Pharmaceutical chemistry

1. КАФЕДРА
ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ХІМІЇ
http://pharmchem.nuph.edu.ua
Лекція:
Автор лекції – доц. Абу Шарк А.І.
Слайд 1

2. Інформаційні джерела
1. Державна фармакопея України. – 1-е вид. – Х.: РІРЕГ, 2001. – 556 с.
2. Державна фармакопея України. – 1-е вид. Доповнення 1. – Х.: РІРЕГ, 2004. – 494 с.
3. Государственная фармакопея СССР. XI издание. Выпуск I. – М.: Медицина, 1987. – 334 с.
2. Государственная фармакопея СССР. XI издание. Выпуск II. – М.: Медицина, 1989. – 398 с.
3. Государственная фармакопея СССР. X издание. – М.: Медицина, 1968. – 1079 с.
4. Руководство к лабораторным занятиям по фармацевтической химии. /Под ред. А.П.
Арзамасцева. – М.: Медицина, 1987. – 303 с. 7. Н. П. Максютина, Ф. Е. Каган, Л. А. Кириченко и Ф.
А. Митченко. Методы анализа лекарств. – К.: Здоров’я, 1984. – 224 с.
5. От субстанции к лекарству: Учеб. пособие/ П. А. Безуглый, В. В. Болотов, И. С. Грищенко и др.;
Под ред. В. П. Черных. – Харьков: Изд-во НФаУ: Под ред. В. П. Черных. – Харьков: Изд-во НФаУ:
Золотые страницы, 2005 – 1244.
6. Функциональный анализ органических лекарственных веществ /А. И. Сливкин, Н. П. Садчикова:
под. ред. академика РАМН, проф. А. П. Арзамасцева. – Воронеж: Воронежский государственный
университет, 2007. – 426 с.
7. Фармацевтичний аналіз: Навч посіб. для студ. вищ. фармац. навч. закл. ІІІ–IV рівнів акредитації
/ П. О. Безуглий, В. О. Грудько, С. Г. Леонова та ін.; За ред. П. О. Безуглого. – Х.: Вид-во НФаУ; Золоті
сторінки, 2001. – 240 с.
Слайд 2

3. План
Лікарські речовини – похідні елементів VII групи періодичної
системи Д. І. Менделєєва.
1. Лікарські засоби галогенів з гідрогеном: кислота
хлористоводнева концентрована, кислота
хлористоводнева розведена.
2. Лікарські засоби солей гіпохлоритної та
хлористоводневої кислот: хлорне (білильне) вапно.
3. Галогеніди лужних металів: натрію хлорид, калію хлорид,
натрію бромід, калію бромід, натрію йодид, калію йодид.
4. Лікарські засоби йоду: йод, розчин йоду спиртовий 5 та
10 %-вий, йодинол.
5. Лікарські засоби мангану: калію перманганат
Слайд 3

4. Лікарські речовини, похідні елементів VII групи
періодичної системи Д.І. Менделєєва.
Лікарські засоби –
похідні сполук галогенів
з гідрогеном
 Кислота
хлористоводнева
концентрована
 Кислота
хлористоводнева
розведена
Лікарські засоби солей
гіпохлоритної та
хлористоводневої кислот
 Хлорне (білильне)
вапно
Лікарські засоби йоду
 Йод
 Розчин йоду спиртовий
5%
 Розчин йоду спиртовий
10%
 Йодинол
Лікарські засоби, які
містять манган
 Калію перманганат
Галогеніди лужних
металів
 Натрію хлорид
 Калію хлорид
 Натрію бромід
 Калію бромід
 Натрію йодид
 Калію йодид
Слайд 4

5. Лікарські засоби галогенів з воднем.
КИСЛОТА ХЛОРИСТОВОДНЕВА КОНЦ., та
КИСЛОТА ХЛОРИСТОВОДНЕВА РОЗВЕДЕНА
Acidum hydrochloridum concentratum
(Acidum hydrochloridum dilutum)
Добування. NaCl → Na+ + Cl-
Сумарно:
2NaCl + 2H2O → Cl2 + H2 + 2NaOH
H2 + Cl2 → 2HCl
Катод Анод
H2O + e = H° + OH-
H° + H° = H2
2Cl
+ 2e  2Cl°
Cl° + Cl° = Cl2
HCl
Слайд 5

6. Властивості
Обидві речовини –
- безбарвні прозорі рідини, зі своєрід-
ним запахом, кислим смаком; змішуються з водою та
спиртом у всіх співвідношеннях з утворенням розчинів
сильно кислої реакції.
Маючи однакові властивості, розрізняються лише за
вмістом хлороводню й відповідно за густиною.
Кислота хлористоводнева концентрована повинна
містити хлороводню в межах 35,0–39,0 %, відносна
густина становить близько 1,18.
Кислота хлористоводнева розведена містить
хлороводню в межах 9,5–10,5 %.
Слайд 6

7. Метилового
червоного розчин
Бромтимолового
синього розчин
оранжевий
або
червоний
жовтий
ІДЕНТИФІКАЦІЯ
1.Субстанцію розводять водою Р. Одержаний розчин
повинен мати сильнокислу реакцію (pH < 6).
Слайд 7

8. 2. Реакція на хлориди:
HCl + AgNO3  AgCl + HNO3
білий сирний осад
AgCl + 2NH4OH  [Ag(NH3)2]Cl + 2H2O
a)
осад швидко розчиняється; допускається
наявність декількох крупних часток, які
розчиняються повільно.
Слайд 8

9. 4Cl-
+ K2Cr2O7 + 3H2SO4  2CrO2Cl2 + K2SO4 + 3H2O + 2SO4
2-
CrO2Cl2
N=N-C6H5
C OH
N-NH-C6H5
Cr2+
+CO
HN
HN
H
N
H
N
C6H5
C6H5
CO
N
HN
H
N
N
C6H5
C6H5
1,5-diphenylcarbazone
N=N-C6H5
C OH
N-NH-C6H5
Cr2+
+
N=N
C O
N-NH
Cr
N=N
CO
HN-N
+ 2H+22
C6H5 H5C6
C6H5 H5C6
b)
папір забарвлюється у фіолетово - червоний колір
4HCl + MnO2  Cl2 + MnCl2 + 2H2O
t
Нефармакопейна реакція:
Слайд 9

10. Кількісне визначення
1. Алкліметрія (ДФУ).
індикатор – метиловий червоний
s = 1
HCl + NaOH
NaCl + H2O
Слайд 10

11. Титр титранту за речовиною, що визначається, – це
маса досліджуваної речовини в грамах або міліграмах, яка
реагує з 1 мл титрованого розчину теоретичної молярності
(розмірність – г/мл, мг/мл).
Титр 0,1 М розчину натрію гідроксиду за кислотою
хлористоводневою, розраховують за формулою:
де:
СМ – молярна концентрація титрованого розчину, моль/л;
Мм – молекулярна маса досліджуваної речовини, г/моль;
s – визначене з рівняння реакції стехіометричне співвідношення
– кількість молей досліджуваної речовини, що реагує з одним
молем титранту.
1000
sМ.м.См
T HClNaOH
NaOH/HCl


Слайд 11

12. Розрахунок кількісного вмісту кислоти хлористоводневої у
відсотках проводять за формулою:
де:
V – об’єм титрованого розчину натрію гідроксиду, мл;
К – коефіцієнт поправки розчину натрію гідроксиду до
кислоти хлористоводневої;
Т – титр розчину натрію гідроксиду за кислотою
хлористоводневою, мг/мл;
m – маса наважки кислоти хлористоводневої, г.
NaOH NaOH/HCl
н
V К T 100
X(%)
m
  

Слайд 12

13. Зберігання.
У склянках з притертими пробками при
температурі нижче 30°C.
Застосування.
Кислоту хлористоводневу розведену
використовують внутрішньо в краплях або
у вигляді мікстури (частіше з пепсином)
при недостатній кислотності шлункового
соку.
Слайд 13

14. Лікарські засоби солей хлорнуватистої
та хлористоводневої кислот
Добування
Властивості
Білий або ледь сіруватий порошок із запахом
хлору, частково розчинний у воді.
Слайд 14

15. Ідентифікація
2.
Розчин лікарської речовини 1:10 наносять на червоний
лакмусовий папірець, з’являється синє забарвлення (рН >
7), яке незабаром зникає внаслідок руйнування індикатора
хлором.
При взаємодії хлорного вапна з кислотою
хлористоводневою виділяється вільний
хлор (хлорне розкладання), при додаванні
розчину калію йодиду з’являється жовте
забарвлення:
Слайд 15

16. 3. Іон кальцію визначають з розчином
амонію оксалату після попереднього
видалення хлору, що досягається кип’ятінням
лікарської речовини з кислотою оцтовою:
(CH3COO)2 Ca + (NH4)2C2O4 CaC2O4 + 2CH3COONH4
CaOCl2 + 2CH3COOH (CH3COO)2Ca + Cl2 + H2O
t
Слайд 16

17. Кількісне визначення
Йодометрія за замісником, індикатор – крохмаль
s = ½
I2 + 2Na2S2O3 2NaI + Na2S4O6
CaOCl2 + 2HCl + 2KI I2 + CaCl2 + KCl + H2O
Слайд 17

18. Титр 0,1 М розчину натрію гідроксиду за кислотою
хлористоводневою, розраховують за формулою:
де:
СМ – молярна концентрація титрованого розчину, моль/л;
Мм – молекулярна маса досліджуваної речовини, г/моль;
s – визначене з рівняння реакції стехіометричне співвідношення
– кількість молей досліджуваної речовини, що реагує з одним
молем титранту.
2 2 3Na S OСм М.м. s
T г / мл
1000
 

Слайд 18

19. Розрахунок кількісного вмісту хлорного вапна у відсотках
проводять за формулою:
де:
V – об’єм титрованого розчину натрію тіосульфату, мл;
К – коефіцієнт поправки розчину натрію тіосульфату до
хлорного вапна;
Т – титр розчину натрію тіосульфату за хлорним вапном,
мг/мл;
m – маса наважки хлорного вапна, г;
Vм.к. – об’єм мірної колби, мл;
Vп. – об’єм піпетки, мл
2 2 3Na S O MK
н n
V К T V 100
X(%)
m V
   


Активного хлору має бути не менше 32 %
Слайд 19

20. Зберігання.
У щільно закупореній тарі в сухому,
прохолодному, захищеному від світла місці.
Застосування.
Дезінфікуючий засіб.
Слайд 20

21. Отримання
Натрію та калію хлориди одержують шляхом
очищення природних мінералів.
Властивості
Безбарвні кристали або білі кристалічні порошки без
запаху, солоного смаку; розчинні у воді, нерозчинні в
96 % спирті.
НАТРІЮ ХЛОРИД
(ДФУ)
Natrii chloridum
SODIUM CHLORIDE
КАЛІЮ ХЛОРИД
(ДФУ)
Kalii chloridum
POTASSIUM CHLORIDE
NaCl KCl
Слайд 21

22. Ідентифікація
1. реакції на хлориди:
4Cl-
+ K2Cr2O7 + 3H2SO4  2CrO2Cl2 + K2SO4 + 3H2O + 2SO4
2-
CrO2Cl2
N=N-C6H5
C OH
N-NH-C6H5
Cr2+
+CO
HN
HN
H
N
H
N
C6H5
C6H5
CO
N
HN
H
N
N
C6H5
C6H5
1,5-diphenylcarbazone
N=N-C6H5
C OH
N-NH-C6H5
Cr2+
+
N=N
C O
N-NH
Cr
N=N
CO
HN-N
+ 2H+22
C6H5 H5C6
C6H5 H5C6
HCl + AgNO3  AgCl + HNO3
білий сирний осад
AgCl + 2NH4OH  [Ag(NH3)2]Cl + 2H2O
a)
b)
осад швидко розчиняється; допускається наявність декількох крупних часток,
які розчиняються повільно.
папір забарвлюється у фіолетово - червоний колір
Слайд 22

23. 2. реакції на натрій:
а) з розчином калію піроантимонату (калію гексагідроксостибіату
(V)) – утворюється білий осад:
Na+ + K[Sb(OH)6] → ↓Na[Sb(OH)6] + K+
б) з розчином реактиву метоксифенілоцтової кислоти –
утворюється об’ємний білий кристалічний осад:
в) сіль натрію, змочена кислотою хлористо-
водневою розведеною і внесена в безбарвне
полум’я, забарвлює його у жовтий колір.
NaCl +C6H5 C
H
COO-
[N+
(CH3)4
OCH3
C6H5 C
H
COONa + [N(CH3)4Cl
OCH3
+
Слайд 23

24. 3. реакції на калій
а) з розчином кислоти винної при охолодженні
утворюється білий кристалічний осад:
б) при взаємодії з розчином натрію кобальтинітриту у
присутності кислоти оцтової розведеної – утворюється
жовтий або оранжево-жовтий осад:
COOH
HC
HC
COOH
OH
OH
HC
HC
OH
OH
COOK
COOH
KCl + + HCl
в) сіль калію, внесена в безбарвне полум’я,
забарвлює його у фіолетовий колір або
при розгляданні через синє скло – у
пурпурово-червоний.
Слайд 24

25. КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ
1. Аргентометрія (пряме титрування) ДФУ
 Титрант - 0.1 М розчин AgNO3
 Потенціометрично
млг
1000
sмМСм
млг
1000
sмМСм
KClAgNO
NaClAgNO
3
3
КCl3AgNO
NaCl3AgNO
Т
Т
/;
..
/;
..
/
/




вол.)%-(100


н
AgNO
m
100100TKV
% 3
s = 1
NaCl + AgNO3 → AgCl ↓ + NaNO3
KCl KNO3
Слайд 25

26. 2. Аргентометрія (метод зворотнього титрування):
Індикатор - розчин феруму (ІІІ) амонію сульфату.
NaCl + AgNO3 AgCl + NaNO3
KCl KNO3
AgNO3 + NH4SCN AgSCN + NH4NO3
3NH4SCN + FeNH4(SO4)2 Fe(SCN)3 + 2 (NH4)2(SO4)
COOC4H9
COOC4H9
млг
1000
sмМСм NaClAgNO3
NaCl3AgNOТ /;
..
/


млг
1000
sмМСм KClAgNO3
КCl3AgNOТ /;
..
/


)%(
)(
(%)
.
..
волпн
кмSCNNHSCNNHAgNOAgNONaCl
KCl
100Vm
100V100TKVKV
х 4433



s = 1
Слайд 26

27. Нефармакопейне визначення
3. Аргентометрія (пряме титрування, метод Мора):
 індикатор - калію хромат, утворює цегельно-червоний
осад аргентуму хромату з надлишковою краплею
аргентуму нітрату (pH 6,3-10,0).
н
NaClAgNO
КClAgNOAgNONaCl
KCl
m
100ТКV
X
3
33


/
/
(%)
NaCl + AgNO3  AgCl  + NaNO3
KCl KNO3
K2CrO4 + 2AgNO3  Ag2CrO4 + 2KNO3
s = 1
млг
1000
sмМСм NaClAgNO3
NaCl3AgNOТ /;
..
/

 млг
1000
sмМСм KClAgNO3
КCl3AgNOТ /;
..
/


Слайд 27

28. 4. Меркуриметрія даний метод належить до методів
комплексиметричного титрування. Метод ґрунтується на утворенні
малодисоційованих сполук з катіоном меркурію (II) (Hg2+).
Як індикатори використовують натрію нітропрусид або дифенілкарбазон.
2NaCl + Hg(NO3)2 → HgCl2 + NaNO3
KCl KNO3
Na2[Fe(CN)5NO] + Hg(NO3)2 → Hg[Fe(CN)5NO]  +2NaNO3
1000
sмМСм
T KClNaClNOHg
KClNaClNOHg
23
23

 /)(
//)(
..
н
NOHg
m
ТКV
X
100
(%) 23 )( 

O C
HN
N N
H
N C6H5
C6H5 N N
Hg
NHN
C
N N
C
NHN
O
C6H5
C6H5
O
C6H5
C6H5
+ Hg(NO3)2 + 2HNO32
синій
білий
s = 2
Слайд 28

29. Зберігання. У закупореній тарі.
Застосування.
Основна функція натрію хлориду –
забезпечення постійного осмотичного тиску
крові.
Калію хлорид застосовується при гіпокаліємії
(внаслідок прийому діуретиків);
антиаритмічний засіб.
Слайд 29

30. Добування:
ВЛАСТИВОСТІ
NaBr - Гранульований порошок білого кольору або дрібні,
безбарвні, прозорі або матові кристали. Слабко гігроскопічний.
KBr - Кристалічний порошок білого кольору або безбарвні
кристали.
НАТРІЮ БРОМІД (ДФУ)
Natrii bromidum
SODIUM BROMIDE
NaBr
КАЛІЮ БРОМІД (ДФУ)
Kalii bromidum
POTASSIUM BROMIDE
KBr
Fe3Br8 + 4Na2CO3 + 4H2O 8NaBr + Fe(OH)2  + 2Fe(OH)3 + 4CO2
(K2CO3) (KBr)
t
Слайд 30

31. ІДЕНТИФІКАЦІЯ
2. реакції на натрій (NaBr):
а) з розчином калію піроантимонату (калію
гексагідроксостибіату (V)) – утворюється білий осад:
NaBr + K[Sb(OH)6] → Na[Sb(OH)6] ↓ + KBr
b) з розчином реактиву метоксифенілоцтової кислоти –
утворюється об’ємний білий кристалічний осад:
c) сіль натрію, змочена кислотою хлористоводневою
розведеною і внесена в безбарвне полум’я, забарвлює його у
жовтий колір.
NaBr + C6H5 C
H
COO-
[N+
(CH3)4
OCH3
C6H5 C
H
COONa + [N(CH3)4Br
OCH3
Слайд 31

32. 3. реакції на калій (KBr)
а) з розчином кислоти винної при охолодженні утворюється
білий кристалічний осад:
b) при взаємодії з розчином натрію кобальтинітриту у
присутності кислоти оцтової розведеної – утворюється жовтий
або оранжево-жовтий осад:
2KBr + Na3[Co(NO2)6]  K2Na[Co(NO2)6] + 2NaBr
с) сіль калію, внесена в безбарвне полум’я, забарвлює його у
фіолетовий колір або при розгляданні через синє скло – у
пурпурово-червоний.
COOH
HC
HC
COOH
OH
OH
HC
HC
OH
OH
COOK
COOH
KBr + + HBr
Слайд 32

33. 2. реакція (а) на броміди:
NaBr + AgNO3  AgBr + NaNO3
AgBr + 2NH4OH  [Ag(NH3)2]Br + 2H2O
Нефармакопейна реакція на бромід-іон -
кристалічна субстанція з розчином купруму (ІІ)
сульфату у присутності концентрованої H2SO4;
утворюється чорний осад, який руйнується при
додаванні води:
чорний
Cu2+ + 2Br-  CuBr2
Слайд 33

34. ВИПРОБУВАННЯ НА ЧИСТОТУ
Хлориди. Аргентометрія (метод зворотнього титрування)
2KBr + H2O2 + 2HNO3 Br2 + 2KNO3 + 2H2O
Br2 + 2H2O2 2HBrO + 2H2O
t
COOC4H9
COOC4H9
Cl-
+ AgNO3 AgCl + NO3
-
AgNO3 + NH4CNS AgCNS + NH4NO3
3 NH4CNS + Fe(NH4)(SO4)2 Fe(CNS)3 + 2 (NH4)2(SO4)
н
ClAgNOSCNNHSCNNHSCNNH
m
100ТКVV
Clb 3444



 /
)(
)(%
о.д.к.д.
s=1
3
1000
мAgNOС Мм s
Т г / мл
 

Слайд 34

35. Бромати
До 10 мл розчину S додають 1 мл розчину крохмалю Р, 0.1 мл
розчину 100 г/л калію йодиду Р і 0.25 мл 0.5 М розчину
кислоти сірчаної. Одержаний розчин витримують протягом 5
хв у захищеному від світла місці; не має з'являтися синє або
фіолетове забарвлення.
KBrO3 + 5KBr + 3H2SO4 → 3Br2 + 3K2SO4 + 3H2O
Br2 + 2KI  I2 + 2KBr
Йодиди
До 5 мл розчину S додають 0.15 мл розчину заліза(ІІІ) хлориду
Р1, 2 мл метиленхлориду Р, струшують і залишають до
розшарування; нижній шар має бути безбарвним.
2I‾ + FeCl3 → I2 + FeCl2 + Cl‾
Слайд 35

36. КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ
1. Аргентометрія (метод зворотнього титрування)
для NaBr та KBr
s = 1 NaBr + AgNO3 AgBr + NaNO3
KBr KNO3
AgNO3 + NH4SCN AgSCN + NH4NO3
3NH4SCN + Fe(NH4)(SO4)2 Fe(SCN)3 + 2(NH4)2SO4
COOC4H9
COOC4H9
 
 
3 3 4 4 3
100 100
100
AgNO AgNO NH SCN NH SCN AgNO / KBr м.к.
н п
V К V К Т V
a X(%)
m V %вол.
      

  
ClмассаАтомная
NaBrмассааяМолекулярн
902,2
Молекулярная масса KBr
3 357
Атомная масса Cl
=,
Слайд 36

37. Зберігання.
У добре закупореній тарі.
Застосування.
Заспокійливі засоби.
Слайд 37

38. Добування
ВЛАСТИВОСТІ
НАТРІЮ ЙОДИД (ДФУ)
Natrii iodidum
SODIUMIODIDE
КАЛІЮ ЙОДИД (ДФУ)
Kalii iodidum
POTASSIUM IODIDENaI KI
Fe + I2 FeI2
3FeI2 + I2 Fe3I8
Fe3I8 + 4Na2CO3 + 4H2O 8NaI + 2Fe(OH)3 Fe(OH)2 + 4CO2
K2CO3 KI
KI
Порошок білого кольору
або безбарвні кристали.
NaI
Кристалічний порошок
білого кольору або
безбарвні кристали.
Гігроскопічний.
Слайд 38

39. ІДЕНТИФІКАЦІЯ
1. реакції на натрій (NaI):
а)
NaI + K[Sb(OH)6]  Na[Sb(OH)6] + KI
b)
с) в) сіль натрію, змочена кислотою хлористоводневою
розведеною і внесена в безбарвне полум’я, забарвлює його у
жовтий колір.
NaI + C6H5 C
H
COO-
[N+
(CH3)4
OCH3
C6H5 C
H
COONa + [N(CH3)4
OCH3
Слайд 39

40. 2. реакції на калій (KI):
а) з розчином кислоти винної при охолодженні утворюється білий
кристалічний осад:
b) при взаємодії з розчином натрію кобальтинітриту у
присутності кислоти оцтової розведеної – утворюється жовтий
або оранжево-жовтий осад:
с) сіль калію, внесена в безбарвне полум’я, забарвлює його у
фіолетовий колір або при розгляданні через синє скло – у
пурпурово-червоний.
2KI + Na3[Co(NO2)6]  K2Na[Co(NO2)6] + 2NaI
COOH
HC
HC
COOH
OH
OH
HC
HC
OH
OH
COOK
COOH
KI + + HI
Слайд 40

41. 3. реакції на йодиди:
a)
KI + AgNO3  AgI + КNO3
NaI NaNO3
b)
Нефармакопейні реакції:
а)
б)
6NaI + K2Cr2O7 + 7H2SO4
KI
3I2 + Cr2(SO4)3 + K2SO4 + 7H2O +3Na2SO4
K2SO4
2NaI + 2NaNO2 + 2H2SO4 I2 + 2NO + 2Na2SO4 + 2H2O
2NaI + 2FeCl3 I2 + 2FeCl2 + 2NaCl
KI KCl
Слайд 41

42. ВИПРОБУВАННЯ НАЧИСТОТУ
 Йодати
NaIO3 + 5NaI + 3H2SO4 → 3I2 + 3Na2SO4 + 3H2O
 Тіосульфати
 Нітрати
До 1 г субстанції додають 5 мл розчину 100 г/л
натрію гідроксиду Р, 0.5 г цинку Р, 0.5 г заліза ї
нагрівають. Вологий червоний лакмусовий папір Р у
парах рідини не має забарвлюватися у синій
колір.
2Na2S2O3 + I2 2NaI + Na2S4O6
Слайд 42

43. КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ
Иодатометрія, пряме титрування.
У присутності кислоти хлористоводневої, індикатор –
хлороформ.
s = 2
10NaI + 2KIO3 + 12HCl → 6I2 + 10NaCl + 2KCl + 6H2O
2I2 + KIO3 + 6HCl → 5ICl + KCl + 3H2O
Суммарно:
2NaI + KIO3 + 6HCl → 3ICl + KCl + 2NaCl + 3H2O
1000
..3
3 /
sмМСм
T
NaIKIO
NaIKIO


 .вол%100Vm
100V100ТКV
(%)X
.пн
.к.мKIO3




44. Нефармакопейні методи
2. Аргентометрія за методом Фаянса.
У присутності кислоти уксусної, використовують адсорбційні
індикатори: флуоресцеїн, еозин, еозинат натрію, бромфеноловий
синій та ін.
s = 1
Ag+ + Iˉ → [AgI·Iˉ]
[AgI·Iˉ] + Ag+ → [AgI·Ag+]
н
AgNO
m
ТКV
X
100
(%) 3


млг
мМsCм
T
NaIAgNO
NaIAgNO /
1000
..3
3 /


NaI + AgNO3 AgI + NaNO3
KI KNO3
Слайд 44

45. 4. Меркуриметрія без індикатора, пряме титрування; (s = 4).
У точці еквівалентності зайва крапля меркурію (II) нітрату реагує
з калію тетрайодомеркуратом з утворенням червоного осаду
меркурію (II) йодиду, що не зникає після перемішування:
K2[HgI4] + Hg(NO3)2 →↓2HgI2 + 2KNO3
н
NOHg
m
ТКV
X
100
(%) 23 )( 

млг
мМsCм
T
NaINOHg
NaINOHg /
1000
..23
23
)(
/)(


4KI + Hg(NO3)2 K2[HgI4] + 2KNO3
NaI NaNO3
Слайд 45

46. Зберігання.
У захищеному від світла місці.
Застосування.
При нестачі йоду в організмі
(ендемічному зобі) та деяких запальних
захворюваннях.
Слайд 46

47. Лікарські засоби йоду
Йод (від грецького “йодос” – фіолетовий) –
єдиний з усіх галогенів, включений до
фармакопей як лікарський засіб, який
використовується для виготовлення
різноманітних препаратів, зокрема, розчину
йоду спиртового 5 %-ного, розчину йоду
спиртового 10 %-ного, йодинолу, розчину
Люголя.
Слайд 47

48. Отримання. Джерела добування йоду – бурові води та
морські водорості (0,5 %).
Процес отримання йоду з нафтових бурових вод
складається з кількох стадій:
1. Очищення бурових вод від домішок нафти та
нафтенових кислот.
2. Окиснення йодид-іонів до вільного йоду натрію
нітритом у присутності кислоти сульфатної:
ЙОД (ДФУ)
Iodum
IODINE
I2
2NaI + 2NaNO2 + 2H2SO4 → I2 + NO + 2Na2SO4 + 2H2O
Слайд 48

49. 3. Йод адсорбують активованим вугіллям.
4. Процес десорбції йоду розчинами натрію гідроксиду
або натрію сульфіту:
5. Окиснення йодидів до вільного йоду активним
хлором:
6. Очищення йоду сублімацією.
3I2 + 6NaOH → 5NaI + NaIO3 + 3H2O
2NaI + Cl2 → I2 + 2NaCl
Слайд 49

50. Властивості.
Крихкі пластинки або дрібні кристали сірувато-
фіолетового кольору з металевим блиском.
Леткий при кімнатній температурі, при
нагріванні сублімується з утворенням
фіолетової пари.
Дуже мало розчинний у воді, дуже легко
розчиняється у водних розчинах йодидів,
розчинний у 96 % спирті, ефірі та хлороформі,
малорозчинний у гліцерині.
Розчини у хлороформі мають фіолетовий колір.
Слайд 50

51. Ідентифікація:
1. Нагрівають кристалічну субстанцію у
пробірці; виділяється фіолетова пара й
утворюється синьо-чорний кристалічний
сублімат.
2. Водний розчин лікарської речовини
забарвлюється в синій колір від додавання
розчину крохмалю. При нагріванні розчин
знебарвлюється, при охолодженні знову
з’являється забарвлення.
Слайд 51

52. ВИПРОБУВАННЯ НА ЧИСТОТУ
Броміди та хлориди - Не більше 0,025 % (250 ррm).
До розчину додають розчин аміаку і розчин срібла нітрату.
Одержаний розчин фільтрують, промивають фільтр водою і
доводять об'єм розчину тим самим розчинником до 20 мл.
До 10 мл одержаного розчину додають 1.5 мл кислоти
азотної і витримують протягом 1 хв.
Опалесценція одержаного розчину не має перевищувати
опалесценцію еталона.
Слайд 52

53. КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ
Субстанцію поміщають у колбу, що містить
калію йодид і воду, додають кислоту оцтовоу
розведену. Одержаний розчин итрують 0.1 М розчином
натрію тіосульфату, використовуючи як індикатор
розчин крохмалю
I2 + 2Na2S2O3 2NaI + Na2S4O6
Спрощено реакція виглядає так:
I2 + KI K[I3]
K[I3] + 2Na2S2O3 KI + 2NaI + Na2S4O6
н
OSNa
m
100ТКV
(%)X 322

 s = 1
2 2 3
2 2 2
2
3
Na S O
Na S O /I
ΙАтомарна маCм s
T г/мл
1
сс
000
а 

Слайд 53

54. Зберігання.
У скляних банках з притертими
пробками, у прохолодному,
захищеному від світла місці.
Застосування.
Антисептичний засіб.
Слайд 54

55. ЙОДУ РОЗЧИН
СПИРТОВИЙN (ДФУ)
Solutio lodi spirituosa
Склад:
Йод 5 г
Калію йодид 2 г
Етанол (96%) 41 г
Вода очищена до 100 мл
Вміст йоду (І). Не менше 47.5 мг/мл і не більше
52.5 мг/мл.
Вміст калію йодиду (КІ). Не менше 19 мг/мл і
не більше 21 мг/мл.
Опис.
Прозора у тонкому шарі рідина червоно-бурого
кольору, із характерним запахом.
Слайд 55

56. Ідентифікація:
1. При додаванні до лікарської речовини
розчину крохмалю утворюється синьо-
фіолетове забарвлення.
2. До лікарського засобу додають хлороформ
(екстрагують йод) до знебарвлення водного
шару, який ділять на дві частини:
– в одній визначають іон калію за реакцією з
кислотою винною: COOH
HC
HC
COOH
OH
OH
HC
HC
OH
OH
COOK
COOH
KI + + HI
Слайд 56

57. – в другій – йодид-іон за реакцією (b):
4. Реакція утворення йодоформу – жовтий
осад з характерним запахом:
C2H5OH + 4I2 + 6NaOH
CHI3 + 5NaI + HCOONa + 5H2O
6KI + K2Cr2O7 + 7H2SO4
CHCl3
3I2 + Cr2(SO4)3 + 4K2SO4 + 7H2O
Слайд 57

58. ВИПРОБУВАННЯ
Етанол (пікнометричний метод).
 Від 46 % до 52%.
50 мл препарату поміщають у колбу
місткістю 250 мл, додають при постійному
збовтуванні невеликими порціями цинку
порошок до знебарвлення розчину, потім
додають 25 мл води і проводять визначення
вмісту етанолу.
Слайд 58

59. КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ
Йод. 2.0 мл препарату поміщають у конічну колбу
місткістю 100 мл із притертою пробкою і титрують
0,1 М розчином натрію тиосульфату до
знебарвлення розчину.
I2 + 2Na2S2O3 → 2NaI +Na2S4O6
1s
Слайд 59

60. Вміст йоду, у міліграмах, обчислюють за формулою:
2
69.1211 

KV
X мг
1 2 2 3
1
2 2 3
:
( ) ' 0,1 М Na S O
поправковий коефіцієнт
12.69 ( ) атомарного йкількість I ( ),
відповідає 1 мл 0,1
од
М Na S O
у
де
V мл об єм
К
мг
що



Слайд 60

61. Калію йодид (Аргентометрія за методом Фаянса).
Калію йодид - визначают в розчині, одержаном після
кількісного визначення йоду.
Титрант - 0,1 М розчин срібла нітрату.
Індикатор – розчин еозину.
Титрують до переходу забарвлення осаду від
жовтого до рожевого.
2NaI + KI + 3AgNO3 → ↓3AgI + KNO3 + 2NaNO3
Слайд 61

62. Вміст калію йодиду, у міліграмах, обчислюють за
формулою:
2
6,16)( 1122 

KVKV
Х мг
2 3 2
1 3 2
2 3
1
:
( ) ' 0,1 AgNO витрачений на тирування I та KI
( ) ' 0,1 AgNO витрачений на тирування I препараті
коефіцієнт до молярності 0,1 AgNO
коефіцієнт до м




де
V мл об єм
V мл об єм у
К поправковий
К поправковий 2 2 3
3
олярності 0,1
16.6 ( ) 0,1, 1 AgNO кількість каліюйодиду що відповідає мл
Na S O
мг
Слайд 62

63. Зберігання.
У скляних банках з притертими пробками, у
прохолодному, захищеному від світла місці.
Застосування.
Антисептичний засіб.
Слайд 63

64. SOLUTIO IODI SPIRITUOSA 10%
(РОЗЧИН ЙОДУ СПИРТОВИЙ 10%)
Склад:
йоду 100г
спирту 95% – до 1 л
ІДЕНТИФІКАЦІЯ
1. 1 краплю препарату розводять 10 мл води і додають розчин
крохмалю; з'являється синьо-блакитне забарвлення.
ВИПРОБУВАННЯ НА ЧИСТОТУ (АНД)
АНД вимагає визначення домішки кислоти йодоводневої, яка
може утворюватися при зберіганні:
Домішку визначають алкаліметричним титруванням.
C2H5OH + I2 2HI + H3C C
O
H
HI + NaOH NaI + H2O
Слайд 64

65. КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ
До розчину додають розчин калію йодиду
і титрують розчином натрію тіосульфату до
знебарвлення; s = 1/2
Йоду має бути 9,5–10,5 %.
2 2 3 2
1000
мNa S O IС Мм s
Т г / мл
 

100
н
V K T
Х(%)
m
  

Слайд 65

66. Зберігання. Термін зберігання – 1 місяць.
Застосування. Антисептичний засіб.
Слайд 66

67. ЙОДИНОЛ (IODINOLUM)
Склад:
йоду –1 г
йодиду калію – 3 г
полівинилового спирту – 9 г
води – до 1 л
Досліджують йодинол аналогічно 5% спиртовому розчину
йоду.
Застосування.
Призначається лікарський засіб тільки місцево, зовнішньо.
Серед показань до застосування "йодинола" - наступні
захворювання:
- хронічний тонзиліт, - гнійні хірургічні захворювання,
- гнійний отит, - опіки (термічні та хімічні),
- трофічні, варикозні виразки, - стоматит, для обробки
операційного поля.
Слайд 67

68. КАЛІЮ ПЕРМАНГАНАТ (ДФУ)
Kalii permanganas
POTASSIUM PERMANGANATE
KMnO4
Лікарські засоби марганцю
Добування
Властивості. Гранульований порошок темно-фіолетового або
коричнево-чорного кольору або кристали темно-фіолетового чи
майже чорного кольору, звичайно з металевим блиском.
Розчинний у холодній воді, легкорозчинний у киплячій воді.
Розкладається при взаємодії з певними органічними речовинами.
При взаємодії з деякими органічними або з речовинами, що легко
окиснюються, може статися вибух.
2MnO2 +4KOH +O2  2K2MnO4 + 2H2O
2K2MnO4 + Cl2  2KMnO4 + 2KCl
Слайд 68

69. Идентификация
A. При додаванні до водного розчину спирту і натрію
гідроксиду утворюється зелене забарвлення – при
подальшому кип’ятінні суміші випадає темно-
коричневий осад:
O
C
H
CH3
O
C
H
CH3
2KMnO4 + C2H5OH + 2NaOH
KMnO4 + 2H2O +
K2MnO4 + Na2MnO4 + 2H2O +
MnO2 + CH3COOK + KOH
Слайд 69

70. Суміш, отриману в першому випробуванні,
фільтрують. Одержаний фільтрат дає
реакцію (b) на калій.
3. Нефармакопейна реакція.
При додаванні до лікарської речовини
перекису водню та розведеної сульфатної
кислоти розчин знебарвлюється:
2K+
+ Na3[Co(NO2)6]
K2Na[Co(NO2)6] + 2Na+
2KMnO4 + 5H2O2 + 3H2SO4
2MnSO4 + K2SO4 + 5O2 + 8H2O
Слайд 70

71. Йодометрія, титрування за замісником.
Індикатор - розчин крохмалю
2KMnO4 + 10KI +8H2SO4 → 2MnSO4 + 6K2SO4 + 5I2 + 8H2O
I2 + 2Na2S2O3 → 2NaI + Na2S4O6
КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ
.пн
.к.мOSNa
Vm
V100ТКV
(%)X 322



1000
.. 4322
4322 /
sмМСм
T
KMnOOSNa
KMnOOSNa


Зберігання. В закупореній тарі.
Застосування. Антисептичний засіб.
S=1/5
Слайд 71

72. ВисновкиСлайд 72
1. Ознайомились з методами добування, особливостями реакцій
ідентифікації та кількісного визначення лікарських засобів галогенів з
гідрогеном.
2. Ознайомились з методами добування, особливостями реакцій
ідентифікації та кількісного визначення лікарських засобів солей
гіпохлоритної та хлористоводневої кислот.
3. Ознайомились з методами добування, особливостями реакцій
ідентифікації та кількісного визначення лікарських засобів галогенидів
лужних металів.
4. Ознайомились з методами добування, особливостями реакцій
ідентифікації та кількісного визначення лікарських засобів йоду
5. Ознайомились з методами добування, особливостями реакцій
ідентифікації та кількісного визначення лікарських засобів мангану
6. Розглянули фармакологічну активність лікарських препаратів похідних
елементів VII групи.