1. 1
КОМУНАЛЬНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ «АКАДЕМІЯ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ»
ВІДДІЛ МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ ТРУДОВОГО
НАВЧАННЯ Й ТЕХНОЛОГІЙ
КУРСОВА РОБОТА
на тему:
«Методика формування знань, умінь і навичок учнів при
вивченні теми: «Технологія механічної обробки деревини
різанням учнями 9 –го класу"
Автор проекту:
Зелінський Георгій Фаустович
слухач фахових курсів підвищення
кваліфікації вчителів трудового навчання,
вчитель ЗОШ I-IIIступенів №2
Фастівської міської ради
Керівник: Бащенко О.І.
Біла Церква
2015
3. 3
Вступ
Деревина – це один з найбільш універсальних, доступних і красивих матеріалів, які
зустрічаються в природі. Вона широко використовується в столярному і теслярському
виробництві. Її застосовують у будівництві будинків і споруд, у хімічній, вугільній,
гірничобудівній та багатьох інших галузях промисловості.
Щоб забезпечити потребу народного господарства України у столярних виробах,
передбачається прискорення темпів рості продуктивності праці, підвищення технічного
рівня виробництва, більш ефективне використання виробничих потужностей. Ці заходи
будуть проводитись за рахунок реконструкції діючих і будівництва нових підприємств, на
яких удосконалюється технологія виготовлення окремих деталей та виробів,
модернізується існуюче устаткування, механізуються і автоматизуються технологічні
процеси, розвиваються нові форми організації праці.
Тому підприємства деревообробної промисловості потребують висококваліфікованих
спеціалістів таких професій, як столяр, столяр –червонодеревник, різьбяр по дереву,
верстатник та ін...
На уроках трудового навчання в 5-7 – х класах учні ознайомилися з найпростішими
прийомами обробки деревини. У 8-му та 9-му класах учні будуть глибше вивчати секрети
деревообробки з тим, щоб в старших класах обрати одну з професій деревообробного
профілю.
Вивчення теми «Технологія механічної обробки деревини» учнями допоможе одержати
знання про основні види і властивості порід деревини, технологічні процеси обробки і
виготовлення виробів із деревини, про охорону праці та організацію виробництва. На
практичних заняттях учні будуть мати можливість набувати навичок ручної і механічної
обробки деревини.
8. 8
Список використаної літератури
1. Б.М. Терещук « Трудове навчання . Технічні види праці. 7 клас.» Київ: Генеза –
2007.
2. Б.М. Терещук «Трудове навчання. Технічні види праці. 5 клас». Київ: Генеза- 2013.
3. І. М. Гушулей « Основи деревообробки» Київ: Освіта – 2000.
4. Журнал «Трудове навчання №10», жовтень 2012.
5. Журнал «Трудова підготовка в закладах освіти №6», червень 2011.
6. Освітні сайти з трудового навчання, блоги вчителів трудового навчання.
9. 9
Додаток 1.
План-конспект уроку
Тема:Робота на токарномуверстатіпообробці деревини.
Практична робота: Виготовлення качалки для тіста.
Мета: навчальна: закріпити знання учнів про прийоми керування токарним
верстатом та елементами режимів різання; вчити їх прийомів обточування
циліндричних поверхонь, читання технологічних карток;
виховна: сприяти формуванню та розвитку пізнавального інтересу учнів до
предмету, дисципліну в роботі, почуття колективізму, а також виховувати
смак до технічної естетики;
розвивальна: сприяти формуванню та розвитку початкових умінь, навичок
роботи на токарних верстатах по обробці деревини, вчити аналізувати і
пояснюватипроцес різання при виготовленні виробів із деревини.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: токарні станки по обробці деревини, заготовки, інструмент,
різці, правила техніки безпеки при роботіна верстаті (плакат).
Наочність: технологічні картки, плакати, схеми, підручники.
Між предметні зв’язки : креслення, математика, фізика.
Хід уроку
I Організаційний момент
- перевірка наявності учнів;
- перевірка підготовленості робочихмісць;
- перевірка наявності робочогоодягу.
II Визначення знань і умінь учнів
1. Індивідуальне
- назвати прийомикерування верстатом;
10. 10
- що називають технологічною картою?
- назвати основнірежими різання при точінні;
- який рух називають головним, а який допоміжним?
2 . Фронтальна
- яких вимог техніки безпеки треба додержуватись при роботі на
токарномуверстаті?
III Актуалізація опорних знань учнів
- Оживлення знань – Що ви знаєте про геометричні фігури, які вони
бувають, якої форми, якої формидеталі можна виготовитина верстаті?
- З досвіду – В якій послідовності обробляють деталі циліндричної
формина токарному верстаті по обробцідеревини?
- Умій – Чи ви вмієте обточуватидеталі циліндричної форми?
IV Мотивація навчальної діяльності
а) створити позитивне відношення до уроку (демонстрація виробів учнів,
які були зробленіраніше);
б) щоб навчити виготовляти такі вироби необхідно добре знати будову
верстата, вміти працювати на ньому, та розв’язувати технічні задачі. Для
цього необхідно мати добрі знання та багато працювати на токарному
верстаті.
V Повідомлення теми, мети і завдань заняття.
Знати – прийомиобточування циліндричних поверхонь.
Уміти обточувати прості циліндричні поверхні при виготовленні виробів з
деревини.
VI Вивчення нового матеріалу
Демонструю роботу із заготовкою, її установку і закріплення. Учням
розповідаю, що заготовки для точіння не повинні мати тріщин і сучків. При
виборі заготовки передбачається припуск по довжині 30 – 50 мм, а діаметр 4-
6 мм.
11. 11
Щоб закріпити заготовку за допомогою тризуба в одному торці заготовки
роблять неглибокий (4-6 мм) діаметральний запил ножівкою. З другого торця
заготовкузакріпляють в центрі.
Учням показую різці для чорного і чистового точіння. На практиці різець
для чорнової обробки деталі називають напівкруглою стамескою (рейєром).
Чистової обробки – мейселем, пряме стамеска. Термін «рейєр» походить від
голандського слова, що означає в перекладі «переміщатися, пересуватися».
«Мейсель» – німецького походження, перекладається як «вирізати,
висікати». Пояснюю, що сконструйовані різці на основі принципу клину, всі
вони мають певний кут заточування. Особливістю різців для чорнового
точіння є напівкругла форма з фаскою. Різці для чистової обробки мають
фаски з двох сторін, завдяки чому утворюється кут загострення. Ці різці
служать для обточування циліндричних і фасонних поверхонь. При цьому
ріжуча кромка (косяка) загострюється чи розміщається під кутом 400 до осі
центрів. Кут різання (кут між вертикальною площиною і верхньою межею
стамески) = 350 - 600. Крім того, чистовими різцями виконується підрізання
торців і уступів, відрізання і виточування канавок. Для обточування
фасонних поверхонь застосовують профільні(фасонні різці).
В ході пояснення прийомів робіт демонструю робочу позу, хватку
інструменту і прийоми точіння циліндричних поверхонь, при цьому звертаю
увагу на виконання правил охорони праці. Потім пояснюю і показую
прийоми грубою обробки циліндричної поверхні: напівкруглу стамеску
утримую правою рукою за рукоятку, а лівою зверху щільно притискаю до
підручника. В процесі точіння спочатку знімаю першу стружку товщиною 1
– 2 мм.. При подальшому точінні різець переміщаю на заготовці в напрямку
зліва направо і справа наліво. При кожному проході знімаю стружку
товщиною 1-2 мм.
Перед початком роботи на токарному верстаті необхідно переконатися, що
заготовка вірно і надійно закріплена за допомогою тризуба та центру.
Зробитипробнийпуск роботиверстата.
12. 12
Послідовність оточення циліндричних поверхонь така: спочатку вивчають
креслення та вимірюють заготовку, визначають шар деревини, який
необхідно зрізати. Проточують заготовку до заданої товщини, проводять
розмітку і за допомогою технологічної карти, поопераційно виготовляють
виріб. Після обробки виробу проводять контрольний замір штанген –
циркулем. Учням видається інструкційна картка, за допомогою якої вони
вивчають самостійно точіння циліндричних поверхонь.
VII Формування умінь і навичок учнів
1. Практична робота. Учні на токарному верстаті точать качалку для
тіста.
2. Інструктаж по правилам безпечної роботи при виконання практичної
роботи.
3. Забезпечення учнів необхідним інструментом та обладнанням: різці,
заготовки, технологічні картки.
4. Самостійне виконання завдання практичної роботи за технологічними
картками.
5. Контроль та самоконтроль учнів.
6. Контроль вчителем з метою виявлення прогалин у знаннях та вміннях
учнів.
7. Поточний інструктаж (індивідуальна допомога, групова допомога при
наявності великої кількості одно типовихпомилок).
8. Підведення підсумків практичноїроботи.
а) визначення та демонстрація кращих робіт;
б) аналіз недоліків у роботі, способиїхусунення;
в) мотивація оцінок за практичну роботу.
9. підведення підсумків заняття (рефлексія):
1. Питаю в учнів, що ви сьогоднівивчили, яку тему, що дізналися нового?
2. Як правильно проводититочіння циліндричних поверхонь?
3. Як правильно доглядатиза верстатом?
13. 13
10. Мотивація оцінок. Виставляю оцінки до журналу та щоденників за новий
матеріал і практичну роботу.
11. Прибирання робочого місця. Прибирання проводять учні кожен своє
робочемісце, а також чергові.
Технологічнакарта
Виготовленнякачалки длятіста
№
п/п
Поопераційні
ескізи
Послідовність
роботи
Інструменти
1 Розмітити
заготовкуза
розмірами
Лінійка,
олівець,
кутник
2 Випиляти
заготовку
Ножівка
3 Розмітити на
торцяхзаготовки
центри
Лінійка,
олівець
4 Простругати
заготовкуна
восьмигранник
Рубанок
14. 14
5 Наколоти
(накренити)
центри на торцях
Шило
(кернер)
6 Запиляти один
торець під тризуб
Ножівка
7
Закріпити
заготовкуна
токарному
верстаті за
допомогою
тризуб
Ключові
гайки
8 Виконати
попереднє
точіння
Рейєр
9 Проточити
орієнтири
(маячки)
Канавочник,
штангель-
циркуль
10 Виконати
чорноветочіння
Рейєр, лінійка,
штангель -
циркуль
11 Виконати
чистоветочіння
Косяк,
лінійка,
штангель-
циркуль
12 Намітити
рискамидовжину
тіла качалки та
довжину виробу
Лінійка,
косяк,
відрізний
різець,
штангель -
циркуль
17. 17
Додаток 2. Методичні матеріали до викладання варіативного модуля
"Проектування та виготовлення виробів з деревини". 5 клас
Тема: Технологічний процес. Деталь. Загальні відомості про способи
отримання деталей заданої форми із різних матеріалів: різання, пиляння,
штампування, лиття.
Відомості про механічні способи з`єднання деталей із різних конструкційних
матеріалів: склеювання, на цвяхах
Практична робота:Планування роботиз виготовлення виробу
Мета уроку:
навчальна – забезпечити засвоєння учнями
знань про технологічний процес; деталь; про
способи отримання деталей та способи
механічного з`єднання деталей за допомогою
склеювання та на цвяхах; формування
практичних дій щодо з`єднання деталей;
розвивальна – розвивання в учнів, пам`яті,
мислення, уяви, вміння навчальної праці;
виховна – виховувати основ культури праці, почуття колективізму,
товариськоївзаємодопомоги,а також виховувати смак до технічної естетики.
Тип уроку: засвоєння новихзнань.
1) Матеріально – технічне оснащення: наочність, плакати;
2) Матеріал, інструмент, картки.
Структура уроку
I. Організаційний момент – 1хв.
II. Актуалізація опорнихзнань та життєвого досвіду учнів – 3 хв.
III. Мотивація навчально-трудовоїдіяльності– 3хв.
IV. Повідомлення теми, мети, завдання уроку – 1хв.
V. Вивчення нового матеріалу – 15хв.
VI. Практична робота – 15хв.
VII. Рефлексія – 2 хв.
18. 18
VIII. Домашнє завдання
I. Організаційна частина
- Привітання з учителем;
- Перевірка присутніх.
II Актуалізація опорнихзнань та життєвого досвідуучнів
"Мікрофон" (інтерактивна частина заняття)
1. Що таке виріб?
2. З чого складається виріб?
3. У який відомий вам спосіб можна з`єднати деталі виробу?
4. Яким із зазначених способів ви користувалися?
5. Якоюоперацією завершується виготовлення будь – якого виробу?
III. Мотиваціянавчально-трудовоїдіяльності
Нарешті ми з вами дійшли до найбільш відповідальної стадії у
виготовлення виробу – складанні деталей та їх з`єднання у цілісний виріб.
Для того, щоб виріб було завершено, необхідно знати, чим і як скріплюють
окремі деталі, тобто яка технологія (послідовність дій) цього процесу. Якщо
одна зі стадій цього процесу буде порушена або не виконана, виріб буде
непридатний для повсякденного користування. Застосовують різноманітні
способи з`єднання деталей. Сьогодні на уроці ми розглянемо способи
з`єднання деталей за допомогою склеювання та на цвяхах.
IV. Повідомленнятеми, мети, завдань уроку
Учитель записує на дошці тему уроку, повідомляє завдання:
- Засвоєння понять про технологію з`єднання деталей цвяхами та
клеєм;
- Вміти складати план роботиз виготовлення виробу.
V. Вивченнянового матеріалу
Будь-який виріб людина створює для задоволення своїх потреб. Одні з
них призначені для полегшення виконання певної роботи, інші для створення
сприятливих умов для навчання, відпочинку.
19. 19
Кожен виріб складається з простих деталей. Простою деталлю
називають виріб, виготовлений із одного куска матеріалу (болт, гайка, ніжка
стільця, скалка). Просту деталь виготовляють за допомогою спеціальних
механічних верстатів, столярного та слюсарного інструментів,
штампуванням, литтям.
Для того, щоб створити виріб (іграшка, літак, автомобіль) необхідно
мати відповідні знання, вміння, інформацію про те, як необхідно виготовляти
ту або іншу річ, тобто технологію виготовлення. Слово "технологія"
походить від давньогрецького techne – "мистецтво, майстерність, уміння", і
латинського logos – "учіння, слово, наука".
Завдяки технологіям людина перетворює сировину та матеріал у речі,
які використовують як у побуті, так і на виробництві. Отже, усі речі від
авторучки, книжки, стільця і до комп’ютера або літака були виготовлені
людиною по технологічним картам та схемам і є об’єктами технологічної
діяльності.
Технологічним вважають такий виріб, який розроблений із
максимальним використання вже існуючих типових вузлів, з’єднань, деталей
тощо. До технологічності відносять можливість використання найменшої
кількості матеріалів та відносної простотиу виготовленні об’єкту.
З’єднання деталей цвяхами
Більшість столярних виробів
складаються з окремих деталей, які
з’єднуються. Найпростіший спосіб
з'єднання дерев'яних деталей – це з'єднання
за допомогою цвяхів. Цвяхи роблять із
стального дроту. Вони бувають різної
довжинита товщини.
Скріпляючи деталі цвяхами користуються молотком і обценьками.
Прибивають завжди тоншу деталь до тоншої. Не можна забивати цвяхи біля
20. 20
самого краю деталі, бо її можна розколоти. Залежно від розмірів добирають
товщину цвяхів.
Молоток тримають на відстані 20–30 мм від кінця ручки і вдаряють по
центру головки. Напрямок удару має збігатися з віссю цвяха, бо інакше він
згинатиметься. Якщо цвях проходить наскрізь дошки, то його необхідно
зігнути, це підвищує надійність з'єднання.
Витягують цвяхи обценьками. При цьому треба правильно тримати
руку, щоб не прищепити її. Аби на поверхні деталей не залишилось ум’ятин,
під обценьки підкладають шматок фанери або дощечку.
Скріпляючи деталі цвяхами, слід пам’ятати, що довжина цвяха має бути
в 2–4 більшою від товщини деталі, а товщина цвяха (діаметр) – у 10 разів
меншою від товщини деталі, що прибивається. Забивають цвях не ближче 10
мм від кромки деталі.
З'єднання деталей клеєм
Дерев'яні деталі склеюють клеями, в основному, при виготовленні меблів та
інших виробів із деревини. Перш ніж склеювати деталі з деревини, треба
підготувати їх поверхні. Поверхня повинна бути шорсткою, тоді клей добре
вбирається. На ній не повинно бути пилу або фарби. Приготовлений клей
пензликом наносять рівномірно на поверхні деталей, які потім з’єднують і
21. 21
витримують деякий час у спеціальних затискачах – струбцинах. Вологість
деревини, що склеюють повинна становити не більше як 15%.
В шкільних майстернях використовують столярний (глютиновий) і
синтетичний клей ПВА. Столярний клей готують в спеціальних клеєварках, яка
складається з двох металевих посудин – зовнішньої – 1, і внутрішньої -2. У
зовнішню посуду наливають воду, а у внутрішню кладуть набухлий клей.
Температура води у зовнішній посудині має бути 80 – 90 С.
Готовність клею до використання перевіряють за цівкою, що стікає з пензла
або лопатки.
IV. Практична робота
Завдання: Планування роботиз виготовлення виробу.
I. Вступний інструктаж:
- учитель формуєгрупи (по 3 учня у кожній);
- нагадує зміст завдання.
1. Необхідно вибрати зразок виробу і відтворити його на малюнку,
користуючись аналогамиі своєю думкою.
2. Для виготовлення вибраного зразка виробу необхідно підібрати
конструкційний матеріал (фанера, ДВП).
3. Для обробки конструкційного матеріалу необхідно підібрати
інструменти і пристосування.
II. Поточнийінструктаж:
22. 22
- якщо протягом декількох хвилин відчувається інертність у роботі
дітей, учитель робить власні підказки та креслення на дошці;
- учитель пропонує групам вибрати і доповнити запропоновані
варіанти чимсь новим.
VII. Підсумки уроку
1. Рефлексія: учитель просить кожного учня відповісти на такі запитання:
- Що нового дізнались на уроці?
- Чому навчились?
- Чи досягли очікуваних результатів ви особливо, клас у цілому? Чому
ви так вважаєте?
2. Підбиття підсумків:
- Виставлення оцінок за роботуна уроці;
- Домашнє завдання: вивчити основніположення конспекту.
VIII. Прибиранняробочихмісць
АНАЛОГИ
