282

1. НАУКОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
на тему: «Підготовка майбутніх учителів початкових класів до
формуванняу молодшихшколярів позитивногоставленнядо навчання»
Актуальність дослідження. У Національній доктрині розвитку освіти
Україниу XXI столітті головною метою системиосвіти є «створення умов для
розвиткуі самореалізації кожної особистості» [11].
У процесі реформування українськоїосвіти, зокремапочаткової школи,
для оптимізації навчального процесу необхідно поглянути на взаємодію між
учасниками освітнього процесу крізь призму нових підходів. Для реалізації
принципів педагогіки партнерства в новому Законі України «Про освіту»
закладена індивідуальна освітня траєкторія – персональний шлях реалізації
особистісного потенціалу учня, що формується з урахуванням його
здібностей, інтересів, потреб, мотивації, можливостейі досвіду.
Великого значення в Концепції нової української школи набуває аспект
педагогіки партнерства між всіма учасниками освітнього процесу. Педагогіка
партнерства (співробітництва) ґрунтується на принципах гуманізму й
творчого підходу до розвитку особистості. Її метою є створення нового
гуманного суспільства, вільного від тоталітаризму та офіціозу. Головним
завданням педагогіки партнерства є подолання інертності мислення, перехід
на якісно новий рівень побудови взаємовідносин між учасниками освітнього
процесу[7, с. 14].
Нині у світовій практиці ефективність освіти пов’язуєтьсяз реалізацією
компетентнісного підходу. Саме заклади загальної середньої освіти мають
забезпечувати розвиток учнів як особистостей, закладати підвалини їхньої
подальшої самоосвіти, успішної самореалізації впродовж життя.
Тому питання підготовки майбутніх учителів початкових класів до
формування у молодших школярів позитивного ставлення до навчання

2. обумовлене оновленням змісту навчання, постановою завдань формування у
школярів прийомів самостійного набуття знань, пізнавальних інтересів,
життєвих компетенцій, активної життєвої позиції, здійснення в єдностіідейно-
політичного, трудового, моральноговиховання учнів, введенням профільного
навчання у старших класах. Соціальне замовлення суспільства вимагає від
закладів освіти підвищення якості навчання та виховання, розвиток та
формування конкуренто-спроможного випускника, запобігання формалізму в
оцінки результатів праці учнів та вчителів.
Аналіз останніхдосліджень і публікацій. На сучасномуетапі розвитку
освіти помітно посилився інтерес до досліджень формування позитивного
ставлення до навчання умолодшихшколярів. У працяхнауковців (Ю. Гiльбух,
В. Гулеватий, А. Дербеньова, Л. Суховерхова, В. Шишенко та ін.)
висвітлюються теоретичні та методичні засади формування позитивної
мотивації навчання, з’ясовуються та обґрунтовуються переваги та недоліки
сучасної методикивикладання в початковихкласах.
Основа ефективного навчання учнів – формування в них мотивації до
навчальної діяльності. Саме вмотивована діяльність стимулює дитину до
навчання, якісного засвоєння знань, розвитку.
На основі аналізу наукової і методичної літератури у сучасній
українській психології проблему мотивації досягнень науковці вивчали як
психологічні детермінанти навчальної успішності молодших школярів
(В. Волошина); як засіб підвищення знань учнів (М. Воронка); з огляду на
формування у дитини емоційного та позитивного ставлення до навчання
(Н. Ібряшкіна). Проблема формування мотивації навчання розглядається і
сучасними педагогами дослідниками Т. Алексєєнко, Н. Бордовською,
О. Малихіною, А. Марковою, В. Сластьоніним, В. Шишенко, які виходять з
того, що наявність позитивних мотивів спонукає особистість до якісної,
інтенсивної реалізації власних задумів, цілей.
Незважаючи на достатньо велику кількість робіт з досліджуваної теми,
поза увагою науковців залишилося питання підготовки вчителя початкових

3. класів, здатного формувати у молодших школярів позитивне ставлення до
навчання.
Мета дослідження: розкрити особливості підготовки вчителя
початкової школи до формування у молодших школярів позитивного
ставлення до навчання.
Завданнядослідження:
1. з’ясувати сутність і способи формування позитивного ставлення до
навчання у молодших школярів;
2. визначити методи формування позитивного ставлення до навчання;
3. розробити методичні рекомендації для вчителів щодо формування
позитивного ставлення до навчання у молодшихшколярів;
4. експериментально перевірити вплив способів та методів формування
позитивного ставлення до навчання у молодшихшколярів.
Об’єкт: професійна підготовки сучасного вчителя початковихкласів.
Предмет: підготовка майбутніх учителів початкових класів до
формування у молодших школярів позитивного ставлення до навчання.
Методи дослідження: теоретичні (вивчення, аналіз, порівняння,
синтез, систематизація, класифікація, узагальнення) з метою встановлення
сутності активності учнів у процесі навчання; емпіричні (педагогічне
спостереження, анкетування, бесіди, опитування) для вивчення впливу
розробленої методики формування позитивного ставлення до навчання у
молодшихшколярів; практичні:педагогічнийекспериментз метою перевірки
ефективності даних методів, шляхів мотивації.
Апробація результатів дослідження здійснювалася під час виступу
Ткаченко М. М. на науково-практичній конференції «Початкова освіта і
підготовка майбутніх учителів початкових класів в умовах реформування
української школи» з доповіддю на тему «Підготовка майбутніх учителів
початкових класів до формування у молодших школярів позитивного
ставлення до навчання».

4. Публікації. Основні положення та результати дослідження
Ткаченко М. М. викладено у науковій статті «Підготовка майбутніх учителів
початкових класів до формування у молодших школярів позитивного
ставлення до навчання» та опубліковано у збірнику наукових праць
«Актуальні проблеми Початкової школи і підготовка вчителів початкових
класів».
Основний зміст дослідження. Виклики часу зумовили розроблення
Концептуальних засад реформування середньої освіти – документа, який
проголошує збереження цінностей дитинства, необхідність гуманізації
навчання, особистісного підходу, розвитку здібностей учнів, створення
навчально-предметного середовища, що в сукупності забезпечують
психологічний комфорті сприяють вияву творчостідітей [12].
Як свідчать наукові дослідження у галузі педагогіки та психології, учні
потребують позитивної оцінки, підтримки та цінування з боку вчителя в
процесідосягнення значущихосвітніх завдань. Адже у молодшомушкільному
віці провідним видом діяльностіє навчальнадіяльність, якане просто розвиває
дитину, зміцнює її психічні процеси, але й визначає склад її особистості, ті
моральні еталони, мотиви і потреби, які істотно впливають на весь життєвий
шлях людини.
Видатний педагог В. Сухомлинський у книжці «Серце віддаю дітям»,
звертаючись до вчителів, писав: «Не забувайте, що грунт, на якому будується
ваша педагогічна майстерність, – у самій дитині, в її ставленні до знань і до
вас, учителю. Це – бажання вчитися, натхнення, готовність до подолання
труднощів. Дбайливо збагачуйте цей грунт, без нього немає школи» [15].
Саме тому велику увагу педагоги та психологи приділяють підготовці
майбутніх учителів початкових класів до формування у молодших школярів
позитивного ставлення до навчання, і тому роль мотивації навчальної
діяльності на уроці є одним із найважливіших аспектів.

5. Велику увагу приділяють науковці і мотивації, адже вона завжди була і
є одним з найважливіших компонентів навчання, фундаментом для здійснення
всебічного розвиткуособистості.
Навчальна мотивація ― це сукупність зовнішніх та внутрішніх мотивів,
що визначають ставлення учня до самого себе як до об’єкта учіння та до
оточення, яке організовуєй реалізує цю діяльність. Також це процеси, методи
та засоби спонукання учнів до продуктивної пізнавальної діяльності та
активного засвоєння змісту освіти [6].
Виходячи з того, що дослідники визначають «мотивацію як один
конкретний мотив, як єдину системумотивів і як особливусферу, що включає
потреби, мотиви, цілі, інтереси в їх складному переплетенні і взаємодії» [16],
для її досягнення особливо важливо забезпечититакі умови:
 збагачуватизміст особистісно-орієнтованим цікавим матеріалом;
 бачити в дитині особистість;
 задовольняти потреби в спілкуванні з учителем та однокласниками під
час навчання;
 збагачуватимислення інтелектуальними почуттями;
 формувати допитливість і пізнавальний інтерес;
 формувати адекватну самооцінку своїхможливостейта її самоаналіз;
 формувати прагнення до саморозвитку, самовдосконалення;
 застосовувати різні способи педагогічної підтримки, коли вона
особливо потрібнадітям;
 виховувати відповідальне ставлення до навчальної праці, зміцнювати
почуття обов’язку.
Формуючи позитивну мотивацію учнів, учитель не лише розкриває
інтерес чи відповідальне ставлення до навчання, але сприяє формуванню
бажання досягати високих результатів та почувати себе успішною
особистістю. Це в свою чергу сприяє як підвищенню пізнавальної активності
учнів, так і формує відповідні якості учня та правильно організованої,
ефективної роботивчителя.

6. Томудля формування позитивної мотивації навчання слід застосовувати
різні методи, засоби та прийоми стимулювання. Вироблення в учнів бажання
вчитись та отримувати нові знання є першочерговим завданням освіти [5].
Отже, із сучаснимидітьми треба домовлятися, повсякчасмотивуватина
виконання певної роботи. Тепер не лише кожен урок слід розпочинати так
званим «мотиваційним моментом», а кожен його етап чи навіть завдання.
Зважаючи, що слова дорослого не завжди відразу сприймаються учнями,
доцільно повсякчас ілюструвати сказане, наприклад, готовими роботами,
власним прикладом, практично (компетентнісно, життєво) зорієнтованими
завданнями, обов’язковою умовою яких є близький дитині життєвий
контекст [16].
Виходячи з вище сказаного доцільно виділити такі шляхи формування
позитивної мотивації молодших школярів:
1) створення ситуації, що авансує успіх, робота на майбутні цілі,
заохочення, групова робота, самостійне досягнення результату, критика та
самокритика, складання планів, аналіз випадків із практики, людська цінність
знання;
2) створення пізнавальних протиріч, проблемно-пошукових
ситуацій, емоційний настрій, навчання, заснованена діяльності, допитливість,
аналіз подій, вирішення інцидентів і конфліктів, дослідження обставин,
ігровий азарт, рольовагра;
3) закріплення отриманих знань, доведення їх до рівня навичок і
вмінь, ретроспективний аналіз, рейтинг, хіт-парад, якість досягнутих
результатів, перехід від контролю до самоконтролю,цінність контрольованих
характеристик, оцінка своєї діяльності та діяльності товаришів, винагороди,
задоволення.
Для формування позитивного ставлення до навчання використовують
певні технології та формимотивації, розглянемо деякіз них:
1. Технологія «Створення ситуації успіху», із сучасними дітьми
треба домовлятися, повсякчасмотивуватина виконання певної роботи.

7. 2. Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації
пізнавальної діяльності, яка має замету створення комфортнихумов навчання,
за яких кожен учень відчуває свою успішність та інтелектуальну
спроможність.
3. Ігрові технології. Стаючи частиною гри, дитина повністю
занурюється у процес, бере на себе відповідальність, почувається комфортно,
а головне – має можливість ініціювати діяльність і розвивати власну ідею,
взаємодіяти з іншими учасниками, і таким чином навчатися. Усі навчальні
ігри, активізуючи увагу, підвищуючи інтерес до вивчення предмета [10].
Правильно побудована гра збагачує процес мислення індивідуальними
почуттями, розвиває саморегуляцію, тренує вольовіякості дитини. Її цінність
передусім в тому, що вона виконує роль емоційної розрядки, запобігає втомі
дітей. Якщо вчитель часто використовує ігри, молодші школярі раптом
роблять відкриття: «Мені подобається думати, дайте мені таке завдання, щоб
я поламав голову» [3], тобто зосереджуєтьсяінтерес до розумовоїпраці.
Враховуючи вище перераховані формита технології мотивації, доцільно
виділити такі методи формування позитивного ставлення до навчання:
1. Метод забезпечення успіху в навчанні. Цей метод передбачає
допомогу вчителя учневі, розвиток у нього інтересу до знань, прагнення
закріпити успіх.
2. Метод створення інтересу в процесі викладання навчального
матеріалу– використання цікавих пригод різнихгероїв уроку, гумористичних
уривків тощо, якими легко привернути увагу учнів.
3. Метод створення ситуації новизни навчального матеріалу. Він
передбачає, що у процесі викладання вчитель прагне на кожному уроці
окреслити нові знання, якими збагатилися учні, створює таку морально-
психологічну атмосферу, в якій вони отримують моральне задоволення від
того, що інтелектуально зросли.
4. Метод опори на життєвий досвід учнів (дослідницький).
«Відкриття» на уроці наукових основ перебігу процесів, які учні спостерігали

8. в житті чи самі брали в них участь, викликає інтерес до теоретичних знань,
формує бажання пізнати суть спостережуваних фактів, явищ, що оточують їх
у житті [8].
Успіх навчальної діяльності, наголошує Т. Бланк, залежить саме від
того, як уміло вчитель формує позитивну мотивацію навчання. А саме, чим
вищий рівень мотивації, тим більших результатів учень зможе досягти. Для
цього крім використання відповідних методів стимулювання учитель має
виконувати й інші завдання, а саме:
 вивчати мотиваційну сферу кожного учня;
 враховувати інтереси і нахили учнів;
 надавати учням шанс себе проявити;
 формуватинові мотиви, що підвищать інтерес учнів до діяльності;
 спонукати до цілепокладання; створюватиздоровесуперництво, а
також підтримувати успіх учнів та створювати для цього
відповідні умови [1, с.2-4].
Отже, ефективність формування у молодших школярів емоційно-
позитивного ставлення до навчальної діяльності залежить перш за все від
зусиль учителя. Особистісно-орієнтований підхід вимагає педагога творчого,
позитивно налаштованого на діяльність, люблячого дітей.
Виходячи із вище сказаного, можна запропонувати такі практичні
поради майбутнім учителям початковихкласів щодо формування позитивного
ставлення до навчання у молодших школярів:
1) Спирайтеся на бажання учнів. Важливим є те, чого бажають учні, а не
ми самі.
2) Заохочуйте своїхучнів, адже, коли є бажання, є і жага до знань.
3) Ураховуйте інтереси та нахили. Кожна дитина – особистість із своїми
можливостямита інтересами.
4) Пам’ятайте: завжди краще хвалити, ніж критикувати!
5) Не забувайте, що нинішній світ – це світ гаджетів. Використовуйте
новітні технології та гаджети з користю.

9. 8) Іноді просто говоріть «Треба!». Але цьому заклику завжди надавайте
особистісного спрямування – «Це потрібно зробити!Ти ж вольовалюдина!».
Формування в учнів позитивнихмотивів навчання, що надають процесу
навчанню значущий для дитини зміст, у контексті якого власна пізнавальна
діяльність ставала б сама по собіжиттєво важливою ціллю і без чого подальше
навчання може виявитися просто неможливим, є вкрай необхідним.
Сподіватися на те, що такі мотиви виникають самі по собі, не доводиться.
Тому важливо забезпечити таке їх формування, яке б підтримувало їх плідну
та ефективну навчальну діяльність кожного учня впродовж всіх років його
перебування в школі й було б основою для його самонавчання та
самовдосконалення в майбутньому [2].
Таким чином, інтерес до знань, підтримка вчителя, стимул значною
мірою впливають на позитивне ставлення до навчання у молодших школярів.
Підводячи підсумок, слід зазначити, що ефективність формування
позитивного ставлення до навчання у молодших школярів буде протікати
успішно за умов особистісної спрямованості змісту навчання, завдяки
врахуванню вікових особливостей учнів молодшого шкільного віку, при
використанні різноманітних форм та методів активізації навчання,
інтерактивного навчання та використання гри, з якою діти знайомі з самого
дитинства, і яка викликає у них лише позитивніемоції. Подальші дослідження
планується спрямувати на виявлення індивідуальних особливостей
формування позитивного ставлення до навчання у молодшихшколярів, у яких
присутня мотивація до окремих предметів.
З метою створення потужної бази фахової підготовки майбутніх
учителів початкових класів необхідно залучати студентів до виконання
різноманітних завдань. А саме, на початку дослідження за допомогою
анкетування (Додаток Г ) ми діагностували навчальну мотивацію молодших
школярів, у результаті якої визначили рівні мотивації за високим, середнім,
низьким діапазонами (див. рис. 1).

10. Рис. 1. Діагностика сформованості позитивного ставлення до
навчанняу молодшихшколярів на початкудослідження
Виходячи з отриманих результатів, було проведено семінарсько-
практичні заняття для студентів факультету початкового навчання. Ми
припускали, що цізаняття зможуть допомогти майбутнім учителям підвищити
рівень мотивації молодших школярів до навчання. Тому з майбутніми
вчителями проводилась серія таких занять.
На першому занятті майбутнім учителям початкових класів
пропонувалися методи та форми роботи з молодшими школярами, які мали
ознайомлювальний характер, активізували їх відомості про шляхи та методи
формування позитивного ставлення до навчання у молодших школярів. Вже
на першому занятті майбутні вчителі ознайомилися з таким методом
мотивації, як ранковеколо, яке є невід’ємною складовою навчальногопроцесу
та мотивації учнів Нової українськоїшколи (Додаток Б).
Метою наступного заняття було ознайомлення студентів з
«казкотерапією», як методом формування позитивного ставлення до навчання
у молодших школярів. Майбутні вчителі ознайомилися з провідними
принципами та методикою казкотерапії (Додаток В).
0.00%
5.00%
10.00%
15.00%
20.00%
25.00%
30.00%
35.00%
40.00%
Діагностикасформованостіпозитивного
ставлення до навчання у молодших школярівна
початкудослідження
Низький
Високий
Середный

11. Метою третього заняття було ознайомитимайбутніхучителів з поняттям
«ігрова технологія», розкрити вплив гри на формування позитивного
ставлення молодших школярів до навчання. Проаналізувати літературу із
застосування ігровихтехнологій на уроках початкової школи;з’ясувативплив
ігрових технологій на результативність навчальних навичок молодших
школярів ( Додаток А).
Після проведення серії занять з майбутніми вчителями початкових
класів щодо формування позитивного ставлення до навчання, нами було
проведено корекційно-розвивальніуроки.
Було зроблено припущення, що вони зможуть допомогти вчителеві
стимулювати позитивне ставлення до навчання у молодших школярів,
цікавість уроків й дадуть змогу дитині в подальшому легко й швидко
впоратись із труднощамив навчанні.
З молодшими школярами з вересня по жовтень 2020 року проводилась
серія уроків. Заняття складались із бесід, вправ та ігор. Метою уроків була
активізація відомостей дітей про школу й шкільне життя; розвиток мотивації
до навчання, формування позитивного ставлення до навчання, формування
внутрішньої позиції школяра.
Кожен день молодших школярів починався з ранкової зустрічі, в ході
якою майбутній вчитель мав змогу побачити, з якими емоціями дитина
прийшла до школи та скорегувати його емоційний стан протягом дня.
З метою розвитку мотивації до навчання молодшим школярам
пропонувалась вправа «Я не можу ─ я можу ─ я спробую», яка проводилась
під час ранкового кола. Учитель просить дитинууявити іншу дитину, яка знає
набагато менше, ніж вона, і дійсно не може впоратись із завданням (не знає
літер, цифр, не вміє говорити). Потім пропонують уявити дитину, яка зуміє
впоратись із завданням. Дітей запевняють, що вони при цьому зможуть, якщо
спробують, зробити все правильно. Дитина кладе руки на відкриті долоні
вчителя, і вся група промовляє «чарівніслова»: «Я не можу…» ─ і кожний по
черзі каже, чому це завдання для нього важке; «Я можу…» ─ діти по черзі

12. кажуть, що вони можуть зробити; «Я спробую і зумію…» ─ кожний
намагається сказати, якою мірою він зможе виконати завдання, якщо докладе
зусиль.
Правильність чи неправильність реплік дітей не коментується,
підкреслюється лише, що кожна чогось не вміє, чогось не може, але кожна
зуміє, якщо спробує, схочеце зробитий бути не гіршою за інших.
Стимулюванню мотивації до навчання сприяли ігри та
фізкультхвилинки з використанням цеглинок LEGO. Під час використання
яких діти проявляли свої творчі здібності, фантазії, навчалися взаємодіяти з
однолітками, обмінювались інформацією, розвивали комунікативні навички.
При цьому у дитини виникало бажання вчитися, краще засвоюватиматеріал .
Невід’ємною складовою навчального процесу стали квести та уроки на
свіжому повітрі. Майбутній вчитель добирає такі форми представлення
навчальних завдань, які б викликали зацікавленість учнів, стимулювали
прагнення виконувати завдання та отримати результат-сюрприз.
Під час узагальнення розділу з читання «Осінні барви, осінній настрій»
учні, працюючи в групах, мали змогу попрацювати на сайті «Генератор
ребусів онлайн», в ході чого вони створювали ребуси для команди суперника
з даної теми. Це стимулювало навчальний процес та зацікавленість учнів.
Сучасні інформаційні технології дають змогу підвищити та
вдосконалити ефективність освітнього процесу. Використання різноманітних
платформ та інструментів дистанційного навчання стимулювали мотивацію
учнів. Так, урокипроходилиз використанням платформи ClassDojo. Кожному
учню класу було призначено «монстрика», яким він представлявся у нашому
класі. Яскраві кольори, симпатичні аватари, кумедні персонажі привернули
увагу дітей та замотивували їх до навчальної діяльності.
Для стимуляції мотивації до навчання у молодших школярів під час
дистанційного навчання було використано онлайн - олімпіади. Адже олімпіада
- це вид змагання, що стимулює потяг окремих учнів до самоосвіти, виховує
наполегливість, поглиблений інтерес до предмета, вміння долати труднощі,

13. виробляє навички роботи з довідковою та науково-популярною літературою.
Даний метод виявився дієвим, адже кількість учасників збільшилася
порівняно з кількістю учасників весною під час дистанційного навчання, а їх
результати покращились ( див. рис. 2).
Рис. 2. Порівняльна діаграма участі дітей в онлайн конкурсах та
олімпіадахпід час дистанційногонавчання (весна, осінь)у 2020 році
Формуванню позитивного ставлення до навчання у молодших школярів
також сприяло проведення конференцій в Zoom. Під час таких конференцій
було використано програми SmartArt з таких тем, як«Вправлюсь у доборіслів,
які відповідають на питання хто?, що?», «Види термометрів» та інші.
Проводилися уроки, на яких було використано метод проєктів. Протягом
тижня учні збиралиінформацію до Дня писемності, а потім презентували свої
стіннівки та відео-ролики «За що я люблю рідну мову», транслюючи свій
екран. Саме такі уроки є дуже цікавими, учні із захопленням працюють у
групах та самостійно. Адже урок не є монологом, бо програми дозволили
створити та демонструватияскравіпрезентації на будь-яку тему, що цікавлять
молодших школярів, а також з користю задіяні гаджети учнів.
0
5
10
15
20
весна осінь
Порівняльна діаграмаучасті дітей в онлайн
конкурсах та олімпіадах під час дистанційного
навчання (весна, осінь)
у 2020 році
Конкурси
Олімпіади

14. Унаслідок цих спостережень можна зробити висновок, що правильне
уявлення дитини про школу й відповідні мотиви учіння формуватимуться
безпосередньо в самій школі в процесі навчальної діяльності. Однак ті
передумови, з якими діти починають навчання, багато в чому визначають як
майбутні досягнення, так і труднощі(Додаток Е).
Після проведення серії занять з молодшими школярами із формування
позитивного ставлення до навчання, в жовтні місяці 2020 навчального року,
нами було проведено контрольне дослідження, спрямоване на порівняння
результатів констатуючого та контрольного експерименту, виявлення
динаміки зрушень, які відбулися внаслідок дослідної роботи.
Основними методами збору фактичних даних були діагностичні
методики, які пропонувались дітям протягом місяця, а саме: «Бесіда про
школу» (Т.О. Нєжнова), «Малюнок школи», методи формування позитивного
ставлення до навчання (метод створення інтересу в процесі викладання
навчального матеріалу; метод забезпечення успіху в навчанні), методика
«Ставлення дитини до навчання в школі» (Додаток Д).
Наступним етапом дослідження була «Бесіда про школу» (Додаток Є).
Розмову з дітьми починали зі встановлення довірливих стосунків,
пропонувалось роздивитись кімнату, іграшки, тільки після цього відбувалась
бесіда.
Після проведення бесіди з кожним учнем класу нами було виділено 3
рівня сформованості позитивного ставлення до навчання у молодших
школярів: низький; середній та високий.
Високий рівень – 10-9 балів – говорить про навчальнуорієнтацію дитини
та позитивне ставлення до школи (внутрішня позиція школяра достатньо
сформована).
Середній рівень – 8-5 балів – свідчить про інтерес дитини переважно до
зовнішньої атрибутики шкільного життя (початкова стадія формування
внутрішньої позиції школяра).

15. Низький рівень – 4-0 балів – дитина не проявляє інтересу до школи
(внутрішня позиція школяра не сформована).
Результати діагностики сформованості позитивного ставлення до
навчання у молодших школярів (контрольний експеримент) у відсотковому
відношенні виражається такими показниками (див. рис. 3):
Рис. 3. Результати діагностики сформованості позитивного
ставлення до навчання у молодших школярів: (контрольний
експеримент
Підводячи підсумок експерименту, відзначаємо, що рівень
сформованості позитивного ставлення до навчання у молодших школярів
середній, і він потребує розвитку. Рівень сформованості позитивного
ставлення до навчання у молодших школярів суттєво зросте, якщо
дотримуватися виявлених нами педагогічних умов формування позитивного
ставлення молодших школярів до навчання.
Такими є: навчання молодших школярів простим навикам
самообслуговування;розвитокінтересу до навчання у ході використання ігор;
організація спільної трудової діяльності молодших школярів, використання
методів стимулювання та заохочення.
Низький
Середній
Високий
0%
10%
20%
30%
40%
50%
Результати діагностики сформованості позитивного ставлення до
навчання у молодших школярів: (контрольний експеримент)
Низький
Середній
Високий

16. Таким чином, рівень сформованості внутрішньої позиції школяра,
позитивне ставлення до школи та навчання в порівнянні з констатуючим
експериментом підвищився. Саме у більшості дітей сформоване позитивне
ставлення до школи, вони готові до взаємодії з учителем та вивченню
навчального матеріалу (див. рис. 4).
Рис. 4. Порівняльна діаграма рівнів сформованості позитивного
ставлення до навчання у молодших школярів: (констатуючий та
контрольний експеримент)
Отже, ефективність формування у молодших школярів емоційно-
позитивного ставлення до навчальної діяльності залежить перш за все від
зусиль учителя. Особистісно-орієнтований підхід вимагає вчителя творчого,
позитивно налаштованого на діяльність, люблячого дітей.
Висновки. Під час науково-дослідної роботи було з’ясовано сутність і
способи формування позитивного ставлення до навчання у молодших
школярів, визначено методи формування позитивного ставлення до навчання,
розроблено методичні рекомендації для вчителів щодо формування
позитивного ставлення до навчання у молодших школярів. А також
експериментально перевірено вплив способів та методів формування
позитивного ставлення до навчання у молодшихшколярів.
0%
10%
20%
30%
40%
50%
Низький
Середній
Високий
Порівняльнадіаграма рівнів сформованості
позитивногоставлення до навчання у молодших
школярів
констатуючий експеримент
контрольний експеримент

17. Отже, ефективність формування позитивного ставлення до навчання у
молодших школярів буде протікати успішно за умов особистісної
спрямованості змісту навчання, завдяки врахуванню вікових особливостей
учнів молодшого шкільного віку, при використанні різноманітних форм та
методів активізації навчання, інтерактивного навчання та використання гри, з
якою діти знайомі з самого дитинства, і яка викликає у них лише позитивні
емоції.
Перспективи дослідження планується спрямувати на виявлення
індивідуальних особливостейформування позитивного ставлення до навчання
у молодших школярів у яких присутня мотивація до окремих предметів.
Список використаної літератури
1. Бланк Т.В. Формування позитивної мотивації як фактору успіху
навчальної діяльностімолодшихшколярів / Початкове навчання та виховання:
наук.-метод. журн. Харків: Основа, 2009. № 16/18. С. 2-9.
2. Війчук Т. Шляхи формування навчальної мотивації учнів на
уроках математики / Т. Війчук, Л. Роман // Молодь і ринок. 2012. №11 (94). C.
90–93.
3. Голобородько К.Ю., Ткаченко Н.П. Інтерактивне навчання на
уроках української мови та літератури: навч.-метод. посібник / упоряд.
К.Ю. Голобородько, Н.П. Ткаченко. Х. : Основа, 2007. 173 с.
4. Гра по-новому, навчання по-іншому. Методичний посібник /
УпорядникО. Рома. The LEGO Foundation, 2018. 44 с.
5. Докучина Т.О. Мотивація навчання як запорука стимулювання
учнів до досягнення успіху: зб. наук. пр. Педагогічна освіта: теорія і практика.
Кам’янець-Подільський, 2011. Вип. 8. С. 32-37.
6. Канюк С.С . Психологія мотивації: навчальний посібник. Київ:
Либідь, 2002. С. 238-248.

18. 7. Концепція нової української школи. 2016. URL:
https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-
shkola-compressed.pdf
8. Кузнєцова О.Є. Сучасні методи формування мотивації та
самостійності учнів на уроках словесності, 2018. URL:
https://vseosvita.ua/library/tema-dosvidu-sucasni-metodi-formuvanna-motivacii-ta-
samostijnosti-ucniv-na-urokah-slovesnosti-73691.html
9. Лук’янова М.Ф. Психологія навчальної мотивації школярів :
відкритий урок: розробки, технології, досвід, 2006. № 3/4. С. 26-32.
10. Наволокова Н.П. Енциклопедія педагогічних технологій та
інновацій. Харків: Основа, 2010. 176 с.
11. Національна доктрина розвитку освіти України: Міністерство
освіти і науки України. Київ:Шкільний світ, 2001. 25 с.
12. Нова українська школа: порадник для вчителя / за заг. ред.
Бібік Н.М. Київ: Видавничий дім «Плеяди», 2017. 206 с.
13. Проєкт Державного стандарту повної загальної середньої освіти.
URL: http://ru.osvita.ua/legislation/Ser_osv/76886/
14. Про освіту: Закон України від 05.09.2017 р. № 2145- VIII. Голос
України. 2017. 27 верес. (№ 178-179). C. 10– 22.
15. СухомлинськийВ. О. Серце віддаю дітям. Х. : Акта, 2012. 563 с.
16. Шишенко В. О. Формування в молодших школярів позитивної
мотивації до навчально-пізнавальної діяльності: зб. наук. пр. Харківського
національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Теорія та
методика навчання та виховання. Харків, 2018. Вип. 39. С.150-157.

19. Додатки
Додаток А
Практичне заняття «Ігрові технології як засіб формування позитивного
ставлення у молодших школярів до навчання»
Мета: ознайомити студентів з поняттям «ігрова технологія », розкрити
вплив гри на формування позитивного ставлення молодших школярів до
навчання. Проаналізувати літературу із застосування ігрових технологій на
уроках початкової школи; з’ясувати вплив ігрових технологій на
результативність навчальних навичок молодшихшколярів.
Обладнання:ватман, аркуші А4.
Знання та вміння: знати методику використання ігрової технології як
метод формування позитивного ставлення молодших школярів до навчання.
Основні терміни та поняття: ігрові технології, дидактична гра,
методика, класифікація ігор, квест, настільні ігри, ребус.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Васьківська В. А. Інтерактивні уроки в сучасній школі.
Обдарованадитина, 2007. № 4. С. 21-23.
2. Ворожейкіна О. М. «100 цікавих ідей для проведення уроку».
Харків: Основа, 2011 .С.287.
3. Кирчун Н. М. Ігрові технології як засіб формування позитивної
мотивації учіння. URL: https://urok-ua.com/igrovi-tehnologiyi-yak-zasib-
formuvannya-pozitivnoyi-motivatsiyi-uchinnya/
4. Пономаренко Л. В. Використання інформаційних технологій у
практиці роботипочатковоїшколи. Харків: Основа, 2010. С. 156.
5. Презентація «Ігрові технології в початковій школі». URL:
https://www.youtube.com/watch?v=FWB8_QQ-VqQ
План
 Ігровітехнології в початковій школі
 Як використовуватиігри в навчанні»
 Створення власних ігор.

20. Хід заняття
І. Організаційний момент. Привітання, перевірка готовності до
заняття.
Проведення ранкового кола, підготовленого студенткою.
ІІ. Актуалізація знань
Використання прийому фішбоун «Технології та форми мотивації»
ІІІ. Повідомлення теми та завдань уроку.
Сьогодні на практичному занятті ми з вами розглянемо ігрові
технології, як засіб формування позитивної ставлення у молодших школярів
до навчання, проаналізуємо літературу з даного питання, а також з’ясуємо як
дана технологія впливає на результативність навчальних навичок молодших
школярів.
Отже, сьогодніпрацюємо за таким планом:
 Ігровітехнології в початковій школі
 Як використовуватиігри в навчанні»
 Створення власних ігор.
VI. Практичнаробота.

21. 1. Опрацювання презентації з досвіду вчителя «Ігрові технології в
початковій школі» https://www.youtube.com/watch?v=FWB8_QQ-VqQ
2. Створення інтелект карти «Ігрові технології в початковій
школі»
3. Перегляд відео «Як використовувати ігри в навчанні» спецкурсу
сайтуЕdEra «Бери й роби» https://www.youtube.com/watch?v=g1WRuNtiBIc
4. Створення пам’ятки «Як створити власну гру?»
5. Створення власних ігор.
Кожен із студентів обирає із заплющеними очима певну картинку
(скакалка, книга, стіл, казка) Студентів об’єднують у три групи та обирають
одиніз трьохаркушів.
Завдання:
Придумати власні ігри тієї категорії, що ви обрали:
1 група.
За видом діяльності:
 фізичні (рухові),
 інтелектуальні
(розумові),
 трудові,
 соціальні
 психологічні.
2 група.
За характером педагогічного процесу:
 Навчальні, тренувальні, контролюючі, узагальнюючі;

22.  Пізнавальні, виховні, розвиваючі;
 Репродуктивні, продуктивні, творчі;
 Комунікативні, діагностичні, профорієнтаційні, психотехнічні та інші.
3 група.
За характером ігрової методики:
 предметні,
 сюжетні,
 рольові,
 ділові,
 імітаційні.
4 група.
За ігровим середовищем:
 ігри з предметами і без
них,
 настільні,
 кімнатні,
 вуличні,
 на місцевості.
6. Вправа «Створи гру».
Кожна група отримує певний етап уроку (мотивація навчальної
діяльності, узагальнення та систематизація знань, вивчення нового матеріалу,
актуалізація знань), група повинна придумати ігрові технології, які можна
використати на даному етапі уроку та пояснити з якою метою застосовується
дана гра. Тема уроку з української мови, 2клас, «Вправляння у доборіслів, які
відповідають на питання хто?, що?».
Створення ребусів на задану тему за допомогою онлайн-програми
«Генератор ребусів»:
http://rebus1.com/ua/index.php?item=rebus_generator&enter=1
1 група: «Рослинирідного краю»
2 група: «Правила гігієни»
3 група: «Що я знаю про букви»
4 група: «Геометричніфігури»

23. 7. Перегляд відео «Як використовувати квест у навчанні?»
V. Повідомленнядомашньогозавдання(2-3 хв.).
Створитивласнийквест з урокуприродознавствадля початковоїшколи.
IV. Підведення підсумківзаняття.
Отже, сьогодні на практичному занятті ми з вами розглянули ігрові
технології як засіб формування позитивного ставлення у молодших школярів
до навчання, а також з’ясували, як дана технологія впливає на
результативність навчальних навичок молодшихшколярів.
Переглядмультфільму «Зліт»:
https://www.youtube.com/watch?v=eDkpVwrhYfo&feature=emb_logo
А на останок пропоную переглянути мультфільм, який, сподіваюсь,
замотивує вас завжди вірити у власні сили, наполегливо працювати та шукати
порозуміння з іншими людьми. Адже разом завжди легше досягнути мети! А
завершимо наше заняття такими рядками:
Мотивація
Люби цей світ й полюбить він тебе.
Веди простежиття, цінуй що маєш.
Звільни від страху серце ти своє
І досягайтого, чого бажаєш.
Мчись навтьоки від гніву та образ,
Бо в більшості даремні всі вони.
І усміхнись навколишнім хоч раз,
Забудь, що в тебе ворогибули.
Цінуй себе та інших поважай.
Життя упевнено крокує в ногу з
часом
І ти іди вперед, назад не повертай.
Знай ― буде в тебе все, та не
одразу.
Працюй, навчайся, веселись, кохай.
Пізнай себе - відчуй свободу.
І іншим щиро теж допомагай.
Творидобро.Воно завждиу моді.
Дякую за увагу!

24. Додаток Б
СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ
на тему: «ФОРМУВАННЯ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
ПОЗИТИВНОГО СТАВЛЕННЯ ДО НАВЧАННЯ»
Мета: формуватиу студентів уміння виявлятита аналізувати потенційні
можливості розвитку школярів, проєктувати засоби розвитку.
гармонійного особистісногорозвитку учня.
Обладнання:маркери, ватман, посібники.
Основні терміни та поняття: шляхи формування позитивного
ставлення до навчання, особистість, розвиток, партнерство.
Завдання:
1.Формування у студентів навички аналізування наукових текстів,
систематизація матеріалу, розвитоккритичногомислення.
2. Розвитоксамостійностіпри засвоєннізнань, творчої ініціативи.
3.Формування навички публічних виступів, здатності доміркуванням
перед аудиторією і захист своєї точкизору.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Вінс В.А., Стариченко О.А. Соціально-психологічні особливості
розвитку мотивації досягнень у дітей молодшого шкільного віку: збір. наук
пр.: Переяславс-Хмельницького державного педагогічного університет імені
імені Г.С. Сковороди. «Молодий вчений». Переяслав-Хмельницький, № 9.1.
2016.
2. Гра по – новому, навчання по – іншому: метод. посіб./упоряд.
О. Рома. The LEGO Foundation, 2018. 44 с.
3. Національна доктрина розвиткуосвіти України. Освіта, 2002.24 с.
4. Ситуація успіху: відкритий урок, 2002. № 19-20. С.48.
5. СухомлинськийВ. О. Серце віддаю дітям. Х. : Акта, 2012. 563 с.
План
І. Перевірка рівня засвоєння студентами основних теоретичних
положень з теми заняття.

25. ІІ. Практична частина.
ІІІ. Підведення підсумків заняття.
Хід заняття
1. Організаційна частина (2 – 3 хв.)
1.1.Привітання викладача зі студентами;
Гра «Числове привітання»
Діти стають у коло. Привітання має відбуватися наступним чином.
Викладач показуєпевне число, студентупотрібно показатипривітання з такою
кількістю слів. Наприклад, викладач показує 1, студент вітається одним
словом «Привіт!», якщо викладач показує 2, студент вітається двома словами
«Добрийдень!» і т. д.
1.2.Виявлення відсутніх;
1.3.Перевірка підготовленостігрупи до заняття.
2. Мотивація та стимулювання навчальноїдіяльностістудентів(до
5 хв.)
Створення ментальної карти «Позитивнеставлення до навчання».
2.1.Повідомлення теми, мети та завдань.
Концепція Нової української школи передбачає, що майбутні вчителі
повинні працювати з учнями за новим підходом. Місією молодого вчителя є
допомога в розкриті та розвитку здібностей, талантів і можливостей кожної
дитини на основі партнерства між учителем, учнем. А як відомо цього не
досягти без мотивації. Саме вмотивований учень зможе показати всі свої
таланти. Тому тема сьогоднішнього семінарського заняття «Формування у
молодших школярів позитивного ставлення до навчання», в ході якого ви
повинні виявити та проаналізувати потенційні можливостірозвиткушколярів.
2.2.Мотивація вивчення теми (бесіда, що передбачає з’ясування
значущостітеми та її професійну спрямованість).
Для сьогоднішньогозаняття я обраладевізом слова В. Сухомлинського:
Ми маємо справуз найскладнішим, неоціненним,
найдорожчим, щоє в житті, - з людиною.

26. Від нас, від нашого вміння, майстерності
мистецтва, мудростізалежить її життя,
здоров’я, розум, характер,воля,
громадянськей інтелектуальне обличчя,
її місце і роль у житті, її щастя.
- Як ви їх розумієте? (бесіда фронтальна – метод «Мікрофон»).
2.3.Повідомлення плану заняття
Так, дійсно, учитель – не просто професія, це покликання. Робота, що
пов’язана з викладанням, завжди вважалася дуже складною, але в той же час
поважною діяльністю. Професія вчителя одна з найшанованіших,
найпочесніших та найвідповідальніших професій. Можна сказати, що вчитель
створює майбутнє країни, тому що від його праці багато в чому залежить
різнобічність розвитку знань молодого покоління, його переконання,
світогляд, моральні якості.
3. Обговорення навчальнихпитань семінару (70-75 хв.)
Перед початком обговорення, я хочу, щоб на занятті діяло певне
правило:
Правила дляучнів:
Кожна думка важлива.
Не бійся висловитися!
Ми всі – партнери!
Обговорюємо сказане, а не людину!
Обдумав, сформулював, висловив!
Говори чітко, ясно, красиво!
Вислухав, висловився, вислухав!
Тільки обґрунтовані докази!
Вмій погодитися і не погодитися!
Важлива кожна роль.

27. 3.1.Об’єднання студентів в мікрогрупи.
У мішечку є фото видатних педагогів, витягуємо по одній фотокартці о
та об’єднуємося у 2 групи: «Сухомлинівці» та Нікітінівці».
Під час роботи в мікрогрупах зверніть увагу не тільки на предмет
обговорення, але і на те, як воно проходить. Необхідно визначити, яка роль в
груповій роботі Вам ближче: «генератора ідей», «критика», «експерта»? Для
кожної роліхарактерні свої особливості:генератор ідей – придумує, пропонує
різні шляхи вирішення завдання;критик висловлює сумніви, як би«провокує»
мислення учасників обговорення; експерт оцінює якість продукту спільної
роботи. Граючисвоюроль, давайтеможливість висловитися своїм товаришам.
Виконуючи завдання, намагайтеся залучати свій освітній досвід, а
роздумуючинад завданнями, запишіть питання, які вас ускладнюють, щоб на
занятті уточнити їх з викладачем.
3.2. Аналіз педагогічного досвіду видатних педагогів щодо формування
позитивного ставлення до навчання у молодших школярів.
1) Скласти план екскурсії дітей молодшого віку на природу, яка мала б
розвиваючийхарактер, використовуючидосвід В. Сухомлинського.
2) Скласти картотеку розвиваючихігор з LEGO, які описанів книзі «Гра
по – новому, навчання по – іншому» : метод. посіб./упоряд. О. Рома. TheLEGO
Foundation, 2018. 44 с., та продемонструйтедекілька з них.
3.3.Роботав групах «Розвитоктаформування особистості»
Знайдіть на просторахінтернету афоризми:
1 група ― про формування позитивного ставлення до навчання у
молодших школярів.
2 група ― про розвитокі формування особистості.
Спробуйтепояснитиу чому взаємозв’язокміж даними поняттями.
3.4. Педагогічні ситуації
Задача№1

28. Протягом шести років школа працювала без єдиної негативної оцінки.
Учителі вирішили: будемо фіксувати в журналі тільки позитивні результати.
Негативні ж - відмічати в себе, у записній книжці.
У школі створилась напружена атмосфера боротьби за знання. Учень
приходив до вчителя не з провиною, не виправляти негативну оцінку, а
здобувати знання. Він не відчував більше боязні отримати негативну оцінку.
Від нього вимагалося лишеодне – робота, особистазацікавленість в отриманні
знань. Проблема стимулювання пізнавальних інтересів стала основою
методичної роботипедагогічногоколективу. Усеце знаходило відображення і
на уроках, і в позаурочнихсправах, стало стилем роботишколи.
Створювались клуби цікавих задач «Архімед», проводились тематичні
вечори.
У кожному класі обговорювались результати тижня. Йшлося не про
традиційних невстигаючих учнів: «Коли виправиш? Як не соромно! Дай
слово!», а про конкретні теми, розділи програми, які поки що важко даються
тим чи іншим учням. Виступаючи, вчителі-предметники аналізували причини
відставання, давали рекомендації, як учити матеріал. Складались графіки
заліків на тиждень. У такій атмосфері випадки ледарства, безпричинної
непідготовленості до уроків стали неможливі.
Яку роль відіграє організація шкільного життя у розвитку
особистості? Назвіть функції педагога в організації суспільного виховуючого
середовища, які ефективно впливали б на розвиток школяра?
Задача№2
Ігор був дуже вразливим, не по роках задумливим. До трьох із
половиноюроків він знав уже всі букви, з чотирьох читав «про себе». Школу
Ігор сприйняв байдуже. Він добросовісновиконує уроки, але цікавості вони в
нього не викликають. Хлопець учиться вже у третьому класі.
Має широке коло інтересів: вивчає життя тварин, цікавиться фізикою,
хімію, дуже любить математику, вивчає англійську мову, читає науково-

29. популярні журнали. Характер в Ігоря важкий, він самолюбивий, впертий. У
нього немає друзів.
Спроєктуйте такий план виховної роботи з цією дитиною, щоб
забезпечити виявлення й розвиток усіх його здібностей.
4.Метод «Рекламна пауза» (узагальнення)
Метод використовується для узагальнення і систематизації знань. Вам
дається завдання виготовитирекламний щит, буклет, афішу, листівку на тему:
«Шляхи формування у молодших школярів позитивного ставлення до
навчання!»
5.Підбиття підсумківзаняття (до 5 хв.)
Під час практичного заняття ви розвинули критичне мислення і творчу
активність, розширили знання з навчальної дисципліни; формували вміння
постановки і розв’язання інтелектуальних завдань і проблем;
продемонстрували рівень теоретичної підготовки, навичкисамостійної роботи
з літературою.
Мотивація діяльності групи і окремих студентів, оцінювання їхньої
роботи.
6. Повідомлення домашнього завдання (2-3 хв.).
Скласти брошуру«Мотивація дітей у працях В. Сухомлинського».

30. Додаток В
Практичне заняття
на тему: «Казкотерапія, як метод формуванняпозитивногоставлення до
навчання у молодших школярів»
Мета: ознайомити студентів з поняттям «казкотерапія», історією
виникнення, навчити складати та аналізувати казки, удосконалити вміння
використовувати «казкотерапію», як метод формування позитивного
ставлення до навчання у молодших школярів, формувати ціннісне ставлення
студентів один до одного.
Обладнання: повітряні кульки за кількістю учасників, маркери,
фломастери, аркуші паперу А4 на кожнугрупу, кольоровіолівці, релаксаційна
музика, мішечок.
Знання та вміння: знати методику використання «казкотерапії» як
методу формування позитивного ставлення до навчання у молодших
школярів.
Основнітерміни та поняття: казкотерапія, метод, позитивнеставлення
до навчання, ранкова зустріч.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Вачков, І. У. Казкотерапія: розвиток самосвідомості через
психологічну казку.: зб. наук. пр. Кам’янець-Подільського національного
університету імені Івана Огієнка та Інституту психології імені Г.С. Костюка
НАПН України. Кам’янець-Подільськ, 2001. 221 с.
2. Стишенок І.В. Казка в тренінгу: корекція, розвиток, особистісний
розвитокзростання, 2005.
3. Роль казки в розвитку дитячої емоційності. URL:
https://www.rebenok.com/info/library/reading/57311/
План
1. Виникнення казкотерапії. Основні ідеї та мета застосування
даного методу.
2. Методика казкотерапії

31. 3. Підготовка до заняття-казки
Хід заняття
І. Організаційний момент. Привітання, перевірка готовності до
заняття.
1.1. Ранкове коло.
Гра «Кому і за що…»
Діти стоять у колі та по черзі передають іграшку чи квітку (листочок) і
говорять, кому і за що дарують її. Наприклад: «Я хочу передати цю квітку
Тетянці за те, що вона гарно……….».
ІІ. Актуалізація знань
2.1.Вправа «Сучаснийучень»
Кожен студент витягує з шкатулки папірець, на якому написана якась
частина тіла учня або одяг, який слід намалювати чи вирізати та написати на
ній, прийом чи метод формування позитивного ставлення у молодших до
навчання. Далі всі учасники по черзі прикріплюють відповідні частини, і в
кінці отримують сучасного учня. І одночасноз’ясовують методита прийоми
формування позитивного ставлення до навчання.
Висновок. Нині кожна дитина унікальна, і до кожної слід знайти
власний-індивідуальний підхід.
2.2.Мотивація вивчення теми (бесіда, що передбачає з’ясування
значущості теми та її професійну спрямованість).
Гра казкові створіння.
Колись дуже давно зла чарівниця знищила всіх мешканці країни
Чомусиків, перетворивши їх на повітряні кульки. Зараз кожен із вас отримає
повітряну кульку, спробуйте створити свого казкового героя цієї країни та
розкажіть, кого ви створили, що вміє ваше створіння.
(далі викладач запитуєу студентів: «Які емоції викликала вних ця гра?»)
ІІІ. Повідомленнятеми та завдань, планузаняття
В душі кожної дитини та, навіть, дорослого живевіра в чудесаказки.

32. Тому дуже важливо створити такі умови, в яких ця здібність
проявляється, посилюється і допомагає дитині долати те, що гальмує її
розвиток.
Ми обговорюємо різні методи виховання та навчання, використовуємо
нові програми, моделі, проєкти. Але незмінним помічником у вирішенні
різних завдань була, є і буде казка.
Томутема сьогоднішньогозаняття «Казкотерапія, якметод формування
позитивного ставлення до навчання у молодших школярів», на якому ми з
вами ознайомимося з історією виникнення даного методу, з’ясуємо мету,
принципи та переваги методу, спробуємо створитивласнуказку.
Отже сьогодніна занятті ми розглянемо наступні питання:
 Виникнення казкотерапії. Основніідеї та мета застосування
даного методу.
 Методика казкотерапії.
 Підготовка до заняття-казки.
IV. Обговорення навчальних питань семінару(70-75 хв.).
4.1. Виникнення казкотерапії. Основні ідеї та мета застосування
КАЗКОТЕРАПІЯ – це:
 процес утворення зв’язків між казковими подіями і поведінкою в
реальному житті: процес перенесення казкових смислів у
реальність;
 напрям практичної психології що дозволяє формувати характер
дитини, використовуючидля цього ресурсиказки;
 терапія середовищем, особливо казковою атмосферою, в якій
можуть виявитись риси особистості, щось не реалізоване, може
матеріалізуватися мрія, а головне – виникає відчуття захищеності;
 лікування казками: спільне з дитиною відкриття тих знань, які
живуть у душі і в цей момент є цілющими;
 одна з проективних методик аналізу особистості, один із способів
більше дізнатися про себе;

33.  інтегрована діяльність, у якій дії уявної ситуації пов′язані з
реальним спілкуванням, спрямованим на самостійність, активність,
творчість, регулювання дитиною власного емоційного стану.
КАЗКОТЕРАПІЯ – як інструмент передачі досвіду«із вуст в вуста» – це
спосіб виховання в дитини особливого ставлення до світу; спосіб передачі
необхідних моральнихнорм іправил. Ця інформація закладена у фольклорних
казках, переказах, притчах. Саме казкові історії, в яких вкладено життєвий
досвід старших поколінь, допомагають дитині зрозуміти закони, за якими
існує дійсність.
КАЗКОТЕРАПІЯ – якінструментрозвитку– цеслухання, придумування
й обговорення казки, внаслідок чого в дитини розвиваються необхідні для
ефективного існування фантазії, творчість. Дитина засвоює основнімеханізми
пошуку та прийняття рішень.
КАЗКОТЕРАПІЯ – це терапія середовищем, особливою казковою
атмосферою, в якій можуть проявитися потенційні можливості особистості,
можематеріалізуватись мрія; а головне, в ній з’являється відчуття захищеності
та аромат таємниці.
А) Повідомлення студентки «Важливі ідеї, які несе казка для дитини».
Б) Створення ментальної карти «Види казок: дидактичні, психологічні,
медитативні. терапевтичні», з пошуком інформації в інтернет просторах.
4.2. Методика казкотерапії.
Друге питання передбачає розкриття мети, завдань методу казкотерапії,
принципи.
А) Розповідь студента «Мета, завдання та переваги казкотерапії».
Б) Роботаз таблицею «Провідні принципи казкотерапії»:
Провідні принципиказкотерапії»:
 усвідомленнявласнихможливостей;
 усвідомленняцінностівласного життя;
 розуміння законупричини та наслідку;

34.  пізнаннярізних стилів світовідчуття;
 пізнаннясвіту власнихемоцій та переживань;
 свідома творча взаємодіязісвітом;
 внутрішнє відчуття світу та гармонії;
 усвідомленнявласнихможливостей.
4.3. Підготовка до заняття-казки
А) Виступ студентки «Підготовка до занять-казки».
Б) О’єднання студентів в мікрогрупи.
Всіх студентів об’єднуємо в мікрогрупи за допомогою казкових слів
(чари, чарівник, замок).
Три мікрогрупи створюють власну казку. Головні герої якої персонажі,
створеніпід час гри «Казковістворіння». Час на виконання 10 хвилин.
Далі один представникгрупи зачитує створену казку.
Обговорення:
 Як швидко ви придумали спільний сюжет казки?
 Які емоції у вас виникли під час складання казки?
 Чи задоволеніви створеною казкою?
В) Вправа трансформації змісту казки:
Гра «Зроби навпаки»
Кожнагрупаповиннапридумати казку засюжетом казкиіншої команди,
але рисигероїв повиннібути протилежними.
Г) Складання казки по малюнку.
Кожна група отримуємо малюнок, перша група починає казку, друга
продовжує, а третя закінчує.

35. Додаток Г
Анкета для оцінювання рівня шкільної мотивації (за Н. Г. Лускановою)
1. Чи подобається тобів школі?
 Не дуже;
 подобається;
 не подобається.
2. Зранку, коли ти прокидаєшся, то завжди охоче йдеш до школи чи часто
хочеш залишитися вдома?
 Частіше хочу залишитися вдома;
 по-різному;
 іду охоче.
3. Якбивчитель повідомив, що завтрадо школинеобов’язковоприходитивсім
учням, що за бажанням можна залишитися вдома, ти пішов би до школи чи
залишився б удома?
 Не знаю;
 залишився б удома;
 пішов би до школи.
4. Чи подобається тобі, коли у вас скасовують які-небудь уроки?
 Не подобається;
 по-різному;
 подобається.
5. Чи хотів би ти, щоб не задавали домашніх завдань?
 Хотів би;
 не хотів би;
 не знаю.
6. Чи хотів би ти, щоб у школі залишилися одніперерви?
 Не знаю;
 не хотів би;
 хотів би.
7. Чи часто ти розповідаєш батькам про школу?

36.  Часто;
 іноді;
 не розповідаю.
8. Чи хотів би ти мати менш суворого вчителя?
 Напевно не знаю;
 хотів би;
 не хотів би.
9. Чи багато у тебе в класі друзів?
 Мало;
 багато;
 немає друзів.
10. Чи подобаютьсятобітвої однокласники?
 Подобаються;
 не дуже;
 не подобаються.
Ключ
Кількість балів за певний варіант відповідей на запитання анкети.
№ запитання Бали за відповідь
«а»
Бали за відповідь
«б»
Бали за відповідь
«в»
1 1 3 0
2 0 1 3
3 1 0 3
4 3 1 0
5 0 3 1
6 1 3 0
7 3 1 0
8 1 0 3
9 1 3 0
10 3 1 0
Підсумуйте кількість отриманих балів.

37. Перший рівень. 25—30 балів — високий рівень шкільної мотивації,
навчальної активності. Такі діти мають пізнавальний мотив, прагнуть
найуспішніше виконувати вимоги, що висуває школа. Учні чітко
дотримуються всіх указівок учителя, сумлінні й відповідальні, засмучуються
через незадовільні оцінки. У малюнках на шкільну тематику вонизображують
учителя біля дошки, процес уроку, навчальний матеріал та ін.
Другий рівень. 20—24 бали — гарна шкільна мотивація. Подібні
показники має більшість учнів початкових класів, які успішно можуть
упоратися з навчальною діяльністю. У малюнках на шкільну тематику вони
також зображують навчальні ситуації, а відповідаючи на запитання,
виявляють меншу залежність від суворих вимог і норм. Подібний рівень
мотивації є середньоюнормою.
Третійрівень. 15—19 балів — позитивне ставлення до школи, але школа
цікавить таких дітей здебільшого позаурочною діяльністю. Такі діти досить
добрепочуваються в школі, однак відвідують її переважно зарадиспілкування
з друзями та вчителями. Їм подобається почуватися учнями, мати гарний
портфель (рюкзак), ручки, зошити. Пізнавальні мотиви в таких дітей
сформованіменшою мірою, тому навчальний процес їх цікавить недостатньо.
У малюнках на шкільну тематику такі учні зображують зазвичай не
навчальні, а позаурочніситуації.
Четвертий рівень. 10—14 балів — низька шкільна мотивація. Ці діти
відвідують школу неохоче, пропускають заняття. На уроках часто займаються
сторонніми справами, граються, бешкетують. Зазнають серйозних труднощів
у навчальній діяльності. Нестійко адаптуються до школи. У малюнках на
шкільну тематику такі діти зображують ігрові сюжети, хоча побічно
пов’язують їхзі школою.
П’ятий рівень. Менше ніж 10 балів — негативне ставлення до школи,
шкільна дезадаптація.
Додаток Д