОІ є також постачальником висококваліфікованих кадрів для цивільних галузей промисловос-
ті.
На основі розробок для ВПК створюється цивільна продукція, наприклад, охоронне устаткування
(Tarzan, RadGuard, Check Point), телекомунікаційне обладнання (компанії LocationNet, Comverse,
Taridan, ECI Telekom, Gilat Satellite), пристрої для аерокосмонавтики (Elbit, Elop, IAI).
1
НДДКР- науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи

27
Низькі інвестиції в R&D не дозволили
Україні побудувати сучасну економіку
Ренкінг інноваційності економік,
згідно Global Innovation Index 2020,
балів
Частка секторів high-tech та medium-high-
tech у промисловому виробництві, %
Ренкінг рівня співпраці дослідних
організацій та галузевих
підприємств, згідно Global
Innovation Index 2020, балів
Частка зайнятих у сфері
наукомістких послуг, %
Джерело: Global Innovation Report 2020
Джерело: Global Innovation Report 2020
У рейтингу інноваційності економік 2020 р. Україна посідає 45 місце в світі, тоді як Хорватія – 41,
Польща – 38, Латвія – 36.
Лише 16,8% виробленої в Україні промислової продукції є високотехнологічною, тоді як у Словаччи-
ні – 58,1%, Угорщині – 54,7%, Чехії – 57,1%

28
Кейс.
Світовий досвід стимулювання R&D та інновацій
Країни, які сьогодні є світовими лідерами у сфері інновацій, застосовують заходи державної підтрим-
ки для R&D.
Наприклад, уряд Ізраїлю стимулює розвиток R&D-центрів шляхом надання грантів і фіскальних стиму-
лів. Базова ставка податку на прибуток для підприємств в Ізраїлі становить 25%. Але для дослідниць-
ких центрів діє система податкових пільг, і ставка податку на прибуток може бути знижена до 12%-
5% (залежно від умов, що виконуються).
Також в Ізраїлі діє R&D Fund, який видає гранти на НДДКР. Фонд покриває від 20% до 75% витрат
залежно від проєкту та регіону. Водночас отримане фінансування повертається тільки у разі, якщо
проєкт буде успішним і досягне стадії комерціалізації.
В Японії надається податковий кредит у розмірі від 8% до 12% від поточних витрат на науково-до-
слідницьку діяльність, залежно від розміру компаній. За умови спільних досліджень з іншими компа-
ніями податковий кредит становить 20%, а з університетами або національними дослідницькими
інститутами – 30%.
До того ж, уряд Японії створив фонд, який фінансує перспективні технологічні стартапи: він покриває
85% витрат, якщо решту (15%) виплачує сертифікована венчурна компанія. Коли стартап починає
приносити прибуток, 5% від прибутку виплачується назад до фонду.
Уряд Німеччини, наприклад, пропонує такі інструменти стимулювання R&D:
зменшення на 25% суми податку на зарплати співробітників;
якщо дослідження виконує підрядник, то замовнику компенсують 15% витрат. До того ж, підрядник
водночас може використовувати податкову пільгу на зарплати співробітників.
Сума цих інструментів стимулювання досягає 1 млн євро на рік.
У Південній Кореї надається податковий кредит у розмірі 8% і 25% від поточних витрат на науко-
во-дослідницьку діяльність, залежно від розміру компаній. Або 40% і 50% від додаткової частини
витрат на НДДКР порівнюючи з попереднім роком.
У 2020 році уряд Південної Кореї виділив 4,5 млн дол. на розроблення нової технології виробни-
цтва металів, над якою від 2019 року спільно працюють корейська компанія Zirconium Technology
Corporation і австралійська Australian Strategic Materials.
За даними компаній, розробка дозволить знизити енергоємність виробництва на 50%, є екологічні-
шою, економічно вигіднішою і може застосовуватися до титану, цирконію та інших металів. Це доз-
волить знизити собівартість продукції, наростити внутрішнє виробництво металів і забезпечити їхні
стабільні поставки на внутрішній і світовий ринок.
Грант наданий у межах державної програми із заміщення імпорту чистих металів.

29
Продуктивність праці в промисловості
України значно нижча, ніж у країн-сусідів
Додана вартість в промисловості, тис. дол. на одного працівника в рік
Джерело: Eurostat, OECD, Державна служба статистики України
Відсутність інвестицій в інновації є причиною низької ефективності виробництва. Продуктивність
праці в промисловості України значно відстає від інших країн Центральної та Східної Європи.

30
Українська економіка стагнує разом із
негативною динамікою ринків сировини
Порівняння динаміки зростання ВВП (1993 р. - базисний) з Commodity
Price Index
Джерело: IMF
Відсутність достатніх інвестицій у технологічні сектори економіки призвела до посилення зв’язку
зростання реального ВВП України з Commodity Price Index. Зв’язок зростання реального ВВП України
з Commodity Price Index посилився, починаючи від 2006 р. Успішніші країни, зокрема Польща, змогли
диверсифікувати свої економіки. Водночас Україна сильно залежна від коливань на світових ринках
сировини.

31
Темпи зростання українського експорту
нижчі, ніж в інших країнах колишнього
СРСР
Динаміка експорту (1994 р. - базисний)
До 70-80% українського товарного експорту — це сировинні активи.
Переважно сировинний характер виробництва зумовив порівняно низькі темпи зростання україн-
ського експорту: він зріс у 3,8 разів порівнюючи з 1994 р., тоді як у Чехії – у 9,3 разів, Латвії – у 12,1
разів, Білорусі – у 13,4 рази, Польщі – у 14,1 разів. Унаслідок цього Україна суттєво відстала від цих
країн за рівнем економічного розвитку.
Зростання експорту вважається локомотивом економічного зростання країн, що розвиваються. Саме
експорт є важливою складовою, завдяки якій країни, що розвиваються, отримують можливість збіль-
шити свій добробут. Експортуючи товари – імпортуємо середній клас, який врешті стане рушійною
силою розвитку внутрішнього ринку.
Україна програла глобальну конкуренцію як на ринку товарів, так і на інвестиційному ринку бо-
ротьбу за інвестора. Перше є наслідком другого.

32
Прикладом того, як країни можуть стати менш залежними від зовнішніх циклів, шляхом диверсифікації
економіки, є Об’єднані Арабські Емірати і Мексика (часів уряду Енеріке Пенья Ньєто).
Кейс. Диверсифікація економіки ОАЕ
Протягом останніх 30 років середньорічне зростання економіки ОАЕ становило 4,9% на рік (1989 –
2019 роки). Від 1991 року до 2019 року ВВП країни зріс у 8 разів: з 51,6 млрд дол. до 421 млрд дол.
Причина успіху ОАЕ не тільки в експорті нафти. Як і Україна, ОАЕ були спочатку експортером сиро-
винного ресурсу. Але вони змогли змінити структуру економіки. Міністерство економіки ОАЕ, зо-
крема, оцінює, що до 2021 року частка незалежного від нафти сектора збільшиться до 80%. Тоді як у
2009 році 85% економіки залежало від нафтового сектора.
Свої нафтові доходи Емірати інвестували всередині країни у промисловість, інфраструктуру, нерухо-
мість, сервіси. На відміну від багатьох країн, які страждають від «голландської хвороби», ОАЕ змогли
диверсифікувати економіку завдяки нафтовій галузі.
До кінця 60-х років промисловість в Еміратах була представлена лише заводом металовиробів, дере-
вообробною та тютюновою фабриками. Відразу після здобуття незалежності президент ОАЕ шейх
Абу Дабі Заїд ібн Султан ініціював програму створення власної промисловості.
Вже у 1974 році в Абу-Дабі відкрили цементний завод ECF, а у 1976 році – хімзавод з виробництва труб
з азбесту, необхідних на нафтосвердловинах. У 1980 році почали випускати добрива. У 1976 році в
ОАЕ відкрили перший нафтопереробний комплекс та завод зі зрідження газу. Ще два НПЗ в Умм-ен-
Нар і Рувайс (обидва в Абу-Дабі) були відкриті у 1985 році. Інвестором і власником всіх цих підпри-
ємств став уряд Абу-Дабі або Фонд шейха.
Дубай теж вирішив іти шляхом диверсифікації економіки, створивши з емірату економічний і фінансо-
вий центр регіону. Останні 5 років частка експорту нафти у ВВП міста Дубай складає приблизно 1%.
Наприкінці 1950-х років Дубай зазнавав труднощів і не мав високих доходів від продажів нафти. Саме
тоді правитель міста Дубай шейх Рашид бін Саїд Аль Мактум вирішив змінити ситуацію. Він почав
інвестувати в інфраструктуру і завдяки позиці у 1960 році побудував перший аеропорт міста Дубай.
Активне будівництво інфраструктури заклало фундамент для розвитку туристичної галузі. Від 1990-х
років Дубай витрачав значну частину свого ВВП на грандіозні курорти і визначні пам’ятки. Завдяки
сучасній інфраструктурі Дубай перетворився в один з найпопулярніших туристичних напрямків світу.
Частка туризму сьогодні складає 20% ВВП міста.
У 1998 році Дубай почав дозволяти іноземним інвесторам купувати нерухомість в оренду на 99 років,
що дало імпульс розвитку сектору нерухомості. У 2019 році частка нерухомості становила 6,3% ВВП
міста або 7,5 млрд дол.
Розвиток інфраструктури спричинив бум у сфері торгівлі. Впродовж 1980-х років була створена
перша в ОАЕ зона вільної торгівлі Jebel Ali Free Zone – найбільша вільна зона у світі, яка послугува-
ла початком створення ще понад 40 вільних економічних зон OAE. У зонах діють податкові, торгові,
митні, фінансові, адміністративні пільги (див табл. нижче).
Фактично весь міжнародний бізнес на території ОАЕ зосереджений саме у таких ВЕЗ.
32

33
Це пов’язано з тим, що звичайні компанії, які реєструються на території ОАЕ, мають обмеження з
іноземного капіталу: 51% акцій має належати громадянам ОАЕ, водночас у ВЕЗ дозволяється 100%
володіння компанією.
Загальний обсяг іноземних інвестицій у ВЕЗ ОАЕ, від моменту їх заснування, склав понад
500 млрд дол.
Загальні преференції всіх ВЕЗ:
100% іноземне володіння компанією (замість 49% на території ОАЕ).
Відсутність мит на імпорт або експорт товарів.
Можливість повної репатріації доходів і капіталу.
Відсутність корпоративних податків.
Відсутність податків на доходи (прибуток).
Приклади деяких ВЕЗ в OAE
Джерело: internationalwealth.info/offshore-jurisdictions/offshore-companies-in-free-economic-zones-uae-2/

34
Кейс.
Трансформація сировинної економіки Мексики
Мексиці вдалося знизити залежність від сировинного експорту, а саме від нафти, і стати однією з тих
нечисленних країн, вплив нафти на економіку якої послабився. Протягом 2014-2015 років, коли нафто-
ві котирування впали вдвічі, ВВП країни зріс на 2,9-3,3% відповідно.
Від середини 2000-х років видобуток і експорт нафти з Мексики почали стрімко падати. Старі родо-
вища виснажувалися, зокрема одне з найбільших у світі – родовище Кантарель. Недостатній обсяг
інвестицій з боку держави у розвідку і пошук нових родовищ, разом з виснаженням старих, призвели
до деградації галузі і падіння доходів бюджету.
У 2012 році, коли Президентом країни став Енеріке Пенья Ньєто, політичний курс змінився, почалася
радикальна трансформація національної економіки:
Мексика відкрила нафтогазовий сектор для приватних інвесторів;
були прийняті закони, покликані знищити монополії (зокрема у секторі телекомунікації), посла-
блена влада профспілок;
держава почала активно інвестувати у громадську інфраструктуру (було розпочате будівництво
аеропорту в Мехіко, загальною вартістю 13 млрд дол., будівництво трубопроводів для постачання
дешевого газу з США, покращувалася портова інфраструктура);
активно укладалися торговельні угоди (Мексика підписала 45 угод про вільну торгівлю, що вдвічі
більше ніж у США);
була змінена державна шкільна система (попри те, що вчителі організовували масштабні вуличні
протести проти реформ в освіті, а керівниця їхньої профспілки Ельба Естер Гордільо опинилася у
в’язниці за звинуваченням у корупції).
До Мексики почався приплив інвестицій, переважно з США.
У країні відкривали свої заводи такі автомобільні гіганти як General Motors, BMW, Toyota, Kia та інші.
У 2014 році Kia віддала перевагу Мексиці перед Бразилією і США при виборі місця для будівництва
нового заводу.
Середньорічний обсяг ПІІ в економіку Мексики протягом 2013-2019 років у середньому зріс на 45% -
до 30-50 млрд дол. на рік (порівнюючи з 2006-2012 рр.).

35
Україна програла експортні ринки, а
продукцію вітчизняних виробників
замінили імпортні товари
Падіння виробництва окремих видів продукції (2020 р. порівнюючи
з 1991 р.)
Джерело: Державна служба статистики України, ДП “Держзовнішінформ”
Внаслідок недостатніх обсягів інвестицій українські товари виявились неконкурентоспроможними.
Порівнюючи з 1991 р. виробництво бензину скоротилось на 87,8%. Зараз бензин імпортується з Біло-
русі та Литви. Виробництво тканин скоротилось майже на 91%. Наразі тканини та текстильні вироби
імпортуються з Китаю та Туреччини. Експортерами енергоносіїв до України є в основному білоруські,
російські, казахстанські, європейські та американські компанії.
Випуск автомобілів знизився на 98%. Одними з основних країн імпорту автомобілів є Німеччина,
США, Японія, Франція, Пд. Корея, Польща.

36
Вітчизняні виробники не досить активно
проводять роботу з вдосконалення
менеджменту якості та сприйняття
українських товарів як якісних
Кількість сертифікатів ISO 9001 на $1 млрд ВВП у 2019 році
Джерело: THE ISO SURVEY
Вітчизняні виробники не досить активно проводять роботу з вдосконалення менеджменту якості. В
Україні на 1 млрд дол. ВВП припадає майже 10 сертифікатів ISO 9001, у Польщі – 19, Словаччині – 37,
Білорусі - 97. Внаслідок цього експортні можливості українських підприємств не є такими сприятли-
вими, як у сусідніх країнах.

37
Україна програє у конкурентоспроможності продукції та втрачає зовнішні ринки. За рівнем спожи-
вання первинної енергії на 1000 дол. ВВП Україну серед країн СНД випереджає тільки Туркменістан.
Енергоефективність західних сусідів нашої країни (Польщі, Чехії, Угорщини) у 3-3,5 рази вища порів-
нюючи з Україною. Зниження енергоспоживання в Україні спостерігається від 2000 р., але масштаби
цього процесу не достатні для виходу на один рівень з країнами ЄС.
Україна програє в
конкурентоспроможності продукції та
втрачає зовнішні ринки
Енергоефективність (споживання первинної енергії у кілограмах
нафтового еквіваленту на $1000 ВВП)
Джерело: World Bank, BP Statistical Review of World Energy 2021

38
Незбалансованість
зовнішньоторговельних потоків – причина
економічної нестабільності
Частка чистого експорту товарів та послуг у ВВП
Від 2006 р. чистий експорт України має від’ємне значення, що обумовлено суттєвим імпортом (зо-
крема енергоносіїв) та нестабільністю обсягів експорту. Це призводить до знецінення національної
валюти та падіння показників розвитку економіки у доларовому еквіваленті за умови нестабільності
цін на сировину. Саме тому Україна важко переносить кризові явища у світовій економіці.

39
Структура експорту характеризує роль
України у глобальному просторі як
постачальника сільськогосподарської
продукції
Товарна структура українського експорту
Джерело: Державна служба статистики України
Структура експорту характеризує роль України у глобальному просторі як постачальника сільсько-
господарської продукції. Частка сільськогосподарської продукції в українському експорті впродовж
19 років зросла у понад 4 рази.

40
Частка сільського господарства у
структурі економіки України є досить
високою
Частка сільського господарства у валовій доданій вартості
Україна з індустріальної країни перетворюється в аграрну, водночас сусідні країни орієнтуються на
розвиток інших секторів економіки. Так, в Україні частка сільського господарства у валовій доданій
вартості у 2020 р. дорівнювала 10,8%, тоді як у Польщі – 2,7%.

41
30 років залежності від імпорту
енергоносіїв
Динаміка споживання та імпорту газу в Україну
Джерело: Нафтогаз
Тривалий час Україна була вимушена імпортувати близько 80% потреби у природному газі, незважа-
ючи на значний потенціал власного видобутку. До 2013 р. щорічно на імпорт російського газу витра-
чалося більше 10 млрд дол. Ці кошти напряму підтримували економіку Росії та зменшували інвести-
ційні ресурси в Україні. З 2015 року Україна офіційно не купує російський газ.
Обсяги імпорту газу значно скоротилися з 2014 року через:
втрату територій і відповідно зниження споживання;
запровадження енергозберігаючих технологій і зростання енергоефективності на виробництвах.
У 2019 році частка імпорту у загальному первинному постачанні енергії становила 32,5%.
Частка імпорту енергоресурсів у загальному імпорті товарів у 2020 році становила 15%.
У структурі імпорту енергії питома вага вугілля була найбільшою і становила 38,1%, сирої нафти та
нафтопродуктів – 33,9%, природного газу – 27,3%.

42
Україна не використовує енергетичний
потенціал
Країни Європи за рівнем доведених
запасів природного газу в 2020 р.,
трлн куб. м
Країни Європи за рівнем
видобутку природного газу в
2020 р., млрд куб. м
Джерело: BP Statiscical Review of World Energy 2020
Україна посідає друге місце в Європі за обсягами доведених запасів природного газу. Але Україна
не використовує власний потенціал на відміну від інших країн Європи, наприклад, Великої Британії,
Нідерландів та Румунії.
Україна має всі можливості для забезпечення енергонезалежності. Для цього необхідно:
залучення інвестицій у галузь;
залучення сучасних методик розвідки;
вдосконалення законодавчої бази.

43
Кейс Азербайджану.
Відкритість до інвестицій – шлях до енергетичної незалежності
Перші роки після розпаду СРСР Росія намагалася зберегти якомога більше важелів впливу на свої
колишні республіки. Газ був одним із таких. Не останнім поштовхом для Азербайджану розпочати
пошук інших союзників для розроблення газових родовищ Каспію стала конфліктна ситуація з Вірме-
нією.
У 1993 році захоплення вірменами Ходжали спровокувало політичну кризу, що привела до влади у
Баку протурецького політика Абульфаза Ельчібея, який не був таким лояльним до Москви, як його
попередник Аяз Муталібов.
Усвідомлюючи потенціал нарощення газовидобутку, а отже і усунення імпортної залежності та
перспективи експорту ресурсу, керівництво країни ініціювало переговори з іноземними компаніями
з подальшим укладанням контракту на розвідку та видобуток нафти і газу в родовищах у межах аква-
торії Каспійського моря. Водночас було значне скорочення енергоспоживання в цілому та потреби у
природному газі зокрема (насамперед через скорочення обсягів споживання промисловістю).
Так, уже у 1994 році, уряд країни разом із 11 іноземними компаніями підписав «угоду століття» щодо
розроблення нафти в уже розвіданих родовищах Azeri-Chirag-Guneshli (ACG).
У 1999 році було розвідане газове родовище Шах Деніз в акваторії Каспійського моря, із загальним
запасом 1,2 трлн куб. м. на невеликій глибині залягання. Родовище стало основою для буму газовидо-
бутку країни. У 1996 році була підписана угода між азер¬байджанськими та іноземними компаніями
(зокрема із сусідньою Туреччиною) щодо розроблення першої черги родовища Шах Деніз-1.
Протягом 1995-2006 років видобуток газу в країні складав трохи більше 6 млрд кубометрів на рік і
почав різко зростати від 2007 року. Азербайджан зміг цілком забезпечити власні потреби у газі і став
чистим його експортером.
У 2020 році видобуток газу Азербайджану становив 25,8 млрд кубометрів. Для порівняння: в Укра-
їні видобуток природного газу від 1995 року і дотепер є практично незмінним (20 млрд кубометрів).
Україна залишається імпортозалежною, попри великі запаси природного газу.

44
Україна має велике боргове
навантаження
Відношення зовнішнього боргу до ВВП
Джерело: IMF, World Bank, Укрстат, НБУ
За підсумками 2020 р. валовий зовнішній борг становив 80,8% ВВП, а зовнішній державний борг –
36,2% ВВП. Залучені державою кредитні кошти були здебільшого спрямовані на покриття дефіциту
державного бюджету. Кредити не йдуть на розвиток економіки, і відповідно не створюють базу для їх
подальшого повернення. “Проїдання” кредитів ускладнює генерацію коштів для їх повернення.

45
Інвестування в Україну традиційно
вважається високоризиковим
Премія за суверенний ризик
*2016 – немає даних
Джерело: Damodaran, Knoema
Інвестування в Україну традиційно вважається високоризиковим. Україна неконкурентоспроможна з
точки зору залучення інвестицій, порівнюючи з іншими країнами. З огляду на рівень премії за сувере-
нний ризик, Чехія привабливіша за Україну у понад 10 разів.

46
Протягом останніх 10 років економічні
реформи в Україні не проводились,
незважаючи на зміну керівництва на
вищому державному рівні
Індекс економічної свободи
Джерело: Economic Freedom Index
Україна не змогла побудувати повноцінну ринкову економіку за західним зразком. Не були створені
ефективні працюючі інститути (захист прав власності, справедливі суди тощо), держава не забезпе-
чила умови вільної конкуренції зі зрозумілими прозорими правилами рівними для всіх. Зарегульова-
ність окремих секторів залишається головною проблемою української економіки.

47
Рівень корупції в Україні протягом
багатьох років залишається незмінним
Індекс сприйняття корупції
Джерело: Corruption Perceptions Index
Внаслідок відсутності реформ рівень корупції в Україні протягом багатьох років залишається незмін-
ним. За індексом сприйняття корупції Україна суттєво поступається Польщі, Чехії, Латвії, Угорщині.
Близько 40% українських підприємств стикаються з випадками хабарництва.
Успіхів у сфері боротьби з корупцією не спостерігається, що має негативний вплив не тільки на еко-
номіку, але й на відчуття українців як щасливих людей.

48
Близько 40% українських підприємств
стикаються з випадками хабарництва
Частка компаній, у яких вимагали хоча б один раз хабар

49
Кейс. E-Estonia
Корупція в Україні входить до ТОП-факторів, які негативно впливають на інвестклімат та перешкоджа-
ють притоку зовнішніх інвестицій, а отже стримують економічний розвиток країни.
Повноцінне введення електронного уряду могло б скоротити бюрократичні процедури та зменшити
значимість «особистого втручання» чиновника, а відповідно і знизити рівень корупції. До того ж, елек-
тронне громадянство для нерезидентів країни дозволило б залучити додаткові інвестиції в реальний
сектор економіки.
У цьому сенсі прикладом для України є Естонія.
Естонія — перша і єдина пострадянська республіка, яка створила цифрову інфраструктуру для вве-
дення електронного уряду. Країна побудувала ефективну, безпечну і прозору екосистему, у якій 99%
державних послуг надаються у режимі онлайн.
На початку реформи Естонія відмовилася від пропозиції Фінляндії надати їй свою стару аналог-теле-
фонну станцію безкоштовно, вирішивши натомість побудувати власну систему цифрового телефон-
ного зв’язку.
Перші кроки з розвитку сектору інформаційно-комунікаційних технологій були зроблені у середині
1990-х років за допомогою державної програми загальної комп’ютеризації «Стрибок тигра» (1996 рік).
Ініціатива щодо забезпечення шкіл комп’ютерами дозволила до 1998 року забезпечити доступ до
Інтернету у всіх школах країни. У 2000 році уряд оголосив доступ до Інтернету правом людини, що
призвело до його поширення у сільських районах.
Вже у 2002 році були введені обов’язкові ID-карти, які є цифровим ключем і електронним підписом
громадян Естонії. А у 2007 році відбулися перші електронні вибори, де 3,4% виборців проголосували
онлайн.
Наприкінці 2014 року Естонія стала першою країною, яка запропонувала електронне резидентство
людям з інших країн – крок, який естонський уряд називає «рухом до ідеї країни без кордонів». У
межах цієї програми нерезиденти можуть подати заявку на отримання смарт-ID-карти, виданої їм
державою, що забезпечить такий самий доступ до різних електронних послуг Естонії, як і фізичний
резидент.
E-Estonia на початку 2021 року - це:
70 000 e-резидентів;
15 000 компаній e-резидентів;
100% шкіл та місцевих органів влади мають
комп’ютери;
99% банківських операцій здійснюються в
електронному вигляді;
99% населення мають ID-карти;
99% держслужб перебувають у мережі;
98% мед-рецептів виписуються онлайн;
98% всіх бізнесів зареєстровані онлайн;
95% всіх податкових декларацій подаються
електронним шляхом.
Естонія у світі: №1 за індексом цифрового здоров’я 2019, №2 за свободою інтернету 2019, №1 за зруч-
ністю запусків стартапів 2018, №1 за підприємницькою діяльністю 2017.

50
Політична система в Україні залишається
нестабільною
Індекс якості регуляторної політики
Постійна зміна правил гри та політичного курсу відлякує зовнішніх і внутрішніх інвесторів, пере-
шкоджає реалізації послідовної політики реформ. Якість регуляторної політики традиційно залиша-
ється низькою.

51
Індекс політичної стабільності

52
Політична нестабільність не дозволяє
проводити економічні реформи
Кількість прем’єр-міністрів впродовж 1991-2021 рр.
Джерело: Вікіпедія
Середній термін роботи прем’єр-міністрів в Україні складає близько 1 року, їхня політика не є послі-
довною та довгостроковою. За таких умов вище керівництво держави не може повноцінно дбати про
добробут громадян та розвиток національної економіки у довгостроковій перспективі.
У 2021 році Кабмін ухвалив Національну Економічну Стратегію, яка вперше визначила роль і місце
України на міжнародній мапі поділу праці. Подальший розвиток української економіки багато в чому
буде залежати від того, як буде реалізовуватися Стратегія. Чи зможемо ми диверсифікувати економі-
ку та змінити модель наздоганяючого розвитку на інноваційну модель, або так і залишимося техноло-
гічно відсталою країною, що перебуває на периферії економічного розвитку?

UIF 30 rokiv Nezalezhnosti

Recommended

Recommended

More Related Content

What's hot

What's hot (20)

Similar to UIF 30 rokiv Nezalezhnosti

Similar to UIF 30 rokiv Nezalezhnosti (20)

More from UIFuture

More from UIFuture (20)

UIF 30 rokiv Nezalezhnosti