1. УРОК № 1
Блок 1 Технологія виготовлення виробів із фанери та ДВП.
Розділ 1 Основи матеріалознавства.
Тема. Вступ. Види конструкційних матеріалів. Фанера, ДВП
Мета.
Навчальна:
сприяти
формуванню
навчально-пізнавальної,
інформаційної, комунікативної, соціально-трудової компетенції та
компетенції особистісного самовдосконалення шляхом ознайомлення учнів з
правильною організацією робочого місця й правилами безпечної праці в
столярній майстерні; та шляхом ознайомлення учнів з різновидами
конструкційних матеріалів, фанерою, ДВП.
Розвивальна: розвивати пам’ять, увагу, сприяти розвитку навиків
володіння інструментом при виконанні робіт та розвитку образного
мислення.
Виховна: виховувати основи культури праці, сприяти вихованню
ощадливого відношення до обладнання та інструменту, економного
використання матеріалів.
Обладнання, матеріали та наочність: Столярний верстак, заготовки із
фанери та ДВП, столярні інструменти, плакат з правилами безпечної праці у
столярній майстерні, інструкційна картка, набір «Колекція деревних порід»,
комп’ютер,
презентація
«Організація
робочого
місця»,
«Види
конструкційних матеріалів. Фанера, ДВП», «Породи деревини», буклети
«Правила безпечного виконання робіт в шкільній майстерні», «Організація
робочого місця», «Правила безпечного виконання робіт в шкільній
майстерні» та «Види конструкційних матеріалів. Фанера, ДВП».
Основні поняття: правила безпеки, робоче місце, деревина, фанера та ДВП,
захист деревини.
Міжпредметні зв’язки: природознавство, основи здоров’я.
Тип уроку: урок формування практичних умінь та навичок.
Очікувані результати: учні називають основні правила внутрішнього
розпорядку, характеризують деревину як конструкційний матеріал,
називають види конструкційних матеріалів.
ХІД УРОКУ:
І. Організація учнів (2-3 хв.).
Перевірка наявності учнів та готовності їх до уроку, перевірка наявності
робочого одягу.
ІІ. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності
учнів (3-5 хв.).
Наголосити учням, що всі предмети, які нас оточують, мають своє
конкретне призначення, про деякі з них учні дізнаватимуться в процесі своєї
подальшої роботи. Працюючи, вони виготовлятимуть вироби, які можуть
мати найрізноманітніше застосування.
Учням пропонується оглянути виставку робіт, виготовлених
учнями попередніх років навчання.

2. Учням пропонується розгадати ребус («Столяр») та дізнатися, як
зветься професія людини, що працює з деревиною.
За допомогою інтерактивної техніки «Мікрофон» учні мають можливість
висловити свої думки стосовно актуальності професії столяр.
ІІІ. Повідомлення теми, мети, завдань, уроку (2-3 хв.).
Учитель оголошує тему уроку, повідомляє завдання уроку:
 ознайомлення з правилами внутрішнього розпорядку та
безпечної праці в майстерні;
 засвоєння понять про види конструкційних матеріалів.
Фанеру, ДВП.
ІV. Визначення завдань для учнів на урок (2-3 хв.).
Учні повинні:
 пояснювати необхідність правильної організації робочого місця;
 обґрунтовувати необхідність дотримання правил безпеки праці,
санітарно-гігієнічних вимог;
 розпізнавати і називати види фанери та ДВП, способи виготовлення;
 характеризувати призначення фанери та ДВП.
V. Вивчення нового матеріалу з застосуванням презентації «Організація
робочого місця», «Види конструкційних матеріалів. Фанера, ДВП» та
«Породи деревини» (20-30 хв.).
Учні отримують інструкційну картку, буклети «Організація робочого
місця», «Правила безпечного виконання робіт в шкільній майстерні» та
«Види конструкційних матеріалів. Фанера, ДВП», за допомогою яких
слідкують за розповіддю вчителя. В разі необхідності можливі уточнюючі
запитання як з боку учнів, так і з боку вчителя, задля правильного сприйняття
матеріалу та контролю за його усвідомленням.

3. Навчальні майстерні є приміщеннями з підвищеними ризиком
отримати травму через насиченість верстатами та іншим обладнанням для
виконання роботи з великою кількістю виступаючих рукояток та інших
частин. Для виконання робіт використовують гострі або важкі інструменти,
якими можна поранитися або поранити однокласника. Тому для забезпечення
нормальної та безпечної роботи й перебування у навчальній майстерні слід
дотримуватися правил.
Правила безпечної праці у столярній майстерні
1. Заходити в майстерню можна тільки з дозволу вчителя.
2. Одягнути спецодяг, застебнути його на всі ґудзики та зав’язати на
всі зав’язки.
3. Дістати необхідні речі для виконання теоретичних або практичних
робіт. Непотрібні речі слід прибрати.
4. Працювати тільки справними інструментами.
5. Виконувати тільки ті роботи, які задав учитель на своєму робочому
місці.
6. Інструментами працювати обережно та бережливо.
7. Використовувати інструменти та технологічне обладнання лише за
призначенням.
8. Не чіпати без дозволу учителя верстати, не натискати кнопки та не
крутити рукоятки.
9. Під час роботи не розмовляти, не заважати іншим.
10.Стружку ні в якому разі не здувати, її слід обережно змітати
спеціальною щіткою.

4. 11.Робоче місце залишити після роботи чистим, інструменти
складеними.
12.Про всі нестандартні ситуації (травми, вихід з ладу верстатів,
поламка інструментів) відразу доповідати учителю для вжиття
необхідних заходів
Призначення і будова столярного верстака.
Усі основні столярні роботи виконуються на верстаку.
Верстак — робоче місце столяра, стіл для розмічання та обробки
деревини. Верстак складається з двох частин: кришки та підверстатника.
Кришку встановлено на підверстатнику. Кришка верстата має дошку з
лотком, передній і задній затискачі. На верстатній дошці верстака
обробляють деталі. У ній зроблено гнізда для клинів, за допомогою яких
можна закріплювати деталі та заготовки.
Правила організації робочого місця за столярним верстаком
У лоток під час роботи кладуть
інструменти і заготовки. У затискачах
закріплюють деталі. У передньому і
задньому затискачах є гвинти, у головки
яких вставлено спеціальні ручки —
закрутки, що вільно пересуваються в
головках гвинтів.
Працювати
на
верстаті
треба
акуратно.
Не
можна
надто
туго
закручувати гвинти затискачів, дуже міцно
забивати клини, стукати по верстатній дошці та затискачах. Під час роботи
слід користуватися підкладною дошкою.

5. Конструкційний матеріал — матеріал або сировина (деревина,
метал, тканина, шкіра, скло, пластмаса, гума, неткані матеріали тощо) із яких
виготовляють вироби.
Спільними для всіх конструкційних матеріалів є механічні
властивості, тобто здатність чинити опір проникненню в ці матеріали інших
тіл. До таких властивостей належать міцність, твердість, пластичність.
Конструкційні матеріали характеризуються також технологічними
властивостями. До них, наприклад, належать опірність розколюванню або
згинанню, здатність проводити звук, тепло й електричний струм.
Механічні та технологічні властивості конструкційних матеріалів
взаємопов'язані.
Спиляні, очищені від коренів і гілок дерева називають деревиною.
Дерево складається з трьох основних частин — коріння, стовбура та
крони.
Найцінніша частина дерева — стовбур. Якщо розпиляти його
впоперек волокон, тобто зробити поперечний розріз, буде добре видно
шарову будову деревини — багато кілець. Щороку на стовбурі утворюється
одне річне кільце, тому, полічивши їх, можна визначити вік дерева.
Породи дерев поділяються на два види – листяні і хвойні. Із листяних
найбільш поширені – це дуб, береза, ясен, клен, осика, липа та інші. Хвойні
породи дерев - це сосна, ялина, кедр, модрина та інші.
Деревина кожної породи у
поздовжньому
розрізі
має
свій
характерний малюнок – текстуру.
Деревина добре обробляється різальними
інструментами, вона легка, міцна, чудово
склеюється, має після обробки гарний
зовнішній вигляд.
Є в неї й негативні якості:
псується від вогкості, легко займається
тощо. Але після спеціальної обробки
деревини багато які з її негативних
якостей усуваються.

6. Стовбури розрізують спеціальними пилками уздовж волокон на
пиломатеріали. За формою вони поділяються на бруски, дошки, брусся та ін.
Кожна порода деревини має свій колір, запах і текстуру. За текстурою
досить легко визначити породу дерева. Наприклад, у хвойних порід річні
кільця на поперечному розрізі помітніші, ніж у листяних.
Породи деревини також різняться за механічними та технологічними
властивостями. Однією з головних властивостей деревини є її міцність.
Технологічні й механічні властивості деревини також пов'язані між собою.
Наприклад, тверді породи деревини важче піддаються різанню, ніж
м'які, волога деревина може проводити електричний струм, а суха – ні, тверді
породи деревини краще проводять звук, ніж м'які, тощо.
Крім
пиломатеріалів,
для
виготовлення
різних
виробів
використовують фанеру, яку роблять із шпону.
Шпон – це тонкий шар деревини. Роблять його на лущильних
верстатах із розпарених колод. Широкий різак (ніж) зрізує шпон із колоди,
що обертається.
Струганий шпон отримують шляхом стругання деревини, а лущений
— зрізування ножем з колоди, що обертається. Листи шпону склеюють між
собою клеями і смолами.
Фанера — шаруватий деревинний матеріал, одержуваний шляхом
склеювання шарів лущеного шпону.
Деревоволокнисті плити (ДВП) — плити, відлиті з деревної маси із
наступним гарячим пресуванням або сушінням.
Їх виготовляють з деревини подрібненої до волокон, з додаванням
спеціальних домішок, також піддаючи гарячому пресуванню. Це досить
дешевий, легкий, матеріал. Його використовують для стін, перегородок,
дверей, а також для опорядження вагонів та ін.

7. Деревостружкові плити (ДСП) — плити, виготовлені шляхом гарячого
пресування деревної стружки, змішаної із синтетичними смолами. ДВП та
ДСП застосовують у будівництві, меблевій промисловості тощо.
VІ. Осмислення учнями вивченого матеріалу (2-3хв.).
Учням пропонується розгадати декілька загадок та пригадати
породи дерев, з яких виготовляють фанеру :
Викупана в сонечку,
Гарне дерево, міцне,
Стоїть собі донечка.
Листя різьблене, рясне.
Бджоли сонячний медок
А на гілочках крилатих
Дістають з її квіток. (Липа)
Буде жолудів багато. (Дуб)
Улітку і взимку
Одне вбрання у нас.
А можна нас побачить,
Як Новий рік у вас. (Ялинка)
VІІ. Формування умінь і навичок учнів
Практична робота. Організація робочого місця столяра (15-25 хв.):
Інструктаж до виконання практичної роботи.
1. Аналіз завдання практичної роботи.
2. Забезпечення необхідними матеріалами та інструментами.
3. Правила безпечної праці, організації робочого місця, санітарно гігієнічні вимоги під час виконання завдань практичної роботи.
4. Поточний інструктаж (груповий).
5. Організація самоконтролю та взаємоконтролю учнів.
6. Підбиття підсумків практичної роботи.
Завдання: ознайомити з обладнанням у майстерні.
Учитель, застосовуючи метод демонстрування, спільно з учнями
з’ясовує, які інструменти та обладнання знаходяться в майстерні та якими
вони будуть користуватися на уроках у 5-му класі. Усі основні столярні
роботи виконують на верстаку.
Інструменти після роботи слід очистити від пилу, бруду, стружки та
здати черговому. Інструментами не можна стукати один об інший, а складати
їх необхідно не насипом, а кожен окремо в спеціально обладнаному місці. У
лоток під час роботи кладуть інструменти й заготовки. У затискачах
закріплюють деталі. У передньому і задньому затискачах є гвинти, у головки
яких уставлені спеціальні ручки-закрутки, що вільно пересуваються в
головках гвинтів. Працювати на верстаті треба акуратно. Не можна надто

8. туго закручувати гвинти затискачів, дуже міцно забивати клини, стукати по
верстатній дошці та затискачах. Під час роботи слід користуватися
підкладною дошкою.
Послідовність виконання роботи:
1. Оглянути столярний верстак і виявити недоліки стану його підготовки
до роботи.
2. Запропонуйте шляхи усунення виявлених недоліків.
3. Складіть перелік інструментів, яким оснащене робоче місце.
4. Розташуйте інструменти на кришці верстака з урахуванням вимог
безпеки праці та праці та правил організації робочого місця.
5. Складіть інструменти, приберіть робоче місце.
Лабораторно – практична робота (15-25 хв.) «Визначення породи
деревини за зовнішніми ознаками»
Послідовність виконання роботи
1. Розглянути зразок деревини.
2. Порівняти текстуру зразка деревини з текстурою різних порід дерев за
напрямком волокон, розміщенням і товщиною річних кілець, кольором,
запахом, смолянистістю тощо.
3. Визначити породу дерева.
4. Заповнити таблицю.
5. Сформулювати висновок.
Таблиця «Характеристика деревини».
Назва деревини
Порода деревини
Міцність деревини
(тверда, м’яка)
Вік дерева
Колір деревини

9. Форма листя
(намалювати)
Текстура деревини
(намалювати)
Застосування
Висновок _____________________________________________________
__________________________________________________________________
Назва деревини
Таблиця «Характеристика деревини».
Сосна
Порода деревини
Хвойні
Міцність деревини
(тверда, м’яка)
Вік дерева
Середньої міцності
Колір деревини
Жовтуватого кольору
9 років
Форма листя
(намалювати)
Текстура деревини
(намалювати)
Застосування
Має велике промислове значення як
джерело отримання скипидару, дьогтю,
каніфолі, будівельних матеріалів. Медичне
застосування пов'язано з високим вмістом
ефірної олії в рослині.
Висновок: Високий вміст смоли робить деревину відносно міцною, стійкою
до вологи, тому вона добре зберігається під водою. Дерево, яке швидко
росте, досягає височини до 30 м, a у сприятливих місцях - понад 40 м і
діаметру понад 100 cм. Найкращі технічні властивості соснова деревина має,
якщо дерево зрубане у віці 80-120 років. Деревина сосни важка.
VІІІ. Рефлексія. Підсумок уроку (3-5хв.).

10. Рефлексія (усвідомлення набутих знань, виконаної роботи).
Учням пропонується прослухати казки та висловити свої думки з
приводу проблеми, яка зазначається в ній.
1. Це було в ті давні часи, коли дерева були великими, а звірі вміли
розмовляти. Жили-були два брати: Всезнайко та Всевмійко. Один з них був
впевнений, що йому відомі всі таємниці всесвіту (можна звернутись до дітей
з запитанням, як звали цього брата), а інший, що усе в цьому світі може
змінити та виправити (можна звернутись до дітей з запитанням, як звали
цього брата).
Одного разу вирішили брати зробити шпаківню. Всевмійко наполягав,
що зробить усе без допомоги дорослих, а Всезнайко, що сам розробить
проект шпаківні. Довго чи ні, а виконали брати задумане. Попрацювали на
славу. Тільки одна біда – Всевмійко під час роботи прищемив собі пальця,
впустивши молоток на ногу, запорошив очі, коли здмухував ошурки, а
Всезнайко забув про отвір для птахів, тому вони не змогли потрапити до
шпаківні всередину. Стали брати, поглянули на свою роботу та задумались,
що ж вони зробили не так (звернутись до дітей з запитанням, як вони
оцінюють роботу братів, у чому були їх помилки)?
(Відповідь: порушення правил техніки безпеки та технологічної
дисципліни).
2. Це було дуже давно, в ті часи, коли наші батьки були маленькими.
Вирішили якось брати Всезнайко та Всевмійко зробити новорічний
подарунок своїм рідним, принести з лісу найкращу ялинку.
Всезнайко щиро думав, що якщо у дерева є хвоя, то це ялинка, а
Всевмійко вирішив зрубати декілька дерев (можна звернутись до дітей з
запитанням, чи можна бездумно рубати дерева), сподіваючись, що серед них
обов’язково трапиться ялинка.
Повернулися брати додому, але що це – ялинку вони так і не принесли.
Задумалися брати. Чому ж так сталося? Де вони помилилися (звернутись до
дітей з цим запитанням)?
(Відповідь: для сосни характерне кільчасте розташування гілок - близько
5-ти скелетних гілок, які віялоподібно розходяться від стовбура на одному
рівні. Сосна і ялина належать до різних родів однієї родини Соснові. Сосна
вимагає великої кількості сонячних променів, ялина - тіньовитривала
рослина. Сосна має більш сильну кореневу систему і більш стійкішу
порівняно з ялиною. Хвоя ялини коротша і темніша за кольором, ніж у сосни.
ІХ. Заключна частина (2-3 хв.).
Аналіз характерних помилок, загальна оцінка виконаної роботи. Мотивація
оцінок за урок, виставлення їх у журнал, щоденник.
Учні, що були активними на уроці, отримають «бонусний бал» (на один бал
більше).
Х. Завдання додому. (1-2 хв.).
 Оголошення теми наступного уроку.
 Повторити правила безпеки.
 Принести спецодяг.

11.  Підготувати розповідь про ліси рідного краю.
ХІ. Прибирання робочого місця (2-3 хв.).
Прибирання робочих місць, майстерні. Розподіл завдання черговим у
майстерні. Контроль за прибиранням робочих місць учнями класу.