Пізнавальна активність учнів

1. Доповідь підготувала
вчитель української мови
Гончарівської ЗОШ І − ІІІ ступенів
П. В. Мокрушина

2. Пізнавальна активність −
специфічна властивість
особистості школяра,
спрямована на активне
набуття знань.

3. Пізнавальна активність − складна системна властивість
суб’єкта, яка інтегрує важливі якісні характеристики його
пізнавальної діяльності:
пізнавальну самостійність;
ініціативність;
повноту й мобільність знань,
умінь і навичок.

4. Складники
пізнавальної активності суб’єкта
мотиваційний / емоційно-мотиваційний (потреби, інтереси,
ціннісні орієнтації, установки);
операційний / процесуально-вольовий (репродуктивні,
стандартизовані, пошукові, творчі дії);
інформаційний / змістово-когнітивний (сприйняття матеріалу,
зв’язок відомого з невідомим, актуалізація матеріалу).

5. Сутність розвитку особистості дитини полягає в якісній зміні
діяльності, у якій вона фігурує як суб’єкт. Ці зміни відбуваються
шляхом ускладнення цілей, завдань, предметних дій, операційної та
мотиваційної сторін діяльності, а також завдяки змінам у діяльності
самої дитини, яка, набуваючи досвід, стає більш активною та
самостійною.

6. Рівні пізнавальної активності
(за Т. Алексєєнко)
низький: наявні елементи умінь самостійно, але з підказкою,
розпізнавати суперечності й визначати їх (учнівська самостійність);
середній: наявні уміння розпізнавати й визначати суперечності,
спроможність розв’язувати їх тільки в межах раніше засвоєного
(копіювальна самостійність);

7. високий: достатньо сформовані уміння розпізнавати, визначати й самостійно
трансформувати відому орієнтовну основу типового розв’язку суперечності в
суб’єктивно нову основу діяльності в процесі нетипового завдання
(трансформувальна самостійність);
вищий: належно сформовані уміння розпізнавати, визначати й самостійно
конструювати об’єктивно нову основу діяльності в процесі розв’язання
нетипової суперечності (творча самостійність).

8. Ініціативність визначає мотиваційні й емоційний аспекти
пізнавальної діяльності.
Основа формування ініціативності − пізнавальний інтерес.
Інтерес − пізнавальне ставлення школярів до навчального
предмета.
Формування пізнавального інтересу
здійснюється поетапно від нижчого
рівня до вищого: від цікавості до
епізодичного інтересу й далі до
стійкого пізнавального інтересу.

9. Рівні сформованості пізнавальної ініціативності
(за Т. Алексєєнко)
Низький рівень − відсутність
цікавості учня до предмета, який
вивчається. Короткочасне
позитивне ставлення до нього
пов’язане зі стимулювальною дією
викладача в процесі навчання.
Його визначають як
безініціативний рівень.

10. Середній рівень − це епізодичний, нестійкий інтерес до
навчального предмета, який актуалізується переважно
заохочувальним впливом педагога. Учень виявляє інтерес лише
в межах матеріалу, викладеного в підручнику, не користується
додатковою літературою. Він виконує завдання, однак,
зіткнувшись із труднощами, не доводить його до завершення.
Іншими словами, це стимульно-продуктивний рівень.

11. Високий рівень − достатньо глибокий інтерес в обізнаній сфері
діяльності; зазвичай актуалізується регулярно без спеціальних
додаткових стимулювальних впливів педагога. Учень виявляє інтерес до
пошуку нових джерел знань, використовує довідковий, реферативний
матеріал тощо (евристичний рівень).

12. Вищий рівень − стійкий, глибокий інтерес, який охоплює широку зону
діяльності поза стандартними умовами, не потребує спеціального
стимулювального впливу педагога. Учень виявляє інтерес до
пошукової та наукової роботи (креативний рівень).

13. Показники, за якими можна виявити
пізнавальну активність учнів
І. Прояви, що характеризують розумову активність учнів
а) питання учнів як результат
активного й глибокого
пізнавального процесу;
б) намагання учнів за власним
бажанням брати участь в
обговоренні питання,
доповнювати та виправляти
відповіді товаришів;
в) зосередженість мимовільної
уваги;
г) характер процесу діяльності:
готовність до дії чи байдужість
до завдання; рівень виконання
пізнавального завдання −
самостійно, за взірцем, шляхом
переписування з дошки
готового вирішення; ставлення
до процесу своєї діяльності −
уважний чи розсіяний,
зацікавлений чи байдужий;
результат виконаного
пізнавального завдання −
глибина, обґрунтованість,
оригінальність або вузькість і
примітивність у підході.

14. ІІ. Емоційні прояви учнів,
які можна зафіксувати в процесі спостереження
а) мовні реакції, обмін думками із сусідами по парті. Зазвичай ці
реакції пов’язані з появою чогось несподівано нового, того, що
здивувало уяву школяра, або коли звичайний об’єкт чи явище
учень побачив у новому аспекті;
б) особливі емоційні реакції післядії − тиша, що свідчить про
схвильованість, захопленість висловленими думками,
судженнями;
в) адекватність реакції учнів на події, що відбуваються в класі, −
сміх у відповідь на гумор та курйозні ситуації; міміку, що
відтворює гнів, радість, розпач, розумове напруження.

15. Шляхи формування
пізнавальної активності учнів
організація самостійної науково-пошукової діяльності;
розв’язання пізнавальних завдань різних типів;
поєднання активних та інтерактивних прийомів
навчання з використанням комп’ютерних технологій;
установлення у процесі вивчення предметів
міжпредметних зв’язків.

16. Організація самостійної навчально-пошукової
діяльності − обов’язкова та постійна умова на
кожному уроці. Проте її зміст, форми й види
потрібно змінювати відповідно до теми, мети
та конкретних завдань уроку. Позитивного
результату можна досягти тільки за умови
використання різних форм організації
самостійної науково-пошукової діяльності
учнів: колективної, індивідуальної, парної,
групової.

17. Фактори організації
самостійної науково-пошукової діяльності
Зовнішні − функції вчителя щодо
створення певних умов:
забезпечення в навчальному
процесі позитивної
атмосфери, налагодження
діалогу між учнями та
педагогом, урахування
суб’єктного досвіду школярів
тощо.
Внутрішні − пізнавальні
можливості учнів, їх готовність
виконувати самостійні
науково-пошукові дії:
 орієнтовні − уміння
аналізувати завдання,
співвідносити його з власними
можливостями;
 виконавські − прагнення до
досягнення результату;
 контрольно-оцінні −
призначені для активного
самоаналізу власної навчальної
діяльності.

18. Розв’язання різних типів завдань сприяє
розвитку критичного мислення учнів.
Класифікація завдань:
За рівнем складності. Використання
пізнавальних завдань за рівнем складності
дозволить вчителеві керувати пізнавальною
діяльністю учнів на всіх її етапах: як на
початковому, коли учень осмислює мети й
значення роботи, так і на корекційному −
коли необхідно здійснити контроль та оцінку
дій.

19. За різними прийомами розумової діяльності
(завдання на порівняння, аналогію,
структурування навчального матеріалу, на
передбачення, на визначення власного ставлення
до навчального матеріалу). Використання цих
завдань забезпечить підвищення інтересу
школярів до навчання, прагнення до здійснення
самостійної навчально-пошукової діяльності, до
виявлення наполегливості, узагальнення набутих
знань, уміння критично мислити.

20. Для формування пізнавальної активності
важливим є поєднання активних та інтерактивних
прийомів з використанням комп’ютерних
технологій.
Активні прийоми навчання краще
використовувати, коли учням потрібно засвоїти
інформацію: читання навчального матеріалу
(параграф підручника, художній твір тощо),
відповіді на запитання, переказ та ін.

21. Коли за мету ставиться перетворення
інформації, залучення учнів до спільної чи
індивідуальної пошукової діяльності, до
взаємонавчання, краще використовувати
інтерактивні методи: дискусія, диспут,
«Мозковий штурм», «Прес», «Мікрофон»,
імітаційні ігри тощо.
Організовуючи навчання з використанням
інтерактивних методів, учитель має
можливість одночасно створювати умови
для здобування та накопичення учнями
знань та розвитку в них бажання вчитися.

22. З метою підвищення інтересу учнів до навчального матеріалу варто
використовувати інтернет-ресурси, що дозволить учням виробляти
вміння без допомоги вчителя здобувати нову інформацію під час
здійснення самостійної навчально-пошукової діяльності.

23. Підвищення рівня пізнавальної активності також залежить від
поєднання знань з різних навчальних дисциплін на одному уроці,
встановлення міжпредметних зв’язків. Це мотивує учнів до навчання,
розвиває пізнавальний інтерес, активізує мислення школярів, формує
готовність до самостійної навчально-пошукової діяльності, у процесі
якої розвиваються спостережливість, уява, самостійність,
ініціативність.

26. Ребуси в 7-му класі за темою:
«Активні та пасивні дієприкметники»
Розгадайте ребуси.
•Які форми дієслова зашифровані в ребусах?
•Який час має перший дієприкметник, а який − другий?
•Коник сам стрибає? Парасолька сама губиться чи хтось її губить?
Відповідь: стрибаючий коник, загублена парасолька.
Виконання розподільної роботи з
ключем за допомогою прийому
«Ланцюжок» в 6-му класі за темою:
«Правопис складних слів»
Відповідь. Зовнішньополітичний;
аеропорт; чорновусий; автосалон;
російськомовний; овочесховище; водолаз;
авторитетний; нафтопереробний;
автоперегони.
Довго-довго; екс-чемпіон; срібло-злото;
народ-трудівник; абрикосово-
полуничний.
Ключ: «Зачарована Десна».

27. АРКУШ для РОБОТИ на УРОЦІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ в 9-муКЛАСІ
Розділові знаки в ССР
Вправа 1
Прочитайте речення, відновіть пропущені розділові знаки, поясніть їх.
1. Підростуть у лузі коники і чуть далеко сюрчання їхнє... 2. Там усе було блискуче і латунне
і на роялі гномик там сидів. 3. А понавколо свахи ходять роєм а зверху Галя котить гарбузи.
4. Добрий борщик та малий горщик. 5. Чи ти мій сон чи ти моя уява чи просто чорна
магія чола... 6. То шумів зелений лист то у вінку мінився золотом ряст весняний то
золотим дощем лились пісні.
Вправа 2
Прочитайте речення, відновіть пропущені розділові знаки, поясніть їх.
1. В одному місці розрослись чималі вишники, а далі од берега, коло самих хат, ростуть дику
груші та яблуні, розкидавши своє широке гілля понад соняшниками а ондечки серед одного
городу вгніздилася прездорова, стара, широка та гілляста дика груша, розклала своє гілля
трохи не при землі на буряки та картоплю. 2. Еней на піч забрався спати, зарився в просо, там і
ліг а хто схотів побрів до хати, а хто в хлівець, а хто під стіг. 3. І тини скрізь калачиком
позаплетені, де-де й з остішком і ворота − там і там дощані а коло воріт, мов сторожі,
виглядали на шлях довгошиї журавлі...
Вправа 3
Прочитайте речення, відновіть пропущені розділові знаки, поясніть їх.
1. Зазирнеш в ополонку і плесне тобі в лице чи то димок од води, чи то пара невстиглого
ставу. 2. Розвидниться і стане світ ясний. 3. Пустельнішає город і все більше заповнюється
погріб. 4. Рвонулась на волю чудесна Жар-птиця і враз освітилась казково столиця.
Вправа 4
Прочитайте речення, поясніть розділові знаки.
1. Надворі смеркало й сутеніло. 2. А десь біжать залізні коні і пахне холодом трава... 3. О, як
мені жилось і як мені страждалось.

28. Використання прийомів запам’ятовування в 5-му класі
під час вивчення тем з фонетики
Поясність, будь ласка, що означають записані речення.
Буде гоже ґед̑зю у д̑жазі. (Дзвінкі приголосні).
Мінераловий. (Дзвінкі приголосні без пари).
Усе це кафе «Птах і чаша». (Глухі приголосні).
Мавпа Буф. (Губні приголосні).
Щ(шч)е їжд̑жу. (Шиплячі приголосні).
Де ти з’ї(йі)си ці лини? (М’які приголосні).
Використання загадок як елемента
мотивації
під час уроку РМ у 6-му класі
«Усний твір-опис приміщення
в художньому стилі на основі особистих
вражень»
Односпальне чи двоспальне,
Прямокутне чи овальне.
Ми на ньому лежимо,
А як ніч прийде – спимо. (Ліжко).
***
Чималенькою буває,
Безліч знань в собі тримає −
В ній і Рильський, і Шевченко,
Симоненко і Костенко. (Книжкова шафа).
Опрацювання пам’яток на уроках РМ
Наприклад.
Особливості творів-роздумів на морально-
етичні теми:
а) в основі лежить з’ясування проблеми моралі;
б) матеріалом для творів є саме життя –
навколишній світ, вчинки і дії людей;
в) композиційно такі роботи оформлюються як
звичайні твори-роздуми: вступ, теза, докази,
висновок;
г) характерним для таких творів є вживання
вставних слів (на мою думку, наприклад, по-
моєму, скажімо) і речень (я вважаю, можна
навести приклад, я міркую), що служать
засобами зв’язку між реченнями.

30. Кросворд у 7-му класі за повістю А.Чайковського «За сестрою»
1) Як звали батька головного героя повісті? (Степан).
2) Як звали головного героя повісті? (Павлусь).
3) Хто напав на село? (Татари).
4) Що влучило в головного героя, коли той тікав степом? (Стріла).
5) Хто передчував небезпеку найпершим? (Дід).
6) Коли напали вороги на село? (Вночі).
7) Тварина, завдяки якій головному герою вдалося втекти від нападників. (Кінь).
8) Як звали сестру головного героя? (Ганна).
Відповідь: Спасівка.
Ребуси в 5-му класі за поезіями
з книги О.Олеся «Княжа Україна»
Відповіді: Володимир, дружина.
Складання сюжетного
ланцюжка до трагікомедії
М.Куліша «Мина Мазайло»
в 11-му класі за коміксами
Розробка картки
персонажа: портрет,
характеристика
Розкадрування уривка
тексту з аргументацією
власного вибору

31. Вправа «Плутанка» в 9-му класі за творчістю поетів-романтиків
Підберіть цифровий код, за яким визначете автора поетичного твору.
Цифровий код: 1-4; 2-3; 3-1; 4-5; 5-2.
1. М.Петренко.
2. В.Забіла.
3. П.Гулак-Артемовський
4.Є.Гребінка.
5. М.Костомаров.
1. «Рибалка».
2. «Соловейко».
3. «Соловей».
4. «Небо».
5. «Українська мелодія».
Вправа «Розсипанка» в 6-му класі
(вивчення поезії Лесі Українки)
Поставте слова в правильному порядку.
Духу, багатство, міцність, найбільше,
людини.
Відповідь. Найбільше багатство
людини − міцність духу (Гете).
Складання
«карт пам’яті»
в 7-му класі для
характеристики
персонажів
повісті І.Франка
«Захар Беркут»
Конкурс на найкращу
шпаргалку про життя
Т.Шевченка (у 6-му
класі)
Ідейно-
художній
аналіз вірша
В.Підпалого
«Тиха елегія»
(у 8-му класі)

32. Вправа «Детективна історія» під час
вивчення в 5-му класі
казки Г. Малик «Незвичайні пригоди Алі
в країні Недоладії»
Аля заблукала. Допоможіть їй визначитись, де
вона перебуває:
1. «Навкруги багато колон, висока стеля, горять
свічки, а в ніші стоять лицарські лати. Де я?»
(Тронний зал палацу Недороля).
2. «Тут багато мотлоху, велика книга на столі й
не вистачає освітлення, бо нема вікон. Де я?»
(Будинок Недочеревика).
3. «Бачу альбом з недорисованим чоловічком і
гумку. Все здається таким знайомим. Де ж це
я?» (У себе в кімнаті).
4. «Я змерзла й не можу вийти звідси, бо мене
охороняють. Чую, як хтось працює сокирою.
Куди я потрапила?» (В’язниця).
5. Бачу багато усіляких механізмів, але не
вистачає головної деталі, яку хтось поцупив три
дні тому. Де я?» (Башта з годинником).
Акродиктант у 7-му класі
під час вивчення повісті Гр. Тютюнника
«Климко»
1) Заключна частина художнього твору або
певного розділу його. (Кінцівка).
2) Один з основних літературних родів,
складається з шести літер. (Лірика).
3) Літера українського алфавіту, яка позначає
один з голосних звуків і якою не
починаються слова. (И).
4) Вигадана розповідь, яка передає уявлення
наших предків про всесвіт, природу, богів,
демонів тощо. (Міф).
5) Фольклорний розповідний твір про
вигадані, а часом і фантастичні події.
(Казка).
6) Невеликий прозовий твір, у якому
розповідається про одну або кілька подій з
життя одного героя чи кількох головних
персонажів протягом обмеженого проміжку
часу. (Оповідання).
Ключ: перші літери відповідей утворюють
ім’я головного героя повісті «Климко».

33. Використання
розфарбовок на уроках
у 5-му класі
(знайти опис у тексті,
відповідно розфарбувати
малюнок)
Гра «Бюро знахідок» під час вивчення в 5-му класі казки Г. Малик
«Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»
Відгадати, кому з героїв повісті-казки належить та чи інша річ (учитель
дістає з кошика речі).
черевик – Недочеревику;
кришталевий черевичок – Недопопелюшці;
стрічка – Алі;
тканина у вигляді штанів – Недоштаньку;
намальована голова – Першому Недораднику;
намальоване вухо – Недоладьку;
червоні нитки – невишитому рушничкові;
годинник – годинникарю;
корона – Недоролю Х.

34. Гра «Салат із казок» в 5-му класі
Учням пропонується «приготувати салат із казок», тобто скласти свою казку із різних.
Наприклад.
«Одного дня Хуха-моховинка прокинулась спозаранку: ще й не світало. Прокинулась,
бо їй стало холодно. Вона виглянула у віконце й побачила нечуваного синього звіра,
всього в колючках, із здоровенним, мов із міді вилитим хвостом. Їй стало цікаво дізнатися,
що воно за проява. Вийшла із хатки Моховинка та запитала у звіра, хто він і звідки
з’явився у лісі. Страшний звір назвався Остромислом і сказав Моховинці, що він родом із
заклятого чортами міста Проїма. Він попрохав Моховинку врятувати жителів міста від
чарів чортів. Хуха-моховинка мала добре серце. Вона вирішила допомогти Остромислу та
іншим жителям заклятого міста.
Кинулася Хуха до свого друга вовка. Розповіла йому про нещастя, яке спіткало жителів
Проїма, попрохала у нього допомоги. Упіймав вовк сороку і наказав їй принести чарівної
води. Для цього зробив із листя дві коробочки. Одну прив’язав сороці до однієї ноги,
другу до іншої та й пустив її. Сорока принесла чарівної води: в одній коробочці
живлющої, а в іншій смертельної.
Взяв вовк воду, посадив на спину Хуху, і подалися вони у супроводі звіра Остромисла
до заклятого міста Проїма. Усіх жителів міста (людей і тварин) вони побризкали
живлющою водою, а чортів – смертельною. Почали люди і звірі на їхніх очах звільнятися
від чар і ставати тими, ким були насправді. Страшний синій звір Остромисл перетворився
на рудого пухнастого, дуже симпатичного лиса. Подякував лис Моховинці та вовкові за
порятунок і запропонував залишитися жити у їхньому місті. Та Хуха і вовк повернулися
до свого лісу, бо то була їхня батьківщина».

35. 1. Бондаренко Л. М. Дидактичні ігри на уроках української літератури
[Електронний ресурс] / Людмила Миколаївна Бондаренко. − Режим
доступу : http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/32395/
2. Єрмоленко С. Я. Українська мова : підруч. для 7 класу /
С. Я. Єрмоленко, В. Т. Сичова. − К. : Грамота, 2007. − 296 с.
3. Єрмоленко С. Я. Українська мова : підруч. для 6 класу ЗНЗ /
С. Я. Єрмоленко, В. Т. Сичова, М.Г. Жук. − К. : Грамота, 2014. − 272 с.
4. Ігнатова Р. Розвиток пізнавальної активності учнів як педагогічна
проблема [Електронний ресурс] / Романа Ігнатова. − Режим доступу :
http://www.lnu.edu.ua/Pedagogika/periodic/visnyk/18/10_ignatova.pdf
5. Щербакова Н. М. Формування пізнавальної самостійності учнів
[Електронний ресурс] / Надія Миколаївна Щербакова. − Режим доступу :
http://irbis-nbuv.gov.ua/.../cgiirbis_64.exe?...

36. УДЯЧНА
за УВАГУ!!!