1. Лядський розум не винайшов
іншої машини, ѐка б такоя ж
міроя вивільнѐла від нудної
роботи, ѐк алгебра.
Архітектор Дж. В. Гіббс
2. Дидактична мета: узагальнити і
систематизувати знання учнів про
показникову і логарифмічну функції при
розв'язуванні рівнянь, нерівностей.
Виховна мета: виховувати відповідальне
відношення до навчання, почуття
товариськості, взаємодопомоги.
Розвиваюча мета: розвивати логічне
мислення, розширити коло розв’язуваних
вправ, навчаючи аналізу їх розв’язку,
навчити застосовувати теоретичний
матеріал при розв’язуванні задач, планувати
свою відповідь.
Тип уроку: урок систематизації та корекції
знань.
3. ІІ. Актуалізація опорних знань.
1. Повторити:
1) означення логарифма;
2) означення логарифмічної функції;
3) область визначення
логарифмічної функції.
5. Задача
Записати число 3 за допомогою трьох
двійок і математичних символів.
Будь-яке додатне число записати за
допомогою трьох двійок та
математичних символів.
6. Історична довідка
Ідейним джерелом і стимулом застосування логарифмів став той
факт (відомий ще Архімеду), що при множенні степенів показники
додаємо:
Індійський математик УІІІ століття
Вірасена, досліджуючи степеневі
залежності, створив таблицю
цілочисельних показників, тобто,
фактично, логарифмів для основ
2, 3, 4.
Архімед
7. Рішучий крок був зроблений в середньовічній
Європі. В ХУІ столітті потреба в складних
розрахунках зростала. В цей час декільком
математикам одночасно спала на думку ідея
замінити складне множення на просте
додавання, зробивши відповідність за
допомогою спеціальних таблиць геометричну і
арифметичну прогресії, тоді спрощуються дії
піднесення до степеня і добування кореня.
Першим цю ідею висловив Міхаель Штіфель в
книзі «Arithmetica integra» (1544).
9. В 1614 році шотландський
математик-аматор Джон Непер
написав латинською мовою твір
під назвою «Опис чудової
таблиці логарифмів»,
(лат. Mirifici Logarithmorum
Canonis Descriptio), де був
короткий опис логарифмів, а
також 8-цифрові таблиці
логарифмів синусів, косинусів і
тангенсів з кроком 1΄. Назва
“логарифм”, запропонована
Непером, залишилася в науці.
Метою створення цієї таблиці
було полегшити складні
астрономічні розрахунки.
10. В 1624 році Йоган Кеплер
надрукував свій власний
варіант логарифмічних
таблиць. Застосування
логарифмів дозволило
Кеплеру досить швидко
завершити багаторічну
працю по складанню
Рудольфінських таблиць, які
закріпили успіх
геліоцентричної астрономії.
11. В 1629 році бельгійський математик
Грегуар де Сен-Венсан показав, що
площа під гіперболою змінюється за
логарифмічним законом.
12. До кінця ХІХ століття загальновживаного
позначення логарифма не було. Скорочені
позначення для десяткового та натурального
логарифма з’явились також в цей час.
Розуміння логарифма як операції, оберненої до
піднесення до степеня, вперше з’явилось у
Валліса (1685), Іоганна Бернуллі, а
узагальнено було Ейлером, який дав сучасні
означення як показникової, так і логарифмічної
функції, а також розповсюдив логарифмічну
функцію на комплексну область.
Валліс
Леонард
ЕйлерІоганн Бернуллі
29. .
Застосуваннѐ логарифмів
Логарифми знаходять широке застосування в різних
областях знань.
При добуванні коренів великих степенів із
багатозначних чисел допомагають двозначні логарифми.
Музиканти мають справу з математикою набагато
частіше, ніж вони самі про це думають, причому з такими
страшними речами як логарифми. Граючи на клавішах
рояля, музикант грає на логарифмах. Сходи
темперированої хроматичної гами представляють собою
логарифми з основою 2 числа коливань і довжини
відповідних звуків.
При оцінці видимої ясності світил та
при вимірюванні голосності
шуму ми маємо справу з
логарифмами.
30. .
Ряд біологічних форм
відповідає логарифмічній
спіралі – кривій, у якої дотична в
кожній точці утворює з радіус-
вектором в цій точці один й той
самий кут
35. Логарифмы – это всё! Музыка и звуки.
И без них никак нельзѐ обойтись науке.
Что-то физики в почете.
Что-то лирики в загоне.
Дело не в сухом расчете,
Дело в мировом законе.
Значит, что-то не раскрыли
Мы, что следовало нам бы!
Значит, слабенькие крыльѐ –
Наши сладенькие ѐмбы,
И в пегасовом полете
Не взлетаят наши кони...
То-то физики в почете,
То-то лирики в загоне.
Это самоочевидно.
Спорить просто бесполезно.
Так что даже не обидно,
А скорее интересно
Наблядать, как, словно пена,
Опадаят наши рифмы,
И величие степенно
Отступает в логарифмы.
Борис Слуцкий