Дзензелюк Катерина,
ФЕтаУ, 5 курс, ЕДУ-503,
(науковий керівник: Ємельяненко Л. М., д. е. н., професор)
ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ІНКЛЮЗИВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО РИНКУ ПРАЦІ
Дзензелюк Катерина
ФОРМИРОВАНИЕ ГОСУДАРСТВЕННОЙ ПОЛИТИКИ ИНКЛЮЗИВНОГО РЕГУЛИРОВАНИЕ НАЦИОНАЛЬНОГО РЫНКА ТРУДА
Dzenzelyuk Kateryna
FORMATION OF THE STATE POLICY OF INCLUSIVE REGULATION OF THE NATIONAL LABOR-MARKET
VІ студентська наукова Інтернет-конференція «СТРАТЕГІЯ ПІДПРИЄМСТВА: ПОГЛЯД НОВОЇ ГЕНЕРАЦІЇ ЕКОНОМІСТІВ», Київ, ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА», Факультет економіки та управління, 5-7 грудня 2017 року
Україна в умовах десталінізації (1953 – 1964 рр.).pptx
Dzenzelyuk k.
1. ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ
ІНКЛЮЗИВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ
НАЦІОНАЛЬНОГО РИНКУ ПРАЦІ
Катерина Дзензелюк
студентка V курсу магістерської програми «Державне управління економікою»
kate_marr15@bigmir.net
Науковий керівник: Л. М. Ємельяненко
д. е. н., професор, кафедра макроекономіки та державного управління КНЕУ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
Факультет економіки та управління
VІ студентська наукова Інтернет-конференція
«СТРАТЕГІЯ ПІДПРИЄМСТВА: ПОГЛЯД НОВОЇ ГЕНЕРАЦІЇ ЕКОНОМІСТІВ»
Секція 6 «Макроекономічні фактори формування сприятливого бізнес-середовища»
5-7 грудня 2017 року
2. АКТУАЛЬНІСТЬ
Посилення поляризації суспільства, неформальна зайнятість,
нестабільність трудових відносин й незабезпеченість
соціальних гарантій → поглиблення проблеми “ізоляції”
працездатного населення
Біля 60% усього населення є бідним (21,7% осіб
пенсійного віку)
Найвищий рівень безробіття традиційно характерний
наймолодшим віковим групам: 15-24 роки – 17,8%
25-29 роки – 11,7%
Найнижчий рівень зайнятості серед осіб старше 60 років –
14,3%, та серед молоді до 24 років – 28,5%
Чисельність українських трудових мігрантів, які працюють
за кордоном, становить близько 700 тисяч. осіб
Джерело: Офіційний сайт Державної служби зайнятості України [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://www.dcz.gov.ua/statdatacatalog/document?id=350796
3. АКТУАЛЬНІСТЬ
Масштаб тіньових доходів від 40-60% за різними
оцінками експертів → за І півріччя 2017 року 22,7%
(або 3,7 млн. осіб) зайнятих у неформальному
секторі (у 2016 році – 24,4%, у 2015 році – 26,2%)
За І півріччя 2017 року кожен ДРУГИЙ серед ЕнеАН був пенсіонером, кожен
П’ЯТИЙ – учнем або студентом, стільки ж виконували домашні обов'язки та
перебували на утриманні.
Інклюзія маргінальних груп населення
в економічному контексті має
передбачати, перш за все, його
ВКЛЮЧЕННЯ У СФЕРУ
ЗАЙНЯТОСТІ.
Включення у сферу зайнятості сприяє
соціальній інтеграції, більшим
можливостям до соціального захисту
та базових соціальних послуг,
підвищенню добробуту та рівня життя
4. Наукова проблема
Неузгодженість дій державних органів влади, існування формальних та
неформальних інститутів на ринку праці (й, зокрема, в економіці!), неефективність
наявної державної політики регулювання національного ринку праці з
поглибленням “утриманських” настроїв у населення веде до посилення проблем
зайнятості та відторгнення (або”ексклюзії”) населення
Ігнорування або не готовність офіційно враховувати факт наявності
віртуального ринку праці та появи нових нестандартних форм зайнятості
Причинами цього є:
Надмірний лібералізм
держави → демотивація
або відсутність
прагнення населення до
залучення, при цьому,
маючи можливості
Надмірне втручання та тиск з боку держави
на окремі сфери суспільного життя, що
ускладнює бізнес-середовище,
провокуючи приватний сектор працювати
на “два фронти” – частина в офіційній
економіці, частина в неофіційній або
тіньовій
5. Відхід від традиційної моделі, що передбачала роботу по найму у одного
конкретного роботодавця на умовах постійної зайнятості повний робочий
час, до нових форм зайнятості разом з більшою гнучкістю, автономністю
і змістовною диверсифікацією роботи, що підвищують ризики
інтенсифікації праці, наростання рівня стресу й тривалості робочого часу.
модернізацію законодавства України про зайнятість в рамках змістовного та
інклюзивного соціального діалогу;
підвищення ролі соціальних партнерів та всіх стейкхолдерів;
законодавче врегулювання нових форм зайнятості/відносин, їх моніторингу та
урахування в політиці;
стимулювання виконання підприємствами нормативу робочих місць для
працевлаштування вразливих категорій громадян;
збалансування економічних і соціальних стимулів для працевлаштування вразливих
категорій населення, у тому числі ВПО та ветеранів АТО;
посилення роботи з укладання дво- та багатосторонніх міждержавних угод про
працевлаштування та соціальний захист працівників-мігрантів;
стимулювання розвитку системи неформального навчання;
вдосконалення системи професійної орієнтації, охоплення її послугами якомога
широких верств населення.
Імплементація інклюзивної державної політики зайнятості
передбачає:
6. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Офіційний сайт Державної служби зайнятості [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http://www.dcz.gov.ua
Офіційний сайт Державної служби статистики України [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
Нартюк О. В. Інклюзія як організаційно-економічний механізм
оптимізації зайнятості економічно активного населення / О. В. Нартюк
// Україна: аспекти праці. – 2015. – №1. – С. 43-49.