Рівні професійного
розвитку вчителя
Професійна
компетентні
сть
учителя
система
професійних
знань, умінь і
установок
забезпечення її
мобільності
(рухливості),
поповнення
професійних
особистісних знань
у курсовий і
міжкурсовий
період
уміння виявляти
й ефективно,
творчо
розв'язувати на
рівні
технологічних
або трудових
стандартів
професійні
завдання
гнучкість
застосовуваних
методів
теоретичної та
способів
практичної
діяльності
критичність
мислення
рефлексія
безперервне
професійне
зростання
• Компетентність передбачає розвиток
інформаційної функції (знати), діяльнісної
функції (уміти), креативної функції
(володіти), розвивальної функції
(бути). Професійна компетентність
ширше за поняття знання, уміння,
навички, оскільки вона вбирає їх у себе.
• Сучасний учитель повинен уміти сам і
навчити учнів творчо засвоювати знання,
критично осмислювати здобуту
інформацію
Творчий рівень
Системно-моделювальний
діяльність
Локально-моделювальний
Адаптивний рівень
Репродуктивний рівень
• Репродуктивний рівень педагогічної
майстерності, або дуже
низький, передбачає вміння вчителя
вирішувати дидактично-методичні
задачі шляхом застосування раніше
засвоєних прийомів, розроблених
методичних рекомендацій, зразків,
методичних законів та правил.
• Адаптивний рівень педагогічної
майстерності педагога, або
низький, характеризується відтворенням
засвоєних способів діяльності, при цьому
комбінуючи, трансформуючи й обираючи
відповідно до конкретної навчальної
ситуації.
• Локально-моделювальний діяльність і
поведінку учнів, або середній рівень
педагогічної майстерності, передбачає
вміння вчителя ефективно вирішувати
дидактично-методичні задачі, щоб
досягти мети – поєднати в навчальному
процесі практичний, освітній,
розвивальний та виховний аспекти,
максимально врахувати реальну
навчальну ситуацію, використати
найновіші дослідження сучасної
педагогічної науки.
• Системно-моделювальний діяльність та поведінку
учнів, або високий рівень педагогічної
майстерності. Учитель володіє стратегією навчання
учнів певним компетентностям. Мету, завдання і
структуру уроку обирає з урахуванням суб’єктного
досвіду молодших школярів, ролі навчального
матеріалу, міжпредметних зв’язків. Моделює
індивідуальну траєкторію розвитку кожного учня,
рівень засвоєння з теми, форми й методи
навчально-пізнавальної діяльності. На уроці
переважають проблемно-пошукові методи
навчання, що відповідають потребам, мотивам та
інтересам учнів. Основними функціями контролю і
оцінювання навчальних досягнень молодших
школярів є: мотиваційна, діагностувальна,
коригувальна, прогностична, навчально-
перевірювальна, розвивальна, виховна.
Творчий рівень професійної компетентності,
або дуже високий.
Педагог-новатор, самомотивований не на
репродукцію, а на експеримент,
дослідження, новаторство, постійний
педагогічно-методичний пошук.
Якісні показники ідеального вчителя
• – «вченість», зазвичай – вітчизняна, за національністю її носія;
• – доступність методів педагога для учнів, тобто "методичність"
знань як здібність ці знання ефективно викладати;
• – розуміння натури дитини, бачення в ній задатків майбутніх
здібностей як придатність для певного виду майбутньої
діяльності;
• – моральність педагога як зразок поведінки для вихованців, хоч
в цілому роль, що відводилася йому, була незначною – він лише
передавач знань шляхом використання правильної методи;
• – естетичність як необхідне постійне вміння вчителя включати в
процес педагогічної дії позитивні почуття прекрасного і
піднесеного, рідше – комічного, наповнюючи дію потребою-
спонукою кожного учня до набування статусу суб’єкта
педагогічної дії.

9 крок

  • 1.
  • 2.
    Професійна компетентні сть учителя система професійних знань, умінь і установок забезпеченняїї мобільності (рухливості), поповнення професійних особистісних знань у курсовий і міжкурсовий період уміння виявляти й ефективно, творчо розв'язувати на рівні технологічних або трудових стандартів професійні завдання гнучкість застосовуваних методів теоретичної та способів практичної діяльності критичність мислення рефлексія безперервне професійне зростання
  • 3.
    • Компетентність передбачаєрозвиток інформаційної функції (знати), діяльнісної функції (уміти), креативної функції (володіти), розвивальної функції (бути). Професійна компетентність ширше за поняття знання, уміння, навички, оскільки вона вбирає їх у себе. • Сучасний учитель повинен уміти сам і навчити учнів творчо засвоювати знання, критично осмислювати здобуту інформацію
  • 4.
  • 5.
    • Репродуктивний рівеньпедагогічної майстерності, або дуже низький, передбачає вміння вчителя вирішувати дидактично-методичні задачі шляхом застосування раніше засвоєних прийомів, розроблених методичних рекомендацій, зразків, методичних законів та правил.
  • 6.
    • Адаптивний рівеньпедагогічної майстерності педагога, або низький, характеризується відтворенням засвоєних способів діяльності, при цьому комбінуючи, трансформуючи й обираючи відповідно до конкретної навчальної ситуації.
  • 7.
    • Локально-моделювальний діяльністьі поведінку учнів, або середній рівень педагогічної майстерності, передбачає вміння вчителя ефективно вирішувати дидактично-методичні задачі, щоб досягти мети – поєднати в навчальному процесі практичний, освітній, розвивальний та виховний аспекти, максимально врахувати реальну навчальну ситуацію, використати найновіші дослідження сучасної педагогічної науки.
  • 8.
    • Системно-моделювальний діяльністьта поведінку учнів, або високий рівень педагогічної майстерності. Учитель володіє стратегією навчання учнів певним компетентностям. Мету, завдання і структуру уроку обирає з урахуванням суб’єктного досвіду молодших школярів, ролі навчального матеріалу, міжпредметних зв’язків. Моделює індивідуальну траєкторію розвитку кожного учня, рівень засвоєння з теми, форми й методи навчально-пізнавальної діяльності. На уроці переважають проблемно-пошукові методи навчання, що відповідають потребам, мотивам та інтересам учнів. Основними функціями контролю і оцінювання навчальних досягнень молодших школярів є: мотиваційна, діагностувальна, коригувальна, прогностична, навчально- перевірювальна, розвивальна, виховна.
  • 9.
    Творчий рівень професійноїкомпетентності, або дуже високий. Педагог-новатор, самомотивований не на репродукцію, а на експеримент, дослідження, новаторство, постійний педагогічно-методичний пошук.
  • 10.
    Якісні показники ідеальноговчителя • – «вченість», зазвичай – вітчизняна, за національністю її носія; • – доступність методів педагога для учнів, тобто "методичність" знань як здібність ці знання ефективно викладати; • – розуміння натури дитини, бачення в ній задатків майбутніх здібностей як придатність для певного виду майбутньої діяльності; • – моральність педагога як зразок поведінки для вихованців, хоч в цілому роль, що відводилася йому, була незначною – він лише передавач знань шляхом використання правильної методи; • – естетичність як необхідне постійне вміння вчителя включати в процес педагогічної дії позитивні почуття прекрасного і піднесеного, рідше – комічного, наповнюючи дію потребою- спонукою кожного учня до набування статусу суб’єкта педагогічної дії.