Власна методична розробка

1. 1
Управління освіти
Калуської міської ради
Учителя
української мови та літератури
Калуського ліцею № 5
Калуської міської ради
Івано-Франківської області
Стеблинської Марії Йосифівни
Калуш
2021
Формування громадянських та
соціальних компетентностей
на уроках словесності засобами
інтерактивного навчання

2. 2
Зміст
1. Огляд і аналіз літератури………………………………..…………….……..7
2. Опис і обґрунтування роботи з виділенням новизни, актуальності,
практичної значущості…………………………………………………….....8
3. Оцінка і аналіз результативності на основі наукових методів збору й
обробки інформації……………………………………….……………..…..25
4. Рекомендації з впровадження власної методичної розробки у
практику……………………………………………………..………….……28
5. Література……………………………………………………...……….…... 32
6. Моделі уроків………………………………………………………………..37
7. Сценарії вихновних заходів та фрагменти виховних годин……….……89
8. Додатки. Результати педагогічної діяльності. Публікації.
Фотоматеріали………………………………………………………..…….101

3. 3
Огляд і аналіз
літератури

4. 4
Основним компонентом Нової української школи є новий зміст освіти.
Основна її риса – орієнтація на нове навчання, яке покликане формувати в
особистості необхідні для успішної самореалізації у суспільстві навички, так
звані компетентності.
Сьогодні одним із ключових завдань навчальних закладів має бути
виховання громадянина з високим рівнем сформованості національної
свідомості, громадянського патріотизму, суспільної активності, соціальних
компетентностей.
Спираючись на ухвалену концепцію «Нової української школи» та
рекомендацій Ради Європи у сфері освіти для демократичного громадянства і
прав людини, реформування української школи закладає докорінно нові
підходи до освітнього процесу. «Нова українська школа» повинна перейти до
школи компетентностей XXI століття, школи для життя.
Цілі освіти з погляду компетентнісного підходу полягають у тому, щоб
навчити зростаючу особистість вчитися; розв’язувати пізнавальні, аналітичні,
аксіологічні проблеми; орієнтуватися в світі моральних цінностей, соціальних
ролей, різних видів професійної діяльності.
Тому у процесі вивчення української мови і літератури розвиток
соціальної та громадянської компетентностей може відбуватися через
навчання на трьох рівнях:
навчання
через
досвід
навчання для
розвитку розуміння
та ставлень
засвоєння знань
«навчання про»

5. 5
Навчання «про» включає:
— українську мову як державну мову українського народу; українську
літературу як складову національної культури;
— суспільний устрій, права та обов’язки громадянина, державні символи і
цінності;
— культурні й духовні цінності українського та інших народів.
Навчання для розвитку розуміння і особистого ставлення:
— осмислення своєї ролі у суспільстві, формування ціннісного ставлення до
людини, людської гідності, до суспільства, до праці; повага до законів,
правових норм;
— вміння ефективно вибудовувати комунікацію, аргументовано і грамотно
висловлювати власну думку;толерантно ставитися до здобутків різних
народів, людей різних рас, культур, поглядів;
— самовизначення молодої людини, вироблення в неї активної життєвої
позиції на основі гуманістичних цінностей та ідеалів, прагнення до
самостійного пошуку, духовного самовдосконалення;
Навчання «через» практичний досвід:
— засвоєння української мови, спілкування нею;
— використання текстів, різноманітних вправ, завдань, словникових
диктантів, творів, переказів;
— критичне оцінювання навчальної інформації, активне навчання у взаємодії
– в обговоренні, дискусіях, на основі роботи в парах, групах;
— наведення прикладів з художніх творів, де герої проявляють активну
громадянську позицію, використання досвіду читацької діяльності для
розв’язання життєвих проблем;
— діалогічної взаємодії з текстом: уміти сприймати, аналізувати й
інтерпретувати художній твір;
— робота з різними видами інформації, здійснення пошуково – дослідницької
діяльності; вміння критично оцінювати тексти соціально – політичного змісту;
розрізнення маніпулятивних технологій і протистояння їм.
Формування громадянської культури і якісного її рівня – громадянської
компетентності – є аспектом розгляду в багатьох сучасних дослідженнях із

6. 6
соціології, політології, педагогіки, психології. У них розглядається питання
значущості становлення громадянської культури та компетентності в сучасних
умовах розвитку, в умовах руху до громадянського суспільства, висвітлюються
погляди на сутність та структуру громадянської компетентності, розглядаються
засоби та шляхи її формування.
Ця проблема порушується в працях як зарубіжних, так і вітчизняних
дослідників: Г. Алмонда, С. Верби, Ю. Підлісної, Р. Даля, В. Степаненка та ін.
Основи концепції громадянського виховання було закладено вітчизняними
філософами та громадськими діячами — Г. Сковородою, М. Драгомановим,
М. Грушевським.
Як зазначає Ю. Підлісна, в широкому розумінні громадянська
компетентність виступає як різновид соціальної компетентності, як функція
громадянського суспільства, що генерує ґрунт для ефективної і успішної
діяльності особистості, соціальних груп і всього суспільства в цілому. У
вузькому смислі громадянська компетентність виступає як параметр діяльності
особистості, що соціалізована під впливом громадянських цінностей, норм і
правил, і який відображається в наявності знань, навичок і вмінь стосовно
політичної сфери [5, с. 8–9].
Багато учених працювало над моделлю соціальної компетенції (В.Сльот,
Х.Спанярд); структура та зміст соціальної зрілості ( О.Михайлов, В.Радул);
професійна та комунікативна компетентності (І.Бех, С.Демченко,М.Елькін);
соціально – психологічна компетентність (Л.Лєпіхова);структура соціальної
компетентності (В.Маслєннікова).
Серед українських науковців питанням громадянської освіти займаються
О. Дем’янчук [6], C. Клепко [7], О. Пометун [8], О. Сухомлинська [9].
О. Сушинський, доктор наук з державного управління, зазначає, що
«українськість – це приналежність до громадянської нації, де у центрі є саме
українець-громадянин, відповідальний у відповідальних громаді, нації, державі.
Де сутністю загальної концепції відповідальності є вимір відповідності
компетентності та компетенції, тобто діянь громадянина, громади, нації,
держави нормам права» [10, с. 51].

7. 7
Поняття громадянської компетентності, як наголошує О.Пометун,
відносно нове; під ним науковець розуміє здатність, спроможність людини
активно, відповідально й ефективно реалізовувати громадянські права й
обов'язки з метою розвитку демократичного суспільства [25, с. 6].
Таке трактування громадянської компетентності пов'язане з поняттям
компетентнісного підходу в освіті, коли основний наголос робиться не просто
на отриманні певної суми знань і вмінь, а й на формуванні системного набору
компетенцій. Застосування компетентнісного підходу щодо громадянської
освіти передбачає, що громадянська компетентність разом із громадянськими
цінностями та досвідом громадянських дій повинна становити один із
найважливіших результатів громадянського виховання.
Отже, проблема формування, становлення соціальної тагромадянської
компетентностей є життєво важливою для утвердження громадянського
суспільства.Саме в освітньому середовищі повинен відбуватися
цілеспрямований процес соціалізації індивіда, становлення громадянина-
патріота України, з активною позицією, ціннісним ставленням до суспільства,
державних символів та законодавства. Саме громадянська та соціальна
компетентності сприяють розширенню можливостей розвитку особистості в
суспільстві, стимулюють її до мотивації, автономії та відповідальності.
Освіта для самостійного громадянства й освіта з прав людини покликані
навчити, як жити разом, поважаючи одне одного у багатоманітному
демократичному суспільстві, знати і розуміти свої права та брати активну
участь у прийнятті рішень, які нас стосуються.
Отже, провівши огляд та аналіз літератури, можу ствердити, що
обрана тема є актуальною для освіти. Поєднання інформаційного й
мотиваційного компонентів із практичною діяльністю учнів у навчальному
процесі веде до формування свідомого громадянина,активного й
відповідального, здатного до реалізації громадянських прав і обов’язків задля
розвитку демократичного громадянського суспільства.

8. 8
Опис і обґрунтування
роботи з виділенням
новизни,
актуальності,
практичної
значущості

9. 9
Одним із пріоритетів шкільної освіти ХХІ століття є необхідність
формування громадянина України як освіченої, творчої особистості, в якій
органічно поєднуються високі моральні риси, громадянська зрілість,
патріотизм, професійна компетентність, потреба у
самовдосконаленні.Виховання патріота, для якого демократичне громадянське
суспільство буде середовищем для розкриття його творчих можливостей,
задоволення особистих та суспільних інтересів.
Знання законів, усвідомлення громадянської активності й відповідальності,
здатності до реалізації громадянських прав і обов’язків задля розвитку
демократичного громадянського суспільства, уміння спілкуватися та
взаємодіяти з іншими людьми – саме ці чинники є прикладом добре
сформованої соціальної та громадянської компетентностей.
Практика показує, що компетентнісний підхід до навчання є прогресивним,
перспективним і результативним, він сприяє формуванню в здобувачів освіти
ключових, зокрема громадянсько-соціальних компетентностей.
Сучасна школа повинна намагатися якомога більше готувати випускника до
сучасного життя та діяльності. Учні упродовж навчання мають набути таких
умінь:
• презентувати власну думку й уважно ставитися до поглядів інших
людей;
• досконало володіти рідною мовою;
• уміти виступати публічно;
• розв’язувати проблеми творчо;
• уміти передбачати труднощі й шукати шляхи їх розв’язання;
• адаптуватись до життєвих ситуацій, які постійно змінюються;
• бути комунікабельним у різних соціальних групах.
Діяльність учителя щоурочно повинна бути орієнтована на формування в
дітей стійкої позиції, що передбачає розвиток в особистості таких якостей, як
соціальна активність, відповідальність, повага до прав людини, до інших
культур, підготовка молоді для відкритого демократичного суспільства.

10. 10
Уроки словесності мають величезні можливості формування в
учнівсоціальної та громадянської компетентностей у повному обсязі. Цьому
сприяє багатий ідейно-тематичний зміст запропонованих програмою художній
творів.
Завданнями громадянської освіти є:
1. Формувати громадянську (державну), національну та культурну
ідентичність; сприяти плеканню української мови, збереженню духовності та
моральності українського народу.
2. Розвивати критичне мислення та медіа грамотність, навчати практично
застосовувати їх.
3. Виховувати та розвивати громадянську відповідальність за
суспільнополітичні процеси, навички демократичної участі та управління
державою.
4. Формувати розуміння і повагу до прав та свобод людини, здатність їх
захищати.
5.Упроваджувати ідеї інклюзії та соціального залучення.
6. Формувати активну життєву позицію, здатність поширювати й
застосовувати практики громадських ініціатив та волонтерства.
Складові громадянської компетентності людини:
• громадянські знання, на основі яких формуються уявлення про форми і
способи життя і реалізації потреб і інтересів особистості в політичному,
правовому, економічному, соціальному та культурному просторі
демократичної держави взагалі та української зокрема;
• громадянські вміння та досвід участі в соціально-політичному житті
суспільства і практичного застосування знань;
• громадянські чесноти – норми, установки, цінності й якості, притаманні
громадянинові демократичного суспільства.
Отже, зміст громадянської освіти, що забезпечує формування громадянської
компетентності особистості, є сукупністюзнань про громадян, що містять:
а) філософсько-культурологічні та морально-етичні;
б) політологічні;
в) правові;

11. 11
г) економічні;
д) соціальні.
Соціальна компетентністьспрямована на виховання усвідомленого
відчуття себе частиною суспільства та формування навичок ефективної
комунікації.
До структури соціальної компетентності І. Зимня включає наступні
компоненти:
• знаннєвий (передбачає наявність у суб’єкта знань про зміст соціальної
компетентності);
• мотиваційний (характеризує готовність суб’єкта до прояву
компетентності);
• ціннісно-смисловий (ставлення суб’єкта до змісту соціальної
компетентності, емоційно-вольова регуляція процесу реалізації
компетентності, ставлення до результатів);
• поведінковий (досвід прояву компетентності у різноманітних
стандартних і нестандартних ситуаціях) [23, с. 6].
Структуру соціальної компетентності ( за І. Єрмаковим):
• ухвалювати рішення стосовно себе, прагнути до розуміння власних почуттів і
вимог; блокувати неприємні почуття і власну невпевненість;
• знати, як досягти мети у найбільш ефективний спосіб;
• правильно розуміти бажання, очікування й вимоги інших людей, враховувати
їхні права;
• розуміти, як з урахуванням конкретних обставин і часу слід поводитися,
беручи до уваги інтереси інших людей, власні вимоги;
• усвідомлювати, що соціальна компетентність не має нічого спільного з
агресивністю і передбачає повагу до прав і обов’язків інших [24, с. 59-72].
Розвиток такого набору знань, навичок і ставлень дає змогу учням
підготуватися до самостійного відповідального життя, зваженого прийняття
рішень і ефективної взаємодії у спільноті – у класі, школі, місцевій громаді,
державі.

12. 12
З метою реалізації навчально-виховної мети і з головним змістом
забезпечення використання громадянських та соціальних компетентностей
планую роботу таким чином, щоб уроки були радісними і цікавими для учнів,
щоб розкривали творчий потенціал кожної особистості, ставили в ситуацію
морального вибору і прийняття самостійного рішення.
Новизна власної методичної роботи полягає в тому, що в ній
запропоновано вдале поєднання різних форм і методів роботи, які сприяють
створенню демократичного середовища для навчання й виховання дітей.
Актуальність проблемизумовлена необхідністю за допомогою соціальної
та громадянської компетентностей на уроках словесності сформувати у
здобувачів освіти культуру життєдіяльності , підготувати майбутніх
випускників до сучасного життя та діяльності. Виховати свідомих громадян
України із активною життєвою позицією.
Практичне значення: на основі аналізу наукових джерел та навчально-
методичного забезпечення розроблено завдання і вправи для словесності у 5-9
класах, що враховують положення компетентнісного, особистісно
зорієнтованого, діяльнісного підходів до мовленнєвого розвитку учнів і можуть
використовуватися на уроках та практичних заняттях із методики викладання
української мови та літератури.Важливо нині є не тільки вміння оперувати
власними знаннями , а й бути готовим змінюватись й пристосовуватись до
нових потреб ринку праці , оперувати й управляти інформацією , активно діяти
, швидко приймати рішення , навчатись упродовж життя. Проектуючи творчо
своє життя , особистість оволодіває не лише знаннями , а й компетентністю.
На уроках словесності використовую різні форм організації навчальної
діяльності:
• асоціативне моделювання,
• фразеологічні хвилинки,
• рольові ігри,
• ситуативні колізії,
• захист композиції, вільна імпровізація,
• розмальовки,
• фактологічні та асоціативні диктанти,

13. 13
• поширення тексту з опорою на музику,
• словесне малювання,
• вільне письмо,
• життєві ситуації,
• складання синонімічних рядів,
• створення атласу емоцій
Створюю усі необхідні умови, застосовую такі методи, прийоми, форми
роботи, які б сприяли досягненню поставлених цілей. Створюю атмосферу
довіри, взаємодопомоги. Саме на таких уроках учням легко робити відкриття,
усвідомлювати важливість здобутих знань.Саме за таких умов можливе
виховання особистості, підготовленої до майбутнього, у якому необхідно
розв’язувати проблеми та приймати конкретні рішення.
На уроці панує ситуація успіху, позитивного настрою, відповідної мотивації,
взаємопідтримки, адже література й мова вивчаються в школі не для того, щоб
через багато років людина могла розповісти всі правила, назвати біографічні
дані кожного письменника, знати тему та ідею художнього твору. Основне
завдання – навчити дитину жити, мислити, діяти. Усі ці дії формують творчу
особистість. Тому необхідноуроки будувати таким чином, щоб кожен здобувач
освіти був співавтором уроку, перебував в активному пошуку, самостійно
знаходив правильні відповіді, відчував радість успіху.
Для реалізації поставлених цілей на уроках словесності активно впроваджую
методи інтерактивного та групового навчання, інші інноваційні прийоми, які
допомагають усім суб’єктам діяльності реалізувати навчальні цілі, створюю
атмосферу особистісно зорієнтованого, демократичного, результативного
навчання.
Проведення диспутів, дискусій, обговорень проблемних питань у групах
сприяє становленню й розвитку національно свідомої особистості, з
патріотичними поглядами, соціальною активністю, громадянською позицією.
На уроках використовую такі методи формування творчих здібностей:
• завдання творчого характеру (написання міні-творів, творів-есе, творів-
експромтів),
• самостійне складання планів та проєктів,

14. 14
• завдання пошукового характеру,
• спільне вирішення проблеми,
• самостійне опрацювання матеріалу,
• ситуація діалогу,
• рольовіігри,
• складання презентацій;
• кейс – методи,
• інтелект-карти,
• складання кроссенсів, леббуків,
• хмари слів,
• QR-коди.
З-поміж головних завдань уроків виокремлюю і такі: створення емоційно
комфортного розвивального навчального середовища для формування
функційної грамотності, розвитку здатності кожного учня усвідомлювати
відповідальність за своє навчання, потребу в набутті передбачених програмою
знань, умінь і навичок, що мають важливе значення для формування
комунікативно компетентної особистості.
Саме уроки словесності слугують основою для розвитку граматичного ладу
мовлення, правописних навичок, засвоєння синтаксичних норм української
літературної мови; створюють міцне підґрунтя для здійснення мовленнєвої та
мисленнєвої діяльності.
Велику увагу приділяю організаційному моменту. Початковий етап
кожного уроку покликаний створювати атмосферу співпраці, забезпечити
нормальну зовнішню обстановку та психологічний настрій учнів на роботу. У
своїй педагогічній практиці нерідко використовую розминки для мотивації
навчання, для ненав’язливого формулювання мети і завдань уроку.
Перед подачею нового матеріалу фокусую увагу учнів на проблемі,
намагаюсь викликати інтерес до обговорюваної теми. Це можуть бути
питання, цитата, коротка історія, невеличке завдання, розминка,
казка.Наприклад, під час вивчення теми «Іменник як частина мови: загальне
значення, морфологічніознаки, синтаксична роль» пропоную учням розгадати
загадки. Із перших букв скласти слово. Далі пропоную пояснити, яку функцію

15. 15
воно буде виконувати впродовж уроку.
Ось кілька вправ, виконання яких формуватимуть соціальну та
громадянську компетентністі.
Урок української мови у 5 класі. Діалог. Розділові знаки при діалозі
Використовую бесіду-мотиватор, створюю ситуація успіху. Пропоную ряд
питань:
–Хто такий патріот?
–Якими рисами має бути наділена така людина?
– Чи є в наш час патріоти?
Вправа «Редагування»
Спишіть діалог, правильно розставивши розділові знаки.
Тату а як ти розумієш слово "патріот"? У нас сьогодні дискусія у школі була,
так ми ледь не посварилися.
Справді? З чого?
Микола сказав, що справжній патріот не повинен критикувати свою країну. А
мені не все подобається. То що я не патріот?
Микола помиляється. Ось скажи мені, що ти робиш, якщо тобі щось не до
вподоби?
Намагаюся виправити, змінити на краще.
Ти патріот синку. Тільки той, хто справді любить свою країну, буде намагатися
зробити її кращою.
Так тату.
Підсумок.Патріотами не народжуються, а стають.
Складові громадянської компетентності, які можна розвивати за
допомогою пропонованої вправи:становлення громадянина-патріота
України,ціннісне ставлення до людини; повага до людської гідності.
Урок української мови у 6 класі на тему «Іменники загальні й власні.
Велика буква та лапки у власних назвах».
Пропоную учням записати мовно-географічний диктант
1. Столиця України.
2. Назва нашої області.
3. Одне з морів, що омиває Україну.

16. 16
4. Місто Львів знаходиться на території (Північної, Південної, Західної,
Східної) України.
5. Річка, без якої ми не уявляємо місто Київ.
6. Засновники Києва.
7. Найбільшийострівна Дніпрі, розташований поблизу Запоріжжя.
8. Найвища гора на території Західної України.
9. Місто у Київській області, назва якого складається з двох слів.
10 Відома архітектурна пам’ятка в Україні.
11 Назва заповідника в Україні.
12 Чернеча гора знаходиться в….
Із записаних слів скласти твір (6-12 речень) про красу й могутність
України.
Підсумок.Кожен повинен вивчати історію рідної землі,цікавитись
культурним надбанням українців,бачити й шанувати красу навколо нас.
Складові громадянської компетентності, які можна розвивати за
допомогою пропонованої вправи:усвідомлювати шанобливе ставлення до
минулого, сучасного та майбутнього своєї держави, здобутків українського
народу.
Вивчення самостійних частин мови конкретизую прикладами життя
історичних постатей – представників українського народу – Ярослав Мудрий,
княгиня Ольга, Іван Виговський, Михайло Грушевський… Такі приклади із
життя відомих людей сприяють глибшому осягненню навчально
матеріалу,виховують любов до України, повагу до відомих постатей держави,
які брали активну участь у формуванні незалежності країни, а також здобутків
українського народу.
Ознайомлення з прикладами творчості та діяльності історичних постатей
передбачає звернення уваги на окремі епізоди життя визначних діячів, які чітко
стосуються теми, сприяють зацікавленню учнів, а не зводяться до ретельного
вивчення біографії. Інформація про відомих людей не повинна бути
переобтяжена надмірною деталізацією. Учитель має спонукати інтерес учнів,
залишати простір для їхньої самостійної роботи.

17. 17
Використовую різні форми роботи для тематичного оцінювання. Наприклад,
написання диктанту-редагування
Притча про те, як мудро реагувати на заздрість і образи тих, хто нас
оточує
Жив був старий мудрий самурай. В нього була группа учнів, і він навчав їх
життєвої мудрості. Одного разу під час занять до нього зайшов молодий воєн
що прославився своєю нечемністю і жорстокістю.
Його олюбленою тактикою був прийом провокації він ображав противника,
той виходив із рівноваги, брав на себе виклик, але в люті здійснював одну
помилку за іншою і програвав бій.
Так сталося і цього разу воєн викрикнув кілька образ й став спостерігати за
реакцією самурая. Але той незворушно продовжував везти заняття. Так
повторилося кілька разів. Коли самурай ніяк невідриагував і втретє, боєць в
роздратуванні пішов геть.
Учні уважно і з цікавістю спостерігали за всім процесом. Після відходу
бійця один з них не витримав:
Учителю навіщо ви терпіли нападки? Потрібно було викликати його на
бій!
Мудрий самурай відповів
Коли вам преносять подарунок, і ви не приймаєте його, кому він
належить?
Своєму колишньому хазяїну, відповіли учні.
Те ж стосуєця заздрості, ненависті і образ. До тих пір, поки ти неприймеш
їх, вони належать тому, хто їх преніс.
Бесіда
– Чи повинні ми в житті на грубість відповідати тим же?
– Що таке толерантність?
– Якими способами можна дійти згоди, щоб не образити іншу людину.
Підсумок.Кожна людина має будувати стосунки з іншими особами таким
чином, щоб непорушувати прав і свобод інших.
Складові соціальної компетентності, які можна розвивати за допомогою
пропонованої вправи:формування толерантності кожної особистості

18. 18
Метод «Мозковий штурм»
Давайте разом створимо правила, як перестати заздрити.
Проблемно-пошукова ситуація передбачає набуття дослідної, творчої
діяльності, розвитку впевненості у власній здатності до вирішення навчальних і
життєвих комунікативних проблем.
Важливу роль становлять вправи, у яких розкривається проблема
громадянського виховання молоді на прикладі інших людей: волонтерів, воїнів
АТО, героїв Небесної сотні. Важливо додати до їх змісту систему наскрізних
запитань: як ви думаєте, поміркуйте, аргументуйте свою думку,підтвердіть
твердження.
Наприклад: Прочитайте текст. Доберіть до нього заголовок.
Поміркуйте, яка основна думка прочитаного? Чи можна стверджувати,
що воїни Небесної сотні відповідальні громадяни своєї держави? Відповідь
аргументуйте, посилаючись на текст.
Їх назвали Небесною сотнею – українців, які загинули в Києві на
Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за
право бути Українцем і за свою Батьківщину.
Героїчна сотня, зробивши перший крок, журавлиним ключем полинула у
вирій вічності, ставши нашими Ангелами-Охоронцями на небі.
Одним із таких Ангелів є наш земляк Ігор Дмитрів. Він віддав своєжиття
за власну націю і державу, поклав душу і тіло на вівтар свободи своєї країни, і
ми про це повинні завжди пам’ятати.
За поданими початками речень напишіть невелике висловлювання. Усно
проаналізуйте доцільність, на вашу думку, виконання такого виду роботи.
Чи актуальною для вас є тема твору і чому? Чи сподобалося вам
виконувати це завдання?
Батьківщина.
Що таке Батьківщина?
Батьківщина – це дещо більше, ніж місце народження…
Що найперше постає в уяві, коли Ви чуєте це слово?
Для мене Батьківщина – це..
Я пишаюсь, що…

19. 19
Підсумок.Ми завжди повинні пам`ятати відвагу, силу духу та стійкість
людей, які віддали своє життя за майбутнє України.
Складові громадянської компетентності, які можна розвивати за
допомогою пропонованої вправи:формувати в молодого покоління високої
патріотичної свідомості, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про
благо свого народу, готовності до виконання громадянського і конституційного
обов’язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України.
У своїй практичній діяльності доцільно використовую проєктну
діяльність, яка нині є однією з найперспективніших складових освітнього
процесу, оскільки створює умови для творчого саморозвитку та самореалізації,
формує всі необхідні життєві компетенції.
Наприклад,пропоную таке завдання: робота над проєктом «Мальовнича
карта Калущини. Подорожуй і пізнавай», який надає змогу представити
інформацію для туристів про різноманітність національного життя, історію,
культурну самобутність і визначні місця рідного міста. Даю завдання учням
реалізувати свої ідеї, підготуватись до захисту власного проєкту за такими
пунктами:
1. Зібрати й систематизувати матеріал.
2. Запропонувати свій варіант карти.
3. Представити проєкт.
4. Організувати його обговорення.
5. Провести дискусію щодо збереження унікальних пам’яток рідного
міста.
Пропоную тематику учнівських проєктів, які використовую на уроках
словесності та в позакласній роботі: «Людина починається з сім’ї » – 5 клас,
«Мої права і обов’язки»– 6 клас, «Доля дітей – сиріт у сучасному суспільстві »
– 7 клас., «Молодіжні організації » – 8 клас, «Видатні українці» – 9 клас,
«Цінності мого життя » – 10 клас, «У чому щастя людини » – 11клас.
Невід’ємною складовою навчання української мови є написання творчих
робіт на соціальну та громадянську тематики(«Вітчизна починається з
маленького», «Мусимо бути європейцями на ґрунті українському»
(Г.Філіпчук), «Незалежність підіймає на крилах. Відповідальність не дає ці

20. 20
крила спалити. Маючи і те, і інше, можна долетіти до мети!» (С. Вакарчук),
«Яку майбутню сім’ю я сподіваюсь мати ? », «У чому полягає сенс життя ? »,
«Яким я бачу своє майбутнє? », «Що потрібно для щастя людині? », Те, що ми
робимо для себе, вмирає з нами, те, що ми творимо для інших залишається і є
безсмертним» (Альберт Пайк).
Дуже важливо, на уроках словесності давати здобувачам освіти не лише
знання, а й навчати бачити головне, робити виcновки, відкривати для cебе щось
нове, щоб потім адаптуватиcя в cуcпільcтві та творчо працювати.
В умовах модернізації системи освіти актуалізується питання
формування відповідального громадянина з високим почуттям власної
гідності,активною громадянською позицією, готовністю до виконання
громадянських обов’язків.
Літературна освіта є важливим чинником створення оптимальних
передумов розвитку всебічно освіченої особистості, виховання громадянина-
патріота України, а її зміст базується на засадах загальнолюдських і
національних цінностей, принципах гуманізму й демократії. Українська
література також є потужним носієм ідентичності нації, її генетичного коду,
тому в національному самоусвідомленні, самозбереженні й самоствердженні її
роль незаперечна й важлива. Виховання свідомого українця повинно базуватися
на історичних і культурних знаннях, традиціях, на переосмисленні сучасного
досвіду на основі загальнолюдських цінностей. Ознайомлення з художнім
твором, усебічний аналіз змістової, жанрової та естетичної специфіки
наблизять учнів до розуміння літератури як вияву мистецтва, потужного
чинника світосприйняття та самоідентифікації. Компетентнісний потенціал
забезпечує можливість формування в процесі вивчення предмета соціальної та
громадянської компетентності.
Реалізація цієї наскрізної лінії здатнавдосконалити такі уміння:
− наводити приклади з художніх творів, де герої проявляють активну
громадянську позицію;
− висловлювати ставлення до порушених проблем;
− твердо, але толерантно відстоювати свої погляди в дискусії;
− працювати в парі, групі, виконувати доручену роль;

21. 21
− ухвалювати спільне рішення.
Також вона спрямована на формування таких ставлень молодого покоління, як:
− відчуття себе членом спільноти;
− усвідомлення важливості активної громадянської позиції;
− готовність брати на себе відповідальність.
Урок літератури має змогу реалізувати виховання соціальної та
громадянської компетентностей у повному обсязі.Цьому сприяє багатий
ідейно-тематичний зміст запропонованих програмою художній творів.
Наприклад, розглядаючи в 5 класі твір Зірки Мензатюк «Таємниця козацької
шаблі», пропоную учням такі види робіт :
1. Створити інформаційний буклет про Національний історико-
меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви» («Козацькі Могили») або
повідомлення про пластунів.
2. Скласти текст короткого рекламного ролика до фільму «Історія
українських земель». Скласти акровірш до слів: «Україна», «патріот».
3. Експрес-інтерв’ю «Коло думок»
- Зацікавився життям…
- Зробив для себе висновок…
- Буду читати сучасну…
- Буду розвивати…
- Зможу аналізувати…
- Навчився досліджувати…
7.Рольова гра
«Дослідники» збирають інформацію про просування Руснаків (міста, села,
річки), «Краєзнавці» знаходять інформацію про те чи інше відвідане ними
місце, «Юнкори»– працюють над питанням «Чому те чи інше місце вважають
історичним місцем України?»
Вивчаючи в 5 класі казку І.Франка «Фарбований Лис», вчу учнів
толерантно відстоювати власну позицію в дискусії про те, у якому суспільстві
ми хочемо жити. Пропоную на уроці розіграти діалог на тему : «Які наші права
та як вони захищені?» або провести міні-диспут «Яку відповідальність несуть
люди?»

22. 22
Під час розкриття теми жіночої долі в 9 класі у творчості І.
Котляревського, Т.Шевченка., Г. Квітки-Основ’яненка, П. Куліша пропоную
учням вправу «Це незабаром застаріє!».Проводжу бліц-мозковий штурм «Що
таке переконання та уявлення?» Після чого об`єдную учнів у групи, кожна з
яких отримує шляхом жеребкування картку про переконання, які втратили силу
з часів ХХ століття порівняно з сучасністю. Наприклад, уявлення про роль
чоловіка та жінки в сім`ї; переконання в тому, що батьки мають обирати пару
для своїх дітей; про стосунки поза шлюбом; переконання щодо народження
дітей поза шлюбом та інші.
Така вправа допомагає зрозуміти соціальні аспекти переконань, учить
порівнювати різні типи втілення теми жіночої долі, висловлювати судження
про материнство.
Робота в групах.
Ви – Захар Беркут. Опишіть ваш душевний стан у час прийняття рішення
відмови Тугарові Вовку. Що вами керує?
Ви – Тугар Вовк . Поясніть, чому ви не залишаєтеся у громаді?
Ви – громада. Чому ви погоджуєтеся на обмін, запропонований Тугаром
Вовком?
Створення атласу емоцій
В. Підмогильний „Місто". За допомогою світлих і темних карток відтворіть
емоції (позитивні, негативні), які супроводжували героя протягом життя. На
основі утвореного атласу емоцій зробіть висновок: чи може почувати себе
щасливою людина, навіть досягши матеріального благополуччя, коли життя її -
суто реклама прочитаної книги;
Поема «Мойсей» – одна з вершин творчості І.Франка. Проблематика
твору: історичний шлях нації, визначна особистість як її провідник,
пробудження національної свідомості, історичної пам'яті. Пролог до поеми -
заповіт українському народові.
Під час вивчення матеріалу використовую такі форми роботи:
1.Відкритий лист «Новий Мойсей для українського народу».
Завдання: написати лист до Мойсея від сучасного українського народу

23. 23
2. Інформаційний дайджест «Державотворці ХХ-ХХІ століття».
Завдання:зібрати інформацію про президентів, які стали найвідомішими у світі,
провести порівняльний аналіз їх позитивних дій та помилок.
3. Передвиборча програма Мойсея.
Що повинен був запропонувати своєму народові головний герой поеми
«Мойсей» (враховуючи наше сьогодення), щоб люди знову йому повірили?).
У своїй роботі практикую різнорівневі домашні завдання: проблемно–
пошукового характеру (створення відеороликів, запитань до вікторин,
написання сценаріїв, створення газетних публікацій, створення слайдів–творів),
а також практикую випереджувальні домашні завдання (вивчення біографії
письменника, прочитання твору, підготовка відповідей на заздалегідь
оголошені проблеми твору або поставлені питання, які роздаються перед
вивченням теми чи вивішуються на стенді).
Отже, формування соціальної та громадянської компетентностей
школярів є тривалим і цілеспрямованим процесом. Ефективність його залежить
від залучення учнів до активної навчальної діяльності, що супроводжується
внутрішньою розумовою активністю.
Запропоновані завдання спрямовані на оволодіння уміннями самостійної
філологічної роботи з текстами різних стилів та жанрів, які містять моделі
досягнення свободи особистості, соціальної захищеності; учать сприймати,
аналізувати, зіставляти мовні явища і факти, систематизувати інформацію з
різних джерел, коментувати, логічно обґрунтовувати позицію, дискутувати,
поглиблювати цілісне уявлення громадянську відповідальність; реагувати
мовними засобами на спектр соціальних і культурних явищ, попереджувати і
розв’язувати конфлікти, досягати компромісів; працювати у групі, в команді.
Як показав аналіз дослідної роботи, виконання пізнавальних,
тренувальних, творчих, пошуково-дослідницьких вправ і завдань підвищує
грамотність, визначає рівень розвитку мовного чуття, критичного мислення,
уміння коментувати слова відповідно до сфери і ситуації спілкування.
Враховуючи все вищенаведене, я спостерігаю, як зріс рівень навчальних
досягнень учнів на уроках словесності, суттєво знизилась кількість школярів з
початковим рівнем та дещо зменшилась кількість учнів із середнім рівнем. Мої

24. 24
вихованці виборюють призові місця на шкільній та міській олімпіаді з предмета,
беруть активну участь та перемагають у різноманітних мовно-літературних
конкурсах.
Хочу зазначити, що використання на уроках словесності соціальної та
громадянської компетентнстей не є для мене самоціллю, а лише засобом для
досягнення тієї атмосфери у класі, яка сприяє співробітництву на уроці.
Пропоновані матеріали переконливо демонструють можливість
поступального розвитку соціальних і громадянських компетентностей.

25. 25
Оцінка і
аналізрезультатив
ності

26. 26
Спостерігаючи за навчальним процесом у ході експериментального часу
(упродовж 2 навчальних років), ми отримали порівняльні результати рівнів
розвитку соціальної та громадянської компетентностей на уроках словесності.
Було 2 експериментальні групи: 8А, 9А – 56 учнів (Е-А); 7Б, 8Б – 58 учнів (Е-
Б). У групі Е-А використовувалися завдання із змістовим використанням у
повсякденному житті правил соціальної та громадянської компетентостей
відповідно до вимог їх практичного виконання в залежності від конкретних
практичних умов. Група Е-Б працювала на уроках словесності із завданнями
загальнорозвиваючого традиційного змісту.
23%
35%
42%
9%
40%
51%
0%
10%
20%
30%
40%
50%
60%
Початковий рівень Достатній рівень Високий рівень
Група Е-А
До експеременту Після експеременту
22%
38%
40%
19%
40% 41%
0%
5%
10%
15%
20%
25%
30%
35%
40%
45%
Початковий рівень Достатній рівень Високий рівень
Група Е-Б
До експеременту Після експеременту

27. 27
Результати визначення рівня соцільної та громадянської компетентностей
такі: у групі Е-А показник низького рівня зменшився на 14%, у групі – Е-Б –
3%. Середній рівень подано як процентне збільшення на 5% – для групи Е-А і
збільшення на 2% для групи Е-Б. Якісно зріс показник високого рівня для групи
Е-А на 9%; лише 1% - для групи Е-Б.
Аналізуючи дані щодо розподілу учнів за рівнями усвідомленості
мотивації знань проводивися на основі анкетних даних учнів групи Е-А, Е-Б за
методикою оцінки адаптаційних здібностей особистості (БОО «Адаптативність
200»), методикою «Акцентуація» (тест – опитувальник Г Шмишека),
Г. Шмишека), діагностикою індивідуально-психологічних властивостей та
якостей особистості» за навчально-методичним посібником «Діагностика
індивідуально-психологічних властивостей особистості» (Неурова А. Б.,
Капінус О.С.).
В основі опитування лежали закони розуміння мотивації навчання, якою
мірою вони розвинені, на що конкретно спрямовують учні свою навчальну
діяльність і чи дає дана мотивація результати.

28. 28
Рекомендації
із впровадження
власної
методичної
розробки в
практику

29. 29
Соціальна та громадянська компетентності на уроках словесності
передбачають співпрацю усіх учасників навчального процесу для досягнення
спільної мети; виховання поваги до прав інших осіб, уміння діяти в
конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати
культурне розмаїття різних народів та ідентифікувати себе як громадянина
України.
Щоб сформувати освічену, активну, стійку, самодостатню особистість,
необхідно реалізувати наступні умови:
• допомогти здобувачам освіти оволодіти найбільш продуктивними
методами навчально-пізнавальної діяльності,
• створити комфортні умови навчання для кожної дитини,
• правильно організувати місце й час навчальної діяльності вказаного
напрямку,
• розвивати творче мислення різноманітними засобаим інтерактивного
навчання,
• враховувати індивідуальні особливості,
• навчитиздобувачів освіти думати та самостійно приймати рішення,
• відходити від механічних переказів, дослівного відтворення матеріалу
підручника,
• готувати різнорівневі завдання,
• створити ситуацію успіху для кожної дитини,
• дотримуватися принципу педагогічного співробітництва вчителів і батьків
із окресленого питання,
• заохочувати здобувачів освіти до дослідницької роботи,
• систематично застосовувати на уроках словесності соціальні та
громадянські компетентності, прийнятні в навчально-виховному процесі
даної освітньої установи.
Правильна організація навчання дає можливість розвивати свідомих та
самодостатніх особистостей, які в майбутньому будуть уміти спілкуватися та
взаємодіяти з іншими людьми, знатимуть і дотримуватимуться

30. 30
законів;виховуватимуть у собі почуття відповідальність за процеси, які
відбуваються у суспільстві, стануть свідомими учасниками державного життя.
У власній методичній розробці пропоную конспекти уроків словесності,
медіапрезентації до них, текстуальні міні-диктанти на редагування, завдання на
логічне мислення, тексти з графічними та відповідність, які можна
використовувати для підготовки та проведення уроків учителями.
Уже розроблені та апробовані уроки до тем «Словосполучення. Будова й
види словосполучень за способами вираження головного слова», «Односкладні
речення з головним членом у формі присудка ( означено-особові, неозначено-
особові, узагальнено-особові, безособові) і підмета (називні)», «Однорідні
члени речення», «Леся Українка. Життєвий і творчий шлях. Символічність,
романтичні образи, прийом контрасту, світоглядна декларація сильної вольової
особистості у вірші «Contra spem spero», «Зміст, тема повісті І. Франка «Захар
Беркут». Патріотична ідея у творі. Образ тухольської громади: роль і місце
кожного в суспільному житті», а також сценарії свят, виховних годин.
Запропоновані вправи розроблені як приклади інтерактивної діяльності,
яка допомагає освоїти зміст уроків словесності і водночас розвивати
громадянську та соціальну компетентності.
Власну методичну розробку доцільно впроваджувати на уроках
словесності, виховних годинах, позакласних заходах.
Дана методика сприятиме поглибленому вивченню тем, розвиватиме
соціальні та громадянські компетентності учнів і стане запорукою високої
якості мовної освіти та інтелектуальному розвитку кожної особистості зокрема.
Дана методична розробка може бути використана учителями-
філологами для підготовки і проведення уроків, створення власних варіантів
уроків і вдосконалення запропонованих, проведення окремих видів завдань,
тестового контролю та оцінюваннярівня навчальних досягнень учнів з
мови;проведення індивідуальнихта факультативних занять з уроків словесності,
проведення виховних годин, позакласних виховних заходів.
Моя розробка стане хорошим помічником учителям–словесникам та
класним керівникам у проведенні уроків, а здобувачам освіти допоможе якісно

31. 31
підготуватися до складання іспитів і зовнішнього незалежного оцінювання з
української мови та літератури.
Пропоную учителям-філологам долучатися до праці з розроблення
програмного забезпечення уроків, щоб створити якісний, корисний і потрібний
українській школі електронний продукт. Це і буде наш внесок у справу
розвитку компетентності учнів, підвищення ефективності навчання, організації
їх навчально-пізнавальної діяльності.

32. 32
Література

33. 33
1. Пометун О.І. Дискусія українських педагогів навколо питань
запровадження компетентностей підходу в українській освіті//
компетентнісний підхід в сучасній освіті: світовий досвід та українські
перспективи. –К.: К.І.С.,2004.- с.66-72.
2. Рафальська М, Боярчук О.,Герасим Н .Громадянська відповідальність: 80
вправ для формування громадянської та соціальної компетентностей під
час вивчення різних шкільних предметів.5-9кл. Посібник для вчителя /. –
Київ, 2017.- 136с.
3. Ващенко Г. Хвороби в галузі національної пам’яті / Г. Ващенко // Освіта.
– 2003. – № 1. – С. 3.
4. Посібник «Громадянська відповідальність. 80 вправ для формування
громадянської та соціальної компетентностей під час вивчення різних
шкільних предметів. 5-9 класи»
5. Подлесная Ю.Е. Гражданская компетентность в современном обществе:
политологические аспекты формирования и развития : автор. канд.
полит. наук / Ю.Е. Подлесная. – М., 2006.
6. О. П. Дем’янчук, «Теорія і практика громадянської освіти: світовий
досвід», Наукові записки НаУКМа. Політичні науки, т. 19, с. 64–69, 2001.
7. С. Ф. Клепко, «Громадянська освіта: необхідні утопії», Наукові записки
НаУКМа. Політичні науки, т. 20, с. 61–65, 2002.
8. О. І. Пометун, «Формування громадянської компетентності: погляд з
позиції сучасної педагогічної науки», Вісник програм шкільних обмінів,
№ 23, с. 18–24, 2005.
9. О. Сухомлинська, «Ідеї громадянськості і школа України», Шлях освіти,
№ 4, с. 20–25, 1999.
10. О. Сушинський, «Україноцентризм і відповідальність – сутність
інновацій сучасного конституціоналізму», Управління інноваційним
розвитком території на наук.‐практ. конф. за міжнар. участю.
Дніпропетровськ, Україна, 2014, с. 49–54.
11.Державна науково‐педагогічна бібліотека України імені В. О.
Сухомлинського НАПН України. [Електронний ресурс]. Доступно:
http://dnpb.gov.ua/ua/.

34. 34
12. К. В. Камінська, Гід з громадянської освіти в Україні: наук.‐допоміж.
бібліограф. покажчик. Донецьк, Україна, 2003, 166 с.
13.Верховна Рада України. (2017, Верес. 5). Закон № 2145‐VIII «Про освіту».
[Електроннийресурс].
Доступно:https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2145-19.
14.С. Й. Вовканич, «Україна і світ: синергетичні чинники боротьби із
загрозами глобальної гібридизації», Стратегічні пріоритети, № 4, с. 211–
219, 2017.
15.А. А. Головка, «Громадянське суспільство як суб’єкт протидії загрозам
національній безпеці в інформаційній сфері», дис. канд. наук;
Національний ін-т стратегічних досліджень. Київ, Україна, 2018, 226 с.
16.О. О. Горбань, «Інформаційна війна проти України та засоби її ведення»,
Вісник нац. академії держ. управління. Інформаційні технології, вип. 1, с.
136–141, 2015.
17.Міністерство освіти і науки України. (2016, Жовт. 27). Концепція Нової
української школи.[Електронний ресурс]. Вісник післядипломної освіти.
Випуск 8(37) «Серія «Педагогічні науки»
https://doi.org/10.32405/2218‐7650 84
Доступно:https://www.kmu.gov.ua/storage/app/media/reforms/ukrainskashkola
-compressed.pdf.
18.Кабінет Міністрів України. (2018, Жовт. 03). Розпорядження № 710‐р
«Про схвалення Концепції розвитку громадянської освіти в Україні».
[Електронний ресурс]. Доступно: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/710-
2018-%D1%80?lang=ru.
19.О. В. Овчарук, Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід
та українські перспективи: бібліотека з освітньої політики. Київ, Україна:
К.І.С., 2004, 112 с.
20.Освіта на основі життєвих навичок: адвокаційний модуль для керівних
кадрів. [Електронний ресурс].
Доступно:
http://dlse.multycourse.com.ua/ua/page/15/53.

35. 35
21.П. А. Рзаєв, «Наукові підходи до визначення змісту терміна "громадянське
суспільство"». Молодий вчений, № 6(09), червень, с. 186–189, 2014.
22.С. Соляр, «Громадянське суспільство: загальнотеоретичні підходи до
визначення», Вісник Академії правових наук України, № 1, с. 271–279,
2013.
23.Зимняя И. Ключевые компетенции – новая парадигма результата
образования / И. Зимняя// Дайджест педагогічних ідей та технологій:
Школа-парк. – 2003. – № 4. – С. 18–23.
24. Єрмаков І. Педагогіка життєтворчості: орієнтири для ХХІ століття /
І. Єрмаков // Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство : наук.-
метод. збірн. / [ред. кол. Н.Софій (голова), І. Єрмаков (кер. авт. кол-ву і
наук. ред.) та ін.]. – К. : Контекст, 2000. – С. 19.
25. Пометун О. Теоретичні засади формування громадянської компетентності
учнівської молоді // Управління школою. - 2005. - №8 (92). - Березень. –
С. 5-8.
26.Євтушенко Р. Стратегічні вектори розвитку системи громадянської освіти
учнів загальноосвітніх навчальних закладів в Україні // Управління
школою. - 2005. - №8 (92). - Березень. - С. 2-3.
27. Ігнатенко П, Косарєва Н., Поплужний В. Громадянське виховання учнів в
умовах українського державотворення: Посібник для вчителів // Рід.
школа. - 1996. - №3. - С. 31 -50.
28. Компетенісний підхід у сучасній українській освіті: світовий досвід та
українські перспективи / за заг. ред. О.Овчарук. - К. :”К.І.С.”,2004. - С. 23
29.Усатенко Т. Горизонт нової української школи: компетентність
«Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами» / Т.
Усатенко // Українська мова і література в школі : науково-методичний
журнал. – 2017. – № 6. – С. 37-40.
30.Вашуленко М. С. Інтегрування різних видів мовленнєвої діяльності у
процесі вивчення рідної мови/ М. С. Вашуленко // Вісник Житомирського
державного університету імені Івана Франка. – 2005. – С. 3-5.

36. 36
31.Кузь В.Г. Виховання громадянина у контексті педагогічної спадщини В.
О. Сухомлинського/ В.Г.Кузь // Шкільна бібліотека. Плюс. – 2008. – № 17.
– С. 27-30.
32.Омельченко І. М. Сутнісні модуси категорії «комунікативна діяльність» у
дискурсі постнекласичної психології. / І. М. Омельченко // Психологія і
особистість. – 2017. – № 1 (11). – С. 25-40.
33.Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов.
ред. В. Т. Бусел. – К. : Перун, 2001. – 1440 с.
34.Волкова Н.П. Педагогіка : посібник для студентів вищих навчальних
закладів / Н. П. Волкова. – К. : Видавничий центр «Академія», 2003. –
576 с.
35.Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти.
Затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1392 від 23
листопада 2011 року *Електронний ресурс+. – Режим доступу :
http://zakon2.rada.gov.ua.
36.Пахаренко В. І. Українська література : підруч. для 9 кл. загальноосвіт.
навч. закл. / В. І. Пахаренко. – К. : Генеза, 2009. – 368 с.
37.Токмань Г. Л. Методика викладання української літератури в старшій
школі на екзистенціально-діалогічних засадах : автореф. дис. … докт. пед.
наук : спец. 13.00.02 «Теорія і методика навчання (українська література)»
/ Г. Л. Токмань. – К. : Міленіум, 2003. – 42 с.
38.Фасоля А. М. Компетентнісно зорієнтовані завдання: новація? Імітація? /
А. М. Фасоля // Українська література в загальноосвітній школі. – 2014. –
№ 5. – С. 14–20.
39. Громадянська відповідальність: 80 вправ для формування громадянської
та соціальної компетентностей під час вивчення різних шкільних
предметів. 5–9 клас. Посібник для вчителяb / Рафальська М., Боярчук О.,
ГерасимbН. та ін. – Х. : Вид. група «Основа», 2017. – 136 с

37. 37
Моделі уроків

38. 38
Клас 8
Тема:
Словосполучення. Будова й види словосполучень за способами вираження
головного слова
Мета:
Поглибити знання учнів про словосполучення, дати поняття про типи
словосполучень за способом вираження головного слова; навчити визначати
види підрядного зв’язку; розвивати вміння використовувати в мові синонімічні
конструкції; обґрунтувати важливість самопізнання для життєвого
самовизначення особистості.
Тип уроку:
урок засвоєння нових знань, вмінь і навиків.
Засоби навчання:
Підручник, схеми «Словосполучення», «Види зв’язку слів у словосполученні»,
«Алгоритм синтаксичного розбору словосполучення», роздавальні картки.
Методи і прийоми:
робота в групах, виступи учнів, закріплюючі вправи, опитування.
Хід уроку
Організація класу
Актуалізація і корекція опорних знань
Евристична бесіда:
— Що таке словосполучення?
— Як визначити головне і залежне слово у словосполученні?
— Чим воно відрізняється від слова та речення?
— Чи повинна людина пізнавати себе?
Робота з текстом.
Прочитайте текс. Випишіть словосполучення. Визначте головні і залежні
слова у словосполученні. З’ясуйте, якою частиною мови можуть
виступати головні слова.
Чи багато людей можуть похвалитися тим, що добре знають себе? А може й не
треба себе знати? Ще в старовину люди замислювалися над цим питанням.
Одного разу сім великих мудреців Стародавньої Греції зібралися в храмі

39. 39
Аполлона в Дельфах і в результаті довгого диспуту пришли до абсолютної, на
їх думку, істини. Знайдену істину – «Пізнай самого себе» – вони написали на
стіні споруди. Пройшли тисячоліття, а ми все ще розгадуємо загадки, задані
нам нашою власною природою.
Повідомлення учням теми, мети і завдань уроку
– Як правильно сказати : пробачте мені чи пробачте мене; опанувати науку
чи опанувати наукою; відповідно закону чи відповідно до закону; навчатися
мові чи навчатися мови?
Щоб знайти відповіді на ці та інші запитання, ми будемо вивчати тему
«Словосполучення». Розглянемо лексичні та синтаксичні словосполучення,
види підрядного зв’язку між ними.
Виходячи з теми уроку, спробуйте визначити завдання, які ми перед собою
поставимо і над якими працюватимемо упродовж уроку.
Сприйняття нового матеріалу
Аналіз таблиць «Синтаксис» і «Словосполучення».
Опрацювання теоретичного матеріалу в підручнику.
Осмислення нового матеріалу
Мозковий штурм» Що людині важливо знати про себе?»
Запитання для обговорення:
– Якими способами людина може пізнати себе?
– Яка інформація для цього потрібна?
– Для чого людині володіти нею?
Завдання 1
Згрупуйте словосполучення залежно від частин мови, якою виражено
головне слово; позначте головні та другорядні слова.
Спостерігаючи за собою, аналізувати вчинки, об’єктивне пізнання себе,
ховатися від себе, бажані якості, неприємна інформація, навчитися розуміти,
часом сумно, сумно чи весело, інформація про особистість, стан здоров’я,
людська особистість, любов до людей,буду любити, вірити людям, сильний
вірою, стати високо, відповісти достойно, внести ясність, зробити по-людськи,
діалог друзів, сидіти допізна.
– Чи всі сполуки слів є словосполученнями. Доведіть.

40. 40
Завдання 2
1.Утворіть і запишіть словосполучення, у яких наведені слова виступали б
то в ролі головних , то в ролі залежних слів. Визначте вид кожного
словосполучення за способом вираження головного слова.
Характер, наполегливий, учитися, мрія.
Завдання 3
Дослідіть, яке зі сполучень слів не є словосполученням. Свій вибір
обґрунтуйте.
З’ясуйте, якими частинами мови виражені головне й залежне слово в
словосполученнях.
АВелике спасибі. БНевідома земля.
В Щасливий кінець. Г Настав кінець.
Д Без надії сподіваюся. Е Зверни увагу.
Є Через терни до зірок. Ж Після написаного.
З Лови момент.
Завдання 4
Прочитайте притчу.
І група
Випишіть іменні словосполучення. Побудуйте їхні графічні схеми.
ІІ група
Випишіть дієслівні словосполучення. Побудуйте їхні графічні схеми.
ІІІ група
Випишіть прислівникові словосполучення. Побудуйте їхні графічні схеми.
Зовсім недавно в одному селищі подорожній побачив великого слона, який
тонесенькою мотузкою був прив’язаний до стовбура дерева. Здивований, він
запитав власника слона:

41. 41
– Тварина може легко розірвати мотузку, якою прив’язана, але цього не
робить?
– Розумієте, у нього на нозі та сама мотузка ще з дитинства. Тоді він не міг її
розірвати, скільки б не пробував, а зараз навіть не намагається цього
зробити.
– Чи повинна людина підкорятись різним життєвим обставинам?
– Що потрібно робити, щоб подолати проблеми?
Завдання 5
Розгляньте світлину.
– Що ви можете сказати про її композицію?
– Що зображено на передньому плані?
– Чи використано контрастні кольори як засіб увиразнення зображуваного?
Що зображено на передньому плані?
– Що автор світлини намагався передати?
– Яке враження вона справила на вас?
–
Складіть за картиною 3-4 словосполучення різних видів (іменних, дієслівних,
прислівникових). Напишіть невелике есе (6-8 речень), використавши
складені словосполучення.
❖ « Культура мовлення»
– Відредагуйте словосполучення.
Ненормативні словосполучення Нормативні словосполучення
Пробачте мене

42. 42
Мене болить
Дотримати слово
Оволодівати знання
Зазнати невдачу
Сміятися над собою
Називати по імені
Ознайомлення із алгоритмом синтаксичного розбору словосполучення
(проектування)
Завдання 6
І група
Із вислову виписати 1 словосполучення, зробити синтаксичний розбір.
Добрий розум, робить легким будь-який спосіб життя.
ІІ група
Із вислову виписати 1 словосполучення, зробити синтаксичний розбір.
Хто добре запалився, той добре почав, а добре почати — це наполовину
завершити.
ІІІ група
Із вислову виписати 1 словосполучення, зробити синтаксичний розбір.
Копай всередині себе криницю для тої води, яка зросить і твою оселю, і
сусідську.
Підсумки. Рефлексія. Оцінювання
❖ Лінгвістичний диктант
1.Синтаксис — це розділ науки про мову, який вивчає…
2. Одиницями синтаксису є…
3. За будовою словосполучення розрізняють…
4. За способом вираження головного слова словосполучення поділяються на…
5. Чи є словосполученням поєднання слів «набити руку»?
6. Словосполучення «захищати країну» за способом вираження головного слова
є…
7. Яким є за будовою словосполучення «пізнавати вчасно»?
8. Чи є словосполученням поєднання слів «у поті чола»?