1. Еміграція висококваліфікованих кадрів є корисною для економіки України
Висока якість людського капіталу - необхідна умова економічного зростання. Тому «Витік розумів» із країни
виїзд кваліфікованої робочої сили за кордон традиційно вважають великою традиційно вважають
проблемою країн, що розвиваються, які програють у конкуренції за кадри більш загрозою економічному
розвиненим країнам. Водночас, за умов глобалізації з'являється новий погляд на розвитку. Водночас,
проблему «витоку розумів»: еміграція кваліфікованих кадрів дає можливість потенційні вигоди від
країнам-донорам здобути істотні переваги. У сучасному світі країна може еміграції кадрів не
розвиватися як за рахунок внутрішнього людського капіталу, так і за рахунок враховуються
використання власних людських ресурсів за кордоном.
Чи може економіка України отримати вигоди від еміграції талантів? Чи повинна
країна стимулювати еміграцію та підвищувати ефективність взаємодії зі
співвітчизниками в інших країнах, або ж варто сфокусуватися на утриманні
талановитих людей у країні?
Аргументи «за»
Професіонали високої кваліфікації, емігрувавши у більш розвинені країни, надалі Одного разу емігрувавши,
сприяють припливу на батьківщину інвестицій, технологій, ідей і більш ефективних фахівці можуть
стандартів впровадження бізнесу. Виїзд за кордон дає можливість талановитим повернутися до країни з
людям знайти краще застосування своїм здібностям, а також акумулювати фінансові новими навичками,
ресурси й напрацювати ділові зв'язки, яких вони навряд чи змогли би набути на знаннями та ресурсами
батьківщині. Таким чином, повернувшись, вони можуть принести набагато більше
користі Україні, а державі набагато менше доведеться витрачати коштів на
створення необхідних умов для розвитку талантів усередині країни. Крім того,
тимчасовий виїзд студентів і вчених для участі у дослідженнях та проектах
підвищує кваліфікацію вітчизняних дослідників і сприяє інтеграції України до
світового науково-технічного й освітнього співтовариства.
Емігранти сприяють просуванню вітчизняних товарів і послуг на світовому ринку. Емігранти просувають
Зберігши ділові зв'язки на батьківщині й отримавши доступ до ресурсів вітчизняні товари та
закордонних ринків, емігранти, їхні контакти та репутація, стають ланкою між послуги на світовому
вітчизняними виробниками й закордонними споживачами. Для прикладу: індійці, ринку, підвищують
які працюють у Кремнієвій долині, істотно сприяли проникненню індійських ІТ- упізнаваність країни
компаній на американський ринок.
Можливість еміграції стимулює розвиток вітчизняного ринку праці, спонукає Можливість еміграції
українців отримувати конкурентоспроможну освіту з метою знайти роботу за стимулює бажання
кордоном. У результаті, не всі з них виїдуть, частина залишиться в країні, отримати гарну освіту, а
поповнивши економіку й науку висококласними фахівцями. З іншого боку, в умовах роботодавців змушує
«витоку фахівців» роботодавці змушені постійно розвиватися й поліпшувати умови поліпшувати умови праці
праці для залучення й утримання співробітників.
Фонд «Ефективне управління»
Київ, вул. Кудрявська, 23-Ф, 04053, Україна, тел: +380 44 501 41 00, факс: + 380 44 501 41 05
feg@feg.org.ua
www.feg.org.ua, www.debaty.org

2. Аргументи «проти»
Еміграція фахівців високого класу призводить до вимивання людського капіталу. «Витік розумів»
Створюється хибне коло, коли кожному наступному поколінню доводиться призводить до деградації
навчатися і переймати навички в людей з дедалі нижчою кваліфікацією. В людського капіталу й
результаті, в країні знижується продуктивність праці, падає економіки країни
конкурентоспроможність у сфері залучення інвестицій у високотехнологічні галузі,
й економіка замикається на виробництві товарів з низькою доданою вартістю. Якщо
через еміграцію країна втратить критичну масу добре освічених і діяльних людей,
вона потрапить до замкненого кола деградації робочої сили й виробництва, для
виходу з якого будуть потрібні набагато більші ресурси, аніж для створення умов
для роботи талановитим людям, доки вони ще є в країні.
Дефіцит кваліфікованих кадрів, що виникне в країні через еміграцію, збільшить Дефіцит кадрів збільшує
витрати вітчизняних компаній на робочу силу. Компаніям важко знайти витрати економіки й
високоякісних професіоналів багатьох спеціальностей, часто доводиться залучати ускладнює її реформування
кадри з-за кордону. Це збільшує собівартість товарів і послуг, робить їх менш
конкурентоспроможними на світовому ринку. Крім того, дефіцит якісних кадрів
утворюється й у державному управлінні. Це зменшує ефективність держапарату й
ускладнює процес проведення необхідних реформ.
Країни витрачають великі кошти на створення необхідної медичної, освітньої й Країна не отримує віддачі
наукової інфраструктури для забезпечення створення у країні якісного людського від своїх вкладень у
капіталу. В Україні подібні соціальні видатки становлять третину державного людський капітал
бюджету. Якщо ж висококваліфіковані фахівці, які виросли в країні, у тому числі
завдяки подібній державній підтримці, емігрують до інших країн, то країна втрачає
можливості капіталізувати свої видатки і плодами її вкладень скористаються
економіки інших країн.
Питання про потенційні вигоди від еміграції висококваліфікованих кадрів для України обговорюватиметься на
публічних дебатах, які Фонд «Ефективне управління» організовує разом із британською компанією Intelligence
Squared 22 вересня 2011 року в Києві.
__________________________________________________________________________________________
Деякі факти щодо професійної міграції
Більшість патентних заявок багатьох американських компаній були подані іноземними громадянами; для прикладу, 64%
в GE і 60% в Cisco (Global Talent Risk, ВЭФ с BCG, 2011).
У 2010 році відповідно до всесвітньої оцінки потік грошових переказів трудових мігрантів досяг 440 млрд. дол., у тому
числі 53 млрд. дол. в Індію та 51 млрд. дол. в Китай (найвищий показник), а також приблизно 5 млрд. дол. в Україну.
(Звіт по міграцію та розвиток, Всесвітній банк, 2011).
В першій половині 2000-х частка студентів з Китаю, які виїздили на навчання за кордон, залишалась стабільною (більше
100 тис. на рік), незважаючи на те, що відсоток тих, хто повернувся, завжди був низьким - приблизно 25% (Sciencenet.cn,
2011). Однак у 2009 році вперше показник тих, хто повернувся до Китаю, перевищив 100 тис. На сьогодні приблизно 81%
дослідників Китайської академії наук, 54% вчених Китайської інженерної академії та 72% старших дослідників, задіяних
у 863 китайських програмах, є професіоналами, які навчалися за кордоном і повернулися на батьківщину. (Китайська
асоціація повернених з-за кордону, 2010).
Кількість спеціалістів з науковим ступенем, хто офіційно виїхав з України, скорочується приблизно у 1,5 рази кожні два
роки, з кінця 1990-х. (Держслужба статистики, 2009).
Андрій Гейм та Костянтин Новосьолов, які у 1990-х роках виїхали з СРСР/Росії, у 2010 році отримали Нобелівську
премію з фізики.
Фонд «Ефективне управління»
Київ, вул. Кудрявська, 23-Ф, 04053, Україна, тел: +380 44 501 41 00, факс: + 380 44 501 41 05
feg@feg.org.ua
www.feg.org.ua, www.debaty.org