Sulfatsyl, ftalazol

1. ЛІКАРСЬКІ РЕЧОВИНИ – ПОХІДНІ
АМІДІВ СУЛЬФАНІЛОВОЇ КИСЛОТИ
(СУЛЬФАНІЛАМІДИ)
доц. Сидоренко Людмила Василівна
доц. Сич Ірина Анатоліївна
КАФЕДРА ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ХІМІЇ
http://pharmchem.nuph.edu.ua
КАФЕДРА МЕДИЧНОЇ ХІМІЇ
http://medchem.nuph.edu.ua

2. Інформаційні джерела:
1. Фармацевтична хімія : підруч. для студентів
вищ. фармац. навч. закл. і фармац. ф-тів III-IV
рівнів акредитації / за заг. ред. проф. П. О.
Безуглого. – 2017. – 456 с.
2. Фармацевтичний аналіз : навч. посіб. для
студентів вищ. фармац. навч. закл. / за заг. ред.
В. А. Георгіянц. –2013. – 552 с.
3. Державна Фармакопея України. – 2-е вид. –2015.
– Т. 1. – 1128 с.
4. Державна Фармакопея України. – 2-е вид. – 2014.
– Т. 2. – 724 с.
5. Державна Фармакопея України. – 2-е вид. – 2014.
– Т. 3. – 732 с.
6. Збірник тестів з фармацевтичної хімії : навч.
посіб. для студентів вищ. навч. закл. / Безуглий
П. О., Гриценко І. С., Георгіянц В. А. та ін. –
2015. – 304 с.

3. План лекції
1. Сульфацетамід натрію: добування, вимоги ДФУ щодо
якості субстанції, ідентифікація, кількісне визначення.
Використання в медицині.
2. Фталілсульфатіазол: добування, вимоги ДФУ щодо
якості субстанції, ідентифікація, кількісне визначення.
Використання в медицині.

4. Загальна формула сульфаніламідних препаратів:
R'N S N
O
O
H(Na)
R
Загальні методи добування:
SO2 ONaNH2 SO2
ONaNHCOCH3
SO2
NH-RNHCOCH3 NH2 SO2
NH-R
NHCOCH3 SO2
Cl
(CH3CO)2O
PCl5 або SOCl2
-CH3COOH
R-NH2
HCl
1.

5. NHCOH3
CO SO2
ClNHCOH3
CO
SO2
NH-RNHCOH3
CO
NH2 SO2
NH-R
-H2O
-CH3COONa
R-NH2
NaOH
HOSO2Cl
2.

6. Загальні властивості сульфаніламідних засобів:
I. Фізичні властивості
II.
Хімічні властивості та ідентифікація:
1.
2.
NH2
S NH
O
O
R N
+
S NH
O
O
R
H
H
HHCl . або Cl
_
NH2
S NH
O
O
R NH2
S N
O
O
R
Na
+ NaOH + H2O
R'N S N
O
O
H
R R'N S N
O
O
H(Na)
R
N
H
NH2
C
NH2 S
O
O
NH
+ NaOH

7. 2.
NH2
S NH
O
O
R NH2
S NH
O
O
R
Br
Br
+ 2Br2 + 2HBr
NH S NH2
O
O
CH2SNaO
O
O
S
N
N
H
NHSO2
OC
O
OH
R'N S N
O
O
H
R

8. NH2
S
NHR
O O S
NHR
O O
N N
OH
S
NHR
O O
N N
S
NHR
O O
N N
NaO
+
NaNO2, HCl
Cl
_
+
Cl
_
NaOH
3.

9. 4. NH2
SO2
NH-ROH
C
OH
OCH3
OH
CH
OCH3
N
SO2
NH-R
+
-H2O
HCl

10. 5. Піроліз
N
S
NH2
S NH
O
O піроліз
H2S
H2S + (CH3COO)2Pb PbS + 2CH3COOH

11. 6.
NH2
S NH
O
O
R H2SO4 + CO2 + NO + NO2 + H2O + NH4NO3
конц. HNO3
(KNO3, t0C )
H2SO4 + BaCl2 BaSO4 + 2HCl
або

12. 7.
NH2
SO2
N R
Na
NH2
SO2
N R
Cu
NH2
SO2
N R
2
CuSO4
- Na2SO4

13. 8. Реакція з 1%-им розчином натрію нітропрусиду в присутності
натрію гідроксиду і подальшому підкисленні

14. NH2
SO2NH-R
N N
SO2
NH-R
KBr
NaNO2, HCl
Cl
+
_
III. Методи кількісного визначення:
1. Метод визначення амінного азоту у сполуках, що
містять первинну ароматичну аміногрупу (метод
нітритометрії):
н
NaNO
m
ТКV
Х(%)
1002
⋅⋅⋅
=
мл/г
1000
.м.МsСм
T
ьсядосліджуєт
що,субстанціяNaNO
ьсядосліджуєт
що,субстанція/NaNO
2
2
⋅⋅
=
s = 1
Точку еквівалентності визначають електрометричними методами, або
за допомогою внутрішніх індикаторів (тропеолін 00, тропеолін 00 у
суміші з метиленовим синім або розчин нейтрального червоного)

15. ( )
н
дослідконтр.NaNOдослід.осн.NaNO
m
ТКVV
Х
100
(%)
.22
⋅⋅⋅−
=
або зовнішнього індикатору – йодкрохмальний папір; титрування
проводять, доки через 1 хв, якщо немає інших зазначень в окремій
статті, після додавання 0.1 М розчину натрію нітриту крапля
розчину, що титрується, узята за допомогою скляної палички, не
буде негайно викликати синє забарвлення паперу:
2KIO3 + 5NaNO2 + 2HCl → I2 + 5NaNO3 + 2KCl + H2O
Паралельно проводять контрольний дослід.

16. SO2
NHRNH2 SNH2 N
O
O
Na
R+ NaOH + H2O
2. Метод алкаліметрії: індикатор – тимолфталеїн
н
NaOH
m
100ТКV
(%)Х
⋅⋅⋅
=
мл/г
1000
.м.МsСм
T
ьсядосліджуєт
що,субстанціяNaOH
ьсядосліджуєт
що,субстанція/NaOH
⋅⋅
=

17. RNSNH2
O
O
Na
RNSNH2
O
O
H
+ HCl + NaCl
3. Метод ацидиметрії в спиртово-ацетоновому середовищі:
індикатор – метиловий оранжевий; s = 1
н
HCl
m
ТКV
Х
100
(%)
⋅⋅⋅
=
мл/г
1000
.м.МsСм
T
ьсядосліджуєт
що,субстанціяHCl
ьсядосліджуєт
що,субстанція/HCl
⋅⋅
=

18. 4. Броматометрія, зворотне титрування, індикатор –
крохмаль; s = 1,5.
KBrO3 + 5KBr + 6HCl → 3Br2 + 6KCl + 3H2O
Br2 + 2KI → I2 + 2KBr
I2 + 2Na2S2O3 → 2NaI + Na2S4O6
RNHSNH2
O
O
RNHSNH2
O
O
Br
Br
CHCl3
+ 2Br2 + 2HBr
мл/г
1000
s.м.МСм
T
ьсядосліджуєт
що,субстанціяKBrO
ьсядосліджуєт
що,субстанція/KBrO
3
3
⋅⋅
=
( )
н
OSNaOSNaKBrOKBrO
m
100ТКVКV
(%)Х 32232233
⋅⋅⋅−⋅
=

19. RNHSNH2
O
O
RNHSNH2
O
O
I
I
+ 2I2 + 2HI
5. Метод йодометрії, зворотне титрування; індикатор –
крохмаль; s = 1/2:
HI + CH3
COONa → CH3
COOH + NaI
I2
+ 2Na2
S2
O3
→ 2NaI + Na2
S4
O6
( )
í
OSNaOSNaII
m
100ÒÊVÊV
Õ(%) 32232222
⋅⋅⋅−⋅
=
мл/г
1000
s.м.МСм
T
ьсядосліджуєт
що,субстанціяI
ьсядосліджуєт
що,субстанція/I
2
2
⋅⋅
=

20. N CH3
C
NH2 S
O
O
O
Na
, H2O
СУЛЬФАЦЕТАМІД НАТРІЮ
SULFACETAMIDUM NATRIUM
SULFACETAMIDE SODIUM
СУЛЬФАЦИЛ-НАТРИЙ SULFACYLUM-NATRIUM
SULFACYLUM SOLUBILE СУЛЬФАЦИЛ РОЗЧИННИЙ
ALBUZID-NATRIUM АЛЬБУЦИД-НАТРИЮ
Натрієва сіль N-[(4-амінофеніл)сульфоніл]ацетаміду
C8H9N2NaO3S .
H2O М.м. 254.2
Вміст: не менше 99,0% і не більше 101,0%, у перерахунку на безводну
речовину.
Властивості
Кристалічний порошок білого або
жовтаво-білого кольору. Легко розчинний
у воді, мало розчинний в етанолі.

21. Ідентифікація:
А. УФ-спектр поглинання
0,001%-ного розчину субстанції
в фосфатному буферному
розчині 7,0 в області довжин
хвиль від 230 нм до 350 нм
повинен мати максимум за
довжини хвилі 255 нм. Питомий
показник поглинання в
максимумі має бути від 660 до
720, у перерахунку на безводну
речовину.
( )%ввологbC
A
A %
см
−⋅⋅
⋅
=
100
1001
1

22. В. ІЧ-спектр субстанції має відповідати спектру ФСЗ
сульфацетаміду натрію.

23. N CH3
C
NH2 S
O
O
O
Na
N
H
CH3
C
NH2 S
O
O
O
-CH3COONa
CH3COOH
С.
N
H
CH3
C
NH2 S
O
O
O
NH2
NH2 S
O
O
CH3
C OC2
H5
O
+ CH3COOH
H2SO4, H2O
t0C
CH3COOH + C2H5OH
к. H2SO4, t0C
-H2O
C2H5OH
D.
Т. пл. від 181°С до 185°С.

24. NH2
S
NHCOCH3
O O
OH
S
NHCOCH3
O O
N N
Cl
_
S
NHCOCH3
O O
N N
NaO
+
NaNO2,
HCl
NaOH
E.

25. F.
– а) Na+
+ K[Sb(OH)6] → Na[Sb(OH)6]↓ + K+
H5
C6
CH COO
OCH3
H5
C6
CH
OCH3
COONa
[N(CH3)4]+ + Na+
_
+ [N(CH3)4]+
b)
с) Катіон натрію можна виявити по фарбуванню
безбарвного полум'я пальника у жовтий колір.

26. NNH2 SO2
Na
COCH3
NH2
SO2
N COCH3
NH2
SO2
N COCH3
Cu2
CuSO4
- Na2SO4
Нефармакопейні методи ідентифікації:
1.

27. NNH2 SO2
Na
COCH3
NH2
SO2
NH2
+ HCl
t0C
+ CH3COOH + NaCl
2.

28. NH2
SO2
NHCOCH3
SO2
NHCOCH3
N N
Cl
_
KBr
+
NaNO2, HCl
Кількісне визначення:
1. Метод нітритометрії; кінцеву точку титрування
визначають електрометрично; s = 1
( )вологи%100m
100100ТКV
(%)Х
н
NaNO2
−⋅
⋅⋅⋅⋅
=
г/мл
М.м.sСм
T
NaмідсульфацетаNaNO
Naамід/ссульфацеNaNO
1000
2
2
⋅⋅
=

29. N CH3
C
NH2 S
O
O
O
Na
N CH3
C
NH2 S
O
O
O
H
+ HCl
- NaCl
Нефармакопейні методи кількісного визначення:
2. Метод ацидиметрії; індикатор – суміш метилового
оранжевого і метиленового синього; s = 1
н
HCl
m
ТКV
Х(%)
100⋅⋅⋅
=
мл/г
1000
.м.МsСм
T
NaмідсульфацетаHCl
Naмідсульфацета/HCl
⋅⋅
=

30. Застосування. Сульфацил натрію має бактеріостатичний ефект
відносно грампозитивних і грамнегативних бактерій - стрептококів,
пневмококів, гонококів, кишкової палички, хламідій, актиноміцетів.
Сульфацил натрію призначають для лікування інфекційно-запальних
захворювань очей, спричинених чутливими до дії препарату
бактеріями: кон'юнктивітів, блефаритів, гнійних виразок рогівки,
гонорейних захворювань очей у дорослих і новонароджених, для
профілактики бленореї новонароджених.

31. S
N
N
H
NHSO2
C
OC
O
OH
ФТАЛІЛСУЛЬФАТІАЗОЛ
PHTHALYLSULFATHIAZOLUM
PHTHALYLSULFATHIZOLE
ФТАЛАЗОЛ PHTHALAZOLUM
2-[[4-(Тіазол-2-ілсульфамоїл)феніл]карбамоїл]бензойна кислота
C17H13N3O5S2 М.м. 403,4
Вміст: не менше 98,5% і не більше 101,5%, у перерахунку на суху
речовину.
Властивості
Кристалічний порошок білого або жовтаво-білого
кольору. Практично не розчинний у воді, легко
розчинний у диметилформаміді, мало розчинний в
ацетоні та етанолі (96%).

32. Ідентифікація:
А. ІЧ-спектр субстанції має відповідати спектру ФСЗ
фталілсульфатіазолу.

33. S
N
N
H
NHSO2
C
OHOOC
S
N
NH2 NSO2
Na
COONa
COONa
S
N
NH2 NHSO2
S
N
NH2 NHSO2
S
N
NH2 NHSO2
COOH
COOH
S
N
NH2 NSO2
Na
COONa
COONa
3NaOH, t0C
3HCl
+
- 3NaCl
HCl .
NaOH
- NaCl
- H2O
- 2H2O
+HCl .
+
В.
Т. пл. від 200°С до 203°С.

34. C. До субстанції додають кислоту сірчану розведену і
порошку цинку: пара, що утворюється, забарвлює свинцево-
ацетатний папір у чорний колір.

35. OHOH
H
OHOH
H
C
C
O
O
OH
OH
OHOH O
O
C
O
OHOH O
C
O
ONaOH
ONaO O
C
O
ONa
S
N
N
H
NHSO2
C
OHOOC
S
N
NH2 NHSO2
COOH
COOH
- 2H2O
t0С NaOH
- H2O
NaOH
H2SO4, t0C
+
D.

36. OH
Cl
_
S
N
NH2
NHSO2
S
N
N
NHSO2
N
SO2
N N
NaO
NH
S
N
+
NaNO2, HCl
NaOH
Е.

37. Випробування начистоту:
Домішки сульфатіазолу та інших первинних ароматичних амінів
визначають методом УФ-спектрофотометрії
CH2
CH2
NH2
NH
Cl
_
S
N
NH2
NHSO2
S
N
N
NHSO2
N
CH2
CH2
NH2
NH
SO2
N
NH
S
N
N
. 2HCl
+
NaNO2, HCl
Оптична густина одержаного розчину, виміряна за довжиною хвилі при 550
нм, не має перевищувати оптичну густину етлона.

38. S
N
N
H
NHSO2
C
OHOOC
S
N
N
H
NSO2
C
O
Na
NaOOC
+ 2NaOH
HCON(CH3)2
+ 2H2O
Кількісне визначення:
1. Метод алкаліметрії: розчинник – диметилформамід; індикатор –
тимолфталеїн; s = 1/2
( )
( )%ввологm
ТКVV
Х(%)
н
ід.контр.дослNaOHід.основ.дослNaOH
−⋅
⋅⋅⋅⋅−
=
100
100100
г/мл
sМ.м.См
Т
фатіазолуфталілсульNaOH
золлсульфатіаNaOH/фaOH/
1000
⋅⋅
=

39. 2. Метод алкаліметрії в неводних розчинниках: розчинник –
диметилформамід (ДМФА); титрант – розчин натрію гідроксиду в
суміши метанолу і бензолу; індикатор – тимоловий синий; s = 1/2
S
N
N
H
NHSO2
C
OHOOC
S
N
N
H
NSO2
C
O
Na
NaOOC
+ 2NaOH
HCON(CH3)2
+ 2H2O

40. Фталазол повільно всмоктується з шлунково-кишкового тракту.
Основна маса препарату при введенні всередину затримується в
кишечнику, де поступово відбувається відщеплення активної
(сульфаніламідної) частини молекули. Створивши при цьому
високою концентрацією сульфаніламіду в кишечнику в поєднанні з
активністю препарату відносно кишкової флори пояснюють його
більшу ефективність при кишкових інфекціях.
Показання до застосування: дизентерія (захворювання
кишечника, викликане найпростішими), коліт (запалення товстої
кишки), гастроентерити (запалення слизових оболонок шлунка і
тонкої кишки), операції на кишечнику.

41. Висновки
1.Розглянуто добування, реакції ідентифікації
та кількісне визначення сульфацетаміду
натрію.
2.Розглянуто добування, реакції ідентифікації
та кількісне визначення фталілсульфа-
тіазолу.