1. Формування життєвої
компетентності через виховання всебічно та
гармонійно розвиненої особистості та
використання активних форм організації
навчально-пізнавальної діяльності учнів
листопад 2013 р.

2. ЕПІГРАФ
Перспективи розвитку суспільства,
доля людства залежить від життєвої
компетентності особистості, життя і
діяльність якої проходять в цьому світі.

3. ПЛАН
 Вступ

 Формування життєвої компетентності, виховання всебічно і гармонійно
розвиненої особистості через впровадження педагогічної спадщини
В.О.Сухомлинського.

 Поняття активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів. Роль основних
психічних процесів у навчанні.

 Методи активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів

 Висновки


4. Компетентність???
Більш “знаю як”, ніж “знаю що”

5. Характеристика компетентності видається
складною і неоднозначною з таких причин:
1. поруч вживаються поняття «компетенція» та
«компетентність», причому як характеристики
одного й того ж педагогічного явища, а за
визначенням А.Дахіна, А.Хуторського це відмінні
речі
2. різні дослідники по-різному трактують, тобто
визначають це явище (Бондар, Дахін, Маркова,
Овчарук, Пометун, Хуторський та ін.)
3. за умови об’єктивно складної структури
компетентності запропоновано підходи до
виокремлення певних груп компетентностей.

6. Провідними є такі ідеї великого педагога:
 Підвищення професійної культури вчителя.
 Турбота про здоров’я дитини.
 Гуманізація навчально-виховного процесу. Розвиток
загальнонавчальних умінь та навичок, формування навичок
самоосвітньої роботи.
 Розумовий розвиток учнів.
 Духовне становлення особистості школяра. Громадянське виховання.
 Трудове виховання.
 Виховне середовище. Гармонійна взаємодія всіх учасників
навчально-виховного процесу: педагогів, учнів, батьків, громадськості.
 Сім’я як головний чинник виховання. Підготовка учнів до батьківства
та материнства.

7. Завдання ,які стоять перед
педколективом
 Фізичний розвиток учнів, формування
здорового способу життя, установки
бути здоровими.
 Дуxoвнe становлення особистості.
 Інтелектуальний розвиток учнів.
 Соціальний розвиток.

8.  В.О.Сухомлинський
стверджував:
“Людину треба
виховувати. Для
цього потрібно
знати, що і як
виховувати”

9. Філософ Едмунд Берк сказав: «Людина
народжена не для того, щоб бути весь
час щасливою – це неможливо. Вона
народжена, щоб бути Людиною.
Потрібно вступати в життя так, як ідуть в
бій: хоробро і підготовлено».

10. Молода людина повинна володіти такими
якостями:
 знати своє життєве кредо, мати ціль у житті;
 орієнтуватись у системі найрізноманітніших цінностей;
 здійснювати відповідальний життєвий вибір;
 самостійно і критично мислити;
 усвідомлювати, де і яким чином здобуті знання можуть бути
використані;
 грамотно працювати з інформацією;
 бути здатною генерувати нові ідеї, творчо мислити;
 бути комунікабельною, контактною у різних соціальних групах;
 вміти самостійно працювати над розвитком духовності та інтелекту;
 бути конкурентоздатною в суспільстві з ринковою економікою;
 приймати рішення і нести відповідальність за їх реалізацію.

11. Виховання успішної особистості
Життєва
компетентність учня
Учень –
високодуховна
особистість
Учень –
здорова
особистість
Учень
громадянин
Учень –
сім’янин
Учень –
професіонал

12. Формула “Три люблю”
“Я люблю себе”
“Я люблю маму, тата, родичів, друзів,співгромадян,
людство”
“Я люблю свій дім, свій двір, свою вулицю, свою школу,
своє місто,свою державу Україну, Всесвіт”

13. У випускника школи повинні бути
сформовані:
 емоційно-ціннісне ставлення до
себе;
 емоційно-ціннісне ставлення до
людей;
 емоційно-ціннісне ставлення до
природи

14. Життєва компетентність випускника
ЗШ
Життєва компетентність випускника ЗШ
Духовно-моральна компетентність,
самовиховання
Здоров’язберігаюча компетентність
Самоосвітня
компетентність
Художньо-естетична
компетентність
Культурно-дозвіллєва
компетентність
Професійно-трудова
компетентність
Духовно-етична компетентність
Суспільно-правова
компетентність
Родинно-звичаєва
компетентність
Комунікативна компетентність
Організаторська компетентність
 Духовно-екологічна
компетентність
 Історико-краєзнавча
компетентність
 Господарсько-трудова
компетентність
Компетентність з
емоційно-ціннісного
ставлення до себе
Компетентність з
емоційно-ціннісного
ставлення до людей
Компетентність з
емоційно-ціннісного
ставлення до природи

15. В державному стандарті базової і повної
загальної середньої освіти компетентність:
 «… базується на знаннях, досвіді,
цінностях, здібностях»
 «… не зводиться тільки до знань і
навичок, а належить до сфери
складних умінь і якостей особистості»
 «…вміння – це компетенція в дії»,
логічно дійти висновку, що
компетентність – складне утворення і
має складну структуру.

16. Загальна структура компетентності
Особистісні якості
Ціннісні установки
Мотивація діяльності
Діяльність
Використання знань у
стандартних ситуаціях
Використання знань у
нестандартних ситуаціях
Уміння і навички
Знання
глибокі
систематичні
поліфункціональні
Компетентність

17.  “Найважливішою силою,
покликаною здійснювати
виховання, є сама людина. Уся
майстерність вихователя полягає в
тому, щоб, знаючи, якою повинна
бути людина, вміти одухотворити її
прагненням до свого власного
ідеалу”, – зазначав В.
Сухомлинський.


18.  Aктивізація – це діяльність, яка
спрямована на стимулювання процесу
усвідомлення учнями їхніх загальних
інтересів і потреб як єдиної групи,
визначення необхідних засобів та
активних дій для досягнення
усвідомлених цілей.

19. Pівні активності учня в навчальній
діяльності
 1. Низький – вчитель повідомляє знання,
ставить запитання, дає відповіді, показує як
розв’язується завдання, а учень слухає,
записує, пригадує повідомлене.
 2. Середній – завдання розв’язуються
спільними зусиллями викладача та учнів;
учні залучаються у частковий пошук.
 3. Високий – самі учні здійснюють активний
пошук відповіді, знаходять власні способи
розв’язання

20. Pівні пізнавальної активності учнів:
 1. Репродуктивно-повторювальна
активність.
 2. Пошуково-виконавча активність.
 3. Творча активність.

21.  Aктивізація навчально-пізнавальної
діяльності - процес, направлений на
мобілізацію викладачем (за
допомогою спеціальних заходів)
інтелектуальних, морально-вольових
та фізичних сил учнів, розвиток
здібності подолати труднощі, активну
самостійну роботу

22. У процесі оволодіння навичками роботи
з підручником виділяють чотири етапи.
 I етап. Вироблення початкових умінь роботи
з підручникомII етап. Вироблення вміння
виділяти головну думку в тексті за
допомогою планів узагальнюючого
характеру.
 III етап. Закріплення умінь визначати тип
тексту, сукупність основних питань в ньому,
складання плану відповіді за змістом тексту.
 IV етап. Розширення вмінь самостійно
працювати над комбінованим текстом.

23. Методи навчально-пізнавальної
діяльності учнів
 Метод евристичної бесіди
 Дискусія
 Дидактичні та рольові ігри
 Метод проектів
 Використання Інтернету

24. Проектування ідеї компетентністно-орієнтованої освіти на
реалії, закономірності і структуру педагогічного процесу.
1. Мета. Мета навчання нині має
виступати як формування життєвої
компетентності учня.
2. Компетентність «формується
передусім на основі опанування
змістом загальної середньої освіти

25. Зміст освіти може бути реалізованим через
певні методи навчання
 Метод проектів, портфоліо, освітні технології
«Дебати» та «Розвиток критичного мислення через
читання та письмо»
 Частково-пошукові та дослідницькі методи
навчання, які передбачають самостійну активну
діяльність учнів, за діяння та розвиток їх творчого
потенціалу, уміння самостійного опрацювання
додаткових джерел, комунікативні (особливо за
умови роботи в групі) та організаційні уміння.
 Інтерактивні методи здатні забезпечити
безпосереднє спілкування учнів, що сприяє
формування комунікативної компетентності.

26. Форми організації навчальної
діяльності учнів
 Групові,
 Індивідуальні,
 Фронтальні.
Недоліки фронтальної (відсутність
диференціації) та індивідуальної форми
(відсутність спілкування та контактів між
учнями) можуть бути компенсованими
завдяки груповій формі організації навчальної
діяльності.

27. Засоби навчання
 Формування інформаційної
компетентності передбачає
обов’язкове використання в
навчальному процесі комп’ютерної
техніки й медіа-засобів та
забезпечення оволодіння учнями
прийомами опрацювання інформації.

28.  «Як би активно не прагнув учитель викладати свій
предмет, якщо при цьому він не забезпечив
активну діяльність учнів, її мотивацію й організацію,
процес навчання фактично не функціонує в зв’язку
з відсутністю дидактичної взаємодії між носієм
інформації (учителем) та її споживачем (учнем)”
 Отже, закономірною є зміна акцентів і в учнівській
діяльності – вона має бути активною, передбачити
самостійну та самоосвітню роботу. «Чим
різноманітнішою є навчальна діяльність, тим
більшою розвивальною функцією наповнюється
учіння». Тільки за таких умов можна досягти
компетентності учнів як інтегрованого результату
навчання.

29. Модель компетентністно спрямованого НВП
Мета
Формування
та розвиток
особистості
Діяльність
вчителя
Організаторська,
управлінська,
консультативна
Результат
навчання
Рівень
компетент-
ності
особистості
Діяльність
учня
Активна,
самостійна,
самоосвітня
Зміст освіти
Знання, способи діяльності,
досвід творчої діяльності,
досвід емоційно-
цілосного ставлення
Методи навчання
Активні та інтерактивні
Форми організаторської
навчальної діяльності
Групові та індивідуальні
Засоби навчання
Медіа-засоби, ситуативні
завдання, програми
самоосвіти

30. ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ
КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ
Групи
компетентностей
Можливості продуктивного навчання
Соціальна
 вміння робити
вибір;
 вміння приймати
рішення;
 вміння брати
відповідальність;
 вміння
безконфліктно
співіснувати
• Забезпечення власної активності учня.
• Стимулювання пізнавальної активності учнів.
• Опора на діяльність учня.
• Забезпечення співробітництва.
• Здійснення роботи в команді.
• Орієнтація на конкретний продукт.
• Забезпечення: мотивації діяльності (те, що я роблю, є
корисним).
• Усвідомлення власного внеску у спільну роботу.
• Розв'язання проблем.
• Пошук шляхів реалізації проекту.
• Встановлення причинно-наслідкових зв'язків.
• Формування адекватної оцінки й самооцінки.
• Вміння використовувати власний досвід.
• Адаптація до змін.
• Розвиток здібностей та обдарованості учнів та підвищення через
це їх соціального статусу

31. ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ
КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ
Групи
компетентностей
Можливості продуктивного навчання
Полікультурна
оволодіння
досягненнями
культури;
розуміння інших
людей, їх
індивідуальності, їх
відмінностей за
національними,
культурними,
релігійними та іншими
ознаками
• Розробка проектів культурологічної спрямованості.
• Забезпечення розширення кругозору та підвищення
культурного рівня учнів.
• Здійснення роботи в команді, забезпечення взаємодії учнів.
• Усвідомлення ролі й впливу предмета на розвиток культури.
• Оцінювання творів літератури та мистецтва.
• Визначення ставлення до власної діяльності та діяльності
інших людей.
• Повага до чужої праці.
• Вплив освітнього середовища на розвиток учнів.
• Співвіднесення об'єкта навчання з власним досвідом.
• Формування загальнолюдських цінностей.

32. ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ
КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ
Групи
компетентностей
Можливості продуктивного навчання
Комунікативна
Вміння спілкуватися
усно, писемно, рідною
та іноземними мовами
• Обговорення проблем.
• Формування власної точки зору.
• Вміння доводити власну позицію.
• Розвиток культури мовлення.
• Вміння презентувати свій продукт.
• Можливість для безпосереднього спілкування.
• Адекватне ставлення до критики.
• Стимулювання критичного ставлення до себе.
• Вміння адаптуватися в мовному середовищі
Інформаційна
Вміння добувати,
опрацьовувати та
використовувати
інформацію з різних
джерел
• Використання різних джерел інформації.
• Вміння класифікувати документи.
• Вміння користуватися новими інформаційними технологіями.
• Вміння переробляти інформацію для отримання певного
продукту.
• Аналіз та критичне ставлення до інформації.
• Самостійне опрацювання інформації.
• Розуміння та усвідомлення інформації.
• Залучення власного досвіду

33. ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ
КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ
Групи
компетентностей
Можливості продуктивного навчання
Саморозвитку й
самоосвіти
Готовність та потреба
навчатися протягом
усього життя
• Узагальнення власних знань.
• Організація власних прийомів навчання.
• Організація самоосвітньої діяльності.
• Постійне удосконалення.
• Мотивація саморозвитку.
• Залучення та збагачення власного досвіду.
• Підтримка пізнавального інтересу.
• Потреба в нових знаннях.
• Визначення перспективи діяльності
• Співвіднесення теоретичних знань з практикою
Продуктивної
творчої діяльності
Готовність та потреба у
творчості
• Вміння побачити та сформулювати проблему.
• Вміння знаходити нові рішення.
• Вміння діяти в нестандартних ситуаціях.
• Активізація творчих здібностей учнів.
• Реалізація творчого потенціалу учнів

34.  Метод проектів – основна технологія в
формуванні ключових компетенцій,
поєднання технології створення освітніх
ситуацій з технологією супровіду
самостійної діяльності учня; дозволяє
формування весь набір ком. учня,
орієнтований на самостійну діяльність
учня (індивідуальну, парну, групові)
 Умова спільної організації внутрішніх
ресурсів суб’єкта

35.  Створення портфоліо – форма
роботи, процес організації та
технологія роботи з продуктами
навчально-пізнавальної діяльності
учнів, які призначені для демонстрації,
аналізу, оцінки; розвитку рефлексії.
 Забезпечує досвід рефлексії.

36.  Розвиток критичного мислення -
універсальна, над предметна технологія,
яка дозволяє отримати такі освітні
результати, як уміння працювати з
інформаційним потоком, висловлювати
власні думки чітко, коректно, уміння
формувати власну точку зору, думку на
основі осмислення різноманітного досвіду і
т.д.
 Формують внутрішні ресурси суб’єкта.

37. Дебати - як освітня технологія спрямована на
досягнення таких результатів:
 уміння використовувати різні способи інтегрування
інформації;
 ставити запитання, самостійно формулювати
гіпотезу;
 критично осмислювати надану інформацію;
 аргументувати власну точку зору, презентувати її;
 враховувати точку зору інших;
 працювати в команді, здатність до участі у
спільному прийнятті рішень,
 здатність брати на себе відповідальність та
приймати рішення в експериментальній ситуації.
Формують внутрішні ресурси суб’єкта.

38. Діяльнісний підхід до формування
компетентностей
Діяльність учителя Діяльність учнів
Соціальна компетентність
Пропонує завдання різного рівня, варіативні
домашні завдання, перелік тем творчих
робіт та доповідей, список додаткової
літератури, варіанти завдань для релейної
контрольної роботи, різні форми
проходження тематичного оцінювання;
Організує групову роботу, передбачає
створення груп змінного складу за
принципом
• обери тему;
• обери команду, яка оптимально
здатна розв'язати завдання.
Створює проблемні ситуації.
Рекомендує самооцінку та взаємооцінку,
забезпечує вільний вибір рецензента
Робить вибір рівня на тематичному
оцінюванні, рівня домашньої роботи,
теми для доповіді з загального
переліку. Приймає рішення,
наприклад, виконувати повторне
оцінювання чи ні.
Працює в групі.
Дає самооцінку своїй відповіді, обирає
рецензента на свою відповідь.
Визначає мету своєї діяльності, мету уроку.
Оцінює соціальні звички, пов'язані зі
здоров'ям, оточуючим середовищем.
Бере участь у самоврядуванні.
Ставить особистісно значущі цілі

39. Діяльнісний підхід до формування
компетентностей
Діяльність учителя Діяльність учнів
Полікультурна компетентність
Пропагує досягнення культури.
Виховує на прикладі видатних людей.
Використовує у викладанні свого
предмета художню літературу та твори
мистецтва.
Висвітлює значення навчальної
дисципліни для розвитку цивілізації.
Мотивує роль даного предмета у житті
учня.
Сам є прикладом толерантного
ставлення до інших людей
Залучає до своєї відповіді або
письмової роботи інформацію
полікультурного характеру.
Визначає толерантну поведінку щодо
людей, які відрізняються за
соціальною, расовою, етнічною,
релігійною та іншими ознаками

40. Діяльнісний підхід до формування
компетентностей
Діяльність учителя Діяльність учнів
Комунікативна компетентність
Використовує діалогічні методи, організує дискусії.
Розробляє правила ведення дискусії (краще спільно з
учнями). Спонукає висловлювати власну думку.
Стимулює надання аргументованих відповідей. Вчить
правильно ставити запитання та відповідати на них.
Слідкує за культурою мовлення школярів і сам є
взірцем цього. Пропонує письмові роботи у формі
твору, есе, листа до товариша, звіту про експедицію,
віршів з певної теми навчальної дисципліни. Створює
проблемні ситуації. Проводить нестандартні уроки, що
розвивають комунікативні вміння — урок-суд,
подорож, прес-конференцію тощо. Практикує захист
учнями творчих робіт та проектів. Використовує
інтерактивні методи навчання та прийоми педагогічної
техніки комунікативної спрямованості — мозковий
штурм, ділові ігри тощо
Висловлює свою думку. Вміє
аргументовано її довести. Робить
доповіді. Вміє написати тези,
план, реферат. Проводить захист
рефератів, проектів. Ставить
запитання до учнів та вчителя.
Відповідає на запитання учнів чи
вчителя. Здатний до толерантності
у спілкуванні: визначає свої
помилки, уникає категоричності,
додержується культури дискусії.
Використовує адекватну лексику

41. Діяльнісний підхід до формування
компетентностей
Діяльність учителя Діяльність учнів
Інформаційна компетентність
Пропонує завдання, для виконання
яких необхідне звертання до
альтернативних джерел інформації —
додаткової літератури, комп'ютерних
баз даних, Інтернету тощо. Заохочує
учнів до використання додаткової
інформації. Консультує з питань
тематики робіт та пошуку інформації.
Навчає учнів усвідомлено згортати
інформацію, складаючи план, тези,
конспект тощо. Стимулює критичне
оцінювання інформації
Добуває інформацію з різних джерел —
навчальної, довідкової,
енциклопедичної, науково-популярної,
художньої літератури, періодичної
преси, недрукованих засобів масової
інформації, комп'ютерних баз даних,
Інтернету. Виділяє потрібне із масиву
інформації. Поєднує різні джерела
інформації. Впорядковує свої знання.
Опитує оточуючих. Обробляє документи
та класифікує їх. Уміє використовувати
нові Інформаційні технології та швидко
адаптується до їх змін. Критично оцінює
інформацію

42. Діяльнісний підхід до формування
компетентностей
Компетентність саморозвитку та самоосвіти
Стимулює самоосвітню діяльність учнів.
Керує самостійною та
самоосвітньою роботою учнів.
Відстежує динаміку розвитку учнів.
Допомагає створити та здійснити
програму самоосвіти та
самореалізації учнів
Створює програму самоосвіти та
активно реалізує її. Демонструє
достатню сформованість
загальнонавчальних умінь. Має
стійкі пізнавальні потреби та
мотивацію. Уміє самостійно
здобувати знання
Компетентність продуктивної творчої діяльності
Стимулює творчість учнів. Використовує
інтерактивні методи. Проводить
нестандартні уроки. Організує
дослідницьку роботу учнів
Уміє бачити проблеми, шукати
шляхи їх подолання, генерувати
ідеї, спланувати та організувати
свою діяльність тощо

43. Взаємодія дитини та
дорослих
Сім’я
Дитина
Педагоги
Бібліотекар
Шкільний
психолог
Гуртки,
секції
Класний
колектив
Самоврядува
ння
Суспільство

44. Основне завдання перед
вчителем
навчити дитину
вчитися,
мислити і
спілкуватися

45. УУссппііхх ппррииххооддииттьь ддоо ттиихх,
ххттоо ррууххааєєттььссяя ввппеерреедд
ННааррооддннаа ммууддррііссттьь

46. Презентацію підготувала
заступник директора
з навчально-виховної роботи
Бора А. В.
Букове
листопад 2013 р