Стратегія_економіки_військового_времени.pdf

ЗМІСТ
02
06
10
11
15
22
26
30
34
54
59
64
1. Чому Україна була не готова до військової агресії РФ
2. Ревізія – стан України на сьогодні
3. Політична ситуація, розклад сил і перспективи для України
4. Сценарії розвитку ситуації в Україні в горизонті 1–3 років
5. Візія України —2030
6. Драйвери та обмеження до Візії
7. Економіка воєнного часу України:
цілі, принципи, пріоритети, інструменти
8. Зміна парадигми управління державою в Україні
9. Проєкти нової економіки воєнного часу України
(національні проєкти)
10. Архітектура фінансування національних проєктів
11. Дорожня карта: основні кроки, етапи реалізації проєктів,
інструментів
12. Економічне моделювання: ВВП, Платіжний баланс, Бюджет

2
Стратегія економіки воєнного часу
ЧОМУ УКРАЇНА БУЛА НЕ
ГОТОВА ДО ВІЙСЬКОВОЇ
АГРЕСІЇ РФ
ЗАГАЛЬНІ ПРИЧИНИ
1991 рік — прихід до влади Леоніда Кравчука і втрата унікального шансу обрати західний вектор
розвитку. Україна — неспроможна держава, ребрендинг УРСР.
Тотальна віра українців у братерство з Росією (реальний ментальний відрив і незалежність поча-
лися 2014 року).
Відсутність стратегії розвитку країни, досвіду роботи з майбутнім, опрацювання сценаріїв.
Тотальна корупція в країні, у т. ч. в армії та ВПК — розкрадання матеріальних ресурсів, цивільної
економіки, наявних озброєнь. Це відбувалося за стимулювання РФ.
Відсутність мілітаризації країни після 2014 року. Багато зроблено для відродження армії, але за 5
років президентства Петра Порошенка можна було зробити в рази більше.
ВПК
Відсутність оборонної стратегії та стратегії національної безпеки і як наслідок — відповідної
держполітики та держзамовлення.
Розвал ВПК агентами з РФ (є непрямі та прямі підтвердження).
Знищення українських промислових підприємств західними партнерами. Україну хотіли перетво-
рити на масового покупця старої оборонної продукції Заходу, а не розробника. На сьогодні най-
більше «вбиті» підприємства — автобудування, радіолокація.
Скасування ліцензій на виробництво озброєння, військової техніки, у т. ч. танків (можна робити на
будь-якому СТО) за міністра економіки А. Абромавичуса.
Відсутність стратегії розвитку ВПК (з'явилася 2021 року, недієздатна), як наслідок:
01 |

3
Запуск ліквідації підприємств концерну «Укроборонпром», попри відсутність ресурсу на за-
вершення процедури. У робочому стані планувалося зберегти 13 підприємств (10% від загаль-
ної кількості), серед яких немає авіаремонтних, заводів із радіолокації.
Проблема держуправління ВПК — приходили команди з різними цілями, що в підсумку не
сприяло розвитку ВПК: ціль "отримувати прибуток" — команда не розвивала ВПК, "давати ко-
ристь" — не затримувалися, бо не було прибутку, "провести реформи" — безглузді реформи
проводилися, толкові – блокувалися.
Корупційна складова в роботі управлінців ВПК і неможливість відмовитися від їхніх послуг (деся-
тиліттями управлінці у ВПК не змінюються — це єдині компетентні люди в цій сфері).
Відсутність підготовки територіальної оборони.
ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА
Держапарат є спадкоємцем і продуктом архітектури УРСР і СРСР. Держапарат не проєктувався
для цілей сучасної України. Він нефункціональний, непрофесійний, корумпований.
Неефективний КМУ. Багато зайвих функцій і відсутність стратегії — тупцювання на місці.
Існування України в "розібраному стані" (політика, економіка та інші сфери):
Слабкий вплив центру на регіони, який і далі слабшає.
Відсутність консенсусу на вищому рівні. Політичні чвари всередині країни. У політичних опо-
нентів немає об'єднавчих цілей.
Існування України в режимі олігархічного «договірняка».
Відсутність можливостей довгострокового планування і розставляння пріоритетів розвитку.
ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА
Відсутність цілісної стратегії зовнішньої політики.
Відмовившись від нейтралітету і багатовекторності, ми залишилися в концепції холодної війни
ментально, політично, ідеологічно. Зовнішня політика України була біполярною (РФ — Захід), ми
сприймали світ як війну блоків і мусили приєднатися до одного з них. Тому здатність формувати
амбіції та діяти прагматично за ці 30 років впала.
Випадання зі світових політичних процесів (США, Китай, Польща).
Відсутність союзників. Уряд говорить гаслами, але не має пріоритетів і довгострокової стратегії, а
тому не може мати довгострокових партнерств. У тому числі неефективна система МЗС: говорять
те, що сподобається керівництву, ініціативність на рівні дипломатів і міністерства низька. Багато
кадрів МЗС працюють від відрядження до відрядження.

4
Низька ефективність рішень, що ухвалюють в ОП щодо зовнішньої політики (дрібні конфлікти з
Угорщиною, Польщею, неадекватна політика щодо НАТО й США).
Відсутність зв'язку зовнішньої політики й економіки. ТПП, підприємства, посольства — усі працю-
ють окремо, немає концентрації зусиль.
Передавання питань нацбезпеки та оборони на зовнішньополітичний аутсорсинг. Завищені ілюзії
та очікування, наприклад, сподівання на "західних союзників" за відсутності конкретних домовле-
ностей.
Слабка аналітична робота із зовнішньої політики (відсутність системної аналітичної роботи щодо
Росії, слабка аналітична робота з вивчення регіонального і глобального політичного контексту,
відсутність моделі роботи держорганів з приватним сектором в аналітичній роботі, відсутність в
Україні серйозної, не мейнстримної експертизи зі спеціалізованих міжнародних тем).
Відсутність системи підготовки спеціалізованих кадрів за окремим регіоном, країною або зовніш-
ньополітичною тематикою.
Неадекватна й нечесна комунікація з населенням з приводу позиціонування України на міжнарод-
ній арені. Уряд створює для людей ілюзію, а потім сам потрапляє в пастку цих ілюзій — зокрема
стосовно рішень щодо ЄС, НАТО.
ЕКОНОМІКА
Невіра у війну і як наслідок відсутність підготовки до війни.
Не було створено мобілізаційних планів для економіки, які можна реалізувати.
Неможливість оперативно перевести економіку на військові рейки.
Не було аудиту можливостей підприємств виготовляти військову продукцію, ремонтувати техніку,
тому тепер немає конкретних вказівок від держави підприємствам.
Слабка внутрішня економіка:
Відсутність мотивації та цілей у людей в уряді мати сильну економіку.
Відсутність довгострокової економічної стратегії.
Країною керують політики, що тримаються за електоральні оцінки, а не державні діячі, що ду-
мають про наступні покоління.
Неефективна бюджетна політика ("розпилювання", а не створення стимулів для розвитку).
Інфантильне, патерналістське незріле суспільство, яке чекає "благ" від держави.
Деіндустріалізація економіки — відсутність концепцій, програм, стимулів розвитку промис-
ловості, створення додаткової вартості; розпилювання наявних активів, а не створення нових;
максимізація й виведення грошових потоків із компаній (особливо державних), а не розвиток.

5
Держава не створювала умов для розвитку бізнесу та промисловості: відсутність гарантій
права власності та захисту інвесторів, умов для появи й розвитку ринку капіталу, єдиних зро-
зумілих прозорих правил, стимулів для промисловості й інновацій.
Слабка промисловість, технологічна відсталість, низький рівень інвестицій в інновації та від-
сутність захисту права інтелектуальної власності.
Наука й інновації відірвані одне від одного. Ми не стимулюємо створення нових технологій, у
т. ч. оборонних і технологій подвійного призначення.
Відсутність держрезерву.
Залежність від зовнішньої фінансової допомоги (МВФ, ЄС) і як наслідок неможливість прове-
сти радикальні реформи (у т. ч. податкову), які не підтримують західні партнери.
Сировинна економіка — якщо втрачаємо території, втрачаємо і сировину.
Низький рівень складності економіки.
Відсутність міграційної політики, відтік трудових ресурсів (креативного кластеру, кваліфікова-
них кадрів), втрата якісного людського капіталу, тотальна всепроникна професійна деградація
і дефіцит фахівців. Українські трудові мігранти, які перераховують в Україну 12-14 млрд дол. на
рік створюють в інших країнах додану вартість на понад 50 млрд дол. (оцінки UIF).
Слабка зовнішня економічна політика:
Відсутність концепції зовнішньої економічної політики й відповідних кроків (це частково ви-
значило відсутність союзників України у війні).
Відсутність місця України на міжнародній карті поділу праці, випадання з міжнародних вироб-
ничих ланцюжків. У світу немає залежності від України й мотивації зберегти тут виробничі
потужності, капітал, людей.
Мало західного капіталу в Україні.

6
РЕВІЗІЯ – СТАН УКРАЇНИ НА
СЬОГОДНІ
02 |
ЛЮДСЬКІ ВТРАТИ
За оцінками Інституту демографії ім. Птухи, станом на 01.01.2022 населення України (без урахування
АР Крим, м. Севастополь і ОРДЛО) становило 37,5 млн людей.
Віково-статева піраміда населення України на початок 2022 року
Джерело: оцінки Ukrainian Institute for the Future на основі даних Інституту демографії ім. Птухи

7
Кількість біженців з України після 24.02.2022 становила 6,7 млн людей (разом жінки, діти й літні люди
близько 95%), за цей період близько 2 млн людей повернулись в Україну.
Внутрішнє переміщення — 8 млн людей.
Жертви серед цивільного населення:
4 тис. людей – загиблі (дані ООН) + Маріуполь (20–25 тис. людей).
4,7 тис. людей – поранені (дані ООН).
16 тис. — зниклі безвісти (Денисова).
Росія примусово вивезла 1,4 млн українців, у т. ч. близько 240 тис. дітей.
Таким чином, станом на 31.05.2022 в Україні перебуває близько 31,4 млн людей (37,5 млн – 6,7 млн + 2
млн – 1,4 млн).
Основні демографічні показники станом за 2021 рік, млн людей
Джерело: оцінки Ukrainian Institute for the Future на основі даних Інституту демографії ім. Птухи, Укрстат

8
ЕКОНОМІЧНІ ВТРАТИ
За оцінками ЄБРР та українського уряду, на кінець березня бойові дії велись на території, де створю-
валося 50–60% ВВП.
З 24 лютого по 31 травня Росією окуповано території України, де створювалось 6-6,5% ВВП та прожи-
вало близько 3 млн людей (оцінки UIF).
Падіння економіки 2022 року оцінюється на 20–45%:
ЄБРР (20%)
уряд України (35%)
МВФ (35%)
UIF (37%)
СБ (45%)
За даними ЄБРР, станом на 31 березня близько 30% підприємств України зупинили роботу.
Міністерство енергетики станом на 14 травня оцінює падіння споживання електроенергії на 32-35%
з початку війни.
За оцінками Світового Банку, скорочення приватного споживання в Україні 2022 року оцінюється в
50%, державного – на 10%.
Міністерство економіки оцінює втрати від війни в 565 млрд дол. (28.03), а KSE – у 600 млрд дол. (25.05),
у т. ч.:
112 млрд дол.– втрати ВВП (Мінекономіки). Оцінка UIF - 73 млрд дол.;
105,5–270 млрд дол. — інфраструктура (знищено й пошкоджено майже 24 тис. км доріг, десятки
залізничних станцій, 12 аеропортів, 295 мостів, понад 1 тис. навчальних закладів, житлова інфра-
структура тощо);
41–90,5 млрд дол. — втрати цивільного населення (44 млн кв. м житла, 100-200 тис. автомобілів,
продовольче забезпечення населення);
80 млрд дол. – втрати підприємств (11,3 млрд дол. – прямі задокументовані втрати). 86% україн-
ських компаній скоротили або зупинили роботу.
54 млрд дол. – прямих інвестицій (Мінекономіки);
48 млрд дол. – втрати Бюджету (Мінекономіки).
За оцінками експертів на 23 березня, кожен день простою українських портів в Азовському і Чорному
морях оцінюється в 40–50 млн дол.
Станом на 29 березня за даними Kernel, найбільшого агрохолдингу України, через війну кількість при-
датної для весняної посівної землі скоротилася на 39%. А сама компанія втратила 14,5% свого земель-
ного банку.

9
За даними українського уяду, станом на кінець березня втрати економіки, включно з уже завданими
інфраструктурі й економіці руйнуваннями та майбутніми втратами (недоотримані доходи) перевищу-
ють 1 трлн дол.
За даними заступника керівника Офісу Президента К. Тимошенка, держава має надати 600 тис. квар-
тир для переселенців. За даними представників ОП, до кінця 2022 року планують побудувати 30 тис.
квартир.
1
6,3% (51 млн м3
) — на окупованих територіях (Донецька, Луганська, Запорізька обл., АР Крим, Азовське і частина Чорного моря).
2
6,4% — Донецька обл. і АР Крим, 15,3% — Запорізька обл.
3
73% — у Запорізькій обл.
4
Частина запасів розташована в Донецькій і Запорізькій обл. Оцінок обсягів запасів за регіонами немає.
5
13% (400 т) розташовані на Донбасі.
6
67% — Донецька і Луганська обл
ЗАПАСИ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

10
ПОЛІТИЧНА СИТУАЦІЯ,
РОЗКЛАД СИЛ І
ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ УКРАЇНИ
03 |
МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА
Нині ми стоїмо на першому етапі можливого створення біполярного світу, де глобальними лідерами
будуть США і Китай. Вони не хочуть руйнувати Росію, а грають на її послаблення. З іншого боку, є
багато гравців, які готові зіграти на тлі Росії, що слабшає (Туреччина, Іран, Індія та інші).
Що для України є ключовим:
Навіть ослаблена, Росія залишиться при своїх амбіціях. Це означає високу ймовірність повтор-
ного вторгнення, навіть якщо ми домовимося про якесь виведення військ, але Росія не досягне
мети.
Індія і Китай намагаються вийти з суперечностей і разом сісти на логістичні ланцюжки. Якщо
Україна відновить транспортну інфраструктуру, це буде шанс відразу стати частиною транзит-
ного хабу по осі Південь — Захід, Південь — Північ, Захід — Схід.
Це транспортні коридори через такі країни: Індія — Пакистан — Іран — країни Кавказу — Україна
(була на початковому етапі, але вийшла з процесу 3 роки тому) — Росія — країни Балтії.
Якщо з Ірану знімуть санкції та він збільшить постачання нафти, зростуть обсяги нафти на світо-
вому ринку, а отже, Росія матиме менше прибутку.
Перерозподіл газового ринку. З одного боку, для України добре, якщо РФ піде з європейського
ринку газу. З іншого боку, Україна не має альтернативи російському газу, окрім свого (у тому
числі для використання ГТС), і цю проблему треба буде вирішувати.
Посилення Туреччини в регіоні.
Трансформація в ЄС як у питаннях безпеки, так і регіонально. З одного боку, через чинник війни
в Україні може значно зрости вплив Тримор’я (об'єднання 12 країн Центральної та Східної Єв-
ропи). З іншого боку, Німеччина і Франція теж трансформуватимуть свою політику в питаннях
безпеки та утримання ЄС як єдиного цілого.
З погляду логістики підвішеним залишається перспективне і важливе для США питання Північ-
ного морського шляху. Воно залежатиме від того, як і з чим вийде Росія з війни.
01
02
03
04
05
06
07

11
СЦЕНАРІЇ РОЗВИТКУ СИТУАЦІЇ
В УКРАЇНІ В ГОРИЗОНТІ
1–3 РОКІВ
04 |
БАЗОВИЙ СЦЕНАРІЙ — "ЗАМОРОЖЕНИЙ КОНФЛІКТ"
Україна та РФ виходять на компромісне перемир'я — щось на кшталт Стамбульських напрацювань.
Україна отримує нейтральний позаблоковий статус під гарантії безпеки зовнішніх сторін. Російські
війська повертаються на позиції до 24 лютого. Або ми втрачаємо частину територій (до 15–20%), на-
приклад, усю територію Донецької та Луганської областей, і вимушені визнати ці окуповані території,
включно з Кримом. Це залежатиме від результатів на полі бою.
На певний час конфлікт заморожений, воєнні дії припиняються до нової агресії й ескалації. Україна
зберігає свою державність.
Захід починає скасовувати санкції проти Росії, залишаючи тільки персональні, проти найодіозніших
осіб, переважно бізнесменів. РФ фактично опиняється в ситуації безкарності, зберігає ринки збуту,
фінансову стабільність і дістає можливість відновити сили для повторного нападу.
Росія зберігає частину проросійського лобі в Україні на найвищому рівні.
Україна отримує час, який може використати на перебудову держави й політики, підготовку до нового
спалаху війни.
Буде дефіцит продовольства у світі, і Росія на цьому гратиме, говорячи про необхідність виводи-
ти її з-під санкцій нібито заради порятунку світу.
Є ризик, що значна частина українських мігрантів не повернеться в Україну. У Польщі ще до війни
була програма залучення мігрантів, у Німеччині є потреба в робочих руках. Ймовірно, значна
частина європейських держав створить умови, програми для того, щоб утримати українців як
трудовий ресурс.
Україна повністю втрачає африканський напрямок, робота з цим регіоном не проводиться. В Аф-
риці проживає близько 1,4 млрд людей, це один із споживчих ринків, що найшвидше зростають
та захоплюються іншими країнами. Водночас Африка не входить в зону інтересів України.
08
09
10

12
За 2–3 місяці після закінчення бойових дій (підписання мирної угоди) масова підтримка Зеленського
падає. Слабка економіка, падіння рівня життя впливають на електоральну оцінку. Починаються вну-
трішні політичні чвари, "полювання на відьом", ухвалюються кадрові рішення (вдалі або невдалі). З
іншого боку, система управління проходить через певне очищення завдяки тому, що частина кадрів
під час війни виїхала з країни та не повертається. Формуються умови для перевороту й революції.
Станом на середину 2022 року Україна — це країна з "убитою" економікою, великою і неефективною
державою, яка опинилася на перехресті й погано розуміє, що робити далі.
Західні партнери не поспішають надавати обіцяне фінансування, Зеленський тисне на Захід, у ре-
зультаті уряд отримує незначні транші на відновлення під конкретні проєкти (кілька млрд дол.). Цього
недостатньо, щоб реалізувати план Маршалла. Репарації та обіцяне фінансування не надходять. Укра-
їнське суспільство й еліти починають розуміти, що "порятунок потопельників - справа рук самих по-
топельників". Є вірогідність, що Україна отримає фонд на відновлення (близько 100 млрд дол.), яким
управлятимемо не ми.
З країни виїжджає близько 5 млн постійного населення, серед них багато айтівців — Україна фактично
втрачає IT-сектор.
У 2022 році внаслідок порушення логістики ми маємо великі проблеми з експортом металів, зернових.
Навіть зібравши 50–60% зерна, Україна не може продати їх із прийнятним рівнем прибутку.
Імовірно, частина бізнесу релокується в Європу або на Західну Україну, яка може стати новим цен-
тром промисловості із захистом ППО.
Для держави пріоритетними галузями є ВПК і оборона. Український уряд і Президент тиснуть на між-
народних постачальників і партнерів у сфері ВПК, тривають постачання озброєнь, технологій, устат-
кування.
Створюється кілька фондів для підтримки України.
Фонд підтримки оборони та безпеки
Фонд відновлення житлової інфраструктури
Фонд відновлення та розвитку транспортної інфраструктури
Фонд енергобезпеки
Фонд економічного розвитку України
Фонди повільні, керовані міжнародною командою, в якій Україна не має вирішального голосу.
Період ефективного інтенсивного розвитку ВПК триває 5 років. З них перші 1–2 роки Україна забезпе-
чує свої ЗС за допомогою імпорту озброєнь, одночасно відновлюючи, нарощуючи власні виробничі
потужності.
Впродовж наступних 2 років український ВПК налагоджує дослідне виробництво озброєнь для за-
криття внутрішньої потреби. Однак ми залежні від імпортних постачань елементної бази. Україна ви-
готовляє просте, дешеве й ефективне озброєння та техніку (протитанкові установки, бронетехніка,
стрілецьке озброєння, артилерія), тому не конкурує з такими гігантами, як США, Франція, Ізраїль, —
виробниками високоточної зброї.
01
02
03
04
05

13
На наступному етапі Україна масштабує виробництво і виходить на зовнішні ринки. Завдяки образу
України "борця зі злом", зброя "made in Ukraine" найближчими роками має високий попит у всьому
світі. Конкурентна перевага української продукції — простота, ефективність і зручність у використанні,
оскільки ця зброя тестується в реальних військових умовах.
ПЕСИМІСТИЧНИЙ СЦЕНАРІЙ — "ЄВРОПЕЙСЬКА СИРІЯ"
Реалізується сценарій "Європейська Сирія". Війна триває з тимчасовими успіхами сторін, постійними
бомбардуваннями тієї чи іншої інтенсивності. У цьому сценарії можливо застосування Росією тактич-
ної ядерної зброї (у містах-мільйонниках).
Війна призводить до повного руйнування інфраструктури, промисловості та подальшого відтоку на-
селення з різних регіонів України. Кількість біженців у Європу та переселенців на Західну Україну
становить 15–20 млн людей.
Не відбувається трансформації українських політичних еліт, державної політики, мислення українців.
Суспільство залишається інфантильним, а влада продовжує красти. Уряд будує нові схеми, "сидить на
розпилюваннях".
Практично весь середній клас емігрує. В Україні залишаються: а) найбідніші; б) вбудовані в політичну
систему, хто отримує з цього дивіденди; в) патріоти й радикали.
Економіка не функціонує і повністю залежить від зовнішніх дотацій Заходу. Релокація підприємств
безперспективна, оскільки ракети прилітають від крайнього Сходу до крайнього Заходу України. Від-
повідно, релокація — це тільки додаткові витрати.
Україна зазнає великих людських втрат у війні. Закінчуються боєприпаси, воювати нічим.
Тут можливо кілька варіантів розвитку подій.
Підсценарій 1. Україна тримається в такому режимі 1–2 роки. Але людські жертви й відсутність
ресурсу для продовження війни підштовхують українську владу до домовленостей з РФ. У ре-
зультаті до влади приходить черговий "Янукович" або "Лукашенко", керований Кремлем. Мож-
ливо, зміна лідера й еліти відбувається внаслідок загибелі керівництва України. Проросійські
ставленики контролюють захоплену частину території України (мінімум лівий берег Дніпра),
інша частина занурена в повний хаос і розруху.
Таким чином, Україна як єдина цілісна територія фактично припиняє своє існування. Залишаєть-
ся частина країни, що складається із західних і центральних областей (5–9 областей з можливою
втратою Києва), яка далі існуватиме у форматі перманентного зразка борця за свободу. Пер-
спективи такої України нікому не зрозумілі. За гіршого варіанта розвитку подій захоплена вся
територія, і Україна припиняє своє існування як держава.
Підсценарій 2. Через тяжкі втрати Україна йде на демілітаризацію, а Росія подає це як перемогу.
Демілітаризація в будь-якому вигляді передбачає відсутність значних військових витрат. Таким
чином, усе бюджетне фінансування військової сфери йде на утримання військових сил України,
розвитку ВПК не відбувається. Україні відмовляють у продажу нового озброєння, технологій, а
фахівці з ВПК, не маючи тут роботи, виїжджають за кордон. Розвалюється популярність вищого
керівництва. У 2022 році українська економіка різко скорочується та входить в стагнацію (L-по-
дібна динаміка). Перспективи зростання відсутні.
01
02

14
ОПТИМІСТИЧНИЙ СЦЕНАРІЙ — "ПЕРЕМОГА АБО ЕФЕКТИВНА ВІЙНА"
В оптимістичному сценарії Україна або перемагає у війні, або війна триває, але Україна стає її головним
бенефіціаром.
Перемога України можлива в кількох випадках:
У Росії відбуваються події, на тлі яких російські війська не можуть нормально вести війну і йдуть із
зайнятих територій. Це може бути:
тотальне нафтове ембарго Заходу і Китаю проти Росії, що призводить до колапсу російської
економіки, внутрішньополітичних, територіальних конфліктів у РФ;
обмеження доступу РФ до необхідних для ВПК критичних матеріалів;
смерть Путіна, розвал Росії;
зміна влади в РФ будь-яким способом, у т. ч. шляхом перевороту.
Україна отримує військову допомогу, відбувається радикальний перелом у війні, ми перемагаємо
на полі бою.
У разі перемоги Україна повертає контроль над територіями в межах на початок 2022 року. Можливо,
але з набагато меншою ймовірністю, повертає території, окуповані 2014 року (і території аж до Кубані).
Україна уникає нав'язаних Росією угод і сама формує умови мирного договору.
Україна отримує зовнішнє фінансування на відновлення економіки, інфраструктури, у т. ч. репарації
від РФ. Цих коштів вистачає на вирішення негайних завдань. Поступово відновлюється експорт зер-
нових і руд.
Якщо ж війна триває, то в оптимістичному сценарії Україна отримує у війні істотно більше вигод,
ніж втрат. Це означає, що війна йде з мінімальними людськими втратами (практично без втрат се-
ред цивільного населення).
Завдяки професіоналізму українських військових і військовій підтримці США відбувається локалізація
бойових дій на окремих територіях. Інша частина України активно відновлюється. Україна монетизує
санкції проти РФ, що постійно посилюються (не лише з боку Заходу, але і зі Сходу, у т. ч. від Китаю та
Індії). Україну буквально заливають грошима, обсяг безповоротної допомоги й дешевих кредитів ста-
новить кілька сотень мільярдів доларів.
Обов'язковою умовою обох сценаріїв є трансформація політичної еліти. Нині при владі люди, здатні
провести кардинальні зміни. Це може статися як у результаті трансформації мислення чинного уряду,
так і в разі перезапуску парламенту і КМУ.
Влада максимально сконцентрована на пріоритетах, запускається режим трансформації економіки,
міжнародних відносин, проводиться ряд економічних реформ (судова, податкова, реформа ринку ка-
піталу), що створює умови для залучення інвестицій, як внутрішніх, так і закордонних (навіть якщо
війна триває).
Завдяки роботі українського уряду, насамперед Офісу Президента, в Україну релокуються великі біз-
неси з Росії, багато хто з них працює за регіональним принципом. Україна як країна перетворюється на
світовий бренд, стає модно бути українцем.
01
02

15
Візія — це поле можливостей для України. Або найбажаніша картинка в межах базового сценарію.
УМОВИ ДЛЯ ВІЗІЇ:
Припинення бойових дій, заморожений конфлікт.
Збереження ризику військової загрози в різних формах.
За підсумками війни в південних і північних регіонах України зруйновані міста, інфраструктура.
Росія зберігає можливість використати диверсійну діяльність в Україні для руйнування економіч-
них основ країни.
Росія намагається ослабити український промисловий сектор, ВПК, енергетичний сектор.
Є ризик кіберзагроз.
Захід надає Україні підтримку, ставлячись до неї як метрополія до колонії.
Фінансова підтримка Заходу обмежена, пріоритети визначають донори.
Отже, уявіть, що сьогодні 31 грудня 2030 року.
СЬОГОДНІ УКРАЇНА — ЦЕ:
впливовий регіональний суб'єкт, на якого зважають актори світової політики;
вільна демократична країна з прагматичною гнучкою зовнішньою політикою, інноваційною еконо-
мікою, яка швидко зростає (зростання реального ВВП перевищує 8–10% на рік);
країна наукових відкриттів, стартапів, венчурних інвестицій. Наука пронизує всі сектори економі-
ки й трансформує їх.
Завдяки війні сталися зміни в мисленні людей:
"Розраховувати можна тільки на себе"
Мислити треба глобально і стратегічно. Україна тепер у центрі світового порядку денного, відпо-
відно еліти мислять категоріями глобальних процесів.
Заробляти на корупційній ренті - означає бути ворогом (таким як росіянин), створювати додану
вартість буквально на всьому — нова норма.
ВІЗІЯ УКРАЇНИ —2030
05 |
01
02
03

16
У країні відбулася консолідація влади, бізнесу, населення для захисту, відновлення і розвитку країни.
Сформувалося зріле громадянське суспільство. Виник попит на ефективні інститути, які працюють
(захист прав власності, виконання контрактів, захист конкуренції).
Сильне громадянське суспільство й нові інститути протистояли централізованій державі, яка міцніла,
дозволивши Україні ввійти до "вузького коридору свободи" і побудувати "приборканого левіафана".
Держава стала інструментом підвищення добробуту суспільства. Це вивільнило дух підприємництва,
експериментування й інноваційної енергії.
У 2030 РОЦІ УКРАЇНА НА МІЖНАРОДНІЙ КАРТІ ПОДІЛУ ПРАЦІ — ЦЕ:
Країна з найсильнішою армією у світі та центр безпеки країн Європи. Мирний договір про гаран-
тії безпеки сприяв народженню нової архітектури безпеки в Європі та світі, в основі якої стоїть
Україна.
Україна – один із найбільших світових експортерів озброєння. Українські військові з бойовим до-
свідом стали консультантами й ведуть навчання для інших країн, пропонують послуги для безпеки
транснаціональних компаній через договори з державою.
Енергонезалежна країна й постачальник енергоресурсів у Європу: електроенергії та газу. Украї-
на значно скоротила споживання нафти й нафтопродуктів і на 100% забезпечена власним паливом.
Ми зробили акцент на розвитку ядерної та водневої енергетики, істотно наростили газодобуван-
ня і виробництво біогазу.
Євразійський логістичний і транзитний хаб. Санкції проти РФ дозволили Україні перетягнути на
себе логістичні коридори, які йшли через Росію й Білорусь: коридори з Азії (Індія, Китай) на захід,
у т. ч. «Один пояс, один шлях», перський шлях (логістичний шлях Південь — Північ), який просували
Індія, Іран, держави Кавказу.
Зацікавлені країни фінансували відновлення і розвиток транспортної інфраструктури в Україні (за-
лізнична, морська і річкова, автомобільна інфраструктура).
Україна — це міст (політичний, технологічний) між Китаєм і Європою, США. Це місце, де присутні
інтереси обох полюсів. Окрім налагоджених логістичних коридорів через Україну, які спрощують
експорт Китаю, важливим чинником стала наявність в Україні технопарків, ВЕЗ та інших екстра-
можливостей (наприклад, якщо в країні бракує трудових ресурсів, то держава дозволяє привозити
своїх працівників). Технопарки підв’язані під наші ключові переваги — ВПК і пов'язані з ним техно-
логії.
Центр інновацій, R&D і стартапів у Європі. Фокус на створенні технологій подвійного призна-
чення. На основі розробок для ВПК виробляється і цивільна продукція. Ми досягли серйозних
результатів у таких напрямах:
генна інженерія;
біоінженерія;
біопринтинг (друк тканин і органів);
виробництво давачів, які імплантують у тіло людини, підвищуючи його фізичні та когнітивні
здібності (насамперед для військових цілей);

17
виробництво біонічних протезів, що стало особливо затребуваним через війну.
Створюються спільні фонди НДДКР із США, Канадою, Великою Британією, Південною Кореєю,
Сінгапуром. У них беруть участь найбільші світові корпорації. Іноземні фінансові інститути й ком-
панії створюють свої лабораторії та R&D в Україні.
Один із центрів продовольчої безпеки світу. Продовольча криза 2022 року у світі підштовхну-
ла Україну до розвитку технологій, спрямованих на підвищення продуктивності землі, створення
додаткових ланцюжків глибокого перероблення агропродукції, створення штучних ферм, синте-
тичної їжі.
Промисловий центр у Європі з фокусом на авіабудування, машинобудування, виробництво висо-
котехнологічного устаткування та готових виробів із титану.
Європейський центр роботобудування. Виробництво дронів і роботів стало надзвичайно акту-
альним із двох причин: а) війна (використання у військових цілях, в особливо небезпечних місцях),
б) еміграція, дефіцит робочих рук (рóботи поступово замінили випалу пропозицію на ринку ро-
бочої сили).
Туристичний центр. Після війни Україна стала світовим брендом. Сьогодні туристи зі всього світу
приїжджають сюди, щоб серед іншого побачити легендарні Бучу, Маріуполь, де відкрито музеї,
створено меморіали пам'яті.
ЗАВДЯКИ ЧОМУ СТАЛИСЯ ЗМІНИ?
Ми досягли підписання мирного договору з гарантіями безпеки, завдяки яким наша безпека стала важ-
ливою складовою політики ключових держав, включно з Китаєм і США. Підписане перемир'я з Росією
зберігається.
Це дозволило нам сконцентруватися на повоєнному економічному відновленні.
Вийшовши у вересні 2022 року з активної фази війни, Україна отримала зруйновану економіку:
понад 30% інфраструктури та промисловості знищено;
з країни виїхали мільйони людей;
заміновано значну частину земель, що погіршило показники сільського господарства, урожаю і
понизило роль України в постачаннях продовольства у світі;
морське сполучення обмежене, шляхи заміновані.
Із середини 2022 року Україна почала активно відновлюватися. Ухвалено Економічну стратегію роз-
витку, основою якої стала високотехнологічна економіка воєнного часу з акцентом на безпеку та
пов'язані з нею технології й продукти подвійного призначення, на науку й інновації.

18
ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА
Після закінчення війни рейтинг Зеленського почав знижуватися. Насамперед через слабку економіку,
скорочення робочих місць і доходів громадян. Щоб зберегти владу, він був вимушений прислухатися
до інших економістів, управлінців, збирати нову команду.
Сталося перезавантаження держапарату, проведено кадрові зміни. Були створені нові політичні сили,
які спиралися на українців, небайдужих до майбутнього країни, волонтерів, військових. Ці сили сфор-
мували новий парламент, уряд.
Практично відразу було проведено деолігархізацію, запропоновано підтримку великому бізнесу і сти-
мулювання експорту, закон про лобізм в обмін на відхід фінансово-промислових груп зі ЗМІ, політики.
Сьогодні політична система України має сильну президентську владу, боротьба за вплив мінімальна.
Водночас максимальну кількість повноважень передано на регіональний рівень: низькі податки, акцент
на свободу самовираження і рівні умови громадян.
ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА
Зустрівши війну без союзників, Україна усвідомила важливість Стратегії зовнішньої політики й міцних
партнерських зв'язків. Сьогодні країна має регіональну систему зі співпраці, гарантій безпеки практич-
но з усіма країнами-сусідами (окрім Росії та Білорусі).
Ми успішно перейшли на багатосторонню зовнішню політику й посилюємо зв'язки із Заходом, Азією,
Африкою і Близьким Сходом, переважно через експорт продукції ВПК, продовольства, металів.
Ми вийшли на ті ринки, які частково або повністю втратила Росія.
Якщо говорити про переважні зони для державних інтересів — це пошук ключових партнерів поблизу
з невеликим логістичним плечем:
Середземномор'я (Східне і Південне — Африка і країни арабського світу)
Балто-чорноморський регіон (союз "Тримор’я")
Середня Азія, як джерело потенційних ресурсів.
Україна активно працює з азійським напрямом, ініціює нові союзи, у т. ч. з країнами, раніше дружніми
РФ, дотримуючись постулату "тримай друзів близько, а ворогів ще ближче". Розвиваються партнерські
стосунки з Китаєм, Індією, Іраном.
НОВА ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА: ЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ТА ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ ОДНОЧАСНО
Нова економічна політика поєднувала елементи директивної економіки та дерегуляції/лібералізації
одночасно.
Все, що стосується сектора оборони та ВПК, енергозабезпечення, науки, транспорту і логістики, ро-
боти підприємств критичної інфраструктури й соціальної сфери, — це регулювання, централізоване
ухвалення рішень, постійний моніторинг й оперативне реагування на виклики.

19
Для цього при ОП і Кабміні були створені ситуаційна кімната та Think Tank. Їхніми основними цілями
стали:
моніторинг та ідентифікація ризиків;
надання рекомендацій;
забезпечення підтримки ухвалення управлінських рішень.
В умовах повної централізації та ручного управління в одних сферах, в інших відбувалася повна лібе-
ралізація.
По-перше, з початку 2023 року стартувала ліберальна податкова реформа "10-10-10":
10% — податок із роздрібних продажів замість ПДВ;
10% — податок на доходи фізичних осіб;
10% — податок на виведений капітал (ПнВК) замість податку на прибуток.
Реформу запустили відразу, без будь-якого перехідного періоду.
Нове податкове поле стало тією першою конкурентною перевагою, яка почала залучати зовнішні ін-
вестиції в країну всупереч продовженню війни.
По-друге, держава мінімізувала свою участь у секторі малого і середнього бізнесу (МСБ). Введено
безстрокові мораторії на штрафи й перевірки, амністія капіталу для підприємців, максимально спро-
щена система адміністрування.
Проведено легалізацію приватних грошей як платіжного ресурсу. Великі транснаціональні корпорації
запустили свої гроші, уряд не опирався цьому, розуміючи, що таким чином створюються нові канали
інвестування.
Легалізовано медичний канабіс, проституцію, гральний бізнес і зброю, що стало додатковим джере-
лом наповнення бюджету.
ПРІОРИТЕТИ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ
У 2022 році уряд визначив пріоритетні вектори розвитку:
Оборона. Оновлено військову доктрину, проведено ревізію збройних сил, змінено вимоги до
комплектації військ, оновлено систему підготовки кадрів. Армію збільшено до 500 тис. людей, а
резерв — до 2,5 млн.
Укроборонпром із державного бізнесу став екосистемою, що ефективно працює з системою
освіти, науковими центрами й бізнесом. Почали виготовлятися продукти подвійного призначен-
ня, які фінансувалися як державою, так і фондами. Створена система фінансування розробок за
досвідом Ізраїлю.
Ставку робили на сучасні, недорогі та ефективні оборонні системи, дрони.
01

20
Український ВПК також почав випускати ракетні комплекси середнього радіуса дії, безпілотні
літальні апарати (БПЛА), реактивну та сучасну нереактивну артилерію. Випущено український
винищувач 4-го покоління, військово-транспортний літак, фронтовий бомбардувальник.
По периметру України побудовано справжній "Європейський вал" з кількома ешелонами захи-
сту.
Інфраструктура. Почалося відновлення транспортної інфраструктури в співпраці з іноземними
партнерами та інвесторами (китайцями, турками і європейцями). За 2–3 роки ударними темпами
Україна відновила зруйновану інфраструктуру, прийняла європейську колію як стандарт, побу-
дувала нові залізничні шляхи й нові типи локомотивів та вагонів.
За 1,5 року відновлено регіональні аеропорти й авіасполучення всередині України та із зовнішнім
світом. За 1 рік ми відновили зовнішню торгівлю морем, повернувши собі ринки сировини в Азії.
Паралельно проходило відновлення житлової та соціальної інфраструктури, зведення нових
міст із новою філософією (підвищення екологічності, доступності, комфорту, економіка корис-
тування замість економіки володіння).
Енергетика. Було поставлено та виконано мету — досягти енергетичної незалежності.
Сьогодні Україна повністю забезпечує себе газом, вугіллям, ураном, електроенергією, автомо-
більним паливом та експортує електроенергію і газ в Європу. Одночасно запущено програми зі
стимулювання енергозаощадження та зниження енергомісткості української економіки. Прила-
ди "розумного" обліку електроспоживання стали повсякденністю — вони є майже в усіх примі-
щеннях.
Істотно зросла роль електроенергії та електротранспорту (автомобільного і залізничного). Став-
ку зроблено на атомну генерацію, як найдешевшу. Сьогодні в Україні найпотужніший у Європі
ядерно-промисловий комплекс. Були побудовані малі ядерні реактори, що безпечніші та мають
втричі менший термін будівництва. Почалося впровадження систем акумуляції.
Наука та інновації. Ще 8 років тому Україна не могла конкурувати з розвиненими країнами на
зовнішніх ринках і випадала з нового технологічного устрою, внаслідок чого довелося направи-
ти всі зусилля на випуск продукції, що не має аналогів у світі, з високою доданою вартістю.
Для цього створили модель розвитку науки та інновацій за прикладом Ізраїлю. Ухвалювалися та
реалізовувалися національні програми впровадження інновацій у пріоритетних галузях, програ-
ми створення технологій подвійного призначення, надано сотні грантів і програм адресної до-
помоги, створено всі умови для появи й розвитку технологічних інкубаторів, які стали потужним
інструментом для залучення приватного капіталу в інноваційну економіку. Сталося об'єднання
науки, освіти, бізнесу. Сьогодні Україна здобула звання світового інкубатора стартапів.
Переробна промисловість. Україна почала розвивати нову промисловість на основі нового тех-
нологічного устрою замість старої знищеної під час війни. Одним із ключових напрямів стала
сучасна металургія — метали, які пройшли через якісне, сучасне R&D, але добуваються традицій-
ним шляхом. Багато в чому це відбувалося за допомогою ресурсів Заходу та Сходу (допомога
й інвестиції).
Це стало можливим тому, що ми зуміли, виходячи з договору гарантії безпеки, сформулювати
нову зовнішню політику, орієнтовану на різні ринки та гравців незалежно від політичних ідеоло-
гій.
Україна почала розвивати нові промислові кластери.
02
03
04
05

21
Добувна промисловість. Україна розвиває видобуток корисних копалин, у тому числі рідкозе-
мельних металів. Попри значні запаси критичних матеріалів в Україні, їх видобуток не завжди
економічно привабливий (літій, рідкоземельні метали). Тому для розвитку галузі було визначено
державну політику, більшою мірою спрямовану на сировинну безпеку країни й меншою — на
економічну складову. Держава стимулювала видобуток шляхом дотацій, пільг та інших інстру-
ментів.
ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ
Фонди та Бюджет
З 2022 року управління країною здійснюється через національні проєкти (інвестиційні, проєкти роз-
витку тощо), у яких гроші йдуть на певний напрям із контролем і можливістю ухвалювати управлінські
рішення (у т.ч. вводити виконувачів обов'язків, усувати на певний час місцеве управління).
Наприкінці 2022 року було створено кілька фондів, які наповнювалися донорськими траншами (без-
поворотною фінансовою допомогою Заходу), грошима МФО (гранти і/або дешеві кредити), репара-
ціями від РФ/раніше замороженими активами ЦБ РФ:
Фонд "Європейська безпека" (підтримка оборони та безпеки)
Фонд "Нове життя міст" (відновлення житлової інфраструктури)
Фонд "Європейська транспортна інфраструктура України" (відновлення та розвиток тран-
спортної інфраструктури)
Фонд "Європейська енергобезпека" (забезпечення енергобезпеки та досягнення енергетичної
незалежності України)
Фонд економічного розвитку України (фінансування науки, інновацій та R&D, проведення по-
даткової реформи, судової реформи, створення МФЦК7
, запуску страхової медицини, створен-
ня умов для появи та розвитку спеціальних економічних територій тощо).
Фондами управляли українці разом з авторитетними міжнародними експертами, західними партнера-
ми. Менеджмент переважно складався з українців, а наглядова рада — у форматі публічних акціонер-
них товариств за участі незалежних директорів — авторитетних міжнародних експертів економістів.
Зовнішні інвестиції
Державні інвестиції разом із державними гарантіями безпеки, судова і податкова реформи стали драй-
вером для припливу іноземних інвестицій в країну.
У 2024 році в Україні відкрився Міжнародний фінансовий центр «Київ» з філією NASDAQ і юрисдикці-
єю британського суду, які забезпечували як приплив ліквідності, так і захист інвесторів.
Візитною карткою України став захист бізнесу. Йдеться не стільки про судові та правові механізми,
скільки про захист від промислового шпигунства.
Іноземні інвестори насамперед увійшли до оборонного експорту, що вже розвивається, і видобутку
корисних копалин, загалом тому, що Європа зазнавала проблеми з енергоресурсами.
02
03
04
05
01
06
7
Міжнародний фінансовий центр «Київ»

22
Інвестиції в оборонний сектор, добувну промисловість, інфраструктуру стимулювали розвиток інших
секторів: металургії, будівництва, ритейлу.
Україна обрала багатовекторність у реалізації стратегічних проєктів.
Проєкти реалізовувалися з такими країнами:
США (ВПК, авіакосмічна галузь, кібербезпека, енергетика, машинобудування, IT і наука);
Китаєм (транспортна інфраструктура, легка промисловість, машинобудування, електроніка);
Туреччиною, Ізраїлем, Індією, арабськими країнами (ВПК, транспортна інфраструктура, агросек-
тор тощо).
Важливим кроком і сигналом для інших інвесторів стало відкриття Ілоном Маском в Україні кількох
заводів (екосистеми накопичення енергії, виробництво, пов'язане з космічними технологіями), де він
спирався на технологічний кластер України і збереження ресурсної інтелектуальної бази, яка в нас
залишилася.
За останні 8 років щорічний приплив іноземних інвестицій в Україну становить у середньому
10 – 20 млрд дол. на рік.
Частка загальних інвестицій у ВВП варіюється на рівні 20–30% (в окремі роки доходить до 35–40%).
У 2030 році ВВП на душу населення України досяг 20 тис. дол.
ОБМЕЖУВАЛЬНІ ЧИННИКИ ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ВІЗІЇ:
Продовження війни, включно з ядерними ударами (сирійський або афганський варіант).
"Продаж України" Заходом Росії — угода щодо Близького Сходу і ядерного роззброєння.
Обмеження суверенітету, фінансові зобов'язання або тягар із боку Заходу, повторення "моделі
2014 року", коли Україна була підвішена на західний вектор без перспектив розвитку інших напря-
мів.
Відсутність зовнішніх гарантій, постійна військова загроза з боку РФ.
ДРАЙВЕРИ ТА ОБМЕЖЕННЯ
ДО ВІЗІЇ
06 |

23
Як наслідок — збереження постійної військової тривожності, непередбачуваності, які унеможлив-
люють економічний розвиток.
Збереження старої системи державного апарату, більшої частини старої команди, підходів в еко-
номіці та принципів зовнішньої політики, розірваної між РФ і Заходом. Деструктивна й неефектив-
на державна політика.
Ігнорування не-західних напрямів зовнішньої політики, відсутність нової Концепції зовнішньої по-
літики, відсутність регіональних стратегій за напрямами.
Пріоритет на багатосторонні договори, а не на двосторонні.
Відсутність нового суспільного договору:
Корумпованість людей у владі, які крадуть
Інфантильність суспільства, яке чекатиме подачок від держави
Склоки й міжусобиці у владі, "полювання на відьом". Ризик падіння в політичні конфлікти в
період після активної фази війни.
Внутрішня політична криза.
Збереження старої фіскальної системи, спрямованої на максимізацію оподаткування, а не на роз-
виток економіки.
Незавершений процес деолігархізації.
Ризик того, що нова команда у владі не зважиться на кардинальні реформи та проривні кроки.
Неправильне проведення пов'язаної емісії — безглузде друкування грошей, яке призведе до ін-
фляції.
Корупція (не лише у владі).
Неправильно розставлені пріоритети — перемога соціалістів і пенсіонерів.
Відсутність необхідної підтримки Заходу (фінансової, технологічної, ринкової).
Відсутність грошей (фінансової допомоги, інвестицій).
Відсутність концентрації на ключових напрямах розвитку або концентрація на одному векторі під-
тримки, відсутність розвитку і підтримки інших.
Зростання трудової міграції, дефіцит трудових ресурсів, висококваліфікованих кадрів, професійна
деградація.
Відсутність технологій.
Слабкий інтелектуальний потенціал (як еліт, так і менеджерів, відсутність знань).
Зовнішні шоки: світова фінансова та економічна кризи, пандемія тощо.

24
ЧИННИКИ, ЩО ДОЗВОЛЯЮТЬ ПІДВИЩИТИ ЙМОВІРНІСТЬ СЦЕНАРІЮ ВІЗІЇ
Зупинка війни, мирна угода з РФ. Безпека України гарантована, і разом із нею суверенітет України
не обмежується.
Росія не має ресурсів для військового тиску на Україну або розв'язування нової війни. Збереження,
посилення санкцій проти РФ.
Баланс на рівні перших гарантій безпеки (не лише країни Заходу, але й Сходу).
Новий суспільний договір.
Формування нових еліт, у т. ч. політичної еліти.
Формування сильного громадянського суспільства і побудова "приборканого левіафана" (сильної
держави, яка формує умови для розвитку й підвищення добробуту суспільства).
Власна амбітна стратегія розвитку країни та її реалізація (консенсус між розробниками і тими, хто
її реалізовуватиме).
Кардинальні реформи державного апарату, реорганізація правових, економічних і соціальних ін-
ститутів, усунення непотрібних функцій, дерегуляція, автоматизація, цифровізація.
Переведення державного апарату в сервісну функцію. Зокрема, щодо природних ресурсів — це
компанія з управління активами з професійними менеджерами.
Ефективна кадрова політика.
Оцифрування державних (народних) активів.
Проведення аудиту економіки — що необхідно відновлювати, а що створювати.
Перепис населення.
Своя ініціатива в реалізації проєктів інноваційної економіки воєнного часу.
Доступ до фінансових ресурсів для відновлення економіки та інфраструктури (фонди, інвестиції).
Управління фондами допомоги Україні.
Грамотна робота влади з міжнародними інвесторами.
Проведення правильної емісії, коли кожна надрукована гривня забезпечена товарною масою, ви-
робленою всередині України.
Ліберальна податкова система.
Розвиток ринку капіталу (запуск МФЦК).
Судова реформа (включно з присутністю британських судів в Україні).
Створення нових каналів інвестування (криптовалюта, приватні гроші).

25
Мінімізація корупції.
Швидка деолігархізація — держава постає в ролі арбітра між олігархами, формулює і пропонує
варіанти додаткової підтримки експорту, закон про лобізм і відхід олігархів із політики.
Прагматична й ефективна міграційна політика, приплив мігрантів, повернення більшої частини
українських біженців.
Автоматизація та роботизація, зростання продуктивності праці.
Запозичення технологій (промислове шпигунство).
Технологічне оновлення економіки, перехід від моделі наздоганяючого розвитку до моделі інно-
ваційного розвитку.
Доступ до зовнішніх ринків збуту, освоєння нових ринків (вихід на ринки, які втратить Росія).
Ефективна система партнерств з іншими країнами.
Новий імідж України у світі.

26
ЦІЛІ ЕКОНОМІКИ ВОЄННОГО ЧАСУ
Вихід з війни (припинення бойових дій) і гарантії неповторення. Збереження суверенітету, не-
залежності України.
Збереження суб'єктності України у світі, здобутої в результаті війни.
Перемога у війні. Знищення Російської імперії.
Визначення пріоритетів, точок зростання (сфери та галузі, яким держава приділяє увагу і накачує
грошима і кадрами), мілітаризація великих секторів економіки (окрім агро).
Закладання основ нової системи — розв’язання проблеми з кадрами (кого шукаємо, хто ці люди),
створення системи керованості країною (нова архітектура). Зміна загального підходу до політи-
ки в бік раціональності.
Самозабезпечення України оборонними технологіями, енергоресурсами, критичними матеріа-
лами.
Підтримка каналів надходження ресурсів, необхідних для забезпечення мінімального рівня жит-
тя, швидке відновлення економіки до довоєнного рівня (за 2–3 роки ВВП — 200 млрд дол.).
Створення каналів надходження ресурсів для поліпшення рівня життя, створення сильної інно-
ваційної економіки з ВВП на душу населення 2030 року до 20 тис. дол. (780 млрд дол. – номі-
нальний ВВП 2030Е).
Побудова довіри в суспільстві, насамперед довіри до держави.
Створення нового бренду України у світі (участь у закордонних ланцюжках створення доданої
вартості, посилення залежності світу від України).
ЕКОНОМІКА ВОЄННОГО
ЧАСУ УКРАЇНИ: ЦІЛІ,
ПРИНЦИПИ, ПРІОРИТЕТИ,
ІНСТРУМЕНТИ
07 |
01
02
03
04
05
06
07
08
09
10

27
ПРИНЦИПИ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ
Постійне державне стимулювання розвитку пріоритетних галузей економіки (кейнсіанський під-
хід). Жорстке централізоване управління в пріоритетних секторах, максимальна лібералізація в
інших (МСБ, місцеве самоврядування).
Стимулююча фіскальна політика (розвиток економіки є пріоритетним над наповненням Бюджету).
Захист національних інтересів:
протекціонізм (захист всередині країни та агресивне просування на зовнішніх ринках);
промислове шпигунство і захист своїх розробок.
Нульова толерантність до корупції.
Людиноцентричність і орієнтованість на людину. Держава й економіка для людини, а не навпаки.
Основа розвитку економіки України — оборона та безпека (пріоритет).
Прагматизм (яке стратегічне завдання вирішує та чи інша дія). Інтереси України понад усе, навіть
якщо це не відповідає директивам ЄС, вимогам МВФ тощо.
Прагнення домінувати на зовнішніх ринках у секторах, де Україна сильна (ППО, ПТО, ПКС, кібер-
технології).
Самодостатність (забезпечення власними оборонними технологіями, енергоресурсами, R&D,
критичними матеріалами й технологіями).
Дефетишизація — мінімізація залежності державної політики від електоральних циклів, політичних
інтересів окремих груп (слогани не замінюють державний інтерес).
ПРІОРИТЕТНІ ГАЛУЗІ ЕКОНОМІКИ
ВПК, у т. ч. дослідження і виробництво власної елементної бази.
Інфраструктура: житлова, соціальна, транспортна, енергетична, цифрова.
Енергетика (енергетична безпека, досягнення енергонезалежності).
Наука, інновації та R&D.
Добувна промисловість (критичні матеріали, рідкоземельні метали).
Переробна промисловість:
сучасна металургія, без якої неможливий розвиток оборонної галузі;
економіка нових матеріалів, дослідження у сфері нових матеріалів (для медицини, ВПК та ін-
ших галузей).
01
02
03
04
05
06

28
АПК і харчова промисловість.
Медичний сектор — сучасні медичні технології, якісний медсервіс.
ІНСТРУМЕНТИ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ
Наявність довгострокових стратегічних документів: візії, стратегії, концепції, планів (стратегії роз-
витку України, концепції зовнішньої політики, оборонної доктрини, стратегії розвитку ВПК).
Кадрова політика в держсекторі:
формування ефективного держапарату та кадрового резерву;
нові принципи в підборі кадрів. Меритократія на держслужбі (керівні пости обіймають най-
більш кваліфіковані кадри, незалежно від соціального походження і достатку);
створення державного кадрового агентства для підбору кадрів на держуправління;
ринкові підходи до наймання та оплати праці держслужбовців. Обілення зарплат у конвертах.
Деолігархізація, реальна боротьба з корупцією:
відхід олігархів із ВРУ, ЗМІ;
закон про лобізм, який упорядкує діяльність політичних фігур.
Ефективна судова реформа — повне оновлення судової вертикалі, робота в комерційній сфері
британського суду (у т. ч. суперечки з державою в британському суді).
Створення єдиних зрозумілих і прозорих правил в усіх секторах.
Створення інфраструктури (енергетичної, транспортної, цифрової, житлової та соціальної) у фор-
маті ДПП, а також шляхом прямого фінансування (Бюджет, фонди).
Фіскальна політика:
зниження податків (ліберальна податкова реформа "10-10-10");
держвитрати (держгарантії, дешеві кредити, гранти, адресна допомога, держпрограми, фонди).
Національні проєкти (пряме державне фінансування, фонди).
Держзамовлення — в оборонній сфері та в наукових дослідженнях. Конкуренція підрядників дер-
жзамовлення (відсутність монопольних постачальників послуг і конкуренція за замовлення, що
зробить роботу підрядників і їхні кадри ефективнішими).
Створення умов для появи та розвитку ринку капіталу, у т. ч. інфраструктури для появи нових
каналів інвестування (приватні гроші), фінансування стартапів.
Спеціальні території (вільні економічні зони, індустріальні парки, кластери, технопарки, інкубато-
ри) з:
07
01
08
02
03
04
05
06
07
08
09
10
11

29
фінансовими стимулами (податкові преференції, пряма фінансова допомога);
нефінансовими стимулами (гарантії, страхування воєнних ризиків, британське право, доступ
до інфраструктури).
Грошово-кредитна політика (у т. ч. ефективна пов'язана емісія, визнання приватних грошей і крип-
ти як законного засобу платежу).
Просування України у світі — нові ринки, новий імідж України у світі (інтереси, продукція). Торго-
вельно-економічні місії, дипломатична робота.
Агресивний захист власності й технологій (розвідка і контррозвідка, ефективна робота судової
системи).
Впровадження нової моделі освіти: інвестиції в освіту, підготовка кваліфікованих кадрів, об’єднан-
ня з науковою сферою – трансфер технологій, ставка на інновативність та комбінацію знань.
Ефективна міграційна політика.
Система ефективних комунікацій з громадянами. Влада має бути доступною та зрозумілою.
Аналітичні служби супроводу, Think Tanks — як інструмент.
Захист внутрішніх виробників у пріоритетних галузях, агресивна політика виходу на зовнішні рин-
ки. Ліквідація/трансформація ТПП і системи посольств (просування українських товарів, техноло-
гій, допомога в участі у виставках тощо).
Зовнішня політика для захисту українських інтересів і політичного просування діаспори.
Залучення грошей українських мігрантів — створення напряму «Інвестуй в Україну».
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21

30
ЗМІНА ПАРАДИГМИ УПРАВЛІННЯ
ДЕРЖАВОЮ В УКРАЇНІ
08 |
Перезавантаження державної системи та зміна парадигми управління державою є обов'язковою базо-
вою умовою для досягнення цілей економіки воєнного часу. Без зміни підходів до державного управ-
ління будь-які інші ініціативи зрештою будуть неефективні, мультиплікатор від реалізації національних
проєктів буде менше від 1, оскільки частина грошей із цих проєктів конвертується в доходи україн-
ських чиновників і доходи інвестбанкірів за кордоном.
ПРОБЛЕМИ ДЕРЖУПРАВЛІННЯ
Робота й функціонал держінститутів існують у відриві від реальності та стратегій.
Відсутність ефективних правових інститутів і довіри до них (захист прав власності, справедливі
суди, захист конкуренції).
Бенефіціари — не громадяни, а зовнішні та внутрішні інтересанти (олігархи, ФПГ, чиновники, полі-
тики, у т. ч. російські шпигуни), які й впливають на ухвалення рішень у країні.
Корупція. Безкарність. Прийняття суспільством системи збагачення чиновників.
Відсутність стратегічного довгострокового планування, спадкоємності. Кожен новий уряд ухва-
лює свої документи й нічого не доводить до кінця.
Високий рівень бюрократії, зарегульованість окремих секторів і низька ефективність (у т. ч. жор-
стке втручання держави в цінову політику).
Неефективна фіскальна політика (висока тіньова економіка, занадто часта зміна податкових пра-
вил, низькі показники України в рейтингу Paying taxes).
Викривлений суспільний договір із викривленими цілями й результатами.
Ніхто у владі не керується концепцією загального блага.
Слабкий суспільний контроль (над державою).
Неефективне управління спільними державними активами.

31
ПРИНЦИПИ ДЕРЖАВИ В ЕКОНОМІЦІ ВОЄННОГО ЧАСУ
Людиноцентричність (держава для людини, а не навпаки). Громадяни — головні бенефіціари та
роботодавці.
Нульова толерантність до корупції (відсутність корупції, кумівства).
Держава — маленька й сильна, а не велика й слабка як нині (зниження частки держави у ВВП та
одночасно ефективний вплив держави на процеси в країні).
Україноцентричність — зміцнення не власної влади, а держави Україна (прихильність до концепції
загального блага, пріоритет суспільних інтересів над особистими).
Ефективність:
пошук кращих рішень завдань (оптимальне співвідношення витрат і якості);
КРІ для усіх завдань і контроль їх виконання;
ефективні комунікації;
підтримка незалежної експертизи у владі.
Максимальна цифровізація та аутсорсинг державних функцій.
Інвестклімат у пріоритеті (комфорт для внутрішніх і зовнішніх інвесторів).
Юридично закріплене право опозиції та громадянського суспільства контролювати владу.
Відкритість, прозорість і підзвітність.
Довгострокове планування, спадкоємність (збереження вектора розвитку незалежно від зміни
людей в кріслі).
РОЛІ ДЕРЖАВИ В ЕКОНОМІЦІ ВОЄННОГО ЧАСУ
Держава — колективна сервісна функція для бенефіціарів країни — громадян, де держапарат — це
система менеджменту та управління для реалізації завдань в інтересах громадян, а держслужбов-
ці — найняті професіонали для виконання потрібних функцій.
Держава — гарант безпеки й правопорядку.
Держава — гарант незалежності та автономності, забезпечує внутрішню та зовнішню незалежність
в ухваленні чиновниками рішень (проукраїнська позиція).
Держава — гарант суб'єктності України в регіоні (у світі).
Держава — арбітр.
Держава — регулятор (пасивний), не втручається в економіку, окрім функцій стимулювання роз-
витку пріоритетних галузей економіки.

32
ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ В ЕКОНОМІЦІ ВОЄННОГО ЧАСУ
Забезпечення безпеки та правопорядку: захист кордонів, некорумповане високоефективне
МВС.
Ухвалення і реалізація Стратегії розвитку країни й тактики, довгострокове планування.
Побудова сильних правових інститутів: рівність усіх перед законом, захист прав власності, ви-
конання контрактів (справедливі суди в дії). Захист конкуренції, єдині зрозумілі прозорі правила
всередині держави.
Створення умов для припливу інвестицій (окрім вищезгаданого, створення умов для появи та
розвитку ринку капіталу, впровадження стимулів для накопичення капіталу, спрощення біз-
нес-правил, стимулююча податкова політика).
Створення стимулів до інновацій (створення середовища, де люди можуть вільно мислити, гово-
рити, не боятися припускатися помилок, а відповідно можуть генерувати проривні ідеї, робити
відкриття й створювати інновації).
Створення умов для розвитку українців.
Посилення ролі зовнішньої політики України, пошук ключових партнерів і нових союзів.
Планування і контроль держфінансів, забезпечення економіки фінансовими ресурсами — фінан-
сування поточних витрат (наповнення і розподіл Бюджету).
Арбітраж (судова система).
Забезпечення ефективної транспортної інфраструктури, включно з експортними коридорами.
Регулювання й централізоване ухвалення рішень у пріоритетних сферах (оборона та ВПК, під-
приємства критичної інфраструктури, енергозабезпечення, логістика, наука, медицина).
АЛГОРИТМ ТРАНСФОРМАЦІЇ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВОЮ
Новий суспільний договір (між політиками, представниками громадськості та бізнесу, чиновни-
ками, олігархами).
Довгострокове планування: ухвалення Стратегії розвитку країни та Стратегії трансформації
управління державою, включно з новими цілями, функціями, роллю, принципами держуправлін-
ня, проєктування держінститутів для виконання цих функцій.
Прихід до влади лідера та нових еліт (чи перезавантаження старих), які зможуть очолити про-
цес трансформації. Формування команди для запуску змін.
Формування сильного PR для супроводу всіх подальших кроків трансформації.
Першочергові законодавчі зміни:
ухвалення нової Конституції (усунення наявних "багів");
01
02
03
05
06
07
08
09
10
11
01
02
03
04
05
04

33
оновлення й кодифікація законодавства (особливо в податковій частині);
ухвалення нових законів, що посилюють відповідальність за корупцію.
Проведення судової реформи, формування ефективної системи правосуддя.
Перезавантаження держапарату впродовж 1 року:
ліквідація старих держінститутів і створення нових з урахуванням ухваленої довгостроко-
вої стратегії та необхідних функцій з попереднім відбором нових ефективних кадрів;
нова система оплати: ринкові зарплати в держапараті, зарплати топменеджерів прив'язані
до реальних KPI (наприклад, зарплата міністра економіки залежить від реального зростання
ВВП або припливу ПІІ в Україну);
персональна відповідальність за невиконання KPI;
опис усіх робочих процесів, до яких залучені чиновники, розрахунок трудовитрат на їх ви-
конання, максимальна оптимізація та цифровізація, скорочення штату і перехід на повноцін-
ний e-government, включно з повним електронним документообігом;
налагодження тісного взаємозв'язку, координації між інститутами, відомствами;
проведення нормальних чесних засідань Кабміну (не за сценарієм, як зараз);
створення при ОП і Кабміні двох ситуаційних кімнат й Think Tank, в кожного з яких буде свій
функціонал.
Боротьба з корупцією:
ухвалення нових законів, що посилюють відповідальність за корупцію, "схеми", "відкати";
відкрите, жорстке покарання за порушення (арешти та гучні скандали, саджання чиновни-
ків-корупціонерів, відомих усьому населенню);
оцифрування та автоматизація отримання ліцензій і дозволів, що дозволяє усунути елементи
корупції, забезпечує всім рівні умови ведення бізнесу;
популяризація в суспільстві осуду за корупцію, хабарництво, "розпилювання" Бюджету.
Нова бюджетна політика:
формування Бюджету "знизу вгору".
самодостатність і незалежність місцевих бюджетів (перегляд формули вирівнювання).
Перепис населення, аудит економіки (держава повинна "читати" своє суспільство, воно має
бути для неї прозорим і зрозумілим).
06
07
08
09
10

34
ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ ПРОЄКТУ "ЗМІНА ПАРАДИГМИ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВОЮ"
Податки.
Доходи від ефективного управління спільним майном громадян (надра, земля, інфраструктура),
доходи/прибуток держкомпаній (виконання ними поставлених KPI).
Грантова допомога (на певний час), але не кредити МФО.

ПРОЄКТИ НОВОЇ
ЕКОНОМІКИ ВОЄННОГО
ЧАСУ УКРАЇНИ
(НАЦІОНАЛЬНІ ПРОЄКТИ)
09 |

35
01 ПРОЄКТ «РОЗВИТОК ВПК ТА ОБОРОНИ»
8
I — найбільш пріоритетні, III — в третю чергу.

36
Стратегія
економіки
воєнного
часу

38
Стратегія
економіки
воєнного
часу

39
02 ПРОЄКТ «ВІДНОВЛЕННЯ ЖИТЛОВОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ»

40
Стратегія
економіки
воєнного
часу

41
03 ПРОЄКТ «ТРАНСПОРТНА ІНФРАСТРУКТУРА НОВОЇ УКРАЇНИ»

42
Стратегія
економіки
воєнного
часу

44
Стратегія
економіки
воєнного
часу

46
Стратегія
економіки
воєнного
часу
04 ПРОЄКТ «ЕНЕРГОБЕЗПЕКА ТА ЕНЕРГЕТИЧНА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ»

48
Стратегія
економіки
воєнного
часу

50
Стратегія
економіки
воєнного
часу

51
Джерело: оцінки UIF і Metropoliya Group.

52
Стратегія
економіки
воєнного
часу
05 ПРОЄКТ «ТРАНСФОРМАЦІЯ УКРАЇНИ В ЕКОНОМІЧНОГО ТИГРА»

54
Слабкі сторони
Низька ефективність держапарату, наявність
там некомпетентних людей. Неефективна
робота Мінфіну і Податкового комітету, що
не відповідає інтересам України.
Корупція.
Відсутність власних фінансових ресурсів і
технологій, щоб побудувати сучасну еконо-
міку.
Високий рівень бюрократії, відсутність про-
зорості.
Недорозвиненість фінансових інструментів,
їх обмежена кількість.
Зруйнована економіка та інфраструктура.
Професійна деградація, дефіцит кваліфіко-
ваних кадрів практично в усіх секторах.
Відсутність досвіду управління економікою
через нацпроєкти.
Наявність інтересів західних партнерів, які
можуть суперечити інтересам України.
Відсутність статистики про руйнування,
втрати й тих, хто потребує житла, тощо.
АРХІТЕКТУРА ФІНАНСУВАННЯ
НАЦІОНАЛЬНИХ ПРОЄКТІВ
10 |
Сильні сторони
Сильна мотивація відродити країну та еконо-
міку.
Готовність зовнішніх донорів фінансувати
проєкти в Україні.
Підтримка внутрішня й зовнішня в реалізації
проєктів, наявність вікна можливостей.
Легітимність зовнішня й внутрішня (підтрим-
ка та довіра до влади, президента всередині
країни та з боку інших країн).
Українці сьогодні — згуртована нація.
Наявність великої кількості волонтерів, які
допоможуть швидко спроєктувати й реалі-
зувати проєкти.
Креативний народ із креативним підходом.
Наявність передпроєктної підготовки (див.
перелік проєктів у розділі 9).
Доступ до зовнішньої експертизи.
Низька терпимість до корупції в суспільстві.
Розвиток цифровізації та проникнення інтер-
нету по усій Україні за допомогою техноло-
гій Starlink.

SWOT-АНАЛІЗ ПРОЦЕСУ РЕАЛІЗАЦІЇ НАЦПРОЄКТІВ

55
Можливості
Створення Національного плану/ Стратегії
відновлення економіки.
Зміна парадигми управління державою (див.
розділ 8). Перезавантаження держапарату.
Створення нової еліти в процесі перемоги
у війні та реалізації нацпроєктів (їх успішна
реалізація стане свого роду фільтром для но-
вого держапарату).
Залучення фінансування зі всього світу,
у т. ч.:
створення фондів з відновлення;
фандрейзинг грошей для Бюджету;
формування партнерських проєктів (ок-
ремо за містами, з ВПК, транспортної
інфраструктури, продовольства тощо).
Створення сприятливого інвестиційного клі-
мату, що стимулюватиме притік інвестицій.
Створення ринку капіталу.
Можливість спростити багато процесів.
Повернення українців.
Згуртування української діаспори у світі,
створення соціальної мережі для українців з
метою їх об'єднання.
Залучення трудових мігрантів.
Використання праці волонтерів.
Трансформація економіки України з індустрі-
альної в постіндустріальну і економіку 4.0.
Нове місце України на світовій карті, у т. ч.:
перетворення України на виробничий
офшор;
перетворення України на найбезпечнішу
країну Європи.
Досягнення цілей, зазначених у розділі 7
(цілі економіки воєнного часу).
Загрози
Війна.
Світова фінансова та економічна криза.
Провал проєкту зі зміни парадигми управ-
ління державою (див. розділ 8).
Корупція та крадіжки. Загроза нової олігар-
хізації.
Ризик провалу проєкту (будь-якого), у разі
якщо термін реалізації буде тривалим (за-
тяжним).
Втрата довіри до української влади й до
України, розчарування (у разі невдалої реа-
лізації проєктів).
Реалізація чужого плану, внаслідок якого
Україна перетвориться на колонію або сиро-
винний придаток.
Розчарування та остаточна втрата українців.
Спроба фінансувати нацпроєкти з власних
ресурсів, наче немає ні війни, ні зовнішньої
допомоги (емісія зі схемами й розкраданням
грошей).
Відсутність зовнішнього фінансування, яке
нам обіцяють.
Зростання боргового навантаження України.

56
Стратегія
економіки
воєнного
часу
Механізм фінансування національних проєктів

57
ОПИС АРХІТЕКТУРИ ФІНАНСУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНИХ ПРОЄКТІВ
Національне агентство відновлення економіки – координаційний центр, створений для реалізації на-
ціональних проєктів відновлення України.
Агентство координує процес фінансування національних проєктів із різних джерел:
Фонди, створені урядом, які наповнюються коштами західних країн-донорів, МФО, ЄС:
Фонд «Європейська безпека».
Фонд «Нове життя міст».
Фонд «Європейська транспортна інфраструктура України».
Фонд «Європейська енергобезпека».
Фонд економічного розвитку України.
Бюджет (державний і місцеві), який наповнюється не лише податковими надходженнями, але в т. ч.
через кредити, фандрейзинг.
Власні й позикові кошти держкомпаній.
Регіональні фонди, які наповнюються коштами західних міст-партнерів (наприклад, для відновлен-
ня окремих міст).
Приватний капітал (власні й позикові кошти компаній, часто за держпідтримки).
Реалізація проєктів у форматі ДПП.
ОПИС ПРИНЦИПУ РОБОТИ ФОНДІВ ФІНАНСУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНИХ ПРОЄКТІВ
Фонди позабюджетні й наповнюються західним капіталом.
У кожному фонді створюється проєктний офіс із командою аналітиків, які оцінюють, описують і
прораховують кожен проєкт.
Незалежно від аналітиків проєктного офісу функціонує інша команда, що проводить внутрішню
експертизу.
Рішення про фінансування ухвалюють Незалежні наглядові ради фондів, у яких присутні пред-
ставники України та іноземних донорів і партнерів з правом вето.
Кожен проєкт, окрім оцінювання та контролю з боку Агентства, супроводжується незалежним
супервайзигом (витрати матеріалів, наявність крадіжок, контроль якості тощо). Супервайзери кож-
ного проєкту напряму підлеглі західним партнерам. Виняток – проєкти у сфері ВПК, оскільки ця
інформація може бути секретною.
У всіх проєктах, де це можливо, забезпечується максимальна прозорість. Для цього всі проєкти
оцифровують на окремому публічному порталі, де публікують інформацію про терміни реалізації,
бюджет проєкту, джерела фінансування, підрядників.
01
02
03
04
05

58
Контроль ведеться на кожному етапі надання грошей. У разі фінансування з фондів — це внутріш-
ній аудит і супервайзинг, з Бюджету — рахункова палата, АМК, прокуратура.
НАЦІОНАЛЬНІ ПРОЄКТИ Й ДЖЕРЕЛА ЇХ ФІНАНСУВАННЯ
«Розвиток ВПК та оборони»:
державний бюджет;
фонд «Європейська безпека» (цільові гранти, які проводять через фонди);
приватні інвестиції (прямі іноземні інвестиції).
«Відновлення житлової інфраструктури»:
фонд «Нове життя міст»;
регіональні фонди.
«Транспортна інфраструктура нової України»:
фонд «Європейська транспортна інфраструктура України»;
місцеві бюджети;
позикові кошти держкомпаній (облігації Укрзалізниці);
приватні інвестиції (за держпідтримки);
ДПП (бюджет та інвестори).
«Енергобезпека та енергетична незалежність України»:
фонд «Європейська енергобезпека»;
власні й позикові кошти держкомпаній;
приватні інвестиції (за держпідтримки, у т. ч. під держгарантії).
«Трансформація України в економічного тигра» (фінансування науки, інновацій та R&D, проведен-
ня ліберальної податкової реформи "10-10-10", створення МФЦК, створення умов для появи й роз-
витку спеціальних економічних територій):
фонд економічного розвитку України;
01
02
03
04
05

59
місцеві бюджети;
приватні інвестиції;
ДПП.
ДОРОЖНЯ КАРТА:
ОСНОВНІ КРОКИ, ЕТАПИ РЕАЛІЗАЦІЇ
ПРОЄКТІВ, ІНСТРУМЕНТІВ
11 |
Алгоритм імплементації Стратегії економіки воєнного часу
Підготовка Стратегії економіки воєнного часу (далі Стратегія).

60

62
Стратегія
економіки
воєнного
часу
Приклад плану-графіка реалізації національних проєктів
Проєкт «Трансформація України в економічного тигра»

64
ЕКОНОМІЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ:
ВВП, ПЛАТІЖНИЙ БАЛАНС, БЮДЖЕТ9
12 |
9
Без урахування АР Крим та ОРДЛО
Джерело: Укрстат, НБУ, оцінки і прогнози Ukrainian Institute for the Future
ПРИПУЩЕННЯ У РОЗРАХУНКАХ
Прогноз номінального та зміни реального ВВП був зроблений з огляду на прогнозований ефект від
реалізації національних проєктів, зазначених у Розділі 9 цього документа. Зміна дефлятора є консен-
сус-прогнозом. У прогнозі ми виходили з того, що у довгостроковій перспективі дефлятор матиме
тенденцію до зниження, зокрема завдяки зміцненню гривні. Прогноз курсу гривні зроблено на основі
прогнозу Платіжного балансу (див. нижче).
Чисельність населення та зайнятих - це необхідна умова для досягнення зазначеного зростання еко-
номіки. Припускається, що в країну повернеться переважна частина українців, які виїхали, оскільки
цьому сприятимуть реалізація Стратегії, швидке відновлення економіки, зростання зарплат та нові
можливості для роботи та ведення бізнесу в Україні. Крім того, реалізація міграційної політики доз-
волить залучити до країни мігрантів, у тому числі громадян Середньої та Центральної Азії та тих, хто
залишив Росію після початку війни. Збільшення тривалості та якості життя, як очікується, вплине на
медіанний вік працівника, зросте частка економічно активного населення, а відповідно і пропозиція
робочої сили на ринку праці.

65
Ми також очікуємо на серйозне зростання продуктивності праці протягом 8 років. По-перше, у про-
цесі реалізації нацпроєктів будуть відкриватися нові підприємства, більш автоматизовані, технологічно
оснащені, які, відповідно, володітимуть вищою продуктивністю праці. По-друге, без такого динамічно-
го зростання неможливе досягнення високих показників зростання економіки. Тому продуктивність
одночасно є і обов'язковою умовою, а отже вектор зусиль у державній політиці має бути направлений
на фінансування науки і R&D, в інвестиційній політиці пріоритет має надаватись високотехнологічним
секторам і тим секторам, де можливі інноваційні прориви.
Дані по номінальній заробітній платі тісно корелюють з показниками ВВП. Прогноз зарплати зроблено
виходячи з очікуваного дефлятора ВВП та зміни реального ВВП на одного зайнятого. Отримані роз-
рахункові дані вказують на помірне зростання частки фонду оплати праці у ВВП – з 18-20% у 2022-
2023ЕЕ до 26% ВВП у 2028-2030ЕЕ.
Прогноз обсягу капітальних інвестицій побудований виходячи з необхідного обсягу фінансування на-
цпроєктів, з урахуванням необхідного оптимального рівня інвестицій, що вимірюється часткою у ВВП.
Аналіз досвіду успішних повоєнних країн показує, що цей рівень коливається у межах 25-35% ВВП.
Платіжний баланс (головні статті), млн дол.

66
Джерело: НБУ, оцінки і прогнози Ukrainian Institute for the Future
При прогнозі експорту та імпорту ми відштовхувалися від частки обох показників у ВВП, припуска-
ючи, що обсяги зростатимуть слідом за зростаючим номінальним ВВП, при цьому темпи зростання
імпорту до 2027Е будуть випереджаючими. По-перше, активно зростатиме інвестиційний імпорт. Для
того, щоб Україна змогла перейти від моделі наздоганяючого розвитку до інноваційної моделі, нам
необхідно буде імпортувати ті технології та обладнання, які ми поки що не виробляємо самі. По-друге,
зростанню споживчого імпорту сприятиме зростання реальних наявних доходів населення.
У результаті торгівельний дефіцит протягом 3-4 років, за нашими оцінками, досягне 11-12% ВВП (що в
принципі характерно для активних фаз зростання української економіки). Однак він буде повністю
збалансований завдяки припливу капіталу в країну10
: грошових вливань західних країн-донорів Укра-
їни, макродопомоги, дешевих валютних позик від МФО (для покриття дефіциту бюджету) та прямих
іноземних інвестицій (останні, як очікується, зростатимуть у міру реалізації кроків та інструментів цієї
Стратегії). Таким чином Платіжний баланс до 2027Е матиме помірно-позитивне сальдо, що дозволить
підтримувати стабільність курсу гривні.
З 2027Е ситуація, за нашими оцінками, кардинально покращиться. Поступове заміщення імпорту міс-
цевим виробництвом сприятиме вирівнюванню торговельного балансу. Торговельний дефіцит та де-
фіцит рахунку поточних операцій поступово знижуватимуться у % співвідношенні до ВВП і до 2030Е
досягнуть 4% та 2% відповідно.
Україна буде набагато менше потребувати закордонного фінансування («західної допомоги», зовніш-
ніх позик). По-перше, завдяки уже зазначеному зниженню торговельного дефіциту. По-друге, завдяки
зростанню заощаджень усередині країни на тлі зростання економіки та доходів населення (дефіцит
бюджету, який буде зберігатись, може бути все більше покритий за рахунок внутрішніх запозичень,
відбуватиметься заміщення зовнішнього боргу внутрішнім).
Водночас, обсяг іноземних інвестицій залишатиметься досить високим завдяки вже запущеним проце-
сам трансформації країни. Прогноз ПІІ побудований виходячи з очікуваної частки у ВВП на рівні 3-5%
(результат проведення фокус груп та спілкування з інвестбанкірами, а також аналізу досвіду зарубіж-
них країн, які проводили податкові реформи).
За нашими оцінками, з 2027Е Платіжний баланс може бути зведений зі значним профіцитом, що спри-
ятиме підвищенню курсу гривні по відношенню до долара.
10
За рахунок валютних надходжень за фінансовим рахунком

67
Джерело: Державна казначейська служба України, оцінки і прогнози Ukrainian Institute for the Future
Бюджет (запуск податкової реформи з 01.01.2024), млрд грн

68
Джерело: Державна казначейська служба України, оцінки і прогнози Ukrainian Institute for the Future
Бюджет (запуск податкової реформи з 01.01.2024), млрд грн

69
На основі прогнозованого значення ВВП зроблено прогноз розвитку державних фінансів: доходів та
витрат Бюджету.
Цей прогноз зроблено з урахуванням запуску ліберальної податкової реформи «10-10-10», яка змінює
принципи оподаткування наступним чином:
2024
перехід з податку на прибуток 18% на податок на виведений капітал (ПнВК) 15%
перехід із ПДВ 20% на податок з роздрібних продажів (ПРП) 10%
скасування ЄСВ, військового збору
підвищення ПДФО з 18% до 20%
бруттизація зарплат
2025 – зниження ПнВК до 14% і ПДФО до 18%
Витрати Бюджету зафіксовані у абсолютних значеннях (грн) на рівні показників бюджету без реалі-
зації національних проєктів (трендовий прогноз ВВП). Виняток становить економічна діяльність, де
витрати, за нашими оцінками, будуть на 20-30% вищими починаючи з 2024 року, оскільки реалізація
національних проєктів потребуватиме часткового фінансування з Бюджету.
Витрати Бюджету не включають фінансування національних проєктів через фонди (фонди будуть по-
забюджетними та наповнюватимуться західним капіталом).
Результати моделювання вказують на те, що дефіцит бюджету буде відносно високим у перші роки.
Однак, по-перше, його рівень відповідає поточним (постковідним) рівням дефіциту у світі (США –
12,1% ВВП у 2021, ВБ – 8,1%, Італія – 7,2%, Франція – 6,5%) та значно нижче рівня дефіциту бюджету в
США під час Другої світової війни (12,4-26,9% у 1942-1945). По-друге, він дасть імпульс для економіч-
ного зростання.
Зазначимо, що розширення ролі держав і зростання бюджетних дефіцитів – це загалом глобальний
тренд, багато в чому зумовлений необхідністю потужної фіскальної відповіді на кризи, що почастіша-
ли у світовій економіці.

Стратегія_економіки_військового_времени.pdf

Стратегія_економіки_військового_времени.pdf

More Related Content

Similar to Стратегія_економіки_військового_времени.pdf

More from UIFuture

Стратегія_економіки_військового_времени.pdf