Соціалізація особистості

1. Психолого-педагогічні проблеми
соціалізації особистості
в умовах демократизації суспільства.

2. Соціалізація
Соціалізація – процес розвитку
людини, становлення особистості у
взаємодії з навколишнім світом

3.  це процес, через який безпорадне дитя поступово
перетворюється на особу, яка розуміє і саму себе, і
навколишній світ, адаптується до нього,
набуваючи знань та звичок, притаманних
культурі (цивілізації ) певного суспільства, в якій
він (або вона) народився (народилася).
 Крім того, соціалізацією є також процес
пристосування (адаптації) дорослої людини, яка з
причини певних обставин (перебування в певній
"антисоціальній" групі, довготермінове
перебування у в'язниці тощо) довгий час була поза
суспільством, або перемістилася з одного
суспільства в інше (зміна громадянства тощо).

4. Мета соціалізації:
допомогти вихованцеві вижити в
суспільному потоці криз і революцій:
екологічній, енергетичній,
інформаційній, комп'ютерній ,
оволодіти досвідом старших, зрозуміти
своє покликання,самостійно знайти
шляхи найефективнішого
самовизначення в суспільстві.
При цьому людина прагне до
самопізнання, самоосмислення,
самовдосконалення.

5. Сім’я Школа
Соціум

6. Сім'я – міні-модель суспільства. Без сім'ї та
сімейного виховання, сімейного піклування
про дитину не було б ні суспільства, ні
держави, ні етносу. Як би не змінювалися
суспільні установки, які б негаразди не
вирували над людством, сім'я завжди
залишалася.

7. Функції
сім’ї
Репродуктивна
Виховна
Господарсь
ко-
економічна
Відновлювальна
Регулятивна
Соціалізація
особистості

8. У Концепції загальної середньої освіти наголошено,
що школа — це простір життя дитини;
тут вона не готується до життя, а
повноцінно живе, і тому всю діяльність
навчального закладу слід
вибудовувати так, щоб сприяти
становленню особистості як творця і
проектувальника свого життя.

9. Успішне майбутнє
творимо сьогодні.
“ Завдання школи – навчити жити.
Ми повинні виховувати людину
здатну створити своє особисте
життя.“
П.Блонський

10. Створення
“дитячого соціуму”
• Життя щоденно доводить аксіому, що формування
повноцінної особистості неможливе без створення
особливого «дитячого соціуму» . Діти і підлітки
прагнуть до спілкування з однолітками, їм необхідно
себе реалізовувати, розкривати і стверджувати
власне ,,Я”.
• “ Я – громадянин,
• Я- особистість,
• Я – досягну мети без дорослих!?
• Ні, я сподіваюсь, що саме ви допоможете мені у
відповіді на мої запитання

11. Процес соціалізації
проходить відповідно до статі
та етапів життя, які
поділяються на:
Дитинство
Юність
Молодість
Зрілість
Старість

12. Зрілість;
Старість.
Дитинство;
Юність;
Молодість;
Первинною Вторинною

13. Процес соціалізації
складається з трьох основних
етапів:
1. Дошкільний період (період довільного розвитку). Переважає ігрова
діяльність дитини. Процес соціалізації залежить здебільшого від сім’ї та
взаємовідносин в системі батьки – діти.
2. Шкільний період (період активного пізнання законів і вимог життя).
Процес соціалізації залежить здебільшого від діяльності навчально-
виховного закладу та оточення дитини.
3. Пост-шкільний період
(період завершення формування особистості, що характеризується
інтенсивною самоосвітою, самовдосконаленням, сформованістю
позиції та світогляду особистості). Процес соціалізації залежить від
усвідомлення власного “Я” та оточення особистості.

14. Побажання
“ Моє заповітне бажання – передати
тобі ту життєву мудрість, яку
називають умінням жити.”
В. Сухомлинський
( з листа до дочки )