2. 1. The Wonderful World of Cicely Mary
Barker. English #37,October, 2008.
2. Europe & School.
3. Якість навчання і його
результат залежать від
мотивів і потреб учнів, його
мотивації. Тому мотивація є
“запускным механізмом”
(И.А.Зимняя)
4. Мотивація – це частина
суб’єктивного світу учня.
Вона визначається його
особистими спонуканнями і
уявленнями, усвідомленими
потребами. Звідси всі
труднощі виклику, розвитку
та коригування мотивації з
боку вчителя.
5. * зникає зустрічна активність;
* слабне воля, спрямована на оволодіння
іноземною мовою;
* знижується успішність, яка негативно
впливає на мотивацію;
* виникає невдоволеність станом викладання
іноземних мов;
* виникає бажання “відсидітися” на уроці, або
прогуляти його.
6. відсутність відчутного, реального,
етапного та кінцевого успіху;
необхідність долати труднощі;
загальний низький рівень розвитку
дітей;
ставлення батьків до школи;
ставлення деяких батьків до дітей;
зміна цілей та моральних орієнтирів;
падіння престижу школи.
7. Л.М.Толстой писав:
"Чем легче учителю учить, тем труднее
ученикам учиться. Чем труднее учителю,
тем легче ученику. Чем больше будет
учитель сам учиться, обдумывать каждый
урок и соизмерять с силами ученика, … тем
легче будет учиться ученик".
8. Зовнішня мотивація –
соціальні мотиви
Внутрішня мотивація –
це характер діяльності
по суті
Зовнішня / дистантна
мотивація
виконує стратегічну роль,
націлює на досягнення
кінцевого
результату навчання.
Внутрішня мотивація
виконує тактичну роль,
вона “підігрівається”
процесом оволодіння
іноземною мовою,
тому її називають
процесуальною.
9. Широка соціальна
мотивація учня
пов’язана з
вимогами навчальних
планів, програм,
школи, вчителя,
батьків тощо.
Вузько особистісна
мотивація визначає
ставлення до засвоєнню
іноземних мов
як способу
самоутвердження.
12. Для виникнення мотивації потрібно:
ознайомити учнів з завданнями уроку;
Ян Амос Коменський писав: ” Потрібно, щоб усі
учні вже з самого початку чітко бачили мету й
прагнули досягти її “.
мета уроку повинна імпонувати дітям, відкривати
перед ними мовленнєву перспективу;
учні повинні прийняти мету і зміст уроку;
зміст уроку має бути особистісно зорієнтованим.
13. Цього можна досягнути шляхом
посилення особистісної орієнтації;
використанням на уроках актуальних подій;
залученням пізнавального матеріалу;
актуалізацією міжпредметних зв’язків.
А.Н.Леонтьєв вважав, що “…чтобы не
формально усвоить материал, нужно не
“отбыть” обучение, а прожить его, нужно,
чтобы обучение вошло в жизнь, чтобы оно
имело жизненный смысл для учащегося”.
14. особистісна орієнтація викладання;
події актуального життя;
пізнавальний характер матеріалу, так звана
“содержательная коммуникация”;
рівновага між новою і відомою інформацією;
актуалізації між предметних зв’язків “ Всякое знание
превращать в деяние”;
раціональне поєднання різних форм роботи;
застосування проектної методики;
організація уроку.
15. 1. Вирішення мовленнєвих завдань, що є його
комунікативною вершиною.
2. Адекватне використання колективних форм
роботи
3. Створення позитивного клімату на уроці.
4. Підтримка пізнавального інтересу.
5. Реалізація в процесі навчання потреби в
інтелектуальній діяльності.
6. Креативність, що впливає на імунітет і
покращує здоров’я.
16. 1. Зміст матеріалу повинен бути зв’язаний з життям, методи навчання
мають відповідати рівню найновіших досягнень методики. Важливо,
щоб матеріал був особистісно орієнтованим.
2. Створення проблемних ситуацій, використання ігор, рольових ігор,
проектної методики.
3. Поєднання слова і наочності, використання сучасних засобів ТЗН.
4. Обов’язкове поєднання навчання з вихованням.
5. Формування пізнавальних потреб учнів, підвищення емоціональності
викладання..
6. Врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів.
7. Послідовність в навчанні.
8. Створення “ситуації успіху”, контроль якості.
9. Не перевантажувати учнів домашніми завданнями.
17. 1) скорочення часу між роботою над ним і його
вживанням в мові;
2) створення мовленнєвої перспективи;
3) орієнтація на одну тему.
:
Шляхи її формування
1) опосередкований,
через комунікативну
мотивацію
2) безпосередній, шляхом
стимулювання пошукової
дослідницької діяльності учнів.
Викликає інтерес до мовного “будівельного матеріалу”
18. лексика пов’язана
з матеріальним і
соціальним життям
Green-Card
лексика впливає
на формування
суспільної
свідомості людини
зміни в житті
відбиваються в
«словах-свидетелях
эпохи» Computer,
CD-Player
мовна догадка
мотивує
лінгвістичний пошук
Ігрові форми роботи над лексикою, дух змагання,
азарт активізують сприйняття і запам’ятовування.
19. Для розвитку самостійної діяльності учнів
треба знати:
1) мету кожної вправи, кінцевий результат, чим це
завдання збагатить їх досвід;
2) як виконувати завдання;
3) прийоми раціональної роботи;
4) проектна методика відіграє важливу роль в
самостійній діяльності учнів.
Інструментальна мотивація - це мотивація,
що випливає з позитивного ставлення учнів
до певних видів роботи.
Зростає роль самостійної роботи учнів.
20. 1. відбувається навчання мові;
2. повідомляються відомості
про країну, свята, звичаї,
традиції, спосіб життя.
Лінгвокраїнознавство – опора для підтримки
мотивації, тому що:
21. Джерелом мотивації є певна потреба.
Джерела мотивації:
1. Усвідомлення і прийняття учнем соціальної
необхідності вивчення іноземної мови.
2. Формування в учнів особистісних потреб
вивчення іноземної мови.
а) Потреба самовираження.
б) Джерело одержання додаткової інформації.
3. Задоволення від самого процесу навчання.
а) Радість досягнення результатів. “Навчання втрачає
виховну цінність, якщо воно не забезпечує реальних
успіхів.” В. Сухомлинський. Потрібна “ситуація успіху”,
учень не повинен стояти на місці.
б) Потреба в інтелектуальній діяльності.
4. Роль вчителя.
22. Ефективність уроку багато в чому залежить від
психологічної самоорганізації вчителя. Правильна
самоорганізація вчителя означає:
1. Позитивне ставлення до дітей узагалі, відчуття задоволення від
майбутнього спілкування з ними.
2. Психологічна готовність учителя працювати з дітьми певного віку
(емпатія).
3. Психологічна готовність учителя спілкуватися і співпрацювати з
конкретним класом.
4. Психологічна націленість учителя на мету уроку, готовність до
емоційної дії, зацікавленість у досягненні поставлених цілей,
упевненість в собі та учнях.
5. Формування позитивної установки на урок у результаті розумно
запланованої мети та мотиваційної діяльності
Що і навіщо ми будемо вивчати на цьому уроці?
Самоцінність даного матеріалу
Пов’язування матеріалу з очевидними явищами життя або навпаки – з
таємницями буття природи, суспільства, людини.
23. Перераховані види і підвиди мотивації
являють собою потенціал.
Завдання вчителя пробудити сили, що
тонізують навчання, перетворити їх на
реальну рушійну силу процесу навчання,
тобто створити засобами даного предмету
засади для виникнення відповідних
мотивів.
24. 1.Плануйте довгостроково,
на перспективу.
2. Шукайте взаємовигідного
партнера для навчання.
3. Визначте, як те, що ви робите,
можна використати у
повсякденному житті, у майбутній
професійній діяльності.
4. Плануйте час занять
(дні тижня, конкретний час).
5. Визначте чітко
цілі й задачі навчання.
6. Поділіть матеріал на
частини й починайте із
засвоєння змісту середньої
складності, потім переходьте
до складних і, нарешті, легких.
7. Доповнюйте вивчене своїми
примітками, малюнками,
схемами.
8. Нагородіть себе приємними
словами за виконане завдання.
9. Обговоріть те, що вас
зацікавило, з товаришем
або вчителем.
10. Щоб знання були міцними,
повторюйте, виконуйте вправи.
25. Thank you for making
learning not a job but a joy.
Thank you for making me
feel valuable.
Thank you for helping me to
discover what I do best
and do it even better.
Thank you for taking away
the fear of things I couldn’t
understand – and persuading me
that I understood them after all.
Thank you for being
someone I can always trust and
turn to when life gets difficult.
You never make us feel you
are just stuffing us with facts.
Instead you go with us on voyages of
discovery.
